Правовий режим земель прикордонної смуги. Належність їх до земель оборони
Законодавець визначив як правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги, так і спеціальний правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій тощо.Помістивши відповідні правила про земельні ділянки в межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону у статтю 77 «Землі оборони» ЗК України, встановивши мету виокремлення такої категорії земель - для забезпечення національної безпеки та оборони, дотримання режиму державного кордону, законодавець відніс ці земельні ділянки у межах прикордонної смуги до категорії земель оборони, для яких передбачений особливий режим використання. Такі землі можуть перебувати винятково у державній власності, а отже, мають обмежену оборотоздатність і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності.Інші земельні ділянки в межах прикордонної смуги, які не використовуються для розташування прикордонної інженерної інфраструктури та не підлягають обов`язковому відведенню в постійне користування військовим частинам ДПС України, тобто мають інший правовий режим та не належать до земель оборони, можуть перебувати у комунальній та приватній власності.ВП ВС конкретизувала правові висновки КГС ВС, зокрема, викладені у постановах від 02 жовтня 2024 року у справі № 444/1011/20, від 15 січня 2025 року у справах № 903/1311/23 та № 903/1324/23, а також КЦС ВС у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 163/2369/16-цу постанові щодо правового режиму земель прикордонних смуг.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Законодавець визначив як правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги, так і спеціальний правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій тощо.Помістивши відповідні правила про земельні ділянки в межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону у статтю 77 «Землі оборони» ЗК України, встановивши мету виокремлення такої категорії земель - для забезпечення національної безпеки та оборони, дотримання режиму державного кордону, законодавець відніс ці земельні ділянки у межах прикордонної смуги до категорії земель оборони, для яких передбачений особливий режим використання. Такі землі можуть перебувати винятково у державній власності, а отже, мають обмежену оборотоздатність і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності.Інші земельні ділянки в межах прикордонної смуги, які не використовуються для розташування прикордонної інженерної інфраструктури та не підлягають обов`язковому відведенню в постійне користування військовим частинам ДПС України, тобто мають інший правовий режим та не належать до земель оборони, можуть перебувати у комунальній та приватній власності.ВП ВС конкретизувала правові висновки КГС ВС, зокрема, викладені у постановах від 02 жовтня 2024 року у справі № 444/1011/20, від 15 січня 2025 року у справах № 903/1311/23 та № 903/1324/23, а також КЦС ВС у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 163/2369/16-цу постанові щодо правового режиму земель прикордонних смуг.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Належний спосіб захисту прав держави у разі, якщо на земельні ділянки в межах прикордонної смуги, що належать до земель оборони, накладаються земельні ділянки, що перебувають у комунальній/приватній власності
Земельні ділянки у межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж державного кордону України, які використовуються для забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України, зокрема для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд, належать до земель оборони, щодо яких встановлений особливий режим їх використання та які можуть перебувати винятково у державній власності, а отже не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності. У разі, якщо на такі земельні ділянки в межах прикордонної смуги, накладаються земельні ділянки, що перебувають у комунальній/приватній власності, належним способом захисту прав держави є витребування тільки тієї частини земельної ділянки, яка накладається на прикордонну смугу.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Земельні ділянки у межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж державного кордону України, які використовуються для забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України, зокрема для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд, належать до земель оборони, щодо яких встановлений особливий режим їх використання та які можуть перебувати винятково у державній власності, а отже не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності. У разі, якщо на такі земельні ділянки в межах прикордонної смуги, накладаються земельні ділянки, що перебувають у комунальній/приватній власності, належним способом захисту прав держави є витребування тільки тієї частини земельної ділянки, яка накладається на прикордонну смугу.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍1
