Legal Writing
2.25K subscribers
2 photos
1 video
139 links
✍️ LegalWriting — канал про юридичні тексти зрозумілою мовою. Вчимося писати про LW просто, цікаво й з любов’ю.

Авторка @YanaSobko – пишіть (але з ❤️).
Download Telegram
Голосування показало, що більшість за те, щоб я тут писала про новий правопис. Ок, тоді починаємо. Під такими постами ставитиму хештег #правопис.

Пам’ятаєте, ще в школі ми вчили правила про написання слова «пів»? У різних випадках пів писалося разом, через дефіс і з апострофом.

Тепер за новим правописом слово пів у розумінні половина писатимемо окремо: пів віку, пів дороги, пів яблука.
«Я вважаю, що той, хто йде в суд, не вміючи писати чіткі, зрозумілі, короткі рішення — не може бути суддею. Це так само, аби адвокат не вмів би пояснити проблему свого клієнта в суді…

Не всі суди і судді вміють пояснювати свої рішення. Однак, саме судове рішення — єдиний спосіб утримання, відновлення, збалансування довіри…».


Це цитати заступника Голови Вищої ради правосуддя Олексія Маловацького. І я дуже рада, що зустрічаю прибічників Legal Writing серед представників судової влади. Власне, у подкасті ми багато про це говоримо.

А ще при Електронний суд і чому його запуск затягнувся на роки, спорт, хобі, книги, фейки, мотивацію та, звісно, секретики. Спойлер: в кінці фановий бліц.
Скорочені назви кодексів & правопис & позиція ККС ВС

Нещодавно Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду вказав, що український правопис дозволяє вживати в обвинувальному акті та в судових рішеннях скорочені назви кодексів – абревіатури.

P.S. Колись я скоротила в реченні юриста словосполучення Конституція України до КУ (воно повторювалось кілька разів). На що правник мені сказав, що це прояв неповаги до Основного Закону 😊

Друзі, а ви як вважаєте, допустимо скорочувати?
Договір, який зрозуміє навіть ваш котик 😊

Це не я придумала — це Нацбанк знову написав про зрозумілі договори. Цього разу йдеться про топ 3 нововведень для банків. Серед них вимога, щоб договір був придатним для читання.

Для цього хочуть ввести більш жорсткі вимоги до його оформлення:

▪️шрифт чорного кольору, розміром не менше 11 кегля з міжрядковим інтервалом не менше одинарного;

▪️виділення напівжирним усіх цифрових значень — сум комісій, відшкодування, підвищених процентів, штрафних санкцій тощо.

А ще електронна версія договору буде технічно адаптивна для читання з екранів різних гаджетів.
Тарас Крупа колись займався юриспруденцією, а потім кинув все і відкрив секс-шоп... СЕКС-ШОП! Це ж треба, щоб юридичні завдання так набридли 😂

Зараз він пропагує культуру споживання сексу в Україні, розповідає про нього доступною мовою, веде соціальні проєкти тощо.

До речі, про зрозумілу мову в юридичних текстах ми теж говорили. Одним словом, слухайте все в подкасті. Розмова вийшла просто 🔥
Знаю, що юристи часто пишуть листи, тому сьогодні хочу зупинитися на звертаннях.

1. #правопис вносить зміни в деякі норми відмінювання іменників.

В імені Ігор змінений кличний відмінок: тепер Ігорю, раніше було Ігоре. Також форма по батькові від нього подається як Ігорьович, раніше була Ігорович.

Для імені Олег тепер Олеже, що раніше вважалася неправильною, але як варіант залишена і стара форма Олегу.

2. Є класний сервіс, що допомагає переверіти звертання (+він заточений вже на новий правопис). Не дякуйте 😁
Якщо ви хочете працювати з клієнтами з Китаю, то не потрібно багато часу витрачати на великі юридичні висновки. Китай любить коротко, чітко і по суті. Все що більше за три сторінки — китайці не візьмуть до уваги.

Ще один доказ того, що без Legal Writing нікуди 😊. У новому випуску подкаста говоримо з Русланом Ленівським — представником посольства КНР в Україні з юридичних питань — про Китай. Як там влаштований юрринок, яку зарплату отримують тамтешні правники та яка специфіка їхньої роботи. А ще про інновації, систему контролю, покарання за злочини й ще купу всього цікавого про КНР.

Спойлер: посеред подкасту якась жінка почала говорити китайською прекрасні речі.
Ну чоооому? Чому оновлення MacOS туди ж 🤦🏻‍♀️
«Пишу тобі довгого листа, бо не маю часу»...

Гість останнього в цьому сезоні випуску подкаста LS — суддя КГС ВС Іван Міщенко.

Досить багато говоримо з ним про просту мову, plain language та сприйняття тексту. Нижче кілька цитат:

«Проста мова — один із критеріїв гарного судового рішення...Ключові питання в справі повинні бути сформульовані простою мовою для того, щоб логіка суду була зрозуміла. Чим простіше сформульовано, тим більше людей зможуть це зрозуміти. Таким чином і довіра до судової влади буде зростати.

— Як би ви сприйняли документ адвоката, написаний чітко, зрозуміло і без зайвої води?

Ідеально. Його шанси виграти значно б зросли. Просто в господарському судочинстві є певна специфіка...спори досить складні. Однак завжди можна висловити суть спору коротко і зрозуміло. Як і завжди можна сформувати ключові питання — коротко і зрозуміло.

У більшості країн є закони, які вимагають державні органи всі закони й нормативно-правові акти викладати plain language...Оскільки законодавство стає тільки складнішим.

