Назва статті в кодексі — 85 слів 🙂

Читачі скинули допис юриста Вадима Човгана:

«Здається, в Україні встановлено рекорд по довжині назви статті закону. Цілих 85 слів, 672 знаки (без пробілів).

Йдеться про недавно прийняті зміни до Кримінально-виконавчого кодексу.

«Стаття 20-1. Повідомлення захиснику (захисникам) у кримінальному провадженні, адвокату (адвокатам), законному представнику (законним представникам), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристу (юристам), фахівцю (фахівцям) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, законному представнику (законним представникам) неповнолітньої особи або особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, яка є учасником кримінального провадження, про місце відбування покарання засудженим, його переведення, зміну його правового та/або процесуального статусу».

Як вам таке?

«Не де-юркай мені»!

​Андрій Крістенко — адвокат, правозахисник, блогер. Він понад 13 років працює з ЄСПЛ і веде YouTube та Telegram-канали на цю тематику.

З 34.30 хв говоримо з Андрієм про зрозумілу юридичну мову. Яка вона в його розумінні, чому юристи «бояться» висловлюватися просто, та як ЄСПЛ сприймає прості та короткі тексти. Це цікаво :)

Фізична особа зовні схожа на людину 😂

Ще з міліцейської практики пам’ятаю тексти, де щось на когось схоже. На кшталт:

Рушник білого кольору зі слідами речовини темно-бурого кольору зовні схожі на кров; предмет зовні схожий на кухонний ніж; змив речовини темно-бурого кольору зовні схожу на кров... визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Розумію, що без експертизи не можна стверджувати, що кров — це кров, а ніж — це ніж. Але де та межа?

Коли минулого року я виходила до адвокатів і казала, що юристи можуть писати і говорити людською мовою — було досить багато нерозуміння. [А позаминулого ще більше]. Мені казали щось на кшталт:
⁃ Якщо клієнти будуть все розуміти, то навіщо тоді адвокати?
⁃ Ми ж освічені люди, а не з робітничої професії (ну майже так 😄).
⁃ Клієнти нас і так розуміють.
⁃ Судді не сприймають простої мови...і ще купу всього в такому ж дусі.

Вчора я провела невеличке опитування в боті під час виступу на заході NextGen. На запитання: чи може юрист з клієнтами говорити простою мовою — 76 людей відповіли так, і лише 2 ні.

Така статистика мене дууууууже тішить. Я відчуваю, що все більше людей розуміють, що проста мова — це добре. І що необхідно прокачувати ці скіли...

«Не маю інтенції здатися алармістом, але досить толерувати абсурдну інкорпорацію в лінгвістичний ряд української мови іншомовних конструктів! Ми потребуємо грунтовної національної програми їхньої субституції, що дозволить уникнути алієнації популяції від автентичних морфем та іманентної стратифікації лінгвістично-комунікаційних кластерів».

Аркадій Бущенко про «зрозумілу» мову😂

А тим часом кількість прослуховань нашого з ним подкасту наближається до 5 тис. Там багато говоримо про просту мову в юридичних текстах. Якщо раптом хтось пропустив — ось 👇🏻

​Олег Мартиненко — аналітик УГСПЛ. Кожного дня він аналізує купу документів. Тому я не могла його не розпитати про просту мову.

Зі спойлерів: «пташина» академічна мова, вищий пілотаж викладення матеріалу та «човниковий біг».

Говоримо про все це з 30.20 хв. Послухати новий випуск подкасту LS можна тут👇🏻

​Даний Богом Договір

Досить часто у договорах юристи пишуть словосполучення «даний Договір». У мене відразу виникає питання: даний ким — Богом? Космосом? Відкритими даними?

До речі, на рахунок останнього якраз може бути 😂 Адже, якщо йдеться про дані, то слово «даний» можемо писати. В інших випадках — це калька.

Я вже писала про це раніше. P.S. Закинула ще раз, бо зник мем 😳

​​Іноді зі своїми спікерами в подкастах ми говоримо, що в Україні не вистачає якогось закону, який би змусив чиновників/законотворців писати нормально... Тобто зрозумілою мовою, а не оце ось все— 85 слів в назві статті кодексу.

Тому логічне моє питання до Олексія Дороганя, виконавчого директора BRDO, чи не думають вони щось подібне впровадити.

Судячи з його відповіді, не все так просто. Чому? Слухайте в новому випуску Lойер‘s Secrets.

​Сьогодні можна 😃🙈

Шляхом...полем, стежечкою

Юридичний текст без конструкції «шляхом» — неповноцінний юридичний текст 🙂 Саме так в моїй уяві думають люди, які так пишуть.

•завдано матеріальної шкоди шляхом розбиття вікна
•здійснення незаконної угоди шляхом дарування

Тому я вирішила шляхом здійснення кнопконатискання на клавіатуру комп'ютера 😂 написати пост, чому не варто так писати:

▪️така конструкція лиш ускладнює текст
▪️без цього слова можна обійтись: не шляхом розбиття, а розбивши
▪️можна замінити на інше слово, залежно від контексту: «через», «у такий спосіб» тощо.

​Цікаву думку закинули про «тіло кредиту».

Мовляв, звідки взялася саме така назва суми боргу. Є припущення, що це просто жаргон, який перекочував в офіційну юридичну практику.

Якось один суддя запитував представника банку, що таке тіло кредиту. Той каже — це основна сума боргу. А суддя йому: «то так і кажіть».

А й справді, чому суму боргу не можна називати просто сумою боргу? Є думки?

Їх чи їхній? Ось у чому питання 🙃

Багато хто плутається при написанні цих слів, тому вирішила зробити «шпаргалку».

Їхній — відповідає на питання «чий?». Їхній договір не найкращий.

Їх — відповідає на питання «кого?», «чого?», «що?». Їх не було в офісі.

Як думаєте, правильно: «по справах» чи «у справах»?

Я дуже тішуся, адже більшість з вас знають, що правильно не «по справах» (і поготів — по справАМ»), а «зі справ», «у справах».

- Він поїхав туди у справах.
- Наш юрист фахово проконсультує вас із цих справ.

​Всі звикли, що текст двомовного договору викладений у двох вертикальних колоночках.

А що, якщо поглянути на дизайн таких договорів під іншим кутом?

— Були здійснені опади у вигляді мокрих крапель прозорого кольору, зовні схожих на дощ.

— Дощить?

— Так!

​Дефіцит ефективних опадів вологого забезпечення... 👀

Іноді мені скидають тексти юристів. Я довго дивлюсь на них і намагаюсь зрозуміти, що ж мав на увазі автор.

Ну, наприклад, як в тексті на картинці. У мене лиш одне питання: що?

Юристи, не мудруйте, будь ласка! Краще писати зрозуміло і просто 🙂 І буде всім щастя!

Як думаєте, правильно: вирішити чи розв’язати проблему?

В українській мові правильно —розв'язувати проблему (завдання), а не вирішувати.

Юристам вдалося розв'язати частину тих проблем, з якими вони стикнулися.

«Вирішити» доречне тільки в значенні «зробити для себе певний вольовий вибір, зважитися, обрати шлях дії»:

Я вирішив піти з роботи.

Скільки слів ви знаєте?

Якщо вам цікаво дізнатися свій словниковий запас — є прикольний інструмент, який допоможе це зробити. Проходження тесту займе десь три хвилини.

Порада: не лукавте, бо система підсуває слова, яких не існує в природі та іноді запитує значення слова 🙂