🇺🇦🇩🇪Німеччина високо оцінює нашу співпрацю в аграрній сфері і вбачає в Україні потужного партнера зі значними можливостями для інвестицій! За результатами двосторонньої зустрічі з німецьким урядовцем Уве Фейлером домовлено про:
📌активізацію співробітництва у сфері Європейського зеленого курсу,
📌надання експертної підтримки щодо відновлення Мінагрополітики за європейським зразком;
📌інтеграцію до європейської бази статистичних даних Farm Accountancy Data Network;
📌підтримку щодо перегляду несправедливого квотування експорту сільськогосподарської продукції до країн ЄС.
📌активізацію співробітництва у сфері Європейського зеленого курсу,
📌надання експертної підтримки щодо відновлення Мінагрополітики за європейським зразком;
📌інтеграцію до європейської бази статистичних даних Farm Accountancy Data Network;
📌підтримку щодо перегляду несправедливого квотування експорту сільськогосподарської продукції до країн ЄС.
Відвідав Катар у складі делегації офіційного візиту Президента України Володимира Зеленського. Ключовий висновок за час відвідин Катару та розмов із його урядовцями — катарці зосереджені на посилені продовольчої безпеки.
Їхня країна — це оаза серед пустелі, але сурова правда полягає у тому, що ще десять років тому місцеве сільське господарство забезпечувало лише 10 % потрібної кількості продукції. Тому продуктове забезпечення — на рівні національних пріоритетів держави. Іще більше цим питанням почали займатися у період блокади від арабських сусідів у 2017-2021 роках. До того майже 80 % продовольчої продукції надходило через Саудівську Аравію, тому торговельна блокада примусила катарців запасатися продуктами, а владу — актуалізувати питання харчової безпеки.
У другому кварталі цього року в Катарі планують відкрити великий продовольчий порт, який працюватиме також у форматі складу, переробки та трейдингу.
Передбачено зберігання, переробку, рафінування та підготовка трьох головних продуктів харчування — цукру, рису та харчових олій. Їх продаватимуть як на місцевому, так і регіональному та глобальному ринках. Для повноцінної роботи агрохабу в Хамаді катарці потребують в чорноморському регіоні базу з потужностями від перевалки, переробки до контейнерного терміналу. Уклавши міжурядову угоду щодо розвитку порту Чорноморськ з метою сприяння продовольчій безпеці обох країн, ми можемо стати ключовим партнером Катару у Чорноморському басейні.
Активно розвивається місцеве тваринництво: надсучасні молочні товарні ферми на тисячі голів дійного стада побудовані серед пустелі. Її власник — державна компанія Hassad Food, яка займається постачанням продуктів харчування на катарський ринок.
У той же час катарці роблять ставку на симбіоз виробництва та торгівлі, тому зацікавлені у проєктах за кордоном, в тому числі й в Україні. Разом із виконавчим директором компанії «Хасад Фуд» Мохаммедом Аль Садом ми підписали Меморандум про співпрацю. Уже 13 років ця компанія є провідним інвестором та девелопером у сільському господарстві.
✅Домовились: партнери формують свою потребу в агропродукції для внутрішніх потреб і для трейдингу в регіоні згідно власної аналітики. Надалі для оцінки п'ятирічного циклу співпраці на базі агрохабу Хамад від України буде задіяна уповноважена державою група суб’єктів госопдарювання.
Молочарство - також перспективний напрям. Вже сьогодні катарці вивчають інвестиційний проект на території Румунії, розрахований 100 тис корів - 4 молочних комплекси по 25 тис. кожен.
✅Домовились: з понеділка наша експертна група вивчить вимоги інветиційного проекту, та запропонує більш конкуретні умови порівняно з членом ЄС – Румунією. Ми повинні розуміти в умовах пандемії, торгівельних війн та антиконкурентних заходів з боку наших сусідів на ринку молока, йде також жорстка боротьба за залучення інвестицій в молочну галузь.
❓Чому для України вигідна співпраця із Катаром:
• можливість інвестицій у проекти в Україні та впровадження сучасної інфраструктури та технологій;
• збільшення доходу від експорту за рахунок переробки сільськогосподарської продукції та продажу готової продукції, а не лише сировини;
• спільний вихід на ринки третіх країн, адже у часи кризи виграє той, хто вже близький локальному споживачу.
Посилення глобальної продовольчої безпеки залежить від адаптації сільського господарства України під нові виклики. Нові експортні ринки це боротьба не лише ціновою політикою, а й комплексним забезпечення відповідної інфрастуктури між торгівельними партнерами.
Їхня країна — це оаза серед пустелі, але сурова правда полягає у тому, що ще десять років тому місцеве сільське господарство забезпечувало лише 10 % потрібної кількості продукції. Тому продуктове забезпечення — на рівні національних пріоритетів держави. Іще більше цим питанням почали займатися у період блокади від арабських сусідів у 2017-2021 роках. До того майже 80 % продовольчої продукції надходило через Саудівську Аравію, тому торговельна блокада примусила катарців запасатися продуктами, а владу — актуалізувати питання харчової безпеки.
У другому кварталі цього року в Катарі планують відкрити великий продовольчий порт, який працюватиме також у форматі складу, переробки та трейдингу.
Передбачено зберігання, переробку, рафінування та підготовка трьох головних продуктів харчування — цукру, рису та харчових олій. Їх продаватимуть як на місцевому, так і регіональному та глобальному ринках. Для повноцінної роботи агрохабу в Хамаді катарці потребують в чорноморському регіоні базу з потужностями від перевалки, переробки до контейнерного терміналу. Уклавши міжурядову угоду щодо розвитку порту Чорноморськ з метою сприяння продовольчій безпеці обох країн, ми можемо стати ключовим партнером Катару у Чорноморському басейні.
Активно розвивається місцеве тваринництво: надсучасні молочні товарні ферми на тисячі голів дійного стада побудовані серед пустелі. Її власник — державна компанія Hassad Food, яка займається постачанням продуктів харчування на катарський ринок.
