​Тепер я знаю, чому юристи пишуть свої тексти без абзаців 😂

​В юридичних текстах часто зустрічається слово «акт». Виникає питання, як правильно його відмінювати: акта чи акту?

Спойлер: все залежить від контексту.
Якщо мова про дію, вчинок або подію — то пишемо актУ.

Після закінчення першого акту в театрі я пішов пити вино 🍷

А якщо про документ (постанова, указ тощо) — то актА.

Цей зразок акта виконаних робіт відверто фіговий 😊

А якщо не можете запам’ятати, то:

Після статевого актУ, внесіть відмітку про виконання до актА виконаних робіт 🙈

Сьогодні розберемо словесну конструкцію: згідно діючого законодавства.

Саме таке формулювання досить часто можна зустріти у мові та текстах юристів. Однак, так писати не варто. А в ідеалі — взагалі не писати. Пояснюю чому.

Діюче законодавство – росіянізм. В українській мові краще писати чинне законодавство.

Згідно чого — скалькована конструкція. Правильно вживати згідно з чим. Тобто, згідно з чинним законодавством.

Чому взагалі не писати?

Згідно з, відповідно до — канцеляризми. Вони не несуть в собі сенсу, а навпаки — засмічують текст. Досить часто їх можна замінити на у — у законі вказано... або просто переформулювати речення 💁🏻‍♀️

Юристи у ліжку 🙈

З метою виконання зобов'язання по задоволенню кінцевого вигодонабувача під час виконання статевого акту, було здійснено комплекс заходів фізичною особою 1 щодо фізичної особи 2, з урахуванням вимог чинного законодавства.

​Завтра о 18.00 разом з PR-ніндзею Вікою Папаригою проводимо майстер-клас «Що і як адвокату розказати про себе, щоб бути помітним».

Поговоримо про соціальний капітал і його важливість, участь в програмах професійного росту та про юридичні статті людською мовою (і навіщо їх взагалі писати юристу).

Все безкоштовно, потрібна лише реєстрація. Кому цікаво — долучайтесь. Деталі тут.

За статистикою більшість людей використовують Google для того, щоб зрозуміти чи правильно вони написали слово.

Я ж рекомендую перевіряти тексти (принаймні, якщо мова більше ніж про одне слово) в онлайн-програмках з перевірки граматики та орфографії.

Мені до вподоби Language Tool, там зручний функціонал, нема реклами і понад 20 мов. Звісно, не все ідеально, але більшість описок покаже.

Ви ж можете обрати зручний саме для вас інструмент, їх вистачає. Головне ними користуватися 🙌🏻

​Продовжувати робити свою справу, коли тебе критикують, хейтять, не розуміють... і спробувати змінити це.

Три роки тому юридичний світ побачив проєкт Lойер. З того моменту і до цього часу я його редакторка.

На початку, нам всіляко намагалися «допомогти» закритися. Клали сайт, спамили ботами, копіювали, блокували і постійно критикували.

Та ми пройшли через це і не тільки не закрилися, а навпаки — переродилися. Зараз у нас новий сайт і ціле ком’юніті юристів, які пишуть простою мовою.

Обертаючись назад, я радію, що тоді вистачило сил продовжити свою справу і не боятися бути «не такими, як всі».

Прочитати історію про Lойер можна тут.

P.S. Пишіть, кохайтеся і не робіть юрні ❤️

Парцеляція — це поділ одного зв'язного речення на кілька коротких. Здебільшого, цей прийом використовують у художніх текстах, щоб підкреслити інтонацію.

Йду далі. Все тче. Хвилює серпанок. (М. Коцюбинський, «Intermezzo»)

Та парцеляцію можна зустріти і в юридичних текстах. Часто це відбувається, коли автор женеться за короткими реченнями і розбиває одне логічно зв'язане на кілька. Тоді такі короткі речення синтаксично неповні і не мають суті самі по собі.

Вони закупили товари за завищеною ціною. Різниця – тисяча гривень. І завдали бюджету збитків.

Краще:

Вони закупили товари за завищеною ціною з різницею у тисячу гривень, чим завдали бюджету збитків.

​Канцеляризми в текстах — це шкідники, які плодять зайві слова.

Як результат — речення читати й сприймати тяжче. Чому б не замінити такі формулювання на простіші?

Доводжу до вашого відома — повідомляю.

В результаті ретельного аналізу даного питання — аналізуючи дане (це) питання.

Багатослів'я — це розповсюджена помилка, яка зустрічається у юридичних текстах.

