Про строк приведення постанов Уряду у відповідність до змін у законодавстві

Розділи «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05 квітня 2018 року № 2397-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби» та Закону України від 30 березня 2021 року №1357-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку»та розділи «Прикінцеві положення» Закону України від 15 березня 2022 року № 2122-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» та Закону України від 01 квітня 2022 року № 2169-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян» містили норму зобов`язального характеру щодо Уряду, а саме у шестимісячний/місячний строк привести у відповідність свої нормативно-правові акти до змін у законодавстві (зокрема до змін у статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», на виконання якої і була прийнята постанова КМУ № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу),Приписи абзацу 2 пункту 1 параграфу 32 Регламенту Кабінету Міністрів України, яким установлено правила розроблення проєкту акта, не повинні змінювати часові обмеження у процедурі його прийняття, установлені безпосередньо Законом.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про визнання наказу злочинним або незаконним для відмови від його виконання поліцейським

Під злочинним наказом слід розуміти таке розпорядження керівника, виконання якого утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України. Такий наказ за своїм змістом вимагає від підлеглого вчинення дій, що прямо порушують кримінальний закон. Виконання такого наказу є кримінально караним, а тому поліцейський не лише має право, а й зобов`язаний відмовитись від його виконання, незалежно від будь-яких обставин.Під явно незаконним наказом слід розуміти таке розпорядження, протиправність якого є очевидною, однозначною та не потребує спеціальних юридичних знань для її усвідомлення. Йдеться про наказ, що прямо суперечить нормативно визначеним повноваженням поліцейського, службовій присязі, основним правам і свободам громадян або вимагає вчинення дій, які явно виходять за межі закону. Його протиправність є настільки очевидною, що поліцейський повинен самостійно усвідомити недопустимість його виконання.Іншими словами, критерій «очевидності» незаконності полягає в тому, що для усвідомлення протиправності такого наказу не потрібно проводити складного правового аналізу чи звертатися до спеціальних норм: незаконність випливає безпосередньо зі змісту наказу та загальновідомих вимог закону.Для визначення наказу злочинним або явно незаконним, у розумінні статті 8 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» та статті 5 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», має бути встановлено очевидну (для усвідомлення протиправності такого наказу. Не потрібно проводити складного правового аналізу чи звертатися до спеціальних норм: незаконність випливає безпосередньо зі змісту наказу та загальновідомих вимог закону) протиправність, що проявляється у вимозі вчинити дії, які суперечать закону, службовій присязі або утворюють склад кримінального правопорушення, а у разі наполягання на його виконанні - підтверджено факт письмового повідомлення керівництва про цю обставину.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про підстави закінчення виконавчого провадження: у зв’язку з виконанням рішення, та визнанням виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню

Визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, і фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження і їх одночасне застосування є неможливим. У зв’язку з цим закінчення виконавчого провадження з підстави фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом унеможливлює закінчення виконавчого провадження з підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавче провадження не може бути розпочате знову.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки як підставу для дисциплінарного стягнення

Відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки є підставою для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. Відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки є відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю в повідомленні про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки; безпідставне ненадання або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю; ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим; безпідставна відмова арбітражного керуючого в доступі комісії та інших осіб на територію, до будівель, споруд та інших приміщень боржника (банкрута) у випадках, передбачених Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, або до приміщення контори (офісу) арбітражного керуючого.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про припинення державної служби при досягненні 65-річного віку та дискреційне право суб'єкта призначення на її продовження

Положення пункту 7 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» щодо припинення державної служби у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку є імперативним та у разі неприйняття суб'єктом призначення рішення про продовження строку перебування на державній службі є безумовною підставою для звільнення такої особи у визначену дату. Продовження граничного віку перебування на державній службі є правом суб'єкта призначення, а не його обов'язком. Потребу державної служби у конкретному державному службовцеві, який досяг 65-річного віку, визначає суб'єкт призначення. При цьому, бажання особи продовжити службу після досягнення нею 65-річного віку не є достатньою підставою для продовження державної служби після досягнення особою граничного віку перебування на службі.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про строк звернення до суду з позовними вимогами щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю

Законодавство не встановлює форми інформування роботодавцем працівника про складові нарахованих і виплачених сум заробітної плати, а тому суд, при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду, повинен, крім іншого, з’ясовувати таку форму повідомлення, що буде відповідати дотриманню принципу офіційності в адміністративному судочинстві. Таким чином, для встановлення дат, з якими частина перша статті 233 КЗпП України пов’язує початок обчислення строку звернення до суду з позовними вимогами, суд повинен з’ясувати, чи виконав відповідач передбачений статтею 110 КЗпП України обов’язок щодо позивача (якщо так, то в якій формі), та коли позивач набув документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум грошового забезпечення за кожен місяць зазначених періодів.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про право на додаткову винагороду військовослужбовців