У той же час катарці роблять ставку на симбіоз виробництва та торгівлі, тому зацікавлені у проєктах за кордоном, в тому числі й в Україні. Разом із виконавчим директором компанії «Хасад Фуд» Мохаммедом Аль Садом ми підписали Меморандум про співпрацю. Уже 13 років ця компанія є провідним інвестором та девелопером у сільському господарстві.
✅Домовились: партнери формують свою потребу в агропродукції для внутрішніх потреб і для трейдингу в регіоні згідно власної аналітики. Надалі для оцінки п'ятирічного циклу співпраці на базі агрохабу Хамад від України буде задіяна уповноважена державою група суб’єктів госопдарювання.
Молочарство - також перспективний напрям. Вже сьогодні катарці вивчають інвестиційний проект на території Румунії, розрахований 100 тис корів - 4 молочних комплекси по 25 тис. кожен.
✅Домовились: з понеділка наша експертна група вивчить вимоги інветиційного проекту, та запропонує більш конкуретні умови порівняно з членом ЄС – Румунією. Ми повинні розуміти в умовах пандемії, торгівельних війн та антиконкурентних заходів з боку наших сусідів на ринку молока, йде також жорстка боротьба за залучення інвестицій в молочну галузь.
❓Чому для України вигідна співпраця із Катаром:
• можливість інвестицій у проекти в Україні та впровадження сучасної інфраструктури та технологій;
• збільшення доходу від експорту за рахунок переробки сільськогосподарської продукції та продажу готової продукції, а не лише сировини;
• спільний вихід на ринки третіх країн, адже у часи кризи виграє той, хто вже близький локальному споживачу.
Посилення глобальної продовольчої безпеки залежить від адаптації сільського господарства України під нові виклики. Нові експортні ринки це боротьба не лише ціновою політикою, а й комплексним забезпечення відповідної інфрастуктури між торгівельними партнерами.
Сьогодні дуже продуктивний день. По приїзду з Катару, одразу вирушив на південь країни.
Зустрівся з аграріями Херсонщини. Не для протоколу, а реально обговорив, як долати втрати врожайності за несприятливих погодних умов. Давайте відверто: зміни клімату, якими нас лякали на початку 2000-х, вже конкретно відчутні. Південь України декілька років системно страждає від посухи. Ситуація критична.
Прогнози невтішні. Подібні процеси відбуваються вже й по всій Україні.
Візія моя на 2021 рік є такою.
По-перше, треба ухвалити закон про агрострахування та закон про об’єднання водокористувачів (законопроекти вже на розгляді в аграрному комітеті). Держава має взяти на себе супровідний ризик — страхувати посіви. Якщо посіви загинуть, – компенсувати вартість цих посівів для того, щоб аграрій міг мати фінансову подушку. Щоб посуха не стала приреченням для аграрія. Щоб він розумів і свою відповідальність, і спільний ризик.
А закон про об’єднання водокористувачів дасть можливість місцевим аграріям та іншим раціонально використовувати водний ресурс, спільно планувати його відновлення, а також його збільшення.
По-друге, розвиток зрошення і меліорації на півдні України. Під час онлайн-наради з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем озвучили спільну позицію про запуск Національного проєкту зрошення та меліорації. Основним завданням цього року в питанні розвитку іригаційних систем є запуск пілотних проектів у Херсонській, Одеській та Миколаївський областях. У планах на найближчі 3 роки — реалізувати національний проєкт на півдні з подальшим масштабуванням проекту на всю країну. МінАгро бере на себе лідерство в цій реформі та забезпечення її інституційної, законодавчої та фінансової основи.
У держави є резервні фонди для фінансової підтримки проєкту, у т. ч. через залучення міжнародних фінансових інституцій, як ЕБРР, Світовий банк, IFC.
У короткостроковій перспективі нам треба забезпечити своєчасну подачу води для поливу в 2021 році, зокрема й шляхом формування об’єктивних тарифів на воду для водокористувачів. Сьогодні тарифну політику узгодили для аграріїв Херсонщини.
Більш детальну дорожню карту реформи зрошення та меліорації презентуємо після повноцінного запуску Міністерства.
Зустрівся з аграріями Херсонщини. Не для протоколу, а реально обговорив, як долати втрати врожайності за несприятливих погодних умов. Давайте відверто: зміни клімату, якими нас лякали на початку 2000-х, вже конкретно відчутні. Південь України декілька років системно страждає від посухи. Ситуація критична.
Прогнози невтішні. Подібні процеси відбуваються вже й по всій Україні.
Візія моя на 2021 рік є такою.
По-перше, треба ухвалити закон про агрострахування та закон про об’єднання водокористувачів (законопроекти вже на розгляді в аграрному комітеті). Держава має взяти на себе супровідний ризик — страхувати посіви. Якщо посіви загинуть, – компенсувати вартість цих посівів для того, щоб аграрій міг мати фінансову подушку. Щоб посуха не стала приреченням для аграрія. Щоб він розумів і свою відповідальність, і спільний ризик.
А закон про об’єднання водокористувачів дасть можливість місцевим аграріям та іншим раціонально використовувати водний ресурс, спільно планувати його відновлення, а також його збільшення.
По-друге, розвиток зрошення і меліорації на півдні України. Під час онлайн-наради з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем озвучили спільну позицію про запуск Національного проєкту зрошення та меліорації. Основним завданням цього року в питанні розвитку іригаційних систем є запуск пілотних проектів у Херсонській, Одеській та Миколаївський областях. У планах на найближчі 3 роки — реалізувати національний проєкт на півдні з подальшим масштабуванням проекту на всю країну. МінАгро бере на себе лідерство в цій реформі та забезпечення її інституційної, законодавчої та фінансової основи.
У держави є резервні фонди для фінансової підтримки проєкту, у т. ч. через залучення міжнародних фінансових інституцій, як ЕБРР, Світовий банк, IFC.
У короткостроковій перспективі нам треба забезпечити своєчасну подачу води для поливу в 2021 році, зокрема й шляхом формування об’єктивних тарифів на воду для водокористувачів. Сьогодні тарифну політику узгодили для аграріїв Херсонщини.
Більш детальну дорожню карту реформи зрошення та меліорації презентуємо після повноцінного запуску Міністерства.
