Коли я розповідала про креативні і цікаві юридичні статті для ЗМІ — часто показувала як приклад блог Ксенії Проконової і Марини Кислощаєвої.
Стаття називалась: «Купи квартиру, а не геморой» 😁 Погодьтесь, неординарна назва для матеріалу про те, як не втрапити в халепу при покупці нерухомості...
Сьогодні Ксенія і Марина стали гостями 12 випуску подкасту Lойер’s Secrets. І в розмові ми приділили чимало уваги саме креативу в юриспруденції 🙂
А ще поговорили про релокейт і його нюанси; про погрози, хейтерів і як правникам цікаво вести свої соцмережі, щоб не було постів на кшталт: «лайкни і репосни це оголошення і втрать трішки поваги своїх друзів, зате отримай піцу»… або, чому фото на фоні суду з лозунгом: «ми виграли суд по 303 і «нагнули» прокура», — не найс!
Стаття називалась: «Купи квартиру, а не геморой» 😁 Погодьтесь, неординарна назва для матеріалу про те, як не втрапити в халепу при покупці нерухомості...
Сьогодні Ксенія і Марина стали гостями 12 випуску подкасту Lойер’s Secrets. І в розмові ми приділили чимало уваги саме креативу в юриспруденції 🙂
А ще поговорили про релокейт і його нюанси; про погрози, хейтерів і як правникам цікаво вести свої соцмережі, щоб не було постів на кшталт: «лайкни і репосни це оголошення і втрать трішки поваги своїх друзів, зате отримай піцу»… або, чому фото на фоні суду з лозунгом: «ми виграли суд по 303 і «нагнули» прокура», — не найс!
У юридичних текстах часто трапляється ось такий канцеляризм:
— Здійснювати захист прав клієнта.
Чому не можна написати простіше — захищати права?
— Здійснювати захист прав клієнта.
Чому не можна написати простіше — захищати права?
Ми з Андрієм Удовиченко досить часто виступаємо на одному майданчику. Він, як і я, топить за просту мову в юридичних текстах. Андрій отримав LLM в Корнельському університеті (Cornell University) в США. Там велику увагу приділяли Legal Writing, тому йому є що розповісти 😊.
А ще ми перед лекціями частенько брейнштормимо і придумуємо «пекельні» ігри/вправи, щоб гарненько прокачати юристів лігал райтінгу.
Поговорили з ним про те, як виглядає Cornell University і чому там дуже яскраві суїциди 👀, психологічну підтримку студентів, ферму, плантації, кав’ярні, готелі і (о май гад) прискорювач часток на території універу.
А ще тут про українську вищу освіту (і «танці з зумом над її трупом» 🙈), про Notion і чим він корисний, а також про ігри та серіальчики для юристів.
P.S. На фото Хогвартс з Гаррі Поттера і Корнелл 😍
А ще ми перед лекціями частенько брейнштормимо і придумуємо «пекельні» ігри/вправи, щоб гарненько прокачати юристів лігал райтінгу.
Поговорили з ним про те, як виглядає Cornell University і чому там дуже яскраві суїциди 👀, психологічну підтримку студентів, ферму, плантації, кав’ярні, готелі і (о май гад) прискорювач часток на території універу.
А ще тут про українську вищу освіту (і «танці з зумом над її трупом» 🙈), про Notion і чим він корисний, а також про ігри та серіальчики для юристів.
P.S. На фото Хогвартс з Гаррі Поттера і Корнелл 😍
Хто зі мною на каву? ☕️🙌🏻
Студенти-правники затіяли добру справу — запустили благодійний проєкт «Кава вартістю в життя». Рада долучитися і бути серед «лотів»-гостей.
Якщо хтось хоче зі мною зустрітися на каву (можна онлайнову) — долучайтесь до аукціону.
Мінімальна ставка 100 грн (але там вже поставили першу ставку 1500 грн).
