Правові позиції Верховного Суду (ПП-ВС)
11.4K subscribers
44 photos
5 videos
11 files
7.54K links
Збираємо та публікуємо нові правові позиції Верховного Суду
Download Telegram
Щодо визначення об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовий збір у разі відсутності факту нарахування орендної плати згідно з договорами з фізичними особами за 2023 рік

Положення Податкового кодексу України не закріплюють оподаткування доходів, які фактично не було нараховано / виплачено найманим працівникам, коли земельні ділянки перебували на території активних бойових дій. Дія Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 не поширюється на доходи згідно з договорами оренди (відповідно до пункту 3). Достатньою правовою підставою для застосування податкової пільги є ідентифікація конкретних земельних ділянок із фіксацією кадастрових номерів і визначення строку дії пільги впродовж усього 2023 року відповідним рішенням органу місцевого самоврядування на підставі заяви платника. Законодавство не встановлює інших умов або підстав для ухвалення відповідним органом місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації рішення про надання податкових пільг, окрім заяви платника про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами. Інформацію про ухвалене рішення обов’язково надають контрольному органу. Якщо станом на час перевірки діяла податкова пільга, встановлена на рівні законодавства та локального нормативного акта органу місцевого самоврядування, то не можна нараховувати мінімальне податкове зобов’язання. Керуючись вимогами пункту 168.1 статті 168 та пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий агент нараховує, утримує та сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у разі фактичного нарахування або виплати доходу. Відсутність факту нарахування орендної плати згідно з договорами з фізичними особами за 2023 рік унеможливлює визначення об’єкта оподаткування, а отже, виникнення податкового зобов’язання.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
4👍1
Забезпечення позову у спорах щодо стягнення безготівкових коштів з підприємств, які забезпечують функціонування централізованої системи холодного водопостачання та водовідведення для населення

Вжиття заходів забезпечення позову є правомірним у разі відповідності вимогам статей 150–151 КАС України, без порушення балансу інтересів сторін, у межах заявлених вимог, з обґрунтуванням потреби захистити права особи до завершення розгляду справи по суті. Заходи забезпечення позову мають відповідати принципам процесуальної пропорційності, обґрунтованості, адекватності та правової визначеності, а також бути спрямованими на запобігання завданню шкоди публічним інтересам у контексті забезпечення базових потреб населення або функціонування об’єкта критичної інфраструктури в умовах воєнного стану. У разі невжиття заходів забезпечення позову, на ймовірне завдання значної шкоди як інтересам позивача, так і публічним інтересам може вказувати сукупність таких факторів, як-от: наявність заборгованості держави перед платником у зв’язку з регульованими тарифами; ведення діяльності на території, що належить до зони бойових дій; загрозливий вплив заходів стягнення на безперервність надання життєво необхідних послуг; відсутність належного державного фінансування. Усі ці фактори у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що стягнення безготівкових коштів у безспірному порядку без попередньої оцінки правомірності відповідного рішення контрольного органу могло б об’єктивно призвести до суттєвих перешкод у забезпеченні безперервного надання життєво важливих послуг, а також до значного ускладнення подальшого поновлення порушеного права.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
2
Значення суб'єктного складу сторін забезпечувального правочину для визначення юрисдикції

До юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, якщо сторонами основного зобов’язання є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці. Суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍1
Вплив відсутності договірних відносин між іпотекодержателем і власником майна на предметну юрисдикцію

Відсутність між позивачем та відповідачем будь-яких прямих договірних відносин, у тому числі щодо забезпечення виконання основного (кредитного) зобов’язання, не змінює належності спору до господарського судочинства, оскільки специфіка забезпечувальних правовідносин визначається суб’єктним складом сторін основного зобов’язання.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍1
Неповідомлення про дату проголошення рішення не розцінюється як порушення права особи на участь у розгляді справи та не є підставою для його скасування

У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.Водночас норми ГПК України не встановлюють правових наслідків у вигляді скасування судового рішення у випадку відсутності такого повідомлення.Процесуальний закон не покладає на суд обов’язку забезпечити присутність сторін під час проголошення судового рішення, а лише передбачає право учасників бути присутніми у цьому засіданні. Отже, неповідомлення особи про дату та час проголошення рішення не може розцінюватися як порушення її права на участь у розгляді справи та не є підставою для скасування судового рішення в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍1
Призначення та виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі з 01 грудня 2023 року

