MBA Insights
3.55K subscribers
35 photos
43 videos
661 links
Вгамовуємо інформаційний голод для охочих змінювати світ
Download Telegram
#overview

Під час безперервних атак росії на українську паливну інфраструктуру було знищено низку великих нафтобаз, а також Кременчуцький нафтопереробний завод, який був суттєвим постачальником палива на внутрішньому ринку України. Тому це питання значною мірою актуалізувалося.

На україно-польському енергетичному форумі було вироблено важливі та ефективні рішення, які допоможуть урегулювати ситуацію на паливному ринку України: «Тепер Польща може бути основною транзитною країною для імпорту палива в Україну, забезпечуючи доставку понад 200 тис. тонн паливних продуктів щомісяця. При цьому за останній місяць обсяги поставок палива ледве досягли 60 тис. тонн. У рамках форуму учасники розробили практичні рішення щодо збільшення обсягів поставок найближчим часом», — йдеться у повідомленні Укрінформ.

За словами першого віце-прем’єр-міністра України є потенційна можливість розширити ресурси Польщі за рахунок нафтопродуктів із США, регіону Амстердам-Роттердам-Антверпен (ARA), німецьких, скандинавських та балтійських нафтопереробних заводів. Доставка палива може здійснюватись комбінованим транспортом через Польщу, а далі, за синхронізації польських та українських залізниць, буде транспортуватись до України.
​​#overview

ІТ сектор України є важливою частиною експорту держави. Саме тому навіть у такий складний час продовжується робота на плануванням розвитку даного сегменту економіки. Так, на Львівщині побудують нове IT-містечко для представників креативних індустрій — про це повідомив президент Міжнародної асоціації трансферу технологій (ITTA) Артем Гончаренко.

Перші кампуси цього міста будуть побудовані вже цього літа, що повинно залучити іноземних партнерів та IT-спеціалістів, креативних індустрій та молодь для створення платформи для дискусій та розвитку стартапів.

Територія під ІТ містечко знаходиться у Львівській області, її площа 8 га, а загальна площа приміщень близько 10 тис. кв. м.

За словами пана Артема кампус зможе розміщувати до 1000 осіб одночасно, а також планується будівництво тимчасові приміщення із додатковими функціями. До того ж, у парку передбачається відразу модель соціальної відповідальності бізнесу — тут буде побудовано реабілітаційний центр на 500-600 місць — про це йдеться на Інтерфакс Україна.
​​#overview

Чому Тайвань відіграє важливу роль у сьогоднішній глобальній політиці? Останні десятиліття показують, що Тайвань (Китайська Республіка, яка утворилась у 1949 році за результатами капітуляції Японії у 2 світовій війні) став одним із найбільших технологічних центрів у світі.

Понад 66% мікропроцесорів, які постачаються на потреби глобального ринку є продуктом Тайванських компаній — про це йдеться у звіті Nikkei Asia за квітень 2022 року.

До того ж, «ковідна історія» зі зниженням об’єму напівпровідників на ринку, що використовуються для виготовлення чипів, спровокувала старт будівництва нових ливарних потужностей на острові. Тепер, аналітики прогнозують, що частка всіх заводів Тайваню із виготовлення напівпровідників у світі сягне 44% у 2025 році.

Саме тому Тайвань є надзвичайно «привабливим» об’єктом глобальної політики на фоні протистояння США та Китаю. Острів — є, без перебільшення, глобальним важелем в управлінні світовою економікою.
​​#overview

НБУ підвищив облікову ставку до 25% — одразу на 15 пунктів від попереднього рівня у 10%. Облікова ставка — інструмент впливу на інфляцію НБУ і визначає вартість грошей для банків (з 3 червня ставка за кредитами рефінансування для банків буде становити 27%).

Підвищення облікової ставки НБУ обумовлює швидким зростанням інфляції та підвищений ажіотаж на валютному ринку (в середині травня курс долара в обмінниках сягав 38-40 грн). Як це має допомогти?

