Зменшення заявленого до стягнення розміру неустойки з підстав початку російською федерацією військових дій

За відсутності сертифіката Торгово-промислової палати України, який би підтверджував, що початок військових дій російською федерацією унеможливив виконання постачальником його зобов’язань з поставки товару в установлений договором термін, та з огляду на неповідомлення ним у відповідний термін покупця про форс-мажорні обставини нарахування неустойки за порушення строків поставки товару є обґрунтованим. Приймаючи до уваги початок військових дій російською федерацією, наказ уповноваженого державного органу, яким певну територію України у визначений період віднесено до територій можливих бойових дій, лист про затримку виконання замовлень щодо поставки товару, замовленого постачальником для покупця, а також зважаючи на відсутність в іншої сторони будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання постачальником своїх зобов’язань за договором, суд може зменшити розмір пені.

📄 Постанова, 14/09/2023, 924/75/23, інші розрахунки за продукцію, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Докази якими можуть бути підтверджені наявність форс-мажорних обставин

Підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас сертифікат ТПП України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин. Обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та в сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів з’ясувати, чи дійсно обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними, невідворотними і такими, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.

📄 Постанова, 05/12/2023, 917/1593/22, поставки товарів, робіт, послуг, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо зазначення кількох боржників в ухвалі про забезпечення позову в разі застосування доктрини «підняття корпоративної завіси»

У разі застосування доктрини «підняття корпоративної завіси» є обґрунтованим зазначення у виконавчому документі (ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову) кількох боржників, щодо корпоративних прав яких вжито відповідні заходи забезпечення. Зазначення кількох боржників у такому випадку не суперечить вимогам ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідні юридичні особи фактично ототожнюються з їх кінцевим бенефіціарним власником (відповідачем у справі), а їхнє майно — з майном відповідача, яким він опосередковано володіє. Формалізоване тлумачення правових норм у такому випадку призведе до нівелювання мети застосування доктрини «підняття корпоративної завіси» та унеможливить виконання ухвали про забезпечення позову.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Умова звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам (ст. 336 ГПК України)

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, встановлений у ч. 1 ст. 336 ГПК України, передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій виключно з метою фактичного виконання рішення суду.Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до згаданої статті Кодексу, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду, або її не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про вимоги до деталізації господарської операції у первинних облікових документах

Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлений. Незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а також відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про заміну кредитора за зовнішньоекономічним договором як підстава для зняття експортної операції з валютного контролю

У разі відступлення резидентом права вимоги за зовнішньоекономічним договором іншому резиденту перший (первісний) кредитор вибуває з договірних зобов’язань і втрачає статус суб'єкта валютного контролю щодо відповідних контрактів. Нормативні акти не містить прямої заборони або регламентації дій банку в разі такої цесії. Попри відсутність чіткого порядку дій у нормативних актах, банк зобов'язаний зафіксувати заміну сторони в обліку та припинити контроль щодо особи, яка більше не є стороною договору. Бездіяльність банку в цій частині та подальше інформування контролюючих органів про порушення строків валютних розрахунків первісним кредитором є неправомірним і порушує права останнього. Платник не може нести відповідальність за порушення строків розрахунків, якщо він не є стороною зовнішньоекономічного договору.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Пріоритетність спеціального законодавства щодо виплати дивідендів господарськими організаціями з державною часткою

У правовідносинах, пов’язаних з виплатою дивідендів господарською організацією, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, зокрема частини п’ятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а не загальні положення закону про Державний бюджет на відповідний період.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про необов'язковість РРО/ПРРО при прийманні платежів через сервіси переказу коштів без відкриття рахунків

Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не підлягає застосуванню для цілей обов’язкового використання РРО/ПРРО для операцій з приймання платежів, що здійснюють через сервіси переказу коштів без відкриття рахунків.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо відшкодування потерпілому витрат, пов’язаних з прибуттям його та його представника до суду касаційної інстанції

Явка сторін або інших учасників кримінального провадження у судове засідання суду касаційної інстанції є не обов’язковою (за винятком випадків їх обов’язкової участі згідно з вимогами КПК або рішенням суду касаційної інстанції). Тому витрати, пов’язані із прибуттям до місця судового провадження представника потерпілого, несе особа, яку він представляє.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Стягнення процесуальних витрат при закритті кримінального провадження з передачею особи на поруки трудовому колективу (ст.47 КК)

Витрати на правову допомогу належать до процесуальних витрат, питання про відшкодування яких вирішуються під час закриття кримінального провадження з підстав передачі особи на поруки трудового колективу (ст. 47 КК), як нереабілітуючої підстави, яка дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов’язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Відшкодування судових витрат за проведення експертизи, якщо ініціатором її проведення були як сторона обвинувачення, так і сторона захисту

Якщо ініціатором проведення експертизи були як сторона обвинувачення так і сторона захисту, то у разі звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності витрати на проведення такої експертизи відносяться на рахунок держави.

