Останній день земельного Форуму присвятили цифровізації. Сьогодні розповів про наш масштабний пілотний проєкт — відкритий геопортал усіх земельних даних.
📌1 січня 2021 вступив в дію закон, яким передбачено створення нової надважливої галузі — Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД). Важливою складовою галузі та реформи загалом є публічність інформації про українські землі. І ми не стоїмо на місці.
🌐Геопортал активно наповнюють 75 ТГ, 10 міст, Харківська та Львівська ОДА, держустанови, громадські організації у сфері НІГД і бізнес. Більшість інформації вже актуалізовано, будь-які зміни миттєво вносяться в базу. Для швидкої та якісної роботи з геопорталом ми провели відповідні навчання для працівників та створили раду для консультаційної підтримки.
👉Від сьогодні геопортал відкритий для громадян. Люди можуть зареєструватися і сформувати запит на отримання даних. Функціонує повний каталог, доступна підписка на останні зміни, налаштовано зворотній зв'язок з користувачем.
Величезну роботу із запуском нового ресурсу виконують Держгеокадастр та Науково-дослідний інститут геодезії і картографії, за що окремо висловлюю свою подяку. Вірю, що наш спільний проєкт стане важливим інструментом підтримки прозорості державних процесів і підґрунтям для залучення інвестицій та економічного зростання.
📌1 січня 2021 вступив в дію закон, яким передбачено створення нової надважливої галузі — Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД). Важливою складовою галузі та реформи загалом є публічність інформації про українські землі. І ми не стоїмо на місці.
🌐Геопортал активно наповнюють 75 ТГ, 10 міст, Харківська та Львівська ОДА, держустанови, громадські організації у сфері НІГД і бізнес. Більшість інформації вже актуалізовано, будь-які зміни миттєво вносяться в базу. Для швидкої та якісної роботи з геопорталом ми провели відповідні навчання для працівників та створили раду для консультаційної підтримки.
👉Від сьогодні геопортал відкритий для громадян. Люди можуть зареєструватися і сформувати запит на отримання даних. Функціонує повний каталог, доступна підписка на останні зміни, налаштовано зворотній зв'язок з користувачем.
Величезну роботу із запуском нового ресурсу виконують Держгеокадастр та Науково-дослідний інститут геодезії і картографії, за що окремо висловлюю свою подяку. Вірю, що наш спільний проєкт стане важливим інструментом підтримки прозорості державних процесів і підґрунтям для залучення інвестицій та економічного зростання.
👌Дякую за приємне спілкування та глибоке інтерв‘ю професіоналам своєї справи Соні Кошкіній та Юрію Дощатову🤝
Говорили з Юрієм Дощатовим про все: політику, земельну реформу, і, звичайно, вкрадену землю.
Про те, що нині відбувається у Міністерстві і які наші плани найближчим часом читайте за посиланням https://lb.ua/economics/2021/05/27/485620_roman_leshchenko_za_20_rokiv_privatnu.html?fbclid=IwAR3ywkTsKlgkvsc-EwrkcqNCWwvqi2hk_SvuHXqzqhMsarVW8evhT3wEEQQ
Говорили з Юрієм Дощатовим про все: політику, земельну реформу, і, звичайно, вкрадену землю.
Про те, що нині відбувається у Міністерстві і які наші плани найближчим часом читайте за посиланням https://lb.ua/economics/2021/05/27/485620_roman_leshchenko_za_20_rokiv_privatnu.html?fbclid=IwAR3ywkTsKlgkvsc-EwrkcqNCWwvqi2hk_SvuHXqzqhMsarVW8evhT3wEEQQ
LB.ua
Роман Лещенко: «За 20 років у приватну власність вивели понад 5 млн гектарів землі. Крали найкращі землі»
П’ять мільйонів розкраденої землі. Саме з таким результатом Україна дійшла до моменту введення ринку землі. Про це LB.ua у своєму першому великому інтерв’ю для ЗМІ розповів міністр аграрної політики Роман Лещенко. Крали землю за різними схемами. Але вже найближчим…
Сьогодні відвідав XIV Міжнародний молочний конгрес. Тваринництво і молочна галузь є важливою складовою земельної реформи і ми розуміємо, що відновлення діалогу її представників з Мінагрополітики є першочерговим етапом для трансформації галузі.
📌Шлях до впровадження ринку землі потребував компромісу, який дозволив би коректно й етапно усім галузям увійти з 1 липня в нові умови. Для цього ми провели низку консультацій і серед залучених сторін були й представники Асоціації виробників молока. У нас є чітке розуміння, куди рухатися далі.
❗️Для галузі гостро стоїть питання імпортозаміщення. У нас за перший квартал цього року імпортовано сирної продукції на 120 млн доларів. Для порівняння, минулого року за цей же період імпорт складав 90 млн. На жаль, існує недобросовісна конкуренція і ми розглядаємо питання захисних мит для нашої молочної галузі.
Мінагрополітики вже працює над вдосконаленням програми державної підтримки. При постійних інвестиціях у 5-річному циклі ми зможемо відійти від імпорту і розвивати внутрішнього виробника молока.
