ЛЕЩЕНКО
654 subscribers
165 photos
7 videos
207 links
Телеграм-канал Романа Лещенка
Download Telegram
Провів зустріч з із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Казахстан в Україні Дарханом Калетаєвим. Обговорили перспективи та напрями співпраці у сфері сільського господарства, яке є одним з «драйверів» розвитку українсько-казахстанського співробітництва.

Отримав офіційне запрошення у складі української делегації провести зустріч з Прем’єр-міністром Казахстану Аскаром Маміним та профільним міністром сільського господарства РК Сапарханом Омаровим.

Сьогодні Україна успішно реалізує в Казахстані ряд великих спільних проектів в області м'ясного і молочного тваринництва, переробки олійних культур, сільгоспмашинобудування тощо. Зі свого боку, казахстанські компанії зацікавлені в інвестиціях у виробництво продукції рослинництва, її зберігання та переробку – вже побудовано кілька елеваторів і борошномельних млинів.

Наразі опрацьовуємо питання щодо реалізації кількох великих спільних проектів. Впевнений, їх реалізація дозволить вивести співпрацю на якісно новий рівень.
Ключові напрями співробітництва в АПК:
• Повернення втрачених експортних ринків (нарощування товарообігу продукцією АПК).
• Ветеринарія та фітосанітарія.
• Відкриття спільних казахстансько-українських аграрних підприємств.
• Обмін досвідом у виробництві органічної продукції.
Держава надала інструмент для розвитку та ефективного функціонування малого та середнього аграрного бізнесу – сільськогосподарських кооперативів.

❗️Сьогодні Уряд прийняв постанову «Про затвердження модельних статутів сільськогосподарського кооперативу», якою затверджуються типові установчі документи, що регламентують форму діяльності сільськогосподарських кооперативів – прибуткову або неприбуткову.
Постанова розроблена на імплементацію нової редакції ЗУ “Про с/г кооперацію”.

Статут:

✔️гарантуватиме захист прав та інтересів членів с/г кооперативів від неправомірних дій інших осіб
✔️спростить порядок відкриття, ведення та припинення бізнесу
✔️сприятиме посиленню конкурентоздатності малих та середніх виробників
✔️гарантуватиме розвиток сільських територій.

Сільськогосподарський кооперативний рух є одним з найбільших в Україні та найпотужнішим в Європі. Його успіх – це успіх всієї української аграрної галузі.
Провів зустріч з Головою Державної податкової служби Олексієм Любченко.

🚜 Ключова тема - вирішення проблеми неадекватно високих штрафів для аграріїв за несвоєчасне оформлення ліцензій на зберігання пального та помилки, які допускають аграрії при отриманні ліцензій. Домовилися про максимально оперативну розробку законопроекту і реалізацію першочергових кроків, спрямованих на правове вирішення питання.

Основні узгоджені позиції:
1. Радикальне зниження розміру штрафу за перше порушення, з подальшим його збільшенням у разі повторення.
2. Встановлення пропорційності розміру штрафу обсягами палива, що використовується. На малого фермера з об'ємом зберігання 20 кубічних метрів не має накладатися штраф того ж розміру, що і на нафтобазу з об'ємом зберігання 3000 кубічних метрів.
У ході зустрічі домовлено вирішити нагальні питання щодо:
❗️штрафів за змішування пального;
❗️заправки чужої техніки для обробки власної землі;
❗️заправки своїх підприємств з однієї ємності;
❗️вимог щодо дотримання Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти и нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України на рівні індивідуальних податкових консультацій, листів територіальних управлінням ДПС і консультування аграріїв.

За потреби - внести необхідні зміни в законодавство.
Дякую Олексію Любченку за конструктивний підхід і готовність йти на зустріч у вирішенні проблемних питань аграріїв. Спільними зусиллями ми доб'ємося успіху.
Незабаром поділюся деталями напрацьованих рішень.
Далі буде
Законопроект №5202 про організацію водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель стане новим поштовхом у розвитку зрошення в Україні. Ключовим він є для аграріїв Півдня України, які вже другий рік поспіль втрачають свій врожай від посухи.

Позиції законопроекту:

❗️встановить чіткі правила, що дозволяють інвестувати у розвиток та модернізацію меліоративної інфраструктури;
❗️підвищить ефективність використання меліоративних систем;
❗️дозволить збільшити площі, на яких застосовується полив.

