Розписувати далі по кожному дні, чи зробити опис/огляд/враження, одним великим постом?
👍 - так, пиши про кожен.
👎 - ні, давай все відразу.
👍 - так, пиши про кожен.
👎 - ні, давай все відразу.
Ну що, йдем пройдемось?)
День 8.
Знову переправа. І знову довго.
Розпочали йти тільки об 11 годині. Хоча прокинулись в 7.30.
Зазвичай є дві проблеми довгих переправи, ви запізнилися або багато людей. В нас була друга.
Як не крути будь який досвід, то досвід. Для мене і в першу чергу для тих хто це читає, можливо ви захочете пройти цей маршрут.
Ходить дуже багато старших людей. Сильно великий контраст із нашими Карпатами. Я взагалі не пам'ятаю чи зустрічав старших людей в походах.
По дорозі до Aktse зустріли дідуся. Він вирушив у свій перший похід у 71 рік! І він йде маршрут повністю. Це просто вау!
На моє питання, чого він вирішив піти, сказав що дурний)
Можливо для вас такий момент стане мотивацією, або ви запам'ятаєте це речення, і в моменти втоми десь в горах, будете його згадувати.
Дійшли до Parte.
Дядько тут не дуже привітний. Відразу сказав йти ставити намет далі, бо будемо платити. І взагалі не дуже хотів розмовляти.
Часто, оці правила не дуже зрозумілі. Але, ми не в себе в дома, тому відійшли трохи і стали на кемп. Сьогодні на вечерю був Кук, навіть через тиждень він не почав набридати, навпаки напевно, став подобатись ще більше.
Завтра йдемо в Kvikkjok, наш перший вихідний. І закінчення "цивілізованої" секції. Далі дикість.
Треба добре відпочити. Надіюсь буде час та сили щоб щось познімати. Часто сил для того щоб йти не багато, а для того щоб щось говорити тим більше.
Бачив оленів, метрів з 7 від мене, це було круто. Вони дивились на мене, я на них. Ще б трохи і можна було погладити.
Судячи по ошийниках вони свійські.
Додаємо пюре, і згадуємо Еріка добрими словами)
Спостереження:
🔹туалетний папір тримайте десь близько, ніколи не знаєте коли він вас може врятувати)
День 8.
Знову переправа. І знову довго.
Розпочали йти тільки об 11 годині. Хоча прокинулись в 7.30.
Зазвичай є дві проблеми довгих переправи, ви запізнилися або багато людей. В нас була друга.
Як не крути будь який досвід, то досвід. Для мене і в першу чергу для тих хто це читає, можливо ви захочете пройти цей маршрут.
Ходить дуже багато старших людей. Сильно великий контраст із нашими Карпатами. Я взагалі не пам'ятаю чи зустрічав старших людей в походах.
По дорозі до Aktse зустріли дідуся. Він вирушив у свій перший похід у 71 рік! І він йде маршрут повністю. Це просто вау!
На моє питання, чого він вирішив піти, сказав що дурний)
Можливо для вас такий момент стане мотивацією, або ви запам'ятаєте це речення, і в моменти втоми десь в горах, будете його згадувати.
Дійшли до Parte.
Дядько тут не дуже привітний. Відразу сказав йти ставити намет далі, бо будемо платити. І взагалі не дуже хотів розмовляти.
Часто, оці правила не дуже зрозумілі. Але, ми не в себе в дома, тому відійшли трохи і стали на кемп. Сьогодні на вечерю був Кук, навіть через тиждень він не почав набридати, навпаки напевно, став подобатись ще більше.
Завтра йдемо в Kvikkjok, наш перший вихідний. І закінчення "цивілізованої" секції. Далі дикість.
Треба добре відпочити. Надіюсь буде час та сили щоб щось познімати. Часто сил для того щоб йти не багато, а для того щоб щось говорити тим більше.
Бачив оленів, метрів з 7 від мене, це було круто. Вони дивились на мене, я на них. Ще б трохи і можна було погладити.
Судячи по ошийниках вони свійські.
Додаємо пюре, і згадуємо Еріка добрими словами)
Спостереження:
🔹туалетний папір тримайте десь близько, ніколи не знаєте коли він вас може врятувати)
День 9
Після теплої ночівлі в Parte пішли в Kvikkjok.
Сонце та відсутність вітру додавала сил і якогось натхнення. Трек був легкий та мальовничий, хотілось йти і йти.
До місця призначення добрались досить таки швидко. Тут в нас запланований перший вихідний, тому настрій був багато їсти та нічого не робити.
Ми просто відпочивали, пили пиво і спілкувались. Я відповідав на питання, як йти в сандалях, бо людей то дуже цікавило, або думали що я хворий.
Сам комплекс розташований в гарному місці, поруч велика гірська річка, гарні краєвиди та привітні люди, є магазин і в принципі все що вам потрібно для відпочинку. Єдиний мінус, що в магазині не так багато їжі яку можна приготувати самому, бо там є ресторан і логічно що вони хочуть щоб ви харчувались там.
Але, якщо поговорити з адміністратором, то можна дещо купити з кухні, і вже все не так погано.
Загалом, день пройшов більш цивілізовано, ми не накривали їжу кришкою щоб вона краще запарилась, так це можна охарактеризувати)
Спостереження:
Обов'язково! Замовте сніданок там, він не дорогий, і у вигляді шведського столу, саме те що потрібно для вашого голодного організму.
Якщо хочете покататись на каяках, відкладіть 300 крон на людину.
І взагалі, вихідний то маст хев!
Гарного вечора!
Після теплої ночівлі в Parte пішли в Kvikkjok.
Сонце та відсутність вітру додавала сил і якогось натхнення. Трек був легкий та мальовничий, хотілось йти і йти.
До місця призначення добрались досить таки швидко. Тут в нас запланований перший вихідний, тому настрій був багато їсти та нічого не робити.
Ми просто відпочивали, пили пиво і спілкувались. Я відповідав на питання, як йти в сандалях, бо людей то дуже цікавило, або думали що я хворий.