❗️Багато часу і зусиль було направлено на ліквідацію дуалізму, тобто підпорядкування всіх напрямків аграрного сектору під одне міністерство. І ми це зробили. Наразі на першому плані для нас — коригування державної політики в молочній галузі та скотарстві для створення максимально сприятливих умов.
Дякую організаторам і учасникам: почули багато гарних ідей, обговорили найважливіші питання і головне – почули один одного. Продовжуємо працювати пліч-о-пліч і рухатися вперед!
📌Шлях до впровадження ринку землі потребував компромісу, який дозволив би коректно й етапно усім галузям увійти з 1 липня в нові умови. Для цього ми провели низку консультацій і серед залучених сторін були й представники Асоціації виробників молока. У нас є чітке розуміння, куди рухатися далі.
❗️Для галузі гостро стоїть питання імпортозаміщення. У нас за перший квартал цього року імпортовано сирної продукції на 120 млн доларів. Для порівняння, минулого року за цей же період імпорт складав 90 млн. На жаль, існує недобросовісна конкуренція і ми розглядаємо питання захисних мит для нашої молочної галузі.
Мінагрополітики вже працює над вдосконаленням програми державної підтримки. При постійних інвестиціях у 5-річному циклі ми зможемо відійти від імпорту і розвивати внутрішнього виробника молока.
❗️Багато часу і зусиль було направлено на ліквідацію дуалізму, тобто підпорядкування всіх напрямків аграрного сектору під одне міністерство. І ми це зробили. Наразі на першому плані для нас — коригування державної політики в молочній галузі та скотарстві для створення максимально сприятливих умов.
Дякую організаторам і учасникам: почули багато гарних ідей, обговорили найважливіші питання і головне – почули один одного. Продовжуємо працювати пліч-о-пліч і рухатися вперед!
Перший крок у впровадженні ДАР, Державного аграрного реєстру, — Кабмін підтримав Порядок ведення та адміністрування
Цей Порядок є важливим підґрунтям до введення інформаційного порталу для виробників сільськогосподарської продукції. Питання єдиного реєстру для них давно стоїть гостро, адже ДАР це не лише інформаційний портал. Це й спрощена реєстрація, подання заявки на отримання державних дотацій та автоматична перевірка документів та відомостей. А головне — усунення будь-яких корупційних ризиків під час розподілу державних дотацій на підтримку аграріїв.
Нагадую, що мова йде про 4,5 млрд гривень, які були виділені для дотацій на цей рік. І коли ми говоримо про державну підтримку аграрної галузі, маємо розуміти, що її ефективність залежатиме від справедливого та доцільного розподілу виділених ресурсів. Аналіз цієї ефективності — ще одне питання, яке завдяки ДАР буде вирішено.
Ініціатива зі створення реєстру також підтримана парламентом і передбачена в Законі України “Про державну підтримку сільського господарства України”. Подача документів, їх обробка та аналіз, а також надання фінансової допомоги виробникам сільськогосподарської продукції відбуватиметься автоматизовано. Крім того, Реєстр буде синхронізовано з іншими інформаційними порталами держави, що розширить його функціонал для користувачів.
Правовий фундамент закладено, але багато роботи ще попереду. Тож, продовжуємо працювати!
Цей Порядок є важливим підґрунтям до введення інформаційного порталу для виробників сільськогосподарської продукції. Питання єдиного реєстру для них давно стоїть гостро, адже ДАР це не лише інформаційний портал. Це й спрощена реєстрація, подання заявки на отримання державних дотацій та автоматична перевірка документів та відомостей. А головне — усунення будь-яких корупційних ризиків під час розподілу державних дотацій на підтримку аграріїв.
Нагадую, що мова йде про 4,5 млрд гривень, які були виділені для дотацій на цей рік. І коли ми говоримо про державну підтримку аграрної галузі, маємо розуміти, що її ефективність залежатиме від справедливого та доцільного розподілу виділених ресурсів. Аналіз цієї ефективності — ще одне питання, яке завдяки ДАР буде вирішено.
Ініціатива зі створення реєстру також підтримана парламентом і передбачена в Законі України “Про державну підтримку сільського господарства України”. Подача документів, їх обробка та аналіз, а також надання фінансової допомоги виробникам сільськогосподарської продукції відбуватиметься автоматизовано. Крім того, Реєстр буде синхронізовано з іншими інформаційними порталами держави, що розширить його функціонал для користувачів.
Правовий фундамент закладено, але багато роботи ще попереду. Тож, продовжуємо працювати!
‼️Конституційний Суд України відкрив засідання з розгляду скарг народних депутатів, які вважають земельну реформу неконституційною.
Роками народ був заручником популістських рішень та пустих гасел. Ця система будь-якими способами працюватиме на самозбереження і судовий процес — лише один з них.
Ми тут, аби відстояти право кожного українця не лише володіти, а й повноцінно розпоряджатися своєю власністю.
Сьогоднішнє рішення може відкинути країну на роки назад, або дати поштовх до руху вперед! Слідкуйте за ходом справи на сайті КСУ: https://ccu.gov.ua/stream/zal-zasidan-velykoyi-palaty
Роками народ був заручником популістських рішень та пустих гасел. Ця система будь-якими способами працюватиме на самозбереження і судовий процес — лише один з них.
Ми тут, аби відстояти право кожного українця не лише володіти, а й повноцінно розпоряджатися своєю власністю.