Підвищення вартості грошей для банків спонукає банки залучати гроші від населення — через депозити. Але за теперішніх депозитних ставок населення не бажає тримати гривню в депозитах, а отже для збільшення привабливості депозитів банки будуть змушені піднімати ставки по депозитах. Таким чином НБУ сподівається зменшити напруження на валютному ринку і «перевести» гроші в гривневі депозити, що стане передумовою для скасування фіксованого курсу валют. Також, мають зрости ставки за ОВДП, що підвищить їх привабливість для інвесторів і дозволить Мінфіну більше залучати коштів до бюджету. Проте, підвищення облікової ставки спричиняє зростання вартості кредитів для населення та бізнесу.
#overview

За даними Мінагрополітики, цьогоріч українські аграрії засіяли 75% площ у порівнянні з минулорічними обсягами. Це була найскладніша посівна кампанія України. Для реалізації посівної кампанії аграрії залучили кредитів на 38,5 млрд грн за програмою «5-7-9», з яких 24 млрд грн — за програмою державних портфельних гарантій.
​​#overview

Примножуючи об’єм шкоди від пандемії COVID-19, вторгнення Росії в Україну посилило уповільнення зростання світової економіки, яка вступає в тривалий період слабкого зростання та підвищення інфляції, згідно з останнім звітом «Global Economic Prospects» від Світового банку. Це підвищує ризик стагфляції з потенційно згубними наслідками як для країн із середнім, так і з низьким рівнем доходу.

Очікується, що зростання світової економіки впаде з 5,7% в 2021 році до 2,9% в 2022 році, що значно нижче, ніж 4,1%, як очікувалося в січні. Очікується, що цей темп коливатиметься протягом 2023-2024 років, оскільки війна в Україні порушує діяльність, інвестиції та торгівлю в найближчій перспективі, відкладений попит зменшується, а фіскальна та монетарна політика припиняється. Внаслідок шкоди від пандемії та війни рівень доходу на душу населення в країнах, що розвиваються, цього року буде майже на 5 відсотків нижчим за тенденцію до пандемії.
#overview

В Україні запущено відмінний майданчик підтримки українського бізнесу на світовій арені — Spend With Ukraine. Це такий собі маркетплейс українських компаній за категоріями їх діяльності, де усі охочі можуть познайомитись, а у перспективі і придбати продукти та сервіси, що українських виробників.

На платформі представлено понад 180 компаній у різних категоріях — освіта, креативність, гаджети, програмне забезпечення та програмні сервіси, одяг тощо. Це, по суті, безпрецедентний приклад такої ініціативи по створенню маркетплейсу українських компаній на підтримку нашої держави.
​​#overview

Forbes оновив ренкінг державних, недержавних фондів та громадських організацій, які найефективніше залучають гроші для підтримки українців та Збройних сил під час російської агресії. За підрахунками Forbes, за червень топ-20 фондів зібрали на підримку України 3,1 млрд грн — це найменший місячний приріст з початку війни і на 28% менше, ніж у травні.
#overview

Минулого місяця, у червні 2022 року, черговий український стартап став єдинорогом з оцінкою в 1,25 млрд доларів США. AirSlate — компанія яка створює сервіс для автоматизації робочих процесів, залучила новий раунд інвестицій близько 50 млн дол США. Саме тому, вже у цьому році компанія планує кількість працівників у команді на 40%. Основний фокус у пошуку фахівців — це R&D, маркетинг та продажі.

Сьогодні AirSlate — глобальна технологічна компанія SaaS (Software as a Service), яка обслуговує понад сто мільйонів користувачів у всьому світі. Вона фокусується на розробці рішень для автоматизації бізнес-процесів і керування документами без використання коду. У портфоліо команди такі продукти як: airSlate, pdfFiller, signNow і USLegal.
#overview

На минулому тижні (а саме 26.07.2022) року Міжнародний валютний фонд опублікував нові прогнози глобального зростання на 2022 і 2023 роки. Сьогодні МВФ називає світову економічну перспективу «похмурою та більш невизначеною», тому аналітики очікують, що світова економіка цього року зросте на 3,2%, а потім уповільниться до 2,9% ВВП у 2023 році. Нові дані відрізняються від попередніх на 0,4 і 0,7 відсоткових пункти відповідно у порівнянні з квітневими прогнозами.