Українське вино хорошої якості, ще й за прийнятною ціною!
Скажете ― не бувати такому? А от і помиляєтесь.
Насправді з якістю в нас усе склалося, а вартість залежить від законодавчого й податкового навантаження на галузь. До слова, аналогів українського немає в багатьох країнах.
В більшості країн світу та, зокрема, і ЄС ставка акцизного податку на вина ігристі становить 0 євро. Як виняток, у французькій Шампані на сьогоднішній день ставка акцизного податку - 9,35 євро за гектолітр, тобто 2,99 грн. за 1 літр ігристого вина, а в Україні вона на цей час досягла 11,65 грн. за 1 літр - більш ніж в 4 рази. Що не може не впливати на кінцеву вартість. Накладається також надмірний імпорт іноземної виноробної продукції та українська звичка вважати, що в сусіда трава зеленіша. От і оминають покупці полиці з українським вином. Саме так, додатковий чинник регресу, як на мене, криється в тому, що ми звикли довіряти іноземній якості, а вітчизняну продукцію сприймати як «недо-».
Так не має бути, нам потрібно розширювати географію експорту, але, не зміцнивши галузь всередині країни, ми ризикуємо вступити в нерівний бій. Багато країн роками підтримують місцевих виноградарів та вже мають власну аудиторію: напрацювали покупців у себе та за кордоном.
Я відстоюю вихід на нові експортні ринки, реально оцінюю наші можливості і характер підготовчої роботи. Тому поступово підвищуємо градус і беремося за підтримку галузі, яку потрібно насамперед зробити конкурентною в Україні.
Нещодавно у ВРУ зареєстровано два законопроекти 5306 и 5307,які саме пропонують відмінити акцизні марки для вин без додавання спирту та розблокувати державну підтримку галузі. Це один з перших кроків для дерегуляції галузі та підтримки, в тому числі невеликих виноробів, - я дуже вітаю ці законодавчі ініціативи!
Також собисто підписав угоду про співпрацю МінАПК з корпорацією «Укрвинпром» Укрвинпром― офіційною дорадчою організацією Мінагрополітики з питань розвитку виноградарства та виноробства. Разом напрацьовуємо законодавчі ініціативи, які найближчим часом винесемо на розгляд Уряду. Йдеться, зокрема, про розроблення програм дешевих кредитів для розвитку; реалізацію державних програм, спрямованих на збільшення площ виноградників; вирішення питань довгострокової оренди земельних ділянок під виноградарство.
Зробимо все, щоб українське вино стало ще однією візитівкою України!
Скажете ― не бувати такому? А от і помиляєтесь.
Насправді з якістю в нас усе склалося, а вартість залежить від законодавчого й податкового навантаження на галузь. До слова, аналогів українського немає в багатьох країнах.
В більшості країн світу та, зокрема, і ЄС ставка акцизного податку на вина ігристі становить 0 євро. Як виняток, у французькій Шампані на сьогоднішній день ставка акцизного податку - 9,35 євро за гектолітр, тобто 2,99 грн. за 1 літр ігристого вина, а в Україні вона на цей час досягла 11,65 грн. за 1 літр - більш ніж в 4 рази. Що не може не впливати на кінцеву вартість. Накладається також надмірний імпорт іноземної виноробної продукції та українська звичка вважати, що в сусіда трава зеленіша. От і оминають покупці полиці з українським вином. Саме так, додатковий чинник регресу, як на мене, криється в тому, що ми звикли довіряти іноземній якості, а вітчизняну продукцію сприймати як «недо-».
Так не має бути, нам потрібно розширювати географію експорту, але, не зміцнивши галузь всередині країни, ми ризикуємо вступити в нерівний бій. Багато країн роками підтримують місцевих виноградарів та вже мають власну аудиторію: напрацювали покупців у себе та за кордоном.
Я відстоюю вихід на нові експортні ринки, реально оцінюю наші можливості і характер підготовчої роботи. Тому поступово підвищуємо градус і беремося за підтримку галузі, яку потрібно насамперед зробити конкурентною в Україні.
Нещодавно у ВРУ зареєстровано два законопроекти 5306 и 5307,які саме пропонують відмінити акцизні марки для вин без додавання спирту та розблокувати державну підтримку галузі. Це один з перших кроків для дерегуляції галузі та підтримки, в тому числі невеликих виноробів, - я дуже вітаю ці законодавчі ініціативи!
Також собисто підписав угоду про співпрацю МінАПК з корпорацією «Укрвинпром» Укрвинпром― офіційною дорадчою організацією Мінагрополітики з питань розвитку виноградарства та виноробства. Разом напрацьовуємо законодавчі ініціативи, які найближчим часом винесемо на розгляд Уряду. Йдеться, зокрема, про розроблення програм дешевих кредитів для розвитку; реалізацію державних програм, спрямованих на збільшення площ виноградників; вирішення питань довгострокової оренди земельних ділянок під виноградарство.
Зробимо все, щоб українське вино стало ще однією візитівкою України!
❗Після ухвалення законопроєкту №2194, який я називаю новою українською земельною Конституцією, ОТГ стануть повноцінними господарями своєї землі.
Але мало отримати права та можливості, потрібно розуміти, як ними ефективно скористатися. Це стосується і керівників громад, і мешканців. Очільники об'єднань для місцевих - близьке першоджерело до якого дослухаються. Не слід забувати, що їм належить функція запуску ринку землі на місцях та додаткове пояснення нововведень людям.
Тож, які кроки насамперед мають зробити голови громад?
Ми в МінАПК разом з фахівцями розробили інструкцію, що складається з 7-ми пунктів з відповідями на поширеніші питання:
✔Що робити після того, як громада отримала землю?
✔ Як нею ефективно та прозоро управляти?
✔Для чого зустрічатися з інвесторами?
✔Що таке і для чого взагалі «Електронний архів землевпорядної документації»? Відповіді читайте за посиланням: https://www.epravda.com.ua/projects/zemlia-mozhlyvostei/2021/04/13/672786/
Але мало отримати права та можливості, потрібно розуміти, як ними ефективно скористатися. Це стосується і керівників громад, і мешканців. Очільники об'єднань для місцевих - близьке першоджерело до якого дослухаються. Не слід забувати, що їм належить функція запуску ринку землі на місцях та додаткове пояснення нововведень людям.
