Щодо звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК військовослужбовця, який вперше вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК

Військовослужбовець, який вперше вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК, під час дії воєнного стану, може бути звільнений, в тому числі судом касаційної інстанції, від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК за умови добровільного звернення до суду з відповідним клопотанням та згоди командира військової частини на подальше проходження засудженим військової служби в цій частині.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо необхідності повторного призначення слідчого (групи слідчих) чи доручення на проведення досудового розслідування конкретному слідчому в об’єднаному кримінальному провадженні

У КПК не передбачено необхідності повторного призначення слідчого (групи слідчих) чи доручення на проведення досудового розслідування конкретному слідчому в об’єднаному кримінальному провадженні, а також того, що визначений в окремому провадженні слідчий втрачає свої повноваження у разі об’єднання цього кримінального провадження з іншим.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

👨‍⚖👩‍⚖ Відкрито інформаційний канал про дистанційні курси Національної школи суддів України, який створено для сповіщення суддів та працівників судів про організовані школою суддів навчальні заходи та дистанційні курси з підвищення кваліфікації

Запрошуємо усіх зацікавлених в участі в навчальних курсах НШСУ підписуватися на Телеграм канал 📚 Курси школи суддів (НШСУ)

Встановлення стану здоров’я особи та необхідності у застосуванні примусового заходу медичного характеру на момент судового розгляду

Стан здоров’я особи та необхідність у застосуванні того чи іншого примусового заходу медичного характеру має бути встановлено саме на момент судового розгляду. Надалі доцільність у застосуванні таких заходів перевіряється через кожні 6 місяців.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Повернення виконавчого документа стягувачу не є остаточним закінченням виконавчого провадження

Повернення стягувачу виконавчого документа за його письмовою заявою відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України від 02.06.2016 № 1404–VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон) не є тотожним закінченню виконавчого провадження, підстави якого визначено п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону (скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню). Повернення виконавчого документа не має остаточного характеру, оскільки норми ч. 5 ст. 37 Закону допускають його повторне пред’явлення в межах строків, передбачених ст. 12.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Скасування заходів примусового виконання після повернення виконавчого документа: застосування ч. 4 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження"

Якщо вже після повернення виконавчого документа за заявою стягувача встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню, виконавець скасовує вжиті заходи примусового виконання (зняття арешту, виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників тощо) згідно із ч. 4 ст. 40 Закону України від 02.06.2016 № 1404–VIII «Про виконавче провадження» без відновлення виконавчого провадження і без винесення постанови про його закінчення, що узгоджується з положеннями п. 20 розд. III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про обов’язок апеляційного суду встановити факт вирішення місцевим судом прав, інтересів чи обов’язків особи, яка не брала участі у справі, як умову наявності у неї права на апеляційне оскарження

Для вирішення питання про право на апеляційне оскарження рішення суду особою, яка не брала участі у справі, суд має з’ясувати, чи прийняте судове рішення безпосередньо вирішує питання про права та інтереси цієї особи чи покладає на неї нові обов’язки, або змінює її наявні права та/або обов’язки, або позбавляє певних прав та/або обов’язків. У випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов’язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, суд апеляційної інстанції має закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду. Відтак, положеннями КАС України передбачено необхідність з’ясування апеляційним судом чи вирішено місцевим судом питання про права, інтереси та (або) обов’язки заявника оскаржуваним рішенням. При цьому, така перевірка відбувається як до відкриття апеляційного провадження у справі, так і після.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про перевезення на таксі без мети отримання доходу

Перевезення фізичною особою - суб’єктом господарювання за власний кошт пасажирів на таксі не є тотожним перевезенню для власних потреб, оскільки останнє передбачає перевезення пасажирів без мети отримання доходу, таке перевезення не може вважатися господарською діяльністю та не потребує надання перевізником ліцензії та сервісної книжки.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Підстави проведення невідкладного обшуку

У разі безпосереднього переслідування особи, яка брала участь у переданні неправомірної вигоди (співучасник, одержувач, посередник тощо), або ж у разі затримання такої особи і виникнення реальної загрози подальшого приховання, знищення, переміщення неправомірної вигоди працівники правоохоронного органу можуть провести невідкладний обшук.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Взаємовиключність тверджень про провокацію злочину та неотримання неправомірної вигоди

Якщо сторона захисту стверджує, що має місце провокація злочину, то висунення цієї версії передбачає визнання факту отримання особою неправомірної вигоди. Тобто йдеться про ситуацію, коли дійсно мала місце подія одержання неправомірної вигоди і захист цього факту не заперечує, однак така подія була спровокована правоохоронними органами. Одночасне твердження стороною захисту про те, що особа не отримувала неправомірної вигоди, і про те, що мала місце провокація з боку правоохоронних органів, є взаємовиключними.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Фіксація вручення письмового повідомлення про підозру та необов’язковість участі захисника при цій процесуальній дії

У тому випадку, коли особа відмовляється від вручення їй письмового повідомлення про підозру, сторона обвинувачення може здійснити відеозапис цього вручення, і такий відеозапис проведеної процесуальної дії є достатнім засобом фіксації належного повідомлення адресата. КПК не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при повідомленні особі про підозру.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Неістотність порушення КПК у разі закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК замість п. 1-2 ч. 2 цієї статті

