Про межі повноважень міської ради
У межах своїх повноважень міська рада затверджує структуру та чисельність апарату виконавчих органів ради, приймає рішення про створення виконавчих органів для здійснення повноважень, що належать до їх відання, а також про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади. Між тим, виконавчий комітет міської ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів ради.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
У межах своїх повноважень міська рада затверджує структуру та чисельність апарату виконавчих органів ради, приймає рішення про створення виконавчих органів для здійснення повноважень, що належать до їх відання, а також про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади. Між тим, виконавчий комітет міської ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів ради.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍1
Про надання учасником процедури закупівлі інформації про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі замовником вимогам, у складі тендерної пропозиції
Вимога про надання учасником процедури закупівлі інформації про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам, у складі тендерної пропозиції має факультативний характер. Це свідчить, що надання в складі тендерної пропозиції інформації про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам є факультативною, а не обов’язковою вимогою.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Вимога про надання учасником процедури закупівлі інформації про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам, у складі тендерної пропозиції має факультативний характер. Це свідчить, що надання в складі тендерної пропозиції інформації про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам є факультативною, а не обов’язковою вимогою.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍2
Про умови ортимання військовослужбовцем додаткової винагороди, який тимчасово не може нести службу
Виплата військовослужбовцям Національної гвардії додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн пов’язана із виконанням бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), що обумовлено особливостями проходження військової служби у період воєнного стану, а її розмір розраховується пропорційно виконаним завданням. Законодавством не передбачено права військовослужбовців на нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн за час лікування захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби. Виключенням є випадки перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних) у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, за виконання яких пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» передбачено додаткову винагороду у розмірі до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Виплата військовослужбовцям Національної гвардії додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн пов’язана із виконанням бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), що обумовлено особливостями проходження військової служби у період воєнного стану, а її розмір розраховується пропорційно виконаним завданням. Законодавством не передбачено права військовослужбовців на нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн за час лікування захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби. Виключенням є випадки перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних) у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, за виконання яких пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» передбачено додаткову винагороду у розмірі до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍2
Про нарахування пенсії особам відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Під час нарахування пенсії особам відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню підлягає вказана норма в редакції Закону України від 06 .06.1996 № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки з ухваленням Закону України від 29.06.2021 №1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», усупереч Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, не досягнуто мінімальних гарантій у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Під час нарахування пенсії особам відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню підлягає вказана норма в редакції Закону України від 06 .06.1996 № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки з ухваленням Закону України від 29.06.2021 №1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», усупереч Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, не досягнуто мінімальних гарантій у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
🏆1
Про незастосовність висновків Великої Палати Верховного Суду до спорів щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника в правовідносинах, урегульованих нормами статті 117 КЗпП України в редакції від 01.07.2022
