Про порядок вирішення питання щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених

Розгляд та вирішення питання про віднесення або про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених ділянок за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства приймається органом місцевого самоврядування виключно на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення та не може оформлятися листами у відповідь на подання.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про правові наслідки невиконання уповноваженим органом охорони культурної спадщини обов`язку щодо розроблення паспорта об`єкта культурної спадщини

Паспорт об`єкта культурної спадщини є обов`язковим документом, який розробляється та оформлюється уповноваженим органом охорони культурної спадщини у межах бюджетного фінансування або інших джерел, не заборонених законодавством та відповідно до затвердженої форми. У паспорті визначаються ключові характеристики об`єкта, його історичні та культурні цінності, сучасний стан, науково-дослідна та проектна документація, а також зони охорони пам`ятки. Наявність такого паспорта для укладення охоронного договору не є формальністю. Зазначений документ є однією з невід`ємних складових договору та слугує підставою для визначення режиму використання пам`ятки, обсягу та характеру охоронних заходів, які повинен забезпечити власник, що є визначальними умовами охоронного договору. Відсутність належно оформленого паспорта унеможливлює виконання обов`язку власника щодо укладення охоронного договору відповідно до вимог Порядку укладення договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768. Водночас, навіть у разі відсутності укладеного охоронного договору власники не звільняються від обов`язку належно дбати про збереження пам`ятки та утримувати її у стані, що виключає погіршення або руйнування об`єкта культурної спадщини.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про відмежування випадків встановлення інвалідності, пов’язаних із виконанням обов’язків військової служби, від інвалідності з інших причин, для визначення права на одноразову грошову допомогу

З аналізу положень статей 16, 16-2, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 убачається, що підставою для призначення одноразової грошової допомоги є виключно встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності, які настали внаслідок ушкодження здоров`я під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби, у тому числі у зв`язку із захистом Батьківщини, оскільки зазначеними нормативними актами чітко визначено, що таке право виникає лише у випадках поранення, контузії, травми, каліцтва, отриманих під час проходження військової служби, або захворювання, прямо пов`язаного з її виконанням.Відтак лише встановлення інвалідності з вищенаведених вище причин, породжує у військовослужбовця або особи, звільненої з військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому, юридичне значення має саме факт первинного встановлення інвалідності у зв`язку з проходженням військової служби, адже він визначає момент виникнення права на виплату та прожитковий мінімум, з якого має обчислюватися її розмір.Натомість випадки встановлення інвалідності з причин, що не мають зв`язку з виконанням військового обов`язку (побутова травма, загальне захворювання тощо), не підпадають під дію спеціального правового регулювання та не можуть визначати дату для обчислення розміру одноразової грошової допомоги. Інше тлумачення фактично розширювало б межі застосування Закону № 2011-XII та Порядку № 975 на категорії осіб, які не зазнали ушкоджень здоров`я у зв`язку з виконанням військового обов`язку, що суперечило б як їхній меті, так і соціальному призначенню.Отже, для правильного застосування Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975 вирішальне значення має не будь-який факт встановлення інвалідності як такий, а саме той факт, який прямо пов`язаний із виконанням обов`язків військової служби чи захистом Батьківщини. Лише з цього моменту виникає право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2011-ХІІ, та визначається розмір такої допомоги.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про юридичне значення первинного встановлення інвалідності як підстави для виникнення права на одноразову грошову допомогу

Юридичне значення має саме факт первинного встановлення інвалідності з підстав, пов`язаних із проходженням військової служби, оскільки він визначає і момент виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, і базовий критерій її розрахунку. Подальша зміна причинного зв`язку інвалідності (наприклад, з «пов`язаної з проходженням військової служби» на «пов`язану із захистом Батьківщини») не утворює нового первинного факту і не змінює базового моменту відліку для визначення розміру одноразової грошової допомоги; у такому разі може здійснюватися доплата до більшого розміру з урахуванням раніше виплачених сум, але обчислення все одно провадиться виходячи з прожиткового мінімуму року первинного встановлення інвалідності.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про протиправність застосування понижуючих коефіцієнтів до суми пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з метою обмеження її максимального розміру

Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень статті 46 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Критерії визначення необґрунтованості дій позивача у застосуванні ч. 5 ст. 130 ГПК України

ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, під названими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, унаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто ч. 5 ст. 130 ГПК України не визначає конкретних критеріїв для оцінки дій позивача щодо наявності / відсутності необґрунтованих дій позивача, а тому вони встановлюються судом у кожній справі відповідно до виявлених обставин.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Мирова угода про розстрочення платежів vs. розстрочення виконання судового рішення: відмінності та тотожності

