Про віндикаційний позов як належний спосіб захисту прав держави щодо земель лісового фонду

У спорах про повернення з незаконного володіння земельних ділянок лісового фонду належним способом захисту прав держави є віндикаційний позов, а не негаторний. Якщо держава не є фактичним володільцем земельної ділянки лісового фонду, право власності на яку зареєстроване за іншою особою, то вона має право на витребування такої ділянки з чужого незаконного володіння. Статус володільця у держави буде відновлений у разі задоволення вимог про витребування на її користь спірної земельної ділянки та внесення до відповідного державного реєстру запису про право власності держави на цю ділянку

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про припинення реєстрації платника акцизного податку

Факт реєстрації платником акцизного податку підтверджується внесенням відповідного запису до реєстру. Припинення такої реєстрації може мати місце виключно в порядку, передбаченому чинним законодавством, зокрема відповідними нормативно-правовими актами, які регулюють ведення реєстрів платників податків. Наявність у суб’єкта господарювання чинної ліцензії на право здійснення операцій з пальним та відсутність доказів його виключення з реєстру платників акцизного податку вказують на збереження відповідного податкового статусу. Факт подання заяви про перереєстрацію та оновлення інформації в інформаційних системах сам по собі не доводить відсутність або втрату статусу платника податку в минулому періоді, якщо відсутні належні докази припинення такої реєстрації в установленому порядку. За таких обставин відсутній склад податкового правопорушення, передбаченого пунктом 117.3 статті 117 Податкового кодексу України, а отже, немає підстав для застосування фінансових санкцій. Ненадання контролюючим органом належних і допустимих доказів обґрунтовує висновок про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

📄 Постанова, Постанова, 11/08/2023, 340/5484/20, податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних),

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про статус бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу у контексті застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування

У контексті застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, зокрема Конвенції між Урядом України та Урядом Великої Британії 1993 року, принципове значення має правильне визначення статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу. Поняття «фактичний отримувач доходу» не можна тлумачити у вузькому, технічному сенсі. Його значення потрібно розкривати у світлі цілей і завдань міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, які, зокрема, спрямовані на запобігання зловживанню податковими пільгами.На підставі міжнародної практики, особа визнається бенефіціарним власником доходу лише за умов, що вона:має реальне право на вигоду від отриманого доходу;самостійно визначає подальшу економічну долю доходу (тобто використовує його у власних інтересах);не пов’язана юридичними або договірними зобов’язаннями щодо передачі (перерахування) цього доходу іншій особі.Юридичні або фізичні особи, які є лише агентами, номінальними власниками або посередниками, навіть якщо формально отримують дохід, не можуть вважатися фактичними отримувачами доходу для цілей застосування міжнародного договору.Отже, для застосування положень Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Великобританією щодо звільнення процентного доходу від оподаткування в Україні необхідно:щоб одержувач процентів був резидентом Великобританії, що підтверджено відповідною довідкою.щоб такий резидент був фактичним (бенефіціарним) власником доходу, тобто мав реальний контроль над доходом і не діяв в інтересах третьої особи.У разі відсутності належного підтвердження статусу бенефіціарного власника або податкового резидента, виплачувані доходи підлягають оподаткуванню в Україні на загальних підставах за ставкою, визначеною пунктом 160.2 статті 160 ПК України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про звільнення з посади особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як крайній захід врегулювання конфлікту інтересів

Звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв'язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється лише в разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, тобто звільнення особи є крайнім заходом врегулювання конфлікту інтересів і його застосування можливе лише у разі, якщо неможливо врегулювати конфлікт інтересів у інший спосіб.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про розмежування повноважень Вищої ради правосуддя та Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора у питаннях визначення несумісності посади прокурора

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 131 Конституції України, пункту 2 частини першої статті 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» розгляд питання та ухвалення рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності належить Вищий раді правосуддя, яка наділена виключними повноваженнями щодо оцінки обставин порушення прокурором вимог щодо несумісності, а Кадрова комісія Офісу Генерального прокурора не може перебирати на себе конституційні повноваження Вищої ради правосуддя і надавати оцінку таким обставинам.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Наслідки неправильної правової кваліфікації позивачем заявлених вимог (ст. 2, 162 ГПК України, ст. 16 ЦК України)

Невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені відповідно до належного способу захисту прав. Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства (стаття 2 ГПК України).Суд у кожному окремому конкретному випадку має встановити, якого результату прагне досягнути позивач за наслідком розгляду справи, тобто надати належну інтерпретацію змісту його заявлених вимог.У разі посилання позивача на неправильні (невідповідні предмету позову) законодавчі положення суд має застосувати відповідну законодавчу норму самостійно. Така помилка позивача не може слугувати підставою для відмови в позові.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про алгоритм взаємодії між платником податків та контролюючим органом щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з 08 березня 2023 року

