Скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні, а також ряд інших кроків земельної реформи матимуть позитивні наслідки для усього світу. Ми нарешті повернемо свій історичний бренд «Україна – житниця Європи» і дійсно зможемо зробити внесок у забезпеченні продовольчої безпеки всього світу. Ключові позиції щодо земельної реформи виклав у статті для Atlantic Council https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/ukraine-can-feed-the-world/?fbclid=IwAR0vwxe-kQavK0Y18v5GPcxiWpzncdO3Uf4QPTCubHX3CX8ZlR53VH6U4uw

Держпідтримка програми з розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства у 2021-му складе 450 млн грн. Це на 160 млн грн більше ніж у минулому році. Сьогодні прийнята урядова постанова щодо Порядку використання коштів, яка дозволить спростити процедуру подання документів, прийняття рішення щодо виплати компенсації та механізму спрямування коштів.
Ключові позиції:
• допомога на відшкодування до 80% вартості садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю;
• до 50% - за спорудження шпалери, встановлення систем краплинного зрошення, будівництво об’єктів галузевої інфраструктури та придбання технологічних ліній;
• до 30% - за придбання техніки і обладнання в тому числі й іноземного виробництва
• часткове відшкодування для об’єктів, які у 2019-2020 роках понесли витрати;
• збільшення обсягу підтримки на одного суб’єкта господарювання з урахуванням пов’язаних з ним осіб.
Серед прогнозованих результатів реалізації програми:
• створення понад 2 000 нових робочих місць;
• 15 нових технологічних ліній;
• збільшення на 1 400 га площ крапельного зрошення;
• збільшення на 20 000 тонн – потужностей нових об’єктів зі зберігання і на 15 000 тонн – з переробки

Взяв участь у презентації фундаментального дослідження «Водний дефіцит в Україні», підготовленого фахівцями @
Ukrainian Institute for the Future. Беззаперечно, на сьогодні це питання є гострим для країни. І мова не тільки про сільське господарство, для якого вода є визначальним фактором. Мова про всі водні ресурси України як основу життєдіяльності нації.

Цього року ми розпочинаємо масштабний проект зрошення та меліорації на Півдні України. І це є серед пріоритетів Мінагрополітики на 2021 рік наряду з земельною реформою, яку ми фіналізуємо прийняттям базових законів та первинним запуском обігу земель сільськогосподарського призначення. Нам важливо сьогодні почути думку вчених, вивчити ключову проблематику і Мінагрополітики має бути в основі цього процесу.

Серед викликів, які потребують сьогодні комплексного вирішення:
• глобальні кліматичні зміни вже вплинули на падіння сільського господарства. Критичною ситуація є на Півдні України, в Одеській області – район Бессарабії, де третій рік з-за посухи аграрії втрачають врожаї та йде процес банкрутства с/г підприємств;
• відсутність інвестицій в інфраструктуру та занепад водних господарств країни;
• облік водокористування. Застаріле і неенергоефективне обладнання насосних станцій призводить до великих втрат електроенергії, що створює умови для тінізації ринку і можливості для недобросовісних суб’єктів господарювання та водопостачальників.

Ми готові до масштабної роботи у вирішенні цих викликів!
Дякую, Ukrainian Institute for the Future за запрошення.
З Anatoliy Amelin, Ksenia Orynchak, Олександр Лимарь

🇺🇦🇩🇪Сьогодні працюємо у Берліні у складі урядової делегації на чолі із Денис Шмигаль, де проходить IV Німецько-український економічний форум. Це класний майданчик, який дозволить розставити акценти і пріоритети у партнерстві України і Німеччини.
👉участь у дискусійній панелі «Сільське господарство та харчова промисловість». Говоритимемо про виклики, перспективи і якісні трансформації, які очікують агросектор України вже цього року. Зокрема, фіналізація земельної реформи, реалізація національного проекту зрошення та меліорації, впровадження повноцінного інституту агрострахування – реформи, які є ключовим індикатором для європейських партнерів.
👉двостороння зустріч з Уве Фейлером, державним парламентським секретарем у Федеральному міністерстві продовольства та сільського господарства
Працюємо! ✌️