Сьогоднішнє рішення може відкинути країну на роки назад, або дати поштовх до руху вперед! Слідкуйте за ходом справи на сайті КСУ: https://ccu.gov.ua/stream/zal-zasidan-velykoyi-palaty
Радий вдруге долучитися до Міжнародної аграрної конференції Grain Ukraine, яка традиційно проходить в Одесі.
Рівно рік тому я стояв на цій сцені як Голова Держгеокадастру і говорив про необхідність повернення земель громадам, проведення аудиту, прийняття основоположних земельних законів, про ринок землі й відновлення Міністерства аграрної політики. Я повернувся сюди в статусі міністра й мені не соромно, адже мої слова не були пустими. За рік поставлені цілі виконано.
Цьогоріч конференція відбувається вшосте і деякі проблеми, озвучені на першому форумі, звучать і сьогодні. Це означає, що країна потребує не обіцянок, а конкретних дій. Саме це Мінагрополітики визначає своїм викликом і пріоритетом.
Сьогодні говорили про стратегію до 2030 року. Документ затверджено урядом і через 10 років ми бачимо Україну такою:
▪️із правом громадян на володіння, користування та розпорядження землею;
▪️відновленим зрошенням та дренажем;
▪️розбудованою інфраструктурою;
▪️розвиненим органічним виробництвом;
▪️із відповідним рівнем фітосанітарної безпеки для виробництва безпечних харчових продуктів;
▪️усуненням недоліків системи оподаткування сільськогосподарського сектору;
▪️подовження ланцюга створення доданої вартості;
▪️із формуванням переваги для експорту продукції з високою доданою вартістю.
☝🏻І, звичайно, з Міністерством, яке займається політикою і розвитком агросектору, а не управлінням державними підприємствами та створенням бюрократії.
Рівно рік тому я стояв на цій сцені як Голова Держгеокадастру і говорив про необхідність повернення земель громадам, проведення аудиту, прийняття основоположних земельних законів, про ринок землі й відновлення Міністерства аграрної політики. Я повернувся сюди в статусі міністра й мені не соромно, адже мої слова не були пустими. За рік поставлені цілі виконано.
Цьогоріч конференція відбувається вшосте і деякі проблеми, озвучені на першому форумі, звучать і сьогодні. Це означає, що країна потребує не обіцянок, а конкретних дій. Саме це Мінагрополітики визначає своїм викликом і пріоритетом.
Сьогодні говорили про стратегію до 2030 року. Документ затверджено урядом і через 10 років ми бачимо Україну такою:
▪️із правом громадян на володіння, користування та розпорядження землею;
▪️відновленим зрошенням та дренажем;
▪️розбудованою інфраструктурою;
▪️розвиненим органічним виробництвом;
▪️із відповідним рівнем фітосанітарної безпеки для виробництва безпечних харчових продуктів;
▪️усуненням недоліків системи оподаткування сільськогосподарського сектору;
▪️подовження ланцюга створення доданої вартості;
▪️із формуванням переваги для експорту продукції з високою доданою вартістю.
☝🏻І, звичайно, з Міністерством, яке займається політикою і розвитком агросектору, а не управлінням державними підприємствами та створенням бюрократії.
Вчора провели робочу нараду з Головою Одеської ОДА Сергієм Гриневецьким, представниками профільного департаменту, управління водних ресурсів та господарства, депутатами та підприємцями.
Одещина є знаковим регіоном, де багаторічні посухи поставили у фокус питання відновлення зрошувальних систем. Ми почули від Облдержадміністрації обґрунтовані пропозиції з реалістичними прогнозами. Мова йде про реконструкцію:
▪️насосних станцій (НСП-6, НСП-2, НС-1, ЗНС-7);
▪️зрошувальних систем (Котловинська та Банівська);
▪️рисових систем (Лісківська та Кілійська);
▪️магістрального каналу, який забезпечує подачу води на чотири зрошувальні системи.
Для реалізації цього проекту Одеська Облрада вже затвердила регіональну Програму розвитку агропромислового комплексу до 2023 року. Зі свого боку висловив рішучу підтримку цих ініціатив та готовність втілювати їх спільно.
Наша мета – дати агросектору воду для зрошення і в легітимному порядку визначати користувачів зрошувальних систем. Важливий крок для відновлення меліорації зроблено: цей напрям повністю передано під управління Мінагрополітики. Одещина буде серед перших трьох регіонів, де стартує пілотний проект відбудови меліорації та зрошування.
Пілотні проекти будуть запущені вже цьогоріч і ми очікуємо швидких показових результатів для всієї країни. Одеський регіон стане прикладом, історією успіху про вдалі інвестиції, політичну волю, співпрацю органів влади та реальні дії.
Одещина є знаковим регіоном, де багаторічні посухи поставили у фокус питання відновлення зрошувальних систем. Ми почули від Облдержадміністрації обґрунтовані пропозиції з реалістичними прогнозами. Мова йде про реконструкцію:
▪️насосних станцій (НСП-6, НСП-2, НС-1, ЗНС-7);
▪️зрошувальних систем (Котловинська та Банівська);
▪️рисових систем (Лісківська та Кілійська);
▪️магістрального каналу, який забезпечує подачу води на чотири зрошувальні системи.
