Щодо належного суб'єктного складу у справах про оскарження рішення органу місцевого самоврядування
У справах про оскарження рішення органу місцевого самоврядування належними відповідачами є орган місцевого самоврядування, який прийняв оспорюване рішення (його правонаступник), та особа, якої безпосередньо стосується це рішення. Незалучення такого органу до участі у справі як співвідповідача свідчить про неналежний суб’єктний склад та є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
У справах про оскарження рішення органу місцевого самоврядування належними відповідачами є орган місцевого самоврядування, який прийняв оспорюване рішення (його правонаступник), та особа, якої безпосередньо стосується це рішення. Незалучення такого органу до участі у справі як співвідповідача свідчить про неналежний суб’єктний склад та є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤1🔥1
Щодо витребування майна забудовником у кінцевого набувача після відчуження майнових прав
Якщо забудовник відчужив майнові права на майно і отримав їх повну вартість, він не має права витребовувати це майно у кінцевого набувача. Попереднє відчуження забудовником майнових прав на нерухомість первісному набувачу за правочином, презумпція правомірності якого не спростована, виключає можливість витребування цього майна у кінцевого набувача лише з тієї підстави, що право власності первісного набувача було зареєстровано на підставі судового рішення, яке згодом скасованоОП КЦС у складі ВС встановила наявність підстав для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року у справі № 367/3799/17 (провадження № 61-22930св19) та від 28 січня 2021 року у справі № 367/8910/17 (провадження № 61-9629св19) про право ТОВ «Аверс-Сіті» на витребування майна, майнові права на яке воно раніше відчужило іншій особі.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Якщо забудовник відчужив майнові права на майно і отримав їх повну вартість, він не має права витребовувати це майно у кінцевого набувача. Попереднє відчуження забудовником майнових прав на нерухомість первісному набувачу за правочином, презумпція правомірності якого не спростована, виключає можливість витребування цього майна у кінцевого набувача лише з тієї підстави, що право власності первісного набувача було зареєстровано на підставі судового рішення, яке згодом скасованоОП КЦС у складі ВС встановила наявність підстав для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року у справі № 367/3799/17 (провадження № 61-22930св19) та від 28 січня 2021 року у справі № 367/8910/17 (провадження № 61-9629св19) про право ТОВ «Аверс-Сіті» на витребування майна, майнові права на яке воно раніше відчужило іншій особі.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤2
Вибуття майна з володіння власника на підставі скасованого судового рішення як підстава для віндикації
Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, яке в подальшому було скасоване, вважається вибуттям майна з володіння власника поза його волею, що є підставою для його витребування від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України.ОП КЦС у складі ВС встановила наявність підстав для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року у справі № 367/3799/17 (провадження № 61-22930св19) та від 28 січня 2021 року у справі № 367/8910/17 (провадження № 61-9629св19) про право ТОВ «Аверс-Сіті» на витребування майна, майнові права на яке воно раніше відчужило іншій особі. (постанова ОП КЦС у складі ВС від 07 вересня 2026 року у справі № 367/3272/19 провадження № 61-11176сво24)
📄 Постанова, Постанова, 01/03/2023, 367/3799/17, Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу, Касаційний цивільний суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, яке в подальшому було скасоване, вважається вибуттям майна з володіння власника поза його волею, що є підставою для його витребування від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України.ОП КЦС у складі ВС встановила наявність підстав для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року у справі № 367/3799/17 (провадження № 61-22930св19) та від 28 січня 2021 року у справі № 367/8910/17 (провадження № 61-9629св19) про право ТОВ «Аверс-Сіті» на витребування майна, майнові права на яке воно раніше відчужило іншій особі. (постанова ОП КЦС у складі ВС від 07 вересня 2026 року у справі № 367/3272/19 провадження № 61-11176сво24)
📄 Постанова, Постанова, 01/03/2023, 367/3799/17, Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу, Касаційний цивільний суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Право на банківський вклад як предмет договору дарування
Право на банківський вклад є майновим зобов’язальним правом вимоги та самостійним об’єктом цивільного обороту, а тому може бути предметом договору дарування. У разі його дарування за нотаріально посвідченим договором обдаровуваний набуває майнове право на вклад і може реалізувати його після смерті дарувальникаВС у складі ОП КЦС ввідступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року у справі № 700/2095/15, провадження № 61-6991св18.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Право на банківський вклад є майновим зобов’язальним правом вимоги та самостійним об’єктом цивільного обороту, а тому може бути предметом договору дарування. У разі його дарування за нотаріально посвідченим договором обдаровуваний набуває майнове право на вклад і може реалізувати його після смерті дарувальникаВС у складі ОП КЦС ввідступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року у справі № 700/2095/15, провадження № 61-6991св18.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Щодо дарування грошових коштів, розміщених на банківському депозиті, без їх фактичної передачі обдаровуваному
