Важливий на історичні зміни тиждень для аграріїв.
Сьогодні маємо чергову велику перемогу – 262 народні депутати щойно підтримали законопроект № 3205-2, яким створюється Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Нарешті банківське кредитування для малих фермерів стане простішим та доступнішим!
Я вже неодноразово повторював, що ринок землі не відбудеться без доступних і прозорих механізмів фінансування для агровиробників. Без цього неможлива повноцінна конкуренція на ринку.
Відтепер малі та середні фермери зможуть ефективніше залучати необхідні кредитні ресурси для розвитку своєї господарської діяльності.
Завдяки законопроекту фермери, які обробляють до 500 га, матимуть гарантії від держави для отримання кредитів у фінустановах.
Фонд надаватиме гарантії в обсязі до 50 % непогашеної суми основного боргу та гарантії на строк дії кредитного договору, але не більше 10 років.
Дякую народним депутатам, членам аграрного комітету за сприяння та співпрацю і вітаю всю аграрну спільноту з важливою перемогою!
Сьогодні маємо чергову велику перемогу – 262 народні депутати щойно підтримали законопроект № 3205-2, яким створюється Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Нарешті банківське кредитування для малих фермерів стане простішим та доступнішим!
Я вже неодноразово повторював, що ринок землі не відбудеться без доступних і прозорих механізмів фінансування для агровиробників. Без цього неможлива повноцінна конкуренція на ринку.
Відтепер малі та середні фермери зможуть ефективніше залучати необхідні кредитні ресурси для розвитку своєї господарської діяльності.
Завдяки законопроекту фермери, які обробляють до 500 га, матимуть гарантії від держави для отримання кредитів у фінустановах.
Фонд надаватиме гарантії в обсязі до 50 % непогашеної суми основного боргу та гарантії на строк дії кредитного договору, але не більше 10 років.
Дякую народним депутатам, членам аграрного комітету за сприяння та співпрацю і вітаю всю аграрну спільноту з важливою перемогою!
На фото, яке ви бачите, ми з Taрасом Дзьобою стоїмо поряд із визнаною в світі сільськогосподарською новаторкою. Цю дівчину BBC торік включило у топ-100 впливових та надихаючих жінок світу. Вона створила Regrow (заснований як FluroSat) – компанію, що має 4 штаб-квартири в світі, і яка в 2019 році залучила майже 9 млн доларів інвестицій. Серед її інвесторів – венчурний фонд Microsoft, Space Angels, Main Sequence Ventures, Air Tree та інші.
Компанія надає онлайн-сервіс, який аналізує супутникові знімки полів, фотографії дронів, застосовує технології штучного інтелекту та на основі отриманих даних радить фермерам оптимальний варіант: що робити, аби вберегти урожай. Унікальність у тому, що система дозволяє виявити майбутні проблеми з урожаєм задовго до того, коли їх можна побачити вже неозброєним оком.
Такий підхід настільки ефективний, що продуктом Regrow користуються тисячі компаній із більш ніж 15 країн світу.
Ви, мабуть, думаєте, що перед вами американка, німкеня чи канадійка? Але ні, перед вами українка Анастасія Волкова. Cаме вона створила Regrow, залучивши до нього розробників і з України. Вона належить до покоління незалежних українців, яких визнає світ.
Сьогодні її стартап може бути дуже корисний Україні у питанні розвитку вуглецевого землеробства, або carbon farming. Зараз це загальносвітовий тренд, який дозволить зробити важливий позитивний внесок у битві за клімат.
Тиждень тому розпочалася кліматична конференція ООН у Глазго. До неї долучилося близько 120 світових лідерів, які тим самим підтверджують своє розуміння небезпеки катастрофічних змін клімату. Звісно, до Британії прибув і Президент України Володимир Зеленський. Він виступив із потужною промовою, запропонувавши всім нові підходи оцінок: «вимірювати не лише фінансове, а насамперед екологічне зростання, не лише рівень ВВП чи рівень інфляції, а, перш за все, рівень чистоти повітря, води, землі. Пишатися не тільки тим, що ми щось створюємо, а й тим, що ми щось важливе зберігаємо».
На сільське господарство припадає в середньому 20–25 % усіх викидів сільськогосподарських країн-виробників. Але завдяки вуглецю воно може перетворитися в галузь з чистими негативними викидами. Суть вуглецевого землеробства полягає у збільшенні ґрунтового вуглецю та мінімізації використання агрохімікатів (добрив, засобів захисту рослин). І такі розумні стартапи, як Regrow, можуть дуже в цьому допомогти. Тому ми з Настею будемо розвивати такий же спільний проект по Україні. Про деталі повідомимо згодом.
Компанія надає онлайн-сервіс, який аналізує супутникові знімки полів, фотографії дронів, застосовує технології штучного інтелекту та на основі отриманих даних радить фермерам оптимальний варіант: що робити, аби вберегти урожай. Унікальність у тому, що система дозволяє виявити майбутні проблеми з урожаєм задовго до того, коли їх можна побачити вже неозброєним оком.
Такий підхід настільки ефективний, що продуктом Regrow користуються тисячі компаній із більш ніж 15 країн світу.
Ви, мабуть, думаєте, що перед вами американка, німкеня чи канадійка? Але ні, перед вами українка Анастасія Волкова. Cаме вона створила Regrow, залучивши до нього розробників і з України. Вона належить до покоління незалежних українців, яких визнає світ.
Сьогодні її стартап може бути дуже корисний Україні у питанні розвитку вуглецевого землеробства, або carbon farming. Зараз це загальносвітовий тренд, який дозволить зробити важливий позитивний внесок у битві за клімат.
Тиждень тому розпочалася кліматична конференція ООН у Глазго. До неї долучилося близько 120 світових лідерів, які тим самим підтверджують своє розуміння небезпеки катастрофічних змін клімату. Звісно, до Британії прибув і Президент України Володимир Зеленський. Він виступив із потужною промовою, запропонувавши всім нові підходи оцінок: «вимірювати не лише фінансове, а насамперед екологічне зростання, не лише рівень ВВП чи рівень інфляції, а, перш за все, рівень чистоти повітря, води, землі. Пишатися не тільки тим, що ми щось створюємо, а й тим, що ми щось важливе зберігаємо».
На сільське господарство припадає в середньому 20–25 % усіх викидів сільськогосподарських країн-виробників. Але завдяки вуглецю воно може перетворитися в галузь з чистими негативними викидами. Суть вуглецевого землеробства полягає у збільшенні ґрунтового вуглецю та мінімізації використання агрохімікатів (добрив, засобів захисту рослин). І такі розумні стартапи, як Regrow, можуть дуже в цьому допомогти. Тому ми з Настею будемо розвивати такий же спільний проект по Україні. Про деталі повідомимо згодом.
Мінагрополітики продовжує системну й методичну роботу з повернення державі земель військових аеродромів, військових містечок, природно-заповідного, лісового, рекреаційного фонду, які оцінюється в сотні мільйонів гривень.
Наведу останній показовий приклад. 10 млн грн – в таку суму оцінюється майно та землі військового містечка Міноборони в Голосіївському районі столиці, яку рейдери спробували вивести з державної власності.
Ситуація виглядає так. У 2003 році було укладено фіктивний договір купівлі-продажу нерухомості. А у 2020-му на підставі цього договору та технічного паспорту з ідентичними характеристиками будівлі військового містечка майно зареєстрували за певним суб’єктом господарювання, вигадавши для реєстрації адресу, якої не існує. Після цього учасники «схеми» взялися за оформлення землі.
У вересні 2021 р. під час моніторингу Публічної кадастрової карти України цю земельну ділянку було виявлено. Через Антирейдерську комісію Мін’юсту скасовано протиправну реєстрацію речових прав за юридичною особою. Відразу після цього Міноборони, Держгеокадастр та Мінагрополітики повернули земельну ділянку в користування оборонного відомства.