❗️Необхідність прийняття законопроекту №2194 сьогодні було підняте на найвищому рівні – Нацраді реформ під головуванням Президента України. Так і має бути, бо це ключова для країни реформа.
https://www.president.gov.ua/news/reformi-potribni-ne-zaradi-samih-reform-dlya-polegshennya-zh-67241?fbclid=IwAR0vP0TM8igUEdy5t-Kf4mUGkDAMD9r_ki71h0sCBX7813EUqIsg2cq6oeM

Чергове дежавю. Майже рік тому парламент голосував за історичний закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Важко, довго, з тисячами правок. Ситуація повторюється. Законопроект 2194 про земельну децентралізацію, який є ключовим для запуску земельної реформи, знову заблокований. З 3128 правок, поданих до законопроекту, розглянуто лише третину, а наступне пленарне засідання відбудеться не раніше 6 квітня. І це тоді, коли кожен день для земельної реформи – на вагу золота. Крім того, в черзі ще ряд земельних законопроектів. Прикро, що знову пауза.
Прийняття законопроекту 2194 чекають всі учасники процесу. Сьогодні із закликом до народних обранців звернулись депутати селищних громад, Всеукраїнська Асоціація громад, Асоціація вівчарів – всі ті, для яких земельний ресурс є інструментом розвитку і самодостатності.
https://www.facebook.com/watch/?v=882391609271859

Україна активно підтримує позицію ЄС щодо "зеленого" курсу. Впровадження кращих європейських практик в агросекторі – це підвищення конкурентоспроможності продукції на європейських ринках. На цьому наголосив під час Українсько-Німецького економічного форуму в Берліні.

🇺🇦🇩🇪Реалізація знакових реформ в агросекторі і земельних правовідносинах є індикатором для наших європейських друзів, які розглядають Україну як стратегічного бізнес-партнера. Попри кризу, яка відбувається у всьому світі, ми не втратили лідерські позиції і відповідальності, а навпаки довели, що наша країна сьогодні – це вікно можливостей для інвестицій, розвитку, міжнародного партнерства. Про це дискутували під час панелі «Сільське господарство та харчова промисловість», яка проходила у рамках Українсько-Німецького економічного форуму. Ключові тези:
📌Фіналізація проекту земельної реформи із конкурентними правилами та на умовах, що сприятимуть розвитку агровиробництва та сільських територій;
📌Старт проекту зі зрошення та меліорації – у векторі найближчих трьох років проект буде масштабований на всю країну;
📌Виконання Україною Концепції ЄС European Green Deal.
📌Відкриття нових експортних ринків.
❗️Німеччина завжди була і буде нашим надійним бізнес-партнером. І ми готові до серйозної спільної роботи!✌️

🇺🇦🇩🇪Німеччина високо оцінює нашу співпрацю в аграрній сфері і вбачає в Україні потужного партнера зі значними можливостями для інвестицій! За результатами двосторонньої зустрічі з німецьким урядовцем Уве Фейлером домовлено про:
📌активізацію співробітництва у сфері Європейського зеленого курсу,
📌надання експертної підтримки щодо відновлення Мінагрополітики за європейським зразком;
📌інтеграцію до європейської бази статистичних даних Farm Accountancy Data Network;
📌підтримку щодо перегляду несправедливого квотування експорту сільськогосподарської продукції до країн ЄС.

