В дитячому світі смерті немає.
І грошей немає.
Діти думають що вони ніколи не постаріють і що гроші батя дістає з банкомату...
Інколи їм терпеливо приходиться чекати, поки хтось купить велосипед...
На свято...
Правда іноді ніхто не купує те що тобі так треба... і так хочеться...

В дорослому світі точно знають що смерть поряд.
І невідомо скільки залишись.
І відкладати нікуди.
В дорослому світі беруть відповідальність за все, за що можуть взяти.
Бо чекати "батю з банкоматом" сенсу немає...

В перший день ми так і не ризикнули виїхати...
Хоча завантажили авто речами.
Все ще не вірили що це правда. Все чекали що цей сон закінчиться.

Але наступного для сон продовжився, танки гасали по місту туди-сюди і розстрілювали будівлі СБУ і мерії...
Дорога на Запоріжжя вже була перектита, тому ми вирішили пересидіти поки не закінчаться вуличні бої і гаражі за містом.

Цей гараж служив раніше як склад непотрібних речей, то якраз вони стали потрібними.  Там було все,  навіть запаси їжі, щоб можна було прожити деякий час.
Там було все - крім одного - тепла.

В лютому не дуже жарко і як ми не старались - тепло в тому гаражі так і не стало.
Марія, якій на той момент було пів року майже не спала,  (в мінус 8 не дуже спиться), і не давала спати нікому.

Бонусом десь поруч постійно відбувались перестрілки з усього що тільки можна.
Цієї ночі наші пробували повернути контроль над містом але під ранок вже стало зрозуміло що це не сон і місто захоплене і оточене.
Уже було, по великому рахунку, без різниці де бути в квартирі чи в гаражі.

Ми повернулися додому.
В цей день почалися розгроми магазинів і мародерство.
Поліція втекла з міста ще в перший день, тому таку можливість місцеві бариги різних мастєй не могли пропустити.

За день в місті не залишилося майже нічого.
Банальних продуктів було взяти ніде.
Я мовчу про памперси чи ліки від діабету.

Тільки через пару днів запрацювало пару пекарень. Черги за хлібом були як до місяця.
3-4 години щоб дістати хліб, ясно що максимум 2 в руки...
Потім ще 3-4 години в пошуках хоч чогось ще не встигли розграбити або вже вкрали і тепер продають на стихій ринках.

Зв'язок також закінчився швидко.
Зрозуміти що де є і що відбувається неможливо.
Кожного дня під нашими вікнами проїжджало все що рухалось з Криму на Запоріжжя і Бердянськ.
Інколи, коли я був дома я міг нарахувати більше 400 одиниць різної військової техніки, що проїжджала повз.

Пам'ятаю що часто після чотирьох годинного походу за хлібом я просто лежав і не міг функціонувати від шоку і стресу. Декілька днів нас просто фізично тошнило від реальності...

Обнали під конські відсотки, пошук пального, за всі гроші світу, встигнути до кінця комендантської години додому не на підвал,
завезти якихось продуктів пенсіонерам, сходити на демонстрацію, лягати під тигрів, тікати дворами від камазів з фсбешниками..
Бачити як за вікном пакують перехожих в камаз чеченці за "Окупантів валітє отсюда".
Патрулі, блокпости, вертушки над головами, вонючій зброд, який завезли для масовки на площу, тігри з рупорами - ви тепер росія, рускає радіо з кобзоном як єдине джерело "інформації", новини про арештованих, зниклих, вивезених.
Обривки новин завантажених з сірого роутера про Марік і Бучу...
Дорогі породисті собаки на вулиці, яких не змогли забрати хазяїва що тікали в перший день, похорони, бо в когось тупо закінчились ліки а взяти ніде, зрадники які ще вчора були хорошими знайомим, приспособленці...
Сон-кошмар без початку і кінця...
Пошуки хліба, молока, ще хочаб чогось...

Спочатку ми майже нічого не могли їсти, але потім почали з'їдати все що змогли знайти.
І ці 2 батона добуті ціною цілого  дня пошуків просто  зникали за 5 хв...
Я ще півроку після виїзду з'їдав по батону в день. +10 кг набрав на батонах тих.

За останні 2 місяці тільки спригнув з них в почав потроху скидувати вагу...

Коли ти під непідйомним тиском - у внутрішноьго підприємця не має шансів, не включить на максимум.
Кожен день через стрес і шок. Він включається і йде виживати.

Коли люди мені наступний експерт розказує про якість проблемки з мотивацією, "нє в рєсурсє, нє в потокє" що йому важко щось там написати чи купити чи розібратись як нажати пару кнопочок...

