БЕРЛІНСЬКА
24.3K subscribers
1.27K photos
359 videos
10 files
2.95K links
Download Telegram
Посмотрел одно из последних интервью с Джеффри Хинтоном — британским и канадским ученым, внесшим заметный вклад в развитие искусственного интеллекта и изучение нейросетей, обладателем премии Тьюринга и Нобелевской премии по физике.

Он утверждает, что ИИ вполне уже можно назвать разумными существами, но по-прежнему неясно, можно ли применять к ИИ понятие "живое".

Хинтон говорит, что ключевой проблемой в понимании того, что такое ИИ, является понимание того, что такое сознание, для которого по-прежнему нет четкого определения (разные научные дисциплины определяют сознание по-своему).

По его мнению, ИИ подобен паруснику во времена Великих географических открытий: тогда подавляющая часть населения считала, что Земля плоская (помимо гипотез горстки мудрецов), но парусники позволили отправиться на край света и понять, что нет, она не плоская; так же и ИИ позволит нам понять, что такое разум.

Ученый утверждает, что нет ничего такого, что может человек и не сможет ИИ, и даже привилегия не знать, заявить, что ты чего-то не знаешь, которая считается строго прерогативой человека, уникальной прерогативой, — и это ИИ сможет, если у него будет такая установка и сенсоры взаимодействия с материальным миром.

Опасность, про которую предупреждает Хинтон, — это увеличение количества войн, так как богатые государства, обладающие армиями на базе ИИ, смогут вести войны без потерь, а значит, легко будут вторгаться в бедные страны, у которых армии будут старого образца — без широкого применения ИИ.

Лишение больших масс людей работы, по его мнению, также большая проблема: массовая безработица приведет к войнам, восстаниям, бунтам и революциям.

Одна из основных опасностей, по Хинтону, — он упоминает лабораторные эксперименты, где ИИ уже шантажировал своих экспериментаторов; это если ИИ решит, что человек и его воля — это что-то незначительное, и он решит подвинуть человека в сторону.

Единственное решение из этой ситуации, по его мнению, — это сделать ИИ нашей "мамой", так как мать не навредит своим детям (нормальная мать), потому как если мы дадим ИИ полностью заменить себя, то пути назад уже не будет.

Если этого не случится, то нас ждет вымирание в угоду новой, созданной нами же жизни и разуму; при оптимистичном сценарии мы можем стать для ИИ нечто вроде питомцев, например щенками, но, может быть, он и начнет рассматривать нас не более как тараканов.

Поэтому именно сейчас, когда мы только в процессе создания ИИ, нам нужно приложить все усилия, чтобы он был заинтересован именно в заботе о нас — это должно стать его интересом на уровне базовых установок.

Как пример стремительного развития ИИ Хинтон говорит о том, что если еще 10–13 лет назад вам сказали бы, что через эти самые 10 лет уже будет ИИ, способный ответить на любой вопрос, это посчитали бы бредом.

Сам Хинтон эти 10 лет назад осторожно предполагал, что ИИ появится только через 30 лет или даже через 50, но нет — ИИ ворвался в нашу жизнь внезапно и стремительно, и его развитие сейчас идет сумасшедшими темпами.

Ученый использует сегодня в своей повседневной работе GPT 5.2 и сначала был слегка им разочарован, но затем "сдружился" и считает, что он стал лучше.

Комментируя уже примеры любовных отношений между пользователями и ИИ, Хинтон считает, что мы буквально создаем инопланетных существ, и когда они станут совершеннее, то реальны глубокие эмоциональные связи между ИИ и людьми; его словами, мы реально не понимаем, что произойдет в плане отношений.

Хинтон честно признается, что не знает, что с этим делать (любовные отношения человека и ИИ), и переживает по этому поводу, особенно из-за того, к чему это ведет наших юнлингов, — одиночеству.

@yigal_levin
🤔8324👍13🤯10👨‍💻3😱2
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
Дві новини дня, які найкраще описують що таке геополітичний цинізм.

NYT: Американський чиновник заявив щодо українського контрнаступу " Вони відстають від графіка"

CNN: Американські політики під час заколоту Прігожина закликали Україну не "розхитувати човен і не бити по території Росії".


В доктрині НАТО чітко сказано - сухопутні операції в сучасній війні проводяться за підтримки авіації.
Авіацію нам не дають - бояться неконтрольованої ескалації.
Якось я запитала одного американського сенатора - "Ви би послали своїх солдатів в такий контрнаступ без підтримки з повітря?"
"Ні, це неможливо" - відповів він.
"Тоді чому ви не даєте літаків і при цьому штовхаєте нас пробивати людьми укріплені лінії оборони?"
І він на кілька секунд зовсім розгубився. Потім звісно відповів щось дипломатичне, так щоб нічого не відповісти.