Державному нотаріусу, який брав участь у цій рейдерській «схемі», анульовано доступ до Держреєстру речових прав на нерухоме майно.
Наразі правоохоронні органи вивчають обставини справи. Усі учасники, які були задіяні у виведенні майна з державної власності, будуть притягнені до відповідальності.
Наведу останній показовий приклад. 10 млн грн – в таку суму оцінюється майно та землі військового містечка Міноборони в Голосіївському районі столиці, яку рейдери спробували вивести з державної власності.
Ситуація виглядає так. У 2003 році було укладено фіктивний договір купівлі-продажу нерухомості. А у 2020-му на підставі цього договору та технічного паспорту з ідентичними характеристиками будівлі військового містечка майно зареєстрували за певним суб’єктом господарювання, вигадавши для реєстрації адресу, якої не існує. Після цього учасники «схеми» взялися за оформлення землі.
У вересні 2021 р. під час моніторингу Публічної кадастрової карти України цю земельну ділянку було виявлено. Через Антирейдерську комісію Мін’юсту скасовано протиправну реєстрацію речових прав за юридичною особою. Відразу після цього Міноборони, Держгеокадастр та Мінагрополітики повернули земельну ділянку в користування оборонного відомства.
Державному нотаріусу, який брав участь у цій рейдерській «схемі», анульовано доступ до Держреєстру речових прав на нерухоме майно.
Наразі правоохоронні органи вивчають обставини справи. Усі учасники, які були задіяні у виведенні майна з державної власності, будуть притягнені до відповідальності.
Друзі, колеги! Усіх, хто причетний до професій винороба та виноградаря, вітаю зі святом❗️
Серед інших галузей агропромислового виробництва ваша справа є найбільш трудомісткою, але дуже потрібною та важливою для економіки нашої держави. Тож я вдячний вам за невтомну працю і бажаю вам вдалих врожаїв, а поціновувачам — якісних вин.
Знаю, що останніми роками галузь переживає непрості часи. Разом з тим Мінагрополітики має чітке бачення, як її розвинути та вже працює в цьому напрямі.
Днями на комітеті народні депутати підтримали до другого читання законопроект №2064 щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні. Він має вирішити основні проблеми галузі: скорочення площ виноградників; низький рівень мотивації на створення нових виноградників; складнощі з отримання в довгострокову оренду земельних ділянок; скорочення обсягів виробництва посадкового матеріалу винограду.
Детальніше про вітчизняне виноробство читайте у моїй колонці на «Економічній правді»: https://bit.ly/3DfvvO5
Серед інших галузей агропромислового виробництва ваша справа є найбільш трудомісткою, але дуже потрібною та важливою для економіки нашої держави. Тож я вдячний вам за невтомну працю і бажаю вам вдалих врожаїв, а поціновувачам — якісних вин.
Знаю, що останніми роками галузь переживає непрості часи. Разом з тим Мінагрополітики має чітке бачення, як її розвинути та вже працює в цьому напрямі.
Днями на комітеті народні депутати підтримали до другого читання законопроект №2064 щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні. Він має вирішити основні проблеми галузі: скорочення площ виноградників; низький рівень мотивації на створення нових виноградників; складнощі з отримання в довгострокову оренду земельних ділянок; скорочення обсягів виробництва посадкового матеріалу винограду.
Детальніше про вітчизняне виноробство читайте у моїй колонці на «Економічній правді»: https://bit.ly/3DfvvO5
Компанія № 1 у світі з виробництва зрошувального обладнання «Valmont Industries» має намір зайти на український ринок. Це американський виробник із 75-річною історією виробництва іригаційного обладнання повного циклу з капіталізацією понад $ 5 млрд. Практично кожна друга система зрошення у світі – це їх продукція.
Підписали з віце-президентом компанії «Valmont, Inc.» Дарреном Сікманом Меморандум про співпрацю. Компанія знає про успішність реалізації земельної реформи та старт іригаційної реформи в Україні. Вона має амбітні плани щодо розгортання в нас свого виробництва з високим рівнем локалізації: зможе виробляти та продавати в Україні системи зрошення повного циклу – від насосних станцій до дощувальних машин останнього покоління.
Уже найближчим часом ми очікуємо на ухвалення в другому читанні законопроекту №5202-д «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який активізує розвиток зрошення в Україні та прискорить інвестиції в приватний сектор АПК нашої держави. Стратегічним партнером в цьому питанні для нас є Міжнародна фінансова корпорація (IFC), з якою у серпні цього року у Вашингтоні ми підписали угоди щодо організаційної підтримки реформи та впровадження доступних фінансових інструментів для аграріїв.
Міністерство зі свого боку продовжує на наступний рік успішну державну програму щодо компенсації 25 % для виробникам вітчизняного с/г обладнання, а також масштабує для наших аграріїв державну програму підтримки введення в експлуатацію нових меліоративних земель за умови, що нова меліоративна інфраструктура вироблена на українських заводах.
Для нашої команди завжди були, є і будуть у пріоритеті: залучення в Україну масштабних інвестиційних проектів, забезпечення довгострокового дешевого фінансування для аграріїв та впровадження провідних інновацій світових компаній на території нашої держави. Мета – максимальне розкриття потенціалу аграрної галузі на глобальному ринку та прискорення економічного зростання економіки України. Працюємо далі над її втіленням!
Підписали з віце-президентом компанії «Valmont, Inc.» Дарреном Сікманом Меморандум про співпрацю. Компанія знає про успішність реалізації земельної реформи та старт іригаційної реформи в Україні. Вона має амбітні плани щодо розгортання в нас свого виробництва з високим рівнем локалізації: зможе виробляти та продавати в Україні системи зрошення повного циклу – від насосних станцій до дощувальних машин останнього покоління.
Уже найближчим часом ми очікуємо на ухвалення в другому читанні законопроекту №5202-д «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який активізує розвиток зрошення в Україні та прискорить інвестиції в приватний сектор АПК нашої держави. Стратегічним партнером в цьому питанні для нас є Міжнародна фінансова корпорація (IFC), з якою у серпні цього року у Вашингтоні ми підписали угоди щодо організаційної підтримки реформи та впровадження доступних фінансових інструментів для аграріїв.
Міністерство зі свого боку продовжує на наступний рік успішну державну програму щодо компенсації 25 % для виробникам вітчизняного с/г обладнання, а також масштабує для наших аграріїв державну програму підтримки введення в експлуатацію нових меліоративних земель за умови, що нова меліоративна інфраструктура вироблена на українських заводах.
Для нашої команди завжди були, є і будуть у пріоритеті: залучення в Україну масштабних інвестиційних проектів, забезпечення довгострокового дешевого фінансування для аграріїв та впровадження провідних інновацій світових компаній на території нашої держави. Мета – максимальне розкриття потенціалу аграрної галузі на глобальному ринку та прискорення економічного зростання економіки України. Працюємо далі над її втіленням!
Шановні друзі, колеги, працівники аграрної галузі України!
Сьогодні я хочу привітати вас, людей землі та людей праці, із професійним святом – Днем сільського господарства! Дякую вам за самовіддачу та віру в спільний успіх!
Разом нам усе вдасться!
👉https://youtu.be/-Kyo0n7WIyY
Сьогодні я хочу привітати вас, людей землі та людей праці, із професійним святом – Днем сільського господарства! Дякую вам за самовіддачу та віру в спільний успіх!
Разом нам усе вдасться!
👉https://youtu.be/-Kyo0n7WIyY
YouTube
Привітання Романа Лещенка з Днем працівників сільського господарства!
Шановні друзі, колеги, працівники аграрної галузі України! Я добре знаю, що основним секретом вдалого вирощування врожаю, догляду за тваринами є насамперед ...
Одним із елементів сталого розвитку АПК є доступні фінансові інструменти для аграріїв.