Особливості правового статусу іпотекодавця. Межі відповідальності спадкоємців майнового поручителя
Правовий статус іпотекодавця визначається його участю в основному зобов'язанні: якщо він є зобов'язаною особою за основним правовідношенням - має статус боржника, якщо передав майно для забезпечення зобов'язань іншої особи - є майновим поручителем. Обов`язки іпотекодавця, коли він є третьою особою в основному правовідношенні, мають виключно майновий характер, а не особистий. З цього слідує, що спадкоємці такого іпотекодавця успадковують не борг, а лише обтяження, яке слідує за цим майном.У цьому й проявляється особливий статус майнового поручителя, який особисто не вступає у боргові зобов`язання, а гарантує належне виконання іншою особою - боржником цих зобов`язань своїм майном, яке він чітко визначає в іпотечному договорі, а звернення стягнення на це майно припиняє його подальшу участь у зазначених зобов`язаннях.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Правовий статус іпотекодавця визначається його участю в основному зобов'язанні: якщо він є зобов'язаною особою за основним правовідношенням - має статус боржника, якщо передав майно для забезпечення зобов'язань іншої особи - є майновим поручителем. Обов`язки іпотекодавця, коли він є третьою особою в основному правовідношенні, мають виключно майновий характер, а не особистий. З цього слідує, що спадкоємці такого іпотекодавця успадковують не борг, а лише обтяження, яке слідує за цим майном.У цьому й проявляється особливий статус майнового поручителя, який особисто не вступає у боргові зобов`язання, а гарантує належне виконання іншою особою - боржником цих зобов`язань своїм майном, яке він чітко визначає в іпотечному договорі, а звернення стягнення на це майно припиняє його подальшу участь у зазначених зобов`язаннях.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤2👍1
Порядок звернення стягнення на іпотечне майно після смерті майнового поручителя. Відсутність необхідності пред’явлення кредитором вимог до спадкоємців у порядку ст. 1281, 1282 ЦК України
Строк пред’явлення кредитором вимоги до спадкоємців, а також порядок виконання ними зобов’язання, передбачений ст. 1281, 1282 ЦК України, не поширюються на правовідносини, які виникають у зв’язку з переходом у порядку спадкування майна, яке майновий поручитель передав в іпотеку задля забезпечення виконання зобов’язань третьою особою [відмінною від особи іпотекодавця]. Такі відносини регулюються нормами Закону України «Про іпотеку», і тому іпотека є дійсною для спадкоємця іпотекодавця, який набуває статус іпотекодавця та має всі його права і обов’язки за іпотечним договором.ВП ВС дійшла висновку про наявність підстав для відступу від висновків щодо застосування статей 1281, 1282 ЦК України, зроблених у постановах Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 серпня 2020 року у справі № 905/1959/19.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Строк пред’явлення кредитором вимоги до спадкоємців, а також порядок виконання ними зобов’язання, передбачений ст. 1281, 1282 ЦК України, не поширюються на правовідносини, які виникають у зв’язку з переходом у порядку спадкування майна, яке майновий поручитель передав в іпотеку задля забезпечення виконання зобов’язань третьою особою [відмінною від особи іпотекодавця]. Такі відносини регулюються нормами Закону України «Про іпотеку», і тому іпотека є дійсною для спадкоємця іпотекодавця, який набуває статус іпотекодавця та має всі його права і обов’язки за іпотечним договором.ВП ВС дійшла висновку про наявність підстав для відступу від висновків щодо застосування статей 1281, 1282 ЦК України, зроблених у постановах Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 серпня 2020 року у справі № 905/1959/19.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤2👍1🔥1
Умови застосування ст. 1281, 1282 ЦК України у разі смерті іпотекодавця