З внесенням вкладу до банку право власності вкладника на грошові кошти припиняється та виникають зобов'язальні відносини між банком і вкладником, тому вкладник не вправі розпоряджатися коштами на депозиті шляхом їх дарування як річчю. Реальний договір дарування грошей, предметом якого є кошти на банківському вкладі, за яким фактична передача грошей обдаровуваному не відбулася, не спрямований на реальне настання правових наслідків.ВС у складі ОП КЦС відступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року у справі № 700/2095/15, провадження № 61-6991св18 (постанова ВС у складі ОП КЦС від 07 вересня 2026 року у справі № 359/523/23 провадження № 61-10626сво24)
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
З внесенням вкладу до банку право власності вкладника на грошові кошти припиняється та виникають зобов'язальні відносини між банком і вкладником, тому вкладник не вправі розпоряджатися коштами на депозиті шляхом їх дарування як річчю. Реальний договір дарування грошей, предметом якого є кошти на банківському вкладі, за яким фактична передача грошей обдаровуваному не відбулася, не спрямований на реальне настання правових наслідків.ВС у складі ОП КЦС відступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року у справі № 700/2095/15, провадження № 61-6991св18 (постанова ВС у складі ОП КЦС від 07 вересня 2026 року у справі № 359/523/23 провадження № 61-10626сво24)
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Щодо звільнення за прогул після скасування роботодавцем режиму надомної роботи
Якщо умовами трудового договору про надомну роботу передбачено можливість одностороннього скасування роботодавцем такого режиму і працівника було належним чином повідомлено про скасування надомного режиму та необхідність виконання завдань за основним місцем роботи, відсутність працівника на робочому місці після такого скасування утворює склад дисциплінарного проступку у вигляді прогулу за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Неодержання роботодавцем письмових пояснень від працівника не є самостійною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджено належними доказами.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Якщо умовами трудового договору про надомну роботу передбачено можливість одностороннього скасування роботодавцем такого режиму і працівника було належним чином повідомлено про скасування надомного режиму та необхідність виконання завдань за основним місцем роботи, відсутність працівника на робочому місці після такого скасування утворює склад дисциплінарного проступку у вигляді прогулу за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Неодержання роботодавцем письмових пояснень від працівника не є самостійною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджено належними доказами.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про співвідношення детального плану території та генерального плану населеного пункту в частині визначення функціонального призначення території та правові наслідки визнання рішення про затвердження детального плану території протиправним і нечинним
Детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту лише в межах встановленого ним, зокрема планом зонування як його обов`язковою складовою, функціонального призначення території, з урахуванням особливостей застосування пункту 6-3 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» та встановлених ним обмежень.Відведені на час розроблення детального плану, зокрема у власність, земельні ділянки та розміщені на них об`єкти нерухомого майна підлягають відображенню в детальному плані як існуюче використання території та врахуванню під час розміщення його планувальних елементів, проте їх наявність не надає органу місцевого самоврядування права встановити детальним планом інше функціональне призначення території, ніж визначене генеральним планом; змінити функціональне призначення території з метою врахування такої містобудівної ситуації можна шляхом внесення змін до генерального плану та, за потреби, плану зонування в установленому законом порядку, з урахуванням передбачених законом перехідних положень; Визнання рішення про затвердження детального плану території протиправним та нечинним не припиняє прав власності чи користування земельними ділянками та об`єктами нерухомого майна і не підтверджує правомірності їх набуття; правовим наслідком такого рішення суду є обов`язок органу місцевого самоврядування здійснювати планування відповідної території відповідно до генерального плану населеного пункту, зокрема, у разі потреби розробити й затвердити новий детальний план з дотриманням встановленої законом процедури.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту лише в межах встановленого ним, зокрема планом зонування як його обов`язковою складовою, функціонального призначення території, з урахуванням особливостей застосування пункту 6-3 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» та встановлених ним обмежень.Відведені на час розроблення детального плану, зокрема у власність, земельні ділянки та розміщені на них об`єкти нерухомого майна підлягають відображенню в детальному плані як існуюче використання території та врахуванню під час розміщення його планувальних елементів, проте їх наявність не надає органу місцевого самоврядування права встановити детальним планом інше функціональне призначення території, ніж визначене генеральним планом; змінити функціональне призначення території з метою врахування такої містобудівної ситуації можна шляхом внесення змін до генерального плану та, за потреби, плану зонування в установленому законом порядку, з урахуванням передбачених законом перехідних положень; Визнання рішення про затвердження детального плану території протиправним та нечинним не припиняє прав власності чи користування земельними ділянками та об`єктами нерухомого майна і не підтверджує правомірності їх набуття; правовим наслідком такого рішення суду є обов`язок органу місцевого самоврядування здійснювати планування відповідної території відповідно до генерального плану населеного пункту, зокрема, у разі потреби розробити й затвердити новий детальний план з дотриманням встановленої законом процедури.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤3
