Шукаєм себе швидесенько (обведене це не ми якшо шо)

Нас часто запитують (ні) як нам вдається так вміло вести цей паблік. Ми завжди відповідаємо, що не знаємо, адже ніколи не вели націонал-шопенгауерізм з акаунту Chevalier D'Eon

Ми працюємо над цим

О, ти поліщук? Полікуйся

Так-так, адміністрація Леоніда Кучми не стоїть за терористичним актом у театрі норд-ост у жовтні 2002 року, так, це були чеченці, добре, що ти не віриш у теорії змови, ти великий молодець що мислиш критично, це просто збіг що найбільші теракти у Росії відбулися за каденції Леоніда Даниловича

Чому він більше не такий базований гігачад

Перонізм у тебе вдома

Хто за лебіговича той touch grass get a life talk to a woman що це за мем дебільний взагалі

АвтоботЗавод

Хвилинка некомпетентних шизороздумів: чи не найкраще неспроможність росіян до існування у цивілізованому світі показують ті недовгі часи, коли їхня країна знаходилася у стані відносної свободи. Я хочу коротко навести декілька прикладів з російського кіно 90-х років: конструктор красного цвета, про уродов и людей, та врешті-решт усім відомий зеленый слоник. Всі ці стрічки об'єднує один феномен. Їх тягнуло до естетизації (фізично!) потворного, московська інтелігенція насолоджувалася, коли бачила на екранах замасковану під чорно-білу плівку інвалідську порнографію і намагалася знайти у відверто збочених фантазіях умовного Балабанова прихований сенс, який, звісно ж, дано зрозуміти тільки обраним. Цікаво, до речі, як всі російські ліберали рефлексують на це, вважають Балабанова своїм великим творцем, вони впевнені, що у цьому потворному є певний протест, а інакше вони не вміють його висловлювати. Достоєвщина у чистому вигляді. Як казав живий класик Лесь Подерв'янський, на заході люблять Достоєвського, адже "приймають його йобнутість за ту самую глубину русской души".