Legal Writing
2.25K subscribers
2 photos
1 video
139 links
✍️ LegalWriting — канал про юридичні тексти зрозумілою мовою. Вчимося писати про LW просто, цікаво й з любов’ю.

Авторка @YanaSobko – пишіть (але з ❤️).
Download Telegram
Як правильно:

▪️Акт приймання-передачі?
▪️Акт прийняття-передання?

Вирішила розібратися в цьому питанні, адже називають цей документ по-різному. Мені допоміг літредактор, автор каналу Коротко ясноЄвген Бриж.

Спойлер: правильно акт прийняття-передання.

Детальний розбір чому саме так — читайте тут, або в каналі Євгена.
Раніше я запитувала, як правильно:
«стати в нагоді» (в значенні пригодитися), чи «стати у пригоді».

Так от, правильно — у пригоді 🙂

Мені стала в пригоді порада юриста.

Слово «нагода» вживається лише в значенні «шанс, привід, підстава щось зробити».

Юристу трапилася нагода запропонувати свої послуги.
Назар Чернявський — партнер Sayenko Kharenko. Загальна вартість його проєктів понад 40 млрд доларів…

І він «за» зрозумілу юридичну мову. Чому? Слухайте в новому випуску подкасту LS 😉

Спойлер: а ще там про котиків. Мур мур!
Як думаєте, правильно: підводити підсумки чи підбивати?
Правильно не «підводити підсумки», а «підбивати підсумки» або «підсумовувати».

Мені траплялось ще слово «висновувати»🙂
Чому являєшся мені у сні...

Натрапила на такий текст:
«Усі зміни і доповнення...являються невід'ємною частиною цього Договору».

Так от, слово являються — калька з російскої. В українській мові або замінюємо на є, або взагалі викидаємо й ставимо тире.

Другий варіант, до речі, кращий. Бо без цього слова можна обійтись і не захаращувати текст зайвими буквами.

P.S. В українській теж є слово являтися — це синонім до дієслова з’являтися. Але вживають його рідко 🙂
Думаєте, як правильно:
В основному чи здебільшого?
Робила цей мем для Lойер, але як же актуально і для Legal Writing 😁
В українській правильно вживати не «в основному», а «здебільшого» або «переважно» 😉
Цікава закономірність: люди, які створюють круті проєкти, завжди «за» просту юридичну мову. Або ж мені щастить саме таких зустрічати 😁

Гарний приклад — Світлана Коломієць. Вона юристка, співзасновниця простору Перемога, ексзаступниця Міністра екології

Світлана не любить великі мемо без чітких рекомендацій для клієнта. А ще вважає, що простий текст та емодзі в договорі не знижують захист клієнта (ага, так і сказала ❤️).

Більше про зрозумілу юридичну мову говоримо тут👇🏻
Як думаєте, правильно:
сказати вірно чи слушно?
Обожнюю такі тексти! Ну що тут незрозуміло написано? 😂😂😂
Не «сказати (чи зробити) вірно», а «сказати слушно» або
«правильно».

Слово «вірно» можна вживати в значенні «незрадливо». Ось тут писала про «копія вірна».
А ви знали про Реєстр репресованих слів?

У ньому зібрані слова, які підлягали заміні/вилученню з української мови, а також слова-замінники. Це цікаво, гляньте 😉
Як думаєте, правильно: нервувати чи нервуватися?
Вор у законі чи злодій у законі?

Цікавий пост про це зробив Інститут мовознавства імені О. Потебні НАН України.

Якщо коротко: в українській мові спочатку закріпився ЗЛОДІЙ У ЗАКОНІ. Та віднедавна з огляду на санкції РНБО засоби масової інформації зарясніли варіантом ВОР У ЗАКОНІ.

Здавалося б, останній варіант слід забракувати, адже в нашій мові іменника ВОР немає (і ніколи не було). З іншого боку, у такому вигляді вислів краще зберігає сліди свого походження. Одразу зрозуміло, де саме зародилося відповідне явище.

А на вашу думку, який варіант кращий?
«Можливість комунікувати складні речі простими словами — це, напевно, найбільше мистецтво. Особливо в юридичній і корпоративній сферах.

В стартапах існує таке правило — якщо ви не можете пояснити одним реченням суть вашого продукту — то, швидше за все, ви його не розумієте. Те саме правило, як на мене, працює й для юристів».


Гостя чергового випуску подкасту Lойер’s Secrets — Галина Василевська. 

Вона очільниця програми CyberAccelarator, член advisory board кількох компаній, експертка Українського Фонду Стартапів і єдина українка, яка закінчила програму Cornell Tech.

Галя крута, а розмова — вогняна 🔥
ПокликАння замість посилання

Якщо мовиться про вказування на кого-, що-небудь для підтвердження, наведення як доказ — то стилістично кращий варіант: покликáння.

Тобто не посилання на офіційні документи, а покликання 🙂 Зізнавайтесь, вживаєте?
Якось я взяла купку договорів і проаналізувала їх з точки зору написання текстів. Виявляється, в кожному з них трапляється ряд типових помилок. Я назвала це — словесна юрня.

Потім оформила все у базу знань, на основі якої:

1. Пишу сюди дослідження, чому так писати неправильно.
2. Зробила підбірку слів для аналізатора юрні @jurniabot.
3. Під час своїх виступів розповідаю про них юристам.

Я вірю, що скоро тексти договорів стануть трішки кращими. Дякую команді юрнеборців, що змінюєте цей юридичний світ.

Чекер юрні — це просто вогінь 🔥
По-вашому, як правильно:
в дійсності чи насправді?
Або ж обидва варіанти правильні?
Чим менше тексту в договорі, тим важче його продати клієнту.

Ну бо не солідно якось брати великі гроші за два папірці. А от по довгих договорах відразу видно — юрист старався 🙂.

«Інколи договір на 100500 сторінок може бути виправданим. Опис складних відносин та великих трансакцій потребує більше слів. В той час як короткі договори можуть бути неповними й пропускати важливі деталі!

Але у більшості випадків договори довгі, бо обтяжені:
юрнею та копіюванням законодавства
зайвими словами
складними словесними конструкціями». 

Нижче цікава стаття про те, як продати договір на дві сторінки клієнту.