Ці кошти підуть в благодійний фонд «З янголом на плечі», який опікується онкохворими дітками та молоддю, а також підопічними мобільного хоспісу для дітей.
Зі своєї сторони обіцяю, що скучно під час зустрічі нам не буде 😈 Анекдоти розповідати я не дуже вмію, а от щось цікавеньке точно зможу 😄 Ставку можна зробити ось тут.
Студенти-правники затіяли добру справу — запустили благодійний проєкт «Кава вартістю в життя». Рада долучитися і бути серед «лотів»-гостей.
Якщо хтось хоче зі мною зустрітися на каву (можна онлайнову) — долучайтесь до аукціону.
Мінімальна ставка 100 грн (але там вже поставили першу ставку 1500 грн).
Ці кошти підуть в благодійний фонд «З янголом на плечі», який опікується онкохворими дітками та молоддю, а також підопічними мобільного хоспісу для дітей.
Зі своєї сторони обіцяю, що скучно під час зустрічі нам не буде 😈 Анекдоти розповідати я не дуже вмію, а от щось цікавеньке точно зможу 😄 Ставку можна зробити ось тут.
Голосування показало, що більшість за те, щоб я тут писала про новий правопис. Ок, тоді починаємо. Під такими постами ставитиму хештег #правопис.
Пам’ятаєте, ще в школі ми вчили правила про написання слова «пів»? У різних випадках пів писалося разом, через дефіс і з апострофом.
Тепер за новим правописом слово пів у розумінні половина писатимемо окремо: пів віку, пів дороги, пів яблука.
Пам’ятаєте, ще в школі ми вчили правила про написання слова «пів»? У різних випадках пів писалося разом, через дефіс і з апострофом.
Тепер за новим правописом слово пів у розумінні половина писатимемо окремо: пів віку, пів дороги, пів яблука.
«Я вважаю, що той, хто йде в суд, не вміючи писати чіткі, зрозумілі, короткі рішення — не може бути суддею. Це так само, аби адвокат не вмів би пояснити проблему свого клієнта в суді…
Не всі суди і судді вміють пояснювати свої рішення. Однак, саме судове рішення — єдиний спосіб утримання, відновлення, збалансування довіри…».
Це цитати заступника Голови Вищої ради правосуддя Олексія Маловацького. І я дуже рада, що зустрічаю прибічників Legal Writing серед представників судової влади. Власне, у подкасті ми багато про це говоримо.
А ще при Електронний суд і чому його запуск затягнувся на роки, спорт, хобі, книги, фейки, мотивацію та, звісно, секретики. Спойлер: в кінці фановий бліц.
Не всі суди і судді вміють пояснювати свої рішення. Однак, саме судове рішення — єдиний спосіб утримання, відновлення, збалансування довіри…».
Це цитати заступника Голови Вищої ради правосуддя Олексія Маловацького. І я дуже рада, що зустрічаю прибічників Legal Writing серед представників судової влади. Власне, у подкасті ми багато про це говоримо.
А ще при Електронний суд і чому його запуск затягнувся на роки, спорт, хобі, книги, фейки, мотивацію та, звісно, секретики. Спойлер: в кінці фановий бліц.
Скорочені назви кодексів & правопис & позиція ККС ВС
Нещодавно Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду вказав, що український правопис дозволяє вживати в обвинувальному акті та в судових рішеннях скорочені назви кодексів – абревіатури.
P.S. Колись я скоротила в реченні юриста словосполучення Конституція України до КУ (воно повторювалось кілька разів). На що правник мені сказав, що це прояв неповаги до Основного Закону 😊
Друзі, а ви як вважаєте, допустимо скорочувати?
Нещодавно Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду вказав, що український правопис дозволяє вживати в обвинувальному акті та в судових рішеннях скорочені назви кодексів – абревіатури.
