🚀 Сьогодні народні депутати зробили важливий крок для запуску іригаційної реформи в Україні.
312 ‼ парламентарів конституційною більшістю прийняли законопроект про створення об’єднання водокористувачів (ОВК). У цьому законопроекті розробники врахували результати обговорень з міжнародними експертами й профільними асоціаціями, а ця колосальна підтримка парламенту лише засвідчує його якість та суспільну важливість.
Вдячний аграрному комітету і всім парламентарям! Як за сприяння, так і за конструктивну критику. Українські поля, які десятиліттями засихали через недбале управління іригаційною інфраструктурою, отримали шанс на відновлення.
Це подарунок для всіх аграріїв посушливого півдня України! Ключ до відродження зрошувальної системи України! Поштовх до розвитку економіки нашої держави!
Створення ОВК – це старт реформи зрошення в Україні, яка вже має чітку дорожню карту, й започаткування нового етапу розвитку сільського господарства.
312 ‼ парламентарів конституційною більшістю прийняли законопроект про створення об’єднання водокористувачів (ОВК). У цьому законопроекті розробники врахували результати обговорень з міжнародними експертами й профільними асоціаціями, а ця колосальна підтримка парламенту лише засвідчує його якість та суспільну важливість.
Вдячний аграрному комітету і всім парламентарям! Як за сприяння, так і за конструктивну критику. Українські поля, які десятиліттями засихали через недбале управління іригаційною інфраструктурою, отримали шанс на відновлення.
Це подарунок для всіх аграріїв посушливого півдня України! Ключ до відродження зрошувальної системи України! Поштовх до розвитку економіки нашої держави!
Створення ОВК – це старт реформи зрошення в Україні, яка вже має чітку дорожню карту, й започаткування нового етапу розвитку сільського господарства.
Суд поставив крапку в питанні введення квот на імпорт азотних добрив. Вітаю аграрну спільноту❗
ПрАТ «АЗОТ», що входить до групи компаній Ostchem, відкликав позов до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства розвитку економіки щодо введення квот на імпорт азотних добрив. Шостий апеляційний адміністративний суд закрив провадження. Отже, квот на імпорт азотних добрив не буде!
Таке рішення суду є довгоочікуваним та позитивним для всієї аграрної спільноти! Це результат активної позиції та роботи представників аграрних асоціацій ВАР та УКАБ, які виступили третіми сторонами в суді, відстоювали інтереси агровиробників і намагалися довести Феміді всі негативні наслідки введення квот на імпорт азотних добрив як для агросектору, так і для економіки країни в цілому.
Недоцільність та безглуздість введення цих квот зрозумів і сам позивач, а суд у свою чергу відновив справедливість!
Я неодноразово наголошував, що Міністерство аграрної політики та продовольства України — проти будь-якого квотування імпорту добрив. Воно знищує справедливу конкуренцію, дозволяє монополізувати ринок добрив та призводить до збільшення їх вартості. Таку позицію наша команда відстоюватиме й надалі!
Борітеся – поборете!
ПрАТ «АЗОТ», що входить до групи компаній Ostchem, відкликав позов до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства розвитку економіки щодо введення квот на імпорт азотних добрив. Шостий апеляційний адміністративний суд закрив провадження. Отже, квот на імпорт азотних добрив не буде!
Таке рішення суду є довгоочікуваним та позитивним для всієї аграрної спільноти! Це результат активної позиції та роботи представників аграрних асоціацій ВАР та УКАБ, які виступили третіми сторонами в суді, відстоювали інтереси агровиробників і намагалися довести Феміді всі негативні наслідки введення квот на імпорт азотних добрив як для агросектору, так і для економіки країни в цілому.
Недоцільність та безглуздість введення цих квот зрозумів і сам позивач, а суд у свою чергу відновив справедливість!
Я неодноразово наголошував, що Міністерство аграрної політики та продовольства України — проти будь-якого квотування імпорту добрив. Воно знищує справедливу конкуренцію, дозволяє монополізувати ринок добрив та призводить до збільшення їх вартості. Таку позицію наша команда відстоюватиме й надалі!