Цьогоріч аграрії отримали кредитів на пільгових умовах на загальну суму 36,7 млрд гривень. Окрмі того понад 31 млрд грн аграріям було виділено в рамках програми «Доступні кредити 5–7–9 %».
Проте малі фермери не завжди мали доступ до такого фінансування. І, щоб зробити для них кредитування простішим, доступнішим та відчутнішим, Верховна Рада на початку листопада підтримала створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Тепер на стратегічному рівні завдяки його діяльності збільшаться обсяги інвестицій в аграрний сектор економіки, підвищиться конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції та її якість.
Про те, як та на яких умовах працюватиме цей Фонд, – у моєму блозі на НВ.
👉 https://biz.nv.ua/ukr/experts/finansuvannya-dlya-agrarijiv-kredituvannya-stane-prostishim-poyasnennya-ministra-novini-ukrajini-50197707.html
Цьогоріч аграрії отримали кредитів на пільгових умовах на загальну суму 36,7 млрд гривень. Окрмі того понад 31 млрд грн аграріям було виділено в рамках програми «Доступні кредити 5–7–9 %».
Проте малі фермери не завжди мали доступ до такого фінансування. І, щоб зробити для них кредитування простішим, доступнішим та відчутнішим, Верховна Рада на початку листопада підтримала створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Тепер на стратегічному рівні завдяки його діяльності збільшаться обсяги інвестицій в аграрний сектор економіки, підвищиться конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції та її якість.
Про те, як та на яких умовах працюватиме цей Фонд, – у моєму блозі на НВ.
👉 https://biz.nv.ua/ukr/experts/finansuvannya-dlya-agrarijiv-kredituvannya-stane-prostishim-poyasnennya-ministra-novini-ukrajini-50197707.html
НВ
Нові можливості фінансування аграріїв
Ринок землі не буде успішним без доступних і прозорих механізмів масштабного фінансування для аграріїв. Що важливо змінити?
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Один із найбільших світових гравців у сфері іригаційного обладнання — компанія Alkhorayef Group — висловив готовність співпрацювати з Україною. Мав особисту зустріч із керівництвом компанії на їхній батьківщині – Саудівській Аравії.
Alkhorayef Industries є третім найбільшим виробником іригаційних машин у світі та № 1 на Аравійському півострові. Її діяльність поширена в 40 країнах світу. Вони виробляють провідне промислове, сільськогосподарське та іригаційне обладнання. У місті Ер-Ріяд мені провели детальну презентацію на виробничих потужностях компанії.
Свої наміри щодо співпраці представники Alkhorayef Industries зафіксували підписанням Меморандуму про співпрацю із Мінагрополітики. Йдеться про реалізацію інвестиційного проекту виробництва іригаційного обладнання на території нашої держави.
Приємно, що такий гігант, як Alkhorayef Group, бачить перспективу в розвитку українського агросектору, зокрема проектів зі зрошення.
Alkhorayef Industries є третім найбільшим виробником іригаційних машин у світі та № 1 на Аравійському півострові. Її діяльність поширена в 40 країнах світу. Вони виробляють провідне промислове, сільськогосподарське та іригаційне обладнання. У місті Ер-Ріяд мені провели детальну презентацію на виробничих потужностях компанії.
Свої наміри щодо співпраці представники Alkhorayef Industries зафіксували підписанням Меморандуму про співпрацю із Мінагрополітики. Йдеться про реалізацію інвестиційного проекту виробництва іригаційного обладнання на території нашої держави.
Приємно, що такий гігант, як Alkhorayef Group, бачить перспективу в розвитку українського агросектору, зокрема проектів зі зрошення.
Голодомор. Одне слово, а за ним мільйони життів. Страшний злочин проти людства, який замовчувався і приховувався десятками років. Біль та горе українського народу.
Сьогодні ми говоримо вголос про геноцид радянської владної верхівки.
І завдяки тим, хто вижив, знаємо правду.
Наш обов’язок — шанувати пам’ять жертв Голодомору і передати спогади майбутнім поколінням. Щоб подібні трагедії ніколи більше не повторились.
Світла пам’ять жертвам Голодомору…
Сьогодні ми говоримо вголос про геноцид радянської владної верхівки.
І завдяки тим, хто вижив, знаємо правду.
Наш обов’язок — шанувати пам’ять жертв Голодомору і передати спогади майбутнім поколінням. Щоб подібні трагедії ніколи більше не повторились.
Світла пам’ять жертвам Голодомору…
На запрошення міністра довкілля, водних ресурсів та сільського господарства Королівства Саудівська Аравія відвідав країну з офіційним візитом.
Для нас досвід країн Близького Сходу, які в умовах посушливого клімату забезпечують свої продовольчі потреби використанням передових технологій, особливо цінний.
Під час двосторонніх зустрічей із представниками уряду Саудівської Аравії домовилися про:
📍 розробку Всеосяжної рамкової угоди між країнами у сфері сільського господарства;
📍 диверсифікацію джерел постачання фосфатних мінеральних добрив до України;
📍 збільшення підтримки з боку Саудівської Аравії у переробці сільськогосподарської продукції;
📍 можливість реалізації інвестиційних проектів переробки та логістики с/г продукції.
Плідними були й зустрічі з представниками бізнесу:
📍 з Ajlan & Bros Holding Group обговорили можливість інвестування у виробництво с/г продуктів;
📍 з Almarai – вирощування люцерни для її постачання до Саудівської Аравії;
📍 з Saudi Fund for Development – фінансову підтримку іригаційних проектів;
📍 з ARASCO – продовження роботи зі збільшення закупівлі зернових в Україні;
📍 з Saudi EXIM Bank – участь у фінансуванні аграрного сектору України та продовження роботи над Меморандумом про взаєморозуміння.
Одне з ключових завдань на найближчий час – довести до успішного завершення переговорний процес. Продовжуємо діалог, посилюємо торгівельну та інвестиційну взаємодію зі стратегічним партнером України в аграрному секторі.
Для нас досвід країн Близького Сходу, які в умовах посушливого клімату забезпечують свої продовольчі потреби використанням передових технологій, особливо цінний.
Під час двосторонніх зустрічей із представниками уряду Саудівської Аравії домовилися про:
📍 розробку Всеосяжної рамкової угоди між країнами у сфері сільського господарства;
📍 диверсифікацію джерел постачання фосфатних мінеральних добрив до України;
📍 збільшення підтримки з боку Саудівської Аравії у переробці сільськогосподарської продукції;
📍 можливість реалізації інвестиційних проектів переробки та логістики с/г продукції.
Плідними були й зустрічі з представниками бізнесу:
📍 з Ajlan & Bros Holding Group обговорили можливість інвестування у виробництво с/г продуктів;
📍 з Almarai – вирощування люцерни для її постачання до Саудівської Аравії;
📍 з Saudi Fund for Development – фінансову підтримку іригаційних проектів;
📍 з ARASCO – продовження роботи зі збільшення закупівлі зернових в Україні;
📍 з Saudi EXIM Bank – участь у фінансуванні аграрного сектору України та продовження роботи над Меморандумом про взаєморозуміння.
Одне з ключових завдань на найближчий час – довести до успішного завершення переговорний процес. Продовжуємо діалог, посилюємо торгівельну та інвестиційну взаємодію зі стратегічним партнером України в аграрному секторі.
Майже у 4,5 разів – рівно настільки збільшилася кількість земельних аукціонів у Прозорро.Продажі за листопад.
Якщо у жовтні у системі було оголошено 306 земельних аукціонів із оголошеною вартістю усіх земельних ділянок у 155 млн грн та їх загальною площею 1400 га.
То за підсумками листопада земельних аукціонів уже 1357 (938 із оренди та 419 – із відчуження). Стартова ціна усіх лотів — 417 млн грн. А загальна площа земельних ділянок – 6776 га.
