Про строки звернення до адміністративного суду після досудового вирішення податкових спорів
Строки звернення до суду після застосування досудового порядку є скороченими та диференціюються залежно від характеру оскаржуваного рішення. Зокрема, у спорах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень (тобто рішень про нарахування грошових зобов’язань) після адміністративного оскарження застосовується місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.Визначальним для обчислення цього строку є встановлення дати отримання платником податків рішення за результатами розгляду його скарги. Помилкове визначення цієї дати призводить до неправильного висновку про дотримання або пропуск строку звернення до суду.Крім того, навіть у разі встановлення факту пропуску строку, суд зобов’язаний надати позивачу можливість подати заяву про поновлення строку та обґрунтувати поважність причин його пропуску. Ненадання такої можливості свідчить про порушення норм процесуального права та обмеження права особи на доступ до суду.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Строки звернення до суду після застосування досудового порядку є скороченими та диференціюються залежно від характеру оскаржуваного рішення. Зокрема, у спорах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень (тобто рішень про нарахування грошових зобов’язань) після адміністративного оскарження застосовується місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.Визначальним для обчислення цього строку є встановлення дати отримання платником податків рішення за результатами розгляду його скарги. Помилкове визначення цієї дати призводить до неправильного висновку про дотримання або пропуск строку звернення до суду.Крім того, навіть у разі встановлення факту пропуску строку, суд зобов’язаний надати позивачу можливість подати заяву про поновлення строку та обґрунтувати поважність причин його пропуску. Ненадання такої можливості свідчить про порушення норм процесуального права та обмеження права особи на доступ до суду.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍5❤4🔥1
Відсутність землевпорядної документації зі встановленням меж об'єкта природно-заповідного фонду не змінює цільового призначення земельної ділянки
Відсутність землевпорядної документації зі встановленням у натурі (на місцевості) меж об'єкта природно-заповідного фонду не змінює цільового призначення земельної ділянки та не є підставою для висновку про відсутність самого об'єкта природно-заповідного фонду. При вирішенні спору про повернення земельної ділянки, незаконно переданої у приватну власність, суд зобов'язаний дослідити обставини щодо її фактичного розташування в межах території природно-заповідного фонду, а не обмежуватися лише перевіркою належності ділянки до земель певного цільового призначення.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Відсутність землевпорядної документації зі встановленням у натурі (на місцевості) меж об'єкта природно-заповідного фонду не змінює цільового призначення земельної ділянки та не є підставою для висновку про відсутність самого об'єкта природно-заповідного фонду. При вирішенні спору про повернення земельної ділянки, незаконно переданої у приватну власність, суд зобов'язаний дослідити обставини щодо її фактичного розташування в межах території природно-заповідного фонду, а не обмежуватися лише перевіркою належності ділянки до земель певного цільового призначення.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤4👍3
Щодо вирішення процесуальних питань апеляційним судом без відновлення втраченого судового провадження та оскарження ухвали про скасування заочного рішення
Без вирішення питання про відновлення втраченого (зокрема знищеного за закінченням строку зберігання) судового провадження судом першої інстанції вирішення будь-яких процесуальних питань судом апеляційної інстанції є неможливим; ухвала ж про скасування заочного рішення не підлягає самостійному апеляційному оскарженню окремо від рішення суду
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Без вирішення питання про відновлення втраченого (зокрема знищеного за закінченням строку зберігання) судового провадження судом першої інстанції вирішення будь-яких процесуальних питань судом апеляційної інстанції є неможливим; ухвала ж про скасування заочного рішення не підлягає самостійному апеляційному оскарженню окремо від рішення суду
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤1
Про співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами
У спорах про визнання недійсним договору оренди землі та скасування іншого речового права вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони новому орендарю вчиняти будь-які дії щодо використання земельної ділянки є неналежним та недомірним заходом, оскільки метою позову є захист прав на чинність (поновлення) первинного договору оренди, а не запобігання збиткам, пов’язаним із втратою врожаю; крім того, заборона вчиняти «будь-які дії» щодо земельної ділянки є неконкретизованою та суперечить пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
У спорах про визнання недійсним договору оренди землі та скасування іншого речового права вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони новому орендарю вчиняти будь-які дії щодо використання земельної ділянки є неналежним та недомірним заходом, оскільки метою позову є захист прав на чинність (поновлення) первинного договору оренди, а не запобігання збиткам, пов’язаним із втратою врожаю; крім того, заборона вчиняти «будь-які дії» щодо земельної ділянки є неконкретизованою та суперечить пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👏2👍1🏆1
Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача
Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень
📄 Постанова, Постанова, 09.06.2021, 643/1735/19, купівлі-продажу, Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень
📄 Постанова, Постанова, 09.06.2021, 643/1735/19, купівлі-продажу, Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Порядок розгляду заяви спадкоємця про встановлення юридичного факту за відсутності спору з територіальною громадою