Сам комплекс розташований в гарному місці, поруч велика гірська річка, гарні краєвиди та привітні люди, є магазин і в принципі все що вам потрібно для відпочинку. Єдиний мінус, що в магазині не так багато їжі яку можна приготувати самому, бо там є ресторан і логічно що вони хочуть щоб ви харчувались там.
Але, якщо поговорити з адміністратором, то можна дещо купити з кухні, і вже все не так погано.
Загалом, день пройшов більш цивілізовано, ми не накривали їжу кришкою щоб вона краще запарилась, так це можна охарактеризувати)
Спостереження:
Обов'язково! Замовте сніданок там, він не дорогий, і у вигляді шведського столу, саме те що потрібно для вашого голодного організму.
Якщо хочете покататись на каяках, відкладіть 300 крон на людину.
І взагалі, вихідний то маст хев!
Гарного вечора!
День 11
Вихідні пройшли дуже добре і продуктивно, ми відпочили і виспались, нам дуже сподобалося)
Переправа на 10 ранку, ми встигли поснідати в кемпінгу, неспішно зібратись та піти на човен. Дельта річки по якій пливе човен, дуже гарна, не дарма тут рекомендують брати каяк на прокат, воно того варте. Тому не впускайте шанс, каячте.
За сьогодні пройшли 25км. Набір невеликий, трек приємний, єдине що дощовий, але куди ж без того.
Поки секція не така страшна як кажуть. Навпаки, подобається більше ніж попередня. Можливо, це наслідки Карпат)
Зустрічаємо мало людей, за цілий день зустріли двох.
Наш маршрут лежить в Jakkvik, з'явилось відчуття, що фініш близько)
Вихідні пройшли дуже добре і продуктивно, ми відпочили і виспались, нам дуже сподобалося)
Переправа на 10 ранку, ми встигли поснідати в кемпінгу, неспішно зібратись та піти на човен. Дельта річки по якій пливе човен, дуже гарна, не дарма тут рекомендують брати каяк на прокат, воно того варте. Тому не впускайте шанс, каячте.
За сьогодні пройшли 25км. Набір невеликий, трек приємний, єдине що дощовий, але куди ж без того.
Поки секція не така страшна як кажуть. Навпаки, подобається більше ніж попередня. Можливо, це наслідки Карпат)
Зустрічаємо мало людей, за цілий день зустріли двох.
Наш маршрут лежить в Jakkvik, з'явилось відчуття, що фініш близько)
День 12.
Дякуючи нотаткам хоч не забуваю який день.
Сьогодні день болота, і 29 кілометрів. Перші 10 кілометрів ми грали в морський бій, вступимо в болото чи ні, і як глибоко. Я програв)
Тут часто ландшафт диктує як вам йти і з якою швидкістю. Порядка 12 кілометрів пройшли по дуже довгому і болотистому хребту.(підніжжя було таке ж саме)
Намет поставити на верху ідея не з найкращих, і в кінцевому рахунку відстань вийшла не погана. Ми просто мусили спуститися вниз.
Пошуки місця для кемпу теж трохи зайняли часу, знову-таки якщо комусь цікаво, можу дати точку на карті, щоб ви добре виспались.
Другу половину дня йшов дощ, взуття через болото було теж мокрим, і відповідно ноги. Йти в таких умовах не дуже приємно, але кольори навколо просто чарівні, осінь у всій красі.
Пишу це в момент коли дощ тарабанить по намету, не вистачає сумної музики і какао)
Гарного вечора!
П.с. ноги після 29 мокрих кілометрів.
Дякуючи нотаткам хоч не забуваю який день.
Сьогодні день болота, і 29 кілометрів. Перші 10 кілометрів ми грали в морський бій, вступимо в болото чи ні, і як глибоко. Я програв)
Тут часто ландшафт диктує як вам йти і з якою швидкістю. Порядка 12 кілометрів пройшли по дуже довгому і болотистому хребту.(підніжжя було таке ж саме)
Намет поставити на верху ідея не з найкращих, і в кінцевому рахунку відстань вийшла не погана. Ми просто мусили спуститися вниз.
Пошуки місця для кемпу теж трохи зайняли часу, знову-таки якщо комусь цікаво, можу дати точку на карті, щоб ви добре виспались.
Другу половину дня йшов дощ, взуття через болото було теж мокрим, і відповідно ноги. Йти в таких умовах не дуже приємно, але кольори навколо просто чарівні, осінь у всій красі.
Пишу це в момент коли дощ тарабанить по намету, не вистачає сумної музики і какао)
Гарного вечора!
П.с. ноги після 29 мокрих кілометрів.
День 13.
Прийшли в Jakkvik.
Тут перший і доволі великий супермаркет по товарах. Трохи прикупили солодкого, і рушили в пошуках кемпу. Це виявилось не так просто, хоч село і невелике, але там всюди приватна територія і просто так поставити намет не вийде.
Є декілька варіантів, три)
Ви можете вийти за межі села, це недалеко, і там поставити намет. Місця є.
Ви можете пройти 4 км, і там буде хатинка, із пічкою, дровами і всім щоб комфортно заночувати на вершині гори. (безкоштовна)
Ви можете зупинитись в єдиному хостелі. І це дуже шикарний варіант. В ньому можна піти двома шляхами, зупинись в середині, або поставити поряд намет.
В чому ж різниця?
Перше, це в ціні. Ціна за 1 людину 70 крон + ви можете користуватись всім, що є в середині. Кухня, туалет, душ, пральна машина, газ, розетки, інтернет і тд.
Друге, ви можете зупинитись в середині. Ціна 250, і ви можете користуватись всім тим самим, тільки бонусом буде те, що не треба ставити намет, і будете спати в ліжку)
Загалом, ідея з хостелом дуже толкова. Вона нам сподобалась, і ми зробили тут ще один вихідний. Йдемо швидко, випереджаємо графік, то чому ні?)
До Якквіка за один день треба взяти дві переправи, одна платна, інша безкоштовна. Це останні переправи на маршруті.
