Про юрисдикцію спорів щодо оскарження адміністративних актів органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах адміністративної процедури у сфері сімейних правовідносин

До правовідносини, які виникають у сфері сімейних правовідносин, а саме щодо встановлення графіка для участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, регулюються не лише спеціальними законами, такими як Сімейний кодекс, Цивільний кодекс України, які визначають зміст правовідносин, суб`єктний склад, права та обов`язки їх учасників, але й Законом України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру», який запроваджує єдиний підхід до прийняття рішень і здійснення дій у цій сфері шляхом застосування адміністративної процедури, зокрема, шляхом встановлення чітких вимог до строків розгляду заяв, порядку повідомлення сторін та обґрунтування прийнятих рішень.Оскільки предметом спору є ухвалений органом місцевого самоврядування в процесі виконання функцій публічної адміністрації адміністративний акт, а спірні публічно-правові (адміністративно-правові) відносини щодо ухвалення органом місцевого самоврядування такого рішення є відносинами адміністративної процедури, які регулюються Законом № 2073-IX з урахуванням, зокрема, положень Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», — такий адміністративний акт є рішенням, прийнятим для вирішення справи в межах спеціального повноваження, яке підлягає контролю в порядку адміністративного судочинства.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо виселення зі службового житла військовослужбовців, які раніше реалізували право на забезпечення постійним житлом

Гарантія, передбачена статтею 125 ЖК України щодо неможливості виселення без надання іншого жилого приміщення, є гарантією житлових прав військовослужбовців, звільнених з військової служби, які не забезпечені житлом для постійного проживання. Якщо військовослужбовець або члени його сім'ї вже були забезпечені державою житлом для постійного проживання, виселення зі службового житла без надання іншого жилого приміщення є пропорційним заходом втручання у право на житло.

📄 Постанова, Постанова, 07/12/2022, 761/39955/20, Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них, Касаційний цивільний суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо умов відшкодування неодержаного заробітку внаслідок незаконного кримінального переслідування

Відшкодування неодержаного заробітку на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» можливе лише за умови, що особу було відсторонено від роботи (посади) або звільнено у зв'язку з кримінальним переслідуванням. Якщо особа на момент застосування до неї незаконних дій не працювала і не була відсторонена від роботи чи звільнена у зв'язку з кримінальним переслідуванням, підстави для відшкодування неодержаного заробітку за цим Законом відсутні.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо підстав зупинення провадження у справі у зв’язку з переглядом судового рішення у подібних правовідносинах Верховним Судом

Зупинення провадження у справі на підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України допускається лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду. Перебування іншої справи на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного суду не є підставою для зупинення провадження за цією нормою.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо дії ухвали суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України після відновлення виконавчого провадження

Ухвала суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постановлена в межах виконавчого провадження, зберігає свою дію після відновлення цього виконавчого провадження у порядку статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», і виконавець зобов'язаний направити таку ухвалу до уповноваженого органу Державної прикордонної служби України для внесення відомостей до відповідної бази даних.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо умов застосування статті 74 СК України щодо поділу майна осіб, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу

Правило статті 74 СК України про поширення режиму спільної сумісної власності на майно, набуте під час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, застосовується лише за умови, що жінка та чоловік не перебувають у будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі. Суд зобов'язаний достовірно встановити наявність або відсутність зареєстрованого шлюбу сторони з іншою особою, у тому числі шлюбу, укладеного за правом іноземної держави.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо належного суб'єктного складу у справах про оскарження рішення органу місцевого самоврядування

У справах про оскарження рішення органу місцевого самоврядування належними відповідачами є орган місцевого самоврядування, який прийняв оспорюване рішення (його правонаступник), та особа, якої безпосередньо стосується це рішення. Незалучення такого органу до участі у справі як співвідповідача свідчить про неналежний суб’єктний склад та є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо витребування майна забудовником у кінцевого набувача після відчуження майнових прав

Якщо забудовник відчужив майнові права на майно і отримав їх повну вартість, він не має права витребовувати це майно у кінцевого набувача. Попереднє відчуження забудовником майнових прав на нерухомість первісному набувачу за правочином, презумпція правомірності якого не спростована, виключає можливість витребування цього майна у кінцевого набувача лише з тієї підстави, що право власності первісного набувача було зареєстровано на підставі судового рішення, яке згодом скасованоОП КЦС у складі ВС встановила наявність підстав для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року у справі № 367/3799/17 (провадження № 61-22930св19) та від 28 січня 2021 року у справі № 367/8910/17 (провадження № 61-9629св19) про право ТОВ «Аверс-Сіті» на витребування майна, майнові права на яке воно раніше відчужило іншій особі.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Вибуття майна з володіння власника на підставі скасованого судового рішення як підстава для віндикації

Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, яке в подальшому було скасоване, вважається вибуттям майна з володіння власника поза його волею, що є підставою для його витребування від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України.ОП КЦС у складі ВС встановила наявність підстав для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року у справі № 367/3799/17 (провадження № 61-22930св19) та від 28 січня 2021 року у справі № 367/8910/17 (провадження № 61-9629св19) про право ТОВ «Аверс-Сіті» на витребування майна, майнові права на яке воно раніше відчужило іншій особі. (постанова ОП КЦС у складі ВС від 07 вересня 2026 року у справі № 367/3272/19 провадження № 61-11176сво24)

📄 Постанова, Постанова, 01/03/2023, 367/3799/17, Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу, Касаційний цивільний суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Право на банківський вклад як предмет договору дарування