Норми ст. 1281, 1282 ЦК України стосуються правовідносин, за яких сторона основного зобов`язання помирає, а її майно переходить до інших осіб - спадкоємців, які разом з цим майном набувають невиконане особисте боргове (грошове) зобов`язання спадкодавця, яке обмежується вартістю успадкованого майна.На відміну від правовідносин майнового поручительства, на цьому етапі таке майно не розглядається основним засобом погашення зобов`язання. На противагу іпотечному майну, зазначене спадкове майно може не містити обтяжень кредитора, а самі спадкоємці, набуваючи таке вільне від обтяжень майно та мирно володіючи ним, можуть не знати про боргові зобов`язання спадкодавця [спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги].Своєю чергою кредитор теж має проявити обачність і заявити про свої вимоги до спадкоємців протягом розумного строку, який визначає стаття 1281 ЦК України.З цього логічно випливають норми статті 1282 ЦК України, які, враховуючи характер виниклих правовідносин (розріз спадкових та боргових зобов`язань), гарантують спадкоємцеві право залишити собі спадкове майно (яке іноді має значну нематеріальну цінність для особи), виплативши його грошовий еквівалент. І лише в разі незадоволення своїх грошових вимог кредитор вправі розпочати процес звернення стягнення на це майно.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Норми ст. 1281, 1282 ЦК України стосуються правовідносин, за яких сторона основного зобов`язання помирає, а її майно переходить до інших осіб - спадкоємців, які разом з цим майном набувають невиконане особисте боргове (грошове) зобов`язання спадкодавця, яке обмежується вартістю успадкованого майна.На відміну від правовідносин майнового поручительства, на цьому етапі таке майно не розглядається основним засобом погашення зобов`язання. На противагу іпотечному майну, зазначене спадкове майно може не містити обтяжень кредитора, а самі спадкоємці, набуваючи таке вільне від обтяжень майно та мирно володіючи ним, можуть не знати про боргові зобов`язання спадкодавця [спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги].Своєю чергою кредитор теж має проявити обачність і заявити про свої вимоги до спадкоємців протягом розумного строку, який визначає стаття 1281 ЦК України.З цього логічно випливають норми статті 1282 ЦК України, які, враховуючи характер виниклих правовідносин (розріз спадкових та боргових зобов`язань), гарантують спадкоємцеві право залишити собі спадкове майно (яке іноді має значну нематеріальну цінність для особи), виплативши його грошовий еквівалент. І лише в разі незадоволення своїх грошових вимог кредитор вправі розпочати процес звернення стягнення на це майно.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤2👍2👏1
Щодо строку на апеляційне оскарження
Сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права та обов'язки, або пропуску строку внаслідок обставин непереборної сили. При цьому особа, не повідомлена про розгляд справи, – це особа, яка не знала і не могла знати про наявність судового провадження
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права та обов'язки, або пропуску строку внаслідок обставин непереборної сили. При цьому особа, не повідомлена про розгляд справи, – це особа, яка не знала і не могла знати про наявність судового провадження
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍2🔥1
Щодо заборони заміни боржника у виконавчому провадженні без відповідного судового рішення
Державний виконавець має право вносити ідентифікаційні дані боржника, однак заміна боржника на стадії виконання судового рішення на особу, яка не була залучена до розгляду справи судом, є неправомірною та порушує права такої особи
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Державний виконавець має право вносити ідентифікаційні дані боржника, однак заміна боржника на стадії виконання судового рішення на особу, яка не була залучена до розгляду справи судом, є неправомірною та порушує права такої особи
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍1
Щодо зняття арешту з майна при поверненні виконавчого документа за заявою стягувача
При поверненні виконавчого документа стягувачу на його письмову заяву державний виконавець зобов'язаний зняти арешт із майна боржника. Бездіяльність державного виконавця та начальника ВДВС щодо незняття арешту з майна боржника в такому випадку є протиправною
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
При поверненні виконавчого документа стягувачу на його письмову заяву державний виконавець зобов'язаний зняти арешт із майна боржника. Бездіяльність державного виконавця та начальника ВДВС щодо незняття арешту з майна боржника в такому випадку є протиправною
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍2
Щодо строку повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання
Виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання протягом трьох років з дня його повернення стягувачу. При недотриманні цього строку виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття його до виконання. Дата складання заяви про відкриття виконавчого провадження не може бути єдиним і беззаперечним доказом на підтвердження подання виконавчого листа до виконання саме в цю дату