Майте на увазі, платна о 10 ранку, тому поспішіть.
По маршруту познайомились з хлопцем із Швейцарії. Він вегетаріанець, і на один день в нього 700 гр їжі. Для нас, з нашими 300, це трохи багато. Але було цікаво з ним поспілкуватись.
Загалом дні проходять добре, єдине що ландшафт став трохи одноманітнішим, але не гіршим)
п.с. Швейцарська англійська, не завжди зрозуміла)
п.с.с.с. переправи, ті де ви гребете самі, часто бувають злими)
#kungsleden
Прийшли в Jakkvik.
Тут перший і доволі великий супермаркет по товарах. Трохи прикупили солодкого, і рушили в пошуках кемпу. Це виявилось не так просто, хоч село і невелике, але там всюди приватна територія і просто так поставити намет не вийде.
Є декілька варіантів, три)
Ви можете вийти за межі села, це недалеко, і там поставити намет. Місця є.
Ви можете пройти 4 км, і там буде хатинка, із пічкою, дровами і всім щоб комфортно заночувати на вершині гори. (безкоштовна)
Ви можете зупинитись в єдиному хостелі. І це дуже шикарний варіант. В ньому можна піти двома шляхами, зупинись в середині, або поставити поряд намет.
В чому ж різниця?
Перше, це в ціні. Ціна за 1 людину 70 крон + ви можете користуватись всім, що є в середині. Кухня, туалет, душ, пральна машина, газ, розетки, інтернет і тд.
Друге, ви можете зупинитись в середині. Ціна 250, і ви можете користуватись всім тим самим, тільки бонусом буде те, що не треба ставити намет, і будете спати в ліжку)
Загалом, ідея з хостелом дуже толкова. Вона нам сподобалась, і ми зробили тут ще один вихідний. Йдемо швидко, випереджаємо графік, то чому ні?)
До Якквіка за один день треба взяти дві переправи, одна платна, інша безкоштовна. Це останні переправи на маршруті.
Майте на увазі, платна о 10 ранку, тому поспішіть.
По маршруту познайомились з хлопцем із Швейцарії. Він вегетаріанець, і на один день в нього 700 гр їжі. Для нас, з нашими 300, це трохи багато. Але було цікаво з ним поспілкуватись.
Загалом дні проходять добре, єдине що ландшафт став трохи одноманітнішим, але не гіршим)
п.с. Швейцарська англійська, не завжди зрозуміла)
п.с.с.с. переправи, ті де ви гребете самі, часто бувають злими)
#kungsleden
День 15.
День розпочався шикарно. Гарна погода, багато енергії та натхнення йти далі.
Вихідні в хостелі були хорошими, але бажання йти як не дивно було сильним, хотілось швидше відчути ту приємну втому в ногах)
Трек і погода були ідеальні, плавний підйом, можна йти в кайф. Та, таке стається після 300 кілометрів.
Дика територія, геть не дика. Нам подобається.
Що дуже кидається в очі, так те, що тут з організацією маршруту трохи гірше. Часто багато місць які дуже важко оминути, там багато болота, і води, або можливо нас розбалували на початку.
Залишилось трохи більше їжі. Тепер ми часто їмо по дві порції всього, дуже не погано я вам скажу)
Помітили таку тенденцію, що часто вказівники на яких написаний кілометраж, не завжди показують правильно.
Залишилось трошки. Не так щоб дуже хотілось додому, але відчуття змішані)
Спостереження.
🔹їсти по дві порції, це круто!)
#kungsleden
День розпочався шикарно. Гарна погода, багато енергії та натхнення йти далі.
Вихідні в хостелі були хорошими, але бажання йти як не дивно було сильним, хотілось швидше відчути ту приємну втому в ногах)
Трек і погода були ідеальні, плавний підйом, можна йти в кайф. Та, таке стається після 300 кілометрів.
Дика територія, геть не дика. Нам подобається.
Що дуже кидається в очі, так те, що тут з організацією маршруту трохи гірше. Часто багато місць які дуже важко оминути, там багато болота, і води, або можливо нас розбалували на початку.
Залишилось трохи більше їжі. Тепер ми часто їмо по дві порції всього, дуже не погано я вам скажу)
Помітили таку тенденцію, що часто вказівники на яких написаний кілометраж, не завжди показують правильно.
Залишилось трошки. Не так щоб дуже хотілось додому, але відчуття змішані)
Спостереження.
🔹їсти по дві порції, це круто!)
#kungsleden
Ранок добрий!
Гарного початку тижня!
Продовжимо йти по маршруту, залишилось небагато)
День 16.
Два тижні напевно ідеальний період часу для того, щоб тіло звикло до навантажень, і ви почили насолоджуватися треком) (тут я кажу про себе).
Сьогодні пройшли 20км до 14:00 і стали на кемп. Так як квитки куплені, і спішити нам немає куди, відпочиваємо.
Якби квитки можна було брати по приходу на місце фінішу, ми б прийшли набагато швидше.
Познайомились з хлопцем із Туреччини. Його рюкзак без їжі і води важить 5 кг. Але він йде сам, то в принципі це дуже і дуже крута вага.
Доречі, його рекорд за день 48км, нам є до чого рости)
І він, живучи в Туреччині, ні разу не ходив Лікійську стежку, хоча на Kungsleden приїхав вже друге.
Вже настільки звик йти в сандалях, що воно стало ледь не основним трекінговим взуттям)
#kungsleden
Гарного початку тижня!
Продовжимо йти по маршруту, залишилось небагато)
День 16.
Два тижні напевно ідеальний період часу для того, щоб тіло звикло до навантажень, і ви почили насолоджуватися треком) (тут я кажу про себе).
Сьогодні пройшли 20км до 14:00 і стали на кемп. Так як квитки куплені, і спішити нам немає куди, відпочиваємо.
Якби квитки можна було брати по приходу на місце фінішу, ми б прийшли набагато швидше.
Познайомились з хлопцем із Туреччини. Його рюкзак без їжі і води важить 5 кг. Але він йде сам, то в принципі це дуже і дуже крута вага.
