В українській правильно вживати не «в основному», а «здебільшого» або «переважно» 😉

​Цікава закономірність: люди, які створюють круті проєкти, завжди «за» просту юридичну мову. Або ж мені щастить саме таких зустрічати 😁

Гарний приклад — Світлана Коломієць. Вона юристка, співзасновниця простору Перемога, ексзаступниця Міністра екології ✊

Світлана не любить великі мемо без чітких рекомендацій для клієнта. А ще вважає, що простий текст та емодзі в договорі не знижують захист клієнта (ага, так і сказала ❤️).

Більше про зрозумілу юридичну мову говоримо тут👇🏻

Як думаєте, правильно:
сказати вірно чи слушно?

​Обожнюю такі тексти! Ну що тут незрозуміло написано? 😂😂😂

​Не «сказати (чи зробити) вірно», а «сказати слушно» або
«правильно».

Слово «вірно» можна вживати в значенні «незрадливо». Ось тут писала про «копія вірна».

А ви знали про Реєстр репресованих слів?

У ньому зібрані слова, які підлягали заміні/вилученню з української мови, а також слова-замінники. Це цікаво, гляньте 😉

Як думаєте, правильно: нервувати чи нервуватися?

Вор у законі чи злодій у законі?

Цікавий пост про це зробив Інститут мовознавства імені О. Потебні НАН України.

Якщо коротко: в українській мові спочатку закріпився ЗЛОДІЙ У ЗАКОНІ. Та віднедавна з огляду на санкції РНБО засоби масової інформації зарясніли варіантом ВОР У ЗАКОНІ.

Здавалося б, останній варіант слід забракувати, адже в нашій мові іменника ВОР немає (і ніколи не було). З іншого боку, у такому вигляді вислів краще зберігає сліди свого походження. Одразу зрозуміло, де саме зародилося відповідне явище.

А на вашу думку, який варіант кращий?

​«Можливість комунікувати складні речі простими словами — це, напевно, найбільше мистецтво. Особливо в юридичній і корпоративній сферах.

В стартапах існує таке правило — якщо ви не можете пояснити одним реченням суть вашого продукту — то, швидше за все, ви його не розумієте. Те саме правило, як на мене, працює й для юристів».

Гостя чергового випуску подкасту Lойер’s Secrets — Галина Василевська. 

Вона очільниця програми CyberAccelarator, член advisory board кількох компаній, експертка Українського Фонду Стартапів і єдина українка, яка закінчила програму Cornell Tech.

Галя крута, а розмова — вогняна 🔥

ПокликАння замість посилання

Якщо мовиться про вказування на кого-, що-небудь для підтвердження, наведення як доказ — то стилістично кращий варіант: покликáння.

Тобто не посилання на офіційні документи, а покликання 🙂 Зізнавайтесь, вживаєте?

Якось я взяла купку договорів і проаналізувала їх з точки зору написання текстів. Виявляється, в кожному з них трапляється ряд типових помилок. Я назвала це — словесна юрня.

Потім оформила все у базу знань, на основі якої:

1. Пишу сюди дослідження, чому так писати неправильно.
2. Зробила підбірку слів для аналізатора юрні @jurniabot.
3. Під час своїх виступів розповідаю про них юристам.

Я вірю, що скоро тексти договорів стануть трішки кращими. Дякую команді юрнеборців, що змінюєте цей юридичний світ.

Чекер юрні — це просто вогінь 🔥

По-вашому, як правильно:
в дійсності чи насправді?
Або ж обидва варіанти правильні?

Чим менше тексту в договорі, тим важче його продати клієнту.

Ну бо не солідно якось брати великі гроші за два папірці. А от по довгих договорах відразу видно — юрист старався 🙂.

«Інколи договір на 100500 сторінок може бути виправданим. Опис складних відносин та великих трансакцій потребує більше слів. В той час як короткі договори можуть бути неповними й пропускати важливі деталі!

Але у більшості випадків договори довгі, бо обтяжені:
• юрнею та копіюванням законодавства
• зайвими словами
• складними словесними конструкціями». 

Нижче цікава стаття про те, як продати договір на дві сторінки клієнту.

​«Може це профдеформація, а може вже і якесь збочення, коли від прочитання юридичного докуманта можна отримати задоволення» 😂

Це цитата Миколи Юрлова, коли ми говорили про документи зрозумілою мовою.

В цьому подкасті багато говоримо про прості тексти (і не тільки)🎙

В українській мові краще вживати «насправді», ніж «в дійсності».

Поставка чи постачання?

Цікава ситуація склалася зі словом «поставка». Його не рекомендовано вживати в українській мові, адже це скалькований віддієслівний іменник. Краще замінити словом постачання.

Проте в Цивільному кодексі є цілий § 3, який називається «поставка». Наприклад, у ст. 712 мовиться про договір поставки. Хоча в ст. 714 вже з’являється договір постачання (щоправда, енергетичними чи іншими ресурсами).

Так от, в когось є думки, чому саме так? Буду вдячна 🤍

Як думаєте, правильно День чи день народження?

день чи День народження?

За правилами української мови, якщо словосполучення пишеться не на початку речення — то обидва слова потрібно писати з маленької букви.

P.S. І день народження — він, а не воно 🙂

6 вересня я святкувала свій день народження!

На вашу думку, як правильно:
В подальшому чи надалі?

​Важливо вміти не тільки підбирати слова, а і ставити правильні питання. Тоді людина зможе знайти правильні відповіді.

У цьому переконаний податковий адвокат Яків Воронін. Ми з ним багато говорили про слова і питання, зрозумілі тексти і креативний підхід.

А ще мене вразив сайт його бюро: без Феміди і суддівського молоточка, зате з анімацією і відкритою інформацією про ціни на юридичні послуги. Про це теж багато говорили. Послухати про все можна тут👇🏻

Раніше я запитувала, як правильно: «в подальшому» чи «надалі».

Так от, якщо йдеться про прислівник, то правильно надалі або згодом.

Наприклад:
Надалі він добре знав цю справу.
Але:
У подальшому розвитку справи зацікавлені всі сторони.