Із 01 грудня 2023 року допомога не призначається/не виплачується на сім’ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо, зокрема, особа з числа членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. грн. У той же час умовою, за якої особам/сім’ям, які є отримувачами допомоги відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20 березня 2022 року № 332, може бути продовжено її виплата ще на один шестимісячний період, є їх відповідність критеріям, в тому числі й щодо відсутності означеної вище суми коштів (100 тис. грн. і більше) на депозитному банківському рахунку (рахунках) у осіб з числа членів сім’ї/уповноваженої особи.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
2
Про здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти

Здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти розпочинається з моменту зарахування особи до відповідного навчального закладу та закінчується у момент її відрахування з нього у зв’язку з успішним виконанням освітньої програми та врученням передбаченого законом документа про вищу освіту, зокрема, диплома бакалавра встановленого зразка. Тому продовження навчання за бакалаврським рівнем вищої освіти особою, яка має лише повну загальну середню освіту і жоден документ про вищу освіту раніше не отримувала, в іншому вищому навчальному закладі з того ж самого курсу, з якого вона була відрахована з попереднього навчального закладу, за тією ж спеціальністю і освітньою програмою – не може вважатись повторним здобуттям вищої освіти й, незалежно від тривалості та перерв у навчанні, не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні частини другої статті 10 Закону України «Про освіту».

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍114
Про строк подання заяви платника про списання недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Відмова податкового органу розглянути заяву платника про списання недоїмки з єдиного внеску з підстав пропущення строку її подання є протиправною, оскільки пункт 9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не встановлює строку подання такої заяви, а визначає лише строк для подання необхідних документів, якщо їх не було подано раніше.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
1
Неприпустимість відмови в бюджетному відшкодуванні ПДВ на підставі санкцій, застосованих до акціонерів платника податку

Контрольний орган не має права відмовляти платникові в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на підставі санкцій, застосованих до акціонерів платника, якщо на момент завершення перевірки чинна редакція Податкового кодексу України закріплювала обмеження лише для платників, до яких було безпосередньо застосовано санкції. Зміни до законодавства, які розширюють коло суб'єктів обмеження, не мають зворотної дії та не можуть бути підставою для донарахування податкових зобов'язань чи відмови у відшкодуванні.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про визнання рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель регуляторним актом

Рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у якій встановлена базова вартість 1 кв.м. землі в грошовому еквіваленті, спрямоване на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між радою як регуляторним органом та суб`єктами господарювання, зокрема й позивачем, який на умовах оренди використовує у своїй господарській діяльності земельні ділянки комунальної власності, встановлює та скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб, розраховане на довгострокове та неодноразове застосування. Отже, зазначене рішення є регуляторним актом.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
2
Про встановлення нецільового використання пального для цільового використання військовими частинами за результатами камеральної перевірки

Камеральну перевірку проводять лише відповідно до податкової звітності та електронних реєстрів, без аналізу первинних документів чи встановлення факту цільового використання пального, що можна здійснити лише під час документальної перевірки. Установлення нецільового використання пального для цільового використання військовими частинами за результатами камеральної перевірки є перевищенням повноважень контрольного органу та підставою для визнання ухваленого на цій підставі податкового повідомлення-рішення протиправним, а самого акту перевірки – недопустимим доказом.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍4
Наслідки несплати або недоплати судового збору, виявленої судом після відкриття провадження у справі

Суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172, 173 ГПК України, і позивач не усунув цих недоліків, зокрема в частині сплати/доплати судового збору, у встановлений судом строк (п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України).

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍41
Щодо допустимості залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження або на стадії розгляду справи по суті

Процесуальні норми (ч. 11, 13 ст. 176 і п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України) не містять жодних застережень щодо допустимості залишення позову без розгляду виключно до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки оформлення позовної заяви, які полягають у несплаті або недоплаті судового збору.

📄 Постанова, 18/10/2022, 910/18639/21, за спожиті енергоносії, Касаційний господарський суд, Постанова, 21.05.2021, 910/5120/20, надання послуг, Касаційний господарський суд Верховного Суду

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
4👍3
Порядок сплати судового збору у випадку збільшення розміру позовних вимог за позовною заявою майнового характеру, якщо позивач попередньо сплатив судовий збір у максимальному розмірі

У разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума судового збору підлягає сплаті до звернення до суду із відповідною заявою згідно з положеннями ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про судовий збір», ст. 163 ГПК України.Якщо позивач, сплативши судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру у максимальному розмірі, встановленому Законом, звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог в інший рік (аніж з первісною позовною заявою), коли збільшився максимальний розмір судового збору (зокрема, у випадку збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та заявив до стягнення нові суми за нові періоди, він з урахуванням предмета та нової ціни позову має сплатити судовий збір у максимальному розмірі станом на момент подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, за вирахуванням суми попередньо сплаченого судового збору.

📄 Постанова, 18/10/2022, 910/18639/21, за спожиті енергоносії, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
5👍3
Наслідки недоплати судового збору за подання позовної заяви або заяви про збільшення розміру позовних вимог

Недоплата судового збору за подання позовної заяви або заяви про збільшення розміру позовних вимог не є безумовною підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій та не може свідчити про те, що такі порушення призвели до ухвалення незаконного рішення по суті спору.

📄 Постанова, 18/10/2022, 910/18639/21, за спожиті енергоносії, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍3
Застосовання коефіцієнту для пониження ставки судового збору в разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі.

📄 Постанова, 16/01/2023, 905/1977/21, Справи про банкрутство, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
7👍1
Звільнення позивача від сплати судового збору у справах про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації працівнику втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням термінів її виплати

Позовні вимоги, пов’язані з індексацією заробітної плати працівників та компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням термінів її виплати, не є предметом справляння судового збору згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍3
Звільнення особи від сплати судового збору, якщо на момент подання нею заяви (скарги, зокрема апеляційної) ця особа не підпадала під ознаки відповідних пунктів ст. 5 Закону "Про судовий збір"

Закон України «Про судовий збір» не містить положень щодо зворотної дії у часі, а тому виникнення обставини, яка надає особі пільги щодо сплати судового збору, не поширюється на обов’язок сплати судового збору за вже подану апеляційну скаргу в минулому.

📄 Постанова, 24.09.2020, 910/2629/20, Касаційний господарський суд Верховного Суду

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍2
Звільнення від сплати судового збору в разі подання особами апеляційних/касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами

Заявники, позивачі та інші категорії осіб, які згідно зі ст. 3 Закону звільняються від сплати судового збору, підлягають такому звільненню також і в разі подання ними апеляційних та касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍3
Звільнення відповідачів у справах за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, від сплати судового збору в разі подання ними апеляційних / касаційних скарг

У справі про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду позивач звільняється від сплати судового збору не тільки у суді першої інстанції (при пред’явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги).

📄 Постанова, 01/09/2022, 916/3317/21, Інші спори, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
4👍1
Про юридичну відповідальність роботодавця за порушення норм трудового законодавства, а саме несвоєчасного розрахунку при звільненні працівника

Виплата середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні, здійснена військовою частиною на підставі судового рішення згідно з положеннями статті 117 КЗпП України, є формою юридичної відповідальності роботодавця за порушення норм трудового законодавства. Однак, якщо підставою для цієї виплати стали дії або бездіяльність конкретної службової особи, відповідальної за організацію своєчасного розрахунку при звільненні, що призвели до виникнення фінансових зобов’язань, які не виникли б за умови належного виконання службових обов’язків, така виплата має ознаки прямої дійсної шкоди, заподіяної державному органу в межах службової діяльності відповідної особи.и Фактично, йдеться про непередбачену, вимушену витрату бюджетних коштів, яка не була включена до кошторису установи і не настала б за умови належного виконання обов’язків службовою особою, що свідчить про її позаплановий характер. У цьому аспекті такі витрати створюють додаткове фінансове навантаження на бюджет, унеможливлюючи ефективне та цільове використання державних коштів і, відповідно, становлять реальні майнові втрати для держави.Виплата середнього заробітку в такому випадку утворює склад надлишкової (позапланової) виплати, що стала наслідком службової недбалості або бездіяльності службової особи. Такі витрати не є випадковими, об’єктивно неминучими або пов’язаними з організаційно-фінансовими труднощами установи, вони становлять наслідок конкретного порушення, що має юридичну кваліфікацію і може слугувати підставою для застосування матеріальної відповідальності винної особи. Незважаючи на те, що формальною підставою для виникнення зобов’язання з відшкодування середнього заробітку у зазначеному випадку є судове рішення, фактичною його причиною є дії (бездіяльність) службової особи, що суперечили вимогам трудового законодавства і зумовили застосування до державного органу фінансової санкції. Отже, виплата середнього заробітку в такому разі є безпосереднім наслідком службової недбалості, яка має юридичне значення і призводить до реальних фінансових втрат бюджету, що відповідає ознакам прямої дійсної шкоди.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
5