У вашингтонському інституті заявили, що зміна прогнозів вказує на те, що ризики зниження, описані в попередньому звіті, тепер матеріалізуються. Серед цих викликів спеціалісти вбачають ще й різке зростання глобальної інфляції, яке має бути значно гіршим, ніж очікувалося.

На цьому фоні Міжнародний Валютний Фонд зауважив, що Велику Британію очікує найменший ріст серед країн G7 — на рівні 0.5% за 2023 рік (попередній прогноз був на рівні 1.2%).

Оскільки зростання у Великобританії, США, Китаї та Європі зупинилося, світ «незабаром може балансувати на межі глобальної рецесії» — йдеться в повідомленні BBC.
​​#overview

У середині липня члени ЄС почали вести переговори про скорочення споживання російського газу. Як завжди, консультації були складними та широкообговорюваними, проте станом на зараз країни Євросоюзу узгодили скорочення споживання газу на 15% у період із серпня (2022) по березень (2023).

«Це не була місія нездійсненна!» — про це зазначили парламентарі Чеської Республіки, яка головує сьогодні в ЄС.

У ЄС заявили, що метою такої угоди є економія та зберігання газу напередодні зими, а також превентивний захід, який допоможе убезпечити країни Євросоюзу від шантажу збоку російської федерації.

Нагадаємо також, що вартість газу у Європі стрімко знову почала стрімко зростати, у тому числі і через штучне скорочення постачання збоку росії.

Беручи цей факти до уваги, аналітики вже прогнозують кризу «зберігання газу» у країні, оскільки доведеться консервувати певну кількість газових свердловин, які, як правило, не підлягають розконсервації у майбутньому.
​​#overview

278 мільйонів людей в Африці страждають від хронічного голоду (20% населення континенту). Для порівняння, у глобальному масштабі це стосується десяти відсотків. За даними Welthungerhilfe, головними причинами голоду є війни, зміна клімату та пандемія Covid-19. Нещодавно напад Росії на Україну ще більше загострив проблеми з постачанням продовольства. Навіть до цього ситуація в багатьох африканських країнах була серйозною, як показано на карті, яка ілюструє Світовий індекс голоду за 2021 рік.

Індекс щороку вимірює та порівнює гостроту голоду та недоїдання у світі, різних регіонах та окремих країнах. Ситуація особливо жахлива в Сомалі, сім інших країн оцінені як «дуже серйозні» — Чад, Демократична Республіка Конго, Південний Судан, Бурунді, Центральноафриканська Республіка, Коморські острови та Мадагаскар. Лише кілька країн можна класифікувати як «низький» або «помірний» за шкалою тяжкості.
#overview

У мережі супермаркетів Сільпо оголосили про початок продажу кавунів та динь. Раніше 75% кавунів надходило з Херсонської області, але цього року через окупацію вони недоступні. Цього сезону ритейлер привіз органічні дині та кавуни від Дунайського аграрія з Одеської області. Також мережа супермаркетів незабаром очікує на значну партію кавунів різних сортів від Уманського тепличного комбінату та Південної агропереробки з Одеської області. Паралельно йде експорт кавунів з Греції, Румунії та Молдови, а також кавуни без кісточок з Іспанії — червоні, жовті та міні з Валенсії, Аліканте, Мурсії, Алмерії та Севільї.
​​#overview

У серпні 2022 року обсяги українського експорту зросли на 25% і склали 7,29 млн тонн. У грошовому еквіваленті експортери отримали 3,36 млрд доларів, що на 411 млн доларів більше, ніж у липні. Це найбільша сума з початку війни, але вона на 44% менша, ніж у січні ($6 млрд).

