Ознака особливої зухвалості при вчиненні хуліганства (ст. 296 КК)
За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Тобто для кваліфікації злочинних дій за ознакою особливої зухвалості достатньо лише встановленого судом факту заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілому. А тому висновок місцевого суду про те, що в винуватих осіб не було хуліганства за ознакою особливої зухвалості, оскільки їх дії не призвели до знищення чи пошкодження майна, зриву масового заходу чи тимчасового припинення нормальної діяльності організації, слід визнати помилковим. Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Тобто для кваліфікації злочинних дій за ознакою особливої зухвалості достатньо лише встановленого судом факту заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілому. А тому висновок місцевого суду про те, що в винуватих осіб не було хуліганства за ознакою особливої зухвалості, оскільки їх дії не призвели до знищення чи пошкодження майна, зриву масового заходу чи тимчасового припинення нормальної діяльності організації, слід визнати помилковим. Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍1
Наявність ознак особливої зухвалості при вчиненні хуліганства (ст. 296 КК)
Про наявність ознак особливої зухвалості свідчать: місце скоєння кримінального правопорушення, яке є громадським; наявність під час події навколо великої кількості сторонніх громадян, на яких засуджена особа взагалі не звертала увагу; підтверджені факти нахабного поводження, буйства, бешкетування (крики) засудженої особи, поєднані з насильством.
📄 Постанова, 16/08/2022, 274/4366/18, Злочини проти громадського порядку та моральності, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про наявність ознак особливої зухвалості свідчать: місце скоєння кримінального правопорушення, яке є громадським; наявність під час події навколо великої кількості сторонніх громадян, на яких засуджена особа взагалі не звертала увагу; підтверджені факти нахабного поводження, буйства, бешкетування (крики) засудженої особи, поєднані з насильством.
📄 Постанова, 16/08/2022, 274/4366/18, Злочини проти громадського порядку та моральності, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Обставини, які враховуються при кваліфікації дій осіб як хуліганство (ст. 296 КК). Відсутність виняткового цинізму при вчиненні хуліганства
Під час юридичної оцінки протиправних дій повинні бути з’ясовані: природа взаємин, які склалися між обвинуваченим та потерпілим; причина виникнення діяння; час, обстановка та обставини, за яких відбувався перебіг посягання; характер та динаміка дій винних осіб; характер наслідків та причинний зв’язок між ними та протиправними діями. Так, у судовому засіданні було встановлено, що засуджені й потерпілий між собою не були знайомі, в особистих неприязних стосунках не перебували, поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень був малозначний привід (відмова надати цигарку). Протиправні дії було вчинено у вечірній час поблизу приміщення центру позашкільної роботи, де на той момент перебувала група неповнолітніх, у присутності яких засуджені наносили неповнолітньому потерпілому тілесні ушкодження. Тобто фактично їх дії були направлені на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю, що виразилася у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження потерпілого. Ця неповага була очевидною й для свідків неповнолітніх, які в судовому засіданні стверджували, що, на їх думку, обвинувачені вчинили зазначені дії з метою полякати неповнолітніх та удати з себе «крутих». Про наявність у діях обвинувачених такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину групою осіб, свідчить узгодженість їх дій, оскільки після того, як один з обвинувачених вдарив потерпілого, другий – вийшов із машини та в свою чергу також мовчки безпідставно завдав потерпілому удар. Водночас визнання засуджених винними у вчиненні хуліганських дій з винятковим цинізмом не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи. Під винятковим цинізмом слід розуміти зневагу нормами суспільної моральності, наприклад, груба непристойність, прояв безсоромності, знущання над хворими, старими особами тощо.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Під час юридичної оцінки протиправних дій повинні бути з’ясовані: природа взаємин, які склалися між обвинуваченим та потерпілим; причина виникнення діяння; час, обстановка та обставини, за яких відбувався перебіг посягання; характер та динаміка дій винних осіб; характер наслідків та причинний зв’язок між ними та протиправними діями. Так, у судовому засіданні було встановлено, що засуджені й потерпілий між собою не були знайомі, в особистих неприязних стосунках не перебували, поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень був малозначний привід (відмова надати цигарку). Протиправні дії було вчинено у вечірній час поблизу приміщення центру позашкільної роботи, де на той момент перебувала група неповнолітніх, у присутності яких засуджені наносили неповнолітньому потерпілому тілесні ушкодження. Тобто фактично їх дії були направлені на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю, що виразилася