MBA Insights
4.02K subscribers
15 photos
22 videos
507 links
Вгамовуємо інформаційний голод для охочих змінювати світ
Download Telegram
​​#кожен

З упевненістю можна сказати, що для нашої випускниці Олени Сосєдки благодійність займає надзвичайно важливе місце. І тому зовсім не випадково, що у відкритій фінтех-екосистемі Concord Fintech Solutions, засновницею якої вона є, один із головних елементів — «Біржа Благодійності «ДоброДій». Цей унікальний майданчик для благодійників був заснований ще у 2014 році і завдяки коштам, зібраним на ньому, було зроблено вже чималу кількість добрих справ.

На момент повномасштабного вторгнення росії в Україну робота Concord Fintech Solutions вже була добре відлагоджена, тому не прийшлося щось нове будувати. Просто побільшало справ і напрямів роботи.
На сьогодні понад 47 млн грн вже зібрано на допомогу тим, хто її найбільше зараз потребує:
🔹 ЗСУ — 31,7 млн грн.
🔹 Опорні медичні заклади — 3,3 млн грн.
🔹 Діти з важкими діагнозами — 360 тис. грн.
🔹 Внутрішньо переміщені особи, підрозділи територіальної оборони, люди, що потрапили в складні життєві обставини, — 12 млн грн (гуманітарна допомога).

А на початку травня Біржа Благодійності «ДоброДій» завдяки підтримці Concord Fintech Solutions передала одній з дніпровських опорних лікарень пристрій для лікування ран негативним тиском NP-100 та витратні матеріали для нього на суму 257 656 грн.

Цей апарат сприяє загоєнню ран, видаляючи ексудати та інфекційний матеріал, готуючи рану для закриття. Робота вакуумного пристрою впливає на зменшення набряків та затяжку країв рани з постійним чи уривчастим тиском.

«Багато вже зроблено, ще більше добра чекає нас попереду, адже саме воно перемагає зло! — кажуть у себе на сторінці Concord Fintech Solutions. — Боротьба продовжується, тримаємо редути, перемога за нами! Слава Україні!»
​​#events

📅 Політики для бізнесу воєнного часу. Як діяти топам коли звичні політики та правила не працюють?

Більшість політик і правил, які функціонували в компаніях до війни, не можуть використовуватись в цей час. Тоді якими вони мають стати?

Війна внесла повну невизначеність у те, яким буде попит, скільки в Україні залишиться споживачів та які канали продажу і логістичні ланцюги вціліють.

Відтак, деякі сталі бізнес-процеси, правила і процедури мирного часу, втратили свою адекватність. Швидко і наосліп потрібно приймати рішення про оптимізацію асортименту, скорочення витрат, нові умови з клієнтами, співробітниками, постачальниками, релокувати підрозділи, вигадувати нові маршрути та шукати нові можливості.

На вебінарі разом з Юлією Плієвою ми поговоримо про таке:
◾️Із якими 5-ма ключовими проблемами зіштовхнулись бізнеси під час війни та які можуть бути напрямки їх вирішення?
◾️Чому більшість правил і політик, які існували в компанії до війни, не можуть використовуватись зараз? На що їх замінити?
◾️На чому слід сфокусуватись топам і як убезпечити себе від прийняття рішень на основі хибних припущень?

Цей вебінар буде корисним власникам та керівникам усіх типів бізнесу, які працюють в Україні, а особливо виробникам, дистриб'юторам та роздрібним мережам.

📌Посилання на реєстрацію: https://bit.ly/3lqhKVj
Дата та час: 25 травня, 17:00

Юлія Плієва — засновниця та генеральна директорка Apple Consulting®, adjunct professor kmbs.
​​#insights

50% національних культурних відмінностей укорінені в історичних моделях розвитку країни та стійкі до впливу глобалізації, що робить міжкультурну компетентність першорядною для міжнародного навчання та розвитку персоналу. Саме тому L'Institut Magellan та Києво-Могилянська бізнес-школа співпрацюють у спільному викладанні курсу «Як національна та корпоративна культура впливають на успіх злиття і поглиняння» з 2020 року.

