​Щирі вітання зі святом Дня Захисника й Захисниці України та Покрови Пресвятої Богородиці!

Саме під гаслом «Сила нескорених» сім років тому ми вперше почали вітати захисників та захисниць нашої держави.
Наша нескореність – у наших цінностях, поглядах, правді й розумінні життя. Нехай вона справді стає тією силою, яка допомагатиме захищати наші домівки від будь-яких посягань. Нехай Богородиця буде заступницею в нашому житті від усілякої неправди та зла.

У цей день кожній Вашій сім’ї щиро бажаю такої опіки, захисту та миру.

​Молоді українські фермери матимуть підтримку від держави.

Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств» № 1788-ІХ.

Відтепер фермери-господарники до 35 років матимуть змогу першочергово отримувати державну підтримку на реалізацію своєї діяльності.
Кошти на підтримку фермерів будуть виділені з бюджетної програми.

Це рішення — підтримка фермерства з боку голови держави і парламенту. Також з урахуванням аспектів земельної реформи і необхідності підтримки сфери, наступним кроком буде голосування в парламенті закону про фонд часткового гарантування кредитів № 3202-Д, який надасть молодому фермеру доступні фінансові інструменти для роботи на землі.

​15 жовтня вся міжнародна спільнота відзначає День сільської жінки. Сьогодні згадую про свою бабусю – з нею та дідусем я провів своє дошкільне життя. Це ностальгія за дуже теплими й затишними роками.

Тому добре знаю, що таке робота жінки в селі. Як це, прокидатися рано-вранці, вести господарство, тяжко працювати й не чекати якоїсь особливої нагороди чи подяки, а просто сприймати все як нормальну буденність і навіть знаходити в ній радість та насолоду. Бабуся вміла все, і в найтяжчі дні завжди могла заспокоїти й бути центром любові. Така філософія життя притаманна жінкам в селах. І я радий, що бачив на власні очі таке реальне життя, без прикрас.

Моєї бабусі, на жаль, давно немає з нами, але теплий спогад дитинства, її любов — зі мною назавжди.

P.S. А на фото – моя хрещена тьотя Таня. Сьогодні в неї День народження — приїхав її привітати, адже вона стала мені другою мамою. Сільське подвір'я дому незмінно гостинне та затишне. І в неї в гостях я, як вдома.

Передайте сьогодні своїм мамам, бабусям, близьким, які мешкають у селах вітання. Вони – серце українського села, вони – берегині України!

​Земельна реформа задала важливий тренд прозорості земельних відносин. Це означає, що рейдери, корупціонери та інші «схематозники» з кожним днем почуваються все більш безсилими. Наша завдання – по-максимуму закрити для них всі лазівки. Причому працюємо над тим, щоб не тільки реагувати на корупцію з землею, а й попереджати її.

Саме з цією метою Мінагрополітики й Держгеокадастр сьогодні підписали Меморандум про співпрацю з НАЗК.

Крім того, ми розробили детальну дорожню карту з чіткими завданнями та строками їх виконання, щоб усунути будь-який натяк на корупцію в роботі Держгеокадастру.

НАЗК зі свого боку вивчило топ-30 ризиків, які призводять до земельної корупції, провело антикорупційну експертизу нормативно-правових актів. Нові акти, які готуються до ухвалення з боку парламенту чи Уряду, автоматично піддаватимуться такій експертизі.

План співпраці в найближчій перспективі чіткий і простий: увесь облік земель має бути в цифровому доступі; законодавчі норми та нормативне регулювання – удосконалені та позбавлені корупційних факторів.

Це одна з ключових умов для успішної реалізації земельної реформи в Україні!

​Давно назріло питання банківської гарантії для форвардних контрактів аграріїв. Адже це можливість для України вийти на якісно новий експортний рівень і ще краще розвивати позитивну динаміку, яку сьогодні демонструє агросектор. Іноземні партнери від нас чекають стабільності, а наші аграрії – цивілізованого ринку зернових та олійних за чіткими правилами.

Для розуміння, форвардні контракти в зерновій галузі — це договір купівлі-продажу, який засвідчує зобов'язання придбати/продати зерно в певний час та на певних умовах у майбутньому, з фіксацією цін продажу під час укладення такого контракту. Таким чином, постачальник отримує гарантований фіксований дохід у період збору врожаю, коли ціна має більшу волатильність і, як правило, зменшується.

Сьогодні я брав участь у презентації Механізму банківської гарантії для форвардних контрактів від Української зернової асоціації. До обговорення також долучилися представники банківської спільноти: зокрема, Незалежної асоціації банків України, ЄБРР в Україні та IFC в Україні, банківські установи. Запропонований механізм вирівняє можливості всіх виробників, дозволить їм отримати більшу ціну за рахунок премії за надійність, знизить ризики потенційних збитків покупців та гарантує надійність постачальників.

У результаті все це гарантує додаткове наповнення держбюджету, баланс зовнішньої торгівлі, валютні надходження. Дозволить активізувати розвиток сільського господарства. Зробить вітчизняного аграрія стабільним та прогнозованим учасником ринку.

​Ми поступово, але впевнено рухаємося в напрямі проведення в Україні іригаційної реформи. Розвиток зрошуваного землеробства, а отже, і підтримка аграріїв, які працюють на меліорованих землях, наразі є основним пріоритетом Мінагрополітики.

Якщо ми створюємо належні умови с/г виробникам, модернізуємо зрошувальні системи, то водночас і зміцнюємо свої позиції в продовольчій безпеці, а ще – оптимізуємо використання водних ресурсів та електроенергії, що в сьогоднішніх реаліях теж дуже важливо. Вода – це цінність, яку нам уже потрібно починати заощаджувати.