Тож, які кроки насамперед мають зробити голови громад?
Ми в МінАПК разом з фахівцями розробили інструкцію, що складається з 7-ми пунктів з відповідями на поширеніші питання:
✔Що робити після того, як громада отримала землю?
✔ Як нею ефективно та прозоро управляти?
✔Для чого зустрічатися з інвесторами?
✔Що таке і для чого взагалі «Електронний архів землевпорядної документації»? Відповіді читайте за посиланням: https://www.epravda.com.ua/projects/zemlia-mozhlyvostei/2021/04/13/672786/
Економічна правда
Земельна реформа: сім порад для керівників громад, як скористатися новими можливостями
Що робити керівнику громади для прозорого управління земельними ресурсами і наповнення місцевого бюджету?
4 місяці боротьби і МінАПК — уже не лише на папері!
Сьогодні отримали бюджет на повноцінний запуск міністерства. Парламент ухвалив кошторис на роботу МінАПК. Минуло майже чотири місяці з моменту доленосного поновлення відомства, і я щасливий, що підготовчий етап нарешті минув.
Стартуємо фактично із нуля, тому питання ресурсу було в пріоритеті. Незабаром будемо спроможні підтримувати аграріїв та галузь, фіналізувати земельну реформу, запустити реформу зрошення та меліорації, боротись за нові експортні ринки та інвестиції для агросектору та багато іншого.
Щиро дякую всім колегам, які віддали 275 голосів (!) на користь аграріїв країни — проголосували за зміни до бюджету України та виділили кошти на роботу відродженого міністерства. Це дійсно державницьке рішення!
Майже в усьому світі аграрний сектор працює під керівництвом окремого профільного міністерства. Саме воно формує політику та впливає на розвиток галузі. Помилкове рішення попереднього уряду виправлене, справедливість відновлено.
Ще одне міністерство буде поетапно зміцнюватись додатковими центральними органами виконавчої влади та повноцінною вертикаллю в регіонах.
Ми лише набираємо обертів. Борітесь - поборете.
https://www.youtube.com/watch?v=1-gHRPx10XA
Сьогодні отримали бюджет на повноцінний запуск міністерства. Парламент ухвалив кошторис на роботу МінАПК. Минуло майже чотири місяці з моменту доленосного поновлення відомства, і я щасливий, що підготовчий етап нарешті минув.
Стартуємо фактично із нуля, тому питання ресурсу було в пріоритеті. Незабаром будемо спроможні підтримувати аграріїв та галузь, фіналізувати земельну реформу, запустити реформу зрошення та меліорації, боротись за нові експортні ринки та інвестиції для агросектору та багато іншого.
Щиро дякую всім колегам, які віддали 275 голосів (!) на користь аграріїв країни — проголосували за зміни до бюджету України та виділили кошти на роботу відродженого міністерства. Це дійсно державницьке рішення!
Майже в усьому світі аграрний сектор працює під керівництвом окремого профільного міністерства. Саме воно формує політику та впливає на розвиток галузі. Помилкове рішення попереднього уряду виправлене, справедливість відновлено.
Ще одне міністерство буде поетапно зміцнюватись додатковими центральними органами виконавчої влади та повноцінною вертикаллю в регіонах.
Ми лише набираємо обертів. Борітесь - поборете.
https://www.youtube.com/watch?v=1-gHRPx10XA
YouTube
Голосування за бюджет Мінагрополітики
Як депутати голосували за бюджет Мінагрополітики.
Йдучи працювати в Держгеокадастр, я розумів, що це одна з найбільш корумпованих державних установ країни, котра за корупційними ризиками не поступається ДАБі, митниці чи податковій. Довго “чекати” на хабарників не довелось.
Детективну сторіз з імітацією згоди на отримання неправомірної вигоди разом із НАБУ організували минулого року. Сума велика – 170 тисяч доларів за кілька траншів в обмін на видачу наказів про виділення земельних ділянок підставним особам. Зловмисників взяли вже під час другого платежу в 25 тисяч умовних одиниць.
З подробицями розповідаю за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=Z45wSy9wXf4
Намагатися самостійно впоратися з тандемом чиновників та криміналітету – це, як на мене, шлях в нікуди, тому фактично одразу налагодив контакт з НАБУ, СБУ та Національною поліцією. Усе просто: пропонують хабар — пиши заяву в антикорупційні та правоохоронні органи і співпрацюй з ними. Важливо саме за законом покарати причетних і показати іншим, що ризики існують, яким би досвідченими і впевненими не були схемщики-колаборанти.
Громадськість очікує, що з приходом нової людини, “багата на можливості” система, яка існувала і покривала себе роками, має сотні співучасників в рядах працівників, одразу виправиться. Але буде і спротив, і гнів, і намагання показати неефективність нових очільників з підтекстом, що й вони приходять тільки для того, щоб командувати потоками.
Недостатньо нового керівника: корупція – це потужний симбіоз чиновників і криміналітету, який перш ніж ви приймаєтесь боротися з ним, починає репресії проти вас.Тому важливо з впровадженням антикорупційних політик, реалізовувати зміни через законопроєкти.
Наріжним каменем для нас сьогодні є законопроєкт №2194, який блокують окремі депутати та партії в парламенті. Цей законодавчий акт остаточно знищить Держгеодкадастр як розпорядника земель. Це моя мрія і ціль. Я впевнений, що до кінця цього місяця Карфаген буде зруйновано, ми розглянемо всі депутатські правки і приймемо закон.
Також хочу донести всім зацікавленим особам, що в команді Держгеокадастру інтегровані кадрові працівники НАБУ, СБУ та поліції. З моїм переходом в Мінагрополітики вони нікуди не поділися і так само продовжують боротьбу зі злочинами в системі Держгеокадастру незалежно від строку видачі дозволів та наказів. Квітневі обшуки в обласних геокадастрах не були останніми. Зібрані речові докази просувають розслідування злочинів з конкретними наслідками для їх учасників.