Висновки Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, викладені в постанові від 26.06.2019 в справі № 761/9584/15-ц, формулювання яких зумовлене недосконалістю нормативно-правового регулювання в питанні дотримання принципу співмірності в умовах необмеженості строку, за який такі кошти підлягали стягненню, та з метою уникнення недобросовісності як роботодавця, так і працівника в таких правовідносинах, не можуть застосовуватися до правовідносин, урегульованих статтею 117 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX № «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», що набрав чинності з 19.07.2022, яким обмежено строк звернення до суду в справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, трьома місяцями, та період, за який може стягуватися середній заробіток у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, шістьма місяцями.Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів ВП КАС ВС у постанові від 20.06.2024 у справі № 120/10686/22, про відсутність підстав вважати неможливим, з огляду на приписи частини п’ятої статті 242 КАС України, застосування сформульованих Великою Палатою Верховного Суду висновків щодо застосування приписів статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції Закону № 2352-IX у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Висновки Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, викладені в постанові від 26.06.2019 в справі № 761/9584/15-ц, формулювання яких зумовлене недосконалістю нормативно-правового регулювання в питанні дотримання принципу співмірності в умовах необмеженості строку, за який такі кошти підлягали стягненню, та з метою уникнення недобросовісності як роботодавця, так і працівника в таких правовідносинах, не можуть застосовуватися до правовідносин, урегульованих статтею 117 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX № «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», що набрав чинності з 19.07.2022, яким обмежено строк звернення до суду в справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, трьома місяцями, та період, за який може стягуватися середній заробіток у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, шістьма місяцями.Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів ВП КАС ВС у постанові від 20.06.2024 у справі № 120/10686/22, про відсутність підстав вважати неможливим, з огляду на приписи частини п’ятої статті 242 КАС України, застосування сформульованих Великою Палатою Верховного Суду висновків щодо застосування приписів статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції Закону № 2352-IX у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про неоскаржуваність у суді розпорядження голови місцевої ради про зупинення дії рішення ради
Суд закриває провадження в справі, предметом розгляду в якій є розпорядження голови ради, ухвалене в порядку реалізації повноважень, визначених частиною четвертою статті 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки право голови місцевої ради щодо зупинення дії рішення відповідної ради шляхом видання відповідних зауважень належить до його виключних дискреційних повноважень, а тому ці розпорядження не є рішеннями суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, вони не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов’язків, а відтак і їх порушення, у зв’язку із чим позовні вимоги про визнання протиправними та скасування таких рішень голови не підлягають судовому розгляду, зокрема в порядку адміністративного судочинства.Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ВП КАС ВС у постановах від 19.02.2020 у справі № 2а-2378/11 та від 09.08.2023 у справі № 620/289/21 та у інших, у яких Верховний Суд, переглядаючи справи, предметом позову яких було рішення міського голови про зупинення рішення ради, розглядав справу по суті позовних вимог та ухвалював рішення про залишення рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову без змін.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Суд закриває провадження в справі, предметом розгляду в якій є розпорядження голови ради, ухвалене в порядку реалізації повноважень, визначених частиною четвертою статті 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки право голови місцевої ради щодо зупинення дії рішення відповідної ради шляхом видання відповідних зауважень належить до його виключних дискреційних повноважень, а тому ці розпорядження не є рішеннями суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, вони не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов’язків, а відтак і їх порушення, у зв’язку із чим позовні вимоги про визнання протиправними та скасування таких рішень голови не підлягають судовому розгляду, зокрема в порядку адміністративного судочинства.Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ВП КАС ВС у постановах від 19.02.2020 у справі № 2а-2378/11 та від 09.08.2023 у справі № 620/289/21 та у інших, у яких Верховний Суд, переглядаючи справи, предметом позову яких було рішення міського голови про зупинення рішення ради, розглядав справу по суті позовних вимог та ухвалював рішення про залишення рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову без змін.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤2👍1
Про можливість оскарження у суді розпорядження голови місцевої ради про зупинення дії рішення ради
Рішення міського голови про зупинення рішення ради є рішенням міського голови, яке підлягає оскарженню в судовому порядку. Верховний Суд переглядає справи, предметом позову яких було рішення міського голови про зупинення рішення ради, по суті позовних вимог та ухвалює рішення про залишення рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову без змін.
📄 Постанова, 09/08/2023, 620/289/21, прийняття громадян на публічну службу, з них, Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Рішення міського голови про зупинення рішення ради є рішенням міського голови, яке підлягає оскарженню в судовому порядку. Верховний Суд переглядає справи, предметом позову яких було рішення міського голови про зупинення рішення ради, по суті позовних вимог та ухвалює рішення про залишення рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову без змін.