Право на банківський вклад є майновим зобов’язальним правом вимоги та самостійним об’єктом цивільного обороту, а тому може бути предметом договору дарування. У разі його дарування за нотаріально посвідченим договором обдаровуваний набуває майнове право на вклад і може реалізувати його після смерті дарувальникаВС у складі ОП КЦС ввідступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року у справі № 700/2095/15, провадження № 61-6991св18.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо дарування грошових коштів, розміщених на банківському депозиті, без їх фактичної передачі обдаровуваному

З внесенням вкладу до банку право власності вкладника на грошові кошти припиняється та виникають зобов'язальні відносини між банком і вкладником, тому вкладник не вправі розпоряджатися коштами на депозиті шляхом їх дарування як річчю. Реальний договір дарування грошей, предметом якого є кошти на банківському вкладі, за яким фактична передача грошей обдаровуваному не відбулася, не спрямований на реальне настання правових наслідків.ВС у складі ОП КЦС відступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року у справі № 700/2095/15, провадження № 61-6991св18 (постанова ВС у складі ОП КЦС від 07 вересня 2026 року у справі № 359/523/23 провадження № 61-10626сво24)

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо звільнення за прогул після скасування роботодавцем режиму надомної роботи

Якщо умовами трудового договору про надомну роботу передбачено можливість одностороннього скасування роботодавцем такого режиму і працівника було належним чином повідомлено про скасування надомного режиму та необхідність виконання завдань за основним місцем роботи, відсутність працівника на робочому місці після такого скасування утворює склад дисциплінарного проступку у вигляді прогулу за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Неодержання роботодавцем письмових пояснень від працівника не є самостійною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджено належними доказами.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про співвідношення детального плану території та генерального плану населеного пункту в частині визначення функціонального призначення території та правові наслідки визнання рішення про затвердження детального плану території протиправним і нечинним

Детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту лише в межах встановленого ним, зокрема планом зонування як його обов`язковою складовою, функціонального призначення території, з урахуванням особливостей застосування пункту 6-3 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» та встановлених ним обмежень.Відведені на час розроблення детального плану, зокрема у власність, земельні ділянки та розміщені на них об`єкти нерухомого майна підлягають відображенню в детальному плані як існуюче використання території та врахуванню під час розміщення його планувальних елементів, проте їх наявність не надає органу місцевого самоврядування права встановити детальним планом інше функціональне призначення території, ніж визначене генеральним планом; змінити функціональне призначення території з метою врахування такої містобудівної ситуації можна шляхом внесення змін до генерального плану та, за потреби, плану зонування в установленому законом порядку, з урахуванням передбачених законом перехідних положень; Визнання рішення про затвердження детального плану території протиправним та нечинним не припиняє прав власності чи користування земельними ділянками та об`єктами нерухомого майна і не підтверджує правомірності їх набуття; правовим наслідком такого рішення суду є обов`язок органу місцевого самоврядування здійснювати планування відповідної території відповідно до генерального плану населеного пункту, зокрема, у разі потреби розробити й затвердити новий детальний план з дотриманням встановленої законом процедури.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про підстави виникнення у землекористувача обов'язку замовити документацію із землеустрою щодо об'єкта природно-заповідного фонду

Частина перша статті 26 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» безпосередньо не встановлює обов`язку землекористувача замовити документацію із землеустрою; такий обов`язок може бути покладений на землекористувача лише за наявності достатньої нормативної підстави з урахуванням актів, що визначають його правовий статус щодо відповідної території; саме по собі охоронне зобов`язання такого обов`язку не породжує.Наявність у землекористувача цього обов`язку та протиправність його бездіяльності суд встановлює з урахуванням: правового титулу землекористувача на відповідну земельну ділянку; змісту положення про об`єкт природно-заповідного фонду та охоронного зобов`язання; наявності чи відсутності спеціальної адміністрації, на яку закон покладає управління об`єктом; правових підстав застосування частини п`ятої статті 12 Закону України від 16 червня 1992 року № 2456-XII «Про природно-заповідний фонд України» та визначення суб`єкта, у віданні якого перебуває парк; дій, які землекористувач вчинив (не вчинив) для встановлення меж, та причин, з яких ці дії не призвели до встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду.При цьому встановлення фактичного користування земельною ділянкою, оформлення охоронного зобов`язання та відсутність спеціальної адміністрації парку не замінюють встановлення правової норми або іншої належної юридичної підстави, яка покладає відповідний обов`язок на конкретного відповідача. Відсутність установленого законом строку виконання такого обов`язку сама по собі не виключає протиправності бездіяльності.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про реалізацію права на грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення відповідно до законодавства, чинного на момент її фактичної виплати

Положення статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та частини першої статті 12 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» необхідно розуміти так, що ці норми гарантують відповідним категоріям осіб право на забезпечення житлом, у тому числі шляхом виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, однак реалізація такого права здійснюється у порядку та на умовах, визначених законодавством, чинним на момент фактичної виплати; якщо до фактичної виплати компенсації законодавство було змінено, мають застосовуватися умови її виплати, відповідні й чинні на цей момент.При цьому зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2023 року № 265 «Деякі питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей», зокрема, до пункту 35 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719, не можуть розглядатися як такі, що позбавили позивачку набутого права компенсації на житло, оскільки на момент набрання ними чинності спірна грошова компенсація фактично виплачена не була, а нове регулювання мало застосуватись до подальшої реалізації права на її виплату з урахуванням того, що ще до прийняття Постанови № 265 частина сьома статті 16-3 Закону № 2011-XII та пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 встановлювали правило про здійснення за вибором особи лише однієї з одночасно належних їй одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android