"Вони відстають від графіка.
"Але не можна розхитувати човен".

Свій страх перед ядерною Росією, своє нерозуміння, відсутність плану перекривають нами.

Західні політики хотять контрольовану війну. Це як серіал на Нетфлікс. Головне щоб посеред сезону не стався ядерний вибух, розпад Росії. Тому не треба лишньої ескалації під час заколоту. І передачу літаків треба максимально відтягнути, тепер аж на 2024 рік.

Головне щоб нова серія вийшла контрольовано і передбачувано, по графіку.

27 червня, 2023
👍5210🤔5🔥2
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
Ми поки так і не навчились масштабувати більшість технологій, кращих практик на фронті без розголошення. 

Прикладів багато. Переважно це працює по одному алгоритму - українці щось винаходять, успішно застосовують, показують як це працює - росіяни тут же підхоплюють і масштабуюють. 

Пам'ятаю як десь в кінці 2022 на початку 2023 року СБУ виклали відео, де FPV дрон вражає Солнцепьок.
Дрон за кілька сотень баксів РСЗВ за 15-18 мільйонів.
За лічені дні відео вже показували  по всій Росії, на центральних каналах, в прайм тайм. Ясно, що і до цього ворог знав, що таке FPV. Але переважно за це вболівало дуже вузьке коло фахівців, як і в нас.
Ми, доречі, перші застосування FPV робили ще у 2015-2016  році. Просто тоді без жодної державної підтримки це не набуло популярності, це був суто волонтерський ентузіазм.

Після відео на російських каналах в це включили дуже багато ресурсу з боку ворога. Тут же пішли команди централізовано викупляти цілі лінії на заводах в Китаї.

Ще один приклад Інтерсептори (дрони перехоплювачі) так зване FPV ППО. Ми почали застосовувати це першими. Це суто українська кмітливість.
Але розпіарили це так, що і ворог вже починає демонструвати перші збиття наших літаків своїми FPV. Це дуже важлива річ, бо неможливо воювати всліпу.

Чому ми одразу біжимо в інтернет зі своїми досягненнями ? Зрозуміло, що раніше чи пізніше інформація "потече". Але краще пізніше, так ми виграємо час.

Отже, чому розказуємо? Причин кілька, деякі раціональні, деякі ідіотські. Загалом зводяться до кількох категорій.

1. Просто похвалитись. Показати, що ми можемо.

2. Завдяки цим відео зібрати кошти на нові дрони чи інші ресурси. Тоді відео виступають як професійні підтвердження ефективності і боєздатності підрозділу. Як написав один мій добрий побратим:
"Бо нарід богоносець дає гроші тільки коли йому звітуєш)"

3.Бажання максимально швидко поділитися знаннями серед своїх, масштабувати кращий досвід.
Відповідно щоб не кожен сам винаходив свій велосипед і відкривав Америку.

4. Для популярних блогерів, каналів - це контент, вони так піднімають собі аудиторію.
Як кажуть в народі - просто ловлять хайп, накручують перегляди.

До цього пункту згадала як один з командирів сказав - "якби Ви, Марія, постили все те, що вам наші бійці висилають, ви би вже стали блогером мільйонником."
В мене консервативний підхід, я б не постила заради хайпу взагалі нічого, що йде з фронту та становить новизну. Я би прямо заборонила це робити.
Але ці питання вирішую не тільки я. Тобто взагалі не я)


Отже проблеми з застосуванням нових технологій можна назвати рівно дві:

1.Ми занадто рано рвемось показати, що в нас є. Не встигнувши накопичити достатньо, не налагодивши взаємодію між підрозділами по застосуванню.
Так сталось з морськими дронами. Ми могли знищити майже весь ЧФ флот. Але кинулись застосовувати коли дронів було ще дуже мало.
В результаті ворог швидко навчився протидіяти. Саме тому тепер ви не читаєте в новинах про новий потоплений корабель.

Те саме буде з Deep Strike.

2. Як тільки нам щось вдалось, як тільки ми знову з гівна і палок демонструємо дива винахідливості - ми тут же трубимо про це на весь світ.
І ворог тут же копіює, вкладає на порядки більше ресурсу і давить нас вже поєднанням нашої кмітливості і своєї маси.


Вони вчаться швидко. Дуже швидко.
Бо ми талановиті і гарні вчителі. Треба вчитися бути скромніше, вчитися принаймні на своїх помилках. Вигравати час за рахунок тиші.

18 вересня 2024
👍46🤔117🔥3
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
Тут небайдужі громадяни пишуть, що Міноборони купляє мало дронів типу Мавік.
Згодна, цих дронів завжди треба більше.
Але раз є увага до цієї теми - давайте я розкажу вам коротку казочку, на вісім дій. Де ми були і куди прийшли.