Для реалізації цього проекту Одеська Облрада вже затвердила регіональну Програму розвитку агропромислового комплексу до 2023 року. Зі свого боку висловив рішучу підтримку цих ініціатив та готовність втілювати їх спільно.
Наша мета – дати агросектору воду для зрошення і в легітимному порядку визначати користувачів зрошувальних систем. Важливий крок для відновлення меліорації зроблено: цей напрям повністю передано під управління Мінагрополітики. Одещина буде серед перших трьох регіонів, де стартує пілотний проект відбудови меліорації та зрошування.
Пілотні проекти будуть запущені вже цьогоріч і ми очікуємо швидких показових результатів для всієї країни. Одеський регіон стане прикладом, історією успіху про вдалі інвестиції, політичну волю, співпрацю органів влади та реальні дії.
Вітаю всіх працівників водного господарства країни з професійним святом!
Водогосподарсько-меліоративний комплекс, яким управляє багатотисячний колектив водогосподарників, безперебійно забезпечує населення, аграрну галузь та інші сфери економіки водними ресурсами. Від злагодженої роботи фахівців значною мірою залежить стабільність національної економіки. Цю відповідальну справу здійснюють справжні професіонали, які володіють ситуацією на теренах всієї держави.
Переконаний, що наша спільна і злагоджена співпраця допоможе з гідністю відповісти на всі виклики сьогодення, а перспективне бачення розвитку водогосподарської галузі сприятиме досягненню високих стандартів розвитку.
Усвідомлюючи пріоритет водної сфери для благополуччя України, щиросердно вітаю вас із професійним святом! Бажаю досягнення цілей, легких стартів та нових звершень. Спільними зусиллями змінюємо країну!
Водогосподарсько-меліоративний комплекс, яким управляє багатотисячний колектив водогосподарників, безперебійно забезпечує населення, аграрну галузь та інші сфери економіки водними ресурсами. Від злагодженої роботи фахівців значною мірою залежить стабільність національної економіки. Цю відповідальну справу здійснюють справжні професіонали, які володіють ситуацією на теренах всієї держави.
Переконаний, що наша спільна і злагоджена співпраця допоможе з гідністю відповісти на всі виклики сьогодення, а перспективне бачення розвитку водогосподарської галузі сприятиме досягненню високих стандартів розвитку.
Усвідомлюючи пріоритет водної сфери для благополуччя України, щиросердно вітаю вас із професійним святом! Бажаю досягнення цілей, легких стартів та нових звершень. Спільними зусиллями змінюємо країну!
Зміна клімату останні 20 років є очевидною і ця тенденція йде до посилення. Ми бачимо критичні посухи на півдні України, де зменшується врожайність та страждає економіка. Бачимо суттєве зміщення агрокліматичних зон, зменшення опадів та глибини промерзання ґрунтів.
Про ці проблеми говорили сьогодні на 11-й сесії форуму "Україна.30 Екологія", де я презентував наше бачення шляхів адаптації і зменшення негативного впливу аграрної промисловості на екологію.
🔹Ми пропонуємо точне та бережливе землеробство — для підвищення врожайності, оптимізації використання ресурсів та їх економії;
🔹виведення з обігу деградованих земель шляхом консервації для відновлення виснажених ґрунтів через залуження, заліснення або ренатуралізацію;
🔹відновлення зрошувальних систем з метою збереження та раціонального використання запасів вологи у ґрунтах.
Українські сільськогосподарські угіддя складають 19% від європейських, водночас 2/3 з них вже знаходяться в зоні ризикованого землеробства.
Мінагрополітики підтримує Європейський зелений курс, ми відкриті до дискусій та пропозицій. Для аграрної країни зміни клімату — це виклик, який ми можемо подолати лише спільно.
Про ці проблеми говорили сьогодні на 11-й сесії форуму "Україна.30 Екологія", де я презентував наше бачення шляхів адаптації і зменшення негативного впливу аграрної промисловості на екологію.
🔹Ми пропонуємо точне та бережливе землеробство — для підвищення врожайності, оптимізації використання ресурсів та їх економії;
🔹виведення з обігу деградованих земель шляхом консервації для відновлення виснажених ґрунтів через залуження, заліснення або ренатуралізацію;
🔹відновлення зрошувальних систем з метою збереження та раціонального використання запасів вологи у ґрунтах.
Українські сільськогосподарські угіддя складають 19% від європейських, водночас 2/3 з них вже знаходяться в зоні ризикованого землеробства.
Мінагрополітики підтримує Європейський зелений курс, ми відкриті до дискусій та пропозицій. Для аграрної країни зміни клімату — це виклик, який ми можемо подолати лише спільно.
Вчора відкрили 33-тю Міжнародну агропромислову виставку AGRO-2021 в Києві. Щороку тут представлені досягнення виробників сільськогосподарської техніки, інженерів та науковців.
Державна підтримка агросектору має становити не менше 1% ВВП країни — я говорив це раніше і під час IV Агрополітичного форуму в рамках виставки вкотре висловив цей чіткий і рішучий намір.