P.S. Колись я скоротила в реченні юриста словосполучення Конституція України до КУ (воно повторювалось кілька разів). На що правник мені сказав, що це прояв неповаги до Основного Закону 😊
Друзі, а ви як вважаєте, допустимо скорочувати?
Договір, який зрозуміє навіть ваш котик 😊
Це не я придумала — це Нацбанк знову написав про зрозумілі договори. Цього разу йдеться про топ 3 нововведень для банків. Серед них вимога, щоб договір був придатним для читання.
Для цього хочуть ввести більш жорсткі вимоги до його оформлення:
▪️шрифт чорного кольору, розміром не менше 11 кегля з міжрядковим інтервалом не менше одинарного;
▪️виділення напівжирним усіх цифрових значень — сум комісій, відшкодування, підвищених процентів, штрафних санкцій тощо.
А ще електронна версія договору буде технічно адаптивна для читання з екранів різних гаджетів.
Це не я придумала — це Нацбанк знову написав про зрозумілі договори. Цього разу йдеться про топ 3 нововведень для банків. Серед них вимога, щоб договір був придатним для читання.
Для цього хочуть ввести більш жорсткі вимоги до його оформлення:
▪️шрифт чорного кольору, розміром не менше 11 кегля з міжрядковим інтервалом не менше одинарного;
▪️виділення напівжирним усіх цифрових значень — сум комісій, відшкодування, підвищених процентів, штрафних санкцій тощо.
А ще електронна версія договору буде технічно адаптивна для читання з екранів різних гаджетів.
Тарас Крупа колись займався юриспруденцією, а потім кинув все і відкрив секс-шоп... СЕКС-ШОП! Це ж треба, щоб юридичні завдання так набридли 😂
Зараз він пропагує культуру споживання сексу в Україні, розповідає про нього доступною мовою, веде соціальні проєкти тощо.
До речі, про зрозумілу мову в юридичних текстах ми теж говорили. Одним словом, слухайте все в подкасті. Розмова вийшла просто 🔥
Зараз він пропагує культуру споживання сексу в Україні, розповідає про нього доступною мовою, веде соціальні проєкти тощо.
До речі, про зрозумілу мову в юридичних текстах ми теж говорили. Одним словом, слухайте все в подкасті. Розмова вийшла просто 🔥
Знаю, що юристи часто пишуть листи, тому сьогодні хочу зупинитися на звертаннях.
1. #правопис вносить зміни в деякі норми відмінювання іменників.
В імені Ігор змінений кличний відмінок: тепер Ігорю, раніше було Ігоре. Також форма по батькові від нього подається як Ігорьович, раніше була Ігорович.
Для імені Олег тепер Олеже, що раніше вважалася неправильною, але як варіант залишена і стара форма Олегу.
2. Є класний сервіс, що допомагає переверіти звертання (+він заточений вже на новий правопис). Не дякуйте 😁
1. #правопис вносить зміни в деякі норми відмінювання іменників.
В імені Ігор змінений кличний відмінок: тепер Ігорю, раніше було Ігоре. Також форма по батькові від нього подається як Ігорьович, раніше була Ігорович.
Для імені Олег тепер Олеже, що раніше вважалася неправильною, але як варіант залишена і стара форма Олегу.
2. Є класний сервіс, що допомагає переверіти звертання (+він заточений вже на новий правопис). Не дякуйте 😁
Якщо ви хочете працювати з клієнтами з Китаю, то не потрібно багато часу витрачати на великі юридичні висновки. Китай любить коротко, чітко і по суті. Все що більше за три сторінки — китайці не візьмуть до уваги.
Ще один доказ того, що без Legal Writing нікуди 😊. У новому випуску подкаста говоримо з Русланом Ленівським — представником посольства КНР в Україні з юридичних питань — про Китай. Як там влаштований юрринок, яку зарплату отримують тамтешні правники та яка специфіка їхньої роботи. А ще про інновації, систему контролю, покарання за злочини й ще купу всього цікавого про КНР.
