Про перевірку фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації незалежно від часу захисту наукової роботи

Перевірка фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації може бути проведена у будь-який час, незалежно від часу захисту наукової роботи, за умови дотримання визначеної законодавством адміністративної процедури, оскільки академічна доброчесність вважається одним із найвищих пріоритетів у науковій (творчій, освітній) діяльності. Плагіат, фабрикація чи фальсифікація не може заохочуватися, оскільки завдає шкоди репутації не лише окремої інституції (закладу вищої освіти чи наукової установи), але й загалом довірі до наукових ступенів. Перевірка наукових робіт на предмет наявності академічного плагіату має формувати, зокрема, превентивний вплив, навіть якщо порушення виявлене через багато років після захисту дисертацій чи іншої наукової або творчої роботи.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про особливості визначення строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами в умовах карантину та воєнного стану

При вирішенні спорів щодо здійснення господарської діяльності з розміщення зовнішньої реклами на підставі дозволів, строк дії яких закінчився після 12 березня 2020 року, судам слід враховувати положення пункту 2-1 статті 11 Прикінцевих положень Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», згідно з яким дозвільні документи, не обумовлені міжнародними зобов’язаннями чи іншими законодавчими обмеженнями, вважаються такими, дію яких продовжено на весь період дії карантину або обмежувальних заходів, запроваджених у зв’язку з поширенням COVID-19, та протягом трьох місяців з дня їх припинення. З урахуванням того, що карантин діяв з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, дозволи на розміщення зовнішньої реклами, строк дії яких закінчився з 12 березня 2020 року, вважаються чинними до 01 жовтня 2023 року.Слід враховувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 (у редакції, чинній до 14 березня 2025 року) було передбачено автоматичне продовження строку дії документів дозвільного характеру на весь період воєнного стану та три місяці після його припинення або скасування. Оскільки воєнний стан в Україні триває безперервно з 24 лютого 2022 року, дозволи, строк дії яких підлягав продовженню, вважаються чинними до 14 березня 2025 року. Таким чином, суб’єкти господарювання мають право на здійснення діяльності з розміщення зовнішньої реклами на підставі дозволів, строк дії яких завершився у період дії карантину та/або воєнного стану, до завершення строку їх автоматичного продовження відповідно до чинного законодавства. При зверненні таких суб’єктів до дозвільного органу із заявою про отримання нового дозвільного документа, останній підлягає видачі в порядку, строки та на умовах, визначених чинним законодавством.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки

При проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 цього закону.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про неможливість оголошення конкурсу на посаду керівника комунального підприємства під час дії воєнного стану

Оголошення конкурсу, зокрема на посаду керівника комунального підприємства, на яку було здійснено призначення особи у період дії воєнного стану відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», можливе лише після припинення чи скасування воєнного стану.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про відмінність між зняттям і виключенням з військового обліку

Законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про відсутність підстав для зняття з військового обліку у разі виїзду на постійне проживання за кордон

Положення законодавства, яким врегульовано правовідносин у сфері виконання військового обов’язку та мобілізації, не визначають такої окремої та безумовної підстави для зняття з військового обліку як оформлення документів на постійне проживання чи у випадку виїзду військовозобов`язаного на постійне проживання за кордон. Рішення Головного Управління Державної міграційної служби України щодо оформлення особою документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання і відповідно вибуття на строк більше трьох місяців за межі України не є підставою для зняття його з військового обліку, адже пункт 2 частини п`ятої статті 37 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» не містить таку підставу для зняття з військового обліку військовозобов’язаних - «які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України», а містить підставу «які вибули на строк більше трьох місяців за межі України».

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про причинний зв’язок загибелі військовослужбовців

Положення Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332 не поширюється на військовослужбовців, які загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій, оскільки такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають. Водночас випадки загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об’єднаних сил, але не пов’язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про статус Регіонального сервісного центру як суб’єкта владних повноважень у судових спорах

Отже, незважаючи на те, що Регіональний сервісний центр не має статусу юридичної особи, водночас законодавством наділений правом на видання адміністративного акту, тому він є суб`єктом владних повноважень у розумінні за пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України, та може бути стороною в судовому спорі про оскарження рішень, дій та бездіяльності.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про застосування частини четвертої статті 7 КАС України до правовідносин, які виникли до ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання положень закону неконституційними

На будь-якій стадії судового процесу у випадку, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, він не застосовує такий закон чи інший правовий акт, зокрема й до правовідносин, які виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, яким положення закону визнані неконституційними, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії, оскільки принцип прямого (безпосереднього) застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає повноваження судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають таким, що суперечить Конституції України. Суди застосовують процесуальний механізм, передбачений частиною четвертою статті 7 КАС України, зокрема й у випадку, коли Конституційним Судом України сформульовано юридичну позицію щодо положення закону, яке підлягала застосуванню на час виникнення відповідних правовідносин.Здійснено відступ від висновку, викладеного СП КАС ВС у постанові від 21.03.2023 у справі № 240/7411/21, про те, що частина четверта статті 7 КАС України не може бути застосована до правових актів, які визнані неконституційними за рішенням Конституційного Суду України, та інших висновків у цій справі як похідних у правовідносинах щодо призначення одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю, яка виникла внаслідок, зокрема поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного з захистом суверенітету і територіальної цілісності України, підвищення групи якої відбулось після спливу дворічного строку з дня встановлення первинної групи інвалідності.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про наявність у поліцейських календарної вислуги років як умови для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

Призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулися до органів Національної поліції для оформлення та надіслання документів до пенсійних органів після 19.02.2022 (дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393»), здійснюється з огляду на обчислення календарної вислуги років.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо допустимості доказів, отриманих під час аудіоконтролю

Оскільки аудіоконтроль особи проводився на підставі ухвали слідчого судді в приміщенні ізолятора тимчасового тримання, а зафіксоване спілкування її з особою, що також там перебувала, мало ознаки добровільного і приватного в розумінні статей 258, 260 КПК, не було здійснено допиту прихованими працівниками правоохоронних органів або залученими ними особами, то результати такої слідчої дії є допустимими доказами. Неповідомлення особі в порядку ч. 2 ст. 253 КПК про тимчасове обмеження її конституційних прав не є підставою для визнання доказів недопустимими, якщо про факт проведення стосовно неї аудіоконтролю вона дізналася під час ознайомлення з матеріалами справи та мала достатньо часу для підготовки лінії захисту

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо дотримання строків досудового розслідування і вплив на них прийняття ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після спливу строку досудового розслідування

Нездійснення органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, матеріали якого безперервно перебували у сторони обвинувачення, процесуальних дій, спрямованих на закінчення досудового розслідування (ст. 283 КПК), понад один рік не можна розцінювати як виключні та виправдані обставини. Подальше прийняття ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після спливу строку досудового розслідування не є підставою для визначення строку досудового розслідування продовженим

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Заява потерпілої про непритягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності у формі приватного обвинувачення як підстава для закриття кримінального провадження відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК

Беззастережне волевиявлення потерпілої про непритягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності та припинення розпочатої процедури її кримінального переслідування в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, здійснене шляхом надіслання на електронну пошту місцевого суду відповідної заяви, є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо застосування правил обчислення строків досудового розслідування, встановлених Законом № 3509-ІХ

Нові правила обчислення строків досудового розслідування, встановлені Законом № 3509-ІХ, застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до 01.01.2024. При вирішенні питання щодо дотримання строків досудового розслідування та їх продовження до моменту повідомлення особі про підозру застосовуються положення ч. 1 ст. 294 КПК, які передбачають можливість погодження відповідного клопотання слідчого прокурором, який здійснює процесуальне керівництво

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо підтвердження і перевірки належного повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у контексті ст. 290 КПК

Повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у контексті ст. 290 КПК є доведення до відома підозрюваного та його захисника такої інформації, і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений. Якщо сторона обвинувачення надала місцевому суду докази направлення на електронну адресу захисника листа з додатком про завершення досудового розслідування, який не містив вказівки на рік його відправки, то суд міг встановити відповідний рік, запропонувавши стороні обвинувачення надати можливість оглянути поштову скриньку, з якої зроблено надану роздруківку, що дозволило б з’ясувати і зміст прикріпленого до нього додатка. Строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту повідомлення про завершення досудового розслідування і надання доступу до його матеріалів, а не з фактичного надання такого доступу.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку

Ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до оригіналів рішень сесій, протоколів голосування, протоколів засідання комісій, проєктів землеустрою окремих земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні селищної ради, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки ці документи не є правовстановлюючими або фінансовими (пов’язаними з можливістю здійснювати розрахунки), тобто такими, вилучення яких може призвести до зупинення діяльності органу місцевого самоврядування

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо неможливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді

Ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню, оскільки не входить до переліку ухвал, визначених ст. 309 КПК, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо обов’язку місцевого суду розглянути всі заперечення сторін, у тому числі й на ухвали слідчих суддів, які не підлягають окремому апеляційному оскарженню під час досудового розслідування

Місцевий суд, який розглядає кримінальне провадження по суті, повинен розглянути всі заперечення сторін, у тому числі й на ухвали слідчих суддів, які не підлягають окремому апеляційному оскарженню під час досудового розслідування. При цьому суд має повну судову дискрецію і може не погодитися з рішенням, постановленим слідчим суддею

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо заборони на подання до суду інших документів, крім обвинувального акта

Заборона на подання до суду інших документів, крім обвинувального акта (ч. 4 ст. 291 КПК), не поширюється на матеріали, що додаються до заперечень на ухвалу слідчого судді, оскільки стосується лише тих документів (доказів), які підтверджують наведені в обвинувальному акті обставини скоєння кримінального правопорушення

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про наслідки неподання заявником до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії довідки (довідок) про заробітну плату працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи

Неподання заявником безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» довідки (довідок) про заробітну плату працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи не зумовлює настання для нього негативного наслідку у вигляді відмови у перерахунку його пенсії з урахуванням вказаних документів, оскільки пенсійний орган не позбавлений можливості вчинити активні дії щодо отримання від компетентного органу додаткових документів або повідомити заявника про необхідність їх надання з метою належного захисту його прав на пенсійне забезпечення.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android