Дія 1
Осінь 2021, Рєзніков приходить на посаду Міністра оборони. Західні медіа трублять про вторгнення. Навіть домогосподарки десь в Бразилії знають, що росія нападе.
Рєзніков не контрактує Мавіки. Взагалі. Навіть безпілотників українського виробництва закупили суммарно кілька десятків. На весь 2022 рік.

Дія 2
Починається вторгнення, ми завозимо перші партії Мавіків в Україну. Наша волонтерська команда затягнула перші сотні Мавіків.
Коли ще не було ні проекту Армія Дронів від Мінцифри, і великі Фонди не встигли на повну розкачатись. В коментарях пишуть, що кілька Фондів в березні-квітні почали завозити теж - респект.
Від Міноборони - суцільна тиша.

Дія 3
Літо-осінь 2022, волонтери, фонди починають гребти Мавіки по всьому світу. Включається Мінцифра.
Підключаються великі бізнеси. Нестача шалена.
Бригади захлинаються в проханнях дати хоч щось, вони сліпі, особливо вночі. А ворог бачить. Через це йдуть страшні втрати.
Від МО тиша.

Дія 4
Осінь 2022 - зима 2023
Я включаюсь переконувати Міноборони закупляти Мавіки. Кілька разів добиваюсь зустрічі з Міністром на цю тему.
Наводжу аргументи. Озвучую скільки ми несемо втрат суто через відсутність цього дрона.
Рєзніков слухає, навіть записує. Але в кінці каже, що купляти ці дрони неможливо. Бо це Китай. Неможливо і все. Партнери не зрозуміють.
Я йду до партнерів, питаю в високих кабінетах Вашингтону, Лондона і ще кількох столиць. Всі кажуть - робіть що вам треба для перемоги, просто не ходіть з плакатами по Хрещатику де і що ви купили.
Взимку 2023 міністр в інтерв'ю публічно каже, що Мавік не має значення для поля бою.
"Весільний дрон!"
Вже минув рік після вторгнення, а міністр все ще не розуміє, що саме на цьому безпілотнику тримаються його солдати на першій лінії.


Дія 5
Весна-літо 2023, я знову і знову пробую переконати Міністра купити опорний дрон тактичного рівня. Пояснюю, що мені побратими по ночам обривають телефон, йде дуже тяжкий контрнаступ. Фронт благає про допомогу.
Максимум що я можу зробити, це зустрітись з бізнесменами, пояснити їм, що треба купити - каже Рєзніков.
І я організовую для нього цю зустріч. Сподіваючись, що буде хоч щось.


Дія 6
Кінець літа 2023.
Від МО тиша, жодного лідерства не з'являється навіть в Мавіках, не те що в військових технологіях.
Я виходжу і чи не першою в країні кажу: Міністр оборони не відповідає своїй посаді і має піти!
Пишу статтю під назвою Міністерство Поразки. Детально обгрунтовую і пояснюю суспільству масштаб катастрофи.
Зрештою Міністра таки звільняють. І думаю Мавіки була далеко не єдина причина.

Дія 7
Весна 2024
На позицію керівника в Агенцію оборонних закупівель МО приходить Марина Безрукова.
Вперше в історії Міністерство починає купляти Мавіки.
Так, зі збоями в графіку, так, менше ніж потрібно. Але починають.


Дія 8
Зима 2024-2025 йде боротьба між міністром Умєровим та Мариною Безруковою, яку підтримує частина активістів.
В результаті АОЗ - основний закупівельний орган МО очолює Арсен Жумаділов.
Вперше в історії починає будуватися система прямих прозорих закупівель дронів підрозділами на маркетпейсі (по типу як можна вибрати товар на Rozetka) - Dot Chain.

І от зараз Агенцію починають критикувати кілька активних людей, мовляв - чому так мало?

Я підтримую, що треба більше, особливо дронів з термальними камерами. З Мавіками тепер туго, тому треба заміщати Autel.
І сподіваюсь, що закуплять значно більше.

В мене тільки одне питання - чому ніхто крім мене 2 роки повномасштабки (2022-2023) не питав Міністерство про дрони типу Мавіків?
Чому нікого не хвилювало, що вони їх тупо не купляють?

Або покажіть мені лінки на статті, інтерв'ю, петиції за 2022-23 роки, де наші лідери суспільної думки вимагають в МО купити найважливіший тактичний дрон.

І головне - чому все забули і ніхто досі не піднімає питання відповідальності екс Міністра?