Про підстави виникнення у землекористувача обов'язку замовити документацію із землеустрою щодо об'єкта природно-заповідного фонду
Частина перша статті 26 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» безпосередньо не встановлює обов`язку землекористувача замовити документацію із землеустрою; такий обов`язок може бути покладений на землекористувача лише за наявності достатньої нормативної підстави з урахуванням актів, що визначають його правовий статус щодо відповідної території; саме по собі охоронне зобов`язання такого обов`язку не породжує.Наявність у землекористувача цього обов`язку та протиправність його бездіяльності суд встановлює з урахуванням: правового титулу землекористувача на відповідну земельну ділянку; змісту положення про об`єкт природно-заповідного фонду та охоронного зобов`язання; наявності чи відсутності спеціальної адміністрації, на яку закон покладає управління об`єктом; правових підстав застосування частини п`ятої статті 12 Закону України від 16 червня 1992 року № 2456-XII «Про природно-заповідний фонд України» та визначення суб`єкта, у віданні якого перебуває парк; дій, які землекористувач вчинив (не вчинив) для встановлення меж, та причин, з яких ці дії не призвели до встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду.При цьому встановлення фактичного користування земельною ділянкою, оформлення охоронного зобов`язання та відсутність спеціальної адміністрації парку не замінюють встановлення правової норми або іншої належної юридичної підстави, яка покладає відповідний обов`язок на конкретного відповідача. Відсутність установленого законом строку виконання такого обов`язку сама по собі не виключає протиправності бездіяльності.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Частина перша статті 26 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» безпосередньо не встановлює обов`язку землекористувача замовити документацію із землеустрою; такий обов`язок може бути покладений на землекористувача лише за наявності достатньої нормативної підстави з урахуванням актів, що визначають його правовий статус щодо відповідної території; саме по собі охоронне зобов`язання такого обов`язку не породжує.Наявність у землекористувача цього обов`язку та протиправність його бездіяльності суд встановлює з урахуванням: правового титулу землекористувача на відповідну земельну ділянку; змісту положення про об`єкт природно-заповідного фонду та охоронного зобов`язання; наявності чи відсутності спеціальної адміністрації, на яку закон покладає управління об`єктом; правових підстав застосування частини п`ятої статті 12 Закону України від 16 червня 1992 року № 2456-XII «Про природно-заповідний фонд України» та визначення суб`єкта, у віданні якого перебуває парк; дій, які землекористувач вчинив (не вчинив) для встановлення меж, та причин, з яких ці дії не призвели до встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду.При цьому встановлення фактичного користування земельною ділянкою, оформлення охоронного зобов`язання та відсутність спеціальної адміністрації парку не замінюють встановлення правової норми або іншої належної юридичної підстави, яка покладає відповідний обов`язок на конкретного відповідача. Відсутність установленого законом строку виконання такого обов`язку сама по собі не виключає протиправності бездіяльності.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про реалізацію права на грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення відповідно до законодавства, чинного на момент її фактичної виплати
Положення статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та частини першої статті 12 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» необхідно розуміти так, що ці норми гарантують відповідним категоріям осіб право на забезпечення житлом, у тому числі шляхом виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, однак реалізація такого права здійснюється у порядку та на умовах, визначених законодавством, чинним на момент фактичної виплати; якщо до фактичної виплати компенсації законодавство було змінено, мають застосовуватися умови її виплати, відповідні й чинні на цей момент.При цьому зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2023 року № 265 «Деякі питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей», зокрема, до пункту 35 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719, не можуть розглядатися як такі, що позбавили позивачку набутого права компенсації на житло, оскільки на момент набрання ними чинності спірна грошова компенсація фактично виплачена не була, а нове регулювання мало застосуватись до подальшої реалізації права на її виплату з урахуванням того, що ще до прийняття Постанови № 265 частина сьома статті 16-3 Закону № 2011-XII та пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 встановлювали правило про здійснення за вибором особи лише однієї з одночасно належних їй одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Положення статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та частини першої статті 12 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» необхідно розуміти так, що ці норми гарантують відповідним категоріям осіб право на забезпечення житлом, у тому числі шляхом виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, однак реалізація такого права здійснюється у порядку та на умовах, визначених законодавством, чинним на момент фактичної виплати; якщо до фактичної виплати компенсації законодавство було змінено, мають застосовуватися умови її виплати, відповідні й чинні на цей момент.При цьому зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2023 року № 265 «Деякі питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей», зокрема, до пункту 35 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719, не можуть розглядатися як такі, що позбавили позивачку набутого права компенсації на житло, оскільки на момент набрання ними чинності спірна грошова компенсація фактично виплачена не була, а нове регулювання мало застосуватись до подальшої реалізації права на її виплату з урахуванням того, що ще до прийняття Постанови № 265 частина сьома статті 16-3 Закону № 2011-XII та пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 встановлювали правило про здійснення за вибором особи лише однієї з одночасно належних їй одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤5👍2
