Протягом 30 років незалежності землі оборони часто використовувалися не за призначенням. Якщо називати речі своїми іменами, – просто розбазарювалися. Причому йдеться не тільки про землі, а й про майно, на них розташоване: військові аеродроми, полігони та військові містечка тощо.
Часто землі оборонного відомства виявлялися незаконно приватизовані через дуже винахідливі «схеми» і ми розпочинали тривалий кропіткий процес їх повернення через Антирейдерську комісію або шляхом оскарження в суді.
В 2021 році, незважаючи на всі перешкоди, на 26,3 тис. га земель спільними зусиллями оформлено право постійного користування за Міноборони. Повернули у підпорядкування оборонного відомства ми 78 земельних ділянок, або 1,6 тис. га земель. Усі ці землі розташовані в різних куточках України – в Київській, Львівській, Харківській, Одеській, Черкаській, Херсонській та Хмельницькій областях. На черзі очікують рішення ще майже 160 ділянок.
Окрім повернення майна і земель Міноборони в його законне користування, для нас важливо, щоб усі особи, які брали участь у незаконному відчуженні земель, несли відповідальність за свої дії. А держава показувала приклад нових правових порядків. Тож усі зібрані документи передаються у правоохоронні органи для проведення розслідувань.
Дякую Держгеокадастру, Міноборони, Мін’юсту, МВС за злагоджену роботу та якісні результати у цій справі!
Часто землі оборонного відомства виявлялися незаконно приватизовані через дуже винахідливі «схеми» і ми розпочинали тривалий кропіткий процес їх повернення через Антирейдерську комісію або шляхом оскарження в суді.
В 2021 році, незважаючи на всі перешкоди, на 26,3 тис. га земель спільними зусиллями оформлено право постійного користування за Міноборони. Повернули у підпорядкування оборонного відомства ми 78 земельних ділянок, або 1,6 тис. га земель. Усі ці землі розташовані в різних куточках України – в Київській, Львівській, Харківській, Одеській, Черкаській, Херсонській та Хмельницькій областях. На черзі очікують рішення ще майже 160 ділянок.
Окрім повернення майна і земель Міноборони в його законне користування, для нас важливо, щоб усі особи, які брали участь у незаконному відчуженні земель, несли відповідальність за свої дії. А держава показувала приклад нових правових порядків. Тож усі зібрані документи передаються у правоохоронні органи для проведення розслідувань.
Дякую Держгеокадастру, Міноборони, Мін’юсту, МВС за злагоджену роботу та якісні результати у цій справі!
Відносини між Україною та Азербайджаном уже давно пройшли перевірку часом. Наразі ми їх укріплюємо і намагаємося втілити ті фундаментальні перспективи, які відкриває співпраця між нашими країнами.
2022-й рік ми розпочинаємо з того, що виводимо наше партнерство на якісно новий рівень.
Так, сьогодні було підписано 6 двосторонніх документів між президентами, очільниками міністерств України та Азербайджану, державними нафтовими компаніями.
Володимир Зеленський та Ільхам Алієв підписали спільну Декларацію Президента України та Президента Азербайджану.
Один із шести документів мав за честь підписати і я з міністром економіки Азербайджанської Республіки Мікаїлом Джаббаровим. Це Меморандум про взаєморозуміння між нашими міністерствами щодо співпраці в аграрній сфері.
Цей документ сприятиме розвитку співпраці у вирощуванні сільськогосподарських культур та продовольчій безпеці, взаємній співпраці в агросекторі, інвестуванні в проекти переробки сільськогосподарської сировини, торгівлі добривами.
Тому переконаний, що об’єднання досвіду, напрацювань, інвестицій дозволить забезпечити ще більш стрімкий розвиток сільського господарства і Україні, й Азербайджану!
2022-й рік ми розпочинаємо з того, що виводимо наше партнерство на якісно новий рівень.
Так, сьогодні було підписано 6 двосторонніх документів між президентами, очільниками міністерств України та Азербайджану, державними нафтовими компаніями.
Володимир Зеленський та Ільхам Алієв підписали спільну Декларацію Президента України та Президента Азербайджану.
Один із шести документів мав за честь підписати і я з міністром економіки Азербайджанської Республіки Мікаїлом Джаббаровим. Це Меморандум про взаєморозуміння між нашими міністерствами щодо співпраці в аграрній сфері.
Цей документ сприятиме розвитку співпраці у вирощуванні сільськогосподарських культур та продовольчій безпеці, взаємній співпраці в агросекторі, інвестуванні в проекти переробки сільськогосподарської сировини, торгівлі добривами.
Тому переконаний, що об’єднання досвіду, напрацювань, інвестицій дозволить забезпечити ще більш стрімкий розвиток сільського господарства і Україні, й Азербайджану!
Маючи настільки багатий земельний фонд, який перевищує 60 млн га землі, Україна просто зобов’язана берегти та піклуватися про свої землі. Тим більше, що 70% – це сільськогосподарські землі, які дають нам продукти харчування.
Тому формула проста: якість ґрунтів = якість їжі, яку ми споживаємо.
Втім протягом останнього десятка років використання земельно-ресурсного потенціалу держави не можна було назвати раціональним: мільйони гектарів наших земель опинилися у вкрай зношеному стані, а єдина державна система охорони земель була взагалі відсутня. Донедавна. Сьогодні Кабмін зробив два рішучі кроки до кардинальних змін у цьому питанні.
1. Уряд затвердив порядок консервації земель ✔
2. Уряд схвалив Концепції загальнодержавної цільової програми з використання та охорони земель ✔
Це означає, що деградовані землі мають бути виведені з обігу шляхом їх консервації. Механізм залужування, заліснення та ренатуралізації дозволить відновити виснажені ґрунти; а відновлення зрошувальних систем – раціонально використовувати запаси вологи в ґрунті.
Крім того, Кабмін впровадить комплексну програму щодо використання та охорони земель до 2032. Вона передбачатиме:
- розробку схем землеустрою і технікоекономічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративнотериторіальних одиниць;
- моніторинг земель і якості ґрунтів із створенням геоінформаційної платформи;
- запобігання необґрунтованому вилученню земель с/г призначення для несільськогосподарських потреб;
- захист земель від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, дотримання особливого режиму використання охоронюваних земель.
Земельна реформа і, зокрема, введення ринку землі створили додаткові можливості для землекористувачів та землевласників, але водночас наклали подвійну відповідальність щодо поліпшення захисту земельного фонду України, навколишнього природного середовища, здоров’я населення. Готуємо відповідний законопроект та будемо радикально змінювати підходи до ефективного землекористування земельними ресурсами.
Тому формула проста: якість ґрунтів = якість їжі, яку ми споживаємо.