Зростання експорту пов’язане з частковим розблокуванням портів Великої Одеси. Це дало можливість значно наростити обсяги вивозу українських товарів. В результаті перевезення морським транспортом збільшилися на 85% і склали майже 2,9 млн тонн. Залізницею Україна вивезла за кордон понад 3 млн тонн товарів, автомобільним транспортом — 1,36 млн тонн.

В той же час найбільшу виручку експортери отримують від товарів, які експортуються автошляхами — 1,48 млрд доларів, морські вантажі вартували 995 млн доларів, а залізничні — 788 млн доларів.

Лідерами за вартістю експорту у серпні стали: соняшникова олія ($443 млн), кукурудза ($347 млн), ріпак ($305 млн), пшениця ($213 млн) та руда ($172 млн).
#overview

Нещодавно Американська торговельна палата в Україні опублікувала результати опитування щодо роботи підприємств.
• 72% компаній-членів Палати повністю функціонують, та 27% продовжують функціонувати частково.
• 96% компаній планують продовжити діяльність в Україні у 2023 році, 4% поки не визначилися.
• 83% компаній виплачують заробітну плату в повному обсязі, 16% – скоротили заробітну плату. Лише 1% компаній зовсім не виплачує заробітну плату.

Основними викликами компанії вважають безпеку та захист співробітників (71%), логістику та транспортування (44%), відсутність клієнтів чи замовлень (34%), спад діяльності партнерів (33%), та експортно-імпортні операції (22%).

22% респондентів відзначили, що заводи/фабрики/потужності/склади/ офіси їх компаній були пошкоджені: 48% мають незначні ушкодження, 52% мають невиправні ушкодження. 6% зазначили, що їх активи досі знаходяться під окупацією. 69% компаній-членів Палати не зазнали жодних ушкоджень протягом шести місяців війни
​​#overview

рoсійська агресія та повномасштабне вторгнення продовжують нести негативні наслідки для всього цивілізованого світу. На щастя для Заходу, цей вплив у більшості своїх випадків є виключно економічним, тому у порівнянні з Україною, можемо констатувати, що це невелика плата за життя у демократичному майбутньому.

Так, інфляція у Єврозоні у серпні досягла нового рекордного рівня 9,1%, згідно з оперативними даними Європейського статистичного управління Євростату, при цьому головною рушійною силою були високі ціни на енергоносії. Економісти, опитані агентством Reuters, очікували, що інфляція сягне 9% позначки.. Це дев'ятий поспіль рекорд зростання споживчих цін у регіоні, причому зростання розпочалося ще у листопаді 2021 року. Загальна інфляція у єврозоні у липні досягла 8,9% (у річному обчисленні).

«Енергетичний» рівень інфляції склав 38,3%, у серпні, тоді як у липні ця позначка знаходилась на рівні 39,6. Продукти харчування, алкоголь та тютюн зросли на 10,6% порівняно з 9,8% у липні.

Неенергетичні промислові товари, такі як одяг, побутова техніка та автомобілі, зросли на 5% порівняно з минулим роком, що на 0,5 процентного пункту більше, ніж минулого місяця, а послуги зросли у ціні на 3,8% у річному обчисленні 0,1 процентного значення, більше, ніж у липні.

Помаранчевий — євро ціни на газ, синій — США ціни на газ
​​#overview

Канада має намір допомогти Україні відбудувати усю пошкоджену залізничну інфраструктуру.

російська агресія в Україні призвела до значного руйнування залізничної інфраструктури: понад 6000 кілометрів залізничних колій пошкоджено, 50 мостів зруйновано та розбито десятки залізничних вокзалів від початку повномасштабного вторгнення росії на територію нашої суверенної держави.

30 вересня міністр інфраструктури, Олександр Курбраков, заявив, що канадійські партнери, а саме, міністерство транспорту Канади, в особі міністра Омара Алгхабра, висловили слова підтримки та заявили про практичні домовленості стосовно майбутнього відновлення залізничної інфраструктури України.