При вирішенні питання про право на додаткову винагороду військовослужбовців слід застосовувати той наказ, який діяв у спірний період, і враховувати воєнні реалії, оскільки навіть звичайні службові завдання в умовах бойової обстановки можуть становити фактичну участь у бойових діях. Навіть дії, які в мирний час могли б вважатися складовою звичайної оперативно-службової діяльності (наприклад, «вогнева засідка» чи «спостережний пункт»), у контексті збройної агресії можуть становити безпосередню участь у бойових діях або заходах. Тому формальна відсутність «повного пакета документів» не може бути підставою для відмови у виплаті, якщо наявні докази свідчать про фактичне виконання бойових завдань.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про врахування специфіки виконання завдань військовослужбовцем під час бойових дій при визначенні розміру його винагороди

В умовах воєнного стану аналіз виконуваних військовослужбовцем завдань не можна проводити виключно на підставі Положення про відділ прикордонної служби, адже воно не враховує специфіку виконання таких завдань під час бойових дій. Якщо в мирний час певне завдання може виглядати як складова звичайної «оперативно-службової діяльності», то в контексті відсічі збройної агресії воно може означати безпосередню участь у бойових діях або заходах. Тому висновки про те, що виконання завдання «вогнева засідка» належить лише до службових обов`язків військовослужбовця і не дає права на збільшену винагороду, є необґрунтованими, оскільки вони не враховують специфіку виконання таких завдань позивачем в умовах воєнного стану.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про тягар доказування при оскарженні висновків службового розслідування

Задля спростування висновків службового розслідування щодо відсутності на службі, які підтверджуються документально, зокрема актами та показаннями відповідних осіб, сторона у справі, яка не погоджується з такою оцінкою обставин, має не лише їх заперечити та вказати власні доводи, але і підтвердити їх належними та допустимими доказами.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про обов’язок суб’єктів господарювання контролювати відповідність продукції, яку вони мають намір розповсюджувати, встановленим вимогам

Саме суб`єкти господарювання, зокрема розповсюджувачі, а не органи ринкового контролю, повинні контролювати відповідність продукції, яку вони мають намір розповсюджувати, встановленим вимогам, і, у разі невідповідності, не брати продукцію до розповсюдження та інформувати про це постачальника, імпортера та виробника. Розповсюджувач, який отримав рішення про усунення формальної невідповідності та приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, повинен інформувати суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання (постачальника, імпортера, виробника) про порушення вимог закону з тим, щоб такі порушення було виправлено та враховано на майбутнє. Органи ринкового контролю лише контролюють належне виконання обов`язків суб`єктів господарювання щодо забезпечення якості нехарчової продукції.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про обов’язок Міністерства юстиції України враховувати всі наявні докази з метою забезпечення повноти, обґрунтованості та вмотивованості рішення, ухваленого за результатами камеральної перевірки

Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних Державного реєстру прав і Міністерство юстиції України не має обов’язку витребувати будь-які інші документи, яких у цьому реєстрі нема, це не звільняє контролюючий орган від обов’язку забезпечити повне, всебічне та об’єктивне з’ясування усіх обставин, що впливають на ухвалення рішення, прийняте за результатами перевірки. Заради досягнення мети перевірки та встановлення повноти її обставин Мінюст не обмежений лише електронними документами, які містяться в реєстрі, тим більше, якщо наявні паперові реєстраційні документи, які були підставою для державної реєстрації прав, і мають додаткове вагоме значення для встановлення порушень державного реєстратора та обрання йому заходу реагування на ці порушення як міру відповідальності за вчинені порушення.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про наслідки відсутності підпису посадової особи органу охорони культурної спадщини в акті стану збереження об’єкта культурної спадщини

Відсутність у відповідному акті підпису посадової особи органу охорони культурної спадщини як окремий недолік не може бути безумовною підставою для визнання його таким, що містить недостовірні відомості. Подальше рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку об’єктів культурної спадщини м. Києва приймається тим самим органом охорони культурної спадщини, що за умови невідповідності облікової документації встановленим вимогам може відмовити у занесенні об’єкта культурної спадщини до відповідного Переліку, а відомості, які мають бути зазначені в акті стану збереження, як то: загальний стан об’єкта, стислий опис стану, збереження автентичності об’єкта тощо, фіксуються з урахуванням фактичного стану збереження об’єкта, що за відсутності формального підпису посадової особи органу охорони культурної спадщини не може вплинути на вирішення питання відповідності об’єкта критеріям культурної спадщини, то допущене процедурне порушення у вигляді відсутності в акті стану збереження підпису посадової особи органу охорони культурної спадщини не могло вплинути на правильність відповідного рішення.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про обмеження виплат за рахунок резервного фонду

Кошти з резервного фонду державного бюджету мають особливе призначення, мету та ціль, виділяються виключно для виплати додаткової винагороди та грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу цивільного захисту, а також оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів, а не для працівників, які виконували обов’язки/забезпечували діяльність підрозділу, в залежності від обсягу виконуваних робіт, навантаження, відповідальності, оскільки такі працівники мали право на виплату премії за рахунок інших коштів.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про обчислення строку звернення прокурора до суду у справах, пов’язаних із видачею спеціальних дозволів на користування надрам

