Щодо відшкодування потерпілому витрат, пов’язаних з прибуттям його та його представника до суду касаційної інстанції

Явка сторін або інших учасників кримінального провадження у судове засідання суду касаційної інстанції є не обов’язковою (за винятком випадків їх обов’язкової участі згідно з вимогами КПК або рішенням суду касаційної інстанції). Тому витрати, пов’язані із прибуттям до місця судового провадження представника потерпілого, несе особа, яку він представляє.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Стягнення процесуальних витрат при закритті кримінального провадження з передачею особи на поруки трудовому колективу (ст.47 КК)

Витрати на правову допомогу належать до процесуальних витрат, питання про відшкодування яких вирішуються під час закриття кримінального провадження з підстав передачі особи на поруки трудового колективу (ст. 47 КК), як нереабілітуючої підстави, яка дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов’язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Відшкодування судових витрат за проведення експертизи, якщо ініціатором її проведення були як сторона обвинувачення, так і сторона захисту

Якщо ініціатором проведення експертизи були як сторона обвинувачення так і сторона захисту, то у разі звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності витрати на проведення такої експертизи відносяться на рахунок держави.

📄 Постанова, 26/10/2022, 223/552/19, Злочини проти безпеки виробництва, Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо стягнення судових витрат у випадку закриття кримінального провадження з підстав визнання Конституційним Судом України неконституційною статті або частини статті Особливої частини КК, якою передбачається відповідальність за діяння

У випадку скасування вироку та закриття кримінального провадження з підстав визнання Конституційним Судом України неконституційною статті або частини статті Особливої частини КК, якою передбачалась відповідальність за діяння (п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК), процесуальні витрати відносяться на рахунок держави.

📄 Постанова, 01.03.2021, 266/3090/18, Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо необхідності доказування понесення процесуальних витрат. Стягнення витрат у кримінальному провадженні в якому визнано винуватими декількох осіб, які спільно вчинили кримінальне правопорушення

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір процесуальних витрат, а ч. 2 ст. 92 КПК покладає обов’язок доказування їх розміру на сторону, що їх подає.Якщо сторона обвинувачення не надала суду висновку експертизи та документів щодо вартості її проведення, то витрати за проведення цієї експертизи покладаються на сторону обвинувачення.За змістом положень ч. 2 ст. 124 та п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК, коли у вчиненні злочину визнано винними декількох осіб, судові витрати підлягають стягненню у дольовій частці з кожного із засуджених.Водночас у разі смерті одного з обвинувачених суд не вправі стягувати всі процесуальні витрати з другого обвинуваченого.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо неправильного стягнення процесуальних витрат з цивільного відповідача

Витрати на правову допомогу та витрати на залучення потерпілою стороною експерта мають бути стягнуті з обвинуваченого, а не з цивільного відповідача.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо можливості стягнення з обвинувачення процесуальних витрат не у кримінальному провадженні. Щодо процесуальної форми вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою. Питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується, у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК. Якщо ж це питання суд не вирішив, сторона кримінального провадження має можливість оскаржити в цій частині ухвалене у справі судове рішення в апеляційному та касаційному порядку. А тому такі витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченого за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства.КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Визначення порядку покладення витрат, пов’язаних з залученням експерта у разі закриття кримінального провадження

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов’язані із залученням експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам із Державного бюджету України. Тому за змістом ч. 2 ст. 124 КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Трансляція Верховного Суду на тему єдність судової практики: ключові правові висновки Верховного Суду 2025
https://www.youtube.com/live/ZO5zFn1VpZE

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо відсутності підстав для додаткового визнання права користування квартирою при наявності судового рішення про неможливість виселення

Якщо рішенням суду, що набрало законної сили, вже встановлено наявність у осіб права користування житловим приміщенням як членів сім'ї колишнього власника та відсутність підстав для їх виселення, тоді відсутні правові підстави для додаткового визнання такого права

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо оцінки актуальних обставин справи на момент ухвалення рішення про відібрання дитини

Якщо на момент ухвалення судового рішення про відібрання дитини від батьків обставини, що становили загрозу для життя, здоров'я чи морального виховання дитини, відпали внаслідок зміни поведінки батьків та їх ставлення до виконання батьківських обов'язків, суд має відмовити в задоволенні позову про відібрання дитини. При цьому попереднє рішення органу опіки та піклування про негайне відібрання дитини не зобов'язує суд ухвалити рішення про відібрання дитини, оскільки суд оцінює наявність підстав для цього саме на час розгляду справи

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо умов договору довічного утримання та підстав для його розірвання

Якщо в договорі довічного утримання (догляду) сторони погодили лише грошовий еквівалент утримання та обов'язок сплати комунальних послуг, без конкретних обов'язків з догляду (опікування), то ненадання набувачем догляду не може бути підставою для розірвання договору як істотне порушення його умов

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо порядку відшкодування шкоди за втрачене майно внаслідок неналежного зберігання речових доказів

Шкода за втрачене майно, вилучене як речовий доказ у кримінальному провадженні підлягає відшкодуванню власнику з Державного бюджету України, а не з рахунку органу досудового розслідування, який порушив правила зберігання такого майна. У разі неповернення в повному обсязі вилучених як речові докази грошових коштів внаслідок порушення правил їх зберігання, що призвело до їх втрати, власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України. При цьому держава виступає відповідачем через відповідні органи державної влади, а кошти підлягають стягненню безпосередньо з Державного бюджету України, без зазначення в резолютивній частині рішення суду відомостей про суб'єкта виконання