Розпочинаємо роботу з депутатами та розраховую на їх підтримку у сесійній залі.
Нові межі НПП «Голосіївський»
Ініціативи щодо розширення меж Національного природного парку «Голосіївський» тривають роками. Ще у 2014 році було прийнято Указ Президента України про розширення парку на майже 6,5 тисяч гектарів.

Вчора, 4 березня 2021 року, ця боротьба завершилася перемогою закону та здорового глузду. Державними кадастровими реєстраторами Головного управління Держгеокадастру у м. Києві до Державного земельного кадастру внесено відомості про нові межі парку. Вся територія, визначена Указом, відображена у Державному земельному кадастрі і доступна для перегляду на Публічній кадастровій карті (шар «Обмеження у використанні земель»).

Вдячний всім, хто вніс свій вклад у цю подію. Захист довкілля – наш пріоритет. І розширення території парку – далеко не остання природоохоронна ініціатива.
З зареєстрованих в Україні 33 млн га земель с/г призначення, тільки з 22 млн га – сплачуються податки. Ще 3 млн га – особисті селянські господарства. Фактично, 8 млн га – це внутрішній офшор в країні – «тіньова» земля, з якої не сплачуються податки. Про те як побороти ці «схеми» і зробити ринок землі прозорим - в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера».

https://www.youtube.com/watch?v=TaRG_tUu3-k&ab_channel=Shusteronline
Скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні, а також ряд інших кроків земельної реформи матимуть позитивні наслідки для усього світу. Ми нарешті повернемо свій історичний бренд «Україна – житниця Європи» і дійсно зможемо зробити внесок у забезпеченні продовольчої безпеки всього світу. Ключові позиції щодо земельної реформи виклав у статті для Atlantic Council https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/ukraine-can-feed-the-world/?fbclid=IwAR0vwxe-kQavK0Y18v5GPcxiWpzncdO3Uf4QPTCubHX3CX8ZlR53VH6U4uw
Держпідтримка програми з розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства у 2021-му складе 450 млн грн. Це на 160 млн грн більше ніж у минулому році. Сьогодні прийнята урядова постанова щодо Порядку використання коштів, яка дозволить спростити процедуру подання документів, прийняття рішення щодо виплати компенсації та механізму спрямування коштів.
Ключові позиції:
• допомога на відшкодування до 80% вартості садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю;
• до 50% - за спорудження шпалери, встановлення систем краплинного зрошення, будівництво об’єктів галузевої інфраструктури та придбання технологічних ліній;
• до 30% - за придбання техніки і обладнання в тому числі й іноземного виробництва
• часткове відшкодування для об’єктів, які у 2019-2020 роках понесли витрати;
• збільшення обсягу підтримки на одного суб’єкта господарювання з урахуванням пов’язаних з ним осіб.
Серед прогнозованих результатів реалізації програми:
• створення понад 2 000 нових робочих місць;
• 15 нових технологічних ліній;
• збільшення на 1 400 га площ крапельного зрошення;
• збільшення на 20 000 тонн – потужностей нових об’єктів зі зберігання і на 15 000 тонн – з переробки
Взяв участь у презентації фундаментального дослідження «Водний дефіцит в Україні», підготовленого фахівцями @
Ukrainian Institute for the Future. Беззаперечно, на сьогодні це питання є гострим для країни. І мова не тільки про сільське господарство, для якого вода є визначальним фактором. Мова про всі водні ресурси України як основу життєдіяльності нації.

Цього року ми розпочинаємо масштабний проект зрошення та меліорації на Півдні України. І це є серед пріоритетів Мінагрополітики на 2021 рік наряду з земельною реформою, яку ми фіналізуємо прийняттям базових законів та первинним запуском обігу земель сільськогосподарського призначення. Нам важливо сьогодні почути думку вчених, вивчити ключову проблематику і Мінагрополітики має бути в основі цього процесу.