Початок перебігу строку для звернення прокурора до суду слід пов`язувати з моментом, коли він об`єктивно отримав достатні матеріали, що підтверджують ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень. Прокурор не є суб`єктом правовідносин у сфері користування надрами та не володіє постійним доступом до інформації про всі рішення Державної служби геології та надр України та пов`язані рішення інших суб`єктів, а отже, не може вважатися таким, що автоматично знає про особливості кожного виданого спеціального дозволу чи його продовження тощо. Фактична обізнаність прокурора про наявність підстав для звернення до адміністративного суду виникає лише тоді, коли внаслідок реалізації своїх повноважень, визначених законом, він отримує достатню сукупність даних, які дозволяють ідентифікувати порушення публічного інтересу і підтвердити його документально.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про обов’язок органу Пенсійного фонду забезпечити подальшу реалізацію права особи на отримання пенсії у випадку повернення банком коштів у зв’язку з некоректними реквізитами одержувача (пенсіонера)

Повернення банком коштів у зв’язку з некоректними реквізитами одержувача (пенсіонера) не звільняє орган Пенсійного фонду від активного процесуального обов’язку забезпечити подальшу реалізацію права особи на отримання пенсії. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, покладає на орган Пенсійного фонду не лише обов`язок формального прийняття заяви, але й обов`язок здійснити її розгляд, що, у випадку подання заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, включає: перевірку правильності оформлення заяви та документів; аналіз реквізитів, у тому числі банківського рахунку; встановлення відповідності документів вимогам законодавства; витребування у заявника додаткових відомостей у випадку виявлення розбіжностей або недоліків; ухвалення мотивованого рішення за результатами розгляду.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ

Відповідно до пункту 200.15 Податкового кодексу України в разі оскарження контролюючим органом суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість її виплата зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням. Після набрання рішенням суду законної сили, якщо воно ухвалене на користь платника податку, сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та підлягає відображенню в Реєстрі заяв про повернення сум бюджетного відшкодування наступного робочого дня (підпункти 200.12, 200.13 ПК України). Казначейство України зобов’язане перерахувати узгоджену суму платнику податку протягом п’яти операційних днів з дня її відображення в Реєстрі. У разі порушення встановленого строку відшкодування податку на додану вартість на суму заборгованості автоматично нараховується пеня в розмірі 120 % облікової ставки Національного банку України, чинної на момент виникнення пені, — без будь-яких винятків (пункт 200.23 ПК України).

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про відповідальність за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань незалежно від причин прострочення

Факт несвоєчасної сплати податкових зобов’язань сам по собі вказує на порушення встановленого Податковим кодексом України обов’язку, попри причини, які зумовили таке порушення. Відповідно до приписів статті 126 Податкового кодексу України закон не містить положень, які б установлювали можливість звільнення платника від відповідальності за несвоєчасну сплату зобов’язань у разі наявності «поважних» чи «об’єктивних» причин. Норми Податкового кодексу України встановлюють безумовний обов’язок платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати податки та збори. У разі невиконання або неналежного виконання цього обов’язку контролюючий орган зобов’язаний застосувати до платника визначені законом фінансові санкції (штрафи), незалежно від суб’єктивних обставин чи причин прострочення.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про початок перебігу строку звернення до адміністративного суду

За загальним правилом, перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з моменту виникнення права на адміністративний позов. Незнання про порушення своїх прав, зумовлене байдужим ставленням до них або небажанням з’ясувати відповідні обставини, не може бути поважною причиною пропущення строку звернення до суду.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про визначення митної вартості

Митна вартість товару використовується лише з метою митного оподаткування товарів під час їх ввезення на митну територію України та для ведення митної статистики. Якщо товари підлягають реалізації за ціною, що перевищує контрактну (фактурну), але є нижчою за митну вартість, то базу оподаткування ПДВ визначають, зважаючи на фактичну (продажну) вартість товару, а не митну вартість. Жодна норма чинного законодавства не встановлює, що митна вартість товару, визначена під час його ввезення, є або прирівняна до звичайної ціни з метою оподаткування операцій щодо його подальшого постачання на митній території України.Отже, для операцій з постачання товарів на митній території України, які раніше були ввезені платником, база оподаткування визначається за загальним правилом, встановленим пунктом 188.1 Податкового кодексу України, — на підставі договірної (контрактної) вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування митної вартості.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Недійсність передачі земель водного фонду у приватну власність та їх витребування

Земельні ділянки водного фонду, розташовані в межах прибережної захисної смуги водних об'єктів загальнодержавного значення, не можуть передаватись у приватну власність громадян. Розпорядження про передачу таких ділянок у приватну власність та видані державні акти суперечать земельному та водному законодавству і є недійсними. Встановлення факту належності земельних ділянок до земель водного фонду є підставою для їх витребування на користь держави з незаконного володіння приватних осіб.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо права спадкоємця на витребування самочинної прибудови, зареєстрованої на підставі недостовірних документів

Якщо об'єкт самочинного будівництва є прибудовою до квартири спадкодавця, зареєстрованою іншою особою на підставі недостовірних документів після смерті власника, спадкоємець має право витребувати цей об'єкт з незаконного володіння. Подальше відчуження такого майна не перешкоджає його витребуванню навіть від добросовісного набувача, оскільки реєстрація відбулася на підставі недостовірної інформації.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android