Доречі, його рекорд за день 48км, нам є до чого рости)
І він, живучи в Туреччині, ні разу не ходив Лікійську стежку, хоча на Kungsleden приїхав вже друге.
Вже настільки звик йти в сандалях, що воно стало ледь не основним трекінговим взуттям)
#kungsleden
Ми вже близько)
День 17.
День половинка, всього 10км, такий собі відпочинок. На маршруті нам зустрілась розвилка. Дороговказ давав можливість продовжити шлях, обравши або трекінгову або скітурну доріжку. Ми вирішили вибрати друге, щоб було цікавіше.
Амарнас! Тут ви вперше зустрінете табличку із написом Хемаван 79км, що буде першим емоційним знаком, що фініш близько.
Хлопець із Сінгапуру, з яким ми познайомилися, росказав де можна стати на кемп. (Він йшов в протилежному напрямку, із Хемавана до Абіско.)
Місце для кемпу за автобусною станцією. Вона там одна, на карті позначена. Якщо когось цікавить можу дати точку.
Там, на зупинці, можна набрати води, навіть є тепла і гаряча вода.
Поряд є магазин. Там широкий асортимент і дружелюбний персонал. Також є WiFi.
Закралася думка пройти маршрут ще раз, але з легшим рюкзаком. І швидше.
#kungsleden
День 17.
День половинка, всього 10км, такий собі відпочинок. На маршруті нам зустрілась розвилка. Дороговказ давав можливість продовжити шлях, обравши або трекінгову або скітурну доріжку. Ми вирішили вибрати друге, щоб було цікавіше.
Амарнас! Тут ви вперше зустрінете табличку із написом Хемаван 79км, що буде першим емоційним знаком, що фініш близько.
Хлопець із Сінгапуру, з яким ми познайомилися, росказав де можна стати на кемп. (Він йшов в протилежному напрямку, із Хемавана до Абіско.)
Місце для кемпу за автобусною станцією. Вона там одна, на карті позначена. Якщо когось цікавить можу дати точку.
Там, на зупинці, можна набрати води, навіть є тепла і гаряча вода.
Поряд є магазин. Там широкий асортимент і дружелюбний персонал. Також є WiFi.
Закралася думка пройти маршрут ще раз, але з легшим рюкзаком. І швидше.
#kungsleden
День 18
Вийшли з Amarnas в напрямку до Hemavan. Ранок зустрів холодом та дощем, ну нам не звикати. Найбільша неприємність в тому, це ховати мокрий намет в рюкзак.
До 2 години дня пройшли 18км, вирішили зупинитись, так як поспішати нам немає куди.
Є легка ейфорія від того що скоро кінець. І водночас трохи журбинки, бо ти звикаєш до такого життя, воно просте і не потребує від тебе майже нічого. Тільки щоб була вода)
Це круто!
Так як в нас є трохи зайвої їжі, то подвійна порція гречки від Кука ввечері, це було щось)
І подвійний сніданок, теж нічого. Все, що спалювали важкою працею, наїдаємо назад.
Тепер, коли рекомендована відстань в день проходиться швидко і весело, то хочеться щоб маршрут став довший на пару сотень кілометрів. Або наступний має бути на 1000 мінімум)
#kungsleden
Вийшли з Amarnas в напрямку до Hemavan. Ранок зустрів холодом та дощем, ну нам не звикати. Найбільша неприємність в тому, це ховати мокрий намет в рюкзак.
До 2 години дня пройшли 18км, вирішили зупинитись, так як поспішати нам немає куди.
Є легка ейфорія від того що скоро кінець. І водночас трохи журбинки, бо ти звикаєш до такого життя, воно просте і не потребує від тебе майже нічого. Тільки щоб була вода)
Це круто!
Так як в нас є трохи зайвої їжі, то подвійна порція гречки від Кука ввечері, це було щось)
І подвійний сніданок, теж нічого. Все, що спалювали важкою працею, наїдаємо назад.
Тепер, коли рекомендована відстань в день проходиться швидко і весело, то хочеться щоб маршрут став довший на пару сотень кілометрів. Або наступний має бути на 1000 мінімум)
#kungsleden
Якщо вам цікаво, як виглядає людина яка робить купу помилок в написанні заміток. Ну, і вам трохи цікаво як було на Kungsleden. То переходьте та читайте!
Гарного вечора, і дякую що не відписуєтесь)
https://pershyj.com/p-svii-borsch-ya-sushiv-sobi-sam-roman-prodavets-mandry-28149
Гарного вечора, і дякую що не відписуєтесь)
https://pershyj.com/p-svii-borsch-ya-sushiv-sobi-sam-roman-prodavets-mandry-28149
Перший канал соціальних новин
«Свій борщ я сушив собі сам». Роман. Продавець. MANДRY
Лучанин Роман Губін за 19 днів пройшов пішки 450 км у Швеції.
День 19.
Вау! Просто шалена ніч, вітер на пару з дощем розривали намет на шматки, але він вистояв. Взагалі, після цієї ночі можу сміливо сказати що ні вітер ні дощ йому не страшні.
Ніколи не думав що скажу таке, але 15 годин сну то забагато. Так як ми приходимо рано, то часу на сон багато, і як виявилось багато спати не реально)
О третій годині дня прибули на кемп. Так як тут є сауна, то було б великим гріхом не скористатись нею. Як виявилось крім нас, тут була ще одна дівчина, і більше нікого. Тому добра година в сауні привела нас в придатний до спілкування з близької відстані з людьми.
Як би ми не хотіли йти повільно, все одно вийшло на день раніше запланованого графіку, ну краще так ніж не встигати.
Ми майже то зробили!)
P.s. я дивився по карті, нам тут лодонь залишилась)
Гарного вечора!
Ваш лайк, моя моральна підтримка)
#kungsleden
Вау! Просто шалена ніч, вітер на пару з дощем розривали намет на шматки, але він вистояв. Взагалі, після цієї ночі можу сміливо сказати що ні вітер ні дощ йому не страшні.