Спойлер: посеред подкасту якась жінка почала говорити китайською прекрасні речі.
Ще один доказ того, що без Legal Writing нікуди 😊. У новому випуску подкаста говоримо з Русланом Ленівським — представником посольства КНР в Україні з юридичних питань — про Китай. Як там влаштований юрринок, яку зарплату отримують тамтешні правники та яка специфіка їхньої роботи. А ще про інновації, систему контролю, покарання за злочини й ще купу всього цікавого про КНР.
Спойлер: посеред подкасту якась жінка почала говорити китайською прекрасні речі.
«Пишу тобі довгого листа, бо не маю часу»...
Гість останнього в цьому сезоні випуску подкаста LS — суддя КГС ВС Іван Міщенко.
Досить багато говоримо з ним про просту мову, plain language та сприйняття тексту. Нижче кілька цитат:
«Проста мова — один із критеріїв гарного судового рішення...Ключові питання в справі повинні бути сформульовані простою мовою для того, щоб логіка суду була зрозуміла. Чим простіше сформульовано, тим більше людей зможуть це зрозуміти. Таким чином і довіра до судової влади буде зростати.
— Як би ви сприйняли документ адвоката, написаний чітко, зрозуміло і без зайвої води?
— Ідеально. Його шанси виграти значно б зросли. Просто в господарському судочинстві є певна специфіка...спори досить складні. Однак завжди можна висловити суть спору коротко і зрозуміло. Як і завжди можна сформувати ключові питання — коротко і зрозуміло.
У більшості країн є закони, які вимагають державні органи всі закони й нормативно-правові акти викладати plain language...Оскільки законодавство стає тільки складнішим.
Дайте будь-який закон почитати людині з вищою освітою. Ну що вона в ньому зрозуміє? Бо для того, щоб зрозуміти цей закон, треба прочитати ще 10. А з кожного — ще 10 і тоді, можливо, вона якусь картинку собі в голові складе.
Спойлер: а ще тут можна почути про майку Майкла Джордана і топчик фільмів для юристів.
Гість останнього в цьому сезоні випуску подкаста LS — суддя КГС ВС Іван Міщенко.
Досить багато говоримо з ним про просту мову, plain language та сприйняття тексту. Нижче кілька цитат:
«Проста мова — один із критеріїв гарного судового рішення...Ключові питання в справі повинні бути сформульовані простою мовою для того, щоб логіка суду була зрозуміла. Чим простіше сформульовано, тим більше людей зможуть це зрозуміти. Таким чином і довіра до судової влади буде зростати.
— Як би ви сприйняли документ адвоката, написаний чітко, зрозуміло і без зайвої води?
— Ідеально. Його шанси виграти значно б зросли. Просто в господарському судочинстві є певна специфіка...спори досить складні. Однак завжди можна висловити суть спору коротко і зрозуміло. Як і завжди можна сформувати ключові питання — коротко і зрозуміло.
У більшості країн є закони, які вимагають державні органи всі закони й нормативно-правові акти викладати plain language...Оскільки законодавство стає тільки складнішим.
Дайте будь-який закон почитати людині з вищою освітою. Ну що вона в ньому зрозуміє? Бо для того, щоб зрозуміти цей закон, треба прочитати ще 10. А з кожного — ще 10 і тоді, можливо, вона якусь картинку собі в голові складе.
Спойлер: а ще тут можна почути про майку Майкла Джордана і топчик фільмів для юристів.
Сьогодні в каналі Юрня, дно і нелогічність вийшов класний пост, про назви сторін в договорах. Мовляв, часто їх називають так, що текст стає досить важко читати. Наприклад: Сторона 1 та Сторона 2.
А далі обґрунтування, чому не треба так писати:
1. Цивільний кодекс не забороняє називати сторін по-іншому.
2. З договору має бути зрозуміло хто і що повинен зробити та скільки за це треба заплатити. Ускладнення назв змушує навіть юристів постійно повертатися до преамбули.
