Про встановлення меж територій природно-заповідного фонду

Природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду. Наведене убезпечує від використання землі на території природно-заповідного фонду (в тому числі заказника) не за цільовим призначенням та запобігає її протиправному привласненню. Отже, встановлення меж територій природно-заповідного фонду є одним з обов`язкових за законом заходів із землеустрою, який забезпечує закріплення на місцевості меж цих територій з метою їх раціонального використання та охорони.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про обов’язкову умову для включення періоду роботи на території російської федерації до страхового стажу

Обов`язковою умовою для включення спірного періоду роботи, яка виконувалась на території російської федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду російської федерації за цей період.

📄 Постанова, Постанова, 06/11/2023, 560/764/21, осіб, звільнених з публічної служби, Касаційний адміністративний суд, Постанова, 29/03/2023, 360/4129/20, загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них, Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про відсутність у суду обов'язку повідомляти представника окремо від учасника справи

Особа може діяти в суді як самостійно, так і через представника, проте наявність представника є правом, а не обов'язком особи. Тому ненадсилання окремого повідомлення представнику не є процесуальним порушенням. Чинним законодавством не передбачено обов'язкового окремого повідомлення представника, якщо сам учасник справи - позивач повідомлений належним чином.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про строк звернення до суду з позовом щодо реалізації військовослужбовцем соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями

Строк звернення до адміністративного суду з позовом, що стосується реалізації військовослужбовцем соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями, становить шість місяців, який слід обчислювати з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Належність доведення причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та неможливістю виконання зобов'язання в умовах воєнного стану

Наявність сертифіката ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто зазначені обставини не мають преюдиційного характеру і в разі їх виникнення сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести не лише наявність таких обставин, а й те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку

📄 Постанова, 05/12/2023, 917/1593/22, поставки товарів, робіт, послуг, Касаційний господарський суд, Постанова, 29/06/2023, 922/999/22, за спожиті енергоносії, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про необхідність забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації гідротехнічних споруд

Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об`єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об`єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда. Невжиття заходів щодо охорони та збереження гідротехнічної споруди, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод. Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про припинення права користування мисливськими угіддями

Припинення права користування мисливськими угіддями є крайнім заходом реагування, який може бути застосований виключно у випадку систематичного невиконання користувачем мисливських угідь окреслених у абзаці п`ятому частини першої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» обов`язків та зобов`язань або хоча б одного з них. Такі факти повинні бути виявлені, перевірені та зафіксовані лише у встановлений законом спосіб, зокрема, шляхом проведення у встановленому законом порядку заходів державного контролю у галузі мисливського господарства та полювання з дотриманням наявних у суб`єкта господарювання прав та процедурних гарантій, складанням відповідних розпорядчих документів та наданням достатнього строку для усунення порушень вимог законодавства у цій сфері правовідносин. Невиконання визначених у вказаній нормі обов`язків та зобов`язань або хоча б одного з них повинне відбуватись систематично (незалежно від того, чи були вчинені такі порушення поспіль або ні) й мати місце у період перебування мисливських угідь у користуванні відповідного суб`єкта (користувача), за умови, що вони не були усунуті користувачем мисливських угідь самостійно або на виконання вимог (приписів) уповноважених контролюючих органів та їх посадових осіб.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про проведення пленарних засідань сільських, селищних, міських рад в дистанційному форматі під час воєнного стану

Проведення в період воєнного стану пленарних засідань сільських, селищних, міських рад в дистанційному форматі відповідає вимогам закону та не може бути безумовною підставою для визнання прийнятих в такому форматі рішень протиправними. Водночас, проведення пленарних засідань сільських, селищних, міських рад в дистанційному форматі повинне забезпечувати можливість ідентифікації депутатів, які беруть у них участь, встановлення та фіксацію результатів голосування.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про структуру виконавчих органів місцевих рад. Створення органу з питань охорони культурної спадщини

Норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і Закону України «Про охорону культурної спадщини» не містять вимог щодо обов’язкового створення в структурі виконавчих органів сільських, селищних, міських рад окремого виконавчого органу з питань охорони культурної спадщини. Віднесення законом тих чи інших повноважень до компетенції виконавчих органів місцевих рад не означає, що для реалізації кожного з них потрібен окремий орган. Єдиний виняток з цього правила передбачено частиною третьою статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої у складі виконавчого комітету ради обов’язково утворюється орган з питань містобудування та архітектури.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про право громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб

Вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з`ясувати: статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову; інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту; чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації; добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду. Позови в інтересах неконкретизованих осіб (в інтересах суспільства, народу) можуть розглядатися як виняток у випадках, прямо передбачених законодавством.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про обов'язок отримання ліцензії на зберігання пального залежить від відповідності місця зберігання ознакам акцизного складу

Зберігання пального нерозривно пов'язане з наявністю в суб'єкта господарювання споруд, обладнання, та/або ємностей для зберігання пального на праві власності або користування. Обов'язок суб'єкта господарювання отримати ліцензію на право зберігання пального для власних виробничих потреб залежить від відповідності місця зберігання пального ознакам акцизного складу та/або пересувного акцизного складу, встановленим Податковим кодексом України, незалежно від реєстрації суб'єкта платником акцизного податку. Якщо місце зберігання пального відповідає винятковим ознакам, які встановлені Податковим кодексом України як виключення з визначення акцизного складу, такий суб'єкт не зобов'язаний отримувати ліцензію на право зберігання пального.

📄 Постанова, Постанова, 20/09/2022, 140/16490/20, акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про відмову в реєстрації платником єдиного податку через податковий борг

Наявність податкового боргу у суб'єкта господарювання на момент подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування є самостійною та достатньою підставою для відмови в реєстрації його як платника єдиного податку. Форма документа, яким оформлено таку відмову, не впливає на його юридичну силу як індивідуального адміністративного акта, за умови дотримання змістовних вимог щодо обґрунтування та мотивування відповідно до п. 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про обов'язок належного розгляду заяв про продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами

Міністерство економіки зобов’язане під час розгляду заяви про продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами здійснювати повноцінну та об’єктивну оцінку всіх наданих документів, ураховуючи складність і технічні особливості обладнання, що є предметом договору. Формальна відмова без належного мотивування та з ігноруванням суті заяви порушує принципи добросовісності та неупередженості, тому є протиправною.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – це особа, яка бере участь у справі на стороні позивача або відповідача у разі, якщо рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси чи обов`язки. Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Отже, необхідною умовою для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є обставини, які вказують на те, що рішення у справі вплине на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про порядок вирішення питання щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених

Розгляд та вирішення питання про віднесення або про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених ділянок за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства приймається органом місцевого самоврядування виключно на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення та не може оформлятися листами у відповідь на подання.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про правові наслідки невиконання уповноваженим органом охорони культурної спадщини обов`язку щодо розроблення паспорта об`єкта культурної спадщини

Паспорт об`єкта культурної спадщини є обов`язковим документом, який розробляється та оформлюється уповноваженим органом охорони культурної спадщини у межах бюджетного фінансування або інших джерел, не заборонених законодавством та відповідно до затвердженої форми. У паспорті визначаються ключові характеристики об`єкта, його історичні та культурні цінності, сучасний стан, науково-дослідна та проектна документація, а також зони охорони пам`ятки. Наявність такого паспорта для укладення охоронного договору не є формальністю. Зазначений документ є однією з невід`ємних складових договору та слугує підставою для визначення режиму використання пам`ятки, обсягу та характеру охоронних заходів, які повинен забезпечити власник, що є визначальними умовами охоронного договору. Відсутність належно оформленого паспорта унеможливлює виконання обов`язку власника щодо укладення охоронного договору відповідно до вимог Порядку укладення договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768. Водночас, навіть у разі відсутності укладеного охоронного договору власники не звільняються від обов`язку належно дбати про збереження пам`ятки та утримувати її у стані, що виключає погіршення або руйнування об`єкта культурної спадщини.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про відмежування випадків встановлення інвалідності, пов’язаних із виконанням обов’язків військової служби, від інвалідності з інших причин, для визначення права на одноразову грошову допомогу