До моменту визнання судом спадщини відумерлою між особою, яка може бути віднесена до певної черги спадкоємців і звернулася із заявою про встановлення юридичного факту для оформлення спадщини, та територіальною громадою не виникає спір про суб'єктивне цивільне право на спадкове майно, оскільки територіальна громада до цього моменту не має цивільного права на спадщину, а лише публічний обов'язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. Вирішальним критерієм для визначення наявності спору про право є не факт подання чи неподання територіальною громадою заяви про визнання спадщини відумерлою, а те, чи обмежується справа встановленням юридичного факту, чи у ній фактично вирішується матеріально-правовий спір щодо спадкового майна, тому за відсутності спору з іншими спадкоємцями така заява підлягає розгляду за правилами окремого провадження.ОП КЦС ВС у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 644/2440/24 (провадження № 61-5490сво25), забезпечуючи єдність судової практики, відступила від висновків щодо можливості виникнення спору про право між особою, яка претендує на спадкування та звернулася із заявою про встановлення юридичного факту, і територіальною громадою до моменту визнання спадщини відумерлою, викладених у постановах Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц, від 23 грудня 2021 року у справі № 554/1618/21, від 03 квітня 2024 року у справі № 641/683/23, від 05 серпня 2025 року у справі № 389/803/24, від 22 жовтня 2025 року у справі № 755/1235/24 та від 12 листопада 2025 року у справі № 475/49/25.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
До моменту визнання судом спадщини відумерлою між особою, яка може бути віднесена до певної черги спадкоємців і звернулася із заявою про встановлення юридичного факту для оформлення спадщини, та територіальною громадою не виникає спір про суб'єктивне цивільне право на спадкове майно, оскільки територіальна громада до цього моменту не має цивільного права на спадщину, а лише публічний обов'язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. Вирішальним критерієм для визначення наявності спору про право є не факт подання чи неподання територіальною громадою заяви про визнання спадщини відумерлою, а те, чи обмежується справа встановленням юридичного факту, чи у ній фактично вирішується матеріально-правовий спір щодо спадкового майна, тому за відсутності спору з іншими спадкоємцями така заява підлягає розгляду за правилами окремого провадження.ОП КЦС ВС у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 644/2440/24 (провадження № 61-5490сво25), забезпечуючи єдність судової практики, відступила від висновків щодо можливості виникнення спору про право між особою, яка претендує на спадкування та звернулася із заявою про встановлення юридичного факту, і територіальною громадою до моменту визнання спадщини відумерлою, викладених у постановах Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц, від 23 грудня 2021 року у справі № 554/1618/21, від 03 квітня 2024 року у справі № 641/683/23, від 05 серпня 2025 року у справі № 389/803/24, від 22 жовтня 2025 року у справі № 755/1235/24 та від 12 листопада 2025 року у справі № 475/49/25.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤8🔥2
Наявність спору про право на спадкове майно як підстава для залишення заяви про встановлення юридичного факту без розгляду
Якщо орган місцевого самоврядування заперечує проти визнання за заявником права на спадкування та має право на подання заяви про визнання спадщини відумерлою на підставі статті 1277 ЦК України, заява про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не може розглядатися в порядку окремого провадження у зв'язку з наявністю спору про право на спадкове майно та підлягає залишенню без розгляду відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України.ОП КЦС ВС у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 644/2440/24 (провадження № 61-5490сво25), забезпечуючи єдність судової практики, відступила від висновків щодо можливості виникнення спору про право між особою, яка претендує на спадкування та звернулася із заявою про встановлення юридичного факту, і територіальною громадою до моменту визнання спадщини відумерлою, викладених у постановах Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц, від 23 грудня 2021 року у справі № 554/1618/21, від 03 квітня 2024 року у справі № 641/683/23, від 05 серпня 2025 року у справі № 389/803/24, від 22 жовтня 2025 року у справі № 755/1235/24 та від 12 листопада 2025 року у справі № 475/49/25.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Якщо орган місцевого самоврядування заперечує проти визнання за заявником права на спадкування та має право на подання заяви про визнання спадщини відумерлою на підставі статті 1277 ЦК України, заява про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не може розглядатися в порядку окремого провадження у зв'язку з наявністю спору про право на спадкове майно та підлягає залишенню без розгляду відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України.ОП КЦС ВС у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 644/2440/24 (провадження № 61-5490сво25), забезпечуючи єдність судової практики, відступила від висновків щодо можливості виникнення спору про право між особою, яка претендує на спадкування та звернулася із заявою про встановлення юридичного факту, і територіальною громадою до моменту визнання спадщини відумерлою, викладених у постановах Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц, від 23 грудня 2021 року у справі № 554/1618/21, від 03 квітня 2024 року у справі № 641/683/23, від 05 серпня 2025 року у справі № 389/803/24, від 22 жовтня 2025 року у справі № 755/1235/24 та від 12 листопада 2025 року у справі № 475/49/25.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤5🔥2👍1
Закриття провадження у справі про банкрутство на підставі загальних процесуальних норм
Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Як особа, зацікавлена у задоволенні наявних у нього грошових вимог до боржника в повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав.Відповідно до ст. 58 КУзПБ строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців.Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, що означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).У разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство, викликану пасивною поведінкою кредиторів у справі щодо погодження кандидатури ліквідатора та визначення джерел оплати його послуг, безрезультатністю вжитих судом дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у справі, забороною чинним мораторієм упродовж тривалого часу задоволення вимог конкурсних кредиторів, об’єктивним нездійсненням ліквідаційної процедури у зв’язку з відсутністю ліквідатора, суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд впродовж розумного строку розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.Продовження провадження у справі за згаданих умов матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів і в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.