Після прийняття бюджету Верховною Радою, якнайшвидше запустимо Міністерство. Підсилимо роботу додатковим фінансуванням ДГК з бюджету на оплату праці працівникам, фінансування національного геопоратлу відкритих даних, інвентаризації земель, земельного та супутникового моніторингу. Про деталі впроваджень регулярно інформуватиму громадськість.
Борітеся - поборете!
Детективну сторіз з імітацією згоди на отримання неправомірної вигоди разом із НАБУ організували минулого року. Сума велика – 170 тисяч доларів за кілька траншів в обмін на видачу наказів про виділення земельних ділянок підставним особам. Зловмисників взяли вже під час другого платежу в 25 тисяч умовних одиниць.
З подробицями розповідаю за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=Z45wSy9wXf4
Намагатися самостійно впоратися з тандемом чиновників та криміналітету – це, як на мене, шлях в нікуди, тому фактично одразу налагодив контакт з НАБУ, СБУ та Національною поліцією. Усе просто: пропонують хабар — пиши заяву в антикорупційні та правоохоронні органи і співпрацюй з ними. Важливо саме за законом покарати причетних і показати іншим, що ризики існують, яким би досвідченими і впевненими не були схемщики-колаборанти.
Громадськість очікує, що з приходом нової людини, “багата на можливості” система, яка існувала і покривала себе роками, має сотні співучасників в рядах працівників, одразу виправиться. Але буде і спротив, і гнів, і намагання показати неефективність нових очільників з підтекстом, що й вони приходять тільки для того, щоб командувати потоками.
Недостатньо нового керівника: корупція – це потужний симбіоз чиновників і криміналітету, який перш ніж ви приймаєтесь боротися з ним, починає репресії проти вас.Тому важливо з впровадженням антикорупційних політик, реалізовувати зміни через законопроєкти.
Наріжним каменем для нас сьогодні є законопроєкт №2194, який блокують окремі депутати та партії в парламенті. Цей законодавчий акт остаточно знищить Держгеодкадастр як розпорядника земель. Це моя мрія і ціль. Я впевнений, що до кінця цього місяця Карфаген буде зруйновано, ми розглянемо всі депутатські правки і приймемо закон.
Також хочу донести всім зацікавленим особам, що в команді Держгеокадастру інтегровані кадрові працівники НАБУ, СБУ та поліції. З моїм переходом в Мінагрополітики вони нікуди не поділися і так само продовжують боротьбу зі злочинами в системі Держгеокадастру незалежно від строку видачі дозволів та наказів. Квітневі обшуки в обласних геокадастрах не були останніми. Зібрані речові докази просувають розслідування злочинів з конкретними наслідками для їх учасників.
Після прийняття бюджету Верховною Радою, якнайшвидше запустимо Міністерство. Підсилимо роботу додатковим фінансуванням ДГК з бюджету на оплату праці працівникам, фінансування національного геопоратлу відкритих даних, інвентаризації земель, земельного та супутникового моніторингу. Про деталі впроваджень регулярно інформуватиму громадськість.
Борітеся - поборете!
YouTube
Роман Лещенко: Про протидію корупції та підкупи. Власні історії/Викриваю з НАБУ
Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко переконаний, що успіх протидії корупції залежить від спільних зусиль правоохоронців та влади: одні застосовують каральні методи, інші — змінюють систему, аби у нових людей, які прийдуть на поважні…
Хороші новини для малих фермерів.
Розповідаю, чому сьогоднішні урядові рішення полегшать доступ до держпідтримки.
✅Поменшає довідок. Фермерським господарствам вже не потрібно отримувати довідки про відсутність заборгованості перед Укрдержфондом, а також про наявність поголів’я корів станом на 1 липня. Така інформація буде перевірятися розпорядниками централізовано, шляхом надсилання запиту до Укрдержфонду та АІР
Підтверджувати право власності та/або користування земельною ділянкою, буде потрібно лише для отримання субсидії на 1 га
✅Збільшується з 3000 грн до 5000 грн на 1 га розмір бюджетної субсидії для новостворених ФГ у період їх становлення.
✅ФГ у власності якого перебуває від п’яти корів, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства, документи на отримання дотації за худобу тепер потрібно подавати не до міністерства, а до вповноваженого підрозділу ОДА. Деталі за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/news/fermeram-sprostili-proceduru-nadannya-derzhavnoyi-pidtrimki-rishennya-uryadu?fbcl
Розповідаю, чому сьогоднішні урядові рішення полегшать доступ до держпідтримки.
✅Поменшає довідок. Фермерським господарствам вже не потрібно отримувати довідки про відсутність заборгованості перед Укрдержфондом, а також про наявність поголів’я корів станом на 1 липня. Така інформація буде перевірятися розпорядниками централізовано, шляхом надсилання запиту до Укрдержфонду та АІР
Підтверджувати право власності та/або користування земельною ділянкою, буде потрібно лише для отримання субсидії на 1 га
✅Збільшується з 3000 грн до 5000 грн на 1 га розмір бюджетної субсидії для новостворених ФГ у період їх становлення.
✅ФГ у власності якого перебуває від п’яти корів, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства, документи на отримання дотації за худобу тепер потрібно подавати не до міністерства, а до вповноваженого підрозділу ОДА. Деталі за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/news/fermeram-sprostili-proceduru-nadannya-derzhavnoyi-pidtrimki-rishennya-uryadu?fbcl
❗️Категорично не підтримую резонансу ініціативу щодо будь-якого обмеження експорту соняшнику та соняшникової олії
Це радянські практики адміністративного регулювання, які в умовах ринкової економіки дають негативний ефект або відразу, або згодом.
Заборона експорту соняшнику є протиправною мірою, тому що згідно чинного законодавства підставою для її введення є порушення ринкової рівноваги. Але дефіциту соняшнику в Україні немає.
При цьому, заборона експорту створює передумови для узгоджених антиконкурентних дій – монопольної змови, з якою держава якраз має боротися.
Відповідальна державна політика в даному випадку - це системні заходи щодо зниження цін на всі соціально значущі продукти харчування, які входять в продуктовий кошик українського споживача.
В усьому світі і, перш за все, в ЄС цього досягають введенням зниженої ставки ПДВ для таких продуктів.