Борітеся – поборете!
Зараз в особливому фокусі уваги Мінагрополітики – регіони, які за останні роки найбільше постраждали від засухи. Саме тут будуть запущені перші масштабні зрошувальні проекти.
Так, учора завершилися виїзні комітетські слухання на Одещині й Миколаївщині, де обговорювалося законодавче врегулювання функціонування меліоративних систем.
📝 Одещина стала 12-м регіоном, із яким Мінагрополітики, Всеукраїнська асоціація громад підписали Меморандум про співпрацю для ефективного впровадження земельної реформи.
📍 Тут запустимо 12 пілотних проектів із модернізації насосних станцій та меліоративних каналів з загальним бюджетом 350 млн грн. Після цього по всій області будуть масштабовані інші меліоративні об’єкти. Усі вони реалізовуватимуться в рамках державно-приватного партнерства.
📍 Також у регіоні заплановано капітальне відновлення найдавнішої зрошувальної системи України – Нижньо-Дністровської. Її потенціал зрошення наразі використовується лише на 25 %. Цей проект реалізовуватиметься в рамках ЄБРР, сума інвестицій – 90 млн євро.
Під час останньої поїздки на Одещину був приємно вражений, як працюють спеціалісти насосних станцій, тому не маю сумнівів в успіху цих проектів.
💧 Щодо Миколаївщини, то тут гостро стоїть питання з Інгулецькою зрошувальною системою, насамперед із екологічної точки зору. Тому завдання на найближчий час – розчистка річки Інгулець, забезпечення необхідної для зрошення якості води, нівелювання негативного впливу на екологію від роботи гірничо-збагачувальних комбінатів.
Фермери очікують прогнозованості та чіткого розуміння, яку кількість якісної води та в які періоди вони зможуть отримувати в наступні роки. Чи матимуть безперебійне постачання електроенергії. Чи отримають підтримку облдержадміністрацій та облрад.
Готуємо спільні рішення, щоб вони отримали такі гарантії не на словах, а на ділі❗
Так, учора завершилися виїзні комітетські слухання на Одещині й Миколаївщині, де обговорювалося законодавче врегулювання функціонування меліоративних систем.
📝 Одещина стала 12-м регіоном, із яким Мінагрополітики, Всеукраїнська асоціація громад підписали Меморандум про співпрацю для ефективного впровадження земельної реформи.
📍 Тут запустимо 12 пілотних проектів із модернізації насосних станцій та меліоративних каналів з загальним бюджетом 350 млн грн. Після цього по всій області будуть масштабовані інші меліоративні об’єкти. Усі вони реалізовуватимуться в рамках державно-приватного партнерства.
📍 Також у регіоні заплановано капітальне відновлення найдавнішої зрошувальної системи України – Нижньо-Дністровської. Її потенціал зрошення наразі використовується лише на 25 %. Цей проект реалізовуватиметься в рамках ЄБРР, сума інвестицій – 90 млн євро.
Під час останньої поїздки на Одещину був приємно вражений, як працюють спеціалісти насосних станцій, тому не маю сумнівів в успіху цих проектів.
💧 Щодо Миколаївщини, то тут гостро стоїть питання з Інгулецькою зрошувальною системою, насамперед із екологічної точки зору. Тому завдання на найближчий час – розчистка річки Інгулець, забезпечення необхідної для зрошення якості води, нівелювання негативного впливу на екологію від роботи гірничо-збагачувальних комбінатів.
Фермери очікують прогнозованості та чіткого розуміння, яку кількість якісної води та в які періоди вони зможуть отримувати в наступні роки. Чи матимуть безперебійне постачання електроенергії. Чи отримають підтримку облдержадміністрацій та облрад.