Причому 70% земель, за якими ведуться торги, – це землі саме сільськогосподарського призначення.
Участь у торгах взяли понад три сотні учасників, майже 100 вже завершують укладення договорів. Як стверджують у Прозорро.Продажі, переважна більшість продавців — це органи місцевого самоврядування. Приємно бачити, що місцева влада використовує наданий їй ресурс для збільшення власних доходів. Адже зростання стартової ціни за земельними лотами перевищує 208 %.
96 % усієї землі, яка пропонується до здачі в оренду, – це землі с/г призначення. Абсолютний лідер тут – Одещина. У регіоні оголошено 186 аукціонів із оренди землі. Далі слідують Хмельницька, Кіровоградська, Київська та Волинська області.
Найактивніші регіони у питанні відчуження землі – Львівська, Київська, Закарпатська, Одеська, Хмельницька. Підкреслюю, що продаж земель с/г призначення державної та комунальної власності заборонений.
Але найголовніше, – що все відбувається прозоро, без «схем» та скандалів, без будь-якого впливу чиновників на процес реалізації державного та комунального майна. Участь в аукціонах беруть не «свої», а всі. Заробляють не «свої», а громади, які потім ці ресурси зможуть спрямувати на нові лікарні, дитсадки і школи. Усе це – очевидні зміни на краще завдяки земельній реформі.
Якщо у жовтні у системі було оголошено 306 земельних аукціонів із оголошеною вартістю усіх земельних ділянок у 155 млн грн та їх загальною площею 1400 га.
То за підсумками листопада земельних аукціонів уже 1357 (938 із оренди та 419 – із відчуження). Стартова ціна усіх лотів — 417 млн грн. А загальна площа земельних ділянок – 6776 га.
Причому 70% земель, за якими ведуться торги, – це землі саме сільськогосподарського призначення.
Участь у торгах взяли понад три сотні учасників, майже 100 вже завершують укладення договорів. Як стверджують у Прозорро.Продажі, переважна більшість продавців — це органи місцевого самоврядування. Приємно бачити, що місцева влада використовує наданий їй ресурс для збільшення власних доходів. Адже зростання стартової ціни за земельними лотами перевищує 208 %.
96 % усієї землі, яка пропонується до здачі в оренду, – це землі с/г призначення. Абсолютний лідер тут – Одещина. У регіоні оголошено 186 аукціонів із оренди землі. Далі слідують Хмельницька, Кіровоградська, Київська та Волинська області.
Найактивніші регіони у питанні відчуження землі – Львівська, Київська, Закарпатська, Одеська, Хмельницька. Підкреслюю, що продаж земель с/г призначення державної та комунальної власності заборонений.
Але найголовніше, – що все відбувається прозоро, без «схем» та скандалів, без будь-якого впливу чиновників на процес реалізації державного та комунального майна. Участь в аукціонах беруть не «свої», а всі. Заробляють не «свої», а громади, які потім ці ресурси зможуть спрямувати на нові лікарні, дитсадки і школи. Усе це – очевидні зміни на краще завдяки земельній реформі.
Важливим елементом реалізації аграрної політики міністерства є розширення допуску аграріїв до масштабного й доступного фінансування.
Перші й дуже помітні кроки зроблено цього року. Так, аграрії залучили кредитів у банках на пільгових умовах понад 60 млрд грн. Для компенсації відсотків за цими кредитами спрямовано 1,2 млрд грн.
Крім того, вони отримали понад 30 млрд грн кредитів за програмою «5-7-9 %».
У 2022-му запускаємо Фонд гарантування кредитів, завдяки якому малі фермери, які обробляють до 500 га, матимуть гарантії від держави для отримання кредитів у фінустановах.
Але й цього недостатньо. Адже на часі відкривати глобальні ринки. Чим більше фінансових ресурсів – тим більше можливостей для розвитку: нарощувати виробництво, збільшувати продуктивність, а отже, й прибутковість.
Ефективний фінансовий інструмент, зокрема й в агросекторі, – сек’юритизація. Він дозволяє конвертувати неліквідні активи на ліквідні дохідні цінні папери – структурувати фінанси. Транслюючи переваги цього інструменту на своїх клієнтів, кредитори забезпечують своїм компаніям конкурентні переваги та довгостроковий розвиток.
Загалом із впровадженням сек’юритизації вартість фінансування у секторі знижується.
Світовий ринок цих фінансів на сьогодні сягає $ 11 трлн і продовжує постійне зростання.
Візьмімо Бразилію. У 90-ті роки ця сільськогосподарська країна зіткнулася з голодом кредитування для аграріїв – сьогодні воно сягає десятків мільярдів доларів. Це дозволяє країні впевнено лідирувати і вже довгий час входити в ТОП-5 експортерів с/г продукції.
Механізм аграрних розписок уже підтвердив свою ефективність і в Україні. Так, із 2015 року їх було видано понад 7,5 тисяч на суму $ 1,8 млрд. Причому більшість із агровиробників, яким надавалося кредитування, — саме невеликі господарства. Завдяки таким розпискам виробники використовували майбутній врожай як заставу, щоб вчасно залучати фінансування та інвестувати у виробництво. Сьогодні можна з упевненістю на всі 100% сказати, що цей інструмент виявився прикладом одного з найуспішніших партнерств України з міжнародними інституціями.
А тому Мінагрополітики сьогодні веде перемовини з IFC про запуск пілотного проекту «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу».
З 5 по 10 грудня в Лондоні за участю усіх ключових партнерів триває презентація структури сек’юритизації в Україні. Мінагрополітики там представляє мій заступник із питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.
Інвестиційне роуд-шоу відбувається в рамках проекту UACMD, який розробили Мінагрополітики, IFC та компанія ARIA Commodities. Серед учасників – українські фінансові установи та постачальники сільськогосподарських ресурсів, які є потенційними цедентами (кредиторами, які передають іншій особі своє право на вимагання оплати боргового зобов'язання) сек'юритизації.
Україна вперше представляє у світі свої кейси за портфелями аграрних кредитів на такому рівні. Тривають зустрічі з британськими, нідерландськими, індійськими та іншими міжнародними інвестиційними компаніями, які спеціалізуються на інвестуванні в аграрні активи. З української сторони — компанії-оригінатори, які шукають залучення коштів від інвесторів, а також сервіс-провайдерів, які нададуть супровід, обслуговування та моніторинг інвестицій.
Сек'юритизація дає додаткову можливість для росту аграрної економіки та можливість залучення масштабного фінансування з міжнародних ринків капіталу.
Перші й дуже помітні кроки зроблено цього року. Так, аграрії залучили кредитів у банках на пільгових умовах понад 60 млрд грн. Для компенсації відсотків за цими кредитами спрямовано 1,2 млрд грн.
Крім того, вони отримали понад 30 млрд грн кредитів за програмою «5-7-9 %».
У 2022-му запускаємо Фонд гарантування кредитів, завдяки якому малі фермери, які обробляють до 500 га, матимуть гарантії від держави для отримання кредитів у фінустановах.
Але й цього недостатньо. Адже на часі відкривати глобальні ринки. Чим більше фінансових ресурсів – тим більше можливостей для розвитку: нарощувати виробництво, збільшувати продуктивність, а отже, й прибутковість.
Ефективний фінансовий інструмент, зокрема й в агросекторі, – сек’юритизація. Він дозволяє конвертувати неліквідні активи на ліквідні дохідні цінні папери – структурувати фінанси. Транслюючи переваги цього інструменту на своїх клієнтів, кредитори забезпечують своїм компаніям конкурентні переваги та довгостроковий розвиток.
Загалом із впровадженням сек’юритизації вартість фінансування у секторі знижується.
Світовий ринок цих фінансів на сьогодні сягає $ 11 трлн і продовжує постійне зростання.