Відвідав Катар у складі делегації офіційного візиту Президента України Володимира Зеленського. Ключовий висновок за час відвідин Катару та розмов із його урядовцями — катарці зосереджені на посилені продовольчої безпеки.
Їхня країна — це оаза серед пустелі, але сурова правда полягає у тому, що ще десять років тому місцеве сільське господарство забезпечувало лише 10 % потрібної кількості продукції. Тому продуктове забезпечення — на рівні національних пріоритетів держави. Іще більше цим питанням почали займатися у період блокади від арабських сусідів у 2017-2021 роках. До того майже 80 % продовольчої продукції надходило через Саудівську Аравію, тому торговельна блокада примусила катарців запасатися продуктами, а владу — актуалізувати питання харчової безпеки.
У другому кварталі цього року в Катарі планують відкрити великий продовольчий порт, який працюватиме також у форматі складу, переробки та трейдингу.
Передбачено зберігання, переробку, рафінування та підготовка трьох головних продуктів харчування — цукру, рису та харчових олій. Їх продаватимуть як на місцевому, так і регіональному та глобальному ринках. Для повноцінної роботи агрохабу в Хамаді катарці потребують в чорноморському регіоні базу з потужностями від перевалки, переробки до контейнерного терміналу. Уклавши міжурядову угоду щодо розвитку порту Чорноморськ з метою сприяння продовольчій безпеці обох країн, ми можемо стати ключовим партнером Катару у Чорноморському басейні.
Активно розвивається місцеве тваринництво: надсучасні молочні товарні ферми на тисячі голів дійного стада побудовані серед пустелі. Її власник — державна компанія Hassad Food, яка займається постачанням продуктів харчування на катарський ринок.
У той же час катарці роблять ставку на симбіоз виробництва та торгівлі, тому зацікавлені у проєктах за кордоном, в тому числі й в Україні. Разом із виконавчим директором компанії «Хасад Фуд» Мохаммедом Аль Садом ми підписали Меморандум про співпрацю. Уже 13 років ця компанія є провідним інвестором та девелопером у сільському господарстві.
✅Домовились: партнери формують свою потребу в агропродукції для внутрішніх потреб і для трейдингу в регіоні згідно власної аналітики. Надалі для оцінки п'ятирічного циклу співпраці на базі агрохабу Хамад від України буде задіяна уповноважена державою група суб’єктів госопдарювання.
Молочарство - також перспективний напрям. Вже сьогодні катарці вивчають інвестиційний проект на території Румунії, розрахований 100 тис корів - 4 молочних комплекси по 25 тис. кожен.
✅Домовились: з понеділка наша експертна група вивчить вимоги інветиційного проекту, та запропонує більш конкуретні умови порівняно з членом ЄС – Румунією. Ми повинні розуміти в умовах пандемії, торгівельних війн та антиконкурентних заходів з боку наших сусідів на ринку молока, йде також жорстка боротьба за залучення інвестицій в молочну галузь.
❓Чому для України вигідна співпраця із Катаром:
• можливість інвестицій у проекти в Україні та впровадження сучасної інфраструктури та технологій;
• збільшення доходу від експорту за рахунок переробки сільськогосподарської продукції та продажу готової продукції, а не лише сировини;
• спільний вихід на ринки третіх країн, адже у часи кризи виграє той, хто вже близький локальному споживачу.
Посилення глобальної продовольчої безпеки залежить від адаптації сільського господарства України під нові виклики. Нові експортні ринки це боротьба не лише ціновою політикою, а й комплексним забезпечення відповідної інфрастуктури між торгівельними партнерами.

Сьогодні дуже продуктивний день. По приїзду з Катару, одразу вирушив на південь країни.

Зустрівся з аграріями Херсонщини. Не для протоколу, а реально обговорив, як долати втрати врожайності за несприятливих погодних умов. Давайте відверто: зміни клімату, якими нас лякали на початку 2000-х, вже конкретно відчутні. Південь України декілька років системно страждає від посухи. Ситуація критична.
Прогнози невтішні. Подібні процеси відбуваються вже й по всій Україні.

Візія моя на 2021 рік є такою.

По-перше, треба ухвалити закон про агрострахування та закон про об’єднання водокористувачів (законопроекти вже на розгляді в аграрному комітеті). Держава має взяти на себе супровідний ризик — страхувати посіви. Якщо посіви загинуть, – компенсувати вартість цих посівів для того, щоб аграрій міг мати фінансову подушку. Щоб посуха не стала приреченням для аграрія. Щоб він розумів і свою відповідальність, і спільний ризик.

А закон про об’єднання водокористувачів дасть можливість місцевим аграріям та іншим раціонально використовувати водний ресурс, спільно планувати його відновлення, а також його збільшення.

По-друге, розвиток зрошення і меліорації на півдні України. Під час онлайн-наради з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем озвучили спільну позицію про запуск Національного проєкту зрошення та меліорації. Основним завданням цього року в питанні розвитку іригаційних систем є запуск пілотних проектів у Херсонській, Одеській та Миколаївський областях. У планах на найближчі 3 роки — реалізувати національний проєкт на півдні з подальшим масштабуванням проекту на всю країну. МінАгро бере на себе лідерство в цій реформі та забезпечення її інституційної, законодавчої та фінансової основи.