Готуємо спільні рішення, щоб вони отримали такі гарантії не на словах, а на ділі❗
Ініціатива Президента України Володимира Зеленського щодо підтримки та розвитку картоплярства — вже в дії. Знадобився рік, щоб обіцянки перетворилися на результат. Постанова про надання державної підтримки виробникам картоплі наразі перебуває на фінішній прямій у Кабінеті Міністрів. Завтра буде фінальне рішення Уряду.
Як все було.
Торік Президент України під час свого візиту на Херсонщину пообіцяв спільноті виробників картоплярства взяти під особистий контроль проблему розвитку галузі. На цій же зустрічі віце-президент Української асоціації виробників картоплі Сергій Рибалко окреслив Президентові, яка, власне, допомога їм потрібна. Передовсім ішлося про 20—25 % компенсації за будівництво картоплесховищ, цехів.
Після цієї розмови минув рік. В останній свій візит на Херсонщину я запевнив представників картоплярства в Україні, що документ Постанови щодо їхньої державної підтримки вже в Кабміні. Я називаю це нашим пілотним проектом, яким ми перекриваємо ті прохання, які озвучувалися від Української асоціації виробників картоплі. Навіть більше – ми пішли далі і заклали в проекті 50 % такої компенсації.
Дякую потужній команді, в яку увійшли представники нашого відомства, Мінекономіки, Держпродспоживслужби, НААН, Української асоціації виробників картоплі та Української плодоовочевої асоціації за якісну проектну роботу!
Вдячний аграрному комітету за всебічну підтримку!
Дякую Президенту за важливі ініціативи і можливість їх реалізувати.
Попереду в нас масштабні плани на 2022-й рік. Розвитку картоплярства в Україні бути!
Деталі — у відео 👇
https://youtu.be/VftV7qmCCUA
Як все було.
Торік Президент України під час свого візиту на Херсонщину пообіцяв спільноті виробників картоплярства взяти під особистий контроль проблему розвитку галузі. На цій же зустрічі віце-президент Української асоціації виробників картоплі Сергій Рибалко окреслив Президентові, яка, власне, допомога їм потрібна. Передовсім ішлося про 20—25 % компенсації за будівництво картоплесховищ, цехів.
Після цієї розмови минув рік. В останній свій візит на Херсонщину я запевнив представників картоплярства в Україні, що документ Постанови щодо їхньої державної підтримки вже в Кабміні. Я називаю це нашим пілотним проектом, яким ми перекриваємо ті прохання, які озвучувалися від Української асоціації виробників картоплі. Навіть більше – ми пішли далі і заклали в проекті 50 % такої компенсації.
Дякую потужній команді, в яку увійшли представники нашого відомства, Мінекономіки, Держпродспоживслужби, НААН, Української асоціації виробників картоплі та Української плодоовочевої асоціації за якісну проектну роботу!
Вдячний аграрному комітету за всебічну підтримку!
Дякую Президенту за важливі ініціативи і можливість їх реалізувати.
Попереду в нас масштабні плани на 2022-й рік. Розвитку картоплярства в Україні бути!
Деталі — у відео 👇
https://youtu.be/VftV7qmCCUA
YouTube
Підтримка та розвиток картоплярства в дії
Ініціатива Президента України Володимира Зеленського щодо підтримки та розвитку картоплярства — вже в дії. Знадобився рік, щоб обіцянки перетворилися на результат. Постанова про надання державної підтримки виробникам картоплі наразі перебуває на фінішній…
Днями відвідав завод «ВКО “МААНС”» на Рівненщині. Його діяльність – приклад, коли в період війни український підприємець Станіслав Середюк розпочав локалізацію виробництва української жниварки, створивши аналоги, які не поступаються європейським.
Проте нам треба рухатися далі. Наразі формуємо спеціальну програму підтримки для тих, хто візьме на себе відповідальність розробити український трактор та комбайн із високим ступенем локалізації.
Для цього зараз розробляємо програму державної підтримки, в якій буде передбачена ставка компенсації не менше 40 % із відповідними податковими пільгами на виробництво складної с/г техніки. Напрацьовуємо законопроект про підтримку вітчизняного с/г машинобудування.
