Сьогодні в каналі Юрня, дно і нелогічність вийшов класний пост, про назви сторін в договорах. Мовляв, часто їх називають так, що текст стає досить важко читати. Наприклад: Сторона 1 та Сторона 2.
А далі обґрунтування, чому не треба так писати:
1. Цивільний кодекс не забороняє називати сторін по-іншому.
2. З договору має бути зрозуміло хто і що повинен зробити та скільки за це треба заплатити. Ускладнення назв змушує навіть юристів постійно повертатися до преамбули.
3. В такому договорі легко заплутатися вже на 2 сторінці тексту. Особливо, якщо його будуть читати нормальні люди... (які не розуміють, чим відрізняється Ліцензіар та Ліцензіат) 😃
Підписуюсь під кожним словом. А ви?
Сьогодні в каналі Юрня, дно і нелогічність вийшов класний пост, про назви сторін в договорах. Мовляв, часто їх називають так, що текст стає досить важко читати. Наприклад: Сторона 1 та Сторона 2.
А далі обґрунтування, чому не треба так писати:
1. Цивільний кодекс не забороняє називати сторін по-іншому.
2. З договору має бути зрозуміло хто і що повинен зробити та скільки за це треба заплатити. Ускладнення назв змушує навіть юристів постійно повертатися до преамбули.
3. В такому договорі легко заплутатися вже на 2 сторінці тексту. Особливо, якщо його будуть читати нормальні люди... (які не розуміють, чим відрізняється Ліцензіар та Ліцензіат) 😃
Підписуюсь під кожним словом. А ви?
Зазвичай, записуючи подкаст, я всіх спікерів запитую про Legal Writing.
Але з Владиславом Білоцьким розмова майже весь час крутилась навколо IP. І як би я її не спрямовувала, вона туди поверталась 🤦🏻♀️
І це, мабуть, добре. Бо для тих, хто створює та транслює контент — надважливо знати про нюанси інтелектуальної власності. І, як виявляється, їх дуууже багато.
Також ми з Владом поговорили про «патентний тролинг», блогерів і молодих адвокатів. А ще я нарешті дізналась, чому він перейшов в Juscutum та що то був за новорічний відосик, який так жваво обговорювала юридична тусовка 😃
P.S. Фото із запису відеоінтерв’ю з Владом під коронним гаслом: «устриці, маца, просеко» 🥂Зізнаюсь, саме тоді я знайшла класний спосіб, як перестати нервуватися перед об’єктивом камери 😂 але трішки не розрахувала ))
Але з Владиславом Білоцьким розмова майже весь час крутилась навколо IP. І як би я її не спрямовувала, вона туди поверталась 🤦🏻♀️
І це, мабуть, добре. Бо для тих, хто створює та транслює контент — надважливо знати про нюанси інтелектуальної власності. І, як виявляється, їх дуууже багато.
Також ми з Владом поговорили про «патентний тролинг», блогерів і молодих адвокатів. А ще я нарешті дізналась, чому він перейшов в Juscutum та що то був за новорічний відосик, який так жваво обговорювала юридична тусовка 😃
P.S. Фото із запису відеоінтерв’ю з Владом під коронним гаслом: «устриці, маца, просеко» 🥂Зізнаюсь, саме тоді я знайшла класний спосіб, як перестати нервуватися перед об’єктивом камери 😂 але трішки не розрахувала ))
Навіть юристи часто нарікають на те, що їм важко щось зрозуміти в деяких законах чи законопроєктах. Створюється враження, що їх навмисно так пишуть: щоб очі кровоточили 😂 І йдеться не тільки про зміст, а і про мову викладення.
Мені от цікаво, чи часто законотворці перечитують (і чи взагалі чули 🙈) такий документ як: «Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації)». У ньому чорним по білому написано, що текст законопроєкту має викладатися стисло і короткими фразами. А ще не варто застосовувати вислови з багатьма підрядними реченнями... А в реальності ніби все навпаки 🤷♀️
Ось тут новіша версія роз’яснень.