Щодо визначення розміру компенсації за порушення авторського права у формі паушальної суми
При визначенні компенсації за порушення авторського права у формі паушальної суми замість відшкодування збитків суд зобов'язаний врахувати обсяг порушення та наміри відповідача. За відсутності доказів умислу порушника та доказів на підтвердження заявленого розміру компенсації підстав для стягнення потроєної суми винагороди немає.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
При визначенні компенсації за порушення авторського права у формі паушальної суми замість відшкодування збитків суд зобов'язаний врахувати обсяг порушення та наміри відповідача. За відсутності доказів умислу порушника та доказів на підтвердження заявленого розміру компенсації підстав для стягнення потроєної суми винагороди немає.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤3👍1
Щодо тримісячного строку звернення до суду з вимогою про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати
Кошти, нараховані в порядку компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, є складовою заробітної плати, а тому вимоги про їх стягнення не обмежуються тримісячним строком звернення до суду.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Кошти, нараховані в порядку компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, є складовою заробітної плати, а тому вимоги про їх стягнення не обмежуються тримісячним строком звернення до суду.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤1
Щодо права колишнього члена релігійної спільноти на користування монастирською келією після втрати монашого стану
Реєстрація місця проживання та факт попереднього проживання у монастирській келії не створюють самостійного цивільно-правового титулу на користування цим приміщенням після втрати особою монашого стану. Задоволення вимоги колишнього члена релігійної спільноти про надання постійного доступу до келії за відсутності цивільно-правового договору чи сервітуту є порушенням гарантованої автономії релігійної організації та її права власності.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Реєстрація місця проживання та факт попереднього проживання у монастирській келії не створюють самостійного цивільно-правового титулу на користування цим приміщенням після втрати особою монашого стану. Задоволення вимоги колишнього члена релігійної спільноти про надання постійного доступу до келії за відсутності цивільно-правового договору чи сервітуту є порушенням гарантованої автономії релігійної організації та її права власності.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤2
Щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки за кредитним договором
Встановлений Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки є імперативним, а умова договору про його перевищення — нікчемною, що суд враховує ex officio. До кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, це обмеження застосовується лише в разі продовження строку кредитування після цієї дати. За відсутності імперативного обмеження процентної ставки суд не вправі самостійно зменшувати проценти без відповідної позовної вимоги споживача, крім випадків тлумачення нечітких або двозначних умов договоруОП КЦС у складі Вс вважала за необхідне відступити від висновків, як сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24).
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Встановлений Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки є імперативним, а умова договору про його перевищення — нікчемною, що суд враховує ex officio. До кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, це обмеження застосовується лише в разі продовження строку кредитування після цієї дати. За відсутності імперативного обмеження процентної ставки суд не вправі самостійно зменшувати проценти без відповідної позовної вимоги споживача, крім випадків тлумачення нечітких або двозначних умов договоруОП КЦС у складі Вс вважала за необхідне відступити від висновків, як сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24).
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤2🎉1
Про несправедливість умов кредитного договору щодо непропорційно великої суми компенсації
Умови кредитного договору, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку зобов'язання та нарахувати непропорційно велику суму компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції), є несправедливими відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Стягнення заборгованості за кредитним договором має здійснюватися на підставі чітко обумовлених між сторонами умов, а не умов, що дають змогу нарахувати компенсацію, яка не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності.ОП КЦС відступила від висновків, як сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24) (постанова ОП КЦС від 07 вересня 2026 року у справі справа № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25)
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Умови кредитного договору, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку зобов'язання та нарахувати непропорційно велику суму компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції), є несправедливими відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Стягнення заборгованості за кредитним договором має здійснюватися на підставі чітко обумовлених між сторонами умов, а не умов, що дають змогу нарахувати компенсацію, яка не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності.ОП КЦС відступила від висновків, як сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24) (постанова ОП КЦС від 07 вересня 2026 року у справі справа № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25)
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍7❤3🔥1👏1