Правові позиції Верховного Суду (ПП-ВС)
9.67K subscribers
43 photos
5 videos
11 files
7.28K links
Збираємо та публікуємо нові правові позиції Верховного Суду
Download Telegram
Щодо юрисдикції спору про стягнення вартості частки в статутному капіталі

Спір про стягнення вартості частки в статутному капіталі розглядається за правилами цивільного судочинства, якщо позивачів не включено до складу учасників. Набуття корпоративних прав спадкоємцями не вимагає рішення загальних зборів учасників товариства.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
1🔥1
Щодо оскарження ухвали про скасування заочного рішення окремо від рішення суду

Ухвала про задоволення заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку відповідачем. Відповідач, як особа, заяву про перегляд заочного рішення якої задоволено, може оскаржити ухвалу про задоволення заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення лише разом із рішенням по суті спору за результатами розгляду позову.нства.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про право на перегляд рішення за нововиявленими обставинами особою, що не брала участі у справі

Особа, яка не брала участі у справі, але за її апеляційною скаргою було відкрито апеляційне провадження і апеляційна скарга розглянута по суті, користується процесуальними правами учасника справи, у тому числі і правом подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Тобто якщо процесуальний закон містить вказівку на те, що особа наділяється правами учасника справи, це означає, що особа може користуватися всіма визначеними законом процесуальними правами учасникаОП КЦС відступила від висновків, сформульованих у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2020 року у справі № 2018/2-3638/11 (провадження 61-940св19) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року у справі № 617/1194/16-ц (провадження № 61-7142св19), про те, що особа, яка не брала участі у справі, але за її апеляційною скаргою було відкрито апеляційне провадження і скарга розглянута по суті, не має права звертатись із заявою про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
2
Щодо розрахунку заборгованості за аліментами під час воєнного стану

Під час воєнного стану заборгованість за аліментами непрацюючого платника розраховується за останніми оприлюдненими показниками середньої заробітної плати для місцевості, оскільки порядок визначення заборгованості законодавчо не змінювався.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
4👍2
Про звільнення від сплати пенсійного збору при першому придбанні житла

Фізична особа звільнена від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в разі купівлі житла вперше за умови подання нотаріусу заяви про відсутність набутого раніше права власності на житло та відповідних підтвердних документів і відомостей із Державного реєстру речових прав. Поняття «придбання житла вперше» охоплює будь-які способи набуття, зокрема приватизацію, дарування чи спадкування. Якщо збір було сплачено помилково, особа має право звернутися до Пенсійного фонду з документами, що підтверджують підстави для звільнення, з метою повернення надміру сплачених коштів, а в разі відмови — оскаржити її в суді.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про межі призначення судової експертизи в адміністративних справах про оскарження владних рішень

Призначення судової експертизи в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень допустиме лише тоді, коли без спеціальних знань неможливо встановити фактичні обставини, що мають значення для справи. Якщо спір зводиться лише до правових питань, зокрема до перевірки рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України (чи прийняті / вчинені вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення / вчинення дії; добросовісно, розсудливо, пропорційно тощо), то встановлення відповідності або невідповідності цим критеріям є суто правовою оцінкою, яка належить до виключної компетенції суду і не потребує спеціальних знань.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про диференціацію податкового обов'язку у вузькому та широкому розумінні

Сплата податку є реалізацією основного обов'язку платника і може бути розглянута як податковий обов'язок у вузькому розумінні. Податковий обов'язок у широкому розумінні включає в себе обов'язок з ведення податкового обліку; зі сплати податків і зборів; з подання податкової звітності. Податковий обов'язок у широкому розумінні можна диференціювати і за видовими обов'язками платника, що виникають за кожним податком чи збором. Сукупність подібних окремих обов'язків складає комплекс податкових обов'язків платника (податковий обов'язок у широкому розумінні).

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про вимоги до рішення про відмову у перетинанні державного кордону України

Рішення про відмову у перетинанні державного кордону громадянину України при виїзді з України повинно містити конкретну законну підставу та її фактичне підтвердження. Внутрішнє припущення (сумнів) посадової особи щодо паспортного документа не може підміняти встановлення юридично значимого факту: або відсутності дійсного документа, або наявності іншої визначеної законом підстави для відмови. Наявність такої підстави має бути доведена та відображена у мотивувальній частині рішення про відмову, інакше рішення не відповідає вимогам обґрунтованості. Фіксація у висновку поглибленої перевірки «сумнівів щодо дійсності документа» не формує правової презумпції його недійсності і не може автоматично трансформуватися у підставу відмови з мотиву «відсутності дійсного паспортного документа, який дає право на перетин кордону», оскільки наявність сумніву є підставою для перевірочних дій, проте не є доказом недійсності як юридичного факту.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
3👍1🔥1
Про вилучення паспортного документа та встановлення його недійсності

Вилучення паспорта для виїзду за кордон (як процесуальна дія під час прикордонного контролю) не є тотожним встановленню юридичного факту недійсності паспортного документа. Сам факт його вилучення не створює правового наслідку «відсутності дійсного паспортного документа, який дає право на перетин кордону», якщо недійсність не встановлена у передбаченому законом порядку та не підтверджена належними доказами.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про виплату середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку з працівником

Приписи частини першої статті 116, частини першої статті 117 КЗпП України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) установлюють загальне правило, згідно з яким у випадку звільнення працівника власник або уповноважений ним орган зобов`язаний виплатити йому всі належні суми у день звільнення, а якщо в указаний строк цього не було зроблено з вини власника або уповноваженого ним органу, то підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь затримки до дня фактичного розрахунку. Межі дії диспозиції частини першої статті 117 КЗпП України визначені її гіпотезою, яка указує на умови, за наявності яких уступає в дію правило про виплату середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку. Обставини, з настанням яких необхідно здійснювати це правило, пов`язані з фактами звільнення працівника та невиплатою йому з вини власника або уповноваженого ним органу належних сум у день звільнення.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про забезпечення права державного службовця на пояснення у разі дисциплінарного провадження щодо нього

Дисциплінарна комісія зобов`язана надати державному службовцю можливість надати пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Недотримання указаного обовязку дисциплінарною комісією є істотним порушенням процедури здійснення дисциплінарного провадження та достатньою підставою для визнання протиправним дисциплінарного стягнення.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про обов`язок суду мотивувати у судовому рішенні підстави для відхилення доказів поважності неявки учасника справи у судове засідання

Відкладення розгляду справи у суді апеляційної інстанції передбачено у таких випадках: якщо стосовно учасника справи немає відомостей про вручення йому судової повістки, а також у випадку наявності відповідного клопотання від учасника справи, якщо повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Отже, якщо учасник надав докази поважності неявки, суд має мотивувати, чому ці причини відхилені.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍21
Про обов’язок суду здійснювати індивідуальну оцінку поважності причин неявки учасника справи у судове засідання

Судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍42👏1