Максимально напрягає така позиція. 
Ну як вона мені має виглядати як не дитяча?
Щось ти жорсткий став, Андрій...
Ну мабуть таки трохи є...
Я не жорсткий став, я вже півтора року як сивим став 🤦

#щосьнапідприємницькому

ЦІНУ НА ІНТЕНСИВ СВЧ ПІДНЯВ
тепер ціна 12 000грн.

З чим вас і вітаю, тепер інвестиція яку ви можете в себе зробити стає ще ціннішою.
(Вчора розповідав про це на ефірі)

Це щось на зразок квитків на потяг.
Поки думав- вибирав, плацкарти розібрали.
Є в пропозиції купе.
Поки будеш думати чи дорого купе чи ні, залишаться СВ.
А їхати все одно треба.
Бо всі вже поїхали ..

Я точно знаю, що тут ж люди,які не згодні ні на плацкарт ні на купе.
Вони чекають коли вже буде в продажі СВ за відповідну ціну

Обіцяю, скоро буде і на вашій вулиці свято 🎂🙏

Що заважає експерту знаходити клієнтів і продавати на високі чеки
⬆️⬆️⬆️
Залишаю запис на 24 години

АПДЕЙТ - запис видалив.
Замість запису скрін продажів 2 тижні з каналу де активні 150 людей.
Власне про це був войс-ефір.

ЯКЩО ВИ СУМНІВАЄТЕСЯ БРАТИ ЧИ НЕ БРАТИ (50/50)

Вибір вже зроблено.
Виграв внутрішній експерт.
І коли він вибирає не вибирати - це завжди про ДОВІРУ ДО СЕБЕ.
Це не про довіру до тренера чи до продукту.

Лише про те, що внутрішній підприємець знову деактивований.

Біля керма експерт.
І він рулить про безпеку а не про зміни.
А безпека завжди не про ріст.
Про псевдостабільність. Якої насправді не існує.

Серфери кажуть:
- На березі затишно, але ти не можеш серфити не зайшовши в воду.

Я ВАМ ГАРАНТУЮ, ЩО В МОЄМУ НАСТАВНИЦТВІ ВИ ЗАРОБИТЕ
10 000$ за місяць

Чи хотіли б таку гарантію? Що у вас ворухнулося, коли ви це прочитали?
До якої субособистості звернено цей заклик?

Давайте чесно, коли вам таке кажуть це звіздьож чистої води. Вас хочуть обдурити.
І це звернення до інфантильної частини людини. Батя, дай мільйон. Приблизно що таке...

Я можу вам дати 300% гарантію за свою частину роботи, що я виконаю свої зобов'язання, викладусь у ваш результат, та проведу на шляху...

Але чи є гарантія, що у вас вийде і хто її може дати?

А від кого і від чого залежить ВАШ результат? Мабуть, він і може дати цю гарантію...

А результат залежить від вас та від ваших дій. Звідки тренер знає як ви впроваджуватимете матеріал?

Адже Господь Бог наділив вас вільною волею, і те, як ви її застосуєте - залежить від вас.

Високий Результат - це результат послідовності дій.
І перша дія - це прийняти рішення почати продавати на овер чек, друге купити навчання, третє робити дії, що ведуть до результатів.

Ви гарантуєте, що ви це зробите? Тоді ваші доходи це лише питання часу. Якщо не буде дій, не буде і результату.

Те, що ви на цьому каналі і читаєте цей допис саме по собі свідчить про те, що рішення про інший рівень доходів ви вже прийняли.

Залишається наступний крок - навчання...
Вирішити питання з оплатою та покроково втілити в життя.
І ось вони ваші 2-3-5... 10к $ трохи далі і більше.

Ваші послідовні рішення та дії.
Тільки ви можете собі дати гарантію що ви пройдете цей шлях до кінця.

Виявіть дорослу послідовність і все вийде.
Я в вас вірю, повірте у себе і ви.

В СЕРЕДУ ПЛАНУЮ МАЙСТЕР-КЛАС
"Специфіка продукту на високі і ультра високі чеки"

Тільки думаю чи робити його відкритим, чи тільки для активних учасників каналу...

Можемо зробити так:
40🔥 до 21.00 сьогодні і роблю відкритим для всіх.

Якщо не зберемо - буде закритим певними умовами для входу.
ЛЕТС ГО 🙌

⬆️⬆️⬆️
Якщо до 21.00
не зберемо, буде закритим.
Тільки для тих, хто готовий працювати.
Поки що виглядає, що не зберемо 👀

МОЛОДЦІ,
УМОВИ ВИКОНАЛИ 🔝🔝🔝

"Специфіка експертних продуктів на високі і ультра високі чеки"

МАЙСТЕР-КЛАС відбудеться
В СЕРЕДУ О 10.00 ЗА КИЄВОМ
в зум. Посилання перед початком буде тут, на каналі 🙌

КОТЛЕТА ЗА 6 ГРИВЕНЬ І НОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РІВЕНЬ.