Ніколи не думав що скажу таке, але 15 годин сну то забагато. Так як ми приходимо рано, то часу на сон багато, і як виявилось багато спати не реально)
О третій годині дня прибули на кемп. Так як тут є сауна, то було б великим гріхом не скористатись нею. Як виявилось крім нас, тут була ще одна дівчина, і більше нікого. Тому добра година в сауні привела нас в придатний до спілкування з близької відстані з людьми.
Як би ми не хотіли йти повільно, все одно вийшло на день раніше запланованого графіку, ну краще так ніж не встигати.
Ми майже то зробили!)
P.s. я дивився по карті, нам тут лодонь залишилась)
Гарного вечора!
Ваш лайк, моя моральна підтримка)
#kungsleden
День 20.
Як і попередню ніч, наш сон супроводжував завиваючий вітер та напливи дощу.
На фінішному відрізку маршруту вже більше STF (Шведська туристична орагнізація) будиночків. Відповідно трохи більше людей.
Із мінусів,це погода,і те що так і не побачили Північне сяйво. (як ми вже знаємо зараз, ми йшли від нього). Але, буде зайва причина щоб повернутись сюди ще раз)
Знайшли "emergency hut" який не позначений на карті, і дуже добре облаштований. Я ночую в середині, бо лінь ставити намет переборола мене. Місця, в яких зазвичай є будиночки вони вибирати вміють, їх локації просто шикарні.
p.s. дуже дивні відчуття, коли в тобі одночасно сум і радість, через те що маршрут добігає кінця.
От там між горами наша хатинка)
#kungsleden
Як і попередню ніч, наш сон супроводжував завиваючий вітер та напливи дощу.
На фінішному відрізку маршруту вже більше STF (Шведська туристична орагнізація) будиночків. Відповідно трохи більше людей.
Із мінусів,це погода,і те що так і не побачили Північне сяйво. (як ми вже знаємо зараз, ми йшли від нього). Але, буде зайва причина щоб повернутись сюди ще раз)
Знайшли "emergency hut" який не позначений на карті, і дуже добре облаштований. Я ночую в середині, бо лінь ставити намет переборола мене. Місця, в яких зазвичай є будиночки вони вибирати вміють, їх локації просто шикарні.
p.s. дуже дивні відчуття, коли в тобі одночасно сум і радість, через те що маршрут добігає кінця.
От там між горами наша хатинка)
#kungsleden
Фініш!
Ніч була скажена. Декілька разів прокидався через свист вітру, і шум дощу. Радів з того що вирішив не спати в наметі.
Вказівники по маршруту в Hemavan обманюють. Показують не правильну відстань, при чому дуже часто. Але, ми на те реагували із посмішкою, бо залишилось не багато.
Дорога приємна і легка, схожа на початок. Не зважаючи на шалений ранковий вітер та дощ, йти було не важко. (Настільки сильно дув вітер, що я зігрівся тільки через годину активної ходьби)
Весь день йшов дощ (і наступні 2 дні теж). Ми жартували що Kungsleden плаче бо ми завершили маршрут. Але хто знає, можливо ми повернемось сюди.
В Hemavan є все, що вам потрібно, величезний супермаркет, а там далі вже все просто, відїдаєте кілограми які скинули за похід) (я скинув 10)
Якихось особливих відчуттів по закінченню не було, навіть усвідомлення того, що ти пройшов 450км. Важко описати, то треба спробувати. Хоча б раз. Бо якщо не спробувавши, звідки ви дізнаєтеся чи це ваше?
P.s. дякую всім хто читав, хто ставив палець вверх, проходив ці кілометри і кому дійсно було цікаво.
Далі буде новий похід, нова локація, нові мозолі.
Тепер час написати детальний опис, огляд, враження з фото і всім-всім.
P.s.s. Якщо в когось є бажання пройти маршрут, пишіть, допоможу як зможу.
Гарного вечора!
#kungsleden
Ніч була скажена. Декілька разів прокидався через свист вітру, і шум дощу. Радів з того що вирішив не спати в наметі.
Вказівники по маршруту в Hemavan обманюють. Показують не правильну відстань, при чому дуже часто. Але, ми на те реагували із посмішкою, бо залишилось не багато.
Дорога приємна і легка, схожа на початок. Не зважаючи на шалений ранковий вітер та дощ, йти було не важко. (Настільки сильно дув вітер, що я зігрівся тільки через годину активної ходьби)
Весь день йшов дощ (і наступні 2 дні теж). Ми жартували що Kungsleden плаче бо ми завершили маршрут. Але хто знає, можливо ми повернемось сюди.
В Hemavan є все, що вам потрібно, величезний супермаркет, а там далі вже все просто, відїдаєте кілограми які скинули за похід) (я скинув 10)
Якихось особливих відчуттів по закінченню не було, навіть усвідомлення того, що ти пройшов 450км. Важко описати, то треба спробувати. Хоча б раз. Бо якщо не спробувавши, звідки ви дізнаєтеся чи це ваше?
P.s. дякую всім хто читав, хто ставив палець вверх, проходив ці кілометри і кому дійсно було цікаво.
Далі буде новий похід, нова локація, нові мозолі.
Тепер час написати детальний опис, огляд, враження з фото і всім-всім.
P.s.s. Якщо в когось є бажання пройти маршрут, пишіть, допоможу як зможу.
Гарного вечора!
#kungsleden
Мій перший повноцінний огляд спорядження. Не соромтеся залишити коментар чи вказати на помилку, буду тільки радий!
Приємного читання!
#огляд
https://telegra.ph/V%D1%96d-teor%D1%96i-do-praktiki-oglyad-nametu-Turbat-Shanta-Pro-10-05
Приємного читання!
#огляд
https://telegra.ph/V%D1%96d-teor%D1%96i-do-praktiki-oglyad-nametu-Turbat-Shanta-Pro-10-05
Telegraph
Від теорії до практики, огляд намету Turbat Shanta Pro.