У нічний період часу — вночі
У більшості випадків — здебільшого
Значна кількість — багато

Погоджуєтесь, що другий варіант легше сприймати?

​ «ТиЖ юрист, глянь документик» — це так само, як «ТиЖ редакторка, глянь текст» 😀

Написала трішки про те, чим же насправді займаються редактори медіа. Спойлер: не тільки вичитують тексти.

Бо, ТиЖредакторка — це в першу чергу про:
• менеджмент всього процесу, який відбувається з проєктом.
• розгрібання всілякого лайна.
• написати статтю за щастя, а не за гроші.
• пошук цікавих героїв інтерв`ю.
• закоханість у кожну нову історію.
• пошук балансу між роботою і особистим.
• віру, що ти таки його колись знайдеш.
• періодично відганяти бажання послати все до біса.
• неймовірну любов до своєї справи 💕

​Не всі знають, та до журналістики я працювала опером в міліції.

Одного разу у відділок прийшла жінка писати заяву, що її вбили. Найбільше мені запам’яталася фраза: «відійшовши від смертельного стану, я пішла додому».

Не думала, що і в журналістиці зустріну подібне 😂 Тут оригінал статті.

У юридичних текстах краще не вживати прикметник «даний», адже це калька з російської мови. Виняток, коли йдеться про дані (персональні, відкриті чи будь-які інші).

На даний момент — наразі, натепер

У даному випадку — у цьому/такому випадку

P.S. Дякую небайдужим за фідбек та ідеї для нових постів.

Як думаєте, правильно — відстоювати чи обстоювати права?

​Здавалося б, дієслова відстоювати, обстоювати — близькі за значенням. Проте не можна ці слова вважати абсолютними синонімами.

Слово відстоювати найчастіше вживається зі словами: вчення, думка, інтереси народу, мир, незалежність, погляди, правда, свобода, честь та ін.

Обстоювати — захищати, доводити, аргументувати думку, погляд, ідею, наполягати на чомусь.

Тож як бути з правами: правильно відстоювати чи обстовоювати?

Якщо вірити кандидату філологічних наук Олександру Скопненку — дієслово обстоювати поєднуване з такими частинами мови: іменниками (воля, ідея, збереження, існування, переконання, помилка, право, світ та ін.).

Запорожці були дітьми України і весь час свого життя дбали про неї, захищали її від ворогів та обстоювали її права й волю (А. Кащенко).

​Недавно прочитала, що найдовше слово в українській мові — це «дихлордифенілтрихлорметилмет» (назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками).

А найдовше слово у світі складається з 186 301 літери (англійською мовою — 189 821). Це хімічна назва білка тітину.

Як правильно ставити наголос у слові договір?

Якщо вживаємо в однині, то в українській мові рекомендовано ставити наголос на першому складі. А у множині — на закінченні.

Приклади: дОговір, дОговору, в дОговорі, договорИ, договорІв.

Проте, у поєднанні з числівниками два, три, чотири зберігається наголос однини: два дОговори, три, чотири дОговори.

«Ну що, сьогодні моя фізична особа задоволена?» 🙃

​Я фанатка Формули 1 і вже більше року підтримую грошовим донейтом на Patreon профільний канал, який веде Макс Подзігун.

Підтримую — бо мені подобається те, що він робить. А ще я донейтю декілька українських ЗМІ, бо вони класні і створюють якісний контент. Я хочу, щоб ці проєкти розвивалися.

На минулому тижні ми у Lойер також запустили Patreon. Це було складне рішення, та все ж вирішили ризикнути. Адже дуже віримо у нашу аудиторію і в те, що ми їй потрібні. Віримо, що вона цінує те, що ми робимо. І дуже хочемо отримати від своїх читачів фідбек.

У цій статті я написала про donate і Patreon, та навіщо ми його запустили. А ще тут про кризу віри. Мою...

​Часто трапляється, коли юрист у своїй авторській колонці для ЗМІ пише «ми» замість «я»: ми дослідили, на нашу думку, пояснимо тощо.

Це виглядає дивно, адже автор публікації один. Виникає логічне запитання: хто ми? Я і моє аlter ego? Я і мої колеги? Я і мій науковий керівник?

У чатику під час мого курсу якось обговорювали це питання. Були варіанти, що так пишуть найчастіше у наукових статтях, де «ми» — це кафедра. Або, коли автор хоче зняти з себе відповідальність за сказане: «Не тільки я так думаю, а і ми».

Як думаєте, правильно: відсотки чи проценти?