Дайте будь-який закон почитати людині з вищою освітою. Ну що вона в ньому зрозуміє? Бо для того, щоб зрозуміти цей закон, треба прочитати ще 10. А з кожного — ще 10 і тоді, можливо, вона якусь картинку собі в голові складе.

Спойлер: а ще тут можна почути про майку Майкла Джордана і топчик фільмів для юристів.
Часто юристи вживають фразу «заключити договір». Однак слова «заключити» в українській мові не існує.

Договір можна укласти або підписати.

Більше про переклад російських фраз зі словом «заключити» — тут.
​​
Сьогодні в каналі Юрня, дно і нелогічність вийшов класний пост, про назви сторін в договорах. Мовляв, часто їх називають так, що текст стає досить важко читати. Наприклад: Сторона 1 та Сторона 2.

А далі обґрунтування, чому не треба так писати:

1. Цивільний кодекс не забороняє називати сторін по-іншому.

2. З договору має бути зрозуміло хто і що повинен зробити та скільки за це треба заплатити. Ускладнення назв змушує навіть юристів постійно повертатися до преамбули.

3. В такому договорі легко заплутатися вже на 2 сторінці тексту. Особливо, якщо його будуть читати нормальні люди... (які не розуміють, чим відрізняється Ліцензіар та Ліцензіат) 😃

Підписуюсь під кожним словом. А ви?
Уууууу! Каналу рік! Нас стає все більше — і це прекрасно ❤️
Зазвичай, записуючи подкаст, я всіх спікерів запитую про Legal Writing.

Але з Владиславом Білоцьким розмова майже весь час крутилась навколо IP. І як би я її не спрямовувала, вона туди поверталась 🤦🏻‍♀️

І це, мабуть, добре. Бо для тих, хто створює та транслює контент — надважливо знати про нюанси інтелектуальної власності. І, як виявляється, їх дуууже багато.

Також ми з Владом поговорили про «патентний тролинг», блогерів і молодих адвокатів. А ще я нарешті дізналась, чому він перейшов в Juscutum та що то був за новорічний відосик, який так жваво обговорювала юридична тусовка 😃

P.S. Фото із запису відеоінтерв’ю з Владом під коронним гаслом: «устриці, маца, просеко» 🥂Зізнаюсь, саме тоді я знайшла класний спосіб, як перестати нервуватися перед об’єктивом камери 😂 але трішки не розрахувала ))
Навіть юристи часто нарікають на те, що їм важко щось зрозуміти в деяких законах чи законопроєктах. Створюється враження, що їх навмисно так пишуть: щоб очі кровоточили 😂 І йдеться не тільки про зміст, а і про мову викладення.

Мені от цікаво, чи часто законотворці перечитують (і чи взагалі чули 🙈) такий документ як: «Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації)». У ньому чорним по білому написано, що текст законопроєкту має викладатися стисло і короткими фразами. А ще не варто застосовувати вислови з багатьма підрядними реченнями... А в реальності ніби все навпаки 🤷‍♀️

Ось тут новіша версія роз’яснень.
На вашу думку, як правильно:

Складати враження чи створювати враження?
Зробила підбірку корисних телеграм-каналів і проєктів, які допоможуть вдосконалити українську мову.

І так, мені б дуже хотілося, щоб у нашій країні українська мова не сприймалася як ворожа. Щоб вона не була засобом для маніпуляції населенням. Щоб кожен українець і українка, незалежно від регіону, могли вільно нею розмовляти. Щоб рідну мову поважали, любили й берегли.
🎙 Навіщо юристам подкасти?

Якщо вас теж цікавить це питання і всілякі деталі на кшталт: як готуватися, як записувати, як просувати тощо — тоді вам до нас. А точніше — на зустріч клубу PR Дзен, яку проводить Віка Папарига.

Я ж разом з авторами подкасту «Включите свет» Оленою Пархоменко та Андрієм Крістенко буду ділитися своїм досвідом.

Коли? 10 лютого о 19.00. Всі деталі і реєстрація туть👇🏻 Це безкоштовно)
Є унікальні проєкти, які глобально впливають на нашу країну. І є люди, які їх сворюють. Олексій Іванкін — один із них. Він СЕО Oпендатбот.

А ще Льоша з командою аналізують відкриті дані і розповідають простою мовою, що взагалі відбувається в нашій державі.

Про ідеологію відкритих даних і як вони змінюють Україну та світ; яку еволюцію пройшов ОДБ з моменту створення; про автоматизацію бізнес-процесів, технології для юристів, рейдерство, інвестиції в лігалтек і, звісно, секретики для Lойерів — в подкасті LS.
Використовуйте слова «для», «щоб» замість канцеляризму «з метою».

З метою привернення уваги — для привернення уваги.
•З метою уникнення — щоб уникнути.

Погодьтесь, так приємніше 🙂
Створила новий подкаст «Моє»

Якщо когось із вас цікавлять мої роздуми не тільки про юридичні тексти, а і, наприклад, поезія — то запрошую до свого світу ☺️

У цьому подкасті я ділюся віршами, емоціями й спостереженнями. Віддаю пережите, обмірковане, виплекане — щось рідне серцю...моє.

Ідеальний час для прослуховування — вечір або навіть ніч, коли всі денні турботи позаду і можна налити келих вина, запалити свічки й слухати серцем ❤️
Пам’ятаєте пост про гасло Nike юридичною мовою?

Від редакції Юрні ще про L’Oréal прилетіло. Це весело 😄