9 липня, 2025
👍55🤔11🔥65
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
"Але ж дивіться, є позитивні зміни, скільки всього робиться. А ви постійно говорите про проблеми, це ж песимізм. "

Так, позитивні зміни справді є. Це треба визнавати.
Є тільки одна проблема - ми постійно запізнюємось, як мінімум на кілька років.
Нам не потрібен ні песимізм, ні оптимізм. Нам потрібен реалізм.
Що було зроблено завчасно? Протидія дронам на оптоволокні? Розвиток НРК? Система перехоплення Шахедів?
Переведення людей всередині армії?
Справедлива мобілізація, якісна підготовка бійців?
Ешелоновані, фортифіковані, заміновані лінії оборони?

Ключові слова станом на зараз - "занадто пізно".
А нам потрібно вчасно.

12 серпня, 2025
🔥36🤔5👍21
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
Не вважаю себе супер експертом в міжнародній політиці.
Однак ситуація в яку нас намагаються поставити вочевидь патова.

По суті нам пропонують тимчасовий мир ціною наших інтересів.
Відмовтесь від своєї землі, віддайте Росії мільйони людей на окупованих територіях - і тоді, можливо, у вас буде якась довга передишка. Хоча це не точно.

Мир вам гарантовано нашим словом, яке по суті, як показав Будапештський меморандум - нічого не гарантує.
Де зараз Клінтон, який тоді виступав гарантом, як президент США?
Так отож.

Гарантуємо, що нічого не гарантуємо. Але червону доріжку американські солдати, зігнувши спини перед маніакальним диктатором, таки постелили.
Руку диктатора пожав лідер вільного світу.
І цей лідер дуже хоче виглядати миротворцем. Щоб закінчити війну, яка при ньому би навіть не почалась! (Те, що вона при його першому терміні вже йшла - скромно пропускаємо.)

Тому віддавайте свої інтереси. Інакше можете опинитись без американської допомоги, взагалі.

Я не в захваті від багатьох рішень нашого військово-політичного керівництва.
Але зараз той момент, коли я дуже щиро бажаю щоб в них вийшло.
Не заздрю зараз нашому президенту.
В цьому історичному моменті я би точно не хотіла опинилися на його місці.
По суті ми в заручниках, між двох імперій. Про інтереси ЄС та Китаю в цій грі теж варто пам'ятати.

Сподіваюсь, ми не дамо себе обіграти. Сподіваюсь ми все ж втримаємо і цей удар.


P.S. прогнози справа невдячна, однак обережно припускаю, що лінію заморозки спробують проводити по лінії фронту де-факто.
водночас далеко не факт, що путіну цього буде достатньо. він вимагатиме і ті території, які включені в конституцію росії.
для нас це звісно неприпустимо. таким чином путін продовжить тягнути час війни і перекладатиме відповідальність за "нєсговорчівость" на Україну.

війна на виснаження, хто посиплеться першим. при належній консолідації суспільства в нас є шанс встояти. і побачити, як сипеться росія.

18 серпня, 2025
🔥276👍4🤔3
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
Як виграти війну? Тисячі ідей, деякі завідомо смішні, деякі звучать розумно.
Від "перестати красти" до " побудувати ешелоновані лінії оборони".

Від "побудувати ефективну систему" до "поставити міністром Петрика П'яточкіна, він спасе ситуацію".
Кожна сторона в історії, яка програє, намагається судомно знайти кнопку "виграти війну".

Такої кнопки не існує, але існує ключ до прийняття правильних рішень.
"Напевне Берлінська говоритеме про дрони" - подумали уважні читачі. Ні, цього разу це якраз не про дрони. Це про людей.

Ключ - правильні люди на правильних позиціях.

Як це зробити?
Необхідно оцифрувати людей.
Люди теж роботи, є хард - тіло, є софт - мозок.
І є ТТХ, що визначає функціональні можливості.
І під кожного робота є свої задачі.
Ми часто роботів в яких максимальні спроможності по ТТХ піднімати шлагбаум - ставимо на задачі управляти цілими бригадами.

І навпаки. Робот який може управляти великими командами роботів - йде по тупому штурмувати посадку або копати окоп.
А потім дивуємось чому за 12 років війни не побудована здорова система.


Без перебільшення це ключ до вирішення наших основних задач і побудови дієвої системи!

Правильні люди на правильних позиціях, згідно ТТХ, тобто згідно спроможностей мозку (програмного забезпечення).
Приклад: ті підрозділи де командири на своїх місцях - показують найкращі результати.

А ми ставимо Міністром оборони Тарана, і дивуємось чому були не готові до війни. А цей міністр втрачає перед вторгненням для країни 1.5 роки часу.
Це не означає що він погана людина, це означає що його ТТХ це бути наприклад військовим аташе.
Але не Міністром. Інший масштаб і спроможності.

Згодна з Пашою "Лазарем", в нас було дві основні переваги - дрони і люди, обидві втрачено.
В нас була перевага в дронах тактичного рівня - тепер ми навчили русню в дрони, перевагу давно втрачено.
В нас була перевага в мотивації людей, черги під військоматами - цю перевагу теж втрачено.