Втім протягом останнього десятка років використання земельно-ресурсного потенціалу держави не можна було назвати раціональним: мільйони гектарів наших земель опинилися у вкрай зношеному стані, а єдина державна система охорони земель була взагалі відсутня. Донедавна. Сьогодні Кабмін зробив два рішучі кроки до кардинальних змін у цьому питанні.
1. Уряд затвердив порядок консервації земель ✔
2. Уряд схвалив Концепції загальнодержавної цільової програми з використання та охорони земель ✔
Це означає, що деградовані землі мають бути виведені з обігу шляхом їх консервації. Механізм залужування, заліснення та ренатуралізації дозволить відновити виснажені ґрунти; а відновлення зрошувальних систем – раціонально використовувати запаси вологи в ґрунті.
Крім того, Кабмін впровадить комплексну програму щодо використання та охорони земель до 2032. Вона передбачатиме:
- розробку схем землеустрою і технікоекономічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративнотериторіальних одиниць;
- моніторинг земель і якості ґрунтів із створенням геоінформаційної платформи;
- запобігання необґрунтованому вилученню земель с/г призначення для несільськогосподарських потреб;
- захист земель від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, дотримання особливого режиму використання охоронюваних земель.
Земельна реформа і, зокрема, введення ринку землі створили додаткові можливості для землекористувачів та землевласників, але водночас наклали подвійну відповідальність щодо поліпшення захисту земельного фонду України, навколишнього природного середовища, здоров’я населення. Готуємо відповідний законопроект та будемо радикально змінювати підходи до ефективного землекористування земельними ресурсами.
Під час другого засідання Земельного штабу представники аграрних асоціацій скаржилися на недосконалу роботу сервісу автоматичної оцінки вартості нерухомості Фонду держмайна України.
Тоді Мінагрополітики та Держгеокадастр пообіцяли допомогти Фонду доопрацювати роботу цього сервісу.
І ось сьогодні можемо стверджувати, що оціночна вартість земельних ділянок вираховується коректно.
Отже, у чому була проблема?
Через недостатню кількість угод для порівняння та некоректне внесення до бази інформації про деякі угоди в роботі сервісу траплялися випадки некоректного обчислення оціночної вартості. Ситуація ускладнювалася тим, що середні ціни могли спотворюватися окремими угодами, де сільськогосподарські землі купувалися за цінами для несільськогосподарських, із прицілом на їх використання для інших потреб.
Чому це принципово важливо для тих, хто укладає угоди на ринку землі?
Виходячи з показника оціночної вартості, вираховується податок при купівлі-продажу (міні) земельної ділянки. Крім того, вартість її продажу не може бути нижчою від її оціночної вартості. Тому часом некоректно обрахована оціночна вартість призводила до такого ж некоректного оподаткування та унеможливлювала продаж с/г землі за справедливою ринковою ціною.
Завдяки співпраці Мінагрополітики, Держгеокадастру та Фонду держмайна в напрямі удосконалення алгоритму розрахунку оціночної вартості ринок сільгоспземель отримав новий потужний поштовх до розвитку.
Крім того, зі зростанням кількості угод робота сервісу ставатиме ще більш точною. Головне — сервіс справді ефективний та був і залишиться безкоштовним для користувачів.
Тоді Мінагрополітики та Держгеокадастр пообіцяли допомогти Фонду доопрацювати роботу цього сервісу.
І ось сьогодні можемо стверджувати, що оціночна вартість земельних ділянок вираховується коректно.
Отже, у чому була проблема?
Через недостатню кількість угод для порівняння та некоректне внесення до бази інформації про деякі угоди в роботі сервісу траплялися випадки некоректного обчислення оціночної вартості. Ситуація ускладнювалася тим, що середні ціни могли спотворюватися окремими угодами, де сільськогосподарські землі купувалися за цінами для несільськогосподарських, із прицілом на їх використання для інших потреб.
Чому це принципово важливо для тих, хто укладає угоди на ринку землі?
Виходячи з показника оціночної вартості, вираховується податок при купівлі-продажу (міні) земельної ділянки. Крім того, вартість її продажу не може бути нижчою від її оціночної вартості. Тому часом некоректно обрахована оціночна вартість призводила до такого ж некоректного оподаткування та унеможливлювала продаж с/г землі за справедливою ринковою ціною.
Завдяки співпраці Мінагрополітики, Держгеокадастру та Фонду держмайна в напрямі удосконалення алгоритму розрахунку оціночної вартості ринок сільгоспземель отримав новий потужний поштовх до розвитку.
Крім того, зі зростанням кількості угод робота сервісу ставатиме ще більш точною. Головне — сервіс справді ефективний та був і залишиться безкоштовним для користувачів.
Сьогодні святкуємо День Соборності України.
22 січня 1919 року українці проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Цим рішенням батьки-засновники нашої державності злили в єдине ціле століттями відірвані частини України.
Завдання нашого покоління — продовжити їхню справу!
Маємо демонструвати єдність та спільність у час великих випробувань. Маємо впроваджувати реформи та зміни, які на століття закладуть основи процвітання Українського Народу та Держави. Маємо повернути українські землі та зробити саму землю повноцінною власністю громадянина України.
Щиро вірю, що закладені понад століття тому принципи та проголошені заповіді єдності й злагоди служитимуть нам надійним дороговказом до щасливого та заможного майбуття!
Зі святом!
22 січня 1919 року українці проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Цим рішенням батьки-засновники нашої державності злили в єдине ціле століттями відірвані частини України.
Завдання нашого покоління — продовжити їхню справу!
Маємо демонструвати єдність та спільність у час великих випробувань. Маємо впроваджувати реформи та зміни, які на століття закладуть основи процвітання Українського Народу та Держави. Маємо повернути українські землі та зробити саму землю повноцінною власністю громадянина України.
Щиро вірю, що закладені понад століття тому принципи та проголошені заповіді єдності й злагоди служитимуть нам надійним дороговказом до щасливого та заможного майбуття!
Зі святом!
1 мільярд гривень
Менше ніж за 4 місяці від старту земельних аукціонів у системі «Прозорро.Продажі» стартова вартість земельних ділянок подолала позначку в 1 млрд грн! А органи місцевого самоврядування за ці 112 днів уже заробили до бюджетів різних рівні понад чверть мільярда гривень! Усе це – завдяки змінам, які дала можливість реалізувати земельна реформа.
Наразі в системі опубліковано 3244 аукціони з загальною площею земельних ділянок у 18 тис. га. Вартість виставлених земель на аукціони з оренди – 74 млн грн, із її відчуження – 927 млн грн. 72% від усіх аукціонів – землі сільськогосподарського призначення.
ТОП-5 лідерів за стартовою вартістю лотів наразі незмінні – Львівська, Київська, Закарпатська, Одеська та Харківська області. Саме тут земля є найдорожчою під продаж (принагідно нагадую, що державні та комунальні сільськогосподарські землі перебувають під забороною купівлі-продажу, тож ідеться виключно про землі приватних осіб або не с/г землі).
