Legal Writing
2.25K subscribers
2 photos
1 video
139 links
✍️ LegalWriting — канал про юридичні тексти зрозумілою мовою. Вчимося писати про LW просто, цікаво й з любов’ю.

Авторка @YanaSobko – пишіть (але з ❤️).
Download Telegram
«Пишу тобі довгого листа, бо не маю часу»...

Гість останнього в цьому сезоні випуску подкаста LS — суддя КГС ВС Іван Міщенко.

Досить багато говоримо з ним про просту мову, plain language та сприйняття тексту. Нижче кілька цитат:

«Проста мова — один із критеріїв гарного судового рішення...Ключові питання в справі повинні бути сформульовані простою мовою для того, щоб логіка суду була зрозуміла. Чим простіше сформульовано, тим більше людей зможуть це зрозуміти. Таким чином і довіра до судової влади буде зростати.

— Як би ви сприйняли документ адвоката, написаний чітко, зрозуміло і без зайвої води?

Ідеально. Його шанси виграти значно б зросли. Просто в господарському судочинстві є певна специфіка...спори досить складні. Однак завжди можна висловити суть спору коротко і зрозуміло. Як і завжди можна сформувати ключові питання — коротко і зрозуміло.

У більшості країн є закони, які вимагають державні органи всі закони й нормативно-правові акти викладати plain language...Оскільки законодавство стає тільки складнішим.

Дайте будь-який закон почитати людині з вищою освітою. Ну що вона в ньому зрозуміє? Бо для того, щоб зрозуміти цей закон, треба прочитати ще 10. А з кожного — ще 10 і тоді, можливо, вона якусь картинку собі в голові складе.

Спойлер: а ще тут можна почути про майку Майкла Джордана і топчик фільмів для юристів.
Часто юристи вживають фразу «заключити договір». Однак слова «заключити» в українській мові не існує.

Договір можна укласти або підписати.

Більше про переклад російських фраз зі словом «заключити» — тут.
​​
Сьогодні в каналі Юрня, дно і нелогічність вийшов класний пост, про назви сторін в договорах. Мовляв, часто їх називають так, що текст стає досить важко читати. Наприклад: Сторона 1 та Сторона 2.

А далі обґрунтування, чому не треба так писати:

1. Цивільний кодекс не забороняє називати сторін по-іншому.

2. З договору має бути зрозуміло хто і що повинен зробити та скільки за це треба заплатити. Ускладнення назв змушує навіть юристів постійно повертатися до преамбули.

3. В такому договорі легко заплутатися вже на 2 сторінці тексту. Особливо, якщо його будуть читати нормальні люди... (які не розуміють, чим відрізняється Ліцензіар та Ліцензіат) 😃

Підписуюсь під кожним словом. А ви?
Уууууу! Каналу рік! Нас стає все більше — і це прекрасно ❤️
Зазвичай, записуючи подкаст, я всіх спікерів запитую про Legal Writing.

Але з Владиславом Білоцьким розмова майже весь час крутилась навколо IP. І як би я її не спрямовувала, вона туди поверталась 🤦🏻‍♀️

І це, мабуть, добре. Бо для тих, хто створює та транслює контент — надважливо знати про нюанси інтелектуальної власності. І, як виявляється, їх дуууже багато.

Також ми з Владом поговорили про «патентний тролинг», блогерів і молодих адвокатів. А ще я нарешті дізналась, чому він перейшов в Juscutum та що то був за новорічний відосик, який так жваво обговорювала юридична тусовка 😃

P.S. Фото із запису відеоінтерв’ю з Владом під коронним гаслом: «устриці, маца, просеко» 🥂Зізнаюсь, саме тоді я знайшла класний спосіб, як перестати нервуватися перед об’єктивом камери 😂 але трішки не розрахувала ))
Навіть юристи часто нарікають на те, що їм важко щось зрозуміти в деяких законах чи законопроєктах. Створюється враження, що їх навмисно так пишуть: щоб очі кровоточили 😂 І йдеться не тільки про зміст, а і про мову викладення.

Мені от цікаво, чи часто законотворці перечитують (і чи взагалі чули 🙈) такий документ як: «Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації)». У ньому чорним по білому написано, що текст законопроєкту має викладатися стисло і короткими фразами. А ще не варто застосовувати вислови з багатьма підрядними реченнями... А в реальності ніби все навпаки 🤷‍♀️

Ось тут новіша версія роз’яснень.
На вашу думку, як правильно:

Складати враження чи створювати враження?
Зробила підбірку корисних телеграм-каналів і проєктів, які допоможуть вдосконалити українську мову.

І так, мені б дуже хотілося, щоб у нашій країні українська мова не сприймалася як ворожа. Щоб вона не була засобом для маніпуляції населенням. Щоб кожен українець і українка, незалежно від регіону, могли вільно нею розмовляти. Щоб рідну мову поважали, любили й берегли.
🎙 Навіщо юристам подкасти?

