​Часто трапляється, коли юрист у своїй авторській колонці для ЗМІ пише «ми» замість «я»: ми дослідили, на нашу думку, пояснимо тощо.

Це виглядає дивно, адже автор публікації один. Виникає логічне запитання: хто ми? Я і моє аlter ego? Я і мої колеги? Я і мій науковий керівник?

У чатику під час мого курсу якось обговорювали це питання. Були варіанти, що так пишуть найчастіше у наукових статтях, де «ми» — це кафедра. Або, коли автор хоче зняти з себе відповідальність за сказане: «Не тільки я так думаю, а і ми».

Як думаєте, правильно: відсотки чи проценти?

​У минулому пості я запитувала, як правильно: проценти чи відсотки. При цьому, навмисно не передбачила відповіді, що два варіанти правильні. Така собі провокація 😊 Насправді вона спрацювала, і з деякими юристами вийшла цікава дискусія в особистих.

Голосування показало, що більшість вважає саме відсотки правильним варіантом. Хоча насправді ці слова є абсолютними синонімами.

Просто слово «процент» до нас прийшло з італійської мови й вважається іншомовним. А «відсоток» — наше питоме, хоча насправді це калькований вислів з латинізованого терміна, що буквально означає «за сто», «наріст від ста», звідси й «від соток».

До речі, якраз слово «відсоток» за радянських часів всіляко намагалися викорінити. А зараз менше вживають слово «процент». Проте, до прикладу, в Цивільному кодексі (дякуючи юристам, можу назвати навіть статтю – 625 ЦКУ) йдеться про проценти.

Тож яке слово вживати — вирішувати вам 😘

​Сьогодні ми у Lойер запустили новий проєкт — юридичні подкасти 🎧

Перший гість СЕО Bot&Partners, юридичний інженер Опендатабот — Микита Підгайний.

Поговорили з ним і про те, як виглядають в його розумінні прості юридичні тексти та гарно задизайнені документи. Спойлер: а ще там про татуювання, приводом до якого стало рішення Верховного Суду 🙃

Приємного прослуховування.

​Законопроєкт про рієлторську діяльність досить багато юристів розкритикували. У мене до нього теж є питання: чому рієлтЕр?

До нового правопису в українській мові здебільшого вживали слово «ріелтор». За Правописом 2019 (§130) в іншомовних словах голосний [e] після букв на позначення голосних, ь і апострофа вживається є: рієлтор, клієнт.

Однак, чому законотворці написали рієлтЕр через «е», а не «о»?

Прочитала, що в українському мовленні неправильні форми «ріелтор» та «ріелтер» є поширенішими за правописну форму «рієлтор» (О. Стишов, «Українська лексика кінця ХХ століття»).

Як наслідок, знову юристи просять не редагувати і залишити в тексті так, як написав законотворець 💁

​Тут небагато розмов про юридичні тексти (але вони є), однак багато цікавих історій.

Наприклад, про священика, який зняв скальп зі своєї дружини, зварив і з’їв її органи, а стіни розписав кров’ю 👀

Вибачте, але без червоного вина під час легких розмов про трупи не обійшлось 😂

Слухайте наш новий випуск юридичного подкасту Lойер’s Secrets.

Гостя — експрокурорка Олександра Парамонова. Вона понад 8 років працювала зі злочинами проти життя, а зараз займається адвокатською діяльністю.

Сподіваюсь, вам буде так цікаво, як і мені. Особливо під 🍷

Як думаєте, що не так із фразами (які так полюбляють вживати юристи):

«відносно», «на рахунок чогось», «по відношенню до»?

​• Як юристу потрапити на телебачення;
• чому варто перекладати юридичну мову на людську;
• як лаконічно відповідати на запитання журналістів;
• чому варто писати простою мовою, щоб медійники самі до вас звертались за коментарем — розбираємо у новому випуску подкасту Lойер’s Secrets з Віталієм Собковичем.

Спойлер: тут багато класних порад щодо комунікації зі ЗМІ, цікавих книг та місць, які варто відвідати. Ну і про юридичний секретик не забули 😉

Тут шедевр від Karina Liutenko прилетів:
«За шо не люблять юристів :)

Закон вступив в законну силу. Всіма, хто мав свідотство про зайняття адвокацькою діяльністю, було прийнято участь в урочистих святкуваннях. З головуючим, блекджеком і вірними копіями.