А стартова вартість лотів із оренди землі найвища на Одещині, Хмельниччині, Кіровоградщині, Київщині та Львівщині.
У середньому зростання ціни за результатами земельних торгів становить понад 200%, але за с/г землями цей показник сягає 437%. Втім у деяких регіонах він може дорівнювати і 1000 %.
«Прозорро.Продажі» активно користуються не лише державні органи влади, але й приватні особи-організатори, адже система гарантує повну безпеку, захищеність даних, прозорість, плюс статистика вище підтверджує, що це очевидно вигідний фінансовий інструмент.
Сьогодні зроблено ще один крок назустріч до повної прозорості даних у цій системі: запущено окремий відкритий модуль аналітики з ключовими показниками за земельними аукціонами: https://land-bi.prozorro.sale/#/.
Відтепер можна самостійно відстежувати та порівнювати за необхідними періодами, в розрізі регіонів та в цілому по всій Україні:
✓ кількість оголошених та проведених земельних аукціонів окремо за орендою, продажем та разом,
✓ площу виставлених в системі ділянок та їхнє призначення,
✓ хто саме оголошує торги,
✓ скільки учасників та за яку з ділянок змагалися,
✓ які суми організатори заробили до бюджетів різних рівнів за підсумками успішних аукціонів.
Територіальні громади можуть особисто переконатися, наскільки успішно заробляють додаткові кошти їхні колеги від, наприклад, вигідної здачі землі в оренду та брати з них приклад. Земельна реформа – живий організм, який активно розвивається та вдосконалюється. Для нашої команди важливо, щоб вона розвивалася максимально прозоро, а всі учасники ринку землі відчували його 100% надійність та безпечність.
Менше ніж за 4 місяці від старту земельних аукціонів у системі «Прозорро.Продажі» стартова вартість земельних ділянок подолала позначку в 1 млрд грн! А органи місцевого самоврядування за ці 112 днів уже заробили до бюджетів різних рівні понад чверть мільярда гривень! Усе це – завдяки змінам, які дала можливість реалізувати земельна реформа.
Наразі в системі опубліковано 3244 аукціони з загальною площею земельних ділянок у 18 тис. га. Вартість виставлених земель на аукціони з оренди – 74 млн грн, із її відчуження – 927 млн грн. 72% від усіх аукціонів – землі сільськогосподарського призначення.
ТОП-5 лідерів за стартовою вартістю лотів наразі незмінні – Львівська, Київська, Закарпатська, Одеська та Харківська області. Саме тут земля є найдорожчою під продаж (принагідно нагадую, що державні та комунальні сільськогосподарські землі перебувають під забороною купівлі-продажу, тож ідеться виключно про землі приватних осіб або не с/г землі).
А стартова вартість лотів із оренди землі найвища на Одещині, Хмельниччині, Кіровоградщині, Київщині та Львівщині.
У середньому зростання ціни за результатами земельних торгів становить понад 200%, але за с/г землями цей показник сягає 437%. Втім у деяких регіонах він може дорівнювати і 1000 %.
«Прозорро.Продажі» активно користуються не лише державні органи влади, але й приватні особи-організатори, адже система гарантує повну безпеку, захищеність даних, прозорість, плюс статистика вище підтверджує, що це очевидно вигідний фінансовий інструмент.
Сьогодні зроблено ще один крок назустріч до повної прозорості даних у цій системі: запущено окремий відкритий модуль аналітики з ключовими показниками за земельними аукціонами: https://land-bi.prozorro.sale/#/.
Відтепер можна самостійно відстежувати та порівнювати за необхідними періодами, в розрізі регіонів та в цілому по всій Україні:
✓ кількість оголошених та проведених земельних аукціонів окремо за орендою, продажем та разом,
✓ площу виставлених в системі ділянок та їхнє призначення,
✓ хто саме оголошує торги,
✓ скільки учасників та за яку з ділянок змагалися,
✓ які суми організатори заробили до бюджетів різних рівнів за підсумками успішних аукціонів.
Територіальні громади можуть особисто переконатися, наскільки успішно заробляють додаткові кошти їхні колеги від, наприклад, вигідної здачі землі в оренду та брати з них приклад. Земельна реформа – живий організм, який активно розвивається та вдосконалюється. Для нашої команди важливо, щоб вона розвивалася максимально прозоро, а всі учасники ринку землі відчували його 100% надійність та безпечність.
Підтримуємо аграріїв, які використовують вітчизняну техніку та обладнання для зрошення!
Сьогодні Уряд схвалив надання держпідтримки тим с/г виробникам, які провадять сільськогосподарську діяльність із застосуванням гідротехнічної меліорації, використовуючи техніку та обладнання вітчизняного виробництва.
У такий спосіб ми одразу діємо за декількома напрямами підтримки та стимулювання розвитку с/г України:
✓ сприяємо вітчизняним виробникам с/г техніки та аграріям, які її використовують;
✓ підтримуємо аграріїв у їх бажанні реконструювати наявні та/або будувати нові зрошувальні системи;
✓ розширюємо обсяги зрошувальних земель;
✓ працюємо в напрямі подальшого збільшення виробництва с/г культур та забезпечення продовольчої безпеки нашої держави в умовах змін клімату.
Бюджетна дотація надаватиметься на безповоротній основі у розмірі до 25 % вартості витрат аграріїв, за введені в експлуатацію реконструйовані та/або побудовані внутрішньогосподарські зрошувальні системи.
Сьогодні Уряд схвалив надання держпідтримки тим с/г виробникам, які провадять сільськогосподарську діяльність із застосуванням гідротехнічної меліорації, використовуючи техніку та обладнання вітчизняного виробництва.
У такий спосіб ми одразу діємо за декількома напрямами підтримки та стимулювання розвитку с/г України:
✓ сприяємо вітчизняним виробникам с/г техніки та аграріям, які її використовують;
✓ підтримуємо аграріїв у їх бажанні реконструювати наявні та/або будувати нові зрошувальні системи;
✓ розширюємо обсяги зрошувальних земель;
✓ працюємо в напрямі подальшого збільшення виробництва с/г культур та забезпечення продовольчої безпеки нашої держави в умовах змін клімату.
Бюджетна дотація надаватиметься на безповоротній основі у розмірі до 25 % вартості витрат аграріїв, за введені в експлуатацію реконструйовані та/або побудовані внутрішньогосподарські зрошувальні системи.
❗Від завтрашнього дня і до 5 лютого відбуватиметься прийом заявок на березень щодо придбання природного газу власного видобутку від підприємств, які включені до Переліку суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є, зокрема, виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість.
Усі торги з продажу блакитного палива за пільговою ціною відбуваються на Українській енергетичній біржі. За січень–лютий реалізовано понад 18 млн куб. м.