📌Наша пропозиція встановити ставку 14% ПДВ на всі види с.г продукції без будь-яких виключень.
Спроба здешевити окремий продукт за рахунок українських аграріїв – це небезпечний захід, який не тільки загрожує розвитку аграрної галузі та не вирішує комплексно проблему, але також може призвести до того, що держава буде змушена компенсувати аграріям збитки, завдані такими необґрунтованими рішеннями.
Це радянські практики адміністративного регулювання, які в умовах ринкової економіки дають негативний ефект або відразу, або згодом.
Заборона експорту соняшнику є протиправною мірою, тому що згідно чинного законодавства підставою для її введення є порушення ринкової рівноваги. Але дефіциту соняшнику в Україні немає.
При цьому, заборона експорту створює передумови для узгоджених антиконкурентних дій – монопольної змови, з якою держава якраз має боротися.
Відповідальна державна політика в даному випадку - це системні заходи щодо зниження цін на всі соціально значущі продукти харчування, які входять в продуктовий кошик українського споживача.
В усьому світі і, перш за все, в ЄС цього досягають введенням зниженої ставки ПДВ для таких продуктів.
📌Наша пропозиція встановити ставку 14% ПДВ на всі види с.г продукції без будь-яких виключень.
Спроба здешевити окремий продукт за рахунок українських аграріїв – це небезпечний захід, який не тільки загрожує розвитку аграрної галузі та не вирішує комплексно проблему, але також може призвести до того, що держава буде змушена компенсувати аграріям збитки, завдані такими необґрунтованими рішеннями.
❗В продовження теми неоднозначних проектів законодавчих рішень, які я як Міністр аграрної політики та продовольства України не підтримую!
❌На вустах ініціатива збільшити вдвічі суму фіксованого податку для IV групи платників. Але в умовах відсутності детінізації вона заганяє сумлінних фермерів у «тінь», а бюджет отримає від’ємну динаміку у довгостроковій перспективі.
Необхідно виводити землю із «тіні», шляхом встановлення мінімального податкового зобов'язання з гектара. Адже неформальний ринок - це 30% всього земельного банку країни, і саме там існує достатній резерв для поповнення надходжень у бюджети всіх рівнів. Лише змусивши платити податки тих, хто зараз від них ухиляється, держава отримає право говорити про збільшення податкового навантаження на сумлінних платників податків.
❌Квотування імпорту мінеральних добрив в Україну.
Квотування підвищить ціну на внутрішньому ринку, але не призведе до зменшення собівартості українських добрив та підвищення їхнього експортного потенціалу. У результаті постраждають українські аграрії.
Я особисто буду присутній під час перегляду Апеляційним судом міста Києва рішення Київського адміністративного окружного суду на користь кількох компаній, яке фактично стимулює остаточну монополізацію вітчизняного ринку мінеральних добрив.
Перераховані “ініціативи” - шкідливі, і вирішують лише тимчасові політичні та економічні проблеми, а не закладають основи розвитку аграрної галузі.
❗️Я на боці аграріїв та прибічників запровадження змін, які будуть впливати на довгостроковий розвиток галузі та країни, а не вирішувати тимчасові проблеми за її рахунок.
На нашому боці аграрний комітет Верховної Ради України та профільні аграрні асоціації і я дуже вірю, що разом ми зможемо відстояти розвиток галузі!
❌На вустах ініціатива збільшити вдвічі суму фіксованого податку для IV групи платників. Але в умовах відсутності детінізації вона заганяє сумлінних фермерів у «тінь», а бюджет отримає від’ємну динаміку у довгостроковій перспективі.
Необхідно виводити землю із «тіні», шляхом встановлення мінімального податкового зобов'язання з гектара. Адже неформальний ринок - це 30% всього земельного банку країни, і саме там існує достатній резерв для поповнення надходжень у бюджети всіх рівнів. Лише змусивши платити податки тих, хто зараз від них ухиляється, держава отримає право говорити про збільшення податкового навантаження на сумлінних платників податків.
❌Квотування імпорту мінеральних добрив в Україну.
Квотування підвищить ціну на внутрішньому ринку, але не призведе до зменшення собівартості українських добрив та підвищення їхнього експортного потенціалу. У результаті постраждають українські аграрії.
Я особисто буду присутній під час перегляду Апеляційним судом міста Києва рішення Київського адміністративного окружного суду на користь кількох компаній, яке фактично стимулює остаточну монополізацію вітчизняного ринку мінеральних добрив.
Перераховані “ініціативи” - шкідливі, і вирішують лише тимчасові політичні та економічні проблеми, а не закладають основи розвитку аграрної галузі.
❗️Я на боці аграріїв та прибічників запровадження змін, які будуть впливати на довгостроковий розвиток галузі та країни, а не вирішувати тимчасові проблеми за її рахунок.
На нашому боці аграрний комітет Верховної Ради України та профільні аграрні асоціації і я дуже вірю, що разом ми зможемо відстояти розвиток галузі!
❗️Найближчим часом Північно-Кримський канал переходить у підпорядкування Мінагрополітики для реалізації Національного пілотного проекту зрошення та меліорації.
Зараз канал використовується для зрошення і забезпечення водою лише аграріїв Херсонщини і жодних перемовин ні з РФ, ні з окупаційною адміністрацією Криму про поновлення водопостачання до півострова не ведеться.
Це одна з найбільших зрошувальних споруд колишнього СРСР, на базі якої в тому числі доцільно відроджувати українську систему іригації. Ми змінюємо форму управління каналом задля намірів створити ефективну систему з відродження та будівництва нових зрошувальних проектів.
📌https://agro.me.gov.ua/ua/news/pivnichno-krimskij-kanal-perehodit-u-pidporyadkuvannya-minagropolitiki?fbclid=IwAR1SczD89ewcyGOVtKSZ3Ic0u9ZH353rqHYG19B_dh8oE3vIU7g9rKIfvXE
Зараз канал використовується для зрошення і забезпечення водою лише аграріїв Херсонщини і жодних перемовин ні з РФ, ні з окупаційною адміністрацією Криму про поновлення водопостачання до півострова не ведеться.