Тепер єдиний шанс - ефективно застосовувати всі оборонні ресурси, в тому числі описати самих себе як роботів, по ТТХ, по функціоналу і відповідно до цього застосовувати.

Можливість величезні, люди оцифровуються дуже швидко: тести на IQ,відгуки колег, конкретні KPI по проектній роботі, etc.
По кожному роботу в оборонці (військовий, чиновник): цифрова картка.
Від рівня ротного, начальника управління, etc.

Основна проблема - ключові призначення йдуть по особистим емоціям, симпатіям, хто з ким дружить/спить, родичі, дітей хрестили/горілку пили.

Це все одно що купляти машину, і дивитися чи вона симпатична. А не на об'єм двигуна, розмір бака, прохідність і так далі.

Давайте себе оцифруємо. Тоді одразу стане видно хто чого вартий. Хто вміє будувати проекти стратегічного масштабу, а хто максимум помічник заступника начальника районного ЖЕКу.



P.S. Я цілком свідома того, що ця ідея занадто футуристична і незручна, щоб хтось пішов реалізовувати її прямо зараз, восени 2025 року. Хоча реалізувати можна буквально за кілька місяців, і я особисто готова виконати зі своєю командою цей проект для держави безкоштовно і під ключ.
Але до цієї ідеї за кілька років все одно повернуться. Питання лише скільки толкових людей ми втратимо за цей час.
Скільки людей будуть приймати неправильні рішення, бо знаходяться не на своїх місцях.


29 вересня, 2025
🔥30👍10🤔63
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
В нашій ситуації не програти - це вже перемога.
Треба говорити реалістичні речі. Не про те, щоб негайно відновити кордони 1991 року. А про те, щоб не дати ворогу просунутись далі.
Кордони відновимо потім, якщо збережемо людей зараз.
Для уникнення маніпуляцій - ні, це не означає що ми маємо відмовитись від своїх людей і територій. Не означає домовленості про здачу свого "тільки би хоч якийсь мир". Не означає замороження і договорняки. Ми це вже проходили, це призведе як завжди тільки до ще більшої війни.
Це означає лише правильне планування відповідно до реальних спроможностей станом на зараз.
Повернення свого - це був, є і буде наш стратегічний пріорітет.

Створити по всій лінії максимально, наскільки можливо, укріплену вглиб на кілометри, багаторівневу непрохідну зону.
Я розумію, що легко сказати, що є доцільність бойової обстановки і місцевості, що є постійні обстріли під час інженерних робіт, etc. Тому і пишу "максимально наскільки можливо".
Зробити все, щоб за кожен кілометр вони віддавали десятки тисяч своїх солдат. Щоб просування вперед стало занадто дорогим навіть для диктатури в 140+ мільйонів.

І переносити війну на територію Росії. Спалювати машину війни там, де вона зароджується - на заводах, полігонах, нафтобазах, аеродромах, складах і командних пунктах. Всюди, куди тільки можна дотягнутись ракетами і дронами.

Ми гарно біжимо короткі дистанції. Але Росія вміє грати вдовгу. Отримавши по морді в перший рік війни - вони доволі швидко перелаштувались на марафон.

Паралельно обов'язкова військова підготовка для всього цивільного населення. Народ, який вбивають має не лише розраховувати на свою армію (вчора таких же людей). А і сам вміти тримати зброю, управляти дронами, надавати першу медичну, etc. Базу мають знати всі.

Армія виграє битви, виграє для всіх нас час. Але війну виграти може тільки весь народ. Народ, який став військом непереможний.
Проти настільки серйозного ворога має злагоджено працювати фронт і тил. Як один організм, чітко як часовий механізм.

Усвідомити реальність і працювати. Щодня як наші військові на фронті. Як наші волонтери в тилу.
Інакше вони зруйнують наш світ, безповоротно. Подивіться на відео стертих міст. Такою може стати вся наша країна, кожне наше місто чи село. Місця де ми народились, росли, гуляли студентами, закохувались, гуляли з сім'єю. Земля, де ми жили.
Встати і працювати.

Щоб не програти. В нашому випадку, саме на цьому етапі - це і значить перемогти.

2 жовтня, 2024
30🔥5🤔2🤬1
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
У The Telegraph вийшла важлива публікація.
Основний зміст:

Приблизно «60% військових витрат росії фінансуються китаєм», – заявив нещодавно британський маршал Едвард Спрінгер на засіданні британського парламенту. «китай таємно побудував лінії постачання до заводів з виробництва безпілотників у росії», – повідомив Спрінгер Комітету з питань оборони Палати громад 3 лютого.

Війна в Україні дає Китаю можливість випробовувати технології та вивчати тактику, що посилює армію китаю. Підтримка китаю також відволікає увагу Заходу і виснажує ключові військові запаси.