Мені от цікаво, чи часто законотворці перечитують (і чи взагалі чули 🙈) такий документ як: «Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації)». У ньому чорним по білому написано, що текст законопроєкту має викладатися стисло і короткими фразами. А ще не варто застосовувати вислови з багатьма підрядними реченнями... А в реальності ніби все навпаки 🤷♀️
Ось тут новіша версія роз’яснень.
Зробила підбірку корисних телеграм-каналів і проєктів, які допоможуть вдосконалити українську мову.
І так, мені б дуже хотілося, щоб у нашій країні українська мова не сприймалася як ворожа. Щоб вона не була засобом для маніпуляції населенням. Щоб кожен українець і українка, незалежно від регіону, могли вільно нею розмовляти. Щоб рідну мову поважали, любили й берегли.
І так, мені б дуже хотілося, щоб у нашій країні українська мова не сприймалася як ворожа. Щоб вона не була засобом для маніпуляції населенням. Щоб кожен українець і українка, незалежно від регіону, могли вільно нею розмовляти. Щоб рідну мову поважали, любили й берегли.
🎙 Навіщо юристам подкасти?
Якщо вас теж цікавить це питання і всілякі деталі на кшталт: як готуватися, як записувати, як просувати тощо — тоді вам до нас. А точніше — на зустріч клубу PR Дзен, яку проводить Віка Папарига.
Я ж разом з авторами подкасту «Включите свет» Оленою Пархоменко та Андрієм Крістенко буду ділитися своїм досвідом.
Коли? 10 лютого о 19.00. Всі деталі і реєстрація туть👇🏻 Це безкоштовно)
Якщо вас теж цікавить це питання і всілякі деталі на кшталт: як готуватися, як записувати, як просувати тощо — тоді вам до нас. А точніше — на зустріч клубу PR Дзен, яку проводить Віка Папарига.
Я ж разом з авторами подкасту «Включите свет» Оленою Пархоменко та Андрієм Крістенко буду ділитися своїм досвідом.
Коли? 10 лютого о 19.00. Всі деталі і реєстрація туть👇🏻 Це безкоштовно)
Є унікальні проєкти, які глобально впливають на нашу країну. І є люди, які їх сворюють. Олексій Іванкін — один із них. Він СЕО Oпендатбот.
А ще Льоша з командою аналізують відкриті дані і розповідають простою мовою, що взагалі відбувається в нашій державі.
Про ідеологію відкритих даних і як вони змінюють Україну та світ; яку еволюцію пройшов ОДБ з моменту створення; про автоматизацію бізнес-процесів, технології для юристів, рейдерство, інвестиції в лігалтек і, звісно, секретики для Lойерів — в подкасті LS.
А ще Льоша з командою аналізують відкриті дані і розповідають простою мовою, що взагалі відбувається в нашій державі.
Про ідеологію відкритих даних і як вони змінюють Україну та світ; яку еволюцію пройшов ОДБ з моменту створення; про автоматизацію бізнес-процесів, технології для юристів, рейдерство, інвестиції в лігалтек і, звісно, секретики для Lойерів — в подкасті LS.
Використовуйте слова «для», «щоб» замість канцеляризму «з метою».
•З метою привернення уваги — для привернення уваги.
•З метою уникнення — щоб уникнути.
Погодьтесь, так приємніше 🙂
•З метою привернення уваги — для привернення уваги.
•З метою уникнення — щоб уникнути.
Погодьтесь, так приємніше 🙂
Створила новий подкаст «Моє»
Якщо когось із вас цікавлять мої роздуми не тільки про юридичні тексти, а і, наприклад, поезія — то запрошую до свого світу ☺️
У цьому подкасті я ділюся віршами, емоціями й спостереженнями. Віддаю пережите, обмірковане, виплекане — щось рідне серцю...моє.