📄 Постанова, 09/08/2023, 620/289/21, прийняття громадян на публічну службу, з них, Касаційний адміністративний суд
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Про перевірку фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації незалежно від часу захисту наукової роботи
Перевірка фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації може бути проведена у будь-який час, незалежно від часу захисту наукової роботи, за умови дотримання визначеної законодавством адміністративної процедури, оскільки академічна доброчесність вважається одним із найвищих пріоритетів у науковій (творчій, освітній) діяльності. Плагіат, фабрикація чи фальсифікація не може заохочуватися, оскільки завдає шкоди репутації не лише окремої інституції (закладу вищої освіти чи наукової установи), але й загалом довірі до наукових ступенів. Перевірка наукових робіт на предмет наявності академічного плагіату має формувати, зокрема, превентивний вплив, навіть якщо порушення виявлене через багато років після захисту дисертацій чи іншої наукової або творчої роботи.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Перевірка фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації може бути проведена у будь-який час, незалежно від часу захисту наукової роботи, за умови дотримання визначеної законодавством адміністративної процедури, оскільки академічна доброчесність вважається одним із найвищих пріоритетів у науковій (творчій, освітній) діяльності. Плагіат, фабрикація чи фальсифікація не може заохочуватися, оскільки завдає шкоди репутації не лише окремої інституції (закладу вищої освіти чи наукової установи), але й загалом довірі до наукових ступенів. Перевірка наукових робіт на предмет наявності академічного плагіату має формувати, зокрема, превентивний вплив, навіть якщо порушення виявлене через багато років після захисту дисертацій чи іншої наукової або творчої роботи.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍4
Про особливості визначення строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами в умовах карантину та воєнного стану
При вирішенні спорів щодо здійснення господарської діяльності з розміщення зовнішньої реклами на підставі дозволів, строк дії яких закінчився після 12 березня 2020 року, судам слід враховувати положення пункту 2-1 статті 11 Прикінцевих положень Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», згідно з яким дозвільні документи, не обумовлені міжнародними зобов’язаннями чи іншими законодавчими обмеженнями, вважаються такими, дію яких продовжено на весь період дії карантину або обмежувальних заходів, запроваджених у зв’язку з поширенням COVID-19, та протягом трьох місяців з дня їх припинення. З урахуванням того, що карантин діяв з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, дозволи на розміщення зовнішньої реклами, строк дії яких закінчився з 12 березня 2020 року, вважаються чинними до 01 жовтня 2023 року.Слід враховувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 (у редакції, чинній до 14 березня 2025 року) було передбачено автоматичне продовження строку дії документів дозвільного характеру на весь період воєнного стану та три місяці після його припинення або скасування. Оскільки воєнний стан в Україні триває безперервно з 24 лютого 2022 року, дозволи, строк дії яких підлягав продовженню, вважаються чинними до 14 березня 2025 року. Таким чином, суб’єкти господарювання мають право на здійснення діяльності з розміщення зовнішньої реклами на підставі дозволів, строк дії яких завершився у період дії карантину та/або воєнного стану, до завершення строку їх автоматичного продовження відповідно до чинного законодавства. При зверненні таких суб’єктів до дозвільного органу із заявою про отримання нового дозвільного документа, останній підлягає видачі в порядку, строки та на умовах, визначених чинним законодавством.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
При вирішенні спорів щодо здійснення господарської діяльності з розміщення зовнішньої реклами на підставі дозволів, строк дії яких закінчився після 12 березня 2020 року, судам слід враховувати положення пункту 2-1 статті 11 Прикінцевих положень Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», згідно з яким дозвільні документи, не обумовлені міжнародними зобов’язаннями чи іншими законодавчими обмеженнями, вважаються такими, дію яких продовжено на весь період дії карантину або обмежувальних заходів, запроваджених у зв’язку з поширенням COVID-19, та протягом трьох місяців з дня їх припинення. З урахуванням того, що карантин діяв з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, дозволи на розміщення зовнішньої реклами, строк дії яких закінчився з 12 березня 2020 року, вважаються чинними до 01 жовтня 2023 року.Слід враховувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 (у редакції, чинній до 14 березня 2025 року) було передбачено автоматичне продовження строку дії документів дозвільного характеру на весь період воєнного стану та три місяці після його припинення або скасування. Оскільки воєнний стан в Україні триває безперервно з 24 лютого 2022 року, дозволи, строк дії яких підлягав продовженню, вважаються чинними до 14 березня 2025 року. Таким чином, суб’єкти господарювання мають право на здійснення діяльності з розміщення зовнішньої реклами на підставі дозволів, строк дії яких завершився у період дії карантину та/або воєнного стану, до завершення строку їх автоматичного продовження відповідно до чинного законодавства. При зверненні таких суб’єктів до дозвільного органу із заявою про отримання нового дозвільного документа, останній підлягає видачі в порядку, строки та на умовах, визначених чинним законодавством.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤5👍2⚡1
Про індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки
При проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 цього закону.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
При проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 цього закону.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Нехай ваша щоденна робота утверджує повагу до закону, захищає права людей і робить Україну сильною правовою державою!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤13👍5👨💻2🔥1
Про неможливість оголошення конкурсу на посаду керівника комунального підприємства під час дії воєнного стану
Оголошення конкурсу, зокрема на посаду керівника комунального підприємства, на яку було здійснено призначення особи у період дії воєнного стану відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», можливе лише після припинення чи скасування воєнного стану.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Оголошення конкурсу, зокрема на посаду керівника комунального підприємства, на яку було здійснено призначення особи у період дії воєнного стану відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», можливе лише після припинення чи скасування воєнного стану.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍1
Про відмінність між зняттям і виключенням з військового обліку
Законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
✍3
Про відсутність підстав для зняття з військового обліку у разі виїзду на постійне проживання за кордон
Положення законодавства, яким врегульовано правовідносин у сфері виконання військового обов’язку та мобілізації, не визначають такої окремої та безумовної підстави для зняття з військового обліку як оформлення документів на постійне проживання чи у випадку виїзду військовозобов`язаного на постійне проживання за кордон. Рішення Головного Управління Державної міграційної служби України щодо оформлення особою документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання і відповідно вибуття на строк більше трьох місяців за межі України не є підставою для зняття його з військового обліку, адже пункт 2 частини п`ятої статті 37 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» не містить таку підставу для зняття з військового обліку військовозобов’язаних - «які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України», а містить підставу «які вибули на строк більше трьох місяців за межі України».