3. В такому договорі легко заплутатися вже на 2 сторінці тексту. Особливо, якщо його будуть читати нормальні люди... (які не розуміють, чим відрізняється Ліцензіар та Ліцензіат) 😃
Підписуюсь під кожним словом. А ви?
Сьогодні в каналі Юрня, дно і нелогічність вийшов класний пост, про назви сторін в договорах. Мовляв, часто їх називають так, що текст стає досить важко читати. Наприклад: Сторона 1 та Сторона 2.
А далі обґрунтування, чому не треба так писати:
1. Цивільний кодекс не забороняє називати сторін по-іншому.
2. З договору має бути зрозуміло хто і що повинен зробити та скільки за це треба заплатити. Ускладнення назв змушує навіть юристів постійно повертатися до преамбули.
3. В такому договорі легко заплутатися вже на 2 сторінці тексту. Особливо, якщо його будуть читати нормальні люди... (які не розуміють, чим відрізняється Ліцензіар та Ліцензіат) 😃
Підписуюсь під кожним словом. А ви?
Зазвичай, записуючи подкаст, я всіх спікерів запитую про Legal Writing.
Але з Владиславом Білоцьким розмова майже весь час крутилась навколо IP. І як би я її не спрямовувала, вона туди поверталась 🤦🏻♀️
І це, мабуть, добре. Бо для тих, хто створює та транслює контент — надважливо знати про нюанси інтелектуальної власності. І, як виявляється, їх дуууже багато.
Також ми з Владом поговорили про «патентний тролинг», блогерів і молодих адвокатів. А ще я нарешті дізналась, чому він перейшов в Juscutum та що то був за новорічний відосик, який так жваво обговорювала юридична тусовка 😃
P.S. Фото із запису відеоінтерв’ю з Владом під коронним гаслом: «устриці, маца, просеко» 🥂Зізнаюсь, саме тоді я знайшла класний спосіб, як перестати нервуватися перед об’єктивом камери 😂 але трішки не розрахувала ))
Але з Владиславом Білоцьким розмова майже весь час крутилась навколо IP. І як би я її не спрямовувала, вона туди поверталась 🤦🏻♀️
І це, мабуть, добре. Бо для тих, хто створює та транслює контент — надважливо знати про нюанси інтелектуальної власності. І, як виявляється, їх дуууже багато.
Також ми з Владом поговорили про «патентний тролинг», блогерів і молодих адвокатів. А ще я нарешті дізналась, чому він перейшов в Juscutum та що то був за новорічний відосик, який так жваво обговорювала юридична тусовка 😃
P.S. Фото із запису відеоінтерв’ю з Владом під коронним гаслом: «устриці, маца, просеко» 🥂Зізнаюсь, саме тоді я знайшла класний спосіб, як перестати нервуватися перед об’єктивом камери 😂 але трішки не розрахувала ))
Навіть юристи часто нарікають на те, що їм важко щось зрозуміти в деяких законах чи законопроєктах. Створюється враження, що їх навмисно так пишуть: щоб очі кровоточили 😂 І йдеться не тільки про зміст, а і про мову викладення.
Мені от цікаво, чи часто законотворці перечитують (і чи взагалі чули 🙈) такий документ як: «Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації)». У ньому чорним по білому написано, що текст законопроєкту має викладатися стисло і короткими фразами. А ще не варто застосовувати вислови з багатьма підрядними реченнями... А в реальності ніби все навпаки 🤷♀️
Ось тут новіша версія роз’яснень.
Мені от цікаво, чи часто законотворці перечитують (і чи взагалі чули 🙈) такий документ як: «Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації)». У ньому чорним по білому написано, що текст законопроєкту має викладатися стисло і короткими фразами. А ще не варто застосовувати вислови з багатьма підрядними реченнями... А в реальності ніби все навпаки 🤷♀️
Ось тут новіша версія роз’яснень.