Святкування затягнулось на невизначений термін. Воно й не дивно: відповідно з літописами, авокатами здійснювалися спроби змінити діюче законодавство на протязі сторічь. І те, що зараз не довелось заплатити й 1 млн. грн. в бюджет одного смт., радше виключення з правил.

Даний текст було написано для почесної лойерки України Яна Собко по ходу прочитання її прекрасної статті, де йде мова про часті помилки, що зустрічаються в юридичних текстах.

Жду, поки вона прийде з ружжом :)».

Прийшла не з ружжом, а слізьми: спочатку від болю, а потім від сміху 😂 А хто не зрозумів про що ми, нижче моя стаття.

Нещодавно я питала, що не так із фразами: «відносно», «на рахунок чогось» і «по відношенню до». Більшість відповіли правильно — це все росіянізми.

В українській мові ці слова краще замінити на:

• стосовно
• щодо
• з приводу

Ми проконсультували клієнтів щодо нюансів розлучення

Заходи, здійснені стосовно незаконно засуджених

З цього приводу я маю іншу думку

Написане мною, прочитане ним...

Нууууу нахіба? Навіщо так ускладнювати? Чому не можна просто сформувати:

•Я написав, він прочитав

«Хода була організована методом параду...». Підсухано під час трансляції святкувань 😁

З Днем Незалежності, рідна країно 💙💛

​Подкаст з Вікою Папаригою був для мене особливим. Ми з нею пліч-о-пліч воюємо топимо за прості юридичні тексти, тому в розмові не раз про це згадуємо.

А ще про PR, мудаків, кольоровий менеджмент, особистий бренд, екстрим у професії та загалом про комунікації юристів.

Спойлер: тут є історія про «розчленованих адвокатів» 🙈

Віка — PR-ніндзя, комунікаторка Bot&Partners, авторка каналу «PR для юристів».

Я кайфую, коли отримую ось такі повідомлення:

«Є словосполучення, за яке треба саджати: "Не представляється можливим" 😡 Мало того, що лютий канцеляризм, та ще й груба калька».

Тааак, погоджуюсь. Ну добре, можна не саджати, а просто почати писати правильно.

Замініть словосполучення не представляється можливим на — не є, не видається. А в ідеалі — перебудуйте речення, використавши відповідне слово з префіксом не-.

Уникати кальки в юридичних текстах не представляється неможливо.

​Вночі, коли підписані останні акти, всі печатки проставлені, а принтер витягнутий з розетки — юрист засинає і в ньому прокидається людина 😂

Нижче історія Lойера, якому накипіло і він вирішив боротися з юрнею 💪🏻

​​На фото партнер юридичної фірми Денис Дьомін (точніше його спина 😂). Ця картинка гарно ілюструє захоплення Дениса: він жив в йога-монастирі Індії, на острові фактично без цивілізації в Камбоджі, піднімався на вершини високих гір та об’їхав ледь не пів світу.

Про все це, ну і звісно про прості юридичні тексти — слухайте у подкасті Lойер‘s Secrets.

Як думаєте, калька в текстах — це завжди погано?

​Скоро будемо лігалрайтитись 😈

11 вересня у Львові, 15 — у Києві проведу воркшопи, де на практиці повчимося писати складні юридичні тексти людською мовою.

Спойлер: крім теорії та практики будуть інтерактивні ігри, щоб прям учасники відчули весь біль складних текстів 😂

Долучайтесь, спробую дати багато корисного не тільки під час тренінгу, а ще і «з собою» )))

Обрати місто та зареєструватися можна ось тут 👇🏻

​Пам’ятаєте, я запитувала, чи завжди калька — це погано? Так от, написала свої думки з цього приводу.

Спойлер: там є корисні телеграм-канальчики та онлайн-інструменти.

​Ось так виглядає інструкція щодо розрахунку розміру виплати за зберігання авто на штрафмайданчику (оригінальна назва ще довша 😂). Звісно, після її прочитання відразу стає все зрозуміло 🤦🏻‍♀️

А ось тут людською мовою про те, як повернути свою машину, коли її евакуювали. Спойлер: це маленький треш.

​— Юль, як ти потрапила в юриспруденцію? З чого починала?

— ну, я розпочинала свою кар’єру на шахті 😊 А першим моїм завданням на новій роботі у великій страховій компанії було — звільнити шефа, який страждав на шизофренію...

Записали подкаст з Юлією Курило, адвокаткою та експерткою з міжнародного корпоративного права.

Поговорили з нею про юрбіз, іноземних юристів, жінок в юриспруденції і техніку, яка їй допомагає вигравати справи в суді.