Стаття 331 ГПК України регулює розстрочення / відстрочення виконання судового рішення, яке вже набрало законної сили та підлягає виконанню. Ця норма дозволяє боржнику одноосібно ініціювати таке розстрочення. У такому випадку відносини між боржником і судом є субординаційними, де суд має право дозволити або відмовити у розстроченні на стадії виконання.Аналіз положень ч. 1 ст. 192 ГПК України свідчить, що мирова угода – це результат дискреційних повноважень сторін спору координаційного (договірного) характеру з метою припинити спір, виражений в укладеному ними та поданому на затвердження суду правочині, який набирає чинності з моменту затвердження судом.Можливість встановлення графіку платежів, у тому числі поза межами річного строку, не заборонено ГПК України як умови для затвердження мирової угоди та є виявленням взаємоузгодженої волі сторін на підставі взаємних поступок, зважаючи на їхні власні інтереси. Тому помилковим є ототожнення «узгодження сторонами мирової угоди умови про розстрочення платежів» (ст. 192 ГПК України) та «розстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили» (ст. 331 ГПК України).

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Умови повернення коштів за судову експертизу, яка не була проведена

У разі неможливості проведення дослідження (виконання ухвали суду) з причин, залежних від експертної установи (виконавця експертизи), повернення вже сплачених коштів здійснюється виконавцем у повному обсязі. У разі неможливості проведення дослідження з інших причин, залежних від платника, суду, інших учасників судового процесу, повернення коштів виконавцем дослідження здійснюється частково, з вирахуванням витрат, фактично здійснених виконавцем для виконання заяви або ухвали суду. Тобто експертна установа має право на оплату лише фактично виконаної роботи, що повинна бути належним чином документально підтверджена.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Зміна процесуального статусу від третьої особи до співвідповідача

Чинне процесуальне законодавство не уповноважує суд на власний розсуд визначати (вказувати, заміняти) особу, яка повинна відповідати за позовною вимогою. Обов’язком суду, який виконується під час розгляду справи, є встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову, тоді як визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Дії суду щодо зміни статусу учасника справи з третьої особи на відповідача без відповідного клопотання позивача, якому надано виключне право ініціювати залучення до участі у справі співвідповідача, є порушенням принципу диспозитивності та положень ст. 14, 48 ГПК України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про порядок визначення грошових зобов'язань при оскарженні податкових повідомлень-рішень

Суб’єкт владних повноважень одночасно з прийняттям податкових повідомлень-рішень не завжди визначає нові грошові зобов’язання. Така ситуація виникає, зокрема, у разі прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про часткове скасування збільшених грошових зобов’язань. Якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов’язання було оскаржене в судовому порядку, то відповідне зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Якщо за результатами судового оскарження зменшується грошове зобов’язання, визначене платнику податків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, то платнику направляється окреме податкове повідомлення-рішення, що містить зменшену суму грошового зобов’язання протягом трьох робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.

📄 Постанова, Постанова, 03.04.2018, 810/5546/15, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо вимоги про визнання недійсним нікчемного заповіту як неналежного способу захисту

Визнання недійсним нікчемного правочину чи встановлення нікчемності правочину не є належними способами захисту права чи інтересу. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, який одна зі сторін чи інша заінтересована особа вважає нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Непідписання заповіту заповідачем свідчить про порушення вимог щодо його форми, що тягне за собою нікчемність заповіту відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Належне документальне підтвердження як умова звільнення від плати за користування вагонами в умовах воєнного стану

Плата за користування вантажними вагонами правомірно нараховується у разі їх затримки з вини вантажовласника. Винятки з цього правила можуть застосовуватися лише за наявності відповідних обставин (запровадження комендантської години, бойові дії, окупація тощо), які мають бути підтверджені актами загальної форми ГУ-23 згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами з описом обставин, що стали підставою для затримки вагонів. У разі недоведення обґрунтованості наявності таких обставин (запровадження комендантської години) і не надання відповідних актів, відсутні підстави для звільнення від плати.

📄 Постанова, 02/06/2023, 904/3538/22, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо повноважень військових адміністрацій у сфері земельних правовідносин

Обмеження повноважень військових адміністрацій, зокрема, на надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік, стосується саме первинного надання їх у користування, що супроводжується певною процедурою, а не правовідносин щодо укладення договорів оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Застосування штрафних санкцій за порушення господарських зобов'язань з доставки вантажу під час дії воєнного стану

Та обставина, що зобов'язання з доставки вантажу боржник виконав, хоча і здійснив його з простроченням термінів, визначених ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, є окремою підставою для зменшення розміру неустойки, передбаченої ч. 1 ст. 233 ГК України. Істотне значення в контексті застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України має необхідність дотримання залізницею військово-транспортного обов'язку в умовах воєнного стану (виконання планів перевезення, надання рухомого складу для військових залізничних перевезень, утримання рухомого складу у справному стані тощо), що передбачає матеріально-технічне забезпечення і залежить від фінансового становища підприємства. При зменшенні розміру пені, має враховуватися статус боржника і те, що він має стратегічне значення для економіки та безпеки держави з покладенням на нього обов'язку щодо утримання у справному стані рухомого складу для забезпечення діяльності ЗСУ.

📄 Постанова, 21/04/2023, 904/1725/22, з них при перевезенні залізницею, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

У період дії воєнного стану зменшення розміру штрафних санкцій судом має бути обґрунтованим та підтвердженим доказами

Нарахування штрафної неустойки за порушення строків поставки товару є правомірним, якщо сторона договору (постачальник) не виконала зобов’язання у встановлений строк та не довела наявність форс-мажорних обставин згідно з вимогами законодавства. Посилання на війну як обставину непереборної сили не звільняє від відповідальності автоматично — сторона повинна своєчасно повідомити іншу сторону про настання таких обставин і надати відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України. Разом з тим, суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, якщо для цього є передбачені законом підстави та надано підтверджуючі докази.

📄 Постанова, 03/08/2023, 916/628/22, договір підряду, Касаційний господарський суд, Постанова, 14/09/2023, 924/75/23, інші розрахунки за продукцію, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Зменшення заявленого до стягнення розміру неустойки з підстав початку російською федерацією військових дій

За відсутності сертифіката Торгово-промислової палати України, який би підтверджував, що початок військових дій російською федерацією унеможливив виконання постачальником його зобов’язань з поставки товару в установлений договором термін, та з огляду на неповідомлення ним у відповідний термін покупця про форс-мажорні обставини нарахування неустойки за порушення строків поставки товару є обґрунтованим. Приймаючи до уваги початок військових дій російською федерацією, наказ уповноваженого державного органу, яким певну територію України у визначений період віднесено до територій можливих бойових дій, лист про затримку виконання замовлень щодо поставки товару, замовленого постачальником для покупця, а також зважаючи на відсутність в іншої сторони будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання постачальником своїх зобов’язань за договором, суд може зменшити розмір пені.

📄 Постанова, 14/09/2023, 924/75/23, інші розрахунки за продукцію, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Докази якими можуть бути підтверджені наявність форс-мажорних обставин

Підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас сертифікат ТПП України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин. Обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та в сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів з’ясувати, чи дійсно обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними, невідворотними і такими, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.

📄 Постанова, 05/12/2023, 917/1593/22, поставки товарів, робіт, послуг, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо зазначення кількох боржників в ухвалі про забезпечення позову в разі застосування доктрини «підняття корпоративної завіси»

У разі застосування доктрини «підняття корпоративної завіси» є обґрунтованим зазначення у виконавчому документі (ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову) кількох боржників, щодо корпоративних прав яких вжито відповідні заходи забезпечення. Зазначення кількох боржників у такому випадку не суперечить вимогам ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідні юридичні особи фактично ототожнюються з їх кінцевим бенефіціарним власником (відповідачем у справі), а їхнє майно — з майном відповідача, яким він опосередковано володіє. Формалізоване тлумачення правових норм у такому випадку призведе до нівелювання мети застосування доктрини «підняття корпоративної завіси» та унеможливить виконання ухвали про забезпечення позову.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Умова звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам (ст. 336 ГПК України)

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, встановлений у ч. 1 ст. 336 ГПК України, передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій виключно з метою фактичного виконання рішення суду.Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до згаданої статті Кодексу, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду, або її не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про вимоги до деталізації господарської операції у первинних облікових документах

Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлений. Незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а також відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про заміну кредитора за зовнішньоекономічним договором як підстава для зняття експортної операції з валютного контролю

У разі відступлення резидентом права вимоги за зовнішньоекономічним договором іншому резиденту перший (первісний) кредитор вибуває з договірних зобов’язань і втрачає статус суб'єкта валютного контролю щодо відповідних контрактів. Нормативні акти не містить прямої заборони або регламентації дій банку в разі такої цесії. Попри відсутність чіткого порядку дій у нормативних актах, банк зобов'язаний зафіксувати заміну сторони в обліку та припинити контроль щодо особи, яка більше не є стороною договору. Бездіяльність банку в цій частині та подальше інформування контролюючих органів про порушення строків валютних розрахунків первісним кредитором є неправомірним і порушує права останнього. Платник не може нести відповідальність за порушення строків розрахунків, якщо він не є стороною зовнішньоекономічного договору.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android