Ідеальний час для прослуховування — вечір або навіть ніч, коли всі денні турботи позаду і можна налити келих вина, запалити свічки й слухати серцем ❤️
Якщо когось із вас цікавлять мої роздуми не тільки про юридичні тексти, а і, наприклад, поезія — то запрошую до свого світу ☺️
У цьому подкасті я ділюся віршами, емоціями й спостереженнями. Віддаю пережите, обмірковане, виплекане — щось рідне серцю...моє.
Ідеальний час для прослуховування — вечір або навіть ніч, коли всі денні турботи позаду і можна налити келих вина, запалити свічки й слухати серцем ❤️
Пам’ятаєте пост про гасло Nike юридичною мовою?
Від редакції Юрні ще про L’Oréal прилетіло. Це весело 😄
Від редакції Юрні ще про L’Oréal прилетіло. Це весело 😄
Запитання ставлять, а не задають.
Щоб запам’ятати, класно працюють всілякі асоціації. Уявіть, що запитання — це якесь звірятко. Ви його поставили і воно стоїть собі так гарненько 🙂
Щоб запам’ятати, класно працюють всілякі асоціації. Уявіть, що запитання — це якесь звірятко. Ви його поставили і воно стоїть собі так гарненько 🙂
Вже давно виношувала ідею створити бота про тексти. І нарешті виносила 😁 Так народився @Prostopysatybot
Він допомагає боротися з канцеляризмами, мовними штампами, плеоназмами та калькою. Поки функціонал простенький (ну бо просто бот 😂), але згодом його доповню
Символічно, що сьогодні Міжнародний день рідної мови. Тому гайда тренуватися розпізнавати/видаляти/замінювати словесне сміття 👇🏻
P.S. І це я тільки два уроки курсу чатботобудування для юристів пройшла 😁 Боюсь уявити, що буде далі.
Він допомагає боротися з канцеляризмами, мовними штампами, плеоназмами та калькою. Поки функціонал простенький (ну бо просто бот 😂), але згодом його доповню
Символічно, що сьогодні Міжнародний день рідної мови. Тому гайда тренуватися розпізнавати/видаляти/замінювати словесне сміття 👇🏻
P.S. І це я тільки два уроки курсу чатботобудування для юристів пройшла 😁 Боюсь уявити, що буде далі.
24 лютого разом з Вікою Папаригою проведемо воркшопчик про соцмережі для юристів 😈
Ми підготували для учасників цікаві практичні вправи, бо хочемо дати максимум користі і практики від заходу.
Більше деталей про івент (з інфо, що будемо розбирати) — ось тут.
Вартість участі 15$. Старт — середа 19.00. Реєстрація туть або в кнопочці 👇🏻
Ми підготували для учасників цікаві практичні вправи, бо хочемо дати максимум користі і практики від заходу.
Більше деталей про івент (з інфо, що будемо розбирати) — ось тут.
Вартість участі 15$. Старт — середа 19.00. Реєстрація туть або в кнопочці 👇🏻
🎙 Марія Цип‘ящук, крім того, що робить купу неймовірних речей для розвитку клінічного юридичного руху в Україні — прекрасно танцює.
У цьому подкасті вона розповідає історію, як одного разу вийшла за кефіром і потрапила на танці 🙂 а потім перейшла з балету в бокс.
Не буду спойлерити, краще послухайте самі. Бо розмова вийшла справді мегацікава. І, звісно, не тільки про танці 🙃
У цьому подкасті вона розповідає історію, як одного разу вийшла за кефіром і потрапила на танці 🙂 а потім перейшла з балету в бокс.
Не буду спойлерити, краще послухайте самі. Бо розмова вийшла справді мегацікава. І, звісно, не тільки про танці 🙃
Назва статті в кодексі — 85 слів 🙂
Читачі скинули допис юриста Вадима Човгана:
«Здається, в Україні встановлено рекорд по довжині назви статті закону. Цілих 85 слів, 672 знаки (без пробілів).
Йдеться про недавно прийняті зміни до Кримінально-виконавчого кодексу.