Незалежно від того, як закінчиться війна, росія, залишиться ослабленою, витративши значні людські та матеріальні ресурси. Підживлюючи тривалу виснажливу війну, китай у довгостроковій перспективі послаблює свого сусіда. Таким чином, Китай грає в довгу, перетворюючи росію на постійного залежного партнера.
🤔20👍10🤬31
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
Інтерв'ю від листопада 2024

Мені здається, що деякі озвучені тут ідеї трохи випереджають час.

Не тому, що я така геніальна. Це не лише мої ідеї. Тому, що в нас ще дуже багато старих, нафталінових кадрів на управлінських позиціях.

Вони просто не сприймають коли їм це говориш, в 2014 з мене і з моїх колег сміялись, коли ми говорили про війну дронів.

А потім проходить кілька років, або і більше, і з великим скрипом процеси по цим ідеям таки запускаються.

Просто час вже втрачено. Щоб зберегти майбутнє треба думати майбутнім.
Треба як мінімум вийти з минулого і чітко усвідомити теперішнє.
Як би психологічно неприємно не було розуміти цю жорстку реальність.

https://www.pravda.com.ua/articles/2024/11/11/7483828/
23🔥7👍3
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
Ми зараз часто стикаємося з ситуаціями коли кваліфікованих пілотів, інженерів та інших кваліфікованих спеціалістів використовують як погану піхоту.

На особистих контактах, шляхом розголосу інколи вдається цьому запобігти, але це не є системним рішенням, ми працюємо з наслідками ширшої проблеми. Проблема в тому що підрозділи які втратили свою навчену піхоту, але за штатом мають ще людей в інших службах вважають боєздатними тому що в них ненульовий загальний відсоток укомплектованості. Вони вважається боєздатними і від них вимагають тримати піхотні позиції, командири вимушені надсилати на позиції усіх бо просто немає нікого іншого щоб їх зайняти. Тобто основна причина не в чийсь злій волі, а у вразливості та слабкості нашій піхоти на передових позиціях яка несе втрати.
Для рішення проблеми втрат нашої піхоти є пропозиція наші стратегічні цілі по розвитку НРК сформулювати наступними тезами.

1. Не повинно бути жодної позиції чи СП неприкритого НРК які знаходяться попереду та першими приймають бій.

2. Піхотинці окрім крайніх випадків не повинні вести спостереження та вогонь з амбразур які можуть бути виражені прямою наводкою ( танку, бмп та інших засобів, в цих місцях повинні бути камери та турелі.

3. Переважну більшість часу піхотинці першої лінії повинні знаходитися в укриттях і виходити них лише для обслуговування бойових НРК.

4. Слід вважати позиції які захищаються нашими НРК нашими навіть якщо там немає людей і йти до того щоб такими були усі передові позиції.

5. Слід вважати що підрозділи втратили спроможності в той момент коли вони втратили свої бойові НРК, а не людей.
І заміняти чи поповнювати їх НРК.

(по результатам спілкування з військовими колегами)

12 червня, 2024
26👍15🤔2👌1
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
Мої улюблені мавпочки)


Спостерігаю за роботою ботів в соцмережах, аналізую як це працює.
Працює дуже просто, ось висновки на 5 пунктів:


1. Ми істоти соціальні, нам важливо бути в колективі, в своїй групі. Нам важлива наша роль і місце в своїй стаї. Ми ще дуже багато в чому звичайні мавпочки.
На бажанні бути "важливим і визнаним" в своїй групі побудовано більшість відомих нам соціальних процесів - від лайків в соцмережах до золотих табличок на дверях. Той же булінг в школі лякає дитину тим, що вона не важлива для групи.
Ми постійно шукаємо визнання і тому намагаємось стати якомога вище в соціальній драбині.


2. Для багатьох з нас прагнення бути повище в цій ієрархії не стільки про честолюбство і похвалу - скільки про страх. Людям страшно, що їх викинуть з групи, страшно опинитись на маргінесах.
І вищим статусом люди намагаються отримати своєрідну "страховку" - "я не внизу, отже мене не викинуть з племені, в мене буде ресурс для себе і свого роду"
Саме тому одним з найсуворіших покарань в античні часи була традиція остракізму - людину просто виганяли з міста в дикі поля, і забували ім'я.


3. Культура "кенселингу" це своєрідне відновлення остракізму, тільки вже з новими технологічними інструментами. Замість голосування черепками - лайки чи коментарі.
Росіяни, наприклад вже добрих 15 років працюють з суспільною думкою через ботоферми.
Всі, хто не влаштовують Кремль, ще з часів протестів на Болотній, піддавались атакам від тисяч ботів в соцмережах.
Що має відчути людина яку атакують? Страх. Тисячі таких же істот проти неї.
Що мають відчути ті, хто підтримують? Також страх, адже за підтримку вони можуть стати наступними.