На жаль, 2022 рік ми зустріли з різким здорожчанням енергоресурсів. Як наслідок, вітчизняні підприємства харчової промисловості зіткнулися з серйозними проблемами. Адже вартість блакитного палива – це значна частина собівартості виробництва харчових продуктів.
Уряду було важливо забезпечити стабілізацію ціноутворення на соціально значущі товари: хліб, борошно, молоко, курячі яйця, птицю, олію. Тому Мінекономіки, Мінагрополітики, Міненергетики та Мін’юст спільно взяли на себе координацію дій та відпрацювання алгоритму, який дозволив би зафіксувати збалансовану ціну на блакитне паливо для виробників соціально значущих товарів.
Нам було важливо не допустити, по-перше, припинення роботи підприємств, по-друге – різкого збільшення цін на основні харчові продукти для українців.
Що саме зроблено?
✅ Мінагрополітики наприкінці грудня підписало Меморандум про взаєморозуміння щодо стабілізації цін на природний газ власного видобутку з асоціаціями, які об’єднують виробників соціально значущих продуктів.
✅ Міненергетики уклало відповідний меморандум із асоціаціями щодо домовленості про продаж газу власного видобутку.
✅ Далі Мінагрополітики звернулося до Мін’юсту з проханням надати перелік суб’єктів господарювання, які згідно з Єдиним державним реєстром здійснюють виробництво соціальних товарів.
✅ Міністерство юстиції автоматично сформувало та подало до Мінагрополітики перелік із 6516 українських підприємств, які підпадають під вищезазначені види діяльності.
На підставі отриманих даних Мінагрополітики затвердило перелік відповідних підприємств та одразу розіслало його на профільні асоціації й обласні державні адміністрації (ОДА) задля коригування списків та їх перевірки.
У результаті моніторингу та за зверненнями профільних асоціацій й ОДА вказані списки були оновленні 12.01, 21.01, 31.01 2022 року шляхом внесення змін до наказу Мінагрополітики: 👉https://bit.ly/3AL6GZO.
Ці списки перевірятимуться та оновлюватимуться й надалі.
Інформація публічна та відкрита. Цей перелік має лише рекомендаційний характер. Так, підприємства, які не були включені в перелік виробників соціально значущих товарів, у тому числі через відсутність необхідного КВЕДу діяльності, самостійно можуть звернутися до Мінагрополітики з відповідним запитом, із витягом із ЄДРПОУ через структурні підрозділи ОДА з питань АПК чи профільні асоціації, – ми обов’язково розглядаємо всі заявки.
Основне – це питання запобіжників при розгляді відповідних заяв!
Для цього Міненергетики, Мінагрополітики та Мінекономіки сформували Комітет із нагляду за біржовими торгами з продажу газу власного видобутку, який розглядає кожну заявку. Рішення про допуск до участі в торгах ухвалює саме цей Комітет.
Такий механізм передбачено для того, щоб забезпечити максимальну прозорість та відкритість процедури продажу вітчизняного газу.
Усі дані – у відкритому доступі. Подані заявки за потребами пільгового газу для підприємств оприлюднено на сайті Мінагрополітики. Дашборд доступний за посиланням: 👉https://bit.ly/3s4yNiW.
Правила участі в торгах для всіх учасників однакові. Єдина вимога – виробництво соціально значущих товарів згідно з критеріями, що визначені постановами КМУ від 30.12.2021 р. № 1433 та від 30.12.2021 р. № 1435.
У переліку підприємств є й малі, і середні, і великі товаровиробники соціальних продуктів.
Уряд підтримав у критичний період надвисоких цін на енергоносії цілу низку галузей харчової промисловості, які виробляють соціальні товари.
Продовжуємо працювати і тримаємо єдиний стрій❗
Усі торги з продажу блакитного палива за пільговою ціною відбуваються на Українській енергетичній біржі. За січень–лютий реалізовано понад 18 млн куб. м.
На жаль, 2022 рік ми зустріли з різким здорожчанням енергоресурсів. Як наслідок, вітчизняні підприємства харчової промисловості зіткнулися з серйозними проблемами. Адже вартість блакитного палива – це значна частина собівартості виробництва харчових продуктів.
Уряду було важливо забезпечити стабілізацію ціноутворення на соціально значущі товари: хліб, борошно, молоко, курячі яйця, птицю, олію. Тому Мінекономіки, Мінагрополітики, Міненергетики та Мін’юст спільно взяли на себе координацію дій та відпрацювання алгоритму, який дозволив би зафіксувати збалансовану ціну на блакитне паливо для виробників соціально значущих товарів.
Нам було важливо не допустити, по-перше, припинення роботи підприємств, по-друге – різкого збільшення цін на основні харчові продукти для українців.
Що саме зроблено?
✅ Мінагрополітики наприкінці грудня підписало Меморандум про взаєморозуміння щодо стабілізації цін на природний газ власного видобутку з асоціаціями, які об’єднують виробників соціально значущих продуктів.
✅ Міненергетики уклало відповідний меморандум із асоціаціями щодо домовленості про продаж газу власного видобутку.
✅ Далі Мінагрополітики звернулося до Мін’юсту з проханням надати перелік суб’єктів господарювання, які згідно з Єдиним державним реєстром здійснюють виробництво соціальних товарів.
✅ Міністерство юстиції автоматично сформувало та подало до Мінагрополітики перелік із 6516 українських підприємств, які підпадають під вищезазначені види діяльності.
На підставі отриманих даних Мінагрополітики затвердило перелік відповідних підприємств та одразу розіслало його на профільні асоціації й обласні державні адміністрації (ОДА) задля коригування списків та їх перевірки.
У результаті моніторингу та за зверненнями профільних асоціацій й ОДА вказані списки були оновленні 12.01, 21.01, 31.01 2022 року шляхом внесення змін до наказу Мінагрополітики: 👉https://bit.ly/3AL6GZO.
Ці списки перевірятимуться та оновлюватимуться й надалі.
Інформація публічна та відкрита. Цей перелік має лише рекомендаційний характер. Так, підприємства, які не були включені в перелік виробників соціально значущих товарів, у тому числі через відсутність необхідного КВЕДу діяльності, самостійно можуть звернутися до Мінагрополітики з відповідним запитом, із витягом із ЄДРПОУ через структурні підрозділи ОДА з питань АПК чи профільні асоціації, – ми обов’язково розглядаємо всі заявки.
Основне – це питання запобіжників при розгляді відповідних заяв!
Для цього Міненергетики, Мінагрополітики та Мінекономіки сформували Комітет із нагляду за біржовими торгами з продажу газу власного видобутку, який розглядає кожну заявку. Рішення про допуск до участі в торгах ухвалює саме цей Комітет.
Такий механізм передбачено для того, щоб забезпечити максимальну прозорість та відкритість процедури продажу вітчизняного газу.