Це одна з найбільших зрошувальних споруд колишнього СРСР, на базі якої в тому числі доцільно відроджувати українську систему іригації. Ми змінюємо форму управління каналом задля намірів створити ефективну систему з відродження та будівництва нових зрошувальних проектів.
📌https://agro.me.gov.ua/ua/news/pivnichno-krimskij-kanal-perehodit-u-pidporyadkuvannya-minagropolitiki?fbclid=IwAR1SczD89ewcyGOVtKSZ3Ic0u9ZH353rqHYG19B_dh8oE3vIU7g9rKIfvXE
❗️❗️Півтора року боротьби і 2194 – прийнято!
Це історично доленосна подія, один із найважливіших законів в моєму житті, який підтверджує невідворотність земельної реформи, за яку я відповідаю в нашій державі.
Тепер право розпоряджатися землями передано місцевим громадам остаточно і безповоротно. Держгеокадастр відтепер лише сервісна організація, максимально дерегульована, з ліквідованими корупційними повноваженнями в управлінні земельними ресурсами.
Хронологія боротьби за 2194:
📌1 жовтня 2019 року було подано проект закону 2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”.
📌14 листопада 2019 року прийнято у першому читанні.
📌Лише 2 грудня 2020 року законопроект переданий на повторне друге читання.
📌І нарешті 28 квітня, за рік після скасування мораторію, ми ухвалили надважливий закон!
Законодавчий спам зашкалював – понад 3 тисячі правок, кожну з яких було розглянуто.
Ці події накладалися на чимало особистих втрат, тиску, провокацій, поливання брудом, залякування. Розумію, що легше не буде, маніпуляцій не уникнути, і чим ближче до відкриття ринку землі, тим агресивніше і цинічніше вони ставатимуть. Але запуск реформи відбудеться!
🤝Дякую депутатам, які підтримали законопроект та окрема вдячність колегам з аграрного комітету!
Ми продемонстрували сьогодні спроможність знайти такий формат редакції земельної децентралізації, який об’єднав голоса п’яти фракцій в парламенті.
Далі буде закон 2195 (електронні аукціони) і 3205 (фонд гарантування кредитів фермерам).
Борітеся - поборете!
Це історично доленосна подія, один із найважливіших законів в моєму житті, який підтверджує невідворотність земельної реформи, за яку я відповідаю в нашій державі.
Тепер право розпоряджатися землями передано місцевим громадам остаточно і безповоротно. Держгеокадастр відтепер лише сервісна організація, максимально дерегульована, з ліквідованими корупційними повноваженнями в управлінні земельними ресурсами.
Хронологія боротьби за 2194:
📌1 жовтня 2019 року було подано проект закону 2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”.
📌14 листопада 2019 року прийнято у першому читанні.
📌Лише 2 грудня 2020 року законопроект переданий на повторне друге читання.
📌І нарешті 28 квітня, за рік після скасування мораторію, ми ухвалили надважливий закон!
Законодавчий спам зашкалював – понад 3 тисячі правок, кожну з яких було розглянуто.
Ці події накладалися на чимало особистих втрат, тиску, провокацій, поливання брудом, залякування. Розумію, що легше не буде, маніпуляцій не уникнути, і чим ближче до відкриття ринку землі, тим агресивніше і цинічніше вони ставатимуть. Але запуск реформи відбудеться!
🤝Дякую депутатам, які підтримали законопроект та окрема вдячність колегам з аграрного комітету!
Ми продемонстрували сьогодні спроможність знайти такий формат редакції земельної децентралізації, який об’єднав голоса п’яти фракцій в парламенті.
Далі буде закон 2195 (електронні аукціони) і 3205 (фонд гарантування кредитів фермерам).
Борітеся - поборете!
‼ Презентували демоверсію пілотного проекту Національної інфраструктури геопросторових даних.
✅Геопортал забезпечує користувачам можливість простого пошуку та безперешкодного доступу до будь-яких даних національного, регіонального та місцевого рівнів на єдиній картографічній основі: про землю, воду, ліс, природні ресурси, інфраструктуру, комунікації.
✅ Дані не зібрані фізично, а інтегруються в режимі онлайн. Тобто щойно десь у Миколаєві були внесені зміни в містобудівну документацію, ви побачите ці зміни, у якому б місті чи селі ви не знаходились. Не треба чекати, поки дані опиняться у загальній базі
✅ Доступ до інформації на порталі безоплатний.
✅ До геопорталу пілотного проекту вже підключені різноманітні дані центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та територіальних громад.
✅ Користування порталом вже доступне експертам ― держателям даних, а громадяни отримають доступ у травні, після того, як ми презентуємо розширений функціонал на земельному форумі «Україна 30».
✅ Незабаром громадськість, приватний сектор чи інвестори отримають доступ до інформації без посередництва чиновників, а отже це зменшить, а в перспективі зведе до мінімуму корупційну складову.
Надалі, під час вдосконалення функціоналу та наповнення пілотного геопорталу даними можна буде говорити про додаткові послуги, аналітичні елементи чи розроблення прикладних кейсів для кожної сфери економіки держави.
Крім геопорталу Національної інфраструктури геопросторових даних, Держгеокадастр працює ще над одним проектом, який підтримає функціонування ринку сільськогосподарських земель в Україні. На цьому порталі будуть зібрані консолідовані дані про землекористування чи суміжні теми з Держгеокадастру, ДПС, Мін’юсту, Держстату , Державної судової адміністрації та Держводагентства. Проект буде презентований найближчим часом
✅Геопортал забезпечує користувачам можливість простого пошуку та безперешкодного доступу до будь-яких даних національного, регіонального та місцевого рівнів на єдиній картографічній основі: про землю, воду, ліс, природні ресурси, інфраструктуру, комунікації.
✅ Дані не зібрані фізично, а інтегруються в режимі онлайн. Тобто щойно десь у Миколаєві були внесені зміни в містобудівну документацію, ви побачите ці зміни, у якому б місті чи селі ви не знаходились. Не треба чекати, поки дані опиняться у загальній базі
✅ Доступ до інформації на порталі безоплатний.