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання протягом трьох років з дня його повернення стягувачу. При недотриманні цього строку виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття його до виконання. Дата складання заяви про відкриття виконавчого провадження не може бути єдиним і беззаперечним доказом на підтвердження подання виконавчого листа до виконання саме в цю дату
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤8👍1
Щодо спадкування права на банківський вклад при наявності заповідального розпорядження
Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (заповіт чи заповідальне розпорядження банку). Якщо особа, вказана в розпорядженні банку, не прийняла спадщину або відмовилася від її прийняття, то спадкування права на вклад здійснюється спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину. Сама по собі вказівка особи в заповідальному розпорядженні банку не свідчить про прийняття такою особою спадщиниУ цій справі ВС у складі ОП КЦС відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 201/14367/15-ц (провадження № 61-11625св19) про те, що заповідальне розпорядження на банківський вклад, зроблене вкладником безпосередньо в договорі банківського вкладу, має пріоритет перед загальним заповітом, що не містить прямої вказівки на такий вклад. Загальний заповіт не скасовує попереднє заповідальне розпорядження щодо банківського вкладу. Особа, на користь якої зроблено заповідальне розпорядження в договорі банківського вкладу, є належним правонаступником за таким договором, незалежно від факту прийняття спадщини.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (заповіт чи заповідальне розпорядження банку). Якщо особа, вказана в розпорядженні банку, не прийняла спадщину або відмовилася від її прийняття, то спадкування права на вклад здійснюється спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину. Сама по собі вказівка особи в заповідальному розпорядженні банку не свідчить про прийняття такою особою спадщиниУ цій справі ВС у складі ОП КЦС відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 201/14367/15-ц (провадження № 61-11625св19) про те, що заповідальне розпорядження на банківський вклад, зроблене вкладником безпосередньо в договорі банківського вкладу, має пріоритет перед загальним заповітом, що не містить прямої вказівки на такий вклад. Загальний заповіт не скасовує попереднє заповідальне розпорядження щодо банківського вкладу. Особа, на користь якої зроблено заповідальне розпорядження в договорі банківського вкладу, є належним правонаступником за таким договором, незалежно від факту прийняття спадщини.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍1
Щодо спадкування права на банківський вклад при нявності заповідального розпорядження
Заповідальне розпорядження на банківський вклад, зроблене вкладником безпосередньо в договорі банківського вкладу, має пріоритет перед загальним заповітом, що не містить прямої вказівки на такий вклад. Загальний заповіт не скасовує попереднє заповідальне розпорядження щодо банківського вкладу. Особа, на користь якої зроблено заповідальне розпорядження в договорі банківського вкладу, є належним правонаступником за таким договором, незалежно від факту прийняття спадщини.02 червня 2025 року ВС у складі ОП КЦС відступила від згаданого висновку, прийнявши постанову у справі № 201/14368/15-ц (провадження № 61-2344сво24) та зазначивши, що право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (заповіт чи заповідальне розпорядження банку). Якщо особа, вказана в розпорядженні банку, не прийняла спадщину або відмовилася від її прийняття, то спадкування права на вклад здійснюється спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину. Сама по собі вказівка особи в заповідальному розпорядженні банку не свідчить про прийняття такою особою спадщини.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Заповідальне розпорядження на банківський вклад, зроблене вкладником безпосередньо в договорі банківського вкладу, має пріоритет перед загальним заповітом, що не містить прямої вказівки на такий вклад. Загальний заповіт не скасовує попереднє заповідальне розпорядження щодо банківського вкладу. Особа, на користь якої зроблено заповідальне розпорядження в договорі банківського вкладу, є належним правонаступником за таким договором, незалежно від факту прийняття спадщини.02 червня 2025 року ВС у складі ОП КЦС відступила від згаданого висновку, прийнявши постанову у справі № 201/14368/15-ц (провадження № 61-2344сво24) та зазначивши, що право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (заповіт чи заповідальне розпорядження банку). Якщо особа, вказана в розпорядженні банку, не прийняла спадщину або відмовилася від її прийняття, то спадкування права на вклад здійснюється спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину. Сама по собі вказівка особи в заповідальному розпорядженні банку не свідчить про прийняття такою особою спадщини.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤1
