Уявіть собі країну, економіка якої тримається на податках з борделів.

Уявіть собі молодих хлопців, які змінюють стать щоб не захищати Батьківщину, але від цієї Батьківщини щось ще вимагають.

Уявіть собі громадських діячів, що замість запровадження просімейних ініцатив, підтримки молодих родин житлом та субсидіями, пропонують їм не одружуватися, та робити аборти. Демографічна криза? Ой, та не партеся, у нас на планеті переселення, знайдемо дешеву робочу силу. І взагалі, кожну українку трахнув кацап, тому треба робити по три аборти на день. А потім в бордель, податки платити.

Уявіть країну, де громадянину заборонено право на замозахист. Нащо тобі пістолет, тебе захищає поліція. А потім коли настає військова криза, ця поліція ховається за спинами звичайних пацанів з ТРО, або взагалі відсутня на робочих місцях, бо їде в напрямку Закарпаття.

А взагалі, ті хто виживуть в цій війні, мають відкинути увесь жаль та слабкість, лінь та нерішучість і нарешті зробити чистку в країні, за яку загинуло стільки хороших людей. Ми заслуговуємо жити краще за всіх.

Аж жир з екрану поплив.

Чому

Десь я це вже бачив... Ніяк не можу згадати...

Рік тому.

Швидко ж час летить...

Як для мене розпочався цей день рік тому.

Ми знали, що буде війна. Одна успішна і відома людина[Особа1] повідомила іншу відому і у майбутньому ще більш успішну людину[Особа2]) (деталі цього розповім після війни) та у свою чергу мене.

Тому я знав за приблизну дату війни. Знав і готувався як міг.
Перша тривога була оголошена на 16- лютого, друга на 22-лютого.
Всі вони виявились хибними.
23-го я підійшов до цієї людини і кажу, що за …ня? Так буде чи нє?
Він мені каже. Так буде, тривога на 18:00 сьогодні. У ЧЗВ була перша перестрілка з їхньою ДРГ і там РЕБ потушив зв’язок. Північ Київської області стримувати особливо не будуть, ЧЗВ віддадуть одразу. Оборона буде по лінії міста Київ.
З Криму має бути відволікаючий удар. Головні сили підуть на столицю. Показав переписку з [Особою1].

Після чого я зібрався зі своїми у одному київському ресторанчику і ми довго говорили про події які відбудуться. Говорили, що будемо сидіти уже за кілька днів у ресторані але зі зброєю у руках і там буде наш штаб(впринципі так і сталось).

Ввечері всі наші були на низькому старті, зібрались на квартирі у одного нашого активіста. Точок збору було декілька.
Всю ніч моніторили новини.
18:00/22:00/3:00
Час постійно переносили.
Я вже думав спати, аж раптом вирішив подивитись звернення Кремлівського гандона, де він прямому ефірі він оголосив війну. Я дозібрав речі(як завжди забув дещо важливе) взяв кицьку з собою і повіз її на квартиру до дружини нашого активіста. Війна, але ж треба подбати про братів наших менших)
Не встиг викликати таксі, таксі не було впринципі. І поїхав на метро.
Виходжу з квартири, відкриває також двері сусідка.
— Війна почалась, — кажу їй.
— А вы уезжаете?
— Ні, кажу ж війна почалась, треба воювати)
Незрозумілий її погляд.
— Ну там, стріляти, виривати, убивати.
— Аааа, ясно, сказала вона і закрила двері😂

Завіз кицьку, зібрав снарягу і поїхав на точку.
До 10-11 ранку на точці зібралось близько 20 моїх бійців і ми сформували першу БГ Нацспротиву.
БГ яка потім переросла уже в інший підрозділ)
Зі зброї було трошки АК, один РПК на 7.62х39
Там же отримали хороші аптечки.
Задачу мали оборону урядового кварталу від ймовірного ворожого десанту. Враховуючи, що ворог уже проводив висадку у Гостомелі такий варіант не був тоді фантастичним.

Нижче будуть фото/відео першого дня війни)