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Положення законодавства, яким врегульовано правовідносин у сфері виконання військового обов’язку та мобілізації, не визначають такої окремої та безумовної підстави для зняття з військового обліку як оформлення документів на постійне проживання чи у випадку виїзду військовозобов`язаного на постійне проживання за кордон. Рішення Головного Управління Державної міграційної служби України щодо оформлення особою документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання і відповідно вибуття на строк більше трьох місяців за межі України не є підставою для зняття його з військового обліку, адже пункт 2 частини п`ятої статті 37 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» не містить таку підставу для зняття з військового обліку військовозобов’язаних - «які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України», а містить підставу «які вибули на строк більше трьох місяців за межі України».
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤2✍1
Про причинний зв’язок загибелі військовослужбовців
Положення Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332 не поширюється на військовослужбовців, які загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій, оскільки такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають. Водночас випадки загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об’єднаних сил, але не пов’язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Положення Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332 не поширюється на військовослужбовців, які загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій, оскільки такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають. Водночас випадки загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об’єднаних сил, але не пов’язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
✍1❤1
Про статус Регіонального сервісного центру як суб’єкта владних повноважень у судових спорах
Отже, незважаючи на те, що Регіональний сервісний центр не має статусу юридичної особи, водночас законодавством наділений правом на видання адміністративного акту, тому він є суб`єктом владних повноважень у розумінні за пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України, та може бути стороною в судовому спорі про оскарження рішень, дій та бездіяльності.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Отже, незважаючи на те, що Регіональний сервісний центр не має статусу юридичної особи, водночас законодавством наділений правом на видання адміністративного акту, тому він є суб`єктом владних повноважень у розумінні за пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України, та може бути стороною в судовому спорі про оскарження рішень, дій та бездіяльності.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍3❤1
Про застосування частини четвертої статті 7 КАС України до правовідносин, які виникли до ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання положень закону неконституційними
На будь-якій стадії судового процесу у випадку, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, він не застосовує такий закон чи інший правовий акт, зокрема й до правовідносин, які виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, яким положення закону визнані неконституційними, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії, оскільки принцип прямого (безпосереднього) застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає повноваження судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають таким, що суперечить Конституції України. Суди застосовують процесуальний механізм, передбачений частиною четвертою статті 7 КАС України, зокрема й у випадку, коли Конституційним Судом України сформульовано юридичну позицію щодо положення закону, яке підлягала застосуванню на час виникнення відповідних правовідносин.Здійснено відступ від висновку, викладеного СП КАС ВС у постанові від 21.03.2023 у справі № 240/7411/21, про те, що частина четверта статті 7 КАС України не може бути застосована до правових актів, які визнані неконституційними за рішенням Конституційного Суду України, та інших висновків у цій справі як похідних у правовідносинах щодо призначення одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю, яка виникла внаслідок, зокрема поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного з захистом суверенітету і територіальної цілісності України, підвищення групи якої відбулось після спливу дворічного строку з дня встановлення первинної групи інвалідності.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
На будь-якій стадії судового процесу у випадку, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, він не застосовує такий закон чи інший правовий акт, зокрема й до правовідносин, які виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, яким положення закону визнані неконституційними, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії, оскільки принцип прямого (безпосереднього) застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає повноваження судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають таким, що суперечить Конституції України. Суди застосовують процесуальний механізм, передбачений частиною четвертою статті 7 КАС України, зокрема й у випадку, коли Конституційним Судом України сформульовано юридичну позицію щодо положення закону, яке підлягала застосуванню на час виникнення відповідних правовідносин.Здійснено відступ від висновку, викладеного СП КАС ВС у постанові від 21.03.2023 у справі № 240/7411/21, про те, що частина четверта статті 7 КАС України не може бути застосована до правових актів, які визнані неконституційними за рішенням Конституційного Суду України, та інших висновків у цій справі як похідних у правовідносинах щодо призначення одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю, яка виникла внаслідок, зокрема поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного з захистом суверенітету і територіальної цілісності України, підвищення групи якої відбулось після спливу дворічного строку з дня встановлення первинної групи інвалідності.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍3❤1