у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження потерпілого. Ця неповага була очевидною й для свідків неповнолітніх, які в судовому засіданні стверджували, що, на їх думку, обвинувачені вчинили зазначені дії з метою полякати неповнолітніх та удати з себе «крутих». Про наявність у діях обвинувачених такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину групою осіб, свідчить узгодженість їх дій, оскільки після того, як один з обвинувачених вдарив потерпілого, другий – вийшов із машини та в свою чергу також мовчки безпідставно завдав потерпілому удар. Водночас визнання засуджених винними у вчиненні хуліганських дій з винятковим цинізмом не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи. Під винятковим цинізмом слід розуміти зневагу нормами суспільної моральності, наприклад, груба непристойність, прояв безсоромності, знущання над хворими, старими особами тощо.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Необов’язковість отримання дозволу на проведення обшуку елементів чи конструкції житла чи іншого володіння у разі наявності дозволу на проведення обшуку житла
Зовнішні конструкції будинку (як-от водостічні труби) та частини подвір’я (наприклад, насипи піску в цій справі) є не окремим майном, а складовою житла чи іншого володіння особи і не потребують окремої ухвали слідчого судді про дозвіл на їх обшук. Надання дозволу на обшук житла та іншого володіння особи охоплює інші елементи чи конструкції такого житла чи іншого володіння.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Зовнішні конструкції будинку (як-от водостічні труби) та частини подвір’я (наприклад, насипи піску в цій справі) є не окремим майном, а складовою житла чи іншого володіння особи і не потребують окремої ухвали слідчого судді про дозвіл на їх обшук. Надання дозволу на обшук житла та іншого володіння особи охоплює інші елементи чи конструкції такого житла чи іншого володіння.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤1👍1
Проведення НСРД слідчим або з залученням до їх проведення інших осіб. Допустимість протоколів НСРД, зокрема, таких, які містять окремі недоліки
Слідчий може проводити НСРД самостійно, спільно з уповноваженими оперативними підрозділами, залучати до їх проведення інших осіб, а також доручати їх проведення уповноваженим оперативним підрозділам, що кореспондується з ч. 6 ст. 246 КПК. Якщо результати проведення НСРД зафіксовані на оптичних носіях, долучених до протоколів, та викладені в окремих процесуальних документах, у яких детально наведено зміст розмов, такі протоколи НСРД складені з дотриманням вимог процесуального закону. Окремі недоліки в складанні протоколів, зокрема відсутність даних про особу, яка проводила НСРД, часу їх закінчення, маршрут особи, на яку встановлено спеціальне обладнання для спостереження, не свідчать про недопустимість протоколів.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Слідчий може проводити НСРД самостійно, спільно з уповноваженими оперативними підрозділами, залучати до їх проведення інших осіб, а також доручати їх проведення уповноваженим оперативним підрозділам, що кореспондується з ч. 6 ст. 246 КПК. Якщо результати проведення НСРД зафіксовані на оптичних носіях, долучених до протоколів, та викладені в окремих процесуальних документах, у яких детально наведено зміст розмов, такі протоколи НСРД складені з дотриманням вимог процесуального закону. Окремі недоліки в складанні протоколів, зокрема відсутність даних про особу, яка проводила НСРД, часу їх закінчення, маршрут особи, на яку встановлено спеціальне обладнання для спостереження, не свідчать про недопустимість протоколів.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤2👨💻1
Обґрунтованість повідомлення про підозру у разі відсутності в ньому детального опису заподіяних тілесних ушкоджень потерпілому
Відсутність у повідомленні про підозру про вчинення злочину детального опису заподіяних тілесних ушкоджень потерпілому не вказує на його необґрунтованість, оскільки деталізацію цих ушкоджень можливо відобразити лише після отримання висновку судово-медичної експертизи.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Відсутність у повідомленні про підозру про вчинення злочину детального опису заподіяних тілесних ушкоджень потерпілому не вказує на його необґрунтованість, оскільки деталізацію цих ушкоджень можливо відобразити лише після отримання висновку судово-медичної експертизи.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Врахування судом інформації, розміщеної на офіційному сайті СБУ у разі відсутності можливості отримання документального підтвердження факту смерті при закритті кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК
При закритті кримінального провадження у зв'язку зі смертю обвинуваченого на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК за відсутності можливості отримання документального підтвердження факту смерті суд може враховувати інформацію, розміщену на офіційному сайті СБУ.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