У держави є резервні фонди для фінансової підтримки проєкту, у т. ч. через залучення міжнародних фінансових інституцій, як ЕБРР, Світовий банк, IFC.

У короткостроковій перспективі нам треба забезпечити своєчасну подачу води для поливу в 2021 році, зокрема й шляхом формування об’єктивних тарифів на воду для водокористувачів. Сьогодні тарифну політику узгодили для аграріїв Херсонщини.

Більш детальну дорожню карту реформи зрошення та меліорації презентуємо після повноцінного запуску Міністерства.

Українське вино хорошої якості, ще й за прийнятною ціною!

Скажете ― не бувати такому? А от і помиляєтесь.
Насправді з якістю в нас усе склалося, а вартість залежить від законодавчого й податкового навантаження на галузь. До слова, аналогів українського немає в багатьох країнах.
В більшості країн світу та, зокрема, і ЄС ставка акцизного податку на вина ігристі становить 0 євро. Як виняток, у французькій Шампані на сьогоднішній день ставка акцизного податку - 9,35 євро за гектолітр, тобто 2,99 грн. за 1 літр ігристого вина, а в Україні вона на цей час досягла 11,65 грн. за 1 літр - більш ніж в 4 рази. Що не може не впливати на кінцеву вартість. Накладається також надмірний імпорт іноземної виноробної продукції та українська звичка вважати, що в сусіда трава зеленіша. От і оминають покупці полиці з українським вином. Саме так, додатковий чинник регресу, як на мене, криється в тому, що ми звикли довіряти іноземній якості, а вітчизняну продукцію сприймати як «недо-».

Так не має бути, нам потрібно розширювати географію експорту, але, не зміцнивши галузь всередині країни, ми ризикуємо вступити в нерівний бій. Багато країн роками підтримують місцевих виноградарів та вже мають власну аудиторію: напрацювали покупців у себе та за кордоном.
Я відстоюю вихід на нові експортні ринки, реально оцінюю наші можливості і характер підготовчої роботи. Тому поступово підвищуємо градус і беремося за підтримку галузі, яку потрібно насамперед зробити конкурентною в Україні.
Нещодавно у ВРУ зареєстровано два законопроекти 5306 и 5307,які саме пропонують відмінити акцизні марки для вин без додавання спирту та розблокувати державну підтримку галузі. Це один з перших кроків для дерегуляції галузі та підтримки, в тому числі невеликих виноробів, - я дуже вітаю ці законодавчі ініціативи!
Також собисто підписав угоду про співпрацю МінАПК з корпорацією «Укрвинпром» Укрвинпром― офіційною дорадчою організацією Мінагрополітики з питань розвитку виноградарства та виноробства. Разом напрацьовуємо законодавчі ініціативи, які найближчим часом винесемо на розгляд Уряду. Йдеться, зокрема, про розроблення програм дешевих кредитів для розвитку; реалізацію державних програм, спрямованих на збільшення площ виноградників; вирішення питань довгострокової оренди земельних ділянок під виноградарство.
Зробимо все, щоб українське вино стало ще однією візитівкою України!

❗Після ухвалення законопроєкту №2194, який я називаю новою українською земельною Конституцією, ОТГ стануть повноцінними господарями своєї землі.
Але мало отримати права та можливості, потрібно розуміти, як ними ефективно скористатися. Це стосується і керівників громад, і мешканців. Очільники об'єднань для місцевих - близьке першоджерело до якого дослухаються. Не слід забувати, що їм належить функція запуску ринку землі на місцях та додаткове пояснення нововведень людям.
Тож, які кроки насамперед мають зробити голови громад?
Ми в МінАПК разом з фахівцями розробили інструкцію, що складається з 7-ми пунктів з відповідями на поширеніші питання:
✔Що робити після того, як громада отримала землю?
✔ Як нею ефективно та прозоро управляти?
✔Для чого зустрічатися з інвесторами?
✔Що таке і для чого взагалі «Електронний архів землевпорядної документації»? Відповіді читайте за посиланням: https://www.epravda.com.ua/projects/zemlia-mozhlyvostei/2021/04/13/672786/

4 місяці боротьби і МінАПК — уже не лише на папері!