Серед викликів, які потребують сьогодні комплексного вирішення:
• глобальні кліматичні зміни вже вплинули на падіння сільського господарства. Критичною ситуація є на Півдні України, в Одеській області – район Бессарабії, де третій рік з-за посухи аграрії втрачають врожаї та йде процес банкрутства с/г підприємств;
• відсутність інвестицій в інфраструктуру та занепад водних господарств країни;
• облік водокористування. Застаріле і неенергоефективне обладнання насосних станцій призводить до великих втрат електроенергії, що створює умови для тінізації ринку і можливості для недобросовісних суб’єктів господарювання та водопостачальників.

Ми готові до масштабної роботи у вирішенні цих викликів!
Дякую, Ukrainian Institute for the Future за запрошення.
З Anatoliy Amelin, Ksenia Orynchak, Олександр Лимарь
🇺🇦🇩🇪Сьогодні працюємо у Берліні у складі урядової делегації на чолі із Денис Шмигаль, де проходить IV Німецько-український економічний форум. Це класний майданчик, який дозволить розставити акценти і пріоритети у партнерстві України і Німеччини.
👉участь у дискусійній панелі «Сільське господарство та харчова промисловість». Говоритимемо про виклики, перспективи і якісні трансформації, які очікують агросектор України вже цього року. Зокрема, фіналізація земельної реформи, реалізація національного проекту зрошення та меліорації, впровадження повноцінного інституту агрострахування – реформи, які є ключовим індикатором для європейських партнерів.
👉двостороння зустріч з Уве Фейлером, державним парламентським секретарем у Федеральному міністерстві продовольства та сільського господарства
Працюємо! ✌️
Чергове дежавю. Майже рік тому парламент голосував за історичний закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Важко, довго, з тисячами правок. Ситуація повторюється. Законопроект 2194 про земельну децентралізацію, який є ключовим для запуску земельної реформи, знову заблокований. З 3128 правок, поданих до законопроекту, розглянуто лише третину, а наступне пленарне засідання відбудеться не раніше 6 квітня. І це тоді, коли кожен день для земельної реформи – на вагу золота. Крім того, в черзі ще ряд земельних законопроектів. Прикро, що знову пауза.
Прийняття законопроекту 2194 чекають всі учасники процесу. Сьогодні із закликом до народних обранців звернулись депутати селищних громад, Всеукраїнська Асоціація громад, Асоціація вівчарів – всі ті, для яких земельний ресурс є інструментом розвитку і самодостатності.
https://www.facebook.com/watch/?v=882391609271859
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Україна активно підтримує позицію ЄС щодо "зеленого" курсу. Впровадження кращих європейських практик в агросекторі – це підвищення конкурентоспроможності продукції на європейських ринках. На цьому наголосив під час Українсько-Німецького економічного форуму в Берліні.
🇺🇦🇩🇪Реалізація знакових реформ в агросекторі і земельних правовідносинах є індикатором для наших європейських друзів, які розглядають Україну як стратегічного бізнес-партнера. Попри кризу, яка відбувається у всьому світі, ми не втратили лідерські позиції і відповідальності, а навпаки довели, що наша країна сьогодні – це вікно можливостей для інвестицій, розвитку, міжнародного партнерства. Про це дискутували під час панелі «Сільське господарство та харчова промисловість», яка проходила у рамках Українсько-Німецького економічного форуму. Ключові тези:
📌Фіналізація проекту земельної реформи із конкурентними правилами та на умовах, що сприятимуть розвитку агровиробництва та сільських територій;
📌Старт проекту зі зрошення та меліорації – у векторі найближчих трьох років проект буде масштабований на всю країну;
📌Виконання Україною Концепції ЄС European Green Deal.
📌Відкриття нових експортних ринків.
❗️Німеччина завжди була і буде нашим надійним бізнес-партнером. І ми готові до серйозної спільної роботи!✌️
🇺🇦🇩🇪Німеччина високо оцінює нашу співпрацю в аграрній сфері і вбачає в Україні потужного партнера зі значними можливостями для інвестицій! За результатами двосторонньої зустрічі з німецьким урядовцем Уве Фейлером домовлено про:
📌активізацію співробітництва у сфері Європейського зеленого курсу,
📌надання експертної підтримки щодо відновлення Мінагрополітики за європейським зразком;
📌інтеграцію до європейської бази статистичних даних Farm Accountancy Data Network;
📌підтримку щодо перегляду несправедливого квотування експорту сільськогосподарської продукції до країн ЄС.