Візьмімо Бразилію. У 90-ті роки ця сільськогосподарська країна зіткнулася з голодом кредитування для аграріїв – сьогодні воно сягає десятків мільярдів доларів. Це дозволяє країні впевнено лідирувати і вже довгий час входити в ТОП-5 експортерів с/г продукції.
Механізм аграрних розписок уже підтвердив свою ефективність і в Україні. Так, із 2015 року їх було видано понад 7,5 тисяч на суму $ 1,8 млрд. Причому більшість із агровиробників, яким надавалося кредитування, — саме невеликі господарства. Завдяки таким розпискам виробники використовували майбутній врожай як заставу, щоб вчасно залучати фінансування та інвестувати у виробництво. Сьогодні можна з упевненістю на всі 100% сказати, що цей інструмент виявився прикладом одного з найуспішніших партнерств України з міжнародними інституціями.
А тому Мінагрополітики сьогодні веде перемовини з IFC про запуск пілотного проекту «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу».
З 5 по 10 грудня в Лондоні за участю усіх ключових партнерів триває презентація структури сек’юритизації в Україні. Мінагрополітики там представляє мій заступник із питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.
Інвестиційне роуд-шоу відбувається в рамках проекту UACMD, який розробили Мінагрополітики, IFC та компанія ARIA Commodities. Серед учасників – українські фінансові установи та постачальники сільськогосподарських ресурсів, які є потенційними цедентами (кредиторами, які передають іншій особі своє право на вимагання оплати боргового зобов'язання) сек'юритизації.
Україна вперше представляє у світі свої кейси за портфелями аграрних кредитів на такому рівні. Тривають зустрічі з британськими, нідерландськими, індійськими та іншими міжнародними інвестиційними компаніями, які спеціалізуються на інвестуванні в аграрні активи. З української сторони — компанії-оригінатори, які шукають залучення коштів від інвесторів, а також сервіс-провайдерів, які нададуть супровід, обслуговування та моніторинг інвестицій.
Сек'юритизація дає додаткову можливість для росту аграрної економіки та можливість залучення масштабного фінансування з міжнародних ринків капіталу.
Цей рік для аграріїв був значно сприятливішим із точки зору їхньої діяльності та показників виробництва. І цьому є низка причин.
Передовсім ми відвоювали для українського АПК профільне Міністерство і цим самим запустили багато процесів, які останні два роки були призупинені. Зокрема, забезпечили аграріїв низкою програм із держпідтримки та в цілому ухвалили багато нормативних документів, які спростили життя та діяльність аграріям.
Сьогодні на засіданні Уряд ухвалив ще дві важливі постанови, що сприяють розвитку сільського господарства в Україні. Завдяки цим документам аграрії зможуть убезпечити свій врожай від несприятливих погодних сценаріїв.
Йдеться про державну підтримку у формі здешевлення страхових платежів при страхуванні своєї продукції. Тобто страхування врожаю для аграріїв тепер стане дешевшим.
Відповідно до Постанови, яка регламентує порядок надання цієї допомоги, розмір компенсації становитиме до 60 % від вартості фактично сплачених страхових платежів.
Для того щоб отримати таку підтримку, аграрію потрібно зроби дві дії:
1 - застрахувати сільськогосподарську продукцію в уповноваженого страховика,
2- подати страховику заявку на отримання державної підтримки встановленого зразка.
Перелік уповноважених страховиків ми розмістимо на сайті Мінагрополітики.
У 2022 році ми плануємо здешевлювати страхові платежі за договорами страхування на пшеницю озиму на період перезимівлі відповідно до стандартизованого страхового продукту, який затверджений наказом Мінагрополітики від 25 листопада 2021 року № 385.Ч.
Передовсім ми відвоювали для українського АПК профільне Міністерство і цим самим запустили багато процесів, які останні два роки були призупинені. Зокрема, забезпечили аграріїв низкою програм із держпідтримки та в цілому ухвалили багато нормативних документів, які спростили життя та діяльність аграріям.
Сьогодні на засіданні Уряд ухвалив ще дві важливі постанови, що сприяють розвитку сільського господарства в Україні. Завдяки цим документам аграрії зможуть убезпечити свій врожай від несприятливих погодних сценаріїв.
Йдеться про державну підтримку у формі здешевлення страхових платежів при страхуванні своєї продукції. Тобто страхування врожаю для аграріїв тепер стане дешевшим.
Відповідно до Постанови, яка регламентує порядок надання цієї допомоги, розмір компенсації становитиме до 60 % від вартості фактично сплачених страхових платежів.
Для того щоб отримати таку підтримку, аграрію потрібно зроби дві дії:
1 - застрахувати сільськогосподарську продукцію в уповноваженого страховика,
2- подати страховику заявку на отримання державної підтримки встановленого зразка.
Перелік уповноважених страховиків ми розмістимо на сайті Мінагрополітики.
У 2022 році ми плануємо здешевлювати страхові платежі за договорами страхування на пшеницю озиму на період перезимівлі відповідно до стандартизованого страхового продукту, який затверджений наказом Мінагрополітики від 25 листопада 2021 року № 385.Ч.
Підписав із Федерацією риболовного спорту України документ про співпрацю. Для них це перший офіційний документ із профільним міністерством. В історії взаємовідносин влади та спортивної/любительської рибалки такої ініціативи ще не було. І я радий, що вона відбулася.
Уявіть собі, в нашій країні не менше 8 млн людей, які захоплюються риболовецькою справою. Але для такої кількості рибалок ми досі не маємо сучасного правового регулювання і чіткої стратегії розвитку у взаємодії з державою. Тоді як усі вони популяризують свою справу і зацікавлені в розвитку водних біоресурсів.
Документ про співпрацю, який ми підписали, в першу чергу стане поштовхом до спільної роботи над врегулюванням всіх питань, які ніхто раніше не вирішував. А ще – це стане основою діджиталізації сервісів для рибалок-спортсменів і любителів! Ми розпочали роботу над кабінетом риболова, що запрацює для зручності мільйонів громадян уже найближчим часом. І ми знайдемо рішення для того, щоб рибалки змогли у законний і адекватний спосіб, на засадах оплатності й без шкоди природньому середовищу та водним біоресурсам, здійснювати вилов понад встановлених обсягів безоплатного вилову.
Моя мета, щоб державна функція у галузі спортивної та любительської рибної ловлі була спрямована до людей. І я переконаний, що наша взаємодія та співпраця з людьми, яких представляє наш новий партнер – Федерація риболовного спорту, дасть поштовх до максимального синергетичного ефекту між владою та громадськістю у контексті розвитку галузі.
Безумовно, 2022 рік для рибного господарства буде ознаменований ключовими змінами на всіх рівнях: це реформа апарату Держрибагентства, територіальних органів, цифровізація сервісів та удосконалення нормативно-правової бази. Це масштабна робота, яка потребує багато ресурсів, і ми розпочинаємо робити її вже сьогодні.
Уявіть собі, в нашій країні не менше 8 млн людей, які захоплюються риболовецькою справою. Але для такої кількості рибалок ми досі не маємо сучасного правового регулювання і чіткої стратегії розвитку у взаємодії з державою. Тоді як усі вони популяризують свою справу і зацікавлені в розвитку водних біоресурсів.
Документ про співпрацю, який ми підписали, в першу чергу стане поштовхом до спільної роботи над врегулюванням всіх питань, які ніхто раніше не вирішував. А ще – це стане основою діджиталізації сервісів для рибалок-спортсменів і любителів! Ми розпочали роботу над кабінетом риболова, що запрацює для зручності мільйонів громадян уже найближчим часом. І ми знайдемо рішення для того, щоб рибалки змогли у законний і адекватний спосіб, на засадах оплатності й без шкоди природньому середовищу та водним біоресурсам, здійснювати вилов понад встановлених обсягів безоплатного вилову.
