Підтвердження повноважень прокурора при поданні апеляційної скарги в порядку представництва інтересів держави

Прокурор, який подає апеляційну скаргу в порядку здійснення конституційної функції представництва інтересів держави відповідно до частини третьої статті 56 ЦПК України та частини третьої статті 24 Закону України «Про прокуратуру», діє не в порядку самопредставництва органу прокуратури як юридичної особи, а як процесуальний представник інтересів держави, тому вимоги частини четвертої статті 356 ЦПК України щодо додання до апеляційної скарги документів, що підтверджують повноваження представника юридичної особи, не можуть бути підставою для повернення такої скарги.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Зупинення дії закону про індексацію як підстава для відсутності обов'язку виплати індексації грошового забезпечення

Якщо дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено на відповідний бюджетний період (зокрема у 2023 році), у суб'єкта владних повноважень (військової частини) відсутній обов'язок нараховувати та виплачувати індексацію-різницю грошового забезпечення військовослужбовця за цей період. Невиплата такої індексації в цей час не утворює протиправної бездіяльності.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Припинення обов’язку з доплати судового збору при виявленні недоплати після ухвалення рішення по суті

У випадку якщо позивач не сплатив судового збору у повному обсязі, а суд першої інстанції виявив недоплату судового збору вже після ухвалення рішення по суті спору, то процесуальний обов’язок позивача сплатити судовий збір слід вважати припиненим, оскільки презюмується, що суд, не здійснивши перерахунку судового збору відповідно до реальної ціни позову, визначив остаточний розмір судового збору.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо права власника квартири у багатоквартирному будинку на оскарження рішень органу місцевого самоврядування щодо розпорядження прибудинковою територією

Власник квартири у багатоквартирному будинку як співвласник спільного майна цього будинку має право на захист своїх прав щодо земельної ділянки, на якій розташований будинок та його прибудинкова територія, зокрема шляхом оскарження рішень органу місцевого самоврядування про передачу в оренду третій особі частини прибудинкової території. Відсутність державної реєстрації права власності або користування земельною ділянкою за співвласниками будинку та набуття права власності на квартиру після передачі земельної ділянки в оренду не є достатніми підставами для висновку про відсутність порушеного права позивача.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Оцінка поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у разі амбулаторного лікування

Перебування особи на амбулаторному лікуванні, яке не передбачає госпіталізації, саме по собі не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не свідчить про об'єктивну неможливість звернення з апеляційною скаргою чи отримання правової допомоги протягом встановленого процесуального строку.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Неприпустимість формального підходу у спорах щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною

У справах щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим; суд зобов'язаний детально дослідити всю сукупність обставин конкретної справи, враховуючи різноманітні чинники, що можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думку, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди, а емоційно напружені відносини між батьками та їхні особисті конфлікти не можуть порушувати право дитини на спілкування з кожним із батьків.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Розподіл обов'язку доказування у спорі про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

У спорі про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням на підставі статей 71, 72 ЖК Української РСР, на позивача покладається обов'язок довести факт відсутності відповідача у житловому приміщенні понад шість місяців, а на відповідача — спростувати довготривалу відсутність або довести поважність причин такої відсутності. Повернення особи до житлового приміщення перериває строк тимчасової відсутності, а позбавлення права користування єдиним житлом за відсутності переконливих доказів тривалого та свідомого непроживання без поважних причин є непропорційним втручанням у право на житло, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Умови визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням за статтями 71, 72 ЖК України, та значення проходження військової служби

Для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням на підставі статей 71, 72 ЖК України, необхідна одночасна наявність двох умов: відсутність особи у житловому приміщенні понад встановлений строк та відсутність поважних причин такого непроживання. Проходження військової служби за мобілізацією є поважною причиною відсутності особи у житловому приміщенні, що виключає визнання її такою, що втратила право користування житлом за вказаними нормами.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо визнання перебування за кордоном через війну поважною причиною відсутності у житлі та наслідків тривалого непроживання після повернення в Україну