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо одночасного накладення арешту на майно та грошові кошти

Грошові кошти є різновидом майна відповідно до глави 13 ЦК України, тому одночасне накладення арешту на рухоме, нерухоме майно та грошові кошти в межах суми позову не є подвійним забезпеченням позову. Такий захід забезпечення позову є обґрунтованим за наявності реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Юрисдикція спору щодо майна подружжя, переданого до статутного капіталу товариства

Спір про визнання недійсним акта приймання-передачі до статутного капіталу господарського товариства майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, належить до цивільної юрисдикції, оскільки виникає із сімейних правовідносин та стосується захисту права власності на частку в спільному майні подружжя.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо обов'язку виконавця зараховувати платежі з чітким призначенням коштів в рахунок сплати аліментів

При розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець може зараховувати лише ті платежі, які містять чітке призначення платежу, що дозволяє ідентифікувати грошові кошти як такі, що спрямовані на сплату аліментів. Платіжні документи із зазначенням "переказ власних коштів" без додаткової конкретизації не можуть бути враховані як сплата аліментів, навіть за відсутності інших боргових зобов'язань між сторонами.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про непропорційність відмови у державній реєстрації політичної партії, яка мотивована очевидною опискою

Процедура державної реєстрації політичної партії повинна слугувати механізмом легалізації цього права, а не перетворюватися на інструмент створення штучних перепон. Очевидна відсутність ризику порушення закону при мінімальних текстових відмінностях у формулюванні мети діяльності партії виключає необхідність відмови у державній реєстрації. Відмова державного реєстратора, мотивована виключно очевидною опискою, яка не спотворювала зміст волевиявлення заявника, є вочевидь непропорційною.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про підстави для переоформлення паспорта прив’язки тимчасової споруди (ТС)

Продовження строку дії паспорта прив`язки тимчасової споруди (ТС) можливе лише у разі відсутності змін у містобудівній документації, відповідності будівельним нормам чи правилам благоустрою населеного пункту. Для продовження достатньо заяви замовника та виданий паспорт прив`язки ТС без додаткових документів, якщо не відбулося змін, які впливають на відповідність тимчасової споруди. У разі наявності таких змін процедура продовження вимагає повторної перевірки відповідності, подібно до первинної видачі паспорта прив`язки ТС. Тобто, зміни в містобудівній документації (зокрема, затвердження нового Генерального плану міста чи Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд), затверджені проєкти, які унеможливлюють подальше розміщення ТС (зокрема, розширення проїзної частини чи облаштування зупинки громадського транспорту на місці ТС), інші обставини, що впливають на благоустрій чи безпеку - є підставою не продовжувати строк дії паспорту прив`язки ТС, а вирішувати питання його переоформлення.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про охоронний договір на пам’ятку археології

Обов'язок укласти охоронний договір виникає лише у власника пам'ятки археології, який може не співпадати з власником чи користувачем земельної ділянки, на якій розміщена пам'ятка археології. Якщо пам'ятка археології перебуває та може перебувати виключно у державній власності (не належить до полів давніх битв), то укладення охоронного договору здійснюється уповноваженим державним органом від імені держави, незалежно від того, хто є власником чи користувачем земельної ділянки. Орган місцевого самоврядування (його виконавчий орган) може бути стороною охоронного договору на пам'ятку археології лише за умови делегування йому таких повноважень державою (органом державної влади). Сам факт віднесення земельної ділянки до комунальної власності не наділяє орган місцевого самоврядування статусом власника пам'ятки археології та не створює для нього обов'язку укладати охоронний договір, оскільки пам'ятка археології залишається державною власністю незалежно від форми власності на земельну ділянку. Лише у випадках, коли пам'ятка археології може перебувати у комунальній чи приватній власності (поля давніх битв), відповідний обов'язок щодо укладення охоронного договору покладається на власника чи користувача такої пам'ятки.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про замовника науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки археології

На об`єкт культурної спадщини - пам`ятку археології, повинна бути розроблена та затверджена науково-проектна (науково-дослідна) документація з визначення меж і режимів використання території цієї пам`ятки з її невід`ємною складовою - проектом землеустрою щодо організації і встановлення меж території пам`ятки археології. У разі розташування пам`ятки археології на території сільської, селищної, міської ради, замовником науково-проектної документація з визначення меж і режимів використання території цієї пам`ятки та її невід`ємної складової - проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території пам`ятки археології виступає власник пам`ятки чи уповноважені ним особи. При цьому виконавчий орган сільської, селищної, міської ради не може виступати замовником науково-проектної документації, оскільки землевласником та власником пам`ятки є держава в особі її відповідних органів державної влади.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про публічно-правовий характер спорів щодо рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння поштової адреси

Присвоєння адреси об`єкту нерухомості є публічно-владним управлінським актом, що має на меті впорядкування адресної системи населеного пункту, забезпечення ідентифікації об`єктів нерухомості для цілей державної реєстрації та виконання інших публічних функцій. Такі рішення приймаються не в порядку цивільно-правових або господарсько-правових відносин на засадах рівності сторін, а в односторонньому порядку на підставі повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом. Тому спір щодо таких рішень має публічно-правовий характер незалежно від того, які майнові наслідки може мати таке рішення для конкретних осіб.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android