Pancreatic secretion was first studied at The Mount Sinai Hospital by Crohn in 1912, but measurements of pancreatic enzymes in duodenal aspirate or feces were found unhelpful in diagnosis. Such pancreatic tests fell into disuse because of advances in radiology of the biliary tree in the 1920s. Once extracts of secretin and cholecystokinin-pancreozymin became available from Sweden in the 1930s, it became possible for the biochemist Franklin Hollander and the surgeon David Dreiling to develop pancreatic secretion tests into practical procedures for the diagnosis of benign and malignant diseases of the pancreas and biliary tree, and produce physiological studies of the mechanisms of ion transport. With more purified hormones, it became possible to measure maximum (alkaline) bicarbonate output of the pancreas analogous to the maximal acid response of the stomach to an augmented histamine test, and to determine whether patients with duodenal ulcer had decreased neutralization of gastric acid in the duodenum. Clinical studies were also directed to the pathophysiology of acute relapsing and chronic pancreatitis and carcinoma. However, advances in imaging and endoscopy have now shifted the thrust of pancreatology.

Панкреатичну секрецію вперше вивчав Кроун у лікарні Маунт-Синай у 1912 році, але вимірювання панкреатичних ферментів у аспіраті дванадцятипалої кишки або калі виявилися некорисними для діагностики. Такі панкреатичні тести вийшли з ужитку через досягнення в радіології жовчних шляхів у 1920-х роках. Після того, як екстракти секретину та холецистокініну-панкреозиміну стали доступними зі Швеції в 1930-х роках, біохімік Франклін Холландер та хірург Девід Дрейлінг змогли розробити тести панкреатичної секреції в практичні процедури для діагностики доброякісних та злоякісних захворювань підшлункової залози та жовчних шляхів, а також провести фізіологічні дослідження механізмів іонного транспорту. Завдяки більш очищеним гормонам стало можливим вимірювати максимальний (лужний) вихід бікарбонату підшлунковою залозою аналогічно максимальній кислотній реакції шлунка на посилений гістаміновий тест, а також визначати, чи у пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки знижена нейтралізація шлункової кислоти у дванадцятипалій кишці. Клінічні дослідження також були спрямовані на патофізіологію гострого рецидивуючого та хронічного панкреатиту та карциноми. Однак, досягнення у візуалізації та ендоскопії тепер змістили напрямки панкреатології.

The thyroid produces 2 main hormones, thyroxine (T4) and triiodothyronine (T3), which affect numerous physiologic processes in the body, including body temperature maintenance 🔄, digestion, and vital functions such as heart rate and respiration.

Although thyroid dysfunction is known to affect many bodily systems, the relationship between thyroid disorders and sleep function currently is not well understood. Because sleep disorders are rarely the sole 1️⃣ presenting symptom of thyroid dysfunction, it is important to consider the relationship between thyroid function and sleep when providing a whole-body treatment approach ➡️ for patients with these disorders.

Sridhar et al. (4) suggested that elevated levels of thyroid hormone were associated with several components of sleep dysfunction, including prolonged sleep latency⌛️, difficulty maintaining sleep, and excessive daytime sleepiness. Specifically, thyroid hormone−mediated changes in appetite, bowel 💩 movements, and mood (eg, increased anxiety) were associated with significantly 💥 prolonged sleep latency.

One possible reason why hypothyroidism and insomnia may commonly co-occur 🤝 is because the symptoms associated with thyroid hormone deficiency may contribute to insomnia. For example, underactive thyroid is associated with muscle and joint pain, cold intolerance, and increased anxiety, and these symptoms can contribute 🙌 to sleep deficiencies.