Моя мета, щоб державна функція у галузі спортивної та любительської рибної ловлі була спрямована до людей. І я переконаний, що наша взаємодія та співпраця з людьми, яких представляє наш новий партнер – Федерація риболовного спорту, дасть поштовх до максимального синергетичного ефекту між владою та громадськістю у контексті розвитку галузі.
Безумовно, 2022 рік для рибного господарства буде ознаменований ключовими змінами на всіх рівнях: це реформа апарату Держрибагентства, територіальних органів, цифровізація сервісів та удосконалення нормативно-правової бази. Це масштабна робота, яка потребує багато ресурсів, і ми розпочинаємо робити її вже сьогодні.
Вітаю українське державне підприємство «Прозорро.Продажі» з найпрестижнішою нагородою у сфері відкритого урядування — Open Government Partnership Awards-2021.
Україна здобула першість із-поміж 17 країн від європейського регіону за прозорий продаж державних активів. Ми перемогли в категорії Impact Award як проект, що змінює країну та підвищує якість життя в суспільстві.
Премія Партнерства відкритого уряду надається реформаторам, які просувають прозоре інклюзивне підзвітне управління. Цьому партнерству рівно 10 років, воно об’єднує 78 країн та 76 місцевих органів влади, що представляють понад два мільярди осіб, а також тисячі організацій громадянського суспільства.
Переможців цьогорічної премії оголосили 15 грудня під час Open Government Partnership #OGPSummit у Республіці Корея.
Ось уже два місяці через «Прозорро.Продажі» можна оголосити земельні аукціони з оренди та відчуження землі сільськогосподарського призначення. За цей час органи місцевої влади заробили до бюджетів різних рівнів 105 млн грн.
А головне, що е-аукціони дають можливість не тільки в декілька разів помножити вартість реалізації активів, а й унеможливлюють будь-яке втручання та спроби вплинути на результат.
Вітаю колег зі світовим визнанням!
Чудово, що «Прозорро.Продажі» забезпечують якісний розвиток земельної реформи в Україні!
Україна здобула першість із-поміж 17 країн від європейського регіону за прозорий продаж державних активів. Ми перемогли в категорії Impact Award як проект, що змінює країну та підвищує якість життя в суспільстві.
Премія Партнерства відкритого уряду надається реформаторам, які просувають прозоре інклюзивне підзвітне управління. Цьому партнерству рівно 10 років, воно об’єднує 78 країн та 76 місцевих органів влади, що представляють понад два мільярди осіб, а також тисячі організацій громадянського суспільства.
Переможців цьогорічної премії оголосили 15 грудня під час Open Government Partnership #OGPSummit у Республіці Корея.
Ось уже два місяці через «Прозорро.Продажі» можна оголосити земельні аукціони з оренди та відчуження землі сільськогосподарського призначення. За цей час органи місцевої влади заробили до бюджетів різних рівнів 105 млн грн.
А головне, що е-аукціони дають можливість не тільки в декілька разів помножити вартість реалізації активів, а й унеможливлюють будь-яке втручання та спроби вплинути на результат.
Вітаю колег зі світовим визнанням!
Чудово, що «Прозорро.Продажі» забезпечують якісний розвиток земельної реформи в Україні!
Перший важливий крок на шляху до відновлення й розвитку виноградарства та садівництва в Україні зроблено!
317 народних депутатів проголосували в цілому за законопроект № 2064, який передбачає важливі й рушійні зміни в галузі.
Хочу окреслити основні пункти, чому цей закон наскільки важливий як для аграріїв, так і для держави.
Перше. Законом передбачено збільшення мінімального строку оренди під багаторічне насадження у 25 років. Не секрет, що в Україні в останні роки площі насаджень зменшилися і відсутність тривалого терміну оренди була однією з ключових проблем. Тож тепер є шанс змінити цю тенденцію. Окрім строку оренди, інвестор, який захоче вкласти кошти у сад, паралельно отримує довіру та впевненість щодо своїх дій. А це колосально вплине на збільшення робочих місць. У середньому 20 сезонних працівників працюють на 1 гектар. Не забуваймо, що виноград – це експортний продукт, тому це можливість покращити економічні показники, зокрема це плюс у додану вартість.
Друге. Це створення для аграріїв державної підтримки. А в нашому випадку – синергія між уже наявними програмами допомоги. Крім того, що ми збільшуємо довіру аграріїв, ми ще й заохочуємо їх вкладати інвестиції. Формула прозора і зрозуміла: інвестуєш в актив = отримуєш повернення довгострокових інвестицій.
Третє. Садівництво і виноградарство з точки зору збереження ґрунтів є дуже заощадливими. У сьогоднішній реаліях, коли тисячі гектарів українських земель виснажені, садівництво є хорошим компромісом. До того ж, це можливість забезпечити себе високоякісними продуктами харчування і сировиною для переробної промисловості.
Дякую народним депутатам за голоси. Вітаю аграріїв з перемогою!
317 народних депутатів проголосували в цілому за законопроект № 2064, який передбачає важливі й рушійні зміни в галузі.
Хочу окреслити основні пункти, чому цей закон наскільки важливий як для аграріїв, так і для держави.
Перше. Законом передбачено збільшення мінімального строку оренди під багаторічне насадження у 25 років. Не секрет, що в Україні в останні роки площі насаджень зменшилися і відсутність тривалого терміну оренди була однією з ключових проблем. Тож тепер є шанс змінити цю тенденцію. Окрім строку оренди, інвестор, який захоче вкласти кошти у сад, паралельно отримує довіру та впевненість щодо своїх дій. А це колосально вплине на збільшення робочих місць. У середньому 20 сезонних працівників працюють на 1 гектар. Не забуваймо, що виноград – це експортний продукт, тому це можливість покращити економічні показники, зокрема це плюс у додану вартість.
Друге. Це створення для аграріїв державної підтримки. А в нашому випадку – синергія між уже наявними програмами допомоги. Крім того, що ми збільшуємо довіру аграріїв, ми ще й заохочуємо їх вкладати інвестиції. Формула прозора і зрозуміла: інвестуєш в актив = отримуєш повернення довгострокових інвестицій.
Третє. Садівництво і виноградарство з точки зору збереження ґрунтів є дуже заощадливими. У сьогоднішній реаліях, коли тисячі гектарів українських земель виснажені, садівництво є хорошим компромісом. До того ж, це можливість забезпечити себе високоякісними продуктами харчування і сировиною для переробної промисловості.
Дякую народним депутатам за голоси. Вітаю аграріїв з перемогою!
30-й рік незалежності України отримав ще одну історичну подію: безпрецедентний рекорд врожаю.
Ми завершуємо цьогорічний збір зернових, зернобобових та олійних культур рекордом у понад 106 млн тонн. Це абсолютний максимум за всю історію нашої держави!
Зернових та зернобобових – понад 84 млн тонн.
Олійних культур – 22,6 млн тонн.
Ми навіть перевищили свій прогноз у 100 млн тонн.
Рік виявився рекордним не без урахування сприятливих ґрунтово-кліматичних умов, але й завдяки державній допомозі аграріям!
Завдяки ініційованій Президентом України програмі «Доступні кредити 5–7–9 %» аграрії отримали понад 30 млрд грн кредитів на максимально вигідних умовах.
З наступного року ми запускаємо Фонд часткового гарантування кредитів. Він дозволить профінансувати саме малих аграріїв, які обробляють до 500 га, на 24 млрд грн у рік. Раніше їм був закритий доступ до кредитування. Механізми кредитування будуть подібні до тих, які передбачені програмою «5–7–9 %».
Але ми не зупиняємося на досягнутому. Саме тому в цьому році було розпочато іригаційну реформу. У найближчі дні Мінагрополітики спрямує перші виплати аграріям, які вклали кошти у відновлення меліоративної інфраструктури. На самому початку наступного року ми плануємо ухвалити в другому читанні законопроект про об’єднання водокористувачів, який стане запорукою сталого розвитку галузі, масового притоку приватних інвестицій у зрошення. Як результат, у п’ятирічній перспективі, а може й раніше, рекордні врожаї стануть для нас звичною практикою.