Запрошую до співпраці українських виробників. Як міністр я завжди просуватиму в першу чергу їх і їхні інтереси.
Проте нам треба рухатися далі. Наразі формуємо спеціальну програму підтримки для тих, хто візьме на себе відповідальність розробити український трактор та комбайн із високим ступенем локалізації.
Для цього зараз розробляємо програму державної підтримки, в якій буде передбачена ставка компенсації не менше 40 % із відповідними податковими пільгами на виробництво складної с/г техніки. Напрацьовуємо законопроект про підтримку вітчизняного с/г машинобудування.
Запрошую до співпраці українських виробників. Як міністр я завжди просуватиму в першу чергу їх і їхні інтереси.
Сьогодні Верховна Рада зробила важливий крок для того, щоб сільська молодь успішно реалізовувала підприємницькі ініціативи в себе на місцях. Це був принциповий для нашої команди законодавчий акт!
Довгоочікуваний законопроект № 4046 про державну допомогу молодим фермерам у другому читанні та в цілому ухвалено ✅
Завдяки йому відтепер фермери до 35 років матимуть змогу першочергово отримувати державну підтримку на реалізацію своєї діяльності.
Трохи передісторії.
В Україні діє ЗУ «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», в якому держава підтримує підприємництво серед молоді, але в ньому не визначено пріоритетність підтримки фермерських господарств, які очолюють молоді люди. Це не сприяло ні створенню робочих місць у сільських місцевостях, ні розвитку фермерських господарств, ні сповільненню відтоку молоді з села.
Хоча внесок фермерів у розвиток та підтримку сільського господарства України зокрема й економіки нашої держави в цілому колосальний. 50% валової с/г продукції в Україні дають саме фермерські та особисті селянські господарства. Разом вони обробляють близько 9 млн сільськогосподарських угідь. На виробництві с/г продукції в нас спеціалізуються понад 50 тис. с/г підприємств, 92 % із яких – фермерські господарства.
Державна допомога фермерам здійснюватиметься через Український державний фонд підтримки фермерських господарств за рахунок коштів спеціального фонду бюджету (за бюджетною програмою "Надання кредитів фермерським господарствам").
Законопроект № 4046 також врегульовує передачу земель вільного користування у власність фермерського господарства, що дозволить аграріям отримати доступ до державних програм підтримки та до фінансових кредитних ресурсів банків.
Вітання молодим українським фермерам від молодої команди міністерства! Нарешті земельні відносини в Україні стають такими, що підприємництво може розвиватися «завдяки», а не «всупереч». А земля cтає повноцінним інвестиційним інструментом, в який українці можуть надійно вкладати свої активи, будучи впевненими в абсолютній правильності таких рішень.
Довгоочікуваний законопроект № 4046 про державну допомогу молодим фермерам у другому читанні та в цілому ухвалено ✅
Завдяки йому відтепер фермери до 35 років матимуть змогу першочергово отримувати державну підтримку на реалізацію своєї діяльності.
Трохи передісторії.
В Україні діє ЗУ «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», в якому держава підтримує підприємництво серед молоді, але в ньому не визначено пріоритетність підтримки фермерських господарств, які очолюють молоді люди. Це не сприяло ні створенню робочих місць у сільських місцевостях, ні розвитку фермерських господарств, ні сповільненню відтоку молоді з села.
Хоча внесок фермерів у розвиток та підтримку сільського господарства України зокрема й економіки нашої держави в цілому колосальний. 50% валової с/г продукції в Україні дають саме фермерські та особисті селянські господарства. Разом вони обробляють близько 9 млн сільськогосподарських угідь. На виробництві с/г продукції в нас спеціалізуються понад 50 тис. с/г підприємств, 92 % із яких – фермерські господарства.
Державна допомога фермерам здійснюватиметься через Український державний фонд підтримки фермерських господарств за рахунок коштів спеціального фонду бюджету (за бюджетною програмою "Надання кредитів фермерським господарствам").