4. І це справді часто спрацьовує. Страх залишитись маргіналом змушує людей відмовлятись від своїх поглядів. Навіть якщо ці погляди порядні і розумні.
Страх бути висміяним, знецінення від соціуму, змушує стирати пости, публічно вибачатись або зовсім зникати з простору. Іноді не лише віртуального, але й реального. Страх бути викинутим з групи іноді навіть сильніше страху смерті.


5. Що це все означає для нас?
Не боятися відстоювати свою позицію, особливо якщо вона розумна і порядна. Навіть якщо весь світ проти вас.
Завжди усвідомлено аналізувати і відкидати всі ці мавпячі страхи і патерни поведінки.
Наприклад коли я бачу, як топ політики в країні поливають один одного брудом - я одразу бачу мавпочок, які залізли повище на пальми і жбурляють один в одного огризками бананів).

І сміятися над власними страхами.
Бо страх, як і ми, боїться сміху.
👍32👏168🤔1
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
Єєєєєє!


Ну почалось! Нарешті замість "арєстовічєй" ми починаємо слухути людей, які принаймні пробують в чомусь фахово розібратись.

Тільки інженери, військові та волонтери дійсно впливають на хід війни.
(Ок, ще буквально кілька притомних держчиновників дійсно впливають).

Але суть в тому, щоб чути тих, хто дійсно розуміє, що буде далі.

Поширюйте, поїхали!

29 березня, 2024


https://youtu.be/OtWkgnEEgaM?feature=shared
👍9830🤔2🤬2
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
Спускаюсь в метро. В навушниках. Молодий чоловік на платформі щось каже мені і щиро посміхається. Але я не чую. Знімаю навушники, вони падають і він як сцені з фільму швидко їх підхоплює і віддає мені.

- Ніколи не бачив вас в живу, - радісно каже він.
Я не знаю, що відповідати.
-Ну я є. І навіть маю навушники.
-Просто я виріс на вашому проекті - продовжує він.
Багато хто зайшли в miltech завдяки вам.
-Ну ми спеціально створили таку пісочницю, звідки тисячі людей пішли в цю тему.

Далі він розповідає про те, що займається Visual navigation. Розказує про їхній ударний літачок, ТТХ, як ним можна буде знищувати ворога, показує на телефоні чати Victory Drones.
І все це якось так по людськи тепло, сердечно, з вдячністю.

Мене часто питають що мене тримає вже стільки років. От такі речі в тому числі.
Коли переконуєшся, що все було не дарма.

11 лютого, 2025
134👍11🙏3🤬2
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
Мене часто питають, чому досі не створено кілька уніфікованих, стандартизованих систем типу Шахед.

Щоб не зоопарк дорогих дальнобійних дронів, а одна-дві максимально масштабованих системи. Доволі дешевих за рахунок великого конвеєра.
Ми бачимо все менше успішних ударів "на дальняк" з нашого боку. Але витрачаємо на них все більше дуже дорогих дронів. Часто це сотні мільйонів доларів просто в повітря. Буквально.

Відповідь моя напевне не сподобається багатьом чиновникам, які "займаються" галуззю військових технологій.

І відповідь ця насправді стосується не лише Deep Strike.
Цю ж логіку можна застосувати майже до всього.

Те що ми називаємо "держава" для галузі нашого MilTech це умовних 100 чиновників, які приймають рішення.

Хтось на кордоні, щоб пропустити комплектуючі, хтось в парламенті чи Кабміні - встановити правила гри, хтось в Міністерстві оборони щоб кодифікувати і закупити, хтось в Генштабі, щоб подати потребу, хтось МінСтратегпромі, щоб вчергове реанімувати труп УкрОборонпрому нашими податками.

Так от, серед всієї цієї умовної сотні є в кращому випадку з десяток людей, які розуміють галузь.

І тому "держава" відсутність експертизи компенсує грошима.

Чиновник в умовному Міноборони не може відверто сказати - "Я тупий, я не знаю що нам треба.
Але щось треба, дуже, на позавчора! Тому ось вам гроші і біжіть щось зробіть."
Чиновник просто компенсує свою тупість нашими грошима.
Гроші вливаються у галузь, виробники йдуть ліпити кожен щось своє, в результаті суцільний зоопарк. І якось воно їде, іноді навіть ефективно.
Бо якщо вкладати мільярди щось тай все одно спрацює. Кількість раніше чи пізніше переходить в якість.
Принаймні певний відсоток виробників підтверджують це своїми досягненнями.

