Вмикайте Радіо НВ. Будемо з Дмитром Тузовим говорити про 100 днів ринку землі, про перемоги, плани й очікування.
https://youtu.be/9pMLtfrTWYM
https://youtu.be/9pMLtfrTWYM
Цей рік багатий на рекорди зі збирання агрокультур.
Маємо найбільший врожай гречки за останні декілька років. Два місяці тому наші прогнози були на рівні 100 тисяч тонн. І ось вже сьогодні, будучи на фінішній прямій, але ще її не перетнувши, аграрії намолотили 107 тисяч тонн гречаної крупи. Це показник на рівні 94 %, оскільки збирання завершили лише 15 областей. Тож наші оновлені прогнози становлять понад 110 тисяч тонн. Найвища урожайність зафіксована наразі по Вінницькій області – 15,9 ц/га.
Важливо, що програма державної підтримки виробництва гречки (аграрії отримують до 5 тис. грн субсидії на один гектар оброблюваних угідь, де вирощувалася гречка), яка була ініційована Мінагрополітики в цьому році, вже показує дієві та ефективні результати імпортозаміщення.
Нагадаю, що в 2021-му на підтримку виробників гречки було виділено 50 млн грн. Ми плануємо й надалі підтримувати наших аграріїв та продовжимо цю програму й у наступному році.
Тих, хто спекулює на темі продовольчої безпеки та залякує українців, закликаю дивитися на конкретні цифри: зерном та гречкою українці забезпечені сповна.
Маємо найбільший врожай гречки за останні декілька років. Два місяці тому наші прогнози були на рівні 100 тисяч тонн. І ось вже сьогодні, будучи на фінішній прямій, але ще її не перетнувши, аграрії намолотили 107 тисяч тонн гречаної крупи. Це показник на рівні 94 %, оскільки збирання завершили лише 15 областей. Тож наші оновлені прогнози становлять понад 110 тисяч тонн. Найвища урожайність зафіксована наразі по Вінницькій області – 15,9 ц/га.
Важливо, що програма державної підтримки виробництва гречки (аграрії отримують до 5 тис. грн субсидії на один гектар оброблюваних угідь, де вирощувалася гречка), яка була ініційована Мінагрополітики в цьому році, вже показує дієві та ефективні результати імпортозаміщення.
Нагадаю, що в 2021-му на підтримку виробників гречки було виділено 50 млн грн. Ми плануємо й надалі підтримувати наших аграріїв та продовжимо цю програму й у наступному році.
Тих, хто спекулює на темі продовольчої безпеки та залякує українців, закликаю дивитися на конкретні цифри: зерном та гречкою українці забезпечені сповна.
Поступово та поетапно. Так в Україні працює ринок землі. Ми втілюємо реформу у життя з урахуванням ухваленого законодавства. Окрім того, у суспільстві було багато страхів та маніпуляцій щодо відкриття ринку землі. Тому ми працюємо покроково. І за 100 днів маємо суттєві результати. Нашими досягненнями поділився під час круглого столу за участі представників Фонду Конрада Аденауера в Україні та «Центру прикладних досліджень».
Динаміка, яку ми маємо сьогодні, — більше 30 тис. угод, понад 80 тис. га транзакцій — є фактом того, що процес рухається у позитивній динаміці.
Реформа — це надскладний, структурний процес, на який українці чекали 30 років. Тому в такомі темпі, в якому ми рухаємося зараз, є свої переваги з точки зору вдосконалення як практики, так і законодавства, щоб мінімізувати будь-які ризики.
Наша основна мета — довести українському суспільству, що ринок землі — це нові можливості. Сформувати довіру, втілити нові практики та запропонувати законодавчі ініціативи.
Головне, що ринок землі відбувся як юридичний та фактичний історичний момент. Він дійсно працює, і довіра до нього зростає.
P.S. Із відео за круглим столом можна ознайомитися тут: https://youtu.be/wwx0MOfucmI.
Динаміка, яку ми маємо сьогодні, — більше 30 тис. угод, понад 80 тис. га транзакцій — є фактом того, що процес рухається у позитивній динаміці.
Реформа — це надскладний, структурний процес, на який українці чекали 30 років. Тому в такомі темпі, в якому ми рухаємося зараз, є свої переваги з точки зору вдосконалення як практики, так і законодавства, щоб мінімізувати будь-які ризики.
Наша основна мета — довести українському суспільству, що ринок землі — це нові можливості. Сформувати довіру, втілити нові практики та запропонувати законодавчі ініціативи.
Головне, що ринок землі відбувся як юридичний та фактичний історичний момент. Він дійсно працює, і довіра до нього зростає.
P.S. Із відео за круглим столом можна ознайомитися тут: https://youtu.be/wwx0MOfucmI.
