Про порядок визначення розміру одноразової грошової допомоги повнолітній дитині загиблого військовослужбовця

Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу у зв’язку із загибеллю військовослужбовця виключно на підставі ч. 7 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», її розмір становить частку від загального розміру, визначеного підп. «а» п. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», залежно від кількості осіб, які мають право на її отримання, незалежно від обрання ними виплати за постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 щодо виплат під час дії воєнного стану. Повнолітня дитина загиблого військовослужбовця, яка не має і не мала власної сім’ї, має право на повний розмір такої допомоги, якщо інші члени сім’ї, які мають право на її отримання, відмовилися від виплати як за Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так і за постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 щодо виплат під час дії воєнного стану.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про обов’язок Міністерства оборони України забезпечити належний розгляд звернення щодо надання статусу учасника бойових дій

Навіть у разі звернення особи не безпосередньо до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яка утворюється при Міністерстві оборони України та є спеціально уповноваженим органом для вирішення питання про надання такого статусу, а до самого Міністерства оборони України, це не звільняє останнє від обов`язку належного реагування на відповідне звернення. Як орган, у системі якого функціонує зазначена комісія, Міністерство оборони України зобов`язане діяти у спосіб, визначений законом, зокрема забезпечити передачу заяви на розгляд уповноваженої комісії та належне інформування заявника про результати її розгляду.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про умови відмови у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім’ї загиблого військовослужбовця у разі виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних або токсичних речовин

У спорах щодо призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого або померлого військовослужбовця за наявності алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі військовослужбовця сам факт їх виявлення не є достатньою підставою для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги.Підставою для відмови за умови належного доказування може бути лише:1) доведена сукупність таких обставин: перебування військовослужбовця у стані сп`яніння, вчинення ним у такому стані конкретних юридично значущих дій та причинний зв`язок між цими діями і смертю;2) доведений прямий медичний причинний зв`язок між алкогольним, наркотичним або токсичним сп`янінням та його безпосередніми наслідками і смертю.Разом з тим смерть військовослужбовця, яка настала під час виконання військового обов`язку, внаслідок бойового ураження, захворювання, пов`язаного зі службою, або протиправних дій іншої особи, не може вважатися такою, що підпадає під обмеження статті 16-4 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» лише з огляду на виявлення алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі загиблого.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо обов'язку правонаступника державного підприємства ініціювати передачу житла у комунальну власність для забезпечення права на приватизацію

Якщо підприємство, у повному господарському віданні якого перебуває державний житловий фонд, визнає можливість передачі квартири у комунальну власність, однак не вчиняє передбачених Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» дій щодо ініціювання такої передачі для подальшої приватизації, така бездіяльність є неправомірною та порушує право наймача на набуття права власності на житло, що є підставою для зобов'язання підприємства ініціювати передачу житла у комунальну власність

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Право дитини, яка досягла чотирнадцяти років, самостійно визначати місце проживання як підстава для відмови у відібранні дитини

Дитина, яка досягла чотирнадцяти років, відповідно до частини третьої статті 160 СК України та частини другої статті 29 ЦК України, самостійно визначає своє місце проживання, тому суд може відмовити у задоволенні вимоги батьків про відібрання такої дитини на підставі статті 163 СК України, якщо дитина висловила бажання проживати з іншою особою і це не суперечить її найкращим інтересам.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Строк для відмови від прийняття спадщини спадкоємцем наступної черги, право якого виникло внаслідок відмови спадкоємця попередньої черги

Спадкоємець наступної черги, право на спадкування якого виникло внаслідок відмови від прийняття спадщини спадкоємцем попередньої черги, має право відмовитися від прийняття спадщини протягом спеціального тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 1270 ЦК України, який обчислюється з моменту такої відмови, а не протягом загального шестимісячного строку, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо звернення стягнення на грошові кошти третьої особи за ст. 440 ЦПК України

Для звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, що має заборгованість перед боржником, не вимагається наявність відкритого виконавчого провадження. Визначальною умовою застосування ч. 1 ст. 440 ЦПК України є існування заборгованості, яка не оспорюється відповідною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Правові наслідки визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, для повернення майна

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є підставою для виникнення зобов'язання з повернення безпідставно набутого майна за статтею 1212 ЦК України, оскільки правова підстава набуття майна вважається такою, що відпала, однак не є підставою для стягнення шкоди з нотаріуса за статтею 27 Закону України «Про нотаріат» за відсутності доведеного причинного зв'язку між діями нотаріуса та заподіяною шкодою.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо правової природи протоколу перевірки як носія доказової інформації та неможливість його окремого оскарження

Протокол (акт) перевірки, складений робочою групою органу управління за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності підпорядкованої установи, є лише носієм доказової інформації про виявлені порушення, а не індивідуальним актом, який може бути самостійно визнаний недійсним чи скасований. Перевірка обґрунтованості висновків такого протоколу здійснюється судом при розгляді спору щодо законності рішення (наказу), прийнятого на його підставі.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого спадкоємцю наступної черги, за наявності спадкоємця попередньої черги

Видача свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцю другої черги за наявності спадкоємця першої черги, який не усунутий від права на спадкування, не відмовився від прийняття спадщини та якому судом продовжено строк для подання заяви про прийняття спадщини, порушує правила черговості спадкування та є підставою для визнання такого свідоцтва недійсним відповідно до статті 1301 ЦК України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про можливість зміни істотних умов договору закупівлі

Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 одним із випадків визначено погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У цій нормі чітко і недвозначно використано формулювання «ціна за одиницю товару», а не більш загальне «ціна предмета закупівлі», так само у ній немає жодних посилань на роботи чи послуги як предмет закупівлі. У інших передбачених цією ж нормою випадках (підпункти 4, 5 пункту 19 Особливостей №1178) прямо визначено різні предмети закупівлі - товари, роботи, послуги. Позаяк ідеться саме про виняток, тому його формулювання має бути конкретним і не допускати неоднозначного розуміння щоби уникнути можливості застосування в інших, не передбачених законодавцем випадках. Предмет закупівлі не змінюється від того, засобами і матеріалами якої зі сторін мають виконуватися роботи, враховуючи також, що у договорі немає умов щодо видів та найменувань матеріалів, з яких мають виконуватися роботи. Передбачений підпунктом 2 пункту 19 Особливостей №1178 виняток щодо можливості зміни істотних умов договору стосується лише закупівлі товарів і не застосовується до закупівлі з іншим предметом.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про призупинення виплат у разі самовільного залишення служби військовослужбовцем

Призупинення виплати військовослужбовцю грошового забезпечення, а також невиплата премії та додаткової винагороди у разі встановлення факту самовільного залишення військової частини (місця служби) є самостійними правовими наслідками, врегульованими спеціальним нормативно-правовим актом - Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260. Зокрема, пункт 15 розділу І, пункт 3 розділу XVI та пункт 14 розділу XXXIV Порядку № 260 визначають факт самовільного залишення військової частини або місця служби як юридичний факт, достатній для призупинення виплати грошового забезпечення, невиплати премії та додаткової винагороди. Наведені норми є імперативними та не містять положень, які б пов`язували можливість припинення відповідних виплат із необхідністю попереднього або одночасного внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про повноваження територіального центру комплектування та соціальної підтримки

До повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки віднесено вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яке здійснюється на підставі поданої заяви військовозобов`язаного.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора

Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і право на таке оскарження має прокурор (стосовно якого подано дисциплінарну скаргу) як суб`єкт цього дисциплінарного провадження. Особи, за дисциплінарними скаргами яких Комісія приймає рішення не наділені правом на оскарження до суду рішень Комісії про відмову у відкритті дисциплінарного провадження.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про наказ як ключовий елемент військової дисципліни

В основі моделі правового регулювання відносин підпорядкованості у Збройних Силах України лежить принцип безумовності виконання наказу як ключового елементу військової дисципліни та єдиноначальності. Цей принцип передбачає, що наказ підлягає виконанню без попереднього обговорення чи сумніву в його доцільності, виконання наказу є прямим юридичним обов`язком військовослужбовця, командир наділений повнотою розпорядчої влади, а підлеглий позбавлений дискреції щодо вирішення питання виконання наказу. Такий підхід обумовлений функціональним призначенням Збройних Сил України - забезпечення оборони держави, що вимагає оперативності, узгодженості дій і виключає можливість індивідуального перегляду рішень у процесі їх реалізації. Норми прямо закріплюють, що відповідальність за відданий наказ несе командир, який його віддав. Це означає, що саме командир оцінює законність, доцільність і наслідки наказу; підлеглий виконує функцію реалізації наказу, а не його правової чи фактичної оцінки. Така конструкція є проявом принципу єдиноначальності та спрямована на запобігання дезорганізації управління військами. Єдиним нормативно визначеним винятком із обов`язку виконання наказу є випадок віддання явно злочинного наказу. Під таким наказом слід розуміти розпорядження командира, виконання якого очевидно й однозначно утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України. За своїм змістом такий наказ передбачає вчинення підлеглим дій, що прямо порушують кримінальний закон. Виконання явно злочинного наказу є кримінально караним, у зв`язку з чим військовослужбовець не лише має право, а й зобов`язаний відмовитися від його виконання незалежно від будь-яких обставин. При цьому критерій «очевидності» злочинності означає, що для її усвідомлення не потребується складного правового аналізу чи звернення до спеціальних норм: протиправний характер наказу є явним і випливає безпосередньо з його змісту та загальновідомих вимог кримінального закону.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про встановлення факту зникнення безвісти за особливих обставин військовослужбовця

Внутрішній акт військової частини або інший службовий документ може мати доказове та кадрово-облікове значення, однак сам по собі не повинен підміняти процедури, передбачені законодавством про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, якщо смерть не встановлена належним чином або доказова база не усуває обґрунтованої невизначеності щодо долі військовослужбовця. Водночас, якщо на момент вирішення спору смерть особи вже встановлена судовим рішенням у певний час і на підставі такого рішення проведено державну реєстрацію смерті, суд має оцінювати спірні правовідносини з урахуванням цього юридичного факту.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про підстави застосування забезпечення позову у справах щодо матеріальної відповідальності

Тимчасові фінансові втрати, які можуть бути компенсовані, не можуть бути підставами для застосування забезпечення позову, оскільки у разі визнання судом наказу протиправним ( та його скасування), утримані суми будуть повернуті позивачу відповідно до процедури, визначеної частиною третьою статті 14 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», що виключає незворотність наслідків у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. Отже, майнові втрати, які потенційно можуть бути відшкодовані, не формують тієї шкоди, яка відповідно до частини другої статті 150 КАС України є такою, що унеможливлює чи істотно ускладнює захист прав.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про неможливість призупинення роботодавцем виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень на підставі Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»

Надбавка до посадового окладу працівнику режимно-секретного органу за постійну роботу в умовах режимних обмежень, передбачена статтею 30 Закону України «Про державну таємницю» та Положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України, є гарантією, встановленою законом, а не колективним договором, тому роботодавець не має права в односторонньому порядку призупиняти її нарахування та виплату на підставі статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android