Усі дані – у відкритому доступі. Подані заявки за потребами пільгового газу для підприємств оприлюднено на сайті Мінагрополітики. Дашборд доступний за посиланням: 👉https://bit.ly/3s4yNiW.
Правила участі в торгах для всіх учасників однакові. Єдина вимога – виробництво соціально значущих товарів згідно з критеріями, що визначені постановами КМУ від 30.12.2021 р. № 1433 та від 30.12.2021 р. № 1435.
У переліку підприємств є й малі, і середні, і великі товаровиробники соціальних продуктів.
Уряд підтримав у критичний період надвисоких цін на енергоносії цілу низку галузей харчової промисловості, які виробляють соціальні товари.
Продовжуємо працювати і тримаємо єдиний стрій❗
Окремо хочу звернутись до асоціації «Укрцукор». У випадку надвисоких цін на природний газ восени 2022 року Уряд знайде для бурякоцукрової галузі збалансоване рішення щодо ціноутворення на газ на період цукробурякового виробництва на заводах. Тому спокійно інвестуйте у вирощування і плануйте посівні площі згідно зі сівозміною.
У рамках реалізації земельної реформи Уряд сьогодні ухвалив Правила розроблення робочих проектів землеустрою, які зафіксували чіткі й зрозумілі норми складання відповідної документації.
Так, розробники документації із землеустрою отримали вичерпний перелік якісних і кількісних вимог, які мають застосовуватися до відповідних робочих проектів.
Таким чином, постанова фіксує вимоги щодо розроблення робочих проектів із метою:
• рекультивації порушених земель,
• зняття та перенесення родючого шару ґрунту,
• консервації деградованих та малопродуктивних угідь,
• поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь,
• захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами.
Існування чітких уніфікованих вимог підвищить якість робіт, що виконуються, та запобігатиме зловживанням у земельній сфері.
Так, розробники документації із землеустрою отримали вичерпний перелік якісних і кількісних вимог, які мають застосовуватися до відповідних робочих проектів.
Таким чином, постанова фіксує вимоги щодо розроблення робочих проектів із метою:
• рекультивації порушених земель,
• зняття та перенесення родючого шару ґрунту,
• консервації деградованих та малопродуктивних угідь,
• поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь,
• захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами.
Існування чітких уніфікованих вимог підвищить якість робіт, що виконуються, та запобігатиме зловживанням у земельній сфері.
Сільське господарство показало найвищий приріст виробництва в 2021 році – 14,4 %. За підсумками року на сільгосппідприємствах виробництво збільшилося на 19,2 %. У результаті сільське господарство торік дало найвищий відсоток до ВВП серед усіх секторів економіки – понад 10 %. На агропродовольчу продукцію також припадає найбільший відсоток у загальному експорті України – близько 41 % за рік.
Ми дедалі впевненіше претендуємо на статус одного з найбільших гарантів світової продовольчої безпеки. 20 років тому Україна «годувала» лише 40 млн людей у світі. Сьогодні ж внесок України еквівалентний харчуванню близько 400 млн людей, не рахуючи наше населення. Наша стратегія розвитку до 2030 року передбачає забезпечення продовольством 1 млрд населення світу.
Для подальшого динамічного росту агросектора як локомотива економіки держави та задля виконання стратегічних цілей Уряд сьогодні ухвалив рішення про передачу всіх функцій, що стосуються продовольства, до Мінагрополітики. Мова йде про формування державної політики у сферах:
✔ безпечності та якості харчових продуктів;
✔ карантину та захисту рослин;
✔ ветеринарної медицини;
✔ органічного виробництва;
✔ обігу та маркування органічної продукції.
Це рішення Уряду передбачає передусім об’єднання та кооперацію усіх фахових спеціалістів у межах одного міністерства, обмін даними та їх координацію.
Особисто від себе дякую Юлії Свириденко за державницьку позицію! Увесь АПК крокує за єдиним вектором – економічний розвиток, ефективне виробництво, світова конкурентоздатність.
Ми дедалі впевненіше претендуємо на статус одного з найбільших гарантів світової продовольчої безпеки. 20 років тому Україна «годувала» лише 40 млн людей у світі. Сьогодні ж внесок України еквівалентний харчуванню близько 400 млн людей, не рахуючи наше населення. Наша стратегія розвитку до 2030 року передбачає забезпечення продовольством 1 млрд населення світу.
Для подальшого динамічного росту агросектора як локомотива економіки держави та задля виконання стратегічних цілей Уряд сьогодні ухвалив рішення про передачу всіх функцій, що стосуються продовольства, до Мінагрополітики. Мова йде про формування державної політики у сферах:
✔ безпечності та якості харчових продуктів;
✔ карантину та захисту рослин;
✔ ветеринарної медицини;
✔ органічного виробництва;
✔ обігу та маркування органічної продукції.
Це рішення Уряду передбачає передусім об’єднання та кооперацію усіх фахових спеціалістів у межах одного міністерства, обмін даними та їх координацію.
Особисто від себе дякую Юлії Свириденко за державницьку позицію! Увесь АПК крокує за єдиним вектором – економічний розвиток, ефективне виробництво, світова конкурентоздатність.
Геопортал пілотного проекту Національної інфраструктури геопросторових даних продовжує розвиватись у контексті широкого доступу до інформації та даних.
Так, геопортал поповнили новим набором геопросторових даних – агровиробничими групами ґрунтів.
Ці дані є основою для формування нормативної грошової оцінки земель, що в свою чергу є базисом для обчислення розміру орендної плати за користування землями державної чи комунальної форми власності, а також для нарахування земельного податку.
Відтепер користувачі у зручному режимі матимуть можливість переглянути, крім власне самих агро-виробничих груп ґрунтів, також і показники балів бонітету за окремими сільськогосподарськими угіддями – як приклад, рілля, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища.
Переглянути заначений набір даних можна за посиланням:
https://nsdi.gov.ua/datasets_access/2769841221672109373.
Так, геопортал поповнили новим набором геопросторових даних – агровиробничими групами ґрунтів.
Ці дані є основою для формування нормативної грошової оцінки земель, що в свою чергу є базисом для обчислення розміру орендної плати за користування землями державної чи комунальної форми власності, а також для нарахування земельного податку.
Відтепер користувачі у зручному режимі матимуть можливість переглянути, крім власне самих агро-виробничих груп ґрунтів, також і показники балів бонітету за окремими сільськогосподарськими угіддями – як приклад, рілля, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища.
Переглянути заначений набір даних можна за посиланням:
https://nsdi.gov.ua/datasets_access/2769841221672109373.
Неймовірно потужний посил сьогоднішній день дає кожному з нас.
Серця українців сьогодні б’ються в одному ритмі. Україна — єдина.
💙💛
Команда Мінагрополітики, українські аграрії, представники рибної та меліоративної галузі, виробники продовольчих товарів роблять свою справу. Дякую кожному, хто, незважаючи ні на що, працює на благо нашої країни.
