Зупинення строку давності для стягнення контролюючим органом встановленого ст. 102 ПК України податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки

Згідно з п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу. Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» зупинено дію п. 522 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України на період дії воєнного, надзвичайного стану. При цьому названим Законом ст. 102 ПК України доповнено п. 102.9 такого змісту: «102.9. на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи». Отже, зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв'язку із прийняттям Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX, яким доповнено ст. 102 ПК України п. 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.

📄 Постанова, 14/03/2023, 910/11437/20, Касаційний господарський суд, Постанова, 18/10/2022, 904/10083/15, Справи про банкрутство, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Наявність форс-мажорних обставини виключає можливість внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин

Позивач міг і повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, пов’язаних з введенням воєнного стану, зважаючи на те, що на момент укладення договору по всій території України вже було введено воєнний стан. Тому настання зазначених ним подій не може розглядатись як підстава для внесення змін до окремих пунктів договору та додатка до нього у зв’язку з істотною зміною обставин.

📄 Постанова, Постанова, 14/06/2023, 910/8232/22, банківської діяльності, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Зміна, розірвання, продовження дії договорів під час воєнного стану

Ураховуючи суть підприємництва та принципи підприємницької діяльності, яка будується, зокрема, на засадах власного комерційного ризику, посилання на суттєві зміни у веденні господарської діяльності, інфляційні процеси та інші наслідки запровадження на території України воєнного стану не свідчать про одночасну наявність умов, за яких укладений між сторонами договір може бути змінений згідно зі ст. 652 ЦК України за рішенням суду.

📄 Постанова, 14/06/2023, 910/8232/22, банківської діяльності, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про правомірність встановлення плати за внесення відомостей про помічника адвоката до ЄРАУ

Положення про помічника адвоката встановлює додаткову плату за внесення відомостей про помічника адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України та видачу посвідчення помічника адвоката, що здійснюється за окремою заявою адвоката чи адвокатського об'єднання, які уклали трудовий договір з помічником адвоката. Цей пункт стосується внесення додаткових відомостей до ЄРАУ та видачу посвідчення помічника адвоката, які не визначені законодавством як обов'язкові та внесення яких здійснюється за відповідну плату за бажанням заявника, що не суперечать нормам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про обов’язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу при застосуванні штрафних санкцій за умисне порушення строків сплати податкового зобов’язання

Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України закріплено штрафні санкції за умисне порушення, визначене в пункті 124.1. Юридичним фактом, з яким законодавець пов'язує відповідальність у вигляді штрафу згідно з пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України, є обов'язок доведення контролюючим органом вини платника у формі умислу. Наведене означає, що платник мав можливість вжити заходів щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв дії зі сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.

📄 Постанова, Постанова, 16/03/2023, 600/747/22-а, податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних),

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо застосування постанови КМУ від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації»

Дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов'язань. з моменту запровадження вказаного мораторію суб'єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений в постанові № 187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов'язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб'єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.

📄 Постанова, Постанова, 17/08/2023, 910/19426/21, інший, Касаційний господарський суд, Постанова, 29/11/2023, 910/3422/22, інші розрахунки за продукцію, Касаційний господарський суд, Постанова, 30/11/2023, 916/1947/22, оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо оплати праці працівників в умовах тимчасової окупації

Військова агресія, введення воєнного стану, перебування населеного пункту під окупацією та обстріли не звільняють роботодавця від обов'язку з оплати праці працівників. Якщо роботодавець не прийняв рішення щодо зупинення трудових відносин в умовах окупації, негативні правові наслідки його бездіяльності не можуть покладатися на працівника як слабшу сторону. Працівникам, які вимушено не виконували трудові обов'язки через окупацію та загрозу життю, підлягає виплата середнього заробітку за весь період вимушеного невиконання роботи.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо збереження права користування земельною ділянкою

Право користування земельними ділянками, наданими громадянам до введення в дію Земельного кодексу УРСР 1990 року, зберігалося до належного оформлення ними права власності або землекористування

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо неможливості накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно допускається лише щодо майна, яке належить відповідачу. Накладення арешту на майно третьої особи, яка не є стороною у справі, є неправомірним та порушує права власника такого майна, навіть якщо ця особа в подальшому була залучена до участі у справі як третя особа. Факт залучення власника майна як третьої особи не є підставою для обтяження його майна, оскільки правові підстави для арешту майна існують лише щодо майна відповідача.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо права на апеляційне оскарження рішення про визнання спадщини відумерлою

Особа, яка не була учасником справи про визнання спадщини відумерлою, може подати апеляційну скаргу лише за умови доведення правового зв'язку зі сторонами спору та обґрунтування очевидного порушення її прав оскаржуваним рішенням. Відсутність доказів права на спадкування (заповіту, родинних зв'язків чи відповідного судового рішення) є підставою для закриття апеляційного провадження, оскільки судове рішення не вирішує питання про права та обов'язки такої особи.