Як добре, що історія не знає умовного способу і нам не треба уявляти, що було б, якби в 1944-му наші предки не вигнали нацистських окупантів зі своєї землі. Будучи на різних фронтах і територіях воєнних дій, вони не дали жодного шансу ворогу. Ціною власного життя.
Сьогодні ми вшановуємо подвиг кожного воїна, пам'ять усіх, хто віддав життя за звільнення України. Щоб засвідчити перемогу життя над смертю. Щоб заповнити порожнечу війни.
P.S. Сьогодні в рамках робочого візиту працюємо на Вінниччині – разом із головою Вінницької ОДА Сергієм Борзовим поклали квіти біля Меморіального комплексу слави.
Сьогодні ми вшановуємо подвиг кожного воїна, пам'ять усіх, хто віддав життя за звільнення України. Щоб засвідчити перемогу життя над смертю. Щоб заповнити порожнечу війни.
P.S. Сьогодні в рамках робочого візиту працюємо на Вінниччині – разом із головою Вінницької ОДА Сергієм Борзовим поклали квіти біля Меморіального комплексу слави.
Вінниччина має унікальне поєднання п'яти умов для стрімкого розвитку агросфери: чорноземи; кліматичні умови; технологічно сучасна інфраструктура (як елеваторна, так і переробна); дуже потужний малий і середній клас аграріїв; широка диверсифікація і в тваринництві, і в садівництві, і в рослинництві.
Усе це створює виняткові можливості. Уже за 10 років регіон може бути потужнішим, ніж будь-яке воєводство Польщі. І сьогодні вкотре в цьому переконався.
При цьому Мінагрополітики чудово розуміє: перше, що чекають від нас аграрії, – це державної підтримки. Насамперед її потребують такі галузі, як садівництво й тваринництво. Адже сусідні європейські держави дотують свого виробника та своїм імпортом ослаблюють український сільськогосподарський ринок.
Торік державна підтримка садівництва була на рівні 290 млн грн, цьогоріч вона збільшилася до 450 млн грн, а в наступному році ми хочемо вийти на більш ніж 1 млрд гривень.
Крім цього, важливо, щоб запрацював закон про агрострахування, ухвалити закон про внутрішню торгівлю, а також здійснити наскрізне зниження ПДВ для соціальної підтримки кінцевого споживача с/г продукції.
На кінець листопада формуємо Аграрно-експортний штаб, аби виробити експортну позицію, насамперед щодо продуктів садівництва та ягідництва.
Вінниччина має для цього увесь необхідний потенціал. Місцеві компанії сьогодні представили виставку свого обладнання – з новітніми технологіями для вирощування та переробки продукції. Також я побував на підприємстві, що спеціалізується на вирощуванні, переробці та продажу свіжих і заморожених ягід, фруктів, овочів та їх похідних – «Фруктона-ВН». Сьогодні тут відкрили цех із виробництва фруктових наповнювачів. Потужність виробництва сягне близько 4,5 тис. тонн на рік. У проект інвестували близько 6 млн євро. Це підприємство на 100% європейського зразка, і воно – українське.
Усе це є свідченням того, що українські аграрії вміють, можуть і хочуть завойовувати і вітчизняний ринок, і глобальний. Але для цього їм потрібна підтримка держави. І ми зробимо все, щоб вона була для них дедалі відчутнішою!
Усе це створює виняткові можливості. Уже за 10 років регіон може бути потужнішим, ніж будь-яке воєводство Польщі. І сьогодні вкотре в цьому переконався.
При цьому Мінагрополітики чудово розуміє: перше, що чекають від нас аграрії, – це державної підтримки. Насамперед її потребують такі галузі, як садівництво й тваринництво. Адже сусідні європейські держави дотують свого виробника та своїм імпортом ослаблюють український сільськогосподарський ринок.
Торік державна підтримка садівництва була на рівні 290 млн грн, цьогоріч вона збільшилася до 450 млн грн, а в наступному році ми хочемо вийти на більш ніж 1 млрд гривень.
Крім цього, важливо, щоб запрацював закон про агрострахування, ухвалити закон про внутрішню торгівлю, а також здійснити наскрізне зниження ПДВ для соціальної підтримки кінцевого споживача с/г продукції.
На кінець листопада формуємо Аграрно-експортний штаб, аби виробити експортну позицію, насамперед щодо продуктів садівництва та ягідництва.
Вінниччина має для цього увесь необхідний потенціал. Місцеві компанії сьогодні представили виставку свого обладнання – з новітніми технологіями для вирощування та переробки продукції. Також я побував на підприємстві, що спеціалізується на вирощуванні, переробці та продажу свіжих і заморожених ягід, фруктів, овочів та їх похідних – «Фруктона-ВН». Сьогодні тут відкрили цех із виробництва фруктових наповнювачів. Потужність виробництва сягне близько 4,5 тис. тонн на рік. У проект інвестували близько 6 млн євро. Це підприємство на 100% європейського зразка, і воно – українське.