#UAразом — заради мирного неба й добробуту. Разом до перемоги!
Знаю, енергія єдності нашого народу здолає всі тривоги і виклики.
Ми разом на своїй Богом даній землі.
Серця українців сьогодні б’ються в одному ритмі. Україна — єдина.
💙💛
Команда Мінагрополітики, українські аграрії, представники рибної та меліоративної галузі, виробники продовольчих товарів роблять свою справу. Дякую кожному, хто, незважаючи ні на що, працює на благо нашої країни.
#UAразом — заради мирного неба й добробуту. Разом до перемоги!
Знаю, енергія єдності нашого народу здолає всі тривоги і виклики.
Ми разом на своїй Богом даній землі.
В Україні запускається установа, покликана кардинально змінити правила гри у фінансовому секторі на користь дрібних агровиробників, – Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Сьогодні Кабінет Міністрів України своєю постановою заснував Фонд, затвердив його Статут та забезпечив формування статутного капіталу.
Фонд надаватиме кредитні гарантії для первинних виробників сільгоспродукції, що обробляють не більше 500 га землі. Гарантії від Фонду надаватимуться на строк до 10 років у розмірі до 50 % непогашеної суми основного боргу перед фінустановою.
Відсутність тривалої кредитної історії протягом багатьох років позбавляла малий агробізнес можливості інвестувати кошти в розвиток. Відсотки за кредитами для них були в середньому на 5–7 % вищі, ніж для «великих» аграріїв. Тож дрібні агровиробники віддавали перевагу «коротким» кредитам для покриття поточних потреб.
Запуск Фонду часткового гарантування кредитів суттєво знизить для банків ризики кредитування дрібних аграріїв. Отже, відсоткові ставки мають стати доступнішими, а строки кредитування – тривалішими.
Як і обіцяли, ми створюємо сучасні інструменти для підтримки малих фермерів, адже саме дрібні агровиробники є основою продовольчої безпеки нашої держави: вони виробляють понад 50% усієї сільгоспродукції.
Ми хочемо, щоб аграрії залишалися на своїй землі та мали всі умови й можливості для розвитку. Так втілюється основна місія земельної реформи – «Своє на своїй землі»!
Сьогодні Кабінет Міністрів України своєю постановою заснував Фонд, затвердив його Статут та забезпечив формування статутного капіталу.
Фонд надаватиме кредитні гарантії для первинних виробників сільгоспродукції, що обробляють не більше 500 га землі. Гарантії від Фонду надаватимуться на строк до 10 років у розмірі до 50 % непогашеної суми основного боргу перед фінустановою.
Відсутність тривалої кредитної історії протягом багатьох років позбавляла малий агробізнес можливості інвестувати кошти в розвиток. Відсотки за кредитами для них були в середньому на 5–7 % вищі, ніж для «великих» аграріїв. Тож дрібні агровиробники віддавали перевагу «коротким» кредитам для покриття поточних потреб.
Запуск Фонду часткового гарантування кредитів суттєво знизить для банків ризики кредитування дрібних аграріїв. Отже, відсоткові ставки мають стати доступнішими, а строки кредитування – тривалішими.
Як і обіцяли, ми створюємо сучасні інструменти для підтримки малих фермерів, адже саме дрібні агровиробники є основою продовольчої безпеки нашої держави: вони виробляють понад 50% усієї сільгоспродукції.
Ми хочемо, щоб аграрії залишалися на своїй землі та мали всі умови й можливості для розвитку. Так втілюється основна місія земельної реформи – «Своє на своїй землі»!
Щойно Верховна Рада України ухвалила закон про об’єднання водокористувачів – 279 голосів «ЗА»!
За час незалежності зрошувальні площі щороку стрімко скорочувалися і з 2,3 млн у 1990 залишилося лише 550 тис. у 2021-му. Серед причин – і розкрадання обладнання насосних станцій, і високі тарифи за полив, і відсутність державних коштів на відновлення зрошувальної інфраструктури. Я як аграрій цілком розумію усі проблеми, з якими зіштовхуються наші виробники с/г продукції, коли мова йде про зрошення.
Саме тому для порятунку галузі було напрацьовано в законопроекті децентралізовані механізми управління меліорацією в Україні.
Цим законом парламентарі заклали основи реформування меліоративної галузі України, без якого б уже найближчими роками про ефективне ощадливе зрошення можна було б забути. Відтепер усі водокористувачі мають змогу гуртуватися в юридично зареєстровані об’єднання, брати на баланс об’єкти зрошувальних систем та управляти ними через колективні рішення, де голос кожного водокористувача буде важливий. Саме така форма управління галуззю зможе вивести її з занепаду. Зрошувальні системи повинні бути в управлінні тих, хто безпосередньо від них залежить. Це аграрії, землекористувачі та землевласники і точно не чиновник в Києві чи навіть в області.
Без жодних перебільшень, цей закон є наріжним каменем не лише подальшого розвитку сільського господарства, а й реагування на кліматичні зміни, збереження ґрунтів та енергоощадливість у с/г виробництві. Над цим питанням працювали державні органи, міжнародні партнери, експерти, профільні асоціації аграріїв та парламентарі. І від імені профільного Міністерства та від себе особисто дякую усім, хто зробив свій внесок для цього рішення. Далі – нелегкий процес реалізації, але головне вже зроблено! Іригаційна реформа для нас є логічним продовження земельної реформи. Вітаю агросектор із новими можливостями!
За час незалежності зрошувальні площі щороку стрімко скорочувалися і з 2,3 млн у 1990 залишилося лише 550 тис. у 2021-му. Серед причин – і розкрадання обладнання насосних станцій, і високі тарифи за полив, і відсутність державних коштів на відновлення зрошувальної інфраструктури. Я як аграрій цілком розумію усі проблеми, з якими зіштовхуються наші виробники с/г продукції, коли мова йде про зрошення.
Саме тому для порятунку галузі було напрацьовано в законопроекті децентралізовані механізми управління меліорацією в Україні.
Цим законом парламентарі заклали основи реформування меліоративної галузі України, без якого б уже найближчими роками про ефективне ощадливе зрошення можна було б забути. Відтепер усі водокористувачі мають змогу гуртуватися в юридично зареєстровані об’єднання, брати на баланс об’єкти зрошувальних систем та управляти ними через колективні рішення, де голос кожного водокористувача буде важливий. Саме така форма управління галуззю зможе вивести її з занепаду. Зрошувальні системи повинні бути в управлінні тих, хто безпосередньо від них залежить. Це аграрії, землекористувачі та землевласники і точно не чиновник в Києві чи навіть в області.