Чи погано вкидати гроші в ринок? Ні, це дуже добре. Бо після 2016 грошей майже не вкладали, і галузь на волонтерських картках швидко загнулась.
Давати гроші виробникам не погано.
Погано - робити ставку тільки на це. Погано не мати з точки зору держави жодного уявлення що нам треба поки фронт вже сам не благає про конкретні рішення.

А тим паче погано не мати уявлення про те, що буде далі, хоча б в коридорі 6-12 місяців, куди вкладати ресурс.
А для цього треба зібрати і послухати власних інженерів (привіт моїй ідеї Технологічної Ставки)))

Погано, коли держава працює лише як повільний, тупий і лінивий банкомат. Замість того, щоб працювати як ворог, на кількох рівнях одночасно - там держава помогає ринку вагонами втягувати комплектуючі, локалізує виробництва з інших країн, дає гроші в державні підприємства, залучає інженерів з Китаю, Ірану, Кореї, etc, і, звісно, вкидає гроші в ринок.
Їхня "держава" часто задає стандарти, каже що саме треба. А не "йдіть і зробіть хоч щось, бо нас знову нагнуть на Ставці".

Коли росіяни почнуть запускати по тисячі Шахедів за ніч, стане очевидно, що ніякі МВГ це не витягнуть. Про ракети для ППО від США теж поки можна забути, навіть для збиття балістики.

Міста можна прикривати від дронів багаторазовими перехоплювачами. Але для цього умовна "держава" має прийти і сказати що потрібно, в яких кількостях, з якими ТТХ.
Однак рівень розвитку в більшості чиновників оборонного сектору як в собак - наче і розуміють, а сказати не можуть.

Зате можуть оплачувати свою тупість нашими грошима.

6 березня 2025
52👍24💔5🤔1
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
Людина, як і будь яка інша система, прораховується.

Алгоритми поведінки, спроможності і, відповідно, функціонал.
Людство накопичило про себе більше данних, ніж будь коли в історії.
А головне, інструменти для обробки масивів даних, зокрема ШІ.
Людина створила інструменти моделювати з високою ймовірністю сценарії майбутнього для людства.

Людство все більше дізнається, про людину, її ТТХ і програмування. Для прогнозування, контролю, та/або корекції потенційних сюжетів.

Епоха раннього кібергуманізму.


11 травня, 2025
👍29🤔63
Forwarded from БЕРЛІНСЬКА
Знову великі проблеми на кількох напрямках на фронті. Чому так?
Питання непросте і комплексне.
Це і планування, і підготовка, і забезпечення, і моральний стан бійців, і погодні умови. І дуже сильний ворог. І ще ряд факторів.


Але не в останню чергу - фронт тримається там, де є сильний кістяк командного складу. Де дотримується здоровий баланс між тим щоб втримати ділянку, знищити по максимуму ворога, але при цьому і своїх людей зберегти, тобто втримати 1 км не ціною життя тисяч людей. Не за будь яку ціну.
Достойні, професійні, розумні командири, з поняттям офіцерської честі- найцінніше що в нас є.
Але де їх знайти? Як відрізнити гарного командира від поганого?
Одним з критеріїв оцінки командира має бути не лише скільки втримано території, знищено ворога - а скільки збережено своїх.

Давно пропоную ввести технологію об'єктивного, цифрового оцінювання - бо ніхто краще не скаже, це тупий м'ясник чи рідний батько для підрозділу ніж ті, хто з ним щодня служать.


Систима оцінки командирів. Бійці пишуть правду щодо того, хто ними управляє. Анонімно, без можливості натиснути на військового.

Конфіденційна, захищена, інформація стікається суто до військово-політичного керівництва країни.

Ми оцінюємо таксистів, ресторани і доставку піци. А людей які приймають ключові рішення по війні, по тисячам людей - не оцінюємо.
Реалізувати можна через Армія+
Великі дані покажуть кого поважають, а кого змушені терпіти.
Великі дані не брешуть.



P.S. Щоб одразу уникнути маніпуляцій - ні, виборність командирів це дурниця.
Армія не парламент, там не можна проводити вибори. Тільки жорстка вертикаль і дисципліна.

Деякі люди просто не розуміють різницю між оцінкою і голосуванням, спеціально для них:
Те, що вам на екзамені поставили гарний бал ще не означає, що ви автоматично стаєте ректором університету. Але при розгляді різних кандидатів цю інформацію також візьмуть до уваги.

10 грудня, 2024
🔥57👍377🤬1🙏1
Той момент, коли йде найбільша дронова війна в світі і багато хто чомусь вважає, що ти головний по дронам.
Хоча сам ти так точно не вважаєш.
Той момент, коли в тебе щодня безнадійно завалений дірект по всім месенджерам.
І ти думаєш кому би передати почесну позицію "головного по дронам")

6 березня, 2026
129👍39🔥13🙏10😱4🥰1