Усе це є свідченням того, що українські аграрії вміють, можуть і хочуть завойовувати і вітчизняний ринок, і глобальний. Але для цього їм потрібна підтримка держави. І ми зробимо все, щоб вона була для них дедалі відчутнішою!
Вінничино, дякую за красиву гостинність, й окрема подяка голові ОДА Сергію Борзову за лідерство і за підтримку програми Президента в регіоні!
Зустрічі зі студентами завжди були для мене особливо хвилюючими і такими, які надихають.
Вінницький національний аграрний університет, в якому я побував під час свого робочого візиту, мене дуже підзарядив позитивною енергією та вразив.
Я із задоволенням познайомився з молодими науковцями, які мені представили свої винаходи англійською мовою з дуже фаховми відеопрезентаціями.
Моя викладацька діяльність налічує 10 років. Робота з молоддю — сучасною й свободолюбивою — як ковток свіжого повітря. Під час виступу дав студентам поради, деякі з них нагадаю тут:
Результат роботи приходить тільки тоді, коли є системна тяжка праця. Слова «пощастило», «зірки зійшлися» не працюють.
Не бійтеся брати на себе виклики, в які ніхто не вірить. Вірте в себе!
Гордіться тим, що ви є представниками аграрної спільноти.
Ви покоління, яке має бути в основі розбудови Української держави, і слово «Україна» має гордо звучати скрізь.
Дякую вам за теплу зустріч! Сподіваюся, ви читаєте цей допис. Знайте, ви – надзвичайні!
Вінницький національний аграрний університет, в якому я побував під час свого робочого візиту, мене дуже підзарядив позитивною енергією та вразив.
Я із задоволенням познайомився з молодими науковцями, які мені представили свої винаходи англійською мовою з дуже фаховми відеопрезентаціями.
Моя викладацька діяльність налічує 10 років. Робота з молоддю — сучасною й свободолюбивою — як ковток свіжого повітря. Під час виступу дав студентам поради, деякі з них нагадаю тут:
Результат роботи приходить тільки тоді, коли є системна тяжка праця. Слова «пощастило», «зірки зійшлися» не працюють.
Не бійтеся брати на себе виклики, в які ніхто не вірить. Вірте в себе!
Гордіться тим, що ви є представниками аграрної спільноти.
Ви покоління, яке має бути в основі розбудови Української держави, і слово «Україна» має гордо звучати скрізь.
Дякую вам за теплу зустріч! Сподіваюся, ви читаєте цей допис. Знайте, ви – надзвичайні!
Нещодавно за підтримки Мінагрополітики відбувся фінал змагань стартапів «Агрохакатон». На ньому ми шукали тих, хто втілить інноваційні рішення для всієї галузі. І я радію, що сьогодні формується дуже потужна креативна й прогресивна молодь, яка змінюватиме галузь.
Тут було представлено найбільший каталог інноваційних рішень. Логістика, LandTech, RTK-сигнали, машинне навчання і штучний інтелект, аналіз даних з полів, робототехніка та дрони, зрошування, супутниковий моніторинг, паралельне водіння, точний посів. Розвиток цих напрямів широко затребуваний.
За результатами обрано 12 стартапів, які зможуть пілотувати свої продукти на підприємствах, потрапити на акселераційну програму AgriFood Tech та отримати від партнерів інноваційні тревел-ваучери на покриття витрат на Agro Innovation Week у Дубаї.
Але в цілому кожен, хто взяв участь в «Агрохакатоні» – без сумніву, автор майбутніх потужних колаборацій та нових міжгалузевих надсучаних проектів, які вразять не лише всю країну, а й світ. Разом будуємо майбутнє!
Тут було представлено найбільший каталог інноваційних рішень. Логістика, LandTech, RTK-сигнали, машинне навчання і штучний інтелект, аналіз даних з полів, робототехніка та дрони, зрошування, супутниковий моніторинг, паралельне водіння, точний посів. Розвиток цих напрямів широко затребуваний.
За результатами обрано 12 стартапів, які зможуть пілотувати свої продукти на підприємствах, потрапити на акселераційну програму AgriFood Tech та отримати від партнерів інноваційні тревел-ваучери на покриття витрат на Agro Innovation Week у Дубаї.
Але в цілому кожен, хто взяв участь в «Агрохакатоні» – без сумніву, автор майбутніх потужних колаборацій та нових міжгалузевих надсучаних проектів, які вразять не лише всю країну, а й світ. Разом будуємо майбутнє!