Сьогодні отримали бюджет на повноцінний запуск міністерства. Парламент ухвалив кошторис на роботу МінАПК. Минуло майже чотири місяці з моменту доленосного поновлення відомства, і я щасливий, що підготовчий етап нарешті минув.

Стартуємо фактично із нуля, тому питання ресурсу було в пріоритеті. Незабаром будемо спроможні підтримувати аграріїв та галузь, фіналізувати земельну реформу, запустити реформу зрошення та меліорації, боротись за нові експортні ринки та інвестиції для агросектору та багато іншого.

Щиро дякую всім колегам, які віддали 275 голосів (!) на користь аграріїв країни — проголосували за зміни до бюджету України та виділили кошти на роботу відродженого міністерства. Це дійсно державницьке рішення!

Майже в усьому світі аграрний сектор працює під керівництвом окремого профільного міністерства. Саме воно формує політику та впливає на розвиток галузі. Помилкове рішення попереднього уряду виправлене, справедливість відновлено.

Ще одне міністерство буде поетапно зміцнюватись додатковими центральними органами виконавчої влади та повноцінною вертикаллю в регіонах.

Ми лише набираємо обертів. Борітесь - поборете.
https://www.youtube.com/watch?v=1-gHRPx10XA

Йдучи працювати в Держгеокадастр, я розумів, що це одна з найбільш корумпованих державних установ країни, котра за корупційними ризиками не поступається ДАБі, митниці чи податковій. Довго “чекати” на хабарників не довелось.

Детективну сторіз з імітацією згоди на отримання неправомірної вигоди разом із НАБУ організували минулого року. Сума велика – 170 тисяч доларів за кілька траншів в обмін на видачу наказів про виділення земельних ділянок підставним особам. Зловмисників взяли вже під час другого платежу в 25 тисяч умовних одиниць.
З подробицями розповідаю за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=Z45wSy9wXf4

Намагатися самостійно впоратися з тандемом чиновників та криміналітету – це, як на мене, шлях в нікуди, тому фактично одразу налагодив контакт з НАБУ, СБУ та Національною поліцією. Усе просто: пропонують хабар — пиши заяву в антикорупційні та правоохоронні органи і співпрацюй з ними. Важливо саме за законом покарати причетних і показати іншим, що ризики існують, яким би досвідченими і впевненими не були схемщики-колаборанти.

Громадськість очікує, що з приходом нової людини, “багата на можливості” система, яка існувала і покривала себе роками, має сотні співучасників в рядах працівників, одразу виправиться. Але буде і спротив, і гнів, і намагання показати неефективність нових очільників з підтекстом, що й вони приходять тільки для того, щоб командувати потоками.

Недостатньо нового керівника: корупція – це потужний симбіоз чиновників і криміналітету, який перш ніж ви приймаєтесь боротися з ним, починає репресії проти вас.Тому важливо з впровадженням антикорупційних політик, реалізовувати зміни через законопроєкти.

Наріжним каменем для нас сьогодні є законопроєкт №2194, який блокують окремі депутати та партії в парламенті. Цей законодавчий акт остаточно знищить Держгеодкадастр як розпорядника земель. Це моя мрія і ціль. Я впевнений, що до кінця цього місяця Карфаген буде зруйновано, ми розглянемо всі депутатські правки і приймемо закон.

Також хочу донести всім зацікавленим особам, що в команді Держгеокадастру інтегровані кадрові працівники НАБУ, СБУ та поліції. З моїм переходом в Мінагрополітики вони нікуди не поділися і так само продовжують боротьбу зі злочинами в системі Держгеокадастру незалежно від строку видачі дозволів та наказів. Квітневі обшуки в обласних геокадастрах не були останніми. Зібрані речові докази просувають розслідування злочинів з конкретними наслідками для їх учасників.

Після прийняття бюджету Верховною Радою, якнайшвидше запустимо Міністерство. Підсилимо роботу додатковим фінансуванням ДГК з бюджету на оплату праці працівникам, фінансування національного геопоратлу відкритих даних, інвентаризації земель, земельного та супутникового моніторингу. Про деталі впроваджень регулярно інформуватиму громадськість.

Борітеся - поборете!