Про право на доступ до суду, яке не є абсолютним

Право на судовий захист реалізується в межах, визначених законом, і може бути обмежене лише за легітимними, пропорційними умовамиНормами законодавства не передбачено вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої поданням апеляційної скарги в іншій справі; незгода з апеляційною скаргою має бути висловлена процесуальним шляхом під час розгляду тієї справи.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо звільнення споживачів від сплати судового збору на всіх стадіях процесу

Особи, які є позивачами у справах про захист прав споживачів, не сплачують судовий збір як при поданні позовних заяв, так і при поданні заяв про вирішення процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень (зокрема щодо вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання), а також при апеляційному або касаційному оскарженні судових рішень, ухвалених при розгляді таких заяв

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" у разі смерті майнового поручителя

При переході права власності на предмет іпотеки до спадкоємця іпотекодавця, який не є боржником за основним зобов'язанням (майнового поручителя), на іпотекодержателя не поширюються вимоги статті 1281 ЦК України щодо пред'явлення вимог до спадкоємців у шестимісячний строк. Іпотека не припиняється через пропуск цього строку. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку згідно з відповідним застереженням в іпотечному договорі шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" після надсилання спадкоємцю іпотекодавця письмової вимоги про усунення порушення

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Письмове повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення зобов'язання

Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки. В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

📄 Постанова, Постанова, 29.09.2020, 757/13243/17, Велика палата Верховного Суду

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо захисту прав інвестора при неправомірному відчуженні забудовником об'єкта інвестування третій особі

У разі відчуження забудовником об'єкта інвестування третій особі ефективним способом захисту порушеного права інвестора, який виконав фінансові зобов'язання за договором інвестування, є витребування майна від добросовісного набувача, а не визнання права власності .

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо віндикаційного імунітету майна, проданого на виконання судового рішення

Майно, яке було продане чи передане на виконання рішення суду, має «віндикаційний імунітет» і не підлягає витребуванню від добросовісного набувача навіть у разі подальшого скасування такого рішення

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо підстав розірвання договору оренди землі через несплату орендної плати

Систематична (два і більше випадків) повна несплата орендної плати є підставою розірвання договору оренди землі за п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України. У разі часткової несплати орендної плати договір може бути розірвано за ч. 2 ст. 651 ЦК України, лише якщо таке порушення є істотним. Несплата орендної плати за період тимчасової окупації території, коли використання земельної ділянки неможливе, не вважається винною поведінкою орендаря

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо особливостей обчислення позовної давності при стягненні коштів за нікчемним правочином

При стягненні коштів, сплачених на виконання нікчемного правочину, застосовується позовна давність, на відміну від вимог про визнання нікчемного правочину недійсним. Перебіг позовної давності починається з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, при цьому позивач повинен довести не лише факт, що він не знав про порушення права, але й те, що він об'єктивно не міг про це дізнатися раніше. Існує презумпція можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо пріоритетного права на отримання земельної ділянки при безоплатній передачі

При безоплатній передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у приватну власність, за наявності декількох претендентів, першочергове право на отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої була сформована ця ділянка, за відсутності законних перешкод. Погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення раніше сформованої земельної ділянки іншій особі порушує законний інтерес первинного заявника щодо завершення процедури приватизації

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Зменшення розміру інфляційних втрат, передбачених ст. 625 ЦК України

Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Підстави зменшення процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України

Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Суд може зменшити розмір процентів річних у кожному конкретному випадку з урахуванням таких підтверджених обставинами справи підстав, зокрема, як дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов`язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу тощо, а також дотримуючись принципів розумності, справедливості, пропорційності та балансу між інтересами боржника і кредитора.Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Умови належності земель до категорії «землі оборони» та правовий режим їх використання

Приписи ЗК України та законодавства, яке визначає правовий режим земель оборони, передбачають належність земельних ділянок до земель оборони як за їх суб`єктною ознакою - надання їх для розташування і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, так і ознакою територіальної наближеності (прилеглості) до державного кордону України (безпосередньо вздовж державного кордону України та мети використання (облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків тощо). Такі землі можуть перебувати винятково в державній власності.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Правовий режим земель прикордонної смуги. Належність їх до земель оборони

Законодавець визначив як правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги, так і спеціальний правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій тощо.Помістивши відповідні правила про земельні ділянки в межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону у статтю 77 «Землі оборони» ЗК України, встановивши мету виокремлення такої категорії земель - для забезпечення національної безпеки та оборони, дотримання режиму державного кордону, законодавець відніс ці земельні ділянки у межах прикордонної смуги до категорії земель оборони, для яких передбачений особливий режим використання. Такі землі можуть перебувати винятково у державній власності, а отже, мають обмежену оборотоздатність і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності.Інші земельні ділянки в межах прикордонної смуги, які не використовуються для розташування прикордонної інженерної інфраструктури та не підлягають обов`язковому відведенню в постійне користування військовим частинам ДПС України, тобто мають інший правовий режим та не належать до земель оборони, можуть перебувати у комунальній та приватній власності.ВП ВС конкретизувала правові висновки КГС ВС, зокрема, викладені у постановах від 02 жовтня 2024 року у справі № 444/1011/20, від 15 січня 2025 року у справах № 903/1311/23 та № 903/1324/23, а також КЦС ВС у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 163/2369/16-цу постанові щодо правового режиму земель прикордонних смуг.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Належний спосіб захисту прав держави у разі, якщо на земельні ділянки в межах прикордонної смуги, що належать до земель оборони, накладаються земельні ділянки, що перебувають у комунальній/приватній власності