Співвикладачі курсу — José-Maria Aulotte (міжнароднийl HRM, Програмний директор MBA L'Institut Magellan), Bertrand Coutier (колишній віце-президент HR International Mobility and Governance, Airbus Helicopters) та Марина Стародубська (Adjunct Professor Kmbs MBA, TLFRD Integrated Consultancy Management Partner). Цього року географія досвіду учасників міжнародної програми МВА охоплювала Східну та Західну Європу, Азію та Південно-Східну Азію, а сфери їхньої компетенції включали глобальну мобільність, управління мультикультурними командами та міжнародний набір.

🔹 Більше за посиланням: https://kmbs.ua/ua/news/MBALInstitutMagellan23052022
​​#events

📅 Патріотизм і рашизм. Біологічне підґрунтя одне, але звідки береться різниця?

Всі українці не знають один одного особисто, тим паче у нас немає родинних зв'язків, але ми вкладаємо свій ресурс і боремось за Україну, за право бути українською політичною нацією. Чому ми це робимо?

Разом з Петром Чорноморцем ми дослідимо, як патріотизм пояснює наші інстинктивні установки:
◾️Чому ми спроможні захищати велику територію, а не лише свою ділянку?
◾️Звідки береться розуміння “нашої країни” та “своєї землі”?
◾️Чому люди, які живуть не в Україні обирають захищати її територію? або геть не-громадяни України?
◾️Чому та навіщо ми дегуманізуємо ворога на рівні мови?
◾️Чому нас дратують люди та держави з нейтральною позицією?

Ми починаємо о 18.00 3го червня. Просимо вас зареєструватись за посиланням нижче, за годину до події вам прийде нагадування. Чекатимемо!

Подія відкрита. Реєстрація: https://bit.ly/3Nriplq

Петро Чорноморець — кандидат біологічних наук, запрошений викладач Києво-Могилянської бізнес-школи: викладає на теми, пов’язані з біологією мислення та прийняття рішень; внутрішнім балансом та протидією вигоранню; навчанням, увагою та пам'яттю. Співавтор, ідеолог та викладач Освітнього простору «Майбутні».
​​#overview

ІТ сектор України є важливою частиною експорту держави. Саме тому навіть у такий складний час продовжується робота на плануванням розвитку даного сегменту економіки. Так, на Львівщині побудують нове IT-містечко для представників креативних індустрій — про це повідомив президент Міжнародної асоціації трансферу технологій (ITTA) Артем Гончаренко.

Перші кампуси цього міста будуть побудовані вже цього літа, що повинно залучити іноземних партнерів та IT-спеціалістів, креативних індустрій та молодь для створення платформи для дискусій та розвитку стартапів.

Територія під ІТ містечко знаходиться у Львівській області, її площа 8 га, а загальна площа приміщень близько 10 тис. кв. м.

За словами пана Артема кампус зможе розміщувати до 1000 осіб одночасно, а також планується будівництво тимчасові приміщення із додатковими функціями. До того ж, у парку передбачається відразу модель соціальної відповідальності бізнесу — тут буде побудовано реабілітаційний центр на 500-600 місць — про це йдеться на Інтерфакс Україна.
​​#insights

Нещодавно у нас відбувся вебінар з Юлією Плієвою на тему “Нові політики для бізнесу воєнного часу. Як діяти топам, коли звичні політики та правила не працюють в умовах війни?".

Невизначеність, та непрогнозованість з точки зору попиту, і відповідно нерелевантність традиційного планування, — це наша реальність.

Власники та ТОПи компаній повинні убезпечити себе від прийняття рішень на основі хибних припущень (попит не відновиться, співробітники не повернуться тощо), так, ніби це вже сталося. Такий шлях є руйнівним для бізнесу.

Ми радимо фокусуватись на тому, щоб Ваші операційні процеси були налаштовані на бездоганне виконання замовлень клієнтів та на швидке об’єктивне реагування на непередбачуваний фактичний попит.

Це означає, що ви маєте бути сміливі змінювати і переглядати усі внутрішні правила, процедури і політики, які розфокусовують команду, заважають вам рухатись далі і гнучко реагувати на попит. Інакше — ви будете послаблювати свою компанію.

Теорія обмежень пропонує такий покроковий шлях, щоб сфокусуватись і не гасити пожежі:

1️⃣ Визначити обмеження системи. Зараз у більшості компаній — це ринок (попит менше, ніж потужності його задовольнити). Але це не означає, що навіть в звуженому ринку ви не можете зростати! Зараз ви маєте визначити критичну потребу клієнта і давати ще більшу цінність. Подумайте і про існуючого, і про потенційного клієнта!

2️⃣ Прийміть рішення як використати обмеження по максимуму. Що мається на увазі? Ви не маєте зараз втрачати жодного клієнта. Вам вигідна зараз будь-яка продаж, яка на 1 гривню більше від ваших чисто-змінних витрат. Подумайте: які управлінські рішення не пропускають відмови клієнтам? Зверніть увагу, управлінські рішення щодо ціноутворення, знижок та оцінки вигідності продуктів / замовлень мають визначатись виключно по прямих змінних витратах (не за повною виробничою або реалізаційною собівартістю).

3️⃣ Підкорити усе прийнятому рішенню. Усі процеси мають допомагати команді швидко і гнучко реагувати на зміни у поведінці клієнта.

4️⃣ Усунути обмеження та переглянути крок 1.
​​#кожен

В згуртованості наша сила. Випускник PMBA-14 Андрій Пінчук розповів, що з початку війни група компаній Klara group почала активно допомагати ЗСУ, ТРО, медичним закладам Києва та Пущі Водиці.

Klara group — динамічна компанія, заклади якої ви точно бачили прогулюючись вулицями Києва: "Пиріжкова тітка Клара", "Mira foods market", "Honest Coffee Bar", "Simona ristorante", "Shibuya sushi kiosk".
Всього передали продукти харчування на сумму 500 000 гривень, протягом березня та квітня випікали хліб для волонтерських організацій, пригощали людей, які ховались від обстрілів в метро та допомагали тим, хто цього потребував.

Надихаємось тим, як лідери бізнесів не тільки змогли прилаштуватись до нових реалій, а й знаходити ресурси, щоб допомагати іншим.
​​#overview

Чому Тайвань відіграє важливу роль у сьогоднішній глобальній політиці? Останні десятиліття показують, що Тайвань (Китайська Республіка, яка утворилась у 1949 році за результатами капітуляції Японії у 2 світовій війні) став одним із найбільших технологічних центрів у світі.

Понад 66% мікропроцесорів, які постачаються на потреби глобального ринку є продуктом Тайванських компаній — про це йдеться у звіті Nikkei Asia за квітень 2022 року.

До того ж, «ковідна історія» зі зниженням об’єму напівпровідників на ринку, що використовуються для виготовлення чипів, спровокувала старт будівництва нових ливарних потужностей на острові. Тепер, аналітики прогнозують, що частка всіх заводів Тайваню із виготовлення напівпровідників у світі сягне 44% у 2025 році.

Саме тому Тайвань є надзвичайно «привабливим» об’єктом глобальної політики на фоні протистояння США та Китаю. Острів — є, без перебільшення, глобальним важелем в управлінні світовою економікою.
​​#events

Проблема в іншому — це серія інтерв’ю з випускниками Києво-Могилянської Бізнес Школи. Історії про людей, з якими відбулись важливі та глибокі зміни масштабу мислення. Історії зміни не тільки особистості, а бізнесу та країни. Історії про шлях та точку в ньому, коли управлінці розуміють: проблема була в іншому!

Разом з Андрієм Сусленком кожного четверга о 18.30 ми досліджуємо: як це стається?

Першою — буде розмова Дмитра Чернова, CEO ARDIS GROUP, з Андрієм Сусленком. Ми поговоримо про те як змінювався фокус уваги Дмитра, звідки з'явилося відчуття,що “саме це” принесе прорив бізнесу, і які зміни відбулись в компанії під час війни:

🔹 Що відбувається особисто з Дмитром та бізнесом під час війни?
🔹 Яким чином змінювались цілі, пріоритети, розуміння ситуації за останні роки?
🔹 Чи були цілі від яких відмовились та знайшли нові?
🔹 Чи були помилки та що вийшло за допомогою цих помилок зрозуміти?

Ми починаємо 9-го червня о 18.30. До трансляції можна приєднатися на цих ресурсах:
https://www.youtube.com/user/kmbsUA
https://www.youtube.com/c/ЯкТиДумаєш
https://www.facebook.com/asuslenko
та на сторінці kmbs у FB.

Дмитро Чернов — founder та СЕО ARDIS GROUP, випускник Presidents’ MBA kmbs та один з меценатів премії Георгія Ґонґадзе.

Андрій Сусленко — автор подкасту “Проблема в іншому”, “Як Ти Думаєш”, бізнес- коуч, спеціаліст з трансформацій та комунікацій.
​​З кожним днем війни ми дізнаємося дедалі більше історій про те, як фахівці та управлінці вирішують призупинити свою професійну діяльність — і натомість піти захищати країну. Серед них — Андрій Котик, випускник Executive MBA kmbs.

Донедавна Андрій був директором юридичного департаменту компанії Moneyveo.UA . Ще восени його департамент виграв конкурс Best Legal Departments 2021. Сам Андрій входить до переліку найкращих юрисконсультів у сфері банківського та фінансового права. Але війна змінила усе й змістила пріоритети.

Андрій звільнився з роботи й долучився до лав ЗСУ. Йому випало навчатися у 205-му Навчальному центрі тактичної медицини, де він отримав спеціалізацію «бойовий медик». А згодом, коли постав вибір, де служити, Андрій обрав 79 окрему десантно-штурмову бригаду Миколаїв. Каже, що хоча сам з Києва, тут його нічого не тримало, бо родина виїхала закордон. А про цю бригаду дещо чув, тому й ухвалив таке рішення.
Навіть під час війни Андрій продовжує спілкуватися з іншими членами спільноти kmbs — учасниками груп EMBA-34 та EMBA-35, у яких він навчався. Чимало з колег по МВА так чи інакше боронять нашу країну, або у лавах ЗСУ, або то у волонтерських або громадських проєктах. І #кожен наближає перемогу, наскільки це у його силах.
​​#кожен

Оксен Лісовий — людина, якій за своє 50-річне життя довелося побувати у багатьох ролях. Він син репресованого радянською владою філософа й правозахисника Василя Лісового, сам нині батько двох синів, тренер із фехтування, вчитель, фахівець бібліотечно-інформаційних систем, кандидат філософських наук, директор Національного центру «Малої академії наук України». Оксен очолює МАН з 2004-го року і за цей час йому вдалося суттєво реформувати конкурс, розширити його секції і допомогти багатьом юним науковцям повірити в себе.

Останні роки Мала академія розвивалася особливо успішно. Її вихованці надзвичайно успішно представляли Україну на міжнародному рівні. Був відкритий унікальний інтерактивний простір Музей науки. Попри широкомасштабне вторгнення росії було запущений новий сайт та освітньо-наукову платформу для підлітків та вчителів.

А Оксен Лісовий тим часом, як і багато інших успішних управлінців, змінив роль — нині він у складі 95-тої окремої десантно-штурмової бригади наближає нашу перемогу. Адже, як написав Оксен у себе на сторінці в FB, вони разом з побратимами «…вирішили собі перемогу і все тут. Причому вирішили не колегіально, не консенсусом в наслідок дебатів а просто кожен сам для себе. Без обговорень. Раціональних обґрунтувань. Але твердо. Без варіантів».
​​#overview

НБУ підвищив облікову ставку до 25% — одразу на 15 пунктів від попереднього рівня у 10%. Облікова ставка — інструмент впливу на інфляцію НБУ і визначає вартість грошей для банків (з 3 червня ставка за кредитами рефінансування для банків буде становити 27%).

Підвищення облікової ставки НБУ обумовлює швидким зростанням інфляції та підвищений ажіотаж на валютному ринку (в середині травня курс долара в обмінниках сягав 38-40 грн). Як це має допомогти?

Підвищення вартості грошей для банків спонукає банки залучати гроші від населення — через депозити. Але за теперішніх депозитних ставок населення не бажає тримати гривню в депозитах, а отже для збільшення привабливості депозитів банки будуть змушені піднімати ставки по депозитах. Таким чином НБУ сподівається зменшити напруження на валютному ринку і «перевести» гроші в гривневі депозити, що стане передумовою для скасування фіксованого курсу валют. Також, мають зрости ставки за ОВДП, що підвищить їх привабливість для інвесторів і дозволить Мінфіну більше залучати коштів до бюджету. Проте, підвищення облікової ставки спричиняє зростання вартості кредитів для населення та бізнесу.
​​#кожен

Керуючий партнер Броварського заводу котельного обладнання Роман Казанко від перших днів війни разом із командою перефокусував підприємство. Воно почало виготовляти і збирати необхідні металеві комплектуючі для оснащення наших військових. Усе почалося з протитанкових “їжаків”, а продовжилося розтяжними шипами для зупинки транспорту на гумових колесах, ракетними пічками для приготування їжі в польових умовах, тощо.

Згодом команда заводу знайшла іноземного постачальника металу, що підходив для виготовлення бронежилетів найвищого ступеня якості. Отже, на заводі почали нарізати ще й такі пластини.

Роман неодноразово закликав своїх партнерів та колег зі сфери обробки металу долучатися до боротьби і виготовляти за кресленнями його команди і окремі деталі, й цілі металеві конструкції. Також спільнота зібрала 1 011 607 грн і 2 305 євро, а від партнерських компаній додали ще 650 000 грн. За ці гроші змогли виготовити 1188 пластин — це майже 600 “броніків”.

Наприкінці травня він написав на своїй Facebook-сторінці: “Приходить відчуття, що наші герої майже забезпечені бронею. Два місяці тому, написавши пост про наявність бронепластин, за добу ми зібрали замовлень на 1000 шт. За весь час, спільно з партнерами, тільки ми виробили біля 5000 комплектів. І ось зараз за тиждень всього 10 шт., і це тішить, бо нагальна проблема знята.”

Ще одна перемога Романа — це створення глушників. Про неї він написав так: “Успішно пройшла серія випробувань глушників, включаючи калібри 338. Результатом задоволені. Запускаємо магію, скоро буде! Навіть титанові, дорого, але легко!”

Роман розуміє, що з часом усім нам — і на передовій, і в тилу — стає дедалі складніше. Але зберігає оптимізм. “Просто пам‘ятаємо, що успішну людину(або компанію, або країну) відрізняє від невдахи, всього на один підйом більше ніж падінь!”, — нагадує він.
​​#events

📅 Корпоративна культура і війна. Як компанії реагують на нові виклики?

Війна стала тестом на продуктивність корпоративної культури для багатьох компаній.

У команд часто виникає почуття «професійної ізольованості», коли вони не відчувають зв’язку з колегами і роботодавцем, втрачають впевненість у своєму фахові та стають менш залученими в роботу. На вебінарі з Мариною Стародубською поговоримо про:

◾️ як працює корпоративна культура в умовах вимушеної дистанційки;
◾️ що таке «професійна ізольованість» і як зменшити її вплив на лояльність, залученість та продуктивність;
◾️ типи культур, їхні сильні та слабкі сторони в умовах війни;
◾️ про що говорити з працівниками в умовах вимушеної дистанційки.

Марина Стародубська — ад’юнкт-професор kmbs: управління репутацією, внутрішні комунікації, кризові комунікації, крос-культурна взаємодія. Керуюча партнерка консалтингової компанії TLFRD з 2006 року.

Час: 18:00 | 15.06
Подія відкрита. Реєстрація
#overview

За даними Мінагрополітики, цьогоріч українські аграрії засіяли 75% площ у порівнянні з минулорічними обсягами. Це була найскладніша посівна кампанія України. Для реалізації посівної кампанії аграрії залучили кредитів на 38,5 млрд грн за програмою «5-7-9», з яких 24 млрд грн — за програмою державних портфельних гарантій.
​​#кожен

До війни основною справою Олександр Костюк, випускника Executive MBA kmbs, було управління у сфері IT. Зокрема, він є директором інформаційно-обчислювального центру НАУКМА. У січні в Олександра закінчився контракт із Національним агентством із забезпечення якості освіти. Також він опікувався різними IT-проєктами у неприбутковій сфері.
Вдень 24 лютого Олександр вже був в екіпіруванні, з речами й навіть власною зброєю у своєму батальйоні ТРО Києва. Долучився до ТРО він ще до війни й активно тренувався. Згадує, що тоді часом журналістів на тренуваннях було більше, ніж учасників. А 24-го прийшов момент на практиці довести свій намір захищати країну зі зброєю в руках.

У ТРО йшли люди з різним досвідом чи без нього. У випадку Олександра — він мав бажання й втілив його. «Я вважаю: щоб бути громадянином, треба платити податки й служити в армії», — впевнений він.

На його думку, армія має бути прикладом хорошої бюрократії. Оскільки він чимало працював із державними структурами, то зараз його не дивують жодні процеси. А загалом він бачить, що за структурою армія — це та сама організація, і управляють нею, як організацією.

«Багатьом здається, що найголовніше у війні — влучно стріляти, — каже Олександр. — Але насправді ще треба знайти, у кого постріляти. Сучасна війна — це війна артилерії. Постріляли, потім запустили дрон та подивилися, що наробили, потім навалили знову. І, зрештою, все залежить від того, які навколо люди, наскільки відповідальне ставлення у командира підрозділу». Олександру дуже подобаються побратими: «зібралися ресурсні люди», каже він.

Зараз Олександр керує взводом та перебуває у Харківській області, а до цього був у Ірпені. Воювати збирається до перемоги й вважає, що не лише фронт, а й тил робить до неї вагомий внесок: «коли ти дзвониш у тил і кажеш, що потрібна така ось штука, і це оперативно вирішується, — це дуже цінно. Хтось скаже, що Київ уже забув про війну. Нехай так, це нормально, — головне, щоб пам’ятали, що нам треба допомагати».
Герой цієї розповіді — Віталій Лазарович. Він підприємець, засновник мережі магазинів та закладів швидкого харчування «Експрес 24».

В одному зі своїх інтерв’ю Віталій сказав: “Я намагаюся пам’ятати, що ми живемо один раз і є смертними. Коли наступають фізично важкі моменти — я уявляю, що подумав би, якщо б опинився у шестидесятилітньому віці про себе 30-річного? Думка про те, що ми смертні штовхає до того, щоб прожити життя цікаво. Хочеться жити так, щоб в кінці не прийшлося жаліти, щоб не було боляче за даремно прожиті роки, щоб на старість була чиста совість”.

І під час війни ці слова підтвердилися. Турнікети, аптечні підсумки оклюзивні наліпки, ізраїльські бандажі, компресійні бинти, декомпресійні голки та ще багато корисних речей були передані нашим сьогоднішнім героєм та його друзями для бійців на передовій. Поки #кожен буде хотіти прожити своє життя, щоб в кінці не довелося жаліти — як того хоче сам Віталій — то беззаперечна перемога нашої країни настане ще швидше.
​​Сергій Федорик — засновник та керівний партнер у KEY Group, випускник Executive MBA kmbs — пішов на війну 28 лютого. Його родина залишила Україну, і він зміг сфокусуватися на тому, щоб боронити нашу державу.

Як управлінці змінюють ролі під час війни. Епізод 7. Сергій Федорик
​​#overview

Примножуючи об’єм шкоди від пандемії COVID-19, вторгнення Росії в Україну посилило уповільнення зростання світової економіки, яка вступає в тривалий період слабкого зростання та підвищення інфляції, згідно з останнім звітом «Global Economic Prospects» від Світового банку. Це підвищує ризик стагфляції з потенційно згубними наслідками як для країн із середнім, так і з низьким рівнем доходу.

Очікується, що зростання світової економіки впаде з 5,7% в 2021 році до 2,9% в 2022 році, що значно нижче, ніж 4,1%, як очікувалося в січні. Очікується, що цей темп коливатиметься протягом 2023-2024 років, оскільки війна в Україні порушує діяльність, інвестиції та торгівлю в найближчій перспективі, відкладений попит зменшується, а фіскальна та монетарна політика припиняється. Внаслідок шкоди від пандемії та війни рівень доходу на душу населення в країнах, що розвиваються, цього року буде майже на 5 відсотків нижчим за тенденцію до пандемії.