✅ До геопорталу пілотного проекту вже підключені різноманітні дані центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та територіальних громад.
✅ Користування порталом вже доступне експертам ― держателям даних, а громадяни отримають доступ у травні, після того, як ми презентуємо розширений функціонал на земельному форумі «Україна 30».
✅ Незабаром громадськість, приватний сектор чи інвестори отримають доступ до інформації без посередництва чиновників, а отже це зменшить, а в перспективі зведе до мінімуму корупційну складову.
Надалі, під час вдосконалення функціоналу та наповнення пілотного геопорталу даними можна буде говорити про додаткові послуги, аналітичні елементи чи розроблення прикладних кейсів для кожної сфери економіки держави.
Крім геопорталу Національної інфраструктури геопросторових даних, Держгеокадастр працює ще над одним проектом, який підтримає функціонування ринку сільськогосподарських земель в Україні. На цьому порталі будуть зібрані консолідовані дані про землекористування чи суміжні теми з Держгеокадастру, ДПС, Мін’юсту, Держстату , Державної судової адміністрації та Держводагентства. Проект буде презентований найближчим часом
Щиро вітаю всіх зі світлим святом Воскресіння Христового!
Зичу піднесеного настрою і нехай радість сьогоднішнього дня збережеться в душі якнайдовше.
Для мене Пасха - це день особливої надії і подяки. Цінуймо прості речі в житті, терпляче ставимося до всього і будемо вдячними за те, що маємо.
Бажаю вам і вашим рідним у ці дні відчути родинне тепло, завжди сподіватися на підтримку одне одного і Божу милість!
Христос Воскрес!
https://www.youtube.com/watch?v=7ZRwbir3OMo
Зичу піднесеного настрою і нехай радість сьогоднішнього дня збережеться в душі якнайдовше.
Для мене Пасха - це день особливої надії і подяки. Цінуймо прості речі в житті, терпляче ставимося до всього і будемо вдячними за те, що маємо.
Бажаю вам і вашим рідним у ці дні відчути родинне тепло, завжди сподіватися на підтримку одне одного і Божу милість!
Христос Воскрес!
https://www.youtube.com/watch?v=7ZRwbir3OMo
YouTube
Великдень
Привітання з зі світлим святом Великодня.
❗️Землі аеропорту повернули в актив держави
На початку 2000-х у військового аеродрому в Умані "відкусили" ділянку землі майже впритул до злітно-посадкової смуги.
Пошуки істини довели сторони до суду і навіть відзначилися кількома рішеннями Феміди на користь військових. Але при детальному розгляді все ж залишали простір для маневру, що дозволяв не поновлювати права військової частини.
🚫Фактично ситуація не один рік знаходилася у підвішеному стані через відсутність охочих брати відповідальність і доводити справу до справедливого однозначного фіналу.
Переломити хід подій вдалося після підписання 5 жовтня 2020 року Меморандуму про співпрацю між Держгеокадастром та Міноборони, після чого вдалося провести інвентаризацію земель і усунути випадки незаконного використання земель оборони сторонніми особами.
На сьогодні нарешті завершено процес інвентаризації земельних ділянок п’яти військових містечок м. Умань, загальною площею близько 870 га, який тривав понад 5 років.
Домовилися з військовими максимально прискорити оформлення земель у кадастрі, щоб запобігти повторенню ситуації. Наразі значна кількість земель вже внесені до реєстру, включаючи ділянку військового аеродрому площею 500 га.
✈️Оформлення цієї ділянки є критично необхідним для реконструкції аеродрому з метою спільного використання військовою, цивільною та бізнес-авіацією. Практичне втілення проекту – крок назустріч розвитку громади Умані, і безперечно, внесок у підвищення української обороноздатності.
На початку 2000-х у військового аеродрому в Умані "відкусили" ділянку землі майже впритул до злітно-посадкової смуги.
Пошуки істини довели сторони до суду і навіть відзначилися кількома рішеннями Феміди на користь військових. Але при детальному розгляді все ж залишали простір для маневру, що дозволяв не поновлювати права військової частини.
🚫Фактично ситуація не один рік знаходилася у підвішеному стані через відсутність охочих брати відповідальність і доводити справу до справедливого однозначного фіналу.
Переломити хід подій вдалося після підписання 5 жовтня 2020 року Меморандуму про співпрацю між Держгеокадастром та Міноборони, після чого вдалося провести інвентаризацію земель і усунути випадки незаконного використання земель оборони сторонніми особами.
На сьогодні нарешті завершено процес інвентаризації земельних ділянок п’яти військових містечок м. Умань, загальною площею близько 870 га, який тривав понад 5 років.
Домовилися з військовими максимально прискорити оформлення земель у кадастрі, щоб запобігти повторенню ситуації. Наразі значна кількість земель вже внесені до реєстру, включаючи ділянку військового аеродрому площею 500 га.
✈️Оформлення цієї ділянки є критично необхідним для реконструкції аеродрому з метою спільного використання військовою, цивільною та бізнес-авіацією. Практичне втілення проекту – крок назустріч розвитку громади Умані, і безперечно, внесок у підвищення української обороноздатності.
Кількість жертв у Другій світовій війні підтверджує: розв'язання конфліктів зброєю - занадто дорога ціна перемоги, адже жодна не окупить людські втрати й не поновить родини.
Кожна українська сім'я має кого згадати сьогодні, на жаль, все менше тих, кому особисто можемо сказати “спасибі”.
Пам'ятне гасло цих днів - "Ніколи знову" боляче промовляти, доки палають наші кордони на Сході. Доки покоління онуків вшановує дідів і прадідів в окопах.
Зброя не може бути гарантом незалежності в цивілізованому світі...
Вірю, що мир настане.
Пам'ятаємо...
Кожна українська сім'я має кого згадати сьогодні, на жаль, все менше тих, кому особисто можемо сказати “спасибі”.
Пам'ятне гасло цих днів - "Ніколи знову" боляче промовляти, доки палають наші кордони на Сході. Доки покоління онуків вшановує дідів і прадідів в окопах.
Зброя не може бути гарантом незалежності в цивілізованому світі...
Вірю, що мир настане.
Пам'ятаємо...