Земельні ділянки у межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж державного кордону України, які використовуються для забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України, зокрема для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд, належать до земель оборони, щодо яких встановлений особливий режим їх використання та які можуть перебувати винятково у державній власності, а отже не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності. У разі, якщо на такі земельні ділянки в межах прикордонної смуги, накладаються земельні ділянки, що перебувають у комунальній/приватній власності, належним способом захисту прав держави є витребування тільки тієї частини земельної ділянки, яка накладається на прикордонну смугу.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Особливості правового статусу іпотекодавця. Межі відповідальності спадкоємців майнового поручителя

Правовий статус іпотекодавця визначається його участю в основному зобов'язанні: якщо він є зобов'язаною особою за основним правовідношенням - має статус боржника, якщо передав майно для забезпечення зобов'язань іншої особи - є майновим поручителем. Обов`язки іпотекодавця, коли він є третьою особою в основному правовідношенні, мають виключно майновий характер, а не особистий. З цього слідує, що спадкоємці такого іпотекодавця успадковують не борг, а лише обтяження, яке слідує за цим майном.У цьому й проявляється особливий статус майнового поручителя, який особисто не вступає у боргові зобов`язання, а гарантує належне виконання іншою особою - боржником цих зобов`язань своїм майном, яке він чітко визначає в іпотечному договорі, а звернення стягнення на це майно припиняє його подальшу участь у зазначених зобов`язаннях.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Порядок звернення стягнення на іпотечне майно після смерті майнового поручителя. Відсутність необхідності пред’явлення кредитором вимог до спадкоємців у порядку ст. 1281, 1282 ЦК України

Строк пред’явлення кредитором вимоги до спадкоємців, а також порядок виконання ними зобов’язання, передбачений ст. 1281, 1282 ЦК України, не поширюються на правовідносини, які виникають у зв’язку з переходом у порядку спадкування майна, яке майновий поручитель передав в іпотеку задля забезпечення виконання зобов’язань третьою особою [відмінною від особи іпотекодавця]. Такі відносини регулюються нормами Закону України «Про іпотеку», і тому іпотека є дійсною для спадкоємця іпотекодавця, який набуває статус іпотекодавця та має всі його права і обов’язки за іпотечним договором.ВП ВС дійшла висновку про наявність підстав для відступу від висновків щодо застосування статей 1281, 1282 ЦК України, зроблених у постановах Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 серпня 2020 року у справі № 905/1959/19.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Умови застосування ст. 1281, 1282 ЦК України у разі смерті іпотекодавця

Норми ст. 1281, 1282 ЦК України стосуються правовідносин, за яких сторона основного зобов`язання помирає, а її майно переходить до інших осіб - спадкоємців, які разом з цим майном набувають невиконане особисте боргове (грошове) зобов`язання спадкодавця, яке обмежується вартістю успадкованого майна.На відміну від правовідносин майнового поручительства, на цьому етапі таке майно не розглядається основним засобом погашення зобов`язання. На противагу іпотечному майну, зазначене спадкове майно може не містити обтяжень кредитора, а самі спадкоємці, набуваючи таке вільне від обтяжень майно та мирно володіючи ним, можуть не знати про боргові зобов`язання спадкодавця [спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги].Своєю чергою кредитор теж має проявити обачність і заявити про свої вимоги до спадкоємців протягом розумного строку, який визначає стаття 1281 ЦК України.З цього логічно випливають норми статті 1282 ЦК України, які, враховуючи характер виниклих правовідносин (розріз спадкових та боргових зобов`язань), гарантують спадкоємцеві право залишити собі спадкове майно (яке іноді має значну нематеріальну цінність для особи), виплативши його грошовий еквівалент. І лише в разі незадоволення своїх грошових вимог кредитор вправі розпочати процес звернення стягнення на це майно.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо строку на апеляційне оскарження

Сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права та обов'язки, або пропуску строку внаслідок обставин непереборної сили. При цьому особа, не повідомлена про розгляд справи, – це особа, яка не знала і не могла знати про наявність судового провадження

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо заборони заміни боржника у виконавчому провадженні без відповідного судового рішення

Державний виконавець має право вносити ідентифікаційні дані боржника, однак заміна боржника на стадії виконання судового рішення на особу, яка не була залучена до розгляду справи судом, є неправомірною та порушує права такої особи

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо зняття арешту з майна при поверненні виконавчого документа за заявою стягувача

При поверненні виконавчого документа стягувачу на його письмову заяву державний виконавець зобов'язаний зняти арешт із майна боржника. Бездіяльність державного виконавця та начальника ВДВС щодо незняття арешту з майна боржника в такому випадку є протиправною

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо строку повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання

Виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання протягом трьох років з дня його повернення стягувачу. При недотриманні цього строку виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття його до виконання. Дата складання заяви про відкриття виконавчого провадження не може бути єдиним і беззаперечним доказом на підтвердження подання виконавчого листа до виконання саме в цю дату

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android