Правові позиції Верховного Суду (ПП-ВС)
11.7K subscribers
45 photos
5 videos
11 files
7.65K links
Збираємо та публікуємо нові правові позиції Верховного Суду
Download Telegram
Визначення частки одного з подружжя у новоствореному об'єкті нерухомості, що виник внаслідок реконструкції спільного майна

Якщо один із подружжя після розірвання шлюбу здійснив за власний рахунок реконструкцію нежитлового приміщення, що є спільною сумісною власністю подружжя, внаслідок чого площа об'єкта збільшилась, частка іншого з подружжя у новоствореному об'єкті визначається пропорційно до площі первісного приміщення, що належала цьому з подружжя, відносно загальної площі реконструйованого об'єкта.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Умови визнання особистого майна одного з подружжя спільною сумісною власністю внаслідок поліпшень

Для визнання особистого майна одного з подружжя спільною сумісною власністю за ст. 62 СК України необхідно встановити, що вкладення другого з подружжя призвели до якісного перетворення об'єкта, внаслідок чого його вартість істотно збільшилась; поточний ремонт, встановлення обладнання чи газифікація за загальним правилом не є такими капітальними перетвореннями, а приріст ринкової ціни, зумовлений інфляційними процесами, не може вважатися наслідком трудових чи грошових затрат подружжя.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
3
Захист права співвласника при відчуженні спільного майна подружжя без згоди та набутті його добросовісним набувачем

Відчуження одним із подружжя спільного сумісного майна без нотаріально посвідченої згоди другого з подружжя є підставою для визнання правочину недійсним, проте витребування такого майна від добросовісного набувача, який придбав його за відплатним договором, у порядку статей 387, 388 ЦК України є неможливим з огляду на принцип мирного володіння майном. Належним способом захисту порушеного права співвласника є стягнення з іншого з подружжя грошової компенсації вартості частки у спільному майні.

📄 Постанова, 15/03/2023, 725/1824/20, Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:, Касаційний цивільний суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
4👍1
Про право члена сім’ї загиблого працівника об’єкта критичної інфраструктури на одноразову грошову допомогу

Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України від 20 березня 2023 року № 2980-IX «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України», виникає безпосередньо в момент настання юридичного факту, а саме, загибелі (смерті) працівника внаслідок військової агресії під час виконання професійних обов`язків. Будь-які рішення держави (як-от створення Реєстру чи подальше внесення об`єкта до нього), що вчинені після цього моменту, не можуть звужувати, скасовувати чи відтерміновувати вже набуте особою право на соціальний захист.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про межі повноважень органу місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення земельної ділянки

Повноваження міської ради щодо зміни цільового призначення земельних ділянок комунальної власності реалізуються шляхом прийняття обов’язкових до виконання рішень на її пленарних засіданнях (сесійно). Водночас, хоча рада й діє самостійно від імені територіальної громади як розпорядник земель, її повноваження ухвалювати такі рішення не є абсолютним, оскільки обмежене імперативним конституційним принципом законності, який зобов’язує орган місцевого самоврядування вчиняти дії лише у спосіб, передбачений законом, та чітко в межах відповідного виду функціонального призначення території, заздалегідь визначеного затвердженою містобудівною документацією. Таким чином, єдиною умовою, визначеною положеннями Земельного кодексу України, для зміни цільового призначення земельної ділянки є узгодженість такої зміни з положеннями затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні. За наявності такої узгодженості та дотримання вимог закону щодо розробки документації із землеустрою, орган місцевого самоврядування не наділений абсолютною дискрецією відмовляти у задоволенні відповідного клопотання за відсутності передбачених законом підстав.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
3
Про протиправність відмови органу Держгеокадастру у проведенні інвентаризації земель з мотивів відсутності або неповноти технічної документації щодо земельної ділянки

Інвентаризація земель є формою реалізації публічних повноважень у сфері землеустрою, яка здійснюється на підставі рішень уповноважених органів та спрямована на формування та актуалізацію відомостей Державного земельного кадастру шляхом встановлення меж, площі, правового статусу земель і їх подальшого належного обліку. При цьому Порядок проведення інвентаризації земель, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 476 не ставить проведення інвентаризації у залежність від повноти чи наявності попередньої технічної інформації про конкретну земельну ділянку, а навпаки передбачає, що саме за результатами інвентаризації формуються необхідні відомості та розробляється технічна документація із землеустрою, яка є інструментом фіксації вже встановлених під час інвентаризації характеристик земель. Відсутність або недостатність вихідних технічних даних щодо земельної ділянки не може розглядатися як правова перешкода для проведення інвентаризації, оскільки її метою є якраз виявлення, уточнення та формування таких даних, а також забезпечення їх внесення до Державного земельного кадастру. Таким чином, інвентаризація має самостійний характер як процедура первинного встановлення та впорядкування відомостей про земельні ділянки, у зв`язку з чим відмова у її проведенні з мотивів відсутності або неповноти технічної документації щодо відповідної земельної ділянки не відповідає її правовій природі та меті.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
1
Неможливість кваліфікації невиконання трудових обов'язків як прогулу при звільненні працівника на дистанційній роботі

Невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків під час дистанційної роботи не може кваліфікуватися як прогул за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, а суд не вправі визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими роботодавець не пов'язував звільнення. Тягар доведення наявності законної підстави для звільнення працівника, зокрема факту прогулу без поважних причин, покладається на роботодавця, який зобов'язаний забезпечити належну організацію дистанційної роботи, включаючи визначення засобів комунікації та умов звітності.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Щодо неможливості позбавлення батьківських прав особи, яка перебуває в місцях позбавлення волі, за відсутності доказів її свідомого та умисного ухилення від виконання батьківських обов’язків

Перебування одного з батьків у місцях позбавлення волі є об'єктивною обставиною, що унеможливлює безпосереднє виконання батьківських обов'язків, і саме по собі не свідчить про ухилення від їх виконання, якщо батько не втратив інтересу до участі у вихованні дитини та має намір відновити відносини з нею.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Щодо належного суб’єкта права на відшкодування ринкової вартості фізично знищеного в ДТП транспортного засобу

Право на відшкодування майнової шкоди у вигляді ринкової вартості знищеного (пошкодженого) транспортного засобу за вирахуванням страхового відшкодування та вартості залишків належить власнику цього транспортного засобу, а не особі, яка користувалася ним на підставі довіреності, оскільки таке відшкодування не пов'язане з відновлювальним ремонтом і стосується права власності на річ.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Щодо відсутності підстав для видачі обмежувального припису стосовно військовослужбовця, який перебуває за місцем несення служби

У зв’язку з проходженням особою військової служби у період воєнного стану, що пов’язано з перебуванням за місцем її несення та виконання відповідних завдань, відсутні істотні ризики продовження вчинення домашнього насильства. Обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання, а виконує захисну та запобіжну функцію, спрямовану на попередження насильства, тоді як наявність тривалого конфлікту між сторонами не є достатньою підставою для його застосування. При вирішенні такої заяви визначальною є оцінка ризиків - вірогідності продовження чи повторного вчинення насильства на основі встановлених обставин справи, а не використання припису як доказу для вирішення інших спорів.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
2👍2
Щодо збереження цивільної правоздатності особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та порядку встановлення її батьківства за відсутності відомостей про смерть

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг її цивільної правоздатності. За відсутності відомостей про смерть такої особи встановлення батьківства здійснюється шляхом звернення до суду із позовом про визнання батьківства в порядку статті 128 СК України, а не шляхом встановлення факту батьківства за статтею 130 СК України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Юрисдикція спору про відшкодування шкоди, завданої військовослужбовцем під час проходження військової служби

Спір про відшкодування шкоди, завданої державі військовослужбовцем унаслідок неналежного виконання службових обов'язків (зокрема, втрати військового майна), є спором, пов'язаним із проходженням публічної служби, та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 КАС України, у тому числі коли притягнення до відповідальності здійснюється після звільнення особи зі служби.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
1
Презумпція спільності права власності подружжя на майно, набуте у шлюбі, та тягар її спростування

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, презюмується об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до статті 60 СК України. Тягар доказування обставин для спростування цієї презумпції покладається на того з подружжя, який оспорює поширення режиму спільної сумісної власності на певний об'єкт.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
2
Поділ тимчасових торговельних споруд, що використовуються одним із подружжя у підприємницькій діяльності

Тимчасові споруди (малі архітектурні форми), набуті під час шлюбу, є об'єктами завершеного будівництва, що мають ринкову вартість, і підлягають поділу між подружжям як спільне сумісне майно, а не лише витрати на їх будівництво. Якщо такі споруди використовуються одним із подружжя у підприємницькій діяльності і їх фактичний поділ призведе до втручання в цю діяльність, суд визнає право власності на них за тим із подружжя, хто їх використовує, з одночасним стягненням на користь іншого з подружжя грошової компенсації 1/2 частини їх ринкової вартості.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
2
Про непоширення на технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель законодавчих вимог щодо оприлюднення проєктів регуляторних актів