📄 Постанова, 26/10/2022, 223/552/19, Злочини проти безпеки виробництва, Касаційний кримінальний суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо стягнення судових витрат у випадку закриття кримінального провадження з підстав визнання Конституційним Судом України неконституційною статті або частини статті Особливої частини КК, якою передбачається відповідальність за діяння

У випадку скасування вироку та закриття кримінального провадження з підстав визнання Конституційним Судом України неконституційною статті або частини статті Особливої частини КК, якою передбачалась відповідальність за діяння (п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК), процесуальні витрати відносяться на рахунок держави.

📄 Постанова, 01.03.2021, 266/3090/18, Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо необхідності доказування понесення процесуальних витрат. Стягнення витрат у кримінальному провадженні в якому визнано винуватими декількох осіб, які спільно вчинили кримінальне правопорушення

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір процесуальних витрат, а ч. 2 ст. 92 КПК покладає обов’язок доказування їх розміру на сторону, що їх подає.Якщо сторона обвинувачення не надала суду висновку експертизи та документів щодо вартості її проведення, то витрати за проведення цієї експертизи покладаються на сторону обвинувачення.За змістом положень ч. 2 ст. 124 та п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК, коли у вчиненні злочину визнано винними декількох осіб, судові витрати підлягають стягненню у дольовій частці з кожного із засуджених.Водночас у разі смерті одного з обвинувачених суд не вправі стягувати всі процесуальні витрати з другого обвинуваченого.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо неправильного стягнення процесуальних витрат з цивільного відповідача

Витрати на правову допомогу та витрати на залучення потерпілою стороною експерта мають бути стягнуті з обвинуваченого, а не з цивільного відповідача.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо можливості стягнення з обвинувачення процесуальних витрат не у кримінальному провадженні. Щодо процесуальної форми вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою. Питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується, у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК. Якщо ж це питання суд не вирішив, сторона кримінального провадження має можливість оскаржити в цій частині ухвалене у справі судове рішення в апеляційному та касаційному порядку. А тому такі витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченого за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства.КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Визначення порядку покладення витрат, пов’язаних з залученням експерта у разі закриття кримінального провадження

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов’язані із залученням експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам із Державного бюджету України. Тому за змістом ч. 2 ст. 124 КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Трансляція Верховного Суду на тему єдність судової практики: ключові правові висновки Верховного Суду 2025
https://www.youtube.com/live/ZO5zFn1VpZE

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо відсутності підстав для додаткового визнання права користування квартирою при наявності судового рішення про неможливість виселення

Якщо рішенням суду, що набрало законної сили, вже встановлено наявність у осіб права користування житловим приміщенням як членів сім'ї колишнього власника та відсутність підстав для їх виселення, тоді відсутні правові підстави для додаткового визнання такого права

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо оцінки актуальних обставин справи на момент ухвалення рішення про відібрання дитини

Якщо на момент ухвалення судового рішення про відібрання дитини від батьків обставини, що становили загрозу для життя, здоров'я чи морального виховання дитини, відпали внаслідок зміни поведінки батьків та їх ставлення до виконання батьківських обов'язків, суд має відмовити в задоволенні позову про відібрання дитини. При цьому попереднє рішення органу опіки та піклування про негайне відібрання дитини не зобов'язує суд ухвалити рішення про відібрання дитини, оскільки суд оцінює наявність підстав для цього саме на час розгляду справи

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо умов договору довічного утримання та підстав для його розірвання

Якщо в договорі довічного утримання (догляду) сторони погодили лише грошовий еквівалент утримання та обов'язок сплати комунальних послуг, без конкретних обов'язків з догляду (опікування), то ненадання набувачем догляду не може бути підставою для розірвання договору як істотне порушення його умов

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо порядку відшкодування шкоди за втрачене майно внаслідок неналежного зберігання речових доказів

Шкода за втрачене майно, вилучене як речовий доказ у кримінальному провадженні підлягає відшкодуванню власнику з Державного бюджету України, а не з рахунку органу досудового розслідування, який порушив правила зберігання такого майна. У разі неповернення в повному обсязі вилучених як речові докази грошових коштів внаслідок порушення правил їх зберігання, що призвело до їх втрати, власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України. При цьому держава виступає відповідачем через відповідні органи державної влади, а кошти підлягають стягненню безпосередньо з Державного бюджету України, без зазначення в резолютивній частині рішення суду відомостей про суб'єкта виконання

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android