Біля експозицій виставки я побачив як старше, так і молоде покоління аграріїв, які вже працюють династіями. Це молодь, яка переймає від батьків лідерські позиції і примножує здобутки. На наших очах за лічені роки галузь стала прогресивною і продовжує зростати. Як Міністр агрополітики я цікавився у кожного: чим держава може вам допомогти?
Агропромисловість, яка формує 20% ВВП країни, повинна мати належну підтримку від держави! Впроваджено систему кредитування аграріїв 5-7-9%, встановлено державні гарантії на портфельній основі, які дозволяють агровиробникам залучити вдвічі більше фінансування, збережено програми часткової компенсації вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва, розширено фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі через здешевлення кредитів.
Попереду закон про агрострахування, нові програми державної підтримки та впровадження Фонду часткового гарантування кредитів для малих фермерів.
Ми маємо шанс об'єднатися і разом змінити систему. Основна реформа для нас — це реформа держави-монополіста в державу-партнера. І я дякую тим, хто йде з нами цим шляхом!
Державна підтримка агросектору має становити не менше 1% ВВП країни — я говорив це раніше і під час IV Агрополітичного форуму в рамках виставки вкотре висловив цей чіткий і рішучий намір.
Біля експозицій виставки я побачив як старше, так і молоде покоління аграріїв, які вже працюють династіями. Це молодь, яка переймає від батьків лідерські позиції і примножує здобутки. На наших очах за лічені роки галузь стала прогресивною і продовжує зростати. Як Міністр агрополітики я цікавився у кожного: чим держава може вам допомогти?
Агропромисловість, яка формує 20% ВВП країни, повинна мати належну підтримку від держави! Впроваджено систему кредитування аграріїв 5-7-9%, встановлено державні гарантії на портфельній основі, які дозволяють агровиробникам залучити вдвічі більше фінансування, збережено програми часткової компенсації вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва, розширено фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі через здешевлення кредитів.
Попереду закон про агрострахування, нові програми державної підтримки та впровадження Фонду часткового гарантування кредитів для малих фермерів.
Ми маємо шанс об'єднатися і разом змінити систему. Основна реформа для нас — це реформа держави-монополіста в державу-партнера. І я дякую тим, хто йде з нами цим шляхом!
☝🏻Дані про 7 108 природоохоронних об’єктів відтепер у відкритому доступі
Кадастрова карта поповнилася шаром “Природно-заповідний фонд” — дані про об’єкти з природоохоронним статусом, загальною площею понад 4,28 млн га. Зокрема доступні відомості про площу, межі об’єкту, його користувача, розташування тощо.
❓Чому це важливо
Передусім, відкритість даних про природоохоронні об’єкти дозволить державним кадастровим реєстраторам враховувати ці відомості під час реєстрації земельної ділянки. Також відкритість відомостей допоможе державним органам працювати на збереження та охорону унікальних територій, ландшафтів, рідкісних видів рослин і тварин України.
Ознайомитися з даними можуть не лише державні органи, а й усі охочі: https://map.land.gov.ua/. Оприлюднена інформація буде регулярно оновлюватися за відомостями Міністерства захисту довкілля у співпраці з фахівцями Держгеокадастру та ДП “Центр державного земельного кадастру”.
Кадастрова карта поповнилася шаром “Природно-заповідний фонд” — дані про об’єкти з природоохоронним статусом, загальною площею понад 4,28 млн га. Зокрема доступні відомості про площу, межі об’єкту, його користувача, розташування тощо.
❓Чому це важливо
Передусім, відкритість даних про природоохоронні об’єкти дозволить державним кадастровим реєстраторам враховувати ці відомості під час реєстрації земельної ділянки. Також відкритість відомостей допоможе державним органам працювати на збереження та охорону унікальних територій, ландшафтів, рідкісних видів рослин і тварин України.
Ознайомитися з даними можуть не лише державні органи, а й усі охочі: https://map.land.gov.ua/. Оприлюднена інформація буде регулярно оновлюватися за відомостями Міністерства захисту довкілля у співпраці з фахівцями Держгеокадастру та ДП “Центр державного земельного кадастру”.
Сьогодні Уряд завершив формування нормативно-правової бази для запуску ринку землі 1 липня.
Затверджено Порядок перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки с/г призначення вимогам статті 130 Земельного кодексу України. Українці зможуть у конституційний спосіб реалізовувати право на вільне розпоряджання своєю власністю.
Вказаний Порядок містить послідовність дій нотаріуса щодо перевірки, яка включатиме:
▪️встановлення особи набувача;
▪️кінцевого бенефіціара юридичної особи;
▪️застосовування санкцій;
▪️віднесення набувача до переліку осіб, пов’язаних із терористичною діяльністю;
▪️визначення загальної площі земель сільгосппризначення у власності набувача.
Для цього будуть використані дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Перевірку здійснюватиме орган, що реалізує державний контроль за використанням та охороною земель.
Затверджено Порядок перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки с/г призначення вимогам статті 130 Земельного кодексу України. Українці зможуть у конституційний спосіб реалізовувати право на вільне розпоряджання своєю власністю.
Вказаний Порядок містить послідовність дій нотаріуса щодо перевірки, яка включатиме:
▪️встановлення особи набувача;
▪️кінцевого бенефіціара юридичної особи;
▪️застосовування санкцій;
▪️віднесення набувача до переліку осіб, пов’язаних із терористичною діяльністю;
▪️визначення загальної площі земель сільгосппризначення у власності набувача.