Законопроект № 4046 також врегульовує передачу земель вільного користування у власність фермерського господарства, що дозволить аграріям отримати доступ до державних програм підтримки та до фінансових кредитних ресурсів банків.
Вітання молодим українським фермерам від молодої команди міністерства! Нарешті земельні відносини в Україні стають такими, що підприємництво може розвиватися «завдяки», а не «всупереч». А земля cтає повноцінним інвестиційним інструментом, в який українці можуть надійно вкладати свої активи, будучи впевненими в абсолютній правильності таких рішень.
Аграрії зібрали на 3 млн тонн продовольчого зерна більше, ніж торік. Це означає, що нам цілком вистачить покрити потреби українців у якісному зерні. А також дати хорошу пропозицію на зовнішніх ринках, враховуючи неврожай на інших континентах. Експорт цьогорічного зерна може принести Україні $ 6 мільярдів.
Ми посилюємо роль України в глобальній продовольчій безпеці.
Ми гарантуємо українцям хліб, виготовлений із високоякісного зерна.
Ми спрямовуємо багатомільярдну державну підтримку для аграріїв.
Ми ведемо переговори з учасниками зернового ринку про державне регулювання цін у разі виникнення непередбачуваних ситуацій.
Це – основа державної політики команди Президента в аграрній сфері.
Детальніше про все мовою цифр – у моїй колонці на «Економічній правді» 👉 https://www.epravda.com.ua/columns/2021/09/24/678148/
Ми посилюємо роль України в глобальній продовольчій безпеці.
Ми гарантуємо українцям хліб, виготовлений із високоякісного зерна.
Ми спрямовуємо багатомільярдну державну підтримку для аграріїв.
Ми ведемо переговори з учасниками зернового ринку про державне регулювання цін у разі виникнення непередбачуваних ситуацій.
Це – основа державної політики команди Президента в аграрній сфері.
Детальніше про все мовою цифр – у моїй колонці на «Економічній правді» 👉 https://www.epravda.com.ua/columns/2021/09/24/678148/
Економічна правда
Україна зібрала рекордний врожай ранніх зернових. Що це означає?
Яка частка зерна піде на експорт, скільки заробить Україна та чи вистачить пшениці для внутрішнього ринку?
Сильні громади – сильна Україна.
Це базис, навколо якого сьогодні Мінагрополітики формує державну політику в сфері земельних відносин. Наше завдання – передати не просто ресурс, а й механізми, які дадуть можливості збільшувати надходження, здійснювати земельний нагляд та контроль.
Наразі напрацьовуємо проект змін до земельного законодавства, щоб відрегулювати всі нагальні питання, що стосуються земельної дерегуляції. Зокрема, Мінагрополітики підтримує ухвалення законопроекту № 5600, завдяки якому буде введено мінімальне податкове зобов’язання на сплату податку на землю на кожен гектар. У результаті громадами отримають додаткові надходження у сумі близько 15 млрд вже в 2022 році.
На цьому акцентував під час офіційного відкриття проекту «ГОВЕРЛА», що покликаний підвищити ефективність роботи органів місцевого самоврядування. Завдяки йому громади зміцнять позиції в плануванні та виконанні місцевих бюджетів, отримають змогу збільшити власні доходи та активніше залучати приватний сектор до розбудови громад.
Це базис, навколо якого сьогодні Мінагрополітики формує державну політику в сфері земельних відносин. Наше завдання – передати не просто ресурс, а й механізми, які дадуть можливості збільшувати надходження, здійснювати земельний нагляд та контроль.
Наразі напрацьовуємо проект змін до земельного законодавства, щоб відрегулювати всі нагальні питання, що стосуються земельної дерегуляції. Зокрема, Мінагрополітики підтримує ухвалення законопроекту № 5600, завдяки якому буде введено мінімальне податкове зобов’язання на сплату податку на землю на кожен гектар. У результаті громадами отримають додаткові надходження у сумі близько 15 млрд вже в 2022 році.