Перебування особи за межами України у період дії воєнного стану є поважною причиною відсутності у жилому приміщенні у розумінні статті 71 ЖК України, однак повернення особи на територію України без подальшого поновлення фактичного проживання у жилому приміщенні та за відсутності доказів збереження зв'язку з ним (проживання, зберігання речей, оплата комунальних послуг, звернення з приводу чинення перешкод у користуванні) свідчить про відсутність поважних причин непроживання після закінчення періоду вимушеної відсутності, що є підставою для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням відповідно до статей 71, 72 ЖК України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо визнання неможливості проживання двох сімей в одній кімнаті через її малу площу поважною причиною збереження права на житло

Об’єктивна неможливість спільного проживання двох різних сімей в однокімнатній квартирі (кімнаті гуртожитку) через її малу площу та планування є поважною причиною відсутності особи, що згідно зі статтями 71, 72 ЖК України виключає втрату нею права на житло

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Оплата комунальних послуг як недостатній доказ постійного проживання у жилому приміщенні при вирішенні спору про втрату права користування житлом

Часткова оплата комунальних послуг за жиле приміщення за умови набуття особою у власність іншого житла та зазначення його як фактичного місця проживання свідчить лише про виконання обов'язку щодо утримання житла, а не про постійне проживання в ньому, і не спростовує факту вибуття особи зі спірного жилого приміщення у розумінні статей 71, 72 ЖК України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Необхідність проведення належного аналізу матеріалів провадження у разі наявності тверджень про провокацію

Досліджуючи питання провокації, суд мав проаналізувати обставини справи саме стосовно злочину, у якому обвинувачувалася особа, а саме – готування до організації вбивства за обтяжуючих обставин. Навіть якщо особа виявляє намір вчинити певний злочин, це не обов’язково виключає провокацію щодо іншого злочину, який не охоплювався виявленим наміром підозрюваної особи, якщо обставини справи свідчать про те, що умисел на вчинення іншого злочину з’явився у підозрюваного внаслідок підбурювання з боку правоохоронного органу. Тому при аналізі обставин справи з огляду на критерії, які дозволяють відокремити правомірну діяльність з розслідування злочину від провокації, судам належить проводити цей аналіз щодо дій, в яких обвинувачується особа.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Обставини, які вказують, що корупційний злочин був би вчинений обвинуваченим і без втручання органу досудового розслідування, який діяв у пасивний спосіб

Кримінальна відповідальність за порушення заборони щодо надання неправомірної вигоди службовій особі настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що дає її саме такій особі, й у зв’язку з можливостями її посади, значущістю, статусністю та вагомістю цієї посади, переконана в тому, що мету, яку вона переслідує, буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає зазначена посадова особа. Обвинувачений усвідомлював, яку посаду обіймає член конкурсної комісії і саме у зв’язку з цим пропонував йому неправомірну вигоду. Зацікавленість обвинуваченого у вирішенні службовою особою його питання у незаконний спосіб підтверджується і протоколами про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, де простежується направленість дій обвинуваченого на організацію безпосередньої зустрічі з останнім.Відеозапис їх зустрічей, відповідно до якого поведінка і тон розмови обвинуваченого свідчить про встановлення саме ним умов службовій особі, у разі виконання яких він готовий надати неправомірну вигоду (розмір вигоди залежно від посади та час її надання може бути вирішено після позивного проходження конкурсу). З огляду на наведене, злочин був би вчинений обвинуваченим і без втручання органу досудового розслідування, який з початку досудового розслідування діяв у пасивний спосіб, не справляючи на обвинуваченого такого впливу, який би спонукав його до вчинення злочину.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Зміст постанови про контроль за вчиненням злочину

У ч. 1 ст. 251 КПК законодавець передбачив, що постанова про проведення НСРД повинна містити відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію. У цьому положенні йдеться про працівників правоохоронних органів, тобто слідчого, який буде безпосередньо проводити НСРД або у разі проведення НСРД за дорученням слідчого – уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України.У постанові про проведення НСРД слідчим може бути зазначена додаткова інформація, яка стосується цієї слідчої дії. Наприклад, йдеться про інформацію для залучення особи до конфіденційного співробітництва. Однак її відсутність не може тлумачитись як порушення вимог КПК, оскільки Кодекс передбачає вказівку саме на відомості про тих осіб, які реалізовують проведення НСРД зі сторони обвинувачення.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Відсутність в постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування, не тягне визнання отриманих доказів недопустимими

У постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину дійсно немає згадки про відсутність обставин, які свідчать про провокування вчинення злочину. Однак прокурор в постанові, на підставі якої здійснюється контроль за вчиненням злочину, може викласти лише ті обставини, які йому відомі на час її ухвалення. У цій справі контроль за вчиненням злочину на підставі цієї постанови було здійснено майже через місяць, тому обставини, які склалися на час його проведення, у тому числі ті, що можуть мати значення для висновку про провокування до вчинення злочину, не могли бути відомі прокурору. Верховний Суд не вважає, що вказані судами попередніх інстанцій недоліки у викладенні тексту постанови свідчать про здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. Тому є помилковим висновок судів про порушення прав людини і основоположних свобод здійсненими на підставі вказаної постанови діями і, відповідно, недопустимість отриманих в процесі їх здійснення відомостей.

📄 Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Рішення про проведення та фіксування ходу і результатів проведення контролю за вчиненням злочину

Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, прокурор зобов’язаний у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину зазначити відомості, передбачені ст. 251 та ч. 7 ст. 271 КПК. Однак вимоги про обов’язковість зазначення у постанові прокурора вказівки щодо необхідності застосування аудіо,-відеоконтролю КПК не містить. Протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Вплив відсутності у протоколі оперативної закупки підпису залегендованої особи на допустимість отриманого доказу

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» фіксація та використання результатів оперативно-розшукових заходів регулюються згідно з положеннями глави 21 КПК з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Застосовними є положення ч. 2 ст. 252 КПК, де зазначено, що за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Додаток до протоколу певної слідчої дії чи оперативно-розшукового заходу як його частина додається до такого протоколу у разі необхідності, не являючись його обов'язковою складовою. Відсутність у протоколі оперативної закупки підпису залегендованої особи не тягне за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, адже не є істотним порушенням вимог КПК.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про дотримання принципу недискримінації учасників публічних закупівель

Реалізація спеціальних норм не звільняє замовника від обов`язку дотримання статті 5 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» в частині недискримінації учасників та створення умов для рівного доступу всіх потенційних постачальників до процедури закупівлі. Спеціальний статус законодавства у сфері використання ядерної енергії не звільняє замовника від обов'язку дотримуватися принципів недискримінації учасників, а лише встановлює високі критерії до предмета закупівлі, яким можуть відповідати декілька конкурентоспроможних суб'єктів.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК

У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа - роботодавець працівника (службовця), який заподіяв шкоду, а не держава.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про майновий характер вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та пропорційний розподіл судових витрат

Вимога про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки має майновий характер, оскільки спрямована на реалізацію можливості отримати кошти для задоволення вимог за основним зобов'язанням. У разі часткового задоволення позову (скарги) судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог, а стягнення судового збору в повному обсязі на користь сторони, скаргу якої задоволено лише частково, є порушенням норм процесуального права.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про порядок відкликання підпису найманого працівника під висунутими вимогами у колективному трудовому спорі

Вимоги найманих працівників на виробничому рівні вважаються законно сформованими та чинними з моменту, коли їх підтримала більшість членів трудового колективу, що фіксується у підписних листах і оформлюється відповідним протоколом, який складає уповноважений представницький орган найманих працівників. Ці норми права не передбачають правового механізму, який дозволяв би роботодавцю збирати зустрічні індивідуальні заяви працівників, щоб змінювати чи анулювати вже зафіксоване волевиявлення більшості. Будь-яке наступне анулювання підписів у такий спосіб нівелює саму сутність колективного захисту праці та суперечить визначеній законом процедурі, коли сторони врегульовують колективні трудові спори (конфлікти). Поряд із цим законодавство не обмежує право працівника змінити свою позицію та відмовитися від раніше поставленого підпису, проте реалізувати це право він може лише шляхом подання відповідної заяви саме органу, якого наймані працівники уповноважили представляти їхні інтереси у відповідному колективному трудовому спорі (конфлікті).

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android