Якщо вас теж цікавить це питання і всілякі деталі на кшталт: як готуватися, як записувати, як просувати тощо — тоді вам до нас. А точніше — на зустріч клубу PR Дзен, яку проводить Віка Папарига.

Я ж разом з авторами подкасту «Включите свет» Оленою Пархоменко та Андрієм Крістенко буду ділитися своїм досвідом.

Коли? 10 лютого о 19.00. Всі деталі і реєстрація туть👇🏻 Це безкоштовно)
Є унікальні проєкти, які глобально впливають на нашу країну. І є люди, які їх сворюють. Олексій Іванкін — один із них. Він СЕО Oпендатбот.

А ще Льоша з командою аналізують відкриті дані і розповідають простою мовою, що взагалі відбувається в нашій державі.

Про ідеологію відкритих даних і як вони змінюють Україну та світ; яку еволюцію пройшов ОДБ з моменту створення; про автоматизацію бізнес-процесів, технології для юристів, рейдерство, інвестиції в лігалтек і, звісно, секретики для Lойерів — в подкасті LS.
Використовуйте слова «для», «щоб» замість канцеляризму «з метою».

З метою привернення уваги — для привернення уваги.
•З метою уникнення — щоб уникнути.

Погодьтесь, так приємніше 🙂
Створила новий подкаст «Моє»

Якщо когось із вас цікавлять мої роздуми не тільки про юридичні тексти, а і, наприклад, поезія — то запрошую до свого світу ☺️

У цьому подкасті я ділюся віршами, емоціями й спостереженнями. Віддаю пережите, обмірковане, виплекане — щось рідне серцю...моє.

Ідеальний час для прослуховування — вечір або навіть ніч, коли всі денні турботи позаду і можна налити келих вина, запалити свічки й слухати серцем ❤️
Пам’ятаєте пост про гасло Nike юридичною мовою?

Від редакції Юрні ще про L’Oréal прилетіло. Це весело 😄
Ще так ще 😁 Ловіть про BMW!
Запитання ставлять, а не задають.

Щоб запам’ятати, класно працюють всілякі асоціації. Уявіть, що запитання — це якесь звірятко. Ви його поставили і воно стоїть собі так гарненько 🙂
Вже давно виношувала ідею створити бота про тексти. І нарешті виносила 😁 Так народився @Prostopysatybot

Він допомагає боротися з канцеляризмами, мовними штампами, плеоназмами та калькою. Поки функціонал простенький (ну бо просто бот 😂), але згодом його доповню

Символічно, що сьогодні Міжнародний день рідної мови. Тому гайда тренуватися розпізнавати/видаляти/замінювати словесне сміття 👇🏻

P.S. І це я тільки два уроки курсу чатботобудування для юристів пройшла 😁 Боюсь уявити, що буде далі.
24 лютого разом з Вікою Папаригою проведемо воркшопчик про соцмережі для юристів 😈

Ми підготували для учасників цікаві практичні вправи, бо хочемо дати максимум користі і практики від заходу.

Більше деталей про івент (з інфо, що будемо розбирати) — ось тут.

Вартість участі 15$. Старт — середа 19.00. Реєстрація туть або в кнопочці 👇🏻
🎙 Марія Цип‘ящук, крім того, що робить купу неймовірних речей для розвитку клінічного юридичного руху в Україні — прекрасно танцює.

У цьому подкасті вона розповідає історію, як одного разу вийшла за кефіром і потрапила на танці 🙂 а потім перейшла з балету в бокс.

Не буду спойлерити, краще послухайте самі. Бо розмова вийшла справді мегацікава. І, звісно, не тільки про танці 🙃
Назва статті в кодексі — 85 слів 🙂

Читачі скинули допис юриста Вадима Човгана:

«Здається, в Україні встановлено рекорд по довжині назви статті закону. Цілих 85 слів, 672 знаки (без пробілів).

Йдеться про недавно прийняті зміни до Кримінально-виконавчого кодексу.

«Стаття 20-1. Повідомлення захиснику (захисникам) у кримінальному провадженні, адвокату (адвокатам), законному представнику (законним представникам), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристу (юристам), фахівцю (фахівцям) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, законному представнику (законним представникам) неповнолітньої особи або особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, яка є учасником кримінального провадження, про місце відбування покарання засудженим, його переведення, зміну його правового та/або процесуального статусу».

Як вам таке?
«Не де-юркай мені»!
Андрій Крістенко — адвокат, правозахисник, блогер. Він понад 13 років працює з ЄСПЛ і веде YouTube та Telegram-канали на цю тематику.

З 34.30 хв говоримо з Андрієм про зрозумілу юридичну мову. Яка вона в його розумінні, чому юристи «бояться» висловлюватися просто, та як ЄСПЛ сприймає прості та короткі тексти. Це цікаво :)