«Стаття 20-1. Повідомлення захиснику (захисникам) у кримінальному провадженні, адвокату (адвокатам), законному представнику (законним представникам), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристу (юристам), фахівцю (фахівцям) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, законному представнику (законним представникам) неповнолітньої особи або особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, яка є учасником кримінального провадження, про місце відбування покарання засудженим, його переведення, зміну його правового та/або процесуального статусу».
Як вам таке?
Читачі скинули допис юриста Вадима Човгана:
«Здається, в Україні встановлено рекорд по довжині назви статті закону. Цілих 85 слів, 672 знаки (без пробілів).
Йдеться про недавно прийняті зміни до Кримінально-виконавчого кодексу.
«Стаття 20-1. Повідомлення захиснику (захисникам) у кримінальному провадженні, адвокату (адвокатам), законному представнику (законним представникам), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристу (юристам), фахівцю (фахівцям) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, законному представнику (законним представникам) неповнолітньої особи або особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, яка є учасником кримінального провадження, про місце відбування покарання засудженим, його переведення, зміну його правового та/або процесуального статусу».
Як вам таке?
Андрій Крістенко — адвокат, правозахисник, блогер. Він понад 13 років працює з ЄСПЛ і веде YouTube та Telegram-канали на цю тематику.
З 34.30 хв говоримо з Андрієм про зрозумілу юридичну мову. Яка вона в його розумінні, чому юристи «бояться» висловлюватися просто, та як ЄСПЛ сприймає прості та короткі тексти. Це цікаво :)
З 34.30 хв говоримо з Андрієм про зрозумілу юридичну мову. Яка вона в його розумінні, чому юристи «бояться» висловлюватися просто, та як ЄСПЛ сприймає прості та короткі тексти. Це цікаво :)
Фізична особа зовні схожа на людину 😂
Ще з міліцейської практики пам’ятаю тексти, де щось на когось схоже. На кшталт:
Рушник білого кольору зі слідами речовини темно-бурого кольору зовні схожі на кров; предмет зовні схожий на кухонний ніж; змив речовини темно-бурого кольору зовні схожу на кров... визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Розумію, що без експертизи не можна стверджувати, що кров — це кров, а ніж — це ніж. Але де та межа?
Ще з міліцейської практики пам’ятаю тексти, де щось на когось схоже. На кшталт:
Рушник білого кольору зі слідами речовини темно-бурого кольору зовні схожі на кров; предмет зовні схожий на кухонний ніж; змив речовини темно-бурого кольору зовні схожу на кров... визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Розумію, що без експертизи не можна стверджувати, що кров — це кров, а ніж — це ніж. Але де та межа?
Коли минулого року я виходила до адвокатів і казала, що юристи можуть писати і говорити людською мовою — було досить багато нерозуміння. [А позаминулого ще більше]. Мені казали щось на кшталт:
⁃ Якщо клієнти будуть все розуміти, то навіщо тоді адвокати?
⁃ Ми ж освічені люди, а не з робітничої професії (ну майже так 😄).
⁃ Клієнти нас і так розуміють.
⁃ Судді не сприймають простої мови...і ще купу всього в такому ж дусі.
Вчора я провела невеличке опитування в боті під час виступу на заході NextGen. На запитання: чи може юрист з клієнтами говорити простою мовою — 76 людей відповіли так, і лише 2 ні.
Така статистика мене дууууууже тішить. Я відчуваю, що все більше людей розуміють, що проста мова — це добре. І що необхідно прокачувати ці скіли...
⁃ Якщо клієнти будуть все розуміти, то навіщо тоді адвокати?
⁃ Ми ж освічені люди, а не з робітничої професії (ну майже так 😄).
⁃ Клієнти нас і так розуміють.
⁃ Судді не сприймають простої мови...і ще купу всього в такому ж дусі.
Вчора я провела невеличке опитування в боті під час виступу на заході NextGen. На запитання: чи може юрист з клієнтами говорити простою мовою — 76 людей відповіли так, і лише 2 ні.
Така статистика мене дууууууже тішить. Я відчуваю, що все більше людей розуміють, що проста мова — це добре. І що необхідно прокачувати ці скіли...