Щодо відсутності підстав для зупинення цивільної справи через досудове розслідування у кримінальному провадженні
Перебування справи на стадії досудового розслідування не є підставою для зупинення провадження в цивільній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні. Підставою для зупинення провадження у справі за п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є наявність іншої справи, що розглядається в судовому порядку, а не перебуває на стадії досудового розслідуванняУ цій справі (№ 943/242/22) ВС у складі ОП КЦС відступив від висновку ВС КЦС, викладеного у постанові від 30 квітня 2024 року у справі № 201/2197/23 (провадження № 61-2512св24), про те, що «іншу справу, що розглядається в порядку кримінального судочинства» у розумінні пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України необхідно тлумачити і як судовий розгляд кримінальної справи, так і стадію досудового розслідування.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Перебування справи на стадії досудового розслідування не є підставою для зупинення провадження в цивільній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні. Підставою для зупинення провадження у справі за п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є наявність іншої справи, що розглядається в судовому порядку, а не перебуває на стадії досудового розслідуванняУ цій справі (№ 943/242/22) ВС у складі ОП КЦС відступив від висновку ВС КЦС, викладеного у постанові від 30 квітня 2024 року у справі № 201/2197/23 (провадження № 61-2512св24), про те, що «іншу справу, що розглядається в порядку кримінального судочинства» у розумінні пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України необхідно тлумачити і як судовий розгляд кримінальної справи, так і стадію досудового розслідування.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍4
Щодо зупинення провадження у цивільній справі до вирішення кримінального провадження
Зупинення провадження у цивільній справі до завершення кримінального провадження є обґрунтованим, якщо обставини, які встановлюються у кримінальному провадженні, мають преюдиційне значення для вирішення цивільного спору. "Іншу справу, що розглядається в порядку кримінального судочинства" необхідно тлумачити як судовий розгляд кримінальної справи та стадію досудового розслідування. 02 червня 2025 року ВС у складі ОП КЦС відступив від згаданого висновку, прийнявши постанову у справі № 943/242/22 (провадження № 61-17403сво24) та зазначивши, що перебування справи на стадії досудового розслідування не є підставою для зупинення провадження в цивільній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні. Підставою для зупинення провадження у справі за п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є наявність іншої справи, що розглядається в судовому порядку, а не перебуває на стадії досудового розслідування.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Зупинення провадження у цивільній справі до завершення кримінального провадження є обґрунтованим, якщо обставини, які встановлюються у кримінальному провадженні, мають преюдиційне значення для вирішення цивільного спору. "Іншу справу, що розглядається в порядку кримінального судочинства" необхідно тлумачити як судовий розгляд кримінальної справи та стадію досудового розслідування. 02 червня 2025 року ВС у складі ОП КЦС відступив від згаданого висновку, прийнявши постанову у справі № 943/242/22 (провадження № 61-17403сво24) та зазначивши, що перебування справи на стадії досудового розслідування не є підставою для зупинення провадження в цивільній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні. Підставою для зупинення провадження у справі за п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є наявність іншої справи, що розглядається в судовому порядку, а не перебуває на стадії досудового розслідування.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍7
Новий випуск подкасту Верховного Суду: кримінальне судочинство
- актуальна практика Верховного Суду у кримінальному судочинстві
- відкриття матеріалів кримінального провадження
- оскарження ухвал слідчих суддів
- недопустимість доказів
🎞 https://youtu.be/PEmfuqGtD4o
Правові позиції ВС в Telegram
- актуальна практика Верховного Суду у кримінальному судочинстві
- відкриття матеріалів кримінального провадження
- оскарження ухвал слідчих суддів
- недопустимість доказів
Правові позиції ВС в Telegram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
YouTube
Подкаст Верховного Суду: кримінальне судочинство (3 випуск)
Друзі, пропонуємо переглянути третій випуск подкасту Верховного Суду, присвячений актуальним питанням кримінального процесу.
