📚 Бібліотерапія в Литві: досвід, який надихає!

Мали надзвичайно теплу та змістовну розмову з Дайвою Янавічєнє — експерткою з бібліотерапії, авторкою книги «Методика бібліотерапії».

Саме пандемія COVID‑19 дала потужний поштовх розвитку бібліотерапії в Литві. Тоді держава підтримала дворічний проєкт навчання бібліотекарів і впровадження практик групової роботи в бібліотеках країни.

Ми поділилися й українським кейсом — акцією «Книга за рецептом» на ВДНГ, яка викликала жвавий інтерес.

Попереду — публічна зустріч у вересні та презентація українського перекладу книги Дайви! 🇺🇦🇱🇹�(Переклад здійснено за підтримки Литовської ради з питань культури 🙌)

Обмінялися порадами щодо книжкових новинок у сфері бібліотерапії та обговорили видання, що стали актуальними для бібліотечних фахівців у постколоніальних студій:

– «Книга на війні. Бібліотеки й читачі воєнного часу» Ендрю Петтіґрі — про роль книги як інформаційного ресурсу та інструмента підтримки під час воєн;

– «Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм» Еви Томпсон — фундаментальне дослідження колоніальних наративів у російській літературі.

#бібліотерапія #бібліотека #міжнароднаспівпраця #україна_литва #книгазарецептом #бібліотечнакраїна

Україна була представлена на 17-й Хорватській конференції мобільних бібліотек у місті Вировитиця

Під час заходу Люсьєна Шум поділилася з міжнародною професійною спільнотою досвідом України в умовах повномасштабної війни: зокрема, про знищення понад 1000 бібліотек, втрату понад 4,5 мільйона книг, факти системного культурного геноциду, а також про потенціал мобільного бібліотечного обслуговування на звільнених територіях.

Хорватія також має болючий досвід: у 1990-х роках вона пережила війну за незалежність, яка призвела до значних втрат культурної інфраструктури. За офіційними даними, понад 200 бібліотек було зруйновано або пошкоджено, і процес їхнього відновлення триває досі. Цей досвід хорвати також визначають як умисний культурний геноцид.

Сьогодні Хорватія є прикладом успішного відновлення бібліотечної сфери:
🔹 19 діючих бібліобусів обслуговують громади по всій країні;
🔹 діє Національна стратегія мобільного бібліотечного обслуговування;
🔹 реалізується державна програма закупівлі нових мобільних бібліотек для кожної жупанії.

Під час конференції Міністерка культури та медіа Хорватії Ніна Обулєн Коржинек наголосила на важливості цієї служби й повідомила про ухвалення урядом Національного плану розвитку бібліобусної служби. Реалізація програми відбувається, зокрема, за підтримки Європейського соціального фонду.

Для довідки: станом на 2013 рік у Хорватії (населення — близько 4 мільйонів осіб) функціонувала 1781 бібліотека, включно з Національною та університетською бібліотекою, академічними, спеціальними, публічними та шкільними закладами.

Візит до Національної бібліотеки Хорватії: Україна та Хорватія обговорюють партнерство між бібліотеками 👋

Голова благодійного фонду «Бібліотечна країна» Люсьєна Шум здійснила офіційний візит до Національної і університетської бібліотеки в Загребі: https://nsk.hr/— головної бібліотеки Хорватії.

Зустріч відбулася у знаковий період — під час святкування 30-річчя з моменту переїзду бібліотеки до її сучасної будівлі, спеціально зведеної в 1995 році в центрі столиці.

У межах візиту було обговорено основні виклики, з якими стикаються українські бібліотеки під час війни та можливі напрями співпраці між українськими та хорватськими бібліотеками. Окрему увагу було приділено необхідності формування тісніших професійних контактів між бібліотеками обох країн, оскільки бібліотеки Хорватії мають досвід виживання та відновлення після широкомасштабної війни.

З боку Національної бібліотеки Хорватії у зустрічі взяли участь:

• Ягода Ілле — радниця бібліотеки з міжнародного співробітництва;
• Доря Мучняк — керівниця відділу обслуговування користувачів;
• Дуня Марія Габріель — координаторка Центру розвитку бібліотек і бібліотечної справи.

NACIONALNA I SVEUČILIŠNA KNJIŽNICA U ZAGREBU — головна національна бібліотека Хорватії та центральна бібліотека Загребського університету. Це одна з небагатьох національних бібліотек у світі, яка упродовж одного століття працювала у двох спеціально збудованих приміщеннях, зведених саме для зберігання бібліотечних фондів.

📖 Фонди бібліотеки налічують понад 3,7 мільйона одиниць: книги, рукописи, газети, журнали, карти, гравюри, музичні партитури, аудіозаписи та інші інформаційні ресурси. Документи зберігаються на понад 130 000 метрів книжкових полиць.

У 2020 році бібліотека стала одним із головних майданчиків для хорватського головування в Раді ЄС. Для проведення заходів було інвестовано 95 мільйонів кун: обладнано 9 конференц-залів, пресцентр, кабіни для перекладачів, відеостіни та медичний пункт. NSK стала першою будівлею в Хорватії з повним покриттям 5G-мережі.

Також 19 березня 2020 року, через реставрацію урядового комплексу Банські двори та пандемію COVID-19, уряд Хорватії тимчасово переніс свої засідання до бібліотеки — саме за три дні до землетрусу в Загребі. Протягом 2020 року парламентські сесії відбувалися в стінах бібліотеки.

Сьогодні Національна і університетська бібліотека в Загребі є не лише інтелектуальним та науковим центром, а й потужним культурним осередком, що через свої освітні програми, події, проєкти та міжнародну співпрацю активно популяризує культурну спадщину Хорватії та здобутки її наукової спільноти.

Фонд «Бібліотечна країна» висловлює вдячність колегам із Хорватії за відкритість, солідарність та готовність до співпраці з українською бібліотечною спільнотою.

#міжнароднаспівпраця #БібліотечнаКраїна #обміндосвідом #бібліотекихорватії