Закриття кримінального провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК (у зв’язку з декриміналізацією діяння) замість п. 1-2 ч. 2 цієї статті не свідчить про допущення істотного порушення вимог КПК та не погіршує становища обвинуваченої особи.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Конкретизація обвинувачення в обвинувальному акті

Той факт, що в повідомленні про підозру особі було інкриміновано дві кваліфікуючі ознаки складу кримінального правопорушення, однак у обвинувальному акті – одну, свідчить про те, що сторона обвинувачення конкретизувала формулу обвинувачення і вважала, що сукупність зібраних нею доказів у провадженні свідчить про вчинення саме того діяння, про яке йдеться у обвинувальному акті.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Відсутність обов’язку суду розглядати скарги на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача і прокурора на стадії судового розгляду кримінального провадження

У КПК не передбачено обов’язку суду розглядати скарги на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача і прокурора на стадії судового розгляду кримінального провадження в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Самостійне залучення стороною захисту експерта під час судового розгляду

Можливість самостійного залучення стороною захисту експерта на договірних умовах для проведення експертизи є формою реалізації засади змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів як на стадії досудового розслідування, так і судового розгляду. Оскільки закінчення дізнання в цьому кримінальному провадженні відбулося протягом двох годин від дня повідомлення особи про підозру, то самостійне залучення захисником експерта на договірних умовах для проведення експертизи телекомунікаційних систем під час судового розгляду відповідало формі реалізації засади змагальності сторін і права на захист та не суперечило приписам КПК.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо переважного права орендаря перед іпотекодержателем на придбання предмета іпотеки

Наявність договору оренди нерухомого майна не надає орендарю переважного права перед іпотекодержателем на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки. Для визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами позивач має довести невідповідність правочинів вимогам закону та порушення його прав внаслідок їх укладення. У разі порушення прав орендаря власником майна, орендар має право на захист своїх прав шляхом усунення перешкод у користуванні майном, розірвання договору або відшкодування збитків

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок ДТП

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується дітям такої особи особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об'єктом, використання якого створює підвищену небезпеку, незалежно від вини такої особи. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням принципів розумності та справедливості, при цьому призначення експертизи для визначення розміру моральної шкоди не є обов'язковим. Якщо частина моральної шкоди була відшкодована страховою компанією в межах ліміту страхового відшкодування, решта суми підлягає стягненню з власника джерела підвищеної небезпеки

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі статті 370 ЦПК України

Відмова у відкритті провадження за апеляційною скаргою на підставі ч. 5 ст. 370 ЦПК України можлива лише у випадку, якщо доводи такої скарги вже були предметом розгляду суду під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд повинен проаналізувати та співставити тотожність доводів апеляційних скарг різних осіб. Якщо доводи апеляційних скарг різняться та не є тотожними, відмова у відкритті апеляційного провадження є неправомірною та порушує право особи на апеляційне оскарження як складову права на справедливий суд

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо умов збільшення частки у спільному майні того з подружжя, з ким проживає дитина

Збільшення частки у праві на майно того з подружжя, з ким проживає дитина (діти), можливе лише за умови недостатності розміру аліментів для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини. При вирішенні питання щодо збільшення частки у спільному майні подружжя того з них, з ким проживає дитина з особливими потребами, суд повинен встановити конкретні потреби такої дитини, їх характер, способи забезпечення та співвідношення розміру сплачуваних аліментів з необхідними витратами на забезпечення цих потреб.ВС у складі ОП КЦС вважав за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 521/11825/20

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо правових наслідків конфіскації земельної ділянки, переданої в оренду власником - громадянином іноземної держави

Договір оренди земельної ділянки, укладений іноземним власником протягом року з моменту набуття права власності у порядку спадкування, не є таким, що порушує публічний порядок і не може вважатися нікчемним. Однак конфіскація як примусова підстава припинення права власності на майно і спосіб набуття права власності державою, що не залежить від прав попереднього власника, зумовлює припинення всіх інших прав (речових, зобов'язальних) стосовно конфіскованого майна. Відтак, припинення права власності іноземця на земельні ділянки шляхом їх конфіскації на користь держави тягне за собою припинення права оренди цих земельних ділянок.У справі № 559/2900/23 ОП КЦС ВС відступила від висновку, викладеного в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати від 29 квітня 2025 року у справі № 181/756/23 (провадження № 61-5391ск25) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 12 березня 2025 року у справі № 568/823/23 (провадження № 61-13216св24) щодо нікчемності договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладеного іноземцем.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо відсутність правових підстав для визнання у національному суді збройної агресії РФ геноцидом та відшкодування майнової шкоди через нестачу індивідуалізованих доказів

Національний суд не є компетентним органом для визнання збройної агресії РФ геноцидом Українського народу, оскільки така компетенція належить Міжнародному Суду ООН та Міжнародному кримінальному суду. Відшкодування майнової шкоди внаслідок збройної агресії можливе лише за умови доведення позивачем індивідуалізованих збитків та причинно-наслідкового зв'язку між діями агресора та завданою шкодою. Посилання на порушення інтересів Українського народу в цілому без конкретизації порушеного індивідуального права не є достатньою підставою для задоволення позову про відшкодування майнової шкоди.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android