Уся залізнична інфраструктура України — це 22 тис км, з яких 45% електрифіковано. Тобто, на сьогоднішній день майже 28% залізничного транспорту є пошкоджено у тій чи іншій мірі, із урахуванням того, що 82% вантажних та 50% пасажирських перевезень припадає саме на залізницю, варто зазначити, Україна тимчасово втратила суттєву частку економічного росту.

Тому спільна заява двох міністрів України та Канади є надзвичайно важливим політичним кроком, який обов’язково трансформується у практичну реалізацію із подальшим розвитком продуктивного економічного партнерства двох країн.
​​#overview

Європа довгий час була прикладом сталого та стійкого розвитку світових економік, проте ситуація та окремі події останніх років дещо змінила динаміку росту. У нещодавньому звіті McKinsey — «Securing Europe’s competitiveness: Addressing its technology gap» розбирались із причинами, які могли призвести до зниження тенденції росту.

Аналітики компанії висувають цікаву і водночас важливу гіпотезу — “Основною проблемою, через яку економічний розвиток Європи викликає занепокоєння, є її недостатній рівень технологічного розвитку.”

Рух у сторону діджиталізації світу є надзвичайно важливим елементом сталого розвитку світових економік, останні світові виклики це продемонстрували якнайкращим чином: пандемія, повномасштабна війна в Україні.

На діаграмі порівнюється вибірка із більш, ніж 2000 американських та європейських компаній з прибутком понад 1 мільярд доларів. У період з 2014 по 2019 рік великі європейські компанії були на 20% менш прибутковими, доходи зростали на 40% повільніше, інвестували на 8% менше (капітальні інвестиції), на 40 % менше інвестицій в R&D.

Більшість відмінностей спостерігається в галузях, що створюють технології, зокрема в ІКТ та фармацевтиці. У сукупності на ці сектори припадає 90% різниці в рентабельності інвестицій (ROIC), 80% різниці у інвестиціях (в абсолютному значенні), 60% різниці у зростанні та 75% різниці в інвестиціях в R&D.
​​#overview

Згідно з новим звітом Credit Suisse, 47,8% світового багатства домогосподарств знаходиться в руках лише 1,2% населення світу. Ці 62,5 мільйона осіб контролюють приголомшливі 221,7 трильйона доларів, як можна побачити на цій інфографіці.

Менше 627 мільйонів людей володіють 176,5 трильйонами доларів, що становить 38,1 відсотка світового багатства, незважаючи на те, що вони становлять лише 11,8 відсотка дорослого населення. Основа піраміди є найзворушливішою, і вона показує, як 2,8 мільярда людей (53,2 відсотка населення світу) поділяють сукупний статок у 5 трильйонів доларів, що становить лише 1,1 відсотка загального світового багатства.

Цю інформацію можна сприймати по-різному. З точки зору соціально спрямованих ініціатив — це несправедливий розподіл багатств між людьми. Ну або, як скажіть їхні опоненти, це рушій розвитку економіки і головне не розрив між найбагатшими і найбіднішими, а головне те, який рівень життя вони собі можуть дозволити.
​​#overview

Війна вносить свої суттєві корективи у глобальну економічну діяльність різних країн світу, а Україна серед усіх є головним «бенефіціаром» отриманих збитків. Саме тому процеси адаптації та переорієнтації ринків є критично необхідними.
На початку року з’явилася дуже цікава статистика з приводу того, яким чином сьогодні виглядає структура зовнішньоекономічної торгівлі України у порівнянні із 2021 роком.

Як бачимо першу трійку лідерів, до яких експортувався товар з України у 2021 році, посідали Китай, Польща та Туреччина відповідно. Тоді як у 2022 році Польща посіла основне місце серед головних імпортерів українських товарів (з об’єктивних причин, оскільки Польща на сьогодні ключовий логістичний хаб для України). На другому місці — Румунія, на третьому — Туреччина (як і раніше). Важливим аспектом є суттєве скорочення експорту. У 2021 році сума експорту до першої трійки лідерів-імпортерів становила 17,3 млрд дол, у той час як у 2022 році цей показник склав 13,5 млрд дол, що на 22% нижче за оптимістичними оцінками.