Кілька днів тому проводив вебінар для учасників закритої групи, і взагалі не планував про цю котлету розповідати, але розповів.
І судячи з відгуків – ця історія деяким сильно допомогла.
Вирішив поділитись нею з вами.

Перенесемося у 2002 рік

На той час я прийняв дуже важливе рішення - поїхати в інше місто, заплатити 500$ власнику сервісного центру за навчання новій діяльності.

Тоді я працював менеджером і отримував дуже скромну зарплату на той момент близько 100$.
Якимось дивом я набрався сміливості замріяти відкрити свій бізнес.

І так, я заплатив, на той момент космічні гроші, людині, щоб попрацювати у неї в майстерні.

І я сильно ризикував, якби я не реалізував свою ідею, то відпрацьовував ці, наполовину чужі, гроші мінімально півроку, а може й довше...
Я поїхав туди за технологіями, і так, я їх дістав, але отримав і щось більше, про що і не підозрював той момент.

КОТЛЕТА

Сергій власник майстерні, любив виповзти зі свого підвалу, обладнаного під сервісний центр, на обід і купити в сусідній кафешці одноразовий стаканчик кави і "так званий" Бургер.

Але насправді це була котлета з корейською морквою, вкладена в два шматки батона.
Але на той 2002 це був "бургер" 🍔 😆

І ось ця котлета коштувала цілих
6 грн. плюс кава 2 грн

- Тобі замовляти? Запитав Сергій?
- Дякую, але я собі хотдог якраз придивився - відповів я, а сам подумав -
- Божевілля якесь, 6 гривень за бутерброд з котлети.

6 гривень - у звичайний час це був мій майже тижневий бюджет на їжу... (Борщ у шкільній їдальні, булка та кава три в одному - чудово поміщалися у півтори гривні тоді...

Я жував дешевий хотдог і думав – чому він витрачає стільки грошей на незрозумілу котлету? Це ж так дорого!
Це якесь марнотратство!
На ці гроші можна було тиждень харчуватися...

Відразу в голові промайнула ціла палітра емоцій - здивування, злість, роздратування, здивування, страх, осуд, жалість до себе, заздрість...

- Тобі замовляти? Запитав Сергій наступного дня стоячи в черзі за "псевдобургерами"
-Ну дааавааай, сказав я, зрозумівши, що він мене таки "продавив" на цю котлету, доведеться списати на навчання, подумав я про себе і зітхнув.

- Серьога, чому ти їх весь час купуєш? Запитав я за тиждень роботи.
- Ну Тому що я їх люблю.
- Але ж вони реально дорогі, за ці гроші можна і більше їжі знайти.
- Але я не хочу більше, не хочу іншу їжу зараз.
- Я їм те, що хочу, тому що я не тільки бургери люблю, а ще й себе!
І ціную себе. Розсміявся Сергій.

- Давай рахувати - продовжив він - я можу заробити 100 $ на день, а можу і 200 $. Сенс мені економити на котлетах?
Якщо я буду сильно себе утискати, я не зможу добре працювати, не буде настрою, мотивації, сенсу.
Так що певною мірою це виробничі витрати)
-Тобі замовляти?

Так я навчився їсти дорогі котлети, і трохи цінувати та любити себе.
Хоча тоді це обходилося дуже дорого.

Потім у мене було багато різних котлет і навіть стейків і навіть не в цій країні, але врізалися в пам'ять саме ті котлети з корейською морквою.

Часто, щоб перейти на наступний рівень, потрібно
взяти і почати переходити на наступний рівень.

Можливо, потрібен поруч ще хтось, хто скаже
-Тобі замовляти?

А тобі це здаватиметься божевіллям...
Але воно того варте!

Шикарна ілюстрація коли субособистості власник і підприємець працюють в парі.

Трохи гіперболізовано, але зрозуміло 😆

А вам про що цей фрагмент
?

Я тільки що повернувся з магазину і помітив таку штуку (звичайну для магазину)
що всі товари підсвічені.
Для певних товарів використовуються певні кольори підсвітки щоб товари виглядали краще.
Лимони просто по кілограму дешевше чим лимони сіточці,
Лимони та банани з наліпкою еко і правда найдорожчі...
Жовті мандарини в помаранчевій сіточці - виглядають помаранчевими і коштують дорожче ніж без сіточки...
Всі продавці стараються зробити свій товар привабливішим. Якщо це можливо - візуально.
Якщо ні - ментально. За допомогою образів в рекламі, сторітелінгу тощо...