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель не містить норм права і розробляється суб`єктом, який згідно із Законом України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» має право на здійснення діяльності у сфері землеустрою, із додержанням державних стандартів, норм і правил. Вона лише відображає результати визначення нормативної грошової оцінки за встановленою методикою і не встановлює, не змінює та не скасовує загальнообов`язкових правил поведінки.Отже, така документація не є регуляторним актом у розумінні Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», на неї не поширюється встановлений статтями 9 і 13 цього Закону порядок оприлюднення проєкту регуляторного акта, а її неопублікування не належить до обставин, з якими стаття 36 цього Закону пов’язує неможливість прийняття регуляторного акта.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
2👍2
Про порядок виключення з Єдиного державного реєстру відомостей про керівника структурного утворення політичної партії та визначення суб'єкта, уповноваженого ініціювати внесення відповідних змін

Виключення відомостей про керівника структурного утворення політичної партії здійснюється лише у загальному порядку, визначеному частиною четвертою статті 21 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», який потребує відомостей про новообраного керівника. Структурне утворення політичної партії повинно мати керівника, а відомості про нього як про особу, уповноважену діяти від його імені, підлягають відображенню в Єдиному державному реєстрі і вважаються достовірними у відносинах з третіми особами з огляду на частину першу статті 10 Закону № 755-IV. Попередній керівник структурного утворення політичної партії, не є суб`єктом, уповноваженим ініціювати внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оскільки обов`язок забезпечити подання документів у порядку статті 21 Закону № 755-IV покладено на політичну партію в особі керівника політичної партії (новообраного керівника її структурного утворення) чи іншої особи, уповноваженої діяти від її імені на підставі довіреності, виданої за підписом керівника політичної партії (її структурного утворення) та засвідченої печаткою з огляду на пункт 5 частини другої статті 14 Закону № 755-IV.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
1
Зміна місця виконання трудового договору як зміна істотних умов праці в умовах воєнного стану

Зміна роботодавцем місця виконання трудового договору з однієї місцевості до іншої є зміною істотних умов праці, а не переміщенням, незалежно від того, чи виконував працівник свої обов'язки дистанційно. Відмова працівника від продовження роботи у зв'язку з такою зміною є підставою для припинення трудового договору за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за умови дотримання роботодавцем порядку повідомлення, встановленого Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
2
Право працівника відкликати заяву про переведення на іншу роботу до видання наказу про переведення

Переведення працівника на іншу роботу за його заявою є правомірним лише за наявності добровільного волевиявлення працівника на момент видання відповідного наказу. Якщо працівник відкликав свою заяву про переведення до видання наказу про переведення, роботодавець не має правових підстав для видання такого наказу, а здійснене переведення є незаконним незалежно від того, коли заява про відкликання була зареєстрована кадровою службою.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Визначення розміру реальних збитків іпотекодавця при продажу предмета іпотеки за заниженою ціною

Різниця між ринковою вартістю предмета іпотеки, встановленою на підставі висновку судової експертизи, та ціною, за якою іпотекодержатель фактично реалізував іпотечне майно в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку», становить реальні збитки іпотекодавця, що підлягають стягненню з іпотекодержателя на підставі статті 22 ЦК України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
1👍1
Щодо обов’язку суду самостійно визначити належного суб’єкта стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справах, ініційованих прокурором в інтересах держави

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу самостійного суб’єкта звернення та виконує обов’язки, пов’язані з розподілом судових витрат, нарівні з позивачем. Колегія суддів підкреслила, що у разі відмови у задоволенні позову чи апеляційної скарги прокурора, суд не має права повністю відмовляти у відшкодуванні витрат на правничу допомогу лише через помилкове визначення заявником органу, з якого вони мають бути стягнуті (наприклад, міської ради замість прокуратури). За таких обставин суд зобов’язаний самостійно покласти судові витрати на належного суб’єкта, оскільки інший підхід суперечить принципу обов’язковості відшкодування витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та становить прояв надмірного формалізму.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
1
Щодо належного відповідача за зустрічним позовом про визнання недійсними умов кредитного договору у разі заміни кредитора у зобов’язанні

Після відступлення права вимоги новий кредитор, який набув усіх прав за кредитним договором і звернувся з первісним позовом, є належним відповідачем за зустрічним позовом про визнання недійсними умов цього договору. Вирішальним є не те, хто був стороною під час укладення кредитного договору, а хто на момент розгляду спору є носієм спірного матеріального права та може відповідати за заявленими вимогами

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
2🏆1