На цьому акцентував під час офіційного відкриття проекту «ГОВЕРЛА», що покликаний підвищити ефективність роботи органів місцевого самоврядування. Завдяки йому громади зміцнять позиції в плануванні та виконанні місцевих бюджетів, отримають змогу збільшити власні доходи та активніше залучати приватний сектор до розбудови громад.
Земельні торги застарілого формату відійшли в історію! ✔
В Україні запускаються електронні аукціони для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (йдеться про оренду, суперфіцію, емфітевзис). Відповідну постанову ухвалив Уряд: https://tinyurl.com/86dxzbkb. У ній фіналізуються всі технічні та правові питання, які були необхідні для запуску таких електронних торгів в Україні.
Як усе було раніше? Обов’язкова умова участі в таких торгах – фізична присутність учасників. Інформація про їх проведення нерідко втаємничувалася, а перемагали «свої».
Відтепер усе – відкрито й прозоро. Вичерпна інформація про організацію та результати аукціонів має бути у відкритому доступі. Участь у них зможе взяти кожен охочий. Торги відбуватимуться на добре знайомій усім платформі Prozorro.
З точки зору реалізації земельної реформи електроні земельні аукціони – принципове питання для забезпечення прозорості. Цей шлях був дуже тернистий, але спільними зусиллями парламенту та Уряду ми досягли успіху.
📍 На наступному тижні в пакеті земельної реформи залишається прийняти законопроект про Фонд часткового гарантування кредитів для малих фермерів. І це фактично ознаменує фіналізацію дорожньої карти законів земельної реформи.
В Україні запускаються електронні аукціони для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (йдеться про оренду, суперфіцію, емфітевзис). Відповідну постанову ухвалив Уряд: https://tinyurl.com/86dxzbkb. У ній фіналізуються всі технічні та правові питання, які були необхідні для запуску таких електронних торгів в Україні.
Як усе було раніше? Обов’язкова умова участі в таких торгах – фізична присутність учасників. Інформація про їх проведення нерідко втаємничувалася, а перемагали «свої».
Відтепер усе – відкрито й прозоро. Вичерпна інформація про організацію та результати аукціонів має бути у відкритому доступі. Участь у них зможе взяти кожен охочий. Торги відбуватимуться на добре знайомій усім платформі Prozorro.
З точки зору реалізації земельної реформи електроні земельні аукціони – принципове питання для забезпечення прозорості. Цей шлях був дуже тернистий, але спільними зусиллями парламенту та Уряду ми досягли успіху.
📍 На наступному тижні в пакеті земельної реформи залишається прийняти законопроект про Фонд часткового гарантування кредитів для малих фермерів. І це фактично ознаменує фіналізацію дорожньої карти законів земельної реформи.
«Було вбито не шість мільйонів євреїв, а один єврей шість мільйонів разів». Ці слова Абеля Герцберга, мені здається, дуже точно передають масштаб трагедії Голокосту.
Саме в цей день 80 років тому нацисти почали масові розстріли в Бабиному Яру в Києві. Вони запустили конвеєр смерті, під який потрапили всі без винятку регіони України. Кожен четвертий загиблий у цій катастрофі – мешканець України.
Біль цієї трагедії не стихне ніколи. Пам'ять про неї з кожним роком має бути ще сильнішою. Тому ім’я жертв Голокосту повертають досі – це важлива перемога над забуттям. Тому звання Праведників народів світу присвоюють до сьогодні. А Україна – четверта в світі за кількістю тих, хто носить це почесне звання. У нас 2573 Праведників, життєві історії та подвиги яких повертають віру в людяність, добро та милосердя. Кожен із них нагадує нам, як має вчиняти Людина у дуже важкі часи.
Голокост в історії людства назавжди залишиться плямою, яку не можна стерти, але яка більше ніколи не повинна виникнути знову!