При закритті кримінального провадження у зв'язку зі смертю обвинуваченого на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК за відсутності можливості отримання документального підтвердження факту смерті суд може враховувати інформацію, розміщену на офіційному сайті СБУ.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤1
Громадський порядок як об’єкт хуліганства (ст. 296 КК)
Об’єктом захисту ст. 296 КК є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров’я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об’єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об’єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Об’єктом захисту ст. 296 КК є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров’я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об’єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об’єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍2❤1
Неможливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) у разі вчинення хуліганства (ч. 1 ст. 296 КК)
Зважаючи на те, що безпосереднім об’єктом хуліганства є саме громадський порядок, а спричинена конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об’єкт, звільнення особи від кримінальної відповідальності в зв’язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Зважаючи на те, що безпосереднім об’єктом хуліганства є саме громадський порядок, а спричинена конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об’єкт, звільнення особи від кримінальної відповідальності в зв’язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Громадський порядок як об’єкт хуліганства (ст. 296 КК)
Об’єктом захисту ст. 296 КК є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, який відображається у безпечності громадського спокою, охороні здоров’я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об’єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
📄 Постанова, 16/08/2022, 274/4366/18, Злочини проти громадського порядку та моральності, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Об’єктом захисту ст. 296 КК є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, який відображається у безпечності громадського спокою, охороні здоров’я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об’єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
📄 Постанова, 16/08/2022, 274/4366/18, Злочини проти громадського порядку та моральності, Касаційний кримінальний суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Хуліганство (ст. 296 КК) в діях особи, яка, перебуваючи у житлі, безпричинно здійснила постріли зі зброї у вхідні двері власної квартири
Характер, послідовність та спрямованість дій особи, яка під час воєнного стану, безпричинно з належної їй мисливської нарізної зброї здійснила вісім пострілів у вхідні двері власної квартири, чим створила небезпеку для жителів сусідніх квартир і пошкодила кулями стіни коридору загального користування, свідчить про те, що ці дії були направлені на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю, вчинені із застосуванням вогнепальної зброї, що виражалася у прагненні показати свою зневагу до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил і норм поведінки.За таких обставин у діях особи наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Характер, послідовність та спрямованість дій особи, яка під час воєнного стану, безпричинно з належної їй мисливської нарізної зброї здійснила вісім пострілів у вхідні двері власної квартири, чим створила небезпеку для жителів сусідніх квартир і пошкодила кулями стіни коридору загального користування, свідчить про те, що ці дії були направлені на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю, вчинені із застосуванням вогнепальної зброї, що виражалася у прагненні показати свою зневагу до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил і норм поведінки.За таких обставин у діях особи наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Відмежування грубого порушення громадського порядку (ст. 296 КК) від відстоювання права виходу з спеціально відведеного місця для тримання арештованих осіб
Про свідоме бажання особи саме порушити громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, а не відстоювати свої права у спосіб самостійного виходу з спеціально відведеного місця для тримання арештованих осіб свідчить зухвала та агресивна поведінка особи в ході розгляду клопотання про продовження йому строку тримання під вартою, відсутність заявленого останнім чи його захисником в порядку, передбаченому КПК, клопотання про звільнення підозрюваного з металевої клітки, а також наявність у особи можливості відстоювати свої права та інтереси у передбачений законом спосіб.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про свідоме бажання особи саме порушити громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, а не відстоювати свої права у спосіб самостійного виходу з спеціально відведеного місця для тримання арештованих осіб свідчить зухвала та агресивна поведінка особи в ході розгляду клопотання про продовження йому строку тримання під вартою, відсутність заявленого останнім чи його захисником в порядку, передбаченому КПК, клопотання про звільнення підозрюваного з металевої клітки, а також наявність у особи можливості відстоювати свої права та інтереси у передбачений законом спосіб.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤1
Склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-1 КК, у разі поширення на незаблокованій сторінці в мережі «Facebook» дописів із символікою комуністичного тоталітарного режиму
Якщо власник сторінки в мережі «Facebook» не обмежив доступ до неї, то інформація на цій сторінці є загальнодоступною для необмеженого кола осіб, тому поширення користувачем на цій сторінці дописів із символікою комуністичного тоталітарного режиму може утворювати склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-1 КК.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Якщо власник сторінки в мережі «Facebook» не обмежив доступ до неї, то інформація на цій сторінці є загальнодоступною для необмеженого кола осіб, тому поширення користувачем на цій сторінці дописів із символікою комуністичного тоталітарного режиму може утворювати склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-1 КК.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👨💻1
Відсутність порушення права на захист у разі перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у скляній кабіні в залі судових засідань, а не поруч із захисником
Перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у скляній кабіні в залі судових засідань, а не поруч із захисником за межами кабіни, не порушує його право на захист .
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у скляній кабіні в залі судових засідань, а не поруч із захисником за межами кабіни, не порушує його право на захист .
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Обставини, які свідчать про відсутність порушення порядку визначення судді для розгляду справи в розумінні положень ч. 3 ст. 35 КПК і втручання у процедуру автоматизованого розподілу
Передача кримінального провадження з одного територіального підрозділу (судової палати) до іншого територіального підрозділу (судової палати) в межах апеляційного суду одного апеляційного округу не є порушенням порядку визначення судді для розгляду справи в розумінні положень ч. 3 ст. 35 КПК і підставою для передачі кримінального провадження до касаційного суду для визначення підсудності в порядку ст. 34 КПК. Повторна передача справи відповідальною особою суду на автоматизований розподіл після задоволення самовідводів та відводів суддів не є втручанням у процедуру автоматизованого розподілу.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Передача кримінального провадження з одного територіального підрозділу (судової палати) до іншого територіального підрозділу (судової палати) в межах апеляційного суду одного апеляційного округу не є порушенням порядку визначення судді для розгляду справи в розумінні положень ч. 3 ст. 35 КПК і підставою для передачі кримінального провадження до касаційного суду для визначення підсудності в порядку ст. 34 КПК. Повторна передача справи відповідальною особою суду на автоматизований розподіл після задоволення самовідводів та відводів суддів не є втручанням у процедуру автоматизованого розподілу.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Самостійні та процесуально незалежні у своїй діяльності установи Експертної служби МВС
Установи Експертної служби МВС (Державний науково-дослідний експертнокриміналістичний центр МВС та Київський науково-дослідний експертнокриміналістичний центр МВС), а також органи Національної поліції України (орган досудового розслідування) хоча і входять до структурних підрозділів органів МВС і підпорядковуються МВС, однак є самостійними та процесуально незалежними у своїй діяльності.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Установи Експертної служби МВС (Державний науково-дослідний експертнокриміналістичний центр МВС та Київський науково-дослідний експертнокриміналістичний центр МВС), а також органи Національної поліції України (орган досудового розслідування) хоча і входять до структурних підрозділів органів МВС і підпорядковуються МВС, однак є самостійними та процесуально незалежними у своїй діяльності.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤2👍1
Позасудова процедура здійснення страхового відшкодування шкоди майну, здоров’ю та життю людини, завданої ДТП
Порядок звернення потерпілого чи іншої особи до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, обов’язковим у розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування. Обов’язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, обумовлений не порушенням певного договірного зобов’язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров’ю та життю людини.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Порядок звернення потерпілого чи іншої особи до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, обов’язковим у розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування. Обов’язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, обумовлений не порушенням певного договірного зобов’язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров’ю та життю людини.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍2❤1
Необов’язковість виділення в окреме провадження одного з епізодів перед закриттям кримінального провадження щодо іншого епізоду у цьому ж провадженні.