Без жодних перебільшень, цей закон є наріжним каменем не лише подальшого розвитку сільського господарства, а й реагування на кліматичні зміни, збереження ґрунтів та енергоощадливість у с/г виробництві. Над цим питанням працювали державні органи, міжнародні партнери, експерти, профільні асоціації аграріїв та парламентарі. І від імені профільного Міністерства та від себе особисто дякую усім, хто зробив свій внесок для цього рішення. Далі – нелегкий процес реалізації, але головне вже зроблено! Іригаційна реформа для нас є логічним продовження земельної реформи. Вітаю агросектор із новими можливостями!
Сьогодні відзначаємо День Героїв Небесної Сотні.
Відзначаємо з вдячністю, надією та єдністю.
Вдячністю перед Героями за проявлені стійкість, відважність та самопожертву.
Відзначаємо з надією на європейське майбутнє України, на її кращу долю та процвітання.
Відзначаємо з почуттям національної єдності перед зовнішним ворогом.
Саме Герої Небесної Сотні показали нам спроможність змінити хід історії, якщо щиросердно віриш у сили свого народу вершити власне щасливе майбутнє.
Жодні загрози та примуси не відвернуть нас зі шляху, який освітили своїм подвигом Герої. Жодні загарбники не залишаться на нашій, українській землі.
Будьмо гідними та згуртованими!
Слава Україні!
Відзначаємо з вдячністю, надією та єдністю.
Вдячністю перед Героями за проявлені стійкість, відважність та самопожертву.
Відзначаємо з надією на європейське майбутнє України, на її кращу долю та процвітання.
Відзначаємо з почуттям національної єдності перед зовнішним ворогом.
Саме Герої Небесної Сотні показали нам спроможність змінити хід історії, якщо щиросердно віриш у сили свого народу вершити власне щасливе майбутнє.
Жодні загрози та примуси не відвернуть нас зі шляху, який освітили своїм подвигом Герої. Жодні загарбники не залишаться на нашій, українській землі.
Будьмо гідними та згуртованими!
Слава Україні!
Настав час вирішального випробування.
Випробування нас на міцність, віру та сили.
Закликаю кожного зберігати спокій, діяти відповідно до запровадженого воєнного стану, допомагати тим, хто цього потребує.
Аграрний сектор буде надійним тилом наших захисників, забезпечуватиме продовольством та допомагатиме звільненню України від загарбників.
Я закликаю аграріїв максимально сприяти українському війську, підтримувати сім’ї військових, забезпечити соціальними гарантіями та допомогою тих, кого мобілізували до лав нашої армії та флоту.
Закликаю не поширювати неофіційну інформацію!
Читайте лише офіційні джерела (прикріпляю перелік таких джерел у наступному дописі).
Публічну комунікацію Міністерства аграрної політики та продовольства України будемо здійснювати через мою сторінку у Facebook і Telegram. Ми будемо постійно вас інформувати. Не читайте та не поширюйте фейки!
Ми звільнимо всю українську землю!
Слава Україні!
Випробування нас на міцність, віру та сили.
Закликаю кожного зберігати спокій, діяти відповідно до запровадженого воєнного стану, допомагати тим, хто цього потребує.
Аграрний сектор буде надійним тилом наших захисників, забезпечуватиме продовольством та допомагатиме звільненню України від загарбників.
Я закликаю аграріїв максимально сприяти українському війську, підтримувати сім’ї військових, забезпечити соціальними гарантіями та допомогою тих, кого мобілізували до лав нашої армії та флоту.
Закликаю не поширювати неофіційну інформацію!
Читайте лише офіційні джерела (прикріпляю перелік таких джерел у наступному дописі).
Публічну комунікацію Міністерства аграрної політики та продовольства України будемо здійснювати через мою сторінку у Facebook і Telegram. Ми будемо постійно вас інформувати. Не читайте та не поширюйте фейки!
Ми звільнимо всю українську землю!
Слава Україні!
Закликаю: підпишіться на офіційні джерела інформації!
📎 Офіс Президента України https://www.facebook.com/president.gov.ua
📎 Генеральний штаб Збройних сил України https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
📎 Кабінет Міністрів України https://www.facebook.com/KabminUA
📎 Міністерство оборони України https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA
📎 Міністерство внутрішніх справ https://www.facebook.com/mvs.gov.ua
📎 Національна поліція України https://www.facebook.com/UA.National.Police
📎 Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС) https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA
📎 Державна прикордонна служба України https://www.facebook.com/DPSUkraine
📎 Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки https://www.facebook.com/StratcomCentreUA
📎 Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України https://www.facebook.com/dsszzi
📎 Сухопутні війська ЗС України https://www.facebook.com/UkrainianLandForces
📎 Військово-морські сили ЗСУ https://www.facebook.com/navy.mil.gov.ua
📎 Територіальна оборона ЗСУ https://www.facebook.com/TerritorialDefenseForces
Щодо руху транспорту та роботи інфраструктурної галузі:
📎 Міністерство інфраструктури України https://t.me/miUkraune
📎 Укрзалізниця https://t.me/UkrzalInfo
📎 Украерорух https://t.me/uksatse_official
📎 Укравтодор https://www.facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua
📎 Міжнародний аеропорт “Бориспіль” https://www.facebook.com/airportboryspil/
📎 Адміністрація морських портів України https://www.facebook.com/uspa.gov.ua
📎 Міжнародний аеропорт “Львів” https://www.facebook.com/lvivinternationalairport/
📎 Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ) https://www.facebook.com/DSBT.UA
Зараз дуже важливо зберігати спокій і не піддаватися паніці. Слава Україні!
📎 Офіс Президента України https://www.facebook.com/president.gov.ua
📎 Генеральний штаб Збройних сил України https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
📎 Кабінет Міністрів України https://www.facebook.com/KabminUA
📎 Міністерство оборони України https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA
📎 Міністерство внутрішніх справ https://www.facebook.com/mvs.gov.ua
📎 Національна поліція України https://www.facebook.com/UA.National.Police
📎 Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС) https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA
📎 Державна прикордонна служба України https://www.facebook.com/DPSUkraine
📎 Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки https://www.facebook.com/StratcomCentreUA
📎 Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України https://www.facebook.com/dsszzi
📎 Сухопутні війська ЗС України https://www.facebook.com/UkrainianLandForces
📎 Військово-морські сили ЗСУ https://www.facebook.com/navy.mil.gov.ua
📎 Територіальна оборона ЗСУ https://www.facebook.com/TerritorialDefenseForces
Щодо руху транспорту та роботи інфраструктурної галузі:
📎 Міністерство інфраструктури України https://t.me/miUkraune
📎 Укрзалізниця https://t.me/UkrzalInfo
📎 Украерорух https://t.me/uksatse_official
📎 Укравтодор https://www.facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua
📎 Міжнародний аеропорт “Бориспіль” https://www.facebook.com/airportboryspil/
📎 Адміністрація морських портів України https://www.facebook.com/uspa.gov.ua
📎 Міжнародний аеропорт “Львів” https://www.facebook.com/lvivinternationalairport/
📎 Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ) https://www.facebook.com/DSBT.UA
Зараз дуже важливо зберігати спокій і не піддаватися паніці. Слава Україні!