Окрім цього, в продовження сталого розвитку сільського господарства в 2022 році повноцінно функціонуватиме електронний державний реєстр дотацій та агрострахування.
Я вдячний усім аграріям України за якісну працю та високі показники. За підтримку земельної реформи! За те, що своєю працею та любов’ю до землі ви будуєте статус України як гаранта продовольчої безпеки світу. Завдяки вам, шановні аграрії, наша держава стає ключовим гравцем на міжнародному аграрному ринку!
P.S. Програмні цілі, озвучені на форумі в травні «Україна 30. Земля», виконані. Борітеся – поборете!
https://youtu.be/yUxw2awPS_k
Ми завершуємо цьогорічний збір зернових, зернобобових та олійних культур рекордом у понад 106 млн тонн. Це абсолютний максимум за всю історію нашої держави!
Зернових та зернобобових – понад 84 млн тонн.
Олійних культур – 22,6 млн тонн.
Ми навіть перевищили свій прогноз у 100 млн тонн.
Рік виявився рекордним не без урахування сприятливих ґрунтово-кліматичних умов, але й завдяки державній допомозі аграріям!
Завдяки ініційованій Президентом України програмі «Доступні кредити 5–7–9 %» аграрії отримали понад 30 млрд грн кредитів на максимально вигідних умовах.
З наступного року ми запускаємо Фонд часткового гарантування кредитів. Він дозволить профінансувати саме малих аграріїв, які обробляють до 500 га, на 24 млрд грн у рік. Раніше їм був закритий доступ до кредитування. Механізми кредитування будуть подібні до тих, які передбачені програмою «5–7–9 %».
Але ми не зупиняємося на досягнутому. Саме тому в цьому році було розпочато іригаційну реформу. У найближчі дні Мінагрополітики спрямує перші виплати аграріям, які вклали кошти у відновлення меліоративної інфраструктури. На самому початку наступного року ми плануємо ухвалити в другому читанні законопроект про об’єднання водокористувачів, який стане запорукою сталого розвитку галузі, масового притоку приватних інвестицій у зрошення. Як результат, у п’ятирічній перспективі, а може й раніше, рекордні врожаї стануть для нас звичною практикою.
Окрім цього, в продовження сталого розвитку сільського господарства в 2022 році повноцінно функціонуватиме електронний державний реєстр дотацій та агрострахування.
Я вдячний усім аграріям України за якісну працю та високі показники. За підтримку земельної реформи! За те, що своєю працею та любов’ю до землі ви будуєте статус України як гаранта продовольчої безпеки світу. Завдяки вам, шановні аграрії, наша держава стає ключовим гравцем на міжнародному аграрному ринку!
P.S. Програмні цілі, озвучені на форумі в травні «Україна 30. Земля», виконані. Борітеся – поборете!
https://youtu.be/yUxw2awPS_k
YouTube
Україна 30 Промова про урожай
Постійно наголошую, що нашою стратегією в агросекторі є посилення турботи саме про малих і середніх аграріїв.
Їм розвиватися значно складніше, ніж великим гравцям ринку, але кумулятивний ефект, який їхня діяльність приносить українській економіці, дуже потужний. Тому кожен свій крок у цьому році ми звіряємо з тим, щоб забезпечити невеликі фермерські господарства необхідною їм фінансовою підтримкою у максимально можливому обсязі.
Ще один дуже важливий і потрібний крок у цьому напрямі зроблено сьогодні. Так, Кабмін вніс зміни до Постанови № 1102 щодо надання безвідсоткових кредитів сімейним фермерським господарствам без набуття статусу юридичної особи. Ці кредити будуть спрямовані на придбання до 20 га землі сільськогосподарського призначення через Укрдержфонд.
Їх суму ми сьогодні збільшили вдвічі – до 1 млн грн. І термін погашення так само пролонгований на вдвічі довший строк – до 10 років. Жодних відсотків за ними аграріям платити не доведеться. На наступний рік за цією програмою вже передбачено й буде виділено 100 млн грн. За необхідності, сума буде ще збільшена.
Змінами до Постанови враховано справедливіший розподіл коштів між регіонами та усунено диспропорції між обсягами коштів, які можуть бути спрямовані на кредитування.
Вважаю, що на рівні з запуском Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (який дозволить нам профінансувати аграріїв, що обробляють до 500 га землі, на суму 24 млрд грн) – ми сьогодні посилили ще один дуже важливий фінансовий інструмент для невеликих сімейних фермерських господарств.
Їм розвиватися значно складніше, ніж великим гравцям ринку, але кумулятивний ефект, який їхня діяльність приносить українській економіці, дуже потужний. Тому кожен свій крок у цьому році ми звіряємо з тим, щоб забезпечити невеликі фермерські господарства необхідною їм фінансовою підтримкою у максимально можливому обсязі.
Ще один дуже важливий і потрібний крок у цьому напрямі зроблено сьогодні. Так, Кабмін вніс зміни до Постанови № 1102 щодо надання безвідсоткових кредитів сімейним фермерським господарствам без набуття статусу юридичної особи. Ці кредити будуть спрямовані на придбання до 20 га землі сільськогосподарського призначення через Укрдержфонд.
Їх суму ми сьогодні збільшили вдвічі – до 1 млн грн. І термін погашення так само пролонгований на вдвічі довший строк – до 10 років. Жодних відсотків за ними аграріям платити не доведеться. На наступний рік за цією програмою вже передбачено й буде виділено 100 млн грн. За необхідності, сума буде ще збільшена.
Змінами до Постанови враховано справедливіший розподіл коштів між регіонами та усунено диспропорції між обсягами коштів, які можуть бути спрямовані на кредитування.
Вважаю, що на рівні з запуском Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (який дозволить нам профінансувати аграріїв, що обробляють до 500 га землі, на суму 24 млрд грн) – ми сьогодні посилили ще один дуже важливий фінансовий інструмент для невеликих сімейних фермерських господарств.
Агросектор у цьому році показав найвищий рівень зростання у порівнянні з іншими галузями економіки (+ 16,7 % за 11 місяців року). Він продовжує залишатися її локомотивом, основою стабільної експортної виручки та гарантом продовольчої безпеки України й світу, осередком створення десятків тисяч робочих місць та мільярдних наповнень місцевих бюджетів.
І для того щоб розвивати та посилювати цю динаміку, підтримка держави для аграріїв має бути все більш відчутною.
Цьогоріч 55 тисяч аграріїв отримали від держави 4,6 млрд грн. Ми застосували нові підходи і зробили основний акцент саме на малих та середніх с/г товаровиробниках. На галузях, які потребували ще більшої уваги від держави: тваринництві, садівництві, переробці с/г продукції, с/г машинобудування.
Детальніше з абсолютно всіма напрямами держпідтримки та сумами коштів ви можете ознайомитися у презентації за посиланням: https://cutt.ly/hUQYx7a.
Станом на зараз державна підтримка вичерпана на 100 %. Активний запит аграріїв свідчить про довіру до програм і механізмів розподілу. Найголовніше, що вони бачать для себе перспективи та умови для розвитку справи в Україні. Стала аграрна політика дає можливість формувати рекордні показники врожайності, а також забезпечити більш ніж 30 тисяч нових робочих місць у нинішньому році.
На наступний рік – плани не менш амбітні. У пріоритеті залишаться переробка, тваринництво, садівництво та меліорація, адже саме в цих сферах створюється найбільша кількість робочих місць. Вони є найбільш капіталомісткі з точки зору створення доданої вартості. Крім того, у фокусі буде новий напрям — агрострахування. Він допоможе аграріям більш впевнено реалізовувати свою діяльність, незважаючи на природні та фінансові негаразди.