Спікери подкасту – заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк, суддя Великої Палати…
Спікери подкасту – заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк, суддя Великої Палати…
👍7❤2⚡1
Про неможливість застосування рекомендацій АМК як джерела правозастосовчої практики в розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України
Методичні рекомендацій щодо застосування поняття контролю, затверджені рішенням Антимонопольного комітету України від 01.11.2008, не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Методичні рекомендацій щодо застосування поняття контролю, затверджені рішенням Антимонопольного комітету України від 01.11.2008, не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤1👍1
Щодо використання загальновживаного позначення в торговельній марці на медичний препарат
З огляду на обставини справи реєстрація загальновживаного позначення у якості торгової марки за певною особою без зазначення у торговій марці конкретного виробника у такій спосіб щоб його можна було впізнати та ідентифікувати, певним чином монополізує назву медичного препарату за одним з його виробників, а тому не виконує функцію торгової марки.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
З огляду на обставини справи реєстрація загальновживаного позначення у якості торгової марки за певною особою без зазначення у торговій марці конкретного виробника у такій спосіб щоб його можна було впізнати та ідентифікувати, певним чином монополізує назву медичного препарату за одним з його виробників, а тому не виконує функцію торгової марки.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤1👍1
Щодо застосування забезпечення позову у спорі про заборону вчиняти дії, направлені на підготовку до введення в цивільний обіг лікарського засобу, та відмову в державній реєстрації лікарського засобу
Необхідність у застосуванні певних способів захисту у сфері інтелектуальної власності, як і вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на специфіку правовідносин пов’язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Необхідність у застосуванні певних способів захисту у сфері інтелектуальної власності, як і вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на специфіку правовідносин пов’язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍1
Прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими професійної правничої допомоги
Такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
📄 Постанова, 03/11/2023, 914/2355/21, договір підряду, Касаційний господарський суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
📄 Постанова, 03/11/2023, 914/2355/21, договір підряду, Касаційний господарський суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤3👍2
Розподіл витрат на професійну правничу допомогу може бути здійснений за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції
Питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції може бути предметом судового дослідження під час вирішення питання про розподіл судових витрат за результатами вирішення спору по суті.
📄 Постанова, 07/06/2023, 910/15830/20, надання послуг, Касаційний господарський суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції може бути предметом судового дослідження під час вирішення питання про розподіл судових витрат за результатами вирішення спору по суті.
📄 Постанова, 07/06/2023, 910/15830/20, надання послуг, Касаційний господарський суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍3❤1
Неподання стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які понесла ця сторона, є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу
Відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов’язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов’язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤2👍1
Надсилання доказів про понесення витрат на професійну правничу допомогу іншій стороні
Хоча ст. 129 ГПК України не містить прямої норми щодо обов’язкового надсилання доказів про понесення витрат на професійну правничу допомогу іншій стороні, однак відсутність такої вказівки не звільняє заявника від виконання обов’язку щодо надсилання копії доказів іншій стороні на виконання вимог ст. 80 ГПК України. З огляду на те, що склад і розмір витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, підлягають доведенню, то у разі ненадсилання копій відповідних доказів іншій стороні фактично матиме наслідком порушення принципу змагальності та неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом.Вказані обставини, у свою чергу, позбавляють можливості іншу сторону надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Хоча ст. 129 ГПК України не містить прямої норми щодо обов’язкового надсилання доказів про понесення витрат на професійну правничу допомогу іншій стороні, однак відсутність такої вказівки не звільняє заявника від виконання обов’язку щодо надсилання копії доказів іншій стороні на виконання вимог ст. 80 ГПК України. З огляду на те, що склад і розмір витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, підлягають доведенню, то у разі ненадсилання копій відповідних доказів іншій стороні фактично матиме наслідком порушення принципу змагальності та неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом.Вказані обставини, у свою чергу, позбавляють можливості іншу сторону надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍3❤1