З 08 березня 2023 року (з урахуванням внесених змін до законодавства) для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено послідовний алгоритм взаємодії між платником податків та контролюючим органом. Після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, платник податків відповідно до пункту 4 Порядку № 520 має право подати до комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у відповідній податковій накладній або розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.За результатами розгляду поданих документів і пояснень комісія регіонального рівня приймає одне з трьох рішень: про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН – якщо надані пояснення та документи є достатніми та підтверджують зазначену інформацію;про направлення платнику повідомлення (за формою Додатка 2 до Порядку № 520) – якщо наданих пояснень і документів недостатньо. У такому повідомленні мають бути чітко зазначені документи, які пропонується надати додатково;про відмову в реєстрації – якщо надані документи та пояснення, хоча і є достатніми за обсягом, проте не відповідають вимогам законодавства і не підтверджують відповідну інформацію.У разі направлення повідомлення платник податків має право протягом п’яти робочих днів (з дня, наступного за днем його отримання) подати додаткові документи та пояснення. За наслідками їх розгляду комісія повторно приймає одне з рішень: про реєстрацію або про відмову в реєстрації. Неподання таких додаткових документів або їх неповне подання протягом установленого строку є підставою для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про відповідальність резидента у вигляді пені за порушення строків зарахування валютної виручки, встановлених Національним банком України

Органи системи ДФС України не є компетентними щодо застосування до суб'єкта господарювання санкцій, визначених у пункті 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93. Після 07 лютого 2019 року пеня за порушення строків зарахування валютної виручки на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховуватися не може. Нарахування пені можливе на підставі частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в разі порушення резидентами строку розрахунків, який складає 365 календарних днів з дня митного оформлення продукції, що експортується.Наявність укладеного між сторонами зовнішньоекономічного контракту договору про зарахування однорідних зустрічних вимог не звільняє резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків зарахування валютної виручки, встановлених Національним банком України відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473.Резидент, який вступає у зовнішньоекономічні правовідносини, зобов'язаний діяти з урахуванням публічно-правових обмежень, установлених валютним законодавством, і не може покладатися лише на цивільно-правові конструкції припинення зобов’язань для уникнення санкцій, закріплених законом.

📄 Постанова, 10.06.2020, 160/9757/19, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про тлумачення конструкції «повинна була дізнатися» у статті 122 КАС України щодо строків звернення до суду

Вжиття конструкції «повинна була дізнатися» у статті 122 КАС України потрібно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи в умовах форс-мажору

Статус платника єдиного податку четвертої групи зберігається в разі дотримання усіх необхідних процедур і наявності належних підтверджень форс-мажору. Отримавши податкову звітність із додатками, що підтверджують наявність форс-мажору, контрольний орган зобов’язаний встановити причиново-наслідковий зв’язок між цими обставинами та неможливістю дотримання критерію щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва. Відмова в прийнятті звітності та анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи без врахування наданих доказів є порушенням принципів добросовісності, пропорційності та вимог податкового законодавства.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про відсутність обов'язку платника єдиного податку третьої групи нараховувати ПДВ при отриманні послуг від нерезидента

Юридична особа — платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % (без реєстрації платником податку на додану вартість) не має обов'язку нараховувати, сплачувати або декларувати податок на додану вартість під час отримання послуг від нерезидента, навіть якщо місцем постачання таких послуг визначено митну територію України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про право на податковий кредит на поточні витрати з вирощування сільськогосподарської продукції, що збирається в наступному році

Витрати, понесені на вирощування сільськогосподарської продукції, зібраної в наступному календарному році, підлягають включенню до податкового кредиту за умови підтвердження факту здійснення господарської операції, наявності відповідних первинних документів та реальної мети отримання економічного ефекту. Відсутність показників щодо залишків незавершеного виробництва в бухгалтерському обліку станом на кінець звітного року не може бути підставою для відмови у формуванні податкового кредиту або для висновку про здійснення діяльності поза межами господарської діяльності.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо різних механізмів компенсації за зруйноване внаслідок збройної агресії житло до та після 24.02.2022

Грошова компенсація за житло, зруйноване внаслідок збройної агресії рф до 24.02.2022 року, виплачується в межах встановленого Порядком № 947 максимального розміру 300 000,00 грн. Розробка інших механізмів компенсації за пошкодження майна після 24.02.2022 не є дискримінацією, оскільки надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом, не вважається дискримінацією згідно із законодавством

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо порядку врахування державним виконавцем добровільних платежів під час розрахунку заборгованості за аліментами

При розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець може враховувати лише ті добровільні платежі боржника, які за своїм призначенням можна ідентифікувати як спрямовані на сплату аліментів. Відсутність у призначенні платежу прямої вказівки на аліменти (наприклад, зазначення лише "переказ власних коштів") не дає підстав для врахування таких платежів як сплату аліментів, навіть за відсутності інших боргових зобов'язань між сторонами.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Співвідношення зобов'язань держави та юридичної особи

Якщо юридична особа фактично виконує функції державного органу, тобто є alter ego («другим я») такої держави, на майно, що формально належить такій юридичній особі, може бути звернене стягнення за боргами держави (суд нехтує формальною відокремленістю майна цієї юридичної особи від майна держави). Зокрема, врахуванню підлягають критерії: чи утворена компанія для виконання комерційних цілей; чи виконує вона функції, притаманні державним органам (тобто здійснює публічну функцію, не характерну для приватних осіб); чи здійснює така компанія інші види діяльності та чи є вони основними / самостійними або мають допоміжний характер до виконання нею публічної функції; яким є ступінь контролю з боку держави; чи відокремлене майно компанії від майна держави.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Виключення учасника ТОВ, який має солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу, перебуває під дією мораторію, встановленого постановою КМУ № 187.

Виключення учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який несе солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу, підпадає під дію мораторію, встановленого постановою КМУ № 187, як будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження корпоративних прав особами, пов'язаними з державою-агресором.

📄 Постанова, 30/11/2023, 916/1947/22, оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Правові підстави для обмеження права кредитора на отримання коштів від відповідача (зокрема підприємств оборонно-промислового комплексу)

Зі змісту Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» та постанови КМУ № 187 вбачається, що за зобов'язаннями, де боржником є підприємство оборонно-промислового комплексу, внесене до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а кредитором – юридична особа, що створена та зареєстрована відповідно до законодавства України, однак кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) якої є громадянин рф (що не перебуває на території України на законних підставах), у тому числі якщо за таким зобов'язанням було здійснено відступлення права вимоги третій особі, встановлено мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов'язань (стягнення коштів) як у добровільному, так і у примусову порядку.

📄 Постанова, 29/11/2023, 910/3422/22, інші розрахунки за продукцію, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо порядку доведення недостовірності / достовірності інформації, поширеної суб’єктами у сфері медіа в умовах війни

В умовах воєнного стану асоціювання певної фізичної або юридичної особи з країною-агресором, безумовно, має негативний характер, особливо якщо йдеться про співпрацю з країною-агресором чи сприяння їй у будь-якій формі. Вислови про пов’язаність суб’єкта господарювання з країною-агресором здатні завдати шкоди його діловій репутації, викликати негативні конотації у контрагентів, споживачів, ворожий настрій у суспільстві, а тому виклад відповідної інформації слід здійснювати обачно, спираючись на обставини, що підтверджуються доказами, мають високий ступінь достовірності та вірогідності, є взаємоузгодженими й достатніми.У вирішенні спору про визнання недостовірною та спростування інформації підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав для визнання недостовірною та спростування інформації, а й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо його було порушено. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Зупинення строку давності для стягнення контролюючим органом встановленого ст. 102 ПК України податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки

Згідно з п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу. Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» зупинено дію п. 522 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України на період дії воєнного, надзвичайного стану. При цьому названим Законом ст. 102 ПК України доповнено п. 102.9 такого змісту: «102.9. на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи». Отже, зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв'язку із прийняттям Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX, яким доповнено ст. 102 ПК України п. 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.

📄 Постанова, 14/03/2023, 910/11437/20, Касаційний господарський суд, Постанова, 18/10/2022, 904/10083/15, Справи про банкрутство, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Наявність форс-мажорних обставини виключає можливість внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин

Позивач міг і повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, пов’язаних з введенням воєнного стану, зважаючи на те, що на момент укладення договору по всій території України вже було введено воєнний стан. Тому настання зазначених ним подій не може розглядатись як підстава для внесення змін до окремих пунктів договору та додатка до нього у зв’язку з істотною зміною обставин.

📄 Постанова, Постанова, 14/06/2023, 910/8232/22, банківської діяльності, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Зміна, розірвання, продовження дії договорів під час воєнного стану

Ураховуючи суть підприємництва та принципи підприємницької діяльності, яка будується, зокрема, на засадах власного комерційного ризику, посилання на суттєві зміни у веденні господарської діяльності, інфляційні процеси та інші наслідки запровадження на території України воєнного стану не свідчать про одночасну наявність умов, за яких укладений між сторонами договір може бути змінений згідно зі ст. 652 ЦК України за рішенням суду.

📄 Постанова, 14/06/2023, 910/8232/22, банківської діяльності, Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android