Саме в цей день 80 років тому нацисти почали масові розстріли в Бабиному Яру в Києві. Вони запустили конвеєр смерті, під який потрапили всі без винятку регіони України. Кожен четвертий загиблий у цій катастрофі – мешканець України.
Біль цієї трагедії не стихне ніколи. Пам'ять про неї з кожним роком має бути ще сильнішою. Тому ім’я жертв Голокосту повертають досі – це важлива перемога над забуттям. Тому звання Праведників народів світу присвоюють до сьогодні. А Україна – четверта в світі за кількістю тих, хто носить це почесне звання. У нас 2573 Праведників, життєві історії та подвиги яких повертають віру в людяність, добро та милосердя. Кожен із них нагадує нам, як має вчиняти Людина у дуже важкі часи.
Голокост в історії людства назавжди залишиться плямою, яку не можна стерти, але яка більше ніколи не повинна виникнути знову!
Потужна експозиція с/г техніки нового покоління від 510 компаній. Десятки тисяч аграріїв. У Кропивницькому триває найбільша агровиставка країни «АгроЕкспо–2021».
Ми вже є гарантами продовольчої безпеки в світі, і зараз одна з наших стратегічний цілей – імпортозаміщення с/г машинобудування. Цьогоріч аграрії завдяки рекордним врожаям та програмі доступного фінансування 5-7-9 отримали важливий ресурс для розвитку.
Про те, що Кіровоградщина – аграрне серце України, переконався і коли побував на заводі з майже 150-річною історією «Ельворті». Колись він першим у Європі з виробництва сівалок – сьогодні успішно виробляє комплекси посівної та ґрунтообробної техніки під керівництвом українського промисловця Павла Штутмана. І не поступається іноземним аналогам із точки зору структури виробництва, обладнання, виробничої дисципліни, а найголовніше – наявності молодих кадрів.
Просування експорту українського сільгоспмашинобудування, в тому числі через кредитно-експортне агентство, збалансування наших експортних позицій у країнах СНД, близькому зарубіжжі – пріоритетні для команди Президента. Тому, безумовно, опрацьовуємо додаткові програми підтримки. Щоб наші виробники с/г техніки на кожному етапі виробництва могли створювати і робочі місця, і більш інноваційні високотехнологічні зразки с/г машинобудування.
Ми вже є гарантами продовольчої безпеки в світі, і зараз одна з наших стратегічний цілей – імпортозаміщення с/г машинобудування. Цьогоріч аграрії завдяки рекордним врожаям та програмі доступного фінансування 5-7-9 отримали важливий ресурс для розвитку.
Про те, що Кіровоградщина – аграрне серце України, переконався і коли побував на заводі з майже 150-річною історією «Ельворті». Колись він першим у Європі з виробництва сівалок – сьогодні успішно виробляє комплекси посівної та ґрунтообробної техніки під керівництвом українського промисловця Павла Штутмана. І не поступається іноземним аналогам із точки зору структури виробництва, обладнання, виробничої дисципліни, а найголовніше – наявності молодих кадрів.
Просування експорту українського сільгоспмашинобудування, в тому числі через кредитно-експортне агентство, збалансування наших експортних позицій у країнах СНД, близькому зарубіжжі – пріоритетні для команди Президента. Тому, безумовно, опрацьовуємо додаткові програми підтримки. Щоб наші виробники с/г техніки на кожному етапі виробництва могли створювати і робочі місця, і більш інноваційні високотехнологічні зразки с/г машинобудування.
«АгроЕкспо–2021»
Відчуваю велику гордість, що Україна організовує міжнародні заходи такого рівня. Відчуваю подвійну гордість, що поряд із популярними та визнаними світовими компаніями українські виробники с/г техніки пропонують ринку конкурентні моделі. І якість нашої продукції дуже прогресує.
Відчуваю велику гордість, що Україна організовує міжнародні заходи такого рівня. Відчуваю подвійну гордість, що поряд із популярними та визнаними світовими компаніями українські виробники с/г техніки пропонують ринку конкурентні моделі. І якість нашої продукції дуже прогресує.