📄 Постанова, 14/02/2023, 712/14171/21, Справи про визнання спадщини відумерлою, Касаційний цивільний суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Повернення коштів за непроведену судову експертизу

У разі припинення проведення судової експертизи, оплаченої стороною справи, суд може зобов'язати експертну установу повернути кошти, сплачені за експертизу, що не була проведена, з урахуванням витрат, фактично здійснених експертною установою. При цьому експертна установа повинна документально підтвердити обсяги фактично виконаної роботи. Експертна установа, яка отримала оплату за проведення експертизи за ухвалою суду, зобов'язана повернути невикористані кошти, навіть якщо вона не мала процесуального статусу сторони у справі.Питання про повернення коштів за непроведену експертизу вирішується судом у межах тієї ж справи, в якій експертиза була призначена, без необхідності ініціювання окремого судового спору щодо розрахунків за судову експертизу.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Правові наслідки укладення арбітражної угоди та угоди про передачу спору суду іншої держави

Відповідно до ст. 23 ГПК України у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, спір, що відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.Одночасно ст. 22 ГПК України унормовано право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу. Міжнародний комерційний арбітраж є недержавним органом та не належить до системи судоустрою, тоді як угодою про передачу спору на вирішення суду іншої держави сторони можуть визначити суд, що відноситься до системи судоустрою іншої держави. Наявність угоди про передачу спору на вирішення суду іншої держави виключає його розгляд за правилами господарського судочинства судами України.Натомість наявність арбітражної угоди (застереження) сама по собі не виключає можливості розгляду судом спору, що підсудний судам України у випадках, передбачених законом.Отже, поняття укладення арбітражної угоди та угоди про передачу спору на вирішення іншої держави не є тотожними і їх укладення має різні правові наслідки.У даній справі ОП КГС ВС відступила від висновку щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, сформульованому у постанові КГС ВС від 03.06.2020 у справі № 908/1481/19.

📄 Постанова, 16/06/2023, 926/4889/22, інші договори перевезення, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Зміна підсудності справи при заміні відповідача

Відповідно до положень ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.Частиною 5 тієї ж статті встановлено коло відповідачів, позови до яких розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.Частинами 1, 2 ст. 31 ГПК України унормовано, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.Якщо у результаті заміни відповідача, здійсненої судом першої інстанції за клопотанням позивача, справа стає підсудною господарському суду за місцезнаходженням спірного майна, суд має всі підстави передати справу за виключною підсудністю іншому суду.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Відвід судді у справі про банкрутство: наслідки для розгляду інших заяв

Провадження у справі про банкрутство є процедурним процесом, у якому кожна з процедур (розпорядження майном, санація, ліквідація) має певні етапи її проведення та передбачає відповідні судові дії.За умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю КУзПБ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство.Особливістю провадження у справі про банкрутство є значна кількість судових актів, які опосередковують рух справи про банкрутство (ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, ухвали про введення процедури санації, ухвали про затвердження плану санації, постанови про визнання боржника банкрутом тощо), у тому числі ухвали про припинення провадження у справі, ухвали про відмову в порушенні справи про банкрутство. Крім того, в провадженні у справі про банкрутство може бути велика кількість інших судових актів, які пов’язані виключно з рухом справи та якими провадження у справі не закінчується. Такі судові акти не вирішують питання по суті, а лише сприяють подальшому руху справи та стосуються вирішенню певних процедурних моментів.Відвід судді від участі у розгляді апеляційної скарги на одне із загально процедурних судових рішень у справі про банкрутство, не може вважатися беззаперечною підставою для неучасті цього ж судді у розгляді справи за іншими заявами у цій же справі про банкрутство.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Момент, з якого особа набуває статус учасника справи, зокрема відповідача