Набула чинності Постанова Кабміну № 1070 – про Порядок надання держпідтримки с/г товаровиробникам, які використовують меліоровані землі. Вона передбачає механізм спрямування коштів у розмірі до 25 % вартості витрат (без урахування податку на додану вартість) за введені в експлуатацію зрошувальні системи з 1 листопада 2020 року по 31 жовтня 2021-го. Виплати відбуватимуться в межах програми фінансової підтримки сільгосптоваровиробників.

Державна політика й надалі буде сфокусована на підтримці аграріїв, які реконструюють наявні або будують нові зрошувальні системи. Адже це значно підвищує ефективність нашого сільського господарства в умовах глобальних змін клімату. Площі меліорованих земель мають збільшуватися!

​Вмикайте Радіо НВ. Будемо з Дмитром Тузовим говорити про 100 днів ринку землі, про перемоги, плани й очікування.

https://youtu.be/9pMLtfrTWYM

​Цей рік багатий на рекорди зі збирання агрокультур.

Маємо найбільший врожай гречки за останні декілька років. Два місяці тому наші прогнози були на рівні 100 тисяч тонн. І ось вже сьогодні, будучи на фінішній прямій, але ще її не перетнувши, аграрії намолотили 107 тисяч тонн гречаної крупи. Це показник на рівні 94 %, оскільки збирання завершили лише 15 областей. Тож наші оновлені прогнози становлять понад 110 тисяч тонн. Найвища урожайність зафіксована наразі по Вінницькій області – 15,9 ц/га.

Важливо, що програма державної підтримки виробництва гречки (аграрії отримують до 5 тис. грн субсидії на один гектар оброблюваних угідь, де вирощувалася гречка), яка була ініційована Мінагрополітики в цьому році, вже показує дієві та ефективні результати імпортозаміщення.

Нагадаю, що в 2021-му на підтримку виробників гречки було виділено 50 млн грн. Ми плануємо й надалі підтримувати наших аграріїв та продовжимо цю програму й у наступному році.

Тих, хто спекулює на темі продовольчої безпеки та залякує українців, закликаю дивитися на конкретні цифри: зерном та гречкою українці забезпечені сповна.

​Поступово та поетапно. Так в Україні працює ринок землі. Ми втілюємо реформу у життя з урахуванням ухваленого законодавства. Окрім того, у суспільстві було багато страхів та маніпуляцій щодо відкриття ринку землі. Тому ми працюємо покроково. І за 100 днів маємо суттєві результати. Нашими досягненнями поділився під час круглого столу за участі представників Фонду Конрада Аденауера в Україні та «Центру прикладних досліджень».

Динаміка, яку ми маємо сьогодні, — більше 30 тис. угод, понад 80 тис. га транзакцій — є фактом того, що процес рухається у позитивній динаміці.

Реформа — це надскладний, структурний процес, на який українці чекали 30 років. Тому в такомі темпі, в якому ми рухаємося зараз, є свої переваги з точки зору вдосконалення як практики, так і законодавства, щоб мінімізувати будь-які ризики.

Наша основна мета — довести українському суспільству, що ринок землі — це нові можливості. Сформувати довіру, втілити нові практики та запропонувати законодавчі ініціативи.

Головне, що ринок землі відбувся як юридичний та фактичний історичний момент. Він дійсно працює, і довіра до нього зростає.

P.S. Із відео за круглим столом можна ознайомитися тут: https://youtu.be/wwx0MOfucmI.

​Вінниччина має унікальне поєднання п'яти умов для стрімкого розвитку агросфери: чорноземи; кліматичні умови; технологічно сучасна інфраструктура (як елеваторна, так і переробна); дуже потужний малий і середній клас аграріїв; широка диверсифікація і в тваринництві, і в садівництві, і в рослинництві.

Усе це створює виняткові можливості. Уже за 10 років регіон може бути потужнішим, ніж будь-яке воєводство Польщі. І сьогодні вкотре в цьому переконався.

При цьому Мінагрополітики чудово розуміє: перше, що чекають від нас аграрії, – це державної підтримки. Насамперед її потребують такі галузі, як садівництво й тваринництво. Адже сусідні європейські держави дотують свого виробника та своїм імпортом ослаблюють український сільськогосподарський ринок.

Торік державна підтримка садівництва була на рівні 290 млн грн, цьогоріч вона збільшилася до 450 млн грн, а в наступному році ми хочемо вийти на більш ніж 1 млрд гривень.

Крім цього, важливо, щоб запрацював закон про агрострахування, ухвалити закон про внутрішню торгівлю, а також здійснити наскрізне зниження ПДВ для соціальної підтримки кінцевого споживача с/г продукції.

На кінець листопада формуємо Аграрно-експортний штаб, аби виробити експортну позицію, насамперед щодо продуктів садівництва та ягідництва.

Вінниччина має для цього увесь необхідний потенціал. Місцеві компанії сьогодні представили виставку свого обладнання – з новітніми технологіями для вирощування та переробки продукції. Також я побував на підприємстві, що спеціалізується на вирощуванні, переробці та продажу свіжих і заморожених ягід, фруктів, овочів та їх похідних – «Фруктона-ВН». Сьогодні тут відкрили цех із виробництва фруктових наповнювачів. Потужність виробництва сягне близько 4,5 тис. тонн на рік. У проект інвестували близько 6 млн євро. Це підприємство на 100% європейського зразка, і воно – українське.

Усе це є свідченням того, що українські аграрії вміють, можуть і хочуть завойовувати і вітчизняний ринок, і глобальний. Але для цього їм потрібна підтримка держави. І ми зробимо все, щоб вона була для них дедалі відчутнішою!