Для цього будуть використані дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Перевірку здійснюватиме орган, що реалізує державний контроль за використанням та охороною земель.
Сьогодні Міжнародний день боротьби з опустелюванням та посухами
Посушливі землі займають вже понад 41% поверхні нашої планети. Посухи та опустелювання щороку знищують 12 млн га земель та 75 млрд тон родючих ґрунтів. Це призводить до знищення видів, втрати біорізноманіття та занепаду водних об’єктів.
Україна не є винятком. Іригаційні системи, яких у нас доволі багато, побудовані здебільшого в середині ХХ століття. Ступінь їх зношеності інколи сягає 80%. Звісно, такі споруди не в змозі впоратися з сучасними викликами маловоддя.
У 1990-х роках загальна поливна площа в Україні складала 2,3 млн га, а у 2019 році (без врахування тимчасово окупованого АР Крим) – лише 539 тис. га. Отже, за останні 30 років площа зменшилася у понад 4 рази.
Збільшення площі зрошення – нагальне надважливе завдання, яке гостро стоїть перед нашою країною. Саме тому відновлення меліоративної галузі стає національним проектом до 2024 року.
Ми ставимо амбітні цілі - збільшити сільськогосподарське виробництво і робимо все можливе для виведення українських земель із "загрозливо посушливої жовтої зони" у "життєдайну зелену".
Посушливі землі займають вже понад 41% поверхні нашої планети. Посухи та опустелювання щороку знищують 12 млн га земель та 75 млрд тон родючих ґрунтів. Це призводить до знищення видів, втрати біорізноманіття та занепаду водних об’єктів.
Україна не є винятком. Іригаційні системи, яких у нас доволі багато, побудовані здебільшого в середині ХХ століття. Ступінь їх зношеності інколи сягає 80%. Звісно, такі споруди не в змозі впоратися з сучасними викликами маловоддя.
У 1990-х роках загальна поливна площа в Україні складала 2,3 млн га, а у 2019 році (без врахування тимчасово окупованого АР Крим) – лише 539 тис. га. Отже, за останні 30 років площа зменшилася у понад 4 рази.
Збільшення площі зрошення – нагальне надважливе завдання, яке гостро стоїть перед нашою країною. Саме тому відновлення меліоративної галузі стає національним проектом до 2024 року.
Ми ставимо амбітні цілі - збільшити сільськогосподарське виробництво і робимо все можливе для виведення українських земель із "загрозливо посушливої жовтої зони" у "життєдайну зелену".
Цими вихідними збіглися три великі й близькі мені свята: День фермера, День батька та Свята Трійця. Праця, родина й духовність — для кожного українця це найвища цінність і найміцніша опора.
Я також батько. З народженням дітей приходить усвідомлення цінності батьківського плеча, поради, настанови, турботи й кожної хвилини поруч.
Моя любов до праці — беззаперечна заслуга мого батька. І за кожним молодим прогресивним українським фермером я бачу батьківську мудрість, турботу і підтримку.
Саме за це сьогодні, в День батька, я дякую кожному з вас! Дякую за прищеплену кожному юнакові та дівчині повагу до праці, науки та нашої землі.
Нехай ваш добробут лише примножується, родини будуть щасливими, а Боже благословення завжди буде з вами!
Я також батько. З народженням дітей приходить усвідомлення цінності батьківського плеча, поради, настанови, турботи й кожної хвилини поруч.
Моя любов до праці — беззаперечна заслуга мого батька. І за кожним молодим прогресивним українським фермером я бачу батьківську мудрість, турботу і підтримку.
Саме за це сьогодні, в День батька, я дякую кожному з вас! Дякую за прищеплену кожному юнакові та дівчині повагу до праці, науки та нашої землі.
Нехай ваш добробут лише примножується, родини будуть щасливими, а Боже благословення завжди буде з вами!
ℹ️ Хто може викупити земельні ділянки
Крім надання права продати землю, важливою частиною реформи є можливість громадян, які користуються землею, викупити її. Які ж категорії населення зможуть викупити землі?
Відповідно до законодавства, викупити землю можуть громадяни України, яким належить право:
▪️постійного користування;
▪️право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення фермерського господарства;
▪️орендарі земельних ділянок, які набули право оренди переоформленням права постійного користування земельних ділянок до 2010 року.
Ці громадяни можуть викупити ділянки з розстрочкою до 10 років. Ціна землі буде дорівнювати нормативній грошовій оцінці, без проведення земельних торгів.
‼️У разі купівлі ділянки з розстроченням, право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.
Крім надання права продати землю, важливою частиною реформи є можливість громадян, які користуються землею, викупити її. Які ж категорії населення зможуть викупити землі?
Відповідно до законодавства, викупити землю можуть громадяни України, яким належить право:
▪️постійного користування;
▪️право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення фермерського господарства;
▪️орендарі земельних ділянок, які набули право оренди переоформленням права постійного користування земельних ділянок до 2010 року.
Ці громадяни можуть викупити ділянки з розстрочкою до 10 років. Ціна землі буде дорівнювати нормативній грошовій оцінці, без проведення земельних торгів.