Turbat - розроблено мандрівниками для них же самих. Я вирішив перевірити це твердження, чи дійсно це так. А можливо це зроблено як і наші дороги? При підготовці до Kungsleden, я знав що там буде мокро, холодно і не завжди хороше місце для кемпу, тому для…
Спорядження, думки до походу і висновки після.
Одяг.
Як я вже писав раніше, для мене головним критерієм у виборі спорядження залишаються погодні умови, при яких воно буде використовуватися. Саме від них буде залежати скільки і які саме речі потрібно взяти з собою.
Як показала практика: чим довший похід, тим менше речей потрібно брати туристу. Вибір дуже важливий, адже спорядження повинно добре, і головне правильно працювати.
Що я знав про погодні умови на Kungsleden?
- висока вологість.
- вітер.
- дощ.
- велика кількість води, озер, річок і тд.
Отже, в мене було завдання вибрати оптимальну кількість речей, які в цих умовах будуть виконувати функції захисту від води та вітру. Чому так часто кажу про кількість? Тому що рюкзак нерезиновий і турист пакує речі в рамках літражу рюкзака.
Як я вирішив це завдання?
Перше. Морально підготувався, що речі швидко почнуть неприємно пахнути.
Друге. Зрозумів, що візьму дуже мало речей. Настільки, що в погану погоду весь одяг був на мені, а рюкзак був пустим.
Третє. Спакував те все добро в рюкзак так, щоб він був схожий на рюкзак.
Одяг був розділений на 2 позиції. Ходовий і спальний.
Комплект одягу на день виглядав так: шорти + термоштани, термобілизна + софтшел, і, на випадок сильного дощу, мембрана на верх.
Спальний комплект як такий не використовувася. Тільки шкарпетки. Ночі були холодними, і я не міг заставити себе роздягнутись, щоб одягнути спальні речі, і ще й провернути цю процедуру вранці.
Вважаю, як для першого довготривалого походу я справився непогано. Хоча і знайшовся недолік: я не взяв фліс, про що дуже багато і часто шкодував.
Комплект описаний вище, ідеально підходить для ходової частини дня. Проте коли зупиняєшся ввечері і починаєш ставити намет, готувати вечерю, то температура стрімко падає, а набір цих речей гріє не дуже коли ви не рухаєтесь. Стає дуже холодно і неприємно.
Беріть фліс, бережіть себе!
Трохи детальніше про самі речі.
З термобілизни в мене був набір Craft і одна кофта Icebreaker. Основні відмінності в тому (конкретно мій випадок), що Craft - це синтетика, а Icebreaker - це шерсть. Ще до походу я знав про основні переваги шерстяних речей: вони дуже довго набирають неприємний запах, добре гріють навіть коли мокрі. Що на практиці? Ці всі слова навіть на половину не показують можливостей шерсті.
Синтетику я носив тільки 3 дні із 20. Буквально за 3 дні вона мала жахливий запах, і її було не можливо попрати в умовах річки чи якогось озера. Я, і друзі які були зі мною, наступні дні йшли тільки в шерстяних речах, і я просто не міг повірити в те, що речі які ти не знімав по 5 днів, не «смерділи». Вони пахли практично так само, як і в перший день. Це було приємним відкриттям, і своєрідним татуюванням, яке тепер буде мені говорити що шерсть це базова річ кожного справжнього хайкера, яку він не захоче знімати навіть після 20 днів.
Від зовнішніх чинників мене захищали мембрана і софтшел, які також добре себе показали. Мембрана від дощу, а софтшел від вітру. Взагалі, з іншої сторони відкрив для себе софтшел: тримає легкий дощ, вітер теж для не страшний, короче кажучи, дуже універсальна річ, а таких серед спорядження небагато. Тут важко розписувати що краще а що ні, бо зазвичай це викликає багато суперечок та дискусій, тому беріть те, що ви перевірили самостійно.
Речі, які я ні разу не використав:
- штани. Я йшов в шортах і в термоштанах. Або тільки в шортах, взагалі зараз не бачу особливого сенсу одягати штани, просто відніс їх до зимового арсеналу.
- москітна сітка на обличчя. Комарі були, але не настільки багато, щоб одягати сітку.
- бафф, в мене було два. Один взагалі так і не дістав, інший одягав, але рідко. Можливо, через те що борода вже дуже довга, вона замінює мені баф.
- ліхтарик. Ні разу не став в нагоді. Дивно якось, але як вже є.
- сонячна панель (китайська). То був експеримент, який не вдався, бо вона, на жаль, нічого не заряджала. І важила пів кілограма.
- бахіли. взагалі, річ дуже корисна. Але конкретно в моїй ситуації була не надто потрібна. Я часто йшов в сандалях.
p.s. на фото, на мою думку, ідеальний комплект одягу для хайку.
Одяг.
Як я вже писав раніше, для мене головним критерієм у виборі спорядження залишаються погодні умови, при яких воно буде використовуватися. Саме від них буде залежати скільки і які саме речі потрібно взяти з собою.
Як показала практика: чим довший похід, тим менше речей потрібно брати туристу. Вибір дуже важливий, адже спорядження повинно добре, і головне правильно працювати.
Що я знав про погодні умови на Kungsleden?
- висока вологість.
- вітер.
- дощ.
- велика кількість води, озер, річок і тд.
Отже, в мене було завдання вибрати оптимальну кількість речей, які в цих умовах будуть виконувати функції захисту від води та вітру. Чому так часто кажу про кількість? Тому що рюкзак нерезиновий і турист пакує речі в рамках літражу рюкзака.
Як я вирішив це завдання?
Перше. Морально підготувався, що речі швидко почнуть неприємно пахнути.
Друге. Зрозумів, що візьму дуже мало речей. Настільки, що в погану погоду весь одяг був на мені, а рюкзак був пустим.
Третє. Спакував те все добро в рюкзак так, щоб він був схожий на рюкзак.
Одяг був розділений на 2 позиції. Ходовий і спальний.
Комплект одягу на день виглядав так: шорти + термоштани, термобілизна + софтшел, і, на випадок сильного дощу, мембрана на верх.