Про наявність у поліцейських календарної вислуги років як умови для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
Призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулися до органів Національної поліції для оформлення та надіслання документів до пенсійних органів після 19.02.2022 (дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393»), здійснюється з огляду на обчислення календарної вислуги років.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулися до органів Національної поліції для оформлення та надіслання документів до пенсійних органів після 19.02.2022 (дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393»), здійснюється з огляду на обчислення календарної вислуги років.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
✍1
Щодо допустимості доказів, отриманих під час аудіоконтролю
Оскільки аудіоконтроль особи проводився на підставі ухвали слідчого судді в приміщенні ізолятора тимчасового тримання, а зафіксоване спілкування її з особою, що також там перебувала, мало ознаки добровільного і приватного в розумінні статей 258, 260 КПК, не було здійснено допиту прихованими працівниками правоохоронних органів або залученими ними особами, то результати такої слідчої дії є допустимими доказами. Неповідомлення особі в порядку ч. 2 ст. 253 КПК про тимчасове обмеження її конституційних прав не є підставою для визнання доказів недопустимими, якщо про факт проведення стосовно неї аудіоконтролю вона дізналася під час ознайомлення з матеріалами справи та мала достатньо часу для підготовки лінії захисту
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Оскільки аудіоконтроль особи проводився на підставі ухвали слідчого судді в приміщенні ізолятора тимчасового тримання, а зафіксоване спілкування її з особою, що також там перебувала, мало ознаки добровільного і приватного в розумінні статей 258, 260 КПК, не було здійснено допиту прихованими працівниками правоохоронних органів або залученими ними особами, то результати такої слідчої дії є допустимими доказами. Неповідомлення особі в порядку ч. 2 ст. 253 КПК про тимчасове обмеження її конституційних прав не є підставою для визнання доказів недопустимими, якщо про факт проведення стосовно неї аудіоконтролю вона дізналася під час ознайомлення з матеріалами справи та мала достатньо часу для підготовки лінії захисту
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤4👨💻3👍1
Щодо дотримання строків досудового розслідування і вплив на них прийняття ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після спливу строку досудового розслідування
Нездійснення органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, матеріали якого безперервно перебували у сторони обвинувачення, процесуальних дій, спрямованих на закінчення досудового розслідування (ст. 283 КПК), понад один рік не можна розцінювати як виключні та виправдані обставини. Подальше прийняття ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після спливу строку досудового розслідування не є підставою для визначення строку досудового розслідування продовженим
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Нездійснення органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, матеріали якого безперервно перебували у сторони обвинувачення, процесуальних дій, спрямованих на закінчення досудового розслідування (ст. 283 КПК), понад один рік не можна розцінювати як виключні та виправдані обставини. Подальше прийняття ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після спливу строку досудового розслідування не є підставою для визначення строку досудового розслідування продовженим
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
👍4❤1
Заява потерпілої про непритягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності у формі приватного обвинувачення як підстава для закриття кримінального провадження відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК
Беззастережне волевиявлення потерпілої про непритягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності та припинення розпочатої процедури її кримінального переслідування в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, здійснене шляхом надіслання на електронну пошту місцевого суду відповідної заяви, є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Беззастережне волевиявлення потерпілої про непритягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності та припинення розпочатої процедури її кримінального переслідування в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, здійснене шляхом надіслання на електронну пошту місцевого суду відповідної заяви, є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
❤1