📄 Касаційний господарський суд, Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Як особа, зацікавлена у задоволенні наявних у нього грошових вимог до боржника в повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав.Відповідно до ст. 58 КУзПБ строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців.Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, що означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).У разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство, викликану пасивною поведінкою кредиторів у справі щодо погодження кандидатури ліквідатора та визначення джерел оплати його послуг, безрезультатністю вжитих судом дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у справі, забороною чинним мораторієм упродовж тривалого часу задоволення вимог конкурсних кредиторів, об’єктивним нездійсненням ліквідаційної процедури у зв’язку з відсутністю ліквідатора, суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд впродовж розумного строку розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.Продовження провадження у справі за згаданих умов матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів і в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.
📄 Касаційний господарський суд, Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Закриття касаційним судом провадження у справі у разі смерті або припинення сторони без правонаступництва
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.Частини 1, 3 ст. 313 ГПК України диференціюють наслідки касаційного провадження у разі смерті фізичної особи чи припинення юридичної особи, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, залежно від висновків касаційного суду стосовно законності й обґрунтованості оскаржуваних судових рішень. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення, то смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи — сторони у спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення ч. 1 цієї статті. Отже, питання про закриття провадження у справі через смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, підлягає вирішенню за результатами касаційного перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.
📄 Постанова, 06/09/2023, 127/27466/20, пов’язані з діяльністю органів управління товариства, Велика Палата Верховного Суду, Постанова, 22/09/2021, 904/4455/19, Справи про банкрутство, Касаційний господарський суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.Частини 1, 3 ст. 313 ГПК України диференціюють наслідки касаційного провадження у разі смерті фізичної особи чи припинення юридичної особи, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, залежно від висновків касаційного суду стосовно законності й обґрунтованості оскаржуваних судових рішень. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення, то смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи — сторони у спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення ч. 1 цієї статті. Отже, питання про закриття провадження у справі через смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, підлягає вирішенню за результатами касаційного перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.
📄 Постанова, 06/09/2023, 127/27466/20, пов’язані з діяльністю органів управління товариства, Велика Палата Верховного Суду, Постанова, 22/09/2021, 904/4455/19, Справи про банкрутство, Касаційний господарський суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤1
Підписання електронного примірника судового рішення іншою особою при неможливості накладення КЕП суддею, який його ухвалив
Згідно із ч. 8 ст. 233 ГПК України всі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням ЄСІКС шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів у порядку, визначеному Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному згаданим Положенням та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис (далі — КЕП) судді (у разі колегіального розгляду — КЕП всіх суддів, які входять до складу колегії).Електронний примірник судового рішення має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі, підписаного КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду — КЕП всіх суддів, які входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної п. 2 р. III Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Порядок), та надісланий до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр) у день його виготовлення засобами автоматизованої системи документообігу суду.Зміст положень п. 2 р. ІІІ Порядку вказують, якщо суддя / судді на момент настання необхідності надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення втратив / втратили можливість його підписання власним КЕП, зокрема внаслідок перебування у відпустці, голова відповідного суду може замість судді, який не може накласти КЕП особисто, підписати електронний примірник такого судового рішення власним КЕП або уповноважити відповідним наказом іншу особу на вчинення таких дій, за винятком випадків, коли судові рішення ухвалені судами, що перебувають (перебували) в процесі припинення (ліквідації).