Ще один новий напрям держпідтримки — меліорація — вже дав можливість запустити пілотні проекти в різних областях і буде масштабований після запуску об’єднання водокористувачів у 2022 році.
Фінансові обсяги держпідтримки зберігаються на рівні 2021 року, однак цього не достатньо. На рівні Уряду є спільна позиція, що підтримка має бути збільшена за результатами І півріччя 2022 року, оскільки агросектор сьогодні дає найбільший приріст ВВП країни. Також ми працюватимемо над розширенням доступного кредитування аграріям, яке має сягати мінімум 100 млрд грн.
Для цього ми також запустимо в 2022-му Державний аграрний реєстр – електронну систему, яка відкриє всі дані про державну підтримку аграріям та допоможе зі ще більшою поінформованістю фермерів щодо нових програм та можливостей отримання коштів.
А вже зараз на сайті Мінагрополітики ми опублікували дашборд, де в режимі реального часу відображаються всі дані за виплатами держпідтримки: програми, напрями, суми, кількість отримувачів, статистика за областями. Усе до кінцевого бенефіціара за останні три роки. Йдеться про більш ніж 13 млрд грн виплачених державних коштів – усе прозоро й доступно відображено за посиланням: https://cutt.ly/VUbvmqY.
Наша мета, щоб суспільство бачило всі дані та ефективність використання державних коштів. І ми спільними зусиллями формували програми підтримки, вдосконалювали механізми їх розподілу, а головне — розширювали базу підтримки якомога більшій кількості малих та середніх с/г товаровиробників.
І для того щоб розвивати та посилювати цю динаміку, підтримка держави для аграріїв має бути все більш відчутною.
Цьогоріч 55 тисяч аграріїв отримали від держави 4,6 млрд грн. Ми застосували нові підходи і зробили основний акцент саме на малих та середніх с/г товаровиробниках. На галузях, які потребували ще більшої уваги від держави: тваринництві, садівництві, переробці с/г продукції, с/г машинобудування.
Детальніше з абсолютно всіма напрямами держпідтримки та сумами коштів ви можете ознайомитися у презентації за посиланням: https://cutt.ly/hUQYx7a.
Станом на зараз державна підтримка вичерпана на 100 %. Активний запит аграріїв свідчить про довіру до програм і механізмів розподілу. Найголовніше, що вони бачать для себе перспективи та умови для розвитку справи в Україні. Стала аграрна політика дає можливість формувати рекордні показники врожайності, а також забезпечити більш ніж 30 тисяч нових робочих місць у нинішньому році.
На наступний рік – плани не менш амбітні. У пріоритеті залишаться переробка, тваринництво, садівництво та меліорація, адже саме в цих сферах створюється найбільша кількість робочих місць. Вони є найбільш капіталомісткі з точки зору створення доданої вартості. Крім того, у фокусі буде новий напрям — агрострахування. Він допоможе аграріям більш впевнено реалізовувати свою діяльність, незважаючи на природні та фінансові негаразди.
Ще один новий напрям держпідтримки — меліорація — вже дав можливість запустити пілотні проекти в різних областях і буде масштабований після запуску об’єднання водокористувачів у 2022 році.
Фінансові обсяги держпідтримки зберігаються на рівні 2021 року, однак цього не достатньо. На рівні Уряду є спільна позиція, що підтримка має бути збільшена за результатами І півріччя 2022 року, оскільки агросектор сьогодні дає найбільший приріст ВВП країни. Також ми працюватимемо над розширенням доступного кредитування аграріям, яке має сягати мінімум 100 млрд грн.
Для цього ми також запустимо в 2022-му Державний аграрний реєстр – електронну систему, яка відкриє всі дані про державну підтримку аграріям та допоможе зі ще більшою поінформованістю фермерів щодо нових програм та можливостей отримання коштів.
А вже зараз на сайті Мінагрополітики ми опублікували дашборд, де в режимі реального часу відображаються всі дані за виплатами держпідтримки: програми, напрями, суми, кількість отримувачів, статистика за областями. Усе до кінцевого бенефіціара за останні три роки. Йдеться про більш ніж 13 млрд грн виплачених державних коштів – усе прозоро й доступно відображено за посиланням: https://cutt.ly/VUbvmqY.
Наша мета, щоб суспільство бачило всі дані та ефективність використання державних коштів. І ми спільними зусиллями формували програми підтримки, вдосконалювали механізми їх розподілу, а головне — розширювали базу підтримки якомога більшій кількості малих та середніх с/г товаровиробників.
Впродовж останніх тижнів ми вели активний діалог із виробниками вітчизняної продукції. Сьогодні підписано Меморандум з представниками асоціацій, які виробляють товари, що мають істотну соціальну значущість. Це насамперед виробники хліба, борошна, молочної продукції, олії соняшникової, яєць та курятини.
Для збереження цінової стабільності на такі товари, за рішенням Уряду та Президента України, була напрацьована дорожня карта підтримки ключових галузей харчової промисловості. Підписання меморандуму – це свідчення того, що взаєморозуміння між державою та бізнесом є – компромісні рішення знайдені.
Ми об’єднали зусилля, аби створити сприятливі умови для виробників із метою стабілізації ціни на природний газ власного видобутку на засадах законності, прозорості, чесної конкуренції та соціальної відповідальності.
Визначено оптимальний граничний рівень постачальницько-збутової надбавки до ціни природного газу власного видобутку на рівні не більше 25 % для задоволення потреб суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво СОЦІАЛЬНО ВАЖЛИВИХ продовольчих товарів.
У питанні продуктів харчування має зберігатися баланс – це продовольча безпека, відсутність дефіциту, стабілізація цін ринковими інструментами, підтримка національного товаровиробника харчової продукції в період значних коливань на енергоресурси.
Для збереження цінової стабільності на такі товари, за рішенням Уряду та Президента України, була напрацьована дорожня карта підтримки ключових галузей харчової промисловості. Підписання меморандуму – це свідчення того, що взаєморозуміння між державою та бізнесом є – компромісні рішення знайдені.
Ми об’єднали зусилля, аби створити сприятливі умови для виробників із метою стабілізації ціни на природний газ власного видобутку на засадах законності, прозорості, чесної конкуренції та соціальної відповідальності.
Визначено оптимальний граничний рівень постачальницько-збутової надбавки до ціни природного газу власного видобутку на рівні не більше 25 % для задоволення потреб суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво СОЦІАЛЬНО ВАЖЛИВИХ продовольчих товарів.
У питанні продуктів харчування має зберігатися баланс – це продовольча безпека, відсутність дефіциту, стабілізація цін ринковими інструментами, підтримка національного товаровиробника харчової продукції в період значних коливань на енергоресурси.
Ось і добігає до кінця 2021-й. Рік, який приніс багато змін у наше життя. Рік, який, безумовно, для агросектору був визначним та вирішальним!
Не буду підбивати підсумків, бо все велике ще попереду. Але сьогодні хочу подякувати кожному, хто вклав свою душу у всі трансформації, які відбулися в Україні.
Кожному медику, військовому, інженеру, фермеру, студентам. Кожному, хто любить свою країну і робить для неї неможливе. Усі разом ми обов’язково переможемо.
Зичу всім благополуччя, здоров’я та щастя!
Щедрих врожаїв для України та українців, добрих друзів та Божого благословення!
Не буду підбивати підсумків, бо все велике ще попереду. Але сьогодні хочу подякувати кожному, хто вклав свою душу у всі трансформації, які відбулися в Україні.
Кожному медику, військовому, інженеру, фермеру, студентам. Кожному, хто любить свою країну і робить для неї неможливе. Усі разом ми обов’язково переможемо.
Зичу всім благополуччя, здоров’я та щастя!
Щедрих врожаїв для України та українців, добрих друзів та Божого благословення!