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Щойно Кабінет Міністрів України затвердив перелік товарів критичного імпорту (https://bit.ly/3sfIImO) відповідно до законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про валюту і валютні операції», постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 р № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Також згідно з Постановою Уряд рекомендує Національному банку забезпечити здійснення транскордонних валютних платежів за операції з імпорту товарів, що зазначені в переліку.
Зокрема, серед товарів критичного імпорту для забезпечення безперебійної підготовки до весняно-польових робіт та сталого забезпечення продовольства:
3102 – Добрива мінеральні або хімічні, азотні;
3105 – Добрива з 2–3 поживними елементами N, P, K; товари групи 31 в упаковках масою брутто не більш як 500 кг;
8701 – Трактори, за винятком тракторів товарної позиції 8709;
1206 – Насіння соняшнику;
0105 – Курчата добові живі;
0407 – Яйця свіжі в шкарлупі для інкубації;
1005 – Кукурудза.
В Україні стале забезпечення продовольства, імпорт необхідних товарів виробництва та продовольства буде відбуватися в стабільному режимі, підготовка до весняно-польових робіт триває – всі необхідні ресурси будуть доступними.
Перелік заходів щодо підтримки з боку держави в умовах воєнного стану постійно доповнюватиметься.
Також згідно з Постановою Уряд рекомендує Національному банку забезпечити здійснення транскордонних валютних платежів за операції з імпорту товарів, що зазначені в переліку.
Зокрема, серед товарів критичного імпорту для забезпечення безперебійної підготовки до весняно-польових робіт та сталого забезпечення продовольства:
3102 – Добрива мінеральні або хімічні, азотні;
3105 – Добрива з 2–3 поживними елементами N, P, K; товари групи 31 в упаковках масою брутто не більш як 500 кг;
8701 – Трактори, за винятком тракторів товарної позиції 8709;
1206 – Насіння соняшнику;
0105 – Курчата добові живі;
0407 – Яйця свіжі в шкарлупі для інкубації;
1005 – Кукурудза.
В Україні стале забезпечення продовольства, імпорт необхідних товарів виробництва та продовольства буде відбуватися в стабільному режимі, підготовка до весняно-польових робіт триває – всі необхідні ресурси будуть доступними.
Перелік заходів щодо підтримки з боку держави в умовах воєнного стану постійно доповнюватиметься.
Серед фейків, які поширюють мережею задля посилення паніки, – дефіцит продовольства у магазинах та складах.
Були тимчасові збої. Але Мінагрополітики провело координаційні наради з виробниками борошна, хліба, торговельними мережами. Ми всіх між собою скомунікували та проговорили всі деталі щодо безперебійних поставок продовольства в міста, села й селища України.
Зараз суттєво змінився розподіл попиту на базові продукти за регіонами в зв’язку з масовими переїздами людей. Усі перелаштовуються. Ми концентруємо поставки в регіони найбільшого попиту.
Більшість підприємств із виробництва продуктів харчування працює в штатному режимі. УСІ ВОНИ підтверджують свою готовність забезпечувати українців продовольством в усіх необхідних обсягах.
Тому запевняю: жодних ризиків для населення не існує. Будьте спокійні!
І навіть більше: наш український аграрій саме зараз, у складний час війни, продовжує виконувати свою роботу: сіє та вносить добрива, щоб хліб опинився на столах наших громадян, на столах наших військових, які героїчно й самовіддано захищають сьогодні Україну.
Ми нікому не віддамо нашу землю! Ми нагодуємо нашим хлібом увесь наш народ!
Були тимчасові збої. Але Мінагрополітики провело координаційні наради з виробниками борошна, хліба, торговельними мережами. Ми всіх між собою скомунікували та проговорили всі деталі щодо безперебійних поставок продовольства в міста, села й селища України.
Зараз суттєво змінився розподіл попиту на базові продукти за регіонами в зв’язку з масовими переїздами людей. Усі перелаштовуються. Ми концентруємо поставки в регіони найбільшого попиту.
Більшість підприємств із виробництва продуктів харчування працює в штатному режимі. УСІ ВОНИ підтверджують свою готовність забезпечувати українців продовольством в усіх необхідних обсягах.
Тому запевняю: жодних ризиків для населення не існує. Будьте спокійні!
І навіть більше: наш український аграрій саме зараз, у складний час війни, продовжує виконувати свою роботу: сіє та вносить добрива, щоб хліб опинився на столах наших громадян, на столах наших військових, які героїчно й самовіддано захищають сьогодні Україну.
Ми нікому не віддамо нашу землю! Ми нагодуємо нашим хлібом увесь наш народ!
Аграрії не допускають дефіциту продовольства та об'єднані, як ніколи!
Особливо складно молочним господарствам. Але молокопереробні заводи, які можуть додатково приймати і переробляти сировину з тих регіонів, де тимчасово порушена логістика, приймають молоко й запускають додаткові лінії! Молоко, яке поки що неможливо поставити на заводи, господарства розподіляють у територіальних громадах, доставляють самостійно та через волонтерів для харчування соціально незахищених верств населення. Господарства адаптуються і не зупиняються!
Мінагрополітики в умовах воєнного стану продовжує налагоджувати координацію та комунікацію між учасниками молочного ланцюжка, щоб забезпечити безперебійні поставки продовольства в усі регіони, які цього потребують.
За наказом Міністерства інформаційну та консультаційну підтримку в налагоджені поставок молока на переробку надає Асоціація виробників молока. Усі господарства, у яких є потреба збуту молока-сировини, просимо звертатися за вказаними нижче номерами телефонів.
Координаційний штаб АВМ:
+38 096 77 06 747
+38 067 23 27 853
Електронна пошта: office@avm-ua.org.
Особливо складно молочним господарствам. Але молокопереробні заводи, які можуть додатково приймати і переробляти сировину з тих регіонів, де тимчасово порушена логістика, приймають молоко й запускають додаткові лінії! Молоко, яке поки що неможливо поставити на заводи, господарства розподіляють у територіальних громадах, доставляють самостійно та через волонтерів для харчування соціально незахищених верств населення. Господарства адаптуються і не зупиняються!
Мінагрополітики в умовах воєнного стану продовжує налагоджувати координацію та комунікацію між учасниками молочного ланцюжка, щоб забезпечити безперебійні поставки продовольства в усі регіони, які цього потребують.
За наказом Міністерства інформаційну та консультаційну підтримку в налагоджені поставок молока на переробку надає Асоціація виробників молока. Усі господарства, у яких є потреба збуту молока-сировини, просимо звертатися за вказаними нижче номерами телефонів.
Координаційний штаб АВМ:
+38 096 77 06 747
+38 067 23 27 853
Електронна пошта: office@avm-ua.org.