За змістом ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України сторонами у судовому процесі — позивачами і відповідачами — можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред’явлено позовну вимогу.Згідно із ч. 1, 3 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові — для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження тощо. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу (п .1 ч. 1 ст. 164 зазначеного Кодексу).Отже, відповідно до наведених процесуальних норм особа має статус учасника справи ще до моменту звернення позивача до суду з позовом та відкриття провадження у справі (по суті, з моменту складення позивачем остаточного тексту позовної заяви і визначення у ньому певної особи як відповідача).Залишення без руху і повернення судом позовної заяви не впливає на такий статус. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.Водночас зі змісту ст. 175 ГПК України вбачається, що сторони втрачають свій процесуальний статус у разі відмови у відкритті провадження у справі, оскільки ця норма іменує відповідну особу вже не позивачем, а заявником.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Оцінка судом "штучного" або "безпідставного" позову

Згідно із ч. 1–3 ст. 43 ГПК України учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.Положення ГПК України не містять критеріїв визначення безпідставного або штучного позову, а тому однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не вбачається за можливе.Питання ймовірного зловживання процесуальними правами повинно оцінюватися з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України. Висновок про штучний характер позову або про те, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях. Для визнання позову безпідставним або штучним необхідно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, інакше висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим і, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду може бути розцінене як порушення права позивача на судовий захист.Крім того, подання позивачем нового позову є реалізацією передбаченого ст. 4 ГПК України права на звернення до господарського суду, і саме по собі звернення з таким позовом за недоведеності обставин, зазначених у ч. 2 ст. 43 зазначеного Кодексу, не свідчить про процесуальне зловживання своїми правами позивачем.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Добросовісність користування процесуальними правами під час воєнного стану

За змістом ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.Праву особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондує обов’язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов’язаний демонструвати готовність брати участь у розгляді справи на всіх його етапах та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.Ненадання будь-яких доказів відсутності в адвоката обмежень на перетин державного кордону України «на виїзд» у період воєнного стану або інших доказів, що підтверджують його знаходження за межами України та відсутність можливості з об’єктивних причин взяти участь у судовому засіданні, у тому числі в режимі відеоконференції, має ознаки зловживання процесуальними правами. Зважаючи на положення ст. 202 ГПК України, неодноразове відкладення розгляду справи, обізнаність сторін про дату, час і місце наступного судового засідання, невстановлення судом обов’язковою явку учасників справи та враховуючи, участь у засіданні суду є правом, а не обов’язком сторони, суд може розглянути касаційну скаргу по суті за відсутності адвоката, який ініціював оскарження судових рішень.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Наслідки заявлення позивачем вимог до неналежного відповідача

Відповідно до ч. 1, 3 і 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред’явлено позовну вимогу.Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), то така особа є неналежним відповідачем.Заявлення позивачем вимог у справі до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про відсутність у виконавця обов’язку перевіряти цільове призначення рахунків боржника до накладення арешту

Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» не покладає на виконавця обов'язок здійснювати попереднє дослідження цільового призначення кожного банківського рахунку боржника до накладення арешту. Частина третя статті 52 цього Закону такий обов'язок покладає на банк - саме він повинен перевірити, чи підпадає рахунок під спеціальний режим, і в разі виявлення цільового призначення, яке виключає арешт коштів, зобов'язаний повідомити виконавця та повернути постанову про арешт коштів боржника без виконання. Водночас обов'язок виконавця полягає у знятті арешту з коштів на рахунку боржника саме за умови надання документального підтвердження, що відповідний рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, банком або боржником.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про правовий статус присяжних у системі правосуддя та розмежування судових юрисдикцій щодо спорів за їх участю

Спір щодо встановлення факту перебування у трудових відносинах присяжного та зобов'язання внести виправлення в дату початку трудових відносин є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки присяжний має особливий статус, передбачений Конституцією України, а спори щодо реалізації права на проходження публічної служби розглядаються адміністративними судами

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо накладення арешту на майно особи, яка не є стороною у справі

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно допускається виключно щодо майна, яке належить відповідачу у справі. Накладення арешту на майно третьої особи, яка не є стороною у справі, є неправомірним та порушує принципи цивільного судочинства. Подальше залучення власника майна до участі у справі як третьої особи не легітимізує накладення арешту на його майно, оскільки третя особа не є стороною у справі

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android