З аналізу положень статей 16, 16-2, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 убачається, що підставою для призначення одноразової грошової допомоги є виключно встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності, які настали внаслідок ушкодження здоров`я під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби, у тому числі у зв`язку із захистом Батьківщини, оскільки зазначеними нормативними актами чітко визначено, що таке право виникає лише у випадках поранення, контузії, травми, каліцтва, отриманих під час проходження військової служби, або захворювання, прямо пов`язаного з її виконанням.Відтак лише встановлення інвалідності з вищенаведених вище причин, породжує у військовослужбовця або особи, звільненої з військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому, юридичне значення має саме факт первинного встановлення інвалідності у зв`язку з проходженням військової служби, адже він визначає момент виникнення права на виплату та прожитковий мінімум, з якого має обчислюватися її розмір.Натомість випадки встановлення інвалідності з причин, що не мають зв`язку з виконанням військового обов`язку (побутова травма, загальне захворювання тощо), не підпадають під дію спеціального правового регулювання та не можуть визначати дату для обчислення розміру одноразової грошової допомоги. Інше тлумачення фактично розширювало б межі застосування Закону № 2011-XII та Порядку № 975 на категорії осіб, які не зазнали ушкоджень здоров`я у зв`язку з виконанням військового обов`язку, що суперечило б як їхній меті, так і соціальному призначенню.Отже, для правильного застосування Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975 вирішальне значення має не будь-який факт встановлення інвалідності як такий, а саме той факт, який прямо пов`язаний із виконанням обов`язків військової служби чи захистом Батьківщини. Лише з цього моменту виникає право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2011-ХІІ, та визначається розмір такої допомоги.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про юридичне значення первинного встановлення інвалідності як підстави для виникнення права на одноразову грошову допомогу

Юридичне значення має саме факт первинного встановлення інвалідності з підстав, пов`язаних із проходженням військової служби, оскільки він визначає і момент виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, і базовий критерій її розрахунку. Подальша зміна причинного зв`язку інвалідності (наприклад, з «пов`язаної з проходженням військової служби» на «пов`язану із захистом Батьківщини») не утворює нового первинного факту і не змінює базового моменту відліку для визначення розміру одноразової грошової допомоги; у такому разі може здійснюватися доплата до більшого розміру з урахуванням раніше виплачених сум, але обчислення все одно провадиться виходячи з прожиткового мінімуму року первинного встановлення інвалідності.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про протиправність застосування понижуючих коефіцієнтів до суми пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з метою обмеження її максимального розміру

Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень статті 46 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Критерії визначення необґрунтованості дій позивача у застосуванні ч. 5 ст. 130 ГПК України

ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, під названими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, унаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто ч. 5 ст. 130 ГПК України не визначає конкретних критеріїв для оцінки дій позивача щодо наявності / відсутності необґрунтованих дій позивача, а тому вони встановлюються судом у кожній справі відповідно до виявлених обставин.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Мирова угода про розстрочення платежів vs. розстрочення виконання судового рішення: відмінності та тотожності

Стаття 331 ГПК України регулює розстрочення / відстрочення виконання судового рішення, яке вже набрало законної сили та підлягає виконанню. Ця норма дозволяє боржнику одноосібно ініціювати таке розстрочення. У такому випадку відносини між боржником і судом є субординаційними, де суд має право дозволити або відмовити у розстроченні на стадії виконання.Аналіз положень ч. 1 ст. 192 ГПК України свідчить, що мирова угода – це результат дискреційних повноважень сторін спору координаційного (договірного) характеру з метою припинити спір, виражений в укладеному ними та поданому на затвердження суду правочині, який набирає чинності з моменту затвердження судом.Можливість встановлення графіку платежів, у тому числі поза межами річного строку, не заборонено ГПК України як умови для затвердження мирової угоди та є виявленням взаємоузгодженої волі сторін на підставі взаємних поступок, зважаючи на їхні власні інтереси. Тому помилковим є ототожнення «узгодження сторонами мирової угоди умови про розстрочення платежів» (ст. 192 ГПК України) та «розстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили» (ст. 331 ГПК України).

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android