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Згідно із ч. 8 ст. 233 ГПК України всі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням ЄСІКС шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів у порядку, визначеному Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному згаданим Положенням та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис (далі — КЕП) судді (у разі колегіального розгляду — КЕП всіх суддів, які входять до складу колегії).Електронний примірник судового рішення має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі, підписаного КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду — КЕП всіх суддів, які входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної п. 2 р. III Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Порядок), та надісланий до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр) у день його виготовлення засобами автоматизованої системи документообігу суду.Зміст положень п. 2 р. ІІІ Порядку вказують, якщо суддя / судді на момент настання необхідності надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення втратив / втратили можливість його підписання власним КЕП, зокрема внаслідок перебування у відпустці, голова відповідного суду може замість судді, який не може накласти КЕП особисто, підписати електронний примірник такого судового рішення власним КЕП або уповноважити відповідним наказом іншу особу на вчинення таких дій, за винятком випадків, коли судові рішення ухвалені судами, що перебувають (перебували) в процесі припинення (ліквідації).
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤1
Незалежність права суду на постановлення окремої ухвали від волевиявлення учасників судового процесу
Відповідно до положень ч. 1 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.Окрема ухвала суду у розумінні положень зазначеної статті Кодексу є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов’язку яких відноситься усунення виявлених порушень.Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов’язком суду, яке він може реалізувати у разі виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства. Чинним процесуальним законодавством не передбачено постановлення окремої ухвали за клопотанням сторони у справі.Отже, право суду постановити окрему ухвалу є самостійним і не залежить від волевиявлення учасника судового процесу.
📄 Постанова, Постанова, 08/11/2023, Б8/065-12 (911/229/22), Справи про банкрутство, Касаційний господарський суд, Ухвала суду
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Відповідно до положень ч. 1 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.Окрема ухвала суду у розумінні положень зазначеної статті Кодексу є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов’язку яких відноситься усунення виявлених порушень.Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов’язком суду, яке він може реалізувати у разі виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства. Чинним процесуальним законодавством не передбачено постановлення окремої ухвали за клопотанням сторони у справі.Отже, право суду постановити окрему ухвалу є самостійним і не залежить від волевиявлення учасника судового процесу.
📄 Постанова, Постанова, 08/11/2023, Б8/065-12 (911/229/22), Справи про банкрутство, Касаційний господарський суд, Ухвала суду
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Щодо способу захисту прав позичальника-військовослужбовця щодо припинення нарахування процентів за кредитним договором
Вимога боржника (позичальника-військовослужбовця) про зобов’язання кредитора припинити нарахування процентів, здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та зарахувати раніше сплачені проценти в рахунок погашення тіла кредиту відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є належним та ефективним способом захисту права на мирне володіння майном і спрямована на усунення стану юридичної невизначеності
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Вимога боржника (позичальника-військовослужбовця) про зобов’язання кредитора припинити нарахування процентів, здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та зарахувати раніше сплачені проценти в рахунок погашення тіла кредиту відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є належним та ефективним способом захисту права на мирне володіння майном і спрямована на усунення стану юридичної невизначеності
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Зміна дати звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору в період тимчасової непрацездатності
У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України) в період його тимчасової непрацездатності порушення гарантії, передбаченої частиною третьою статті 40 КЗпП України, усувається судом шляхом зміни дати звільнення на перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, а не шляхом поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України) в період його тимчасової непрацездатності порушення гарантії, передбаченої частиною третьою статті 40 КЗпП України, усувається судом шляхом зміни дати звільнення на перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, а не шляхом поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про правовий режим нерухомості, щодо якої подружжям укладено попередній договір купівлі-продажу
Попередній договір щодо укладення в майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна не є правовстановлювальним документом, а тому об’єкт нерухомості, право власності на який зареєстроване за іншою особою (забудовником/продавцем) і щодо якого основний договір купівлі-продажу ще не укладено, не може бути визнаний об’єктом спільної сумісної власності подружжя
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Попередній договір щодо укладення в майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна не є правовстановлювальним документом, а тому об’єкт нерухомості, право власності на який зареєстроване за іншою особою (забудовником/продавцем) і щодо якого основний договір купівлі-продажу ще не укладено, не може бути визнаний об’єктом спільної сумісної власності подружжя
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Щодо права на пред’явлення позову про відібрання дитини
Мати (батько) має право на пред’явлення позову про відібрання дитини і у разі, коли один з батьків самочинно без згоди іншого змінив її місце проживання до ухвалення рішення про визначення місця проживання (на підставі статті 162 СК України за застосуванням аналогії закону). При розгляді спорів про відібрання дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування з наданням письмового висновку щодо розв’язання спору, а також підлягають обов’язковій перевірці й оцінці доводи учасників про вчинення домашнього насильства стосовно дитини або у її присутності
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Мати (батько) має право на пред’явлення позову про відібрання дитини і у разі, коли один з батьків самочинно без згоди іншого змінив її місце проживання до ухвалення рішення про визначення місця проживання (на підставі статті 162 СК України за застосуванням аналогії закону). При розгляді спорів про відібрання дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування з наданням письмового висновку щодо розв’язання спору, а також підлягають обов’язковій перевірці й оцінці доводи учасників про вчинення домашнього насильства стосовно дитини або у її присутності
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤6👍2⚡1