Щодо моменту виникнення права вимоги про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство

Право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об’єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.
Передчасне звернення з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство - до здійснення задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих за наслідками реалізації всіх виявлених у боржника активів, з встановленням факту недостатності майна, виключає розгляд, дослідження, оцінку та встановлення осіб, винних у правопорушенні
з доведення боржника до банкрутства, тобто виключає визначення суб'єктів та суб'єктивної сторони відповідного правопорушення.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Застосування ст. 625 ЦК України у разі невиконання рішення суду, ухваленого за наслідками розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності

Спеціальні норми КУзПБ не обмежують дії ст. 625 ЦК України на правовідносини щодо прострочення виконання особами, притягнутими до субсидіарної відповідальності, грошового зобов’язання, підтвердженого (визначеного) у грошовому еквіваленті судовим рішенням, з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо грошових вимог банку до боржника, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, які були додатково заявлені банком

У разі якщо кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, при зверненні із заявою із грошовими вимогами до боржника заявив під час провадження у справі про банкрутство (у строк, встановлений для їх подання, ч. 1 ст. 45 КУзПБ) вимоги до боржника лише в тій частині, що є незабезпеченими, такий кредитор за наявності / виникненні для цього підстав, та за умови, що він раніше не заявляв у справі про відмову від забезпечення, не позбавлений права в подальшому заявити вимоги до боржника на ту частину вимог, що є забезпеченими заставою майна боржника, а саме в частині вартості предмета застави.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо визнання недійсним аукціону та обов’язку арбітражного керуючого направляти умови продажу майна боржника уповноваженій особі засновників боржника

Ненаправлення умов продажу майна боржника уповноваженій особі засновників боржника не є порушенням ліквідатором вимог ст. 48, 75 КУзПБ та підставою для визнання недійсним аукціону.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про обов’язок ліквідатора вчиняти дії щодо повернення майна банкрута, що перебуває в третіх осіб, у його ліквідаційну масу

Саме ліквідатор має право й зобов’язаний вчиняти дії щодо повернення майна банкрута, що перебуває в третіх осіб, у його ліквідаційну масