🧐Що може дати бібліотеці партнерство з колегами з іншої країни? Досвід «Бібліотек-посестер» показує: такі зв’язки поступово виходять за межі професійного обміну й можуть об’єднувати цілі громади.
Саме про це 9 вересня говорили з представниками Національного Конгресу українських асоціацій Італії. Зустріч стала можливістю показати модель, яка вже понад два роки працює між українськими та британськими бібліотеками, і обговорити її потенціал для співпраці з Італією.
Люсьєна Шум, голова Благодійного фонду «Бібліотечна країна» та виконавча директорка АНТС, розповіла, як розвивається проєкт «Бібліотеки-посестри Україна – Велика Британія»: від пошуку партнерів і перших контактів до спільних ініціатив, професійного обміну та тривалих зв’язків між бібліотеками🤝
А потім про це говорили вже через конкретну історію. Вікторія Жупинська, бібліотекарка Центральної дитячої бібліотеки Бібліотечної системи Новобаварського району Харкова, та Danny Hall із The Campus Library у Вестон-Супер-Мер розповіли про власну співпрацю.
Дві локальні бібліотеки почали з професійного знайомства, а згодом створили спільний простір для культурного обміну та взаємної підтримки. Через такі контакти громади дізнаються більше одна про одну, а бібліотекарі отримують нові ідеї, досвід і професійні зв’язки.
Ініціаторкою зустрічі стала Надія Семеген, віцепрезидентка Асоціації Україна – Флоренція «Лілея».
Тепер учасники зустрічі розглядають можливість перенести цей досвід на українсько-італійські партнерства. Українські асоціації та представники діаспори можуть стати важливою ланкою для пошуку контактів і налагодження співпраці між бібліотеками та культурними інституціями✅
У цьому й полягає цінність моделі «бібліотек-посестер»: культурна дипломатія тут відбувається на рівні конкретних людей, професійних спільнот і міст. І саме з таких тривалих контактів формується взаєморозуміння між країнами💪
Саме про це 9 вересня говорили з представниками Національного Конгресу українських асоціацій Італії. Зустріч стала можливістю показати модель, яка вже понад два роки працює між українськими та британськими бібліотеками, і обговорити її потенціал для співпраці з Італією.
Люсьєна Шум, голова Благодійного фонду «Бібліотечна країна» та виконавча директорка АНТС, розповіла, як розвивається проєкт «Бібліотеки-посестри Україна – Велика Британія»: від пошуку партнерів і перших контактів до спільних ініціатив, професійного обміну та тривалих зв’язків між бібліотеками🤝
А потім про це говорили вже через конкретну історію. Вікторія Жупинська, бібліотекарка Центральної дитячої бібліотеки Бібліотечної системи Новобаварського району Харкова, та Danny Hall із The Campus Library у Вестон-Супер-Мер розповіли про власну співпрацю.
Дві локальні бібліотеки почали з професійного знайомства, а згодом створили спільний простір для культурного обміну та взаємної підтримки. Через такі контакти громади дізнаються більше одна про одну, а бібліотекарі отримують нові ідеї, досвід і професійні зв’язки.
Ініціаторкою зустрічі стала Надія Семеген, віцепрезидентка Асоціації Україна – Флоренція «Лілея».
Тепер учасники зустрічі розглядають можливість перенести цей досвід на українсько-італійські партнерства. Українські асоціації та представники діаспори можуть стати важливою ланкою для пошуку контактів і налагодження співпраці між бібліотеками та культурними інституціями✅
У цьому й полягає цінність моделі «бібліотек-посестер»: культурна дипломатія тут відбувається на рівні конкретних людей, професійних спільнот і міст. І саме з таких тривалих контактів формується взаєморозуміння між країнами💪
❤11
«Світ великий, а Україна в нім одна»💙💛
Цю фразу Богдан Гаврилишин поставив епіграфом до «Залишаюсь українцем» — книги, у якій його особиста історія переплітається з історією України та світу.
Уперше книга вийшла 2011 року, а вже наступного року побачило світ друге видання. У 2021 році до 95-річчя Богдана Гаврилишина його спогади перевидали у Видавництві Старого Лева у новому мультимедійному форматі: книгу доповнили QR-кодами з фільмом про Гаврилишина, його лекціями та аудіозаписами уривків у виконанні людей, які його знали.
Цьогоріч, до 100-річчя від дня народження Богдана Гаврилишина, Фонд його родини готує нове оновлене ювілейне видання.
І це хороший привід повернутися до книги саме зараз. Як змінювалося бачення України? Що пан Гаврилишин вважав необхідним для її розвитку? І що з його поглядів, досвіду та життєвих принципів можемо побачити сьогодні?
Про це говоритимемо на 18-му Читацькому клубі БФ «Бібліотечна країна».
🗓 23 вересня 2026 року
⏰ 15:00–16:30
Гостя — Маріанна Єлейко, голова Фонду родини Богдана Гаврилишина.
Модераторка — Тамара Сухенко, психологиня, фасилітаторка, співзасновниця БФ «Бібліотечна країна».
📖 Якщо ще не встигли прочитати книгу, вона доступна онлайн: https://uk.wikisource.org/wiki/Залишаюсь_українцем
🔗А реєстрація на клуб — за цим лінком: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfzPLjdhfQFGTrwS0ImYpxe9xcSnDK8z6W2iwJl7Mns8FRRsQ/viewform?pli=1
Цю фразу Богдан Гаврилишин поставив епіграфом до «Залишаюсь українцем» — книги, у якій його особиста історія переплітається з історією України та світу.
Уперше книга вийшла 2011 року, а вже наступного року побачило світ друге видання. У 2021 році до 95-річчя Богдана Гаврилишина його спогади перевидали у Видавництві Старого Лева у новому мультимедійному форматі: книгу доповнили QR-кодами з фільмом про Гаврилишина, його лекціями та аудіозаписами уривків у виконанні людей, які його знали.
Цьогоріч, до 100-річчя від дня народження Богдана Гаврилишина, Фонд його родини готує нове оновлене ювілейне видання.
І це хороший привід повернутися до книги саме зараз. Як змінювалося бачення України? Що пан Гаврилишин вважав необхідним для її розвитку? І що з його поглядів, досвіду та життєвих принципів можемо побачити сьогодні?
Про це говоритимемо на 18-му Читацькому клубі БФ «Бібліотечна країна».
🗓 23 вересня 2026 року
⏰ 15:00–16:30
Гостя — Маріанна Єлейко, голова Фонду родини Богдана Гаврилишина.
Модераторка — Тамара Сухенко, психологиня, фасилітаторка, співзасновниця БФ «Бібліотечна країна».
📖 Якщо ще не встигли прочитати книгу, вона доступна онлайн: https://uk.wikisource.org/wiki/Залишаюсь_українцем
🔗А реєстрація на клуб — за цим лінком: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfzPLjdhfQFGTrwS0ImYpxe9xcSnDK8z6W2iwJl7Mns8FRRsQ/viewform?pli=1
❤9
Український переклад книги Річарда Овендена «Спалення книг. Історія навмисного нищення знань» уже у продажу💪
Пан Овенден збирає в одній історії те, що на перший погляд здається різними подіями: знищення Александрійської бібліотеки, нацистські багаття книг, радянську цензуру, пограбування бібліотек під час воєн. За ними він показує спільний механізм: коли влада хоче стерти певну історію, культуру чи ідентичність, книги стають однією з перших мішеней.
📖Для українського читача ця історія звучить особливо гостро. Бо поки готувалося українське видання цієї книги, росія продовжувала робити те, про що в ній написано — нищити.
У серпні російська атака зруйнувала склад видавництва «Ранок». Понад 8 мільйонів примірників книг згоріли. Це не просто папір і фарба. Це дитячі історії, підручники, знання, чиїсь улюблені книжки й майбутні читацькі спогади.
Тому в українському виданні є те, чого немає в оригіналі, — нова передмова про знищення української культурної спадщини під час російсько-української війни. У ній — історії бібліотекарів, які рятували книжки під обстрілами, відновлювали бібліотеки після окупації та продовжували берегти те, що ворог намагався знищити.
👥Переклад Тамари Горіха Зерня, наукове редагування Олександра Алфьорова, літературне редагування Оксани Левицької. Передмова Люсьєни Шум.
📚Книга вже у продажу: https://www.ranok.com.ua/info-spalennia-knig-istoriia-navmisnogo-nishhennia-znan-51766.html?gad_source=1&gad_campaignid=20497914715&gbraid=0AAAAADvAKqVWfU20n56rPhNvF7_K3OeGD&gclid=CjwKCAjwwrPVBhA1EiwAv_YO-URvvaIUGNjt0ZhnkK17XictQhp6TNfJmlPnJLCjr2sAjVZlcx7__hoC_pAQAvD_BwE
Пан Овенден збирає в одній історії те, що на перший погляд здається різними подіями: знищення Александрійської бібліотеки, нацистські багаття книг, радянську цензуру, пограбування бібліотек під час воєн. За ними він показує спільний механізм: коли влада хоче стерти певну історію, культуру чи ідентичність, книги стають однією з перших мішеней.
📖Для українського читача ця історія звучить особливо гостро. Бо поки готувалося українське видання цієї книги, росія продовжувала робити те, про що в ній написано — нищити.
У серпні російська атака зруйнувала склад видавництва «Ранок». Понад 8 мільйонів примірників книг згоріли. Це не просто папір і фарба. Це дитячі історії, підручники, знання, чиїсь улюблені книжки й майбутні читацькі спогади.
Тому в українському виданні є те, чого немає в оригіналі, — нова передмова про знищення української культурної спадщини під час російсько-української війни. У ній — історії бібліотекарів, які рятували книжки під обстрілами, відновлювали бібліотеки після окупації та продовжували берегти те, що ворог намагався знищити.
👥Переклад Тамари Горіха Зерня, наукове редагування Олександра Алфьорова, літературне редагування Оксани Левицької. Передмова Люсьєни Шум.
📚Книга вже у продажу: https://www.ranok.com.ua/info-spalennia-knig-istoriia-navmisnogo-nishhennia-znan-51766.html?gad_source=1&gad_campaignid=20497914715&gbraid=0AAAAADvAKqVWfU20n56rPhNvF7_K3OeGD&gclid=CjwKCAjwwrPVBhA1EiwAv_YO-URvvaIUGNjt0ZhnkK17XictQhp6TNfJmlPnJLCjr2sAjVZlcx7__hoC_pAQAvD_BwE
👍4❤1🔥1
Жінка. Сама. На іншому кінці світу. З камерою в руках — і сміливістю говорити💪
Сьогодні це назвали б тревелблогом. А тоді, у 1930-х, Софія Яблонська робила те, що для жінки того часу було майже нечуваним: вирушала у далекі подорожі, документувала їх і розповідала про світ, яким бачила його.
📚І у листопаді читатимемо «З країни рижу та опію» й говоритимемо про Софію Яблонську в нашому 19-му читацькому клубі.
📅Коли: 3 листопада 2026
🕕Час: 15:00–16:30
🎤Гостьова спікерка: Вероніка Гоменюк — голова Sofia Yablonska Foundation.
🖌Модераторка клубу: Тамара Сухенко — психологиня, фасилітаторка, співзасновниця благодійного фонду «Бібліотечна країна».
На зустрічі поговоримо про сам текст, постать Яблонської та те, як сьогодні ми можемо читати її мандрівні нариси, створені майже століття тому.
Історія переносить нас у Китай та Індокитай. Яблонська їде туди не просто як туристка: вона фотографує, знімає кінорепортажі й намагається побачити повсякденне життя людей зблизька. Їй доводиться шукати спосіб працювати з камерою там, де вірять, що фотографування може забрати душу, домовлятися з людьми, чекати слушної миті й часом вигадувати нестандартні способи для зйомок.
Тому в книжці є і спостереження за побутом та звичаями, і подорожні пригоди, і яскраві зустрічі, і зовсім особисті зізнання. Яблонська пише відверто про власний досвід, зокрема про опіумну залежність, а також розповідає про події, свідком яких стала під час мандрівок.
👤І трохи про саму авторку. У 20 років Софія Яблонська вирушила до Парижа, а невдовзі сама поїхала до Марокко, де провела чотири місяці. Цю подорож вона описала у книжці «Чар Марока», що вийшла друком 1932 року.
Після цього Софія вирушила у трирічну мандрівку світом — цього разу вже з камерою та амбітною метою: знімати документальні фільми про життя народів Південно-Східної Азії. Єгипет, Джибуті, Шрі-Ланка, В’єтнам, Лаос, Камбоджа, Китай, Таїланд, Ява, Балі, Таїті, Австралія, Нова Зеландія, США.
Матеріали зі своїх подорожей Софія надсилала до жіночих часописів Галичини. Її тексти й фотографії читали й обговорювали. Для українських читачів того часу Яблонська відкривала світ, якого вони раніше майже не бачили. А для жінок її історія була ще й прикладом іншого сценарію життя: можна самостійно подорожувати, працювати, створювати власні проєкти й обирати шлях, який відповідає твоїм мріям.
ВАЖЛИВО:
Коли ви отримуєте від фонду книгу для підготовки до участі у читацькому клубі, Ви підтверджуєте готовність прочитати книгу до його початку і брати активну участь в обговоренні. У разі форс-мажору повідомте нас про заміну колегою. А у випадку неможливості взяти участь взагалі, проведіть захід за книгою з обговоренням у своїй бібліотеці протягом найближчих 30 днів.
У разі невиконанні вказаних умов фонд залишає за собою право запросити книгу назад або запросити пересилання книги в інший заклад/установу.
Сьогодні це назвали б тревелблогом. А тоді, у 1930-х, Софія Яблонська робила те, що для жінки того часу було майже нечуваним: вирушала у далекі подорожі, документувала їх і розповідала про світ, яким бачила його.
📚І у листопаді читатимемо «З країни рижу та опію» й говоритимемо про Софію Яблонську в нашому 19-му читацькому клубі.
📅Коли: 3 листопада 2026
🕕Час: 15:00–16:30
🎤Гостьова спікерка: Вероніка Гоменюк — голова Sofia Yablonska Foundation.
🖌Модераторка клубу: Тамара Сухенко — психологиня, фасилітаторка, співзасновниця благодійного фонду «Бібліотечна країна».
На зустрічі поговоримо про сам текст, постать Яблонської та те, як сьогодні ми можемо читати її мандрівні нариси, створені майже століття тому.
Історія переносить нас у Китай та Індокитай. Яблонська їде туди не просто як туристка: вона фотографує, знімає кінорепортажі й намагається побачити повсякденне життя людей зблизька. Їй доводиться шукати спосіб працювати з камерою там, де вірять, що фотографування може забрати душу, домовлятися з людьми, чекати слушної миті й часом вигадувати нестандартні способи для зйомок.
Тому в книжці є і спостереження за побутом та звичаями, і подорожні пригоди, і яскраві зустрічі, і зовсім особисті зізнання. Яблонська пише відверто про власний досвід, зокрема про опіумну залежність, а також розповідає про події, свідком яких стала під час мандрівок.
👤І трохи про саму авторку. У 20 років Софія Яблонська вирушила до Парижа, а невдовзі сама поїхала до Марокко, де провела чотири місяці. Цю подорож вона описала у книжці «Чар Марока», що вийшла друком 1932 року.
Після цього Софія вирушила у трирічну мандрівку світом — цього разу вже з камерою та амбітною метою: знімати документальні фільми про життя народів Південно-Східної Азії. Єгипет, Джибуті, Шрі-Ланка, В’єтнам, Лаос, Камбоджа, Китай, Таїланд, Ява, Балі, Таїті, Австралія, Нова Зеландія, США.
Матеріали зі своїх подорожей Софія надсилала до жіночих часописів Галичини. Її тексти й фотографії читали й обговорювали. Для українських читачів того часу Яблонська відкривала світ, якого вони раніше майже не бачили. А для жінок її історія була ще й прикладом іншого сценарію життя: можна самостійно подорожувати, працювати, створювати власні проєкти й обирати шлях, який відповідає твоїм мріям.
ВАЖЛИВО:
Коли ви отримуєте від фонду книгу для підготовки до участі у читацькому клубі, Ви підтверджуєте готовність прочитати книгу до його початку і брати активну участь в обговоренні. У разі форс-мажору повідомте нас про заміну колегою. А у випадку неможливості взяти участь взагалі, проведіть захід за книгою з обговоренням у своїй бібліотеці протягом найближчих 30 днів.
У разі невиконанні вказаних умов фонд залишає за собою право запросити книгу назад або запросити пересилання книги в інший заклад/установу.
❤10
Запрошуємо на першу в Україні науково-практичну конференцію «Бібліотерапія. Читання, що зцілює. Практики підтримки та відновлення в умовах війни», яку організовує БФ «Бібліотечна країна».
Що відбувається з нашим читанням під час воєн — і чому певні книжки в найскладніші моменти стають опорою? Який досвід мають Велика Британія, Франція та Угорщина? Чи може штучний інтелект допомогти з вибором і оцінюванням книг для бібліотерапії? Це лише частина запитань, які порушимо на першій в Україні міжнародній науково-практичній конференції з бібліотерапії.
📆11 листопада — пре-конференція, онлайн
Говоритимемо про роль книги та культури під час війни, український досвід і міжнародні моделі бібліотерапії. До розмови долучаться міжнародні фахівці та представники професійних спільнот.
📆14 листопада — конференція, наживо в Києві.
Тут буде більше практики: українські кейси, обмін інструментами і три паралельні майстер-класи. А наприкінці — відкритий простір, щоб разом поговорити про те, куди може розвиватися бібліотерапія в Україні.
Бібліотеки вже використовують читання як інструмент підтримки — створюють тематичні добірки, проводять читацькі зустрічі, організовують групові практики та працюють із різними аудиторіями. Водночас війна створює нові запити й збільшує потребу в доступних практиках психосоціальної підтримки. Тому важливо розуміти, як посилити вже наявний досвід, які підходи та інструменти можна застосовувати в різних ситуаціях.
Що ви заберете із конференції?
📚 Фахове розуміння бібліотерапії. Розберетеся, як формувався напрям, як змінювалися підходи до використання читання в роботі з різними аудиторіями та які функції бібліотерапія може виконувати в сучасній бібліотеці — від підтримки психосоціального благополуччя й осмислення складного досвіду до розвитку читацьких спільнот і промоції читання.
🛠Практичні інструменти для роботи. Познайомитеся з методиками, форматами та кейсами українських бібліотек і фахівців суміжних сфер. Зможете побачити, як бібліотерапевтичні практики працюють у конкретних ситуаціях і що з цього досвіду можна адаптувати до власної бібліотеки.
🌍 Міжнародний професійний контекст. Побачите, як бібліотерапія розвивається в інших країнах: які підходи застосовують, як готують фахівців, які моделі взаємодії бібліотек із психологами, освітянами, культурними та соціальними інституціями вже працюють. Окремо поговоримо про те, які рішення можуть бути релевантними для українських бібліотек.
🤝 Професійне коло. Конференція об’єднає бібліотекарів, які вже працюють із практиками підтримки через читання або хочуть розвивати цей напрям у своїх бібліотеках. Це можливість познайомитися з колегами, обмінятися досвідом, дізнатися про практики з інших бібліотек і сформувати професійне коло для подальшої співпраці. До розмови також долучаться фахівці з психології, освіти, культури та громадського сектору — щоб додати до бібліотечної практики знання й досвід суміжних сфер.
І, можливо, найважливіше — спільне бачення ролі бібліотеки у підтримці людини та розвитку громади: які професійні функції вона може посилювати, які формати взаємодії з читачами розвивати та яку роль у цьому відіграє читання — як інструмент підтримки, осмислення досвіду, розвитку читацьких спільнот і зміцнення зв’язків між людьми.
Реєструйтеся та долучайтеся до професійної розмови.
Конференція відбувається за підтримки Українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», що впроваджується Урядом Швейцарії, та UNESCO.
Що відбувається з нашим читанням під час воєн — і чому певні книжки в найскладніші моменти стають опорою? Який досвід мають Велика Британія, Франція та Угорщина? Чи може штучний інтелект допомогти з вибором і оцінюванням книг для бібліотерапії? Це лише частина запитань, які порушимо на першій в Україні міжнародній науково-практичній конференції з бібліотерапії.
📆11 листопада — пре-конференція, онлайн
Говоритимемо про роль книги та культури під час війни, український досвід і міжнародні моделі бібліотерапії. До розмови долучаться міжнародні фахівці та представники професійних спільнот.
📆14 листопада — конференція, наживо в Києві.
Тут буде більше практики: українські кейси, обмін інструментами і три паралельні майстер-класи. А наприкінці — відкритий простір, щоб разом поговорити про те, куди може розвиватися бібліотерапія в Україні.
Бібліотеки вже використовують читання як інструмент підтримки — створюють тематичні добірки, проводять читацькі зустрічі, організовують групові практики та працюють із різними аудиторіями. Водночас війна створює нові запити й збільшує потребу в доступних практиках психосоціальної підтримки. Тому важливо розуміти, як посилити вже наявний досвід, які підходи та інструменти можна застосовувати в різних ситуаціях.
Що ви заберете із конференції?
📚 Фахове розуміння бібліотерапії. Розберетеся, як формувався напрям, як змінювалися підходи до використання читання в роботі з різними аудиторіями та які функції бібліотерапія може виконувати в сучасній бібліотеці — від підтримки психосоціального благополуччя й осмислення складного досвіду до розвитку читацьких спільнот і промоції читання.
🛠Практичні інструменти для роботи. Познайомитеся з методиками, форматами та кейсами українських бібліотек і фахівців суміжних сфер. Зможете побачити, як бібліотерапевтичні практики працюють у конкретних ситуаціях і що з цього досвіду можна адаптувати до власної бібліотеки.
🌍 Міжнародний професійний контекст. Побачите, як бібліотерапія розвивається в інших країнах: які підходи застосовують, як готують фахівців, які моделі взаємодії бібліотек із психологами, освітянами, культурними та соціальними інституціями вже працюють. Окремо поговоримо про те, які рішення можуть бути релевантними для українських бібліотек.
🤝 Професійне коло. Конференція об’єднає бібліотекарів, які вже працюють із практиками підтримки через читання або хочуть розвивати цей напрям у своїх бібліотеках. Це можливість познайомитися з колегами, обмінятися досвідом, дізнатися про практики з інших бібліотек і сформувати професійне коло для подальшої співпраці. До розмови також долучаться фахівці з психології, освіти, культури та громадського сектору — щоб додати до бібліотечної практики знання й досвід суміжних сфер.
І, можливо, найважливіше — спільне бачення ролі бібліотеки у підтримці людини та розвитку громади: які професійні функції вона може посилювати, які формати взаємодії з читачами розвивати та яку роль у цьому відіграє читання — як інструмент підтримки, осмислення досвіду, розвитку читацьких спільнот і зміцнення зв’язків між людьми.
Реєструйтеся та долучайтеся до професійної розмови.
Конференція відбувається за підтримки Українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», що впроваджується Урядом Швейцарії, та UNESCO.
❤12🔥1
Богдан Гаврилишин прожив життя, у якому поєдналися досвід еміграції, міжнародна кар’єра та постійна робота для України. Він працював лісорубом у Канаді, став економістом і міжнародним експертом, був радником українських президентів, співзасновником Всесвітнього економічного форуму в Давосі та засновником першої бізнес-школи в Україні.
У книжці «Залишаюсь українцем» Гаврилишин розповідає про цей шлях сам — від дитинства і війни до професійного життя та повернення до українських справ.
Під час читацького клубу говорили про його досвід, погляди на Україну, освіту, державу й відповідальність за майбутнє. А ще — про те, чому ця історія продовжує звучати актуально сьогодні.
Дивіться запис зустрічі та долучайтеся до розмови в коментарях.
У книжці «Залишаюсь українцем» Гаврилишин розповідає про цей шлях сам — від дитинства і війни до професійного життя та повернення до українських справ.
Під час читацького клубу говорили про його досвід, погляди на Україну, освіту, державу й відповідальність за майбутнє. А ще — про те, чому ця історія продовжує звучати актуально сьогодні.
Дивіться запис зустрічі та долучайтеся до розмови в коментарях.
❤15
«Знакові видання Незалежності: 35 книжок, які ми обираємо разом».
Визначаймо переможців.
Цей проєкт реалізовує Український інститут книги у партнерстві з онлайн-книгарнею MEGOGO BOOKS із нагоди 35-річчя відновлення Незалежності України.
Вже є лонгліст зі 100 книг. Їх відбирали 40 експертів: літературознавці, критики, журналісти, редактори, представники культурних інституцій та лідери думок.
Наразі триває громадське голосування, яке і сформує фінальний список 35 книжок, обраних українцями. Він стане своєрідним читацьким зрізом часу — відображенням того, які тексти, автори й теми сьогодні найбільше відгукуються нашому суспільству.
Голосування триватиме до 6 жовтня.
Ознайомитися зі списком та проголосувати можна на сайті: https://mbooks.com.ua/35-books/.
Також ви можете розповісти про свій читацький досвід. Заповнюйте спеціальний опитувальник і поділіться, скільки книжок із лонгліста вже є у вашій бібліотеці, а яких не вистачає. Ваші відповіді допоможуть організаторам розповісти видавцям про запит бібліотек і читачів.
⏳ Дедлайн заповнення опитувальника: 28 вересня 👆Анкета https://forms.gle/aYrLCzCkLsvFnk2z5
Визначаймо переможців.
Цей проєкт реалізовує Український інститут книги у партнерстві з онлайн-книгарнею MEGOGO BOOKS із нагоди 35-річчя відновлення Незалежності України.
Вже є лонгліст зі 100 книг. Їх відбирали 40 експертів: літературознавці, критики, журналісти, редактори, представники культурних інституцій та лідери думок.
Наразі триває громадське голосування, яке і сформує фінальний список 35 книжок, обраних українцями. Він стане своєрідним читацьким зрізом часу — відображенням того, які тексти, автори й теми сьогодні найбільше відгукуються нашому суспільству.
Голосування триватиме до 6 жовтня.
Ознайомитися зі списком та проголосувати можна на сайті: https://mbooks.com.ua/35-books/.
Також ви можете розповісти про свій читацький досвід. Заповнюйте спеціальний опитувальник і поділіться, скільки книжок із лонгліста вже є у вашій бібліотеці, а яких не вистачає. Ваші відповіді допоможуть організаторам розповісти видавцям про запит бібліотек і читачів.
⏳ Дедлайн заповнення опитувальника: 28 вересня 👆Анкета https://forms.gle/aYrLCzCkLsvFnk2z5
👍4
📚Сьогодні, у Всеукраїнський день бібліотек, хочемо передусім подякувати бібліотекаркам і бібліотекарям. Тим, хто щодня тримає свої бібліотеки відкритими для людей — попри війну, зміни в громадах і нові виклики. Вони зберігають бібліотеки як місця зустрічей, підтримки й доступу до знань, шукають нові формати роботи та створюють можливості для своїх читачів 🫶 І дякуємо тим, хто допомагає бібліотекам у цій роботі. Зокрема партнерам, які долучаються фінансово та допомагають оновлювати бібліотечні фонди. Бо нова книжка в бібліотеці — це можливість для читача знайти потрібну історію, знання чи відповідь на своє питання 💛
🤝Разом із UKRSIBBANK ми запустили збір на книжкові пакети для бібліотек. Банк підтримав ініціативу фінансово, а його працівники також долучилися до збору донатами. Ми вже визначили п’ять бібліотек, до яких вирушають книжкові новинки. Це заклади у містах Бахмач, Арциз, Бобровиця, Самар і Павлоград 🏢 Вони вже отримали видання від «Видавництва», «Видавництва Старого Лева», «Нашого Формату», «Білки», «Фабули», «Порталу» та інших. А найближчим часом додамо до пакунків книжки від «Лабораторії» та «Ранку»👍
Але наша співпраця з UKRSIBBANK виявилася ширшою за книжкові пакети. Ми організували зустріч для працівників UKRSIBBANK із письменницею Тамарою Горіха Зерня. Говорили про її книжки — «Доця», «Принцип втручання» та «Шептуха» — про досвід героїв цих творів і про те, як література допомагає осмислювати події та досвіди, які багато українців проживають просто зараз. Серед учасників були працівники банку з Донецької області. У розмові про «Доцю» особливо відчувалося, наскільки близько ця історія відгукується їм, людям, які мають власний досвід життя на українських землях сходу, які, на жаль, нині тимчасово окуповані.
Друга зустріч з командою UKRSIBBANK стосувалася безпосередньо роботи книгозбірень. Говорили про те, як змінюється бібліотека, яку роль вона відіграє в сучасній громаді та чому їх підтримка — це значно ширше за придбання книжок. Це підтримка місць, де люди отримують знання, зустрічаються одне з одним, знаходять потрібну інформацію та формують зв’язки у своїх громадах. Тож сьогодні маємо привід для вдячності: книжки вже вирушають до бібліотек і скоро будуть у руках читачів🤓
Дякуємо всім працівникам UKRSIBBANK, які долучилися до цієї ініціативи. І дякуємо бібліотекарям та бібліотекаркам — за щоденну роботу, яка допомагає бібліотекам залишатися живими й потрібними своїм громадам🙏
🤝Разом із UKRSIBBANK ми запустили збір на книжкові пакети для бібліотек. Банк підтримав ініціативу фінансово, а його працівники також долучилися до збору донатами. Ми вже визначили п’ять бібліотек, до яких вирушають книжкові новинки. Це заклади у містах Бахмач, Арциз, Бобровиця, Самар і Павлоград 🏢 Вони вже отримали видання від «Видавництва», «Видавництва Старого Лева», «Нашого Формату», «Білки», «Фабули», «Порталу» та інших. А найближчим часом додамо до пакунків книжки від «Лабораторії» та «Ранку»👍
Але наша співпраця з UKRSIBBANK виявилася ширшою за книжкові пакети. Ми організували зустріч для працівників UKRSIBBANK із письменницею Тамарою Горіха Зерня. Говорили про її книжки — «Доця», «Принцип втручання» та «Шептуха» — про досвід героїв цих творів і про те, як література допомагає осмислювати події та досвіди, які багато українців проживають просто зараз. Серед учасників були працівники банку з Донецької області. У розмові про «Доцю» особливо відчувалося, наскільки близько ця історія відгукується їм, людям, які мають власний досвід життя на українських землях сходу, які, на жаль, нині тимчасово окуповані.
Друга зустріч з командою UKRSIBBANK стосувалася безпосередньо роботи книгозбірень. Говорили про те, як змінюється бібліотека, яку роль вона відіграє в сучасній громаді та чому їх підтримка — це значно ширше за придбання книжок. Це підтримка місць, де люди отримують знання, зустрічаються одне з одним, знаходять потрібну інформацію та формують зв’язки у своїх громадах. Тож сьогодні маємо привід для вдячності: книжки вже вирушають до бібліотек і скоро будуть у руках читачів🤓
Дякуємо всім працівникам UKRSIBBANK, які долучилися до цієї ініціативи. І дякуємо бібліотекарям та бібліотекаркам — за щоденну роботу, яка допомагає бібліотекам залишатися живими й потрібними своїм громадам🙏
❤36
«Хочу, щоб українці їли свідомо»: про їжу, міфи й пам’ять у книжковому клубі «Здорових бібліотек» 📚🥣
Перший онлайн-книжковий клуб для медичних працівників і бібліотекарів відбувся. І почали ми з теми, про яку кожен має що сказати, — їжі.
Обговорювали «Фантастичну історію української кухні» @Всеволода Поліщука — письменника, ресторанного маркетолога й автора книжки. А ще запросили самого пана Всеволода до розмови. Тож могли не лише рефлексувати над текстом, а й одразу запитувати автора: звідки взялися ті чи інші кулінарні міфи, хто формує наші харчові звички та як їжа стає частиною історії міста, родини й навіть туристичного бренду.
🍲 Наприклад, говорили про те, чому ми їмо саме те, що їмо. На наші вибори впливають родина, дитячі спогади, соціальні мережі, реклама, особистий досвід і, звісно, те, що опиняється перед нами на тарілці.
☕️ Згадували кулінарні історії, які легко могли б стати окремими книжками. Вегетаріанську Одесу, кавовий «бум», недооцінену поживність пшона, історію санаторію Аполінарія Тарнавського в Косові. Навіть спробували уявити, яким могло б бути меню цього санаторію сьогодні.
🥗 Окремо говорили про здорове харчування без повчального тону. Як бібліотекарю говорити з читачем про харчові звички, не перетворюючи розмову на лекцію? Як медичному працівнику пояснювати складні речі пацієнтові зрозуміло? І де проходить межа між культурною традицією та порадою, яка вже має враховувати конкретний стан здоров’я?
У розмові взяли участь бібліотекарі, які створюють здорові практики у своїх громадах, а також лікарі-дієтологи, медсестри й клінічні психологи. Для бібліотекарів це можливість краще працювати з доказовою літературою про здоров’я, а для медиків — побачити бібліотеку як партнера для просвітницької роботи та майданчик для книжкових клубів.
Дякуємо Всеволоду Поліщуку за розмову, а нашим учасникам — за запитання, професійний досвід і готовність дивитися на звичні речі під іншим кутом.
Це був перший клуб. Далі — більше книжок, більше професійних зустрічей і більше приводів говорити про здоров’я цікаво й натхненно!
Подія відбулася в межах Українсько-швейцарського проєкта «Діємо для здоров'я» за підтримки Швейцарії.
Перший онлайн-книжковий клуб для медичних працівників і бібліотекарів відбувся. І почали ми з теми, про яку кожен має що сказати, — їжі.
Обговорювали «Фантастичну історію української кухні» @Всеволода Поліщука — письменника, ресторанного маркетолога й автора книжки. А ще запросили самого пана Всеволода до розмови. Тож могли не лише рефлексувати над текстом, а й одразу запитувати автора: звідки взялися ті чи інші кулінарні міфи, хто формує наші харчові звички та як їжа стає частиною історії міста, родини й навіть туристичного бренду.
🍲 Наприклад, говорили про те, чому ми їмо саме те, що їмо. На наші вибори впливають родина, дитячі спогади, соціальні мережі, реклама, особистий досвід і, звісно, те, що опиняється перед нами на тарілці.
☕️ Згадували кулінарні історії, які легко могли б стати окремими книжками. Вегетаріанську Одесу, кавовий «бум», недооцінену поживність пшона, історію санаторію Аполінарія Тарнавського в Косові. Навіть спробували уявити, яким могло б бути меню цього санаторію сьогодні.
🥗 Окремо говорили про здорове харчування без повчального тону. Як бібліотекарю говорити з читачем про харчові звички, не перетворюючи розмову на лекцію? Як медичному працівнику пояснювати складні речі пацієнтові зрозуміло? І де проходить межа між культурною традицією та порадою, яка вже має враховувати конкретний стан здоров’я?
У розмові взяли участь бібліотекарі, які створюють здорові практики у своїх громадах, а також лікарі-дієтологи, медсестри й клінічні психологи. Для бібліотекарів це можливість краще працювати з доказовою літературою про здоров’я, а для медиків — побачити бібліотеку як партнера для просвітницької роботи та майданчик для книжкових клубів.
Дякуємо Всеволоду Поліщуку за розмову, а нашим учасникам — за запитання, професійний досвід і готовність дивитися на звичні речі під іншим кутом.
Це був перший клуб. Далі — більше книжок, більше професійних зустрічей і більше приводів говорити про здоров’я цікаво й натхненно!
Подія відбулася в межах Українсько-швейцарського проєкта «Діємо для здоров'я» за підтримки Швейцарії.
❤11
Є розмови, зустрічі, які ще тривають, а ти вже думаєш, як би скоріше втілити все у життя😉
Саме такою ми хочемо зробити конференцію «Бібліотерапія. Читання, що зцілює. Практики підтримки та відновлення в умовах війни», яку організовує БФ «Бібліотечна країна»📚
📆Упродовж двох днів на вас чекають виступи українських експертів, які працюють із читанням, бібліотеками, психічним здоров’ям, освітою та відновленням. Вони говоритимуть про те, що вже працює на практиці, ділитимуться власним досвідом і конкретними підходами, які можна забрати у свою роботу.
Гортайте карусель — знайомимо з частиною спікерок і спікерів. У коментарях діліться: кого найбільше хочете почути?🤔
А принагідно нагадуємо: реєстрація на офлайн-подію триває до 7 жовтня.
Форма і короткий опис події тут: https://forms.gle/3tegN7qN8dMRHeo89
Саме такою ми хочемо зробити конференцію «Бібліотерапія. Читання, що зцілює. Практики підтримки та відновлення в умовах війни», яку організовує БФ «Бібліотечна країна»📚
📆Упродовж двох днів на вас чекають виступи українських експертів, які працюють із читанням, бібліотеками, психічним здоров’ям, освітою та відновленням. Вони говоритимуть про те, що вже працює на практиці, ділитимуться власним досвідом і конкретними підходами, які можна забрати у свою роботу.
Гортайте карусель — знайомимо з частиною спікерок і спікерів. У коментарях діліться: кого найбільше хочете почути?🤔
А принагідно нагадуємо: реєстрація на офлайн-подію триває до 7 жовтня.
Форма і короткий опис події тут: https://forms.gle/3tegN7qN8dMRHeo89
❤5
Від ідеї на Літній школі — до місця підтримки в Ківерцях. Саме так почалася історія «Книжкової опори» 📚
🤗Маємо добру новину! Партнерський проєкт від КУ "Інклюзивно-ресурсний центр" Ківерцівської міської ради, Благодійного фонду «Бібліотечна країна» та ГО "Простір для всіх" став переможцем конкурсу серед учасників Літньої школи українсько-швейцарських проєктів «Життєстійкість через співпрацю».
Саме Літня школа у Трускавці познайомила нас із майбутніми партнерами — командою фахівців КУ «ІРЦ» Ківерцівської міської ради. Упродовж брейншторму, нетворкінгу і численних обмінів ідеями за кавою ми стали одне одному в пригоді. Спільне питання «Як саме книга і читання може підтримати батьків дітей з особливими освітніми потребами?» поступово перетворилося на конкретний проєкт.
💚Тож що таке «Книжкова опора»?
Це бібліотерапевтичний простір у Публічній бібліотеці Ківерцівської МР для підтримки батьків дітей з особливими освітніми потребами та без.
Наша мета проста й дуже конкретна: щоб у невеликій громаді батьки мали місце, куди можна прийти не лише «по книжку», а й по підтримку, спілкування і можливість бодай на годину переключитися з постійної турботи про інших на турботу про себе.
Тут книга — не «ліки від усього», а привід для розмови, відпочинку, взаємопідтримки та нових знань.
У межах проєкту плануємо цикл зустрічей за постійної участі бібліотекарів та психологів. У програмі поєднають читання й обговорення книжок, творчі практики, розмови про здоров’я та інші формати, які допомагають відновлювати ресурс і підтримувати щоденні здорові звички.
🤝Наша команда така:
- Інклюзивно-ресурсний центр Ківерцівської міської ради координує ідею та долучається експертизою, а також допомагає вибудувати формати зустрічей відповідно до потреб батьків.
- Благодійний фонд «Бібліотечна країна» є головним методичним партнером проєкту: допомагає з освітніми матеріалами, ділиться досвідом спільноти «Здорових бібліотек» та долучається до розроблення форматів взаємодії з учасниками.
- Публічна бібліотека Ківерцівської міської ради створює простір і приймає та взаємодіє з учасниками.
💪До планування та втілення здорових форматів також долучається проєкт «Психічне здоров’я для України» (MH4U).
Попереду багато роботи, зустрічей і книжок. Але найважливіше вже є — люди, які об’єдналися, щоб підтримати тих, кому ця підтримка справді потрібна.
Ініціатива «Книжкова опора» реалізується в межах Українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» за підтримки Швейцарії.
🤗Маємо добру новину! Партнерський проєкт від КУ "Інклюзивно-ресурсний центр" Ківерцівської міської ради, Благодійного фонду «Бібліотечна країна» та ГО "Простір для всіх" став переможцем конкурсу серед учасників Літньої школи українсько-швейцарських проєктів «Життєстійкість через співпрацю».
Саме Літня школа у Трускавці познайомила нас із майбутніми партнерами — командою фахівців КУ «ІРЦ» Ківерцівської міської ради. Упродовж брейншторму, нетворкінгу і численних обмінів ідеями за кавою ми стали одне одному в пригоді. Спільне питання «Як саме книга і читання може підтримати батьків дітей з особливими освітніми потребами?» поступово перетворилося на конкретний проєкт.
💚Тож що таке «Книжкова опора»?
Це бібліотерапевтичний простір у Публічній бібліотеці Ківерцівської МР для підтримки батьків дітей з особливими освітніми потребами та без.
Наша мета проста й дуже конкретна: щоб у невеликій громаді батьки мали місце, куди можна прийти не лише «по книжку», а й по підтримку, спілкування і можливість бодай на годину переключитися з постійної турботи про інших на турботу про себе.
Тут книга — не «ліки від усього», а привід для розмови, відпочинку, взаємопідтримки та нових знань.
У межах проєкту плануємо цикл зустрічей за постійної участі бібліотекарів та психологів. У програмі поєднають читання й обговорення книжок, творчі практики, розмови про здоров’я та інші формати, які допомагають відновлювати ресурс і підтримувати щоденні здорові звички.
🤝Наша команда така:
- Інклюзивно-ресурсний центр Ківерцівської міської ради координує ідею та долучається експертизою, а також допомагає вибудувати формати зустрічей відповідно до потреб батьків.
- Благодійний фонд «Бібліотечна країна» є головним методичним партнером проєкту: допомагає з освітніми матеріалами, ділиться досвідом спільноти «Здорових бібліотек» та долучається до розроблення форматів взаємодії з учасниками.
- Публічна бібліотека Ківерцівської міської ради створює простір і приймає та взаємодіє з учасниками.
💪До планування та втілення здорових форматів також долучається проєкт «Психічне здоров’я для України» (MH4U).
Попереду багато роботи, зустрічей і книжок. Але найважливіше вже є — люди, які об’єдналися, щоб підтримати тих, кому ця підтримка справді потрібна.
Ініціатива «Книжкова опора» реалізується в межах Українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» за підтримки Швейцарії.
❤12🔥2👍1
Днями в Приштині, столиці Косова, відбулася подія «Книги у вогні: культура, пам’ять та ідентичність у часи війни», організована Ukrainian Kosovo Association "Bridges of Friendship".
💬«Косово й Україна мають досвід руйнування бібліотек і культурної спадщини, який болісно відгукується нам сьогодні», — зазначила Люсьєна Шум, голова БФ «Бібліотечна країна» під час панельної дискусії. Вона представила український досвід захисту книг і бібліотек під час війни.
📑Дослідження Андраша Рідлмаєра з Гарвардського університету задокументували цілеспрямоване знищення бібліотек, архівів і культурної спадщини під час війни в Косові 1998–1999 років. Було повністю знищено 65 зі 183 публічних бібліотек, а втрати бібліотечних фондів становили понад 900 тисяч томів — майже половину їхнього загального обсягу. Загинули унікальні рукописи та історичні документи 💔 Зібрані дослідником матеріали були використані як докази в Гаазькому трибуналі.
У панельній дискусії взяли участь Володимир Єрмоленко — президент PEN Ukraine, філософ, письменник і журналіст; Тетяна Ганжа — режисерка та сценаристка фільму «Книголови»; Еліза Ходжа — архітекторка, мисткиня, викладачка та депутатка парламенту Косова; Луан Дака — актор і викладач акторської майстерності Університету Приштини. Модерувала розмову українська журналістка, кандидатка історичних наук Ірина Синельник.
Учасники також переглянули документальний фільм «Книголови» про життя київських букіністів на книжковому ринку біля Почайної 🎞️ Стрічка Тетяни Ганжі розповідає про людей, які зберігають книги та їхні історії.
💬«Косово й Україна мають досвід руйнування бібліотек і культурної спадщини, який болісно відгукується нам сьогодні», — зазначила Люсьєна Шум, голова БФ «Бібліотечна країна» під час панельної дискусії. Вона представила український досвід захисту книг і бібліотек під час війни.
📑Дослідження Андраша Рідлмаєра з Гарвардського університету задокументували цілеспрямоване знищення бібліотек, архівів і культурної спадщини під час війни в Косові 1998–1999 років. Було повністю знищено 65 зі 183 публічних бібліотек, а втрати бібліотечних фондів становили понад 900 тисяч томів — майже половину їхнього загального обсягу. Загинули унікальні рукописи та історичні документи 💔 Зібрані дослідником матеріали були використані як докази в Гаазькому трибуналі.
У панельній дискусії взяли участь Володимир Єрмоленко — президент PEN Ukraine, філософ, письменник і журналіст; Тетяна Ганжа — режисерка та сценаристка фільму «Книголови»; Еліза Ходжа — архітекторка, мисткиня, викладачка та депутатка парламенту Косова; Луан Дака — актор і викладач акторської майстерності Університету Приштини. Модерувала розмову українська журналістка, кандидатка історичних наук Ірина Синельник.
Учасники також переглянули документальний фільм «Книголови» про життя київських букіністів на книжковому ринку біля Почайної 🎞️ Стрічка Тетяни Ганжі розповідає про людей, які зберігають книги та їхні історії.
❤13
Ліга лідерок бібліотек набирає обертів! 🤩
Понад 80 бібліотекарок з усієї України, 16 малих груп, десятки ідей і багато розмов про те, якою ми хочемо бачити нашу спільноту. І це про першу стратегічну сесію «Ліги лідерок бібліотек» — і ми почали творити її разом🤝
Знайомилися, жартували, сперечалися, шукали спільне й ділилися своїм баченням. Говорили про те, навіщо нам Ліга, що ми можемо дати одна одній і які зміни хочемо втілювати в бібліотеках та громадах🏘️
Провести таку зустріч і допомогти десяткам голосів скластися у спільне бачення допомогла Анна Валенса — фасилітаторка, методологиня, кандидатка філософських наук і співзасновниця Facilitation Park. Анна навчає фасилітації та діалогу, працює з командами й спільнотами над пошуком спільних рішень. Завдяки її супроводу учасниці змогли не просто познайомитися, а й почати формувати спільну ідентичність Ліги.
Що об’єднує учасниць? Бажання розвиватися, ділитися досвідом, підтримувати одна одну й разом змінювати бібліотечну сферу. Щоб бібліотеки ставали сучасними просторами для людей, а голос бібліотекарок звучав гучніше.
Одна з команд знайшла для цього чудову метафору:
💭«Одна бібліотекарка може запалити світло в своїй одній бібліотеці, а Ліга — запалити його тисячами вогників по всьому світу».
І це тільки початок! Попереду — нові зустрічі, навчання, обмін досвідом і спільні рішення, які допоможуть Лізі стати міцною професійною спільнотою.
Дякуємо кожній, хто долучилася до перших зустрічей. Здається, у нас уже є головне — бажання бути разом і творити зміни💛
Рухаємося далі!
Понад 80 бібліотекарок з усієї України, 16 малих груп, десятки ідей і багато розмов про те, якою ми хочемо бачити нашу спільноту. І це про першу стратегічну сесію «Ліги лідерок бібліотек» — і ми почали творити її разом🤝
Знайомилися, жартували, сперечалися, шукали спільне й ділилися своїм баченням. Говорили про те, навіщо нам Ліга, що ми можемо дати одна одній і які зміни хочемо втілювати в бібліотеках та громадах🏘️
Провести таку зустріч і допомогти десяткам голосів скластися у спільне бачення допомогла Анна Валенса — фасилітаторка, методологиня, кандидатка філософських наук і співзасновниця Facilitation Park. Анна навчає фасилітації та діалогу, працює з командами й спільнотами над пошуком спільних рішень. Завдяки її супроводу учасниці змогли не просто познайомитися, а й почати формувати спільну ідентичність Ліги.
Що об’єднує учасниць? Бажання розвиватися, ділитися досвідом, підтримувати одна одну й разом змінювати бібліотечну сферу. Щоб бібліотеки ставали сучасними просторами для людей, а голос бібліотекарок звучав гучніше.
Одна з команд знайшла для цього чудову метафору:
💭«Одна бібліотекарка може запалити світло в своїй одній бібліотеці, а Ліга — запалити його тисячами вогників по всьому світу».
І це тільки початок! Попереду — нові зустрічі, навчання, обмін досвідом і спільні рішення, які допоможуть Лізі стати міцною професійною спільнотою.
Дякуємо кожній, хто долучилася до перших зустрічей. Здається, у нас уже є головне — бажання бути разом і творити зміни💛
Рухаємося далі!
❤26👍2
Більше про книжки, бібліотеки та людей, завдяки яким книгозбірні розвиваються і змінюються 💚
Ми є в Instagram! І запрошуємо вас долучитися до нашої спільноти.
У нашому Фонді ми підтримуємо бібліотеки, розвиваємо професійні спільноти й шукаємо нові способи показати, наскільки читацькі простори є важливими та необхідними для людей і громад. І нам хочеться розповідати про це більше — через історії, досвід і можливості.
На нашій сторінці в Instagram ви знайдете більше про те, що відбувається в наших проєктах:
📚 Читацькі клуби
💚 «Здорові бібліотеки»
✨ «Ліга лідерок бібліотек»
📖 Конференція «Бібліотерапія. Читання, що зцілює»
та інших.
Ми хочемо, щоб у бібліотекарок і бібліотекарів було більше простору для обміну досвідом, у партнерів — більше можливостей бачити результати спільної роботи, а в усіх, хто підтримує бібліотеки, — більше приводів пишатися змінами, до яких ми долучаємося разом.
Тож підписуйтеся на нашу сторінку і долучайтеся до розмови про майбутнє бібліотек.
📱Знайдемося в Instagram. Раді бути на зв’язку з вами в усіх улюблених соцмережах 💚
Ми є в Instagram! І запрошуємо вас долучитися до нашої спільноти.
У нашому Фонді ми підтримуємо бібліотеки, розвиваємо професійні спільноти й шукаємо нові способи показати, наскільки читацькі простори є важливими та необхідними для людей і громад. І нам хочеться розповідати про це більше — через історії, досвід і можливості.
На нашій сторінці в Instagram ви знайдете більше про те, що відбувається в наших проєктах:
📚 Читацькі клуби
💚 «Здорові бібліотеки»
✨ «Ліга лідерок бібліотек»
📖 Конференція «Бібліотерапія. Читання, що зцілює»
та інших.
Ми хочемо, щоб у бібліотекарок і бібліотекарів було більше простору для обміну досвідом, у партнерів — більше можливостей бачити результати спільної роботи, а в усіх, хто підтримує бібліотеки, — більше приводів пишатися змінами, до яких ми долучаємося разом.
Тож підписуйтеся на нашу сторінку і долучайтеся до розмови про майбутнє бібліотек.
📱Знайдемося в Instagram. Раді бути на зв’язку з вами в усіх улюблених соцмережах 💚
❤9
💛 Вигорання бібліотекаря: як відновити сили й подбати про себе
Ми звикли дбати про інших: читачів, колег, відвідувачів, нашу бібліотеку. Та хто подбає про нас, коли сил стає дедалі менше, а справ — чомусь ні?
🫂Запрошуємо бібліотечних фахівців на вебінар про взаємопідтримку, самодопомогу та профілактику професійного вигорання.
Поговоримо про те, як вчасно помічати втому, підтримувати себе у складні періоди й поступово відновлювати сили. А ще — спробуємо практичні інструменти, які допоможуть дбати про себе в щоденному житті.
Це буде зустріч не про те, як встигати ще більше, а про те, як залишати достатньо сил і уваги для себе. Адже бібліотекарі теж потребують турботи, підтримки й можливості перепочити.
🌿 Коли: 20 жовтня, 14:00–16:00
💻 Де: онлайн, Zoom
🤍 Тренерка: Оля Пізня — психологиня та методистка Луганської обласної бібліотеки.
Зустрічаємося в межах Обласної школи Луганської ОУНБ та проєкту «Здорові бібліотеки» від БФ «Бібліотечна країна».
📝 Реєстрація відкрита до 18 жовтня.
Посилання на Zoom надішлемо зареєстрованим учасникам.
Приходьте, щоб трохи видихнути, побути серед колег і знайти нові способи підтримувати себе💜
Ми звикли дбати про інших: читачів, колег, відвідувачів, нашу бібліотеку. Та хто подбає про нас, коли сил стає дедалі менше, а справ — чомусь ні?
🫂Запрошуємо бібліотечних фахівців на вебінар про взаємопідтримку, самодопомогу та профілактику професійного вигорання.
Поговоримо про те, як вчасно помічати втому, підтримувати себе у складні періоди й поступово відновлювати сили. А ще — спробуємо практичні інструменти, які допоможуть дбати про себе в щоденному житті.
Це буде зустріч не про те, як встигати ще більше, а про те, як залишати достатньо сил і уваги для себе. Адже бібліотекарі теж потребують турботи, підтримки й можливості перепочити.
🌿 Коли: 20 жовтня, 14:00–16:00
💻 Де: онлайн, Zoom
🤍 Тренерка: Оля Пізня — психологиня та методистка Луганської обласної бібліотеки.
Зустрічаємося в межах Обласної школи Луганської ОУНБ та проєкту «Здорові бібліотеки» від БФ «Бібліотечна країна».
📝 Реєстрація відкрита до 18 жовтня.
Посилання на Zoom надішлемо зареєстрованим учасникам.
Приходьте, щоб трохи видихнути, побути серед колег і знайти нові способи підтримувати себе💜
❤19👍3
⚡️Здорові книжкові клуби вирушають у різні громади!
Запускаємо жовтнево-листопадовий сезон букклабів у гібридному форматі 🍂
Три автори/-ки, три книжки про здоров'я і три бібліотеки — таке чудове комбо у Полтаві, Мостиськах і Жовтих Водах.
Запрошуємо громади поставити пташку в календарі та вирушити до своїх бібліотек на зустріч із письменниками/-цями. А для всіх, хто хотів би приєднатися онлайн, теж маємо приємну новину — є стрими та зум-з'єднання.
Куди ж вирушають автори з книжковими клубами? 🚙
📍м. Мостиська, Львівщина
🗒22 жовтня, 12:00
📗Гість — Ігор Єфіменко (https://www.facebook.com/nwalking.ua) з книгою «Ходьба. Палички. Здоров'я»
Зустрічає Мостиська міська бібліотека КУ "ЦКП" Мостиської міської ради (вул. Грушевського, 18)
🌐Реєстрація на участь онлайн: https://forms.gle/QkBP9iFiXX14Xxti9
✅У Полтаві вже відбулися дві зустрічі з Даркою Озерною (Daria Ozerna).
📙Обговорювали «Книжка для дорослих. Як старшати, але не старіти»
Книжкові клуби з авторкою проходили у Центральна бібліотека Полтавської міської територіальної громади та Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П.Котляревського.
🎥Запрошуємо переглянути стрим зустрічі з пані Даркою на фейсбук-сторінці Полтавської ОУНБ: https://www.facebook.com/share/v/1HCHdQjvg4/
👤А хто ж їде у Жовті Води у листопаді? Тут вигадали інтригу. Підказка: ця книжка написана у співавторстві, а у її назві — питання, яке щодня ставлять собі всі українці.
📍Приймає таємну авторку Жовтоводська Центральна бібліотека (вул. Козацької Слави, 😎
Дату і час повідомимо незабаром!
🌐Реєстрацію на участь онлайн уже відкрито: https://forms.gle/pqJA8JcHXec8xrk86
Чекаємо з нетерпінням і допитливістю!
🤫Тс-с-с, зараз буде спойлер: у листопаді — ще більше здорових букклабів!
Здорові книжкові клуби є частиною проєкту «Здорові бібліотеки», який втілює Благодійний фонд «Бібліотечна країна» за підтримки Українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров‘я» та за підтримки Швейцарії.
Запускаємо жовтнево-листопадовий сезон букклабів у гібридному форматі 🍂
Три автори/-ки, три книжки про здоров'я і три бібліотеки — таке чудове комбо у Полтаві, Мостиськах і Жовтих Водах.
Запрошуємо громади поставити пташку в календарі та вирушити до своїх бібліотек на зустріч із письменниками/-цями. А для всіх, хто хотів би приєднатися онлайн, теж маємо приємну новину — є стрими та зум-з'єднання.
Куди ж вирушають автори з книжковими клубами? 🚙
📍м. Мостиська, Львівщина
🗒22 жовтня, 12:00
📗Гість — Ігор Єфіменко (https://www.facebook.com/nwalking.ua) з книгою «Ходьба. Палички. Здоров'я»
Зустрічає Мостиська міська бібліотека КУ "ЦКП" Мостиської міської ради (вул. Грушевського, 18)
🌐Реєстрація на участь онлайн: https://forms.gle/QkBP9iFiXX14Xxti9
✅У Полтаві вже відбулися дві зустрічі з Даркою Озерною (Daria Ozerna).
📙Обговорювали «Книжка для дорослих. Як старшати, але не старіти»
Книжкові клуби з авторкою проходили у Центральна бібліотека Полтавської міської територіальної громади та Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П.Котляревського.
🎥Запрошуємо переглянути стрим зустрічі з пані Даркою на фейсбук-сторінці Полтавської ОУНБ: https://www.facebook.com/share/v/1HCHdQjvg4/
👤А хто ж їде у Жовті Води у листопаді? Тут вигадали інтригу. Підказка: ця книжка написана у співавторстві, а у її назві — питання, яке щодня ставлять собі всі українці.
📍Приймає таємну авторку Жовтоводська Центральна бібліотека (вул. Козацької Слави, 😎
Дату і час повідомимо незабаром!
🌐Реєстрацію на участь онлайн уже відкрито: https://forms.gle/pqJA8JcHXec8xrk86
Чекаємо з нетерпінням і допитливістю!
🤫Тс-с-с, зараз буде спойлер: у листопаді — ще більше здорових букклабів!
Здорові книжкові клуби є частиною проєкту «Здорові бібліотеки», який втілює Благодійний фонд «Бібліотечна країна» за підтримки Українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров‘я» та за підтримки Швейцарії.
❤10👍1
📅Сьогодні, 21 жовтня, останній день реєстрації на конференцію «Бібліотерапія. Читання, що зцілює»! Тож якщо планували долучитися — саме час реєструватися. Бо для участі онлайн передбачено лише 500 місць. І їх з кожною годиною все меншає…А це можливість поставити запитання спікерам і долучитися до спільноти експертів.
Якщо ще вагаєтеся, сподіваємося, знайомство з нашими спікерками та спікерами допоможе ухвалити рішення. Ми зібрали фахівців, які досліджують читання, розвивають бібліотерапевтичні практики та знають, як книжки можуть підтримувати людей у складні часи. Переконані, їхній досвід надихне на нові ідеї та допоможе знайти підходи, які захочеться втілювати у своїх бібліотеках і спільнотах.
📌Від зустрічі вас відділяє один крок: заповнення реєстраційної форми https://forms.gle/3tegN7qN8dMRHeo89
Тож продовжуємо знайомство!
У програмі — міжнародний досвід розвитку бібліотерапії, читання як ресурсу здоров’я та добробуту, методики групової роботи з книжками, цифрові інструменти й практики, які допомагають бібліотекам підтримувати людей у складні часи.
Окрему увагу приділимо українському досвіду: від програми «Бібліотека як простір психосоціальної підтримки» до практики «Книга за рецептом». А ще — поговоримо про те, як працювати з художніми текстами, створювати простір для рефлексії та розвивати бібліотерапію як професійний напрям.
Гортайте карусель, щоб познайомитися з наступною групою спікерок. І нагадуємо: подія відбуватиметься упродовж двох днів:
💜11 листопада — пре-конференція, онлайн.
💜14 листопада — конференція наживо в Києві та онлайн.
Конференція відбудеться в межах Українсько-швейцарського проєкту "Діємо для здоров‘я" за підтримки Швейцарії та за сприяння UNESCO Ukraine.
Якщо ще вагаєтеся, сподіваємося, знайомство з нашими спікерками та спікерами допоможе ухвалити рішення. Ми зібрали фахівців, які досліджують читання, розвивають бібліотерапевтичні практики та знають, як книжки можуть підтримувати людей у складні часи. Переконані, їхній досвід надихне на нові ідеї та допоможе знайти підходи, які захочеться втілювати у своїх бібліотеках і спільнотах.
📌Від зустрічі вас відділяє один крок: заповнення реєстраційної форми https://forms.gle/3tegN7qN8dMRHeo89
Тож продовжуємо знайомство!
У програмі — міжнародний досвід розвитку бібліотерапії, читання як ресурсу здоров’я та добробуту, методики групової роботи з книжками, цифрові інструменти й практики, які допомагають бібліотекам підтримувати людей у складні часи.
Окрему увагу приділимо українському досвіду: від програми «Бібліотека як простір психосоціальної підтримки» до практики «Книга за рецептом». А ще — поговоримо про те, як працювати з художніми текстами, створювати простір для рефлексії та розвивати бібліотерапію як професійний напрям.
Гортайте карусель, щоб познайомитися з наступною групою спікерок. І нагадуємо: подія відбуватиметься упродовж двох днів:
💜11 листопада — пре-конференція, онлайн.
💜14 листопада — конференція наживо в Києві та онлайн.
Конференція відбудеться в межах Українсько-швейцарського проєкту "Діємо для здоров‘я" за підтримки Швейцарії та за сприяння UNESCO Ukraine.
👍4🔥1🕊1