Спальний комплект як такий не використовувася. Тільки шкарпетки. Ночі були холодними, і я не міг заставити себе роздягнутись, щоб одягнути спальні речі, і ще й провернути цю процедуру вранці.
Вважаю, як для першого довготривалого походу я справився непогано. Хоча і знайшовся недолік: я не взяв фліс, про що дуже багато і часто шкодував.
Комплект описаний вище, ідеально підходить для ходової частини дня. Проте коли зупиняєшся ввечері і починаєш ставити намет, готувати вечерю, то температура стрімко падає, а набір цих речей гріє не дуже коли ви не рухаєтесь. Стає дуже холодно і неприємно.
Беріть фліс, бережіть себе!
Трохи детальніше про самі речі.
З термобілизни в мене був набір Craft і одна кофта Icebreaker. Основні відмінності в тому (конкретно мій випадок), що Craft - це синтетика, а Icebreaker - це шерсть. Ще до походу я знав про основні переваги шерстяних речей: вони дуже довго набирають неприємний запах, добре гріють навіть коли мокрі. Що на практиці? Ці всі слова навіть на половину не показують можливостей шерсті.
Синтетику я носив тільки 3 дні із 20. Буквально за 3 дні вона мала жахливий запах, і її було не можливо попрати в умовах річки чи якогось озера. Я, і друзі які були зі мною, наступні дні йшли тільки в шерстяних речах, і я просто не міг повірити в те, що речі які ти не знімав по 5 днів, не «смерділи». Вони пахли практично так само, як і в перший день. Це було приємним відкриттям, і своєрідним татуюванням, яке тепер буде мені говорити що шерсть це базова річ кожного справжнього хайкера, яку він не захоче знімати навіть після 20 днів.
Від зовнішніх чинників мене захищали мембрана і софтшел, які також добре себе показали. Мембрана від дощу, а софтшел від вітру. Взагалі, з іншої сторони відкрив для себе софтшел: тримає легкий дощ, вітер теж для не страшний, короче кажучи, дуже універсальна річ, а таких серед спорядження небагато. Тут важко розписувати що краще а що ні, бо зазвичай це викликає багато суперечок та дискусій, тому беріть те, що ви перевірили самостійно.
Речі, які я ні разу не використав:
- штани. Я йшов в шортах і в термоштанах. Або тільки в шортах, взагалі зараз не бачу особливого сенсу одягати штани, просто відніс їх до зимового арсеналу.
- москітна сітка на обличчя. Комарі були, але не настільки багато, щоб одягати сітку.
- бафф, в мене було два. Один взагалі так і не дістав, інший одягав, але рідко. Можливо, через те що борода вже дуже довга, вона замінює мені баф.
- ліхтарик. Ні разу не став в нагоді. Дивно якось, але як вже є.
- сонячна панель (китайська). То був експеримент, який не вдався, бо вона, на жаль, нічого не заряджала. І важила пів кілограма.
- бахіли. взагалі, річ дуже корисна. Але конкретно в моїй ситуації була не надто потрібна. Я часто йшов в сандалях.
p.s. на фото, на мою думку, ідеальний комплект одягу для хайку.
Кунгследен один з найпопулярніших маршрутів не тільки серед хайкерів, але й серед ранерів. Одним з найшвидших проходжень, а точніше пробіжок по Королівській стежці була подорож Сондре Амдал (Sondre Andahl) та Елізабет Бернс (Elizabet Barnes). Їм вдалось зробити це за 7 днів! Варто зазначити, що вага рюкзака в кожного була близько 6 кг. Сюди входить спальний мішок та коврик, їжа на два дні, засоби першої медичної допомоги, засоби гігієни, палатка та спорядження (GPS , годинник, ліхтарик). Середня швидкість пересування була 65 км на день, а тривалість ходового дня була 8-10 годин. В такому ритмі вони ще розмовляли про життя і біг, написав в звіті бігун. На жаль, останні 55 км сьомого дня Сондре йшов сам, так як його колега пошкодила щиколотку і була евакуйована з маршруту. Їм, як і нам, була до вподоби краса природи Скандинавії і сауна, але вітер (а в них ще й сніг) додавав походу екстремальності. Сондре шкодував, що не взяв додаткової пари рукавиць та що даремно взяв коврик для спання. Почитати детальніше про їхні пригоди можна за посиланням в низу
#kungsleden
#kungsleden
Всім привіт! Продовжимо говорити про набутий досвід під час мандрівки.
Спорядження, думки до походу і висновки після.
Взуття.
Якщо із всіх блоків, на які ви можете поділити ваші речі в поході: кухня, сон, їжа і тд., то взуття в мене було найгіршою частиною, хоча ще в дома мені здавалось що все добре і буду йти без проблем. То що ж сталось?
Невеликий флешбек назад.
Яке і як вибрати взуття для мандрівки довжиною в 450 км? Завдання не з легких. Бо взуття як і рюкзак, на мою думку, одні з найважливіших речей.
Все розпочалось із запитань більш досвідченим людям, звичайно ж google, і книжка (by Andrew Skurka).
В основному я дивився закордонні відео з походів по PCT(Pasific Crest Trail, що в перекладі Маршрут Тихоокеаеського хребта), або схожих маршрутів, і читав їх звіти, мене цікавило в чому ж ходять професійні "туристи"?
Не буду стверджувати що всі, але більшість носять кросівки для ультра трейл рану. Чому їх?
В них товста підошва, за рахунок чого кожен крок дуже м'який і впевнений, вона ніби з'їдає всі нерівності та камінці на маршруті.
Вони з сітки, тобто дуже добре дихають, і швидко сохнуть, хоча це палка в двох кінцях, тому що все що швидко сохне воно і швидко мокне.
Чим більше я дізнавався про трейлове взуття, то розумів що воно дуже зручне, та не таке тверде і впевнене як шкіряні черевики, але все ж. Кожен з варіантів має свої плюс та мінуси, я в черевиках йти не хотів. Це жарко, важко і їх складно сушити в умовах походу.