‼️У разі купівлі ділянки з розстроченням, право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.
Україна збільшить експорт сільськогосподарської продукції до КНР
Про це говорили з президентом та представниками COFCO, національної корпорації зернових, олійних і харчових продуктів КНР. Для України COFCO — другий найбільший експортер зернових і олійних. Це 5 млн тонн або майже 9% всього експорту цих культур з України.
В цілому експорт українських сільськогосподарських продуктів до КНР з 2018 року зріс майже втричі — з $1,1 млрд до $3,5 млрд. А торік 10% від усієї імпортованої кукурудзи Піднебесна купила саме у нас.
У найближчій перспективі:
✅ Україна наростить постачання сільськогосподарської продукції до КНР, включно зі збільшенням переліку товарів.
✅ Ведемо перемовини про будівництво в Україні потужностей для первинної переробки сільськогосподарської продукції в КНР.
Обговорили можливості партнерства й за іншими напрямками, нові точки зростання торгівлі та інвестицій на роки вперед.
Вдячний за запрошення на робочий візит до КНР. Воно свідчить про спільне розуміння важливості співпраці між країнами. Найближчим часом маю намір здійснити візит для обговорення розширення стратегічного партнерства. Для України критично важливо налагодити міжнародну співпрацю в аграрній галузі на рівні перших осіб профільних міністерств країн.
Про це говорили з президентом та представниками COFCO, національної корпорації зернових, олійних і харчових продуктів КНР. Для України COFCO — другий найбільший експортер зернових і олійних. Це 5 млн тонн або майже 9% всього експорту цих культур з України.
В цілому експорт українських сільськогосподарських продуктів до КНР з 2018 року зріс майже втричі — з $1,1 млрд до $3,5 млрд. А торік 10% від усієї імпортованої кукурудзи Піднебесна купила саме у нас.
У найближчій перспективі:
✅ Україна наростить постачання сільськогосподарської продукції до КНР, включно зі збільшенням переліку товарів.
✅ Ведемо перемовини про будівництво в Україні потужностей для первинної переробки сільськогосподарської продукції в КНР.
Обговорили можливості партнерства й за іншими напрямками, нові точки зростання торгівлі та інвестицій на роки вперед.
Вдячний за запрошення на робочий візит до КНР. Воно свідчить про спільне розуміння важливості співпраці між країнами. Найближчим часом маю намір здійснити візит для обговорення розширення стратегічного партнерства. Для України критично важливо налагодити міжнародну співпрацю в аграрній галузі на рівні перших осіб профільних міністерств країн.
Вчора, 23 червня, під час засідання Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, на якому я був присутній при розгляді законопроекту N5600 та альтернативних до нього, мені була подана недостовірна інформація, яка призвела до хибних суджень та маніпулювання моєю позицією.
Я абсолютно переконаний у необхідності підтримки та прийняття в першому читанні урядового законопроекту №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», внесеного 02.06.2021 року. Також висловлюю категоричне застереження щодо прийняття альтернативних законопроектів на даному етапі, оскільки це неминуче призведе до затягування строків розгляду на догоду монополій та олігархату, які блокують законопроект різними способами.
Після прийняття законопроекту №5600 Верховною Радою України у першому читанні Мінагрополітики проведе розширені консультації з аграрними асоціаціями та с/г товаровиробниками для підготовки відповідних пропозицій до другого читання по запропонованим альтернативним законопроектам з метою прийняття в цілому закону задля детінізації аграрного сектору.
Наразі критично важливо в максимально стислі регламенті строки прийняти урядовий законопроект № 5600 в першому читанні. Міністерство чекає деталізовані пропозиції від усіх зацікавлених суб'єктів щодо удосконалення правового регулювання в законопроекті.
Я абсолютно переконаний у необхідності підтримки та прийняття в першому читанні урядового законопроекту №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», внесеного 02.06.2021 року. Також висловлюю категоричне застереження щодо прийняття альтернативних законопроектів на даному етапі, оскільки це неминуче призведе до затягування строків розгляду на догоду монополій та олігархату, які блокують законопроект різними способами.
Після прийняття законопроекту №5600 Верховною Радою України у першому читанні Мінагрополітики проведе розширені консультації з аграрними асоціаціями та с/г товаровиробниками для підготовки відповідних пропозицій до другого читання по запропонованим альтернативним законопроектам з метою прийняття в цілому закону задля детінізації аграрного сектору.
Наразі критично важливо в максимально стислі регламенті строки прийняти урядовий законопроект № 5600 в першому читанні. Міністерство чекає деталізовані пропозиції від усіх зацікавлених суб'єктів щодо удосконалення правового регулювання в законопроекті.
Повернули 7 700 га артилерійського полігону Міноборони!
З 2018 року Міноборони намагалося повернути незаконно відведену землю військового полігону біля с. Дівички. Їх ще в 2013 році незаконно віддали у постійне користування іншому держоргану. Згодом із 7,7 тис. га оборонних земель 540 га вивели із державної власності. Майже половина з них опинилася в руках 15-ти комерційних структур, решту приватизували приватні особи.