У ст. 217 КПК не встановлено обов’язку перед закриттям провадження щодо одного з епізодів у рамках одного й того ж кримінального провадження попередньо здійснювати його виділення в окреме провадження. Також не заборонено змінювати відомості про правову кваліфікацію дій особи в ЄРДР без закриття провадження за вже існуючою кваліфікацією.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
У ст. 217 КПК не встановлено обов’язку перед закриттям провадження щодо одного з епізодів у рамках одного й того ж кримінального провадження попередньо здійснювати його виділення в окреме провадження. Також не заборонено змінювати відомості про правову кваліфікацію дій особи в ЄРДР без закриття провадження за вже існуючою кваліфікацією.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤1👍1
Проведення впізнання речі за її фотокартками та допустимість отриманого доказу
Хоча у ст. 229 КПК прямо не передбачена можливість проведення впізнання речі за її фотокартками, проте закон не містить прямої заборони для цього. Потреба в такому впізнанні може бути зумовлена відсутністю самої речі на час проведення слідчої (розшукової) дії, але важливістю для розслідування отриманих у ході її проведення результатів. За умови дотримання загальних процесуальних правил пред'явлення речі для впізнання таке впізнання речі за фотокартками не зумовлює визнання цього доказу недопустимим.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Хоча у ст. 229 КПК прямо не передбачена можливість проведення впізнання речі за її фотокартками, проте закон не містить прямої заборони для цього. Потреба в такому впізнанні може бути зумовлена відсутністю самої речі на час проведення слідчої (розшукової) дії, але важливістю для розслідування отриманих у ході її проведення результатів. За умови дотримання загальних процесуальних правил пред'явлення речі для впізнання таке впізнання речі за фотокартками не зумовлює визнання цього доказу недопустимим.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤4👍2🔥1
Щодо визнання права власності на спадкове майно за відсутності доказів набуття спадкодавцем права власності
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не може підтверджувати право власності спадкодавця на нерухомість, якщо державна реєстрація прав проведена після смерті спадкодавця на підставі фіктивного судового рішення. Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте право. Спадкоємець не може набути право власності в порядку спадкування на майно, яке спадкодавець не набув у встановленому законом порядку за життя.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не може підтверджувати право власності спадкодавця на нерухомість, якщо державна реєстрація прав проведена після смерті спадкодавця на підставі фіктивного судового рішення. Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте право. Спадкоємець не може набути право власності в порядку спадкування на майно, яке спадкодавець не набув у встановленому законом порядку за життя.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍1
Щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини через необґрунтованість поважності причин пропуску
Перебування за кордоном та карантинні обмеження самі по собі не є поважними причинами, якщо спадкоємець не довів об'єктивну неможливість звернення до консульських установ, подання заяви поштою або електронним повідомленням. Суд відмовляє у визначенні додаткового строку, якщо спадкоємець не надав доказів існування непереборних перешкод для своєчасного прийняття спадщини та проявив пасивну поведінку щодо реалізації спадкових прав.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Перебування за кордоном та карантинні обмеження самі по собі не є поважними причинами, якщо спадкоємець не довів об'єктивну неможливість звернення до консульських установ, подання заяви поштою або електронним повідомленням. Суд відмовляє у визначенні додаткового строку, якщо спадкоємець не надав доказів існування непереборних перешкод для своєчасного прийняття спадщини та проявив пасивну поведінку щодо реалізації спадкових прав.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤3👍1