Отже, було вирішено, купую кросівки. Раніше писав, що це була модель Scott Kinabalu, чому вони? Все дуже просто, бо була знижка :D
Всі знають головне правило взуття, його треба розносити, щоб знати воно ваше чи ні. Свою пару я тестував на стандартному маршруті Чорногорою з Лугів до Квасів. І все пройшло шикарно, я нічого не натер, взуття швидко намокало і дуже швидко висихало (за ніч на перемичці між Говерлою та Петросом взуття висохло, я був приємно здивований, бо раніше ходив в черевиках)
Що ж пішло не так, на самому маршруті в Швеції?
В прогулянці Карпатами, рюкзак важив 12–13 кг, а в Швеції 25. Не зважаючи на доволі таки товсту підошву на кросівку, її не вистачило, щоб витримати моє товсте тіло і вагу рюкзака. І через це я натер доволі багато мозолів. Під кінець маршруту, коли вже ноги зажили, я відчував себе шикарно, і доходив кінець в кросівках, але початок був дуже болючий. Маю надію така дрібниця допоможе вам зберегти ноги цілими.
p.s. Чи можна йти в черевиках? Так. У друзів були Salewa MS MTN Trainer Mid GTX, вони були задоволені. Вони ні разу сильно не промокли. Захищали пальці, ніде не порвались, в принципі показали себе з найкращої сторони. Тому обидва варіанти мають право на життя, просто підходьте до кожного краще, ніж я.
Не забувайте, те що підійшло мені, не обов'язково підійде вам, ну і навпаки звичайно.
Дякую, що не відписуєтесь!
#kungsleden
Спорядження, думки до походу і висновки після.
Взуття.
Якщо із всіх блоків, на які ви можете поділити ваші речі в поході: кухня, сон, їжа і тд., то взуття в мене було найгіршою частиною, хоча ще в дома мені здавалось що все добре і буду йти без проблем. То що ж сталось?
Невеликий флешбек назад.
Яке і як вибрати взуття для мандрівки довжиною в 450 км? Завдання не з легких. Бо взуття як і рюкзак, на мою думку, одні з найважливіших речей.
Все розпочалось із запитань більш досвідченим людям, звичайно ж google, і книжка (by Andrew Skurka).
В основному я дивився закордонні відео з походів по PCT(Pasific Crest Trail, що в перекладі Маршрут Тихоокеаеського хребта), або схожих маршрутів, і читав їх звіти, мене цікавило в чому ж ходять професійні "туристи"?
Не буду стверджувати що всі, але більшість носять кросівки для ультра трейл рану. Чому їх?
В них товста підошва, за рахунок чого кожен крок дуже м'який і впевнений, вона ніби з'їдає всі нерівності та камінці на маршруті.
Вони з сітки, тобто дуже добре дихають, і швидко сохнуть, хоча це палка в двох кінцях, тому що все що швидко сохне воно і швидко мокне.
Чим більше я дізнавався про трейлове взуття, то розумів що воно дуже зручне, та не таке тверде і впевнене як шкіряні черевики, але все ж. Кожен з варіантів має свої плюс та мінуси, я в черевиках йти не хотів. Це жарко, важко і їх складно сушити в умовах походу.
Отже, було вирішено, купую кросівки. Раніше писав, що це була модель Scott Kinabalu, чому вони? Все дуже просто, бо була знижка :D
Всі знають головне правило взуття, його треба розносити, щоб знати воно ваше чи ні. Свою пару я тестував на стандартному маршруті Чорногорою з Лугів до Квасів. І все пройшло шикарно, я нічого не натер, взуття швидко намокало і дуже швидко висихало (за ніч на перемичці між Говерлою та Петросом взуття висохло, я був приємно здивований, бо раніше ходив в черевиках)
Що ж пішло не так, на самому маршруті в Швеції?
В прогулянці Карпатами, рюкзак важив 12–13 кг, а в Швеції 25. Не зважаючи на доволі таки товсту підошву на кросівку, її не вистачило, щоб витримати моє товсте тіло і вагу рюкзака. І через це я натер доволі багато мозолів. Під кінець маршруту, коли вже ноги зажили, я відчував себе шикарно, і доходив кінець в кросівках, але початок був дуже болючий. Маю надію така дрібниця допоможе вам зберегти ноги цілими.
p.s. Чи можна йти в черевиках? Так. У друзів були Salewa MS MTN Trainer Mid GTX, вони були задоволені. Вони ні разу сильно не промокли. Захищали пальці, ніде не порвались, в принципі показали себе з найкращої сторони. Тому обидва варіанти мають право на життя, просто підходьте до кожного краще, ніж я.
Не забувайте, те що підійшло мені, не обов'язково підійде вам, ну і навпаки звичайно.
Дякую, що не відписуєтесь!
#kungsleden
Якщо ви б хотіли побачити Королівську стежку, але не маєте впевненості чи вистачить вас на всі 450 км, є можливість пройти демо-версію. Частинка маршруту популярна серед непідготовлених хайкерів, або для тих в кого бракує часу на повноцінну відпустку. Зацікавило? Пішли! Розпочинається маршрут з Абіско (Abisco). За умови руху із середньою швидкістю 18 км/день ви пройдете його за 7 днів. Рекомендуємо відправлятись в подорож влітку або у вересні, коли температура не нижче нуля. Вам відкриються незвідані масовими туристами краєвиди, та тиша і спокій Скандинавії. На маршруті завжди є чиста вода, можливість заночувати в хатинці та можливість зробити фото без лишніх людей на ньому. Через 110 км від Абіско ви досягнете Нікалуокти (Nikkaluokta). Є можливість продовжити похід на один день для сходження на гору Кабнекайсе (Kebnekaise), висота якої 2100 м. Це найвища на усьому маршруті гора, і тільки погода та втома може вам завадити піднятись на неї. Не забувайте, що підготовка до походу так само важлива як і вибір одягу та взуття. Якщо вам потрібна консультація чи супровід по стежці - пишіть мені.
#kungsleden
#kungsleden