Механізм повернення ділянок Міноборони непростий і потребує залучення низки державних органів, документів, і головне — політичної волі чиновників. Тому ми продовжуємо залучати відповідальних осіб і раді бачити сприяння в цій справі.
Повернення цих 7,7 тис. га відбулося за нашого сприяння та поданням керівництва Київської ОДА. Мін’юст перереєстрував ділянки на Міністерство оборони в Реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі підтверджуючих документів.
Однак, робота з 540 гектарами, які опинилися в приватних руках, лише починається. За сприяння нашого Міністерства та Держгеокадастру ці ділянки будуть виключені з кадастрової карти і відновлені на балансі Міноборони.
Крім того, сьогодні Держгеокадастр вилучив з кадастрової карти та повернув Міноборони 2 ділянки на території діючої військової частини Повітряних Сил біля села Віта-Поштова. На решту ділянок цього об’єкту вже зареєстровано право власності третіх осіб, тому вони будуть повертатися через суди й антирейдерську комісію Мін’юсту.
З 2018 року Міноборони намагалося повернути незаконно відведену землю військового полігону біля с. Дівички. Їх ще в 2013 році незаконно віддали у постійне користування іншому держоргану. Згодом із 7,7 тис. га оборонних земель 540 га вивели із державної власності. Майже половина з них опинилася в руках 15-ти комерційних структур, решту приватизували приватні особи.
Механізм повернення ділянок Міноборони непростий і потребує залучення низки державних органів, документів, і головне — політичної волі чиновників. Тому ми продовжуємо залучати відповідальних осіб і раді бачити сприяння в цій справі.
Повернення цих 7,7 тис. га відбулося за нашого сприяння та поданням керівництва Київської ОДА. Мін’юст перереєстрував ділянки на Міністерство оборони в Реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі підтверджуючих документів.
Однак, робота з 540 гектарами, які опинилися в приватних руках, лише починається. За сприяння нашого Міністерства та Держгеокадастру ці ділянки будуть виключені з кадастрової карти і відновлені на балансі Міноборони.
Крім того, сьогодні Держгеокадастр вилучив з кадастрової карти та повернув Міноборони 2 ділянки на території діючої військової частини Повітряних Сил біля села Віта-Поштова. На решту ділянок цього об’єкту вже зареєстровано право власності третіх осіб, тому вони будуть повертатися через суди й антирейдерську комісію Мін’юсту.
📚Своє джерело натхнення на найближчий місяць знайшов на "Книжковому Арсеналі".
Як писав Люїс Керолл, треба бігти з усіх ніг, щоби тільки залишатися на місці. Тому, аби бути в курсі новітніх поглядів та ідей, попри щільний графік, завжди намагаюся знайти час для книг.
Обов'язково поділюся з вами своїми враженнями. І дякую нашим видавцям за те, що роблять доступними для українців передові знання людства.
Як писав Люїс Керолл, треба бігти з усіх ніг, щоби тільки залишатися на місці. Тому, аби бути в курсі новітніх поглядів та ідей, попри щільний графік, завжди намагаюся знайти час для книг.
Обов'язково поділюся з вами своїми враженнями. І дякую нашим видавцям за те, що роблять доступними для українців передові знання людства.
🇺🇦«Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю...» — гарантує Конституція України. Водночас ми живемо в одній з двох держав Європи, де за 30 років розвитку демократичного суспільства та досконало виписаної Конституції, власники землі досі позбавлені цього права.
Не одне століття поспіль наш народ “годують” популістськими гаслами, спекулюючи на сакральному значенні землі для кожного українця. Прийнята цього дня 1996 року Конституція, а з нею основні права людини, вже 2001-го були порушені: власників земельних паїв влада позбавила права розпоряджатися ними.
Як колись, так і тепер під виглядом “захисту” українського громадянина нам пропонують безправ’я для одних і безкарність для інших.
Різність думок не означає різність принципів. Попри різницю в поглядах, в усіх фракціях парламенту знайшлося досить депутатів, аби підтримали наш вектор. Вектор, в основі якого — права людини, захист Конституції, її верховенства і наданих нею свобод.
Вже за три дні держава вступить у дійсно нову епоху. І через 20 років після прийняття мораторію і сьогодні, в День 25-річчя Конституції, ми продовжуємо прагнути до обіцяного нею, до рівності прав і гідності, яку може дати лише свобода!
Зі святом, Україно!
Не одне століття поспіль наш народ “годують” популістськими гаслами, спекулюючи на сакральному значенні землі для кожного українця. Прийнята цього дня 1996 року Конституція, а з нею основні права людини, вже 2001-го були порушені: власників земельних паїв влада позбавила права розпоряджатися ними.
Як колись, так і тепер під виглядом “захисту” українського громадянина нам пропонують безправ’я для одних і безкарність для інших.
Різність думок не означає різність принципів. Попри різницю в поглядах, в усіх фракціях парламенту знайшлося досить депутатів, аби підтримали наш вектор. Вектор, в основі якого — права людини, захист Конституції, її верховенства і наданих нею свобод.
Вже за три дні держава вступить у дійсно нову епоху. І через 20 років після прийняття мораторію і сьогодні, в День 25-річчя Конституції, ми продовжуємо прагнути до обіцяного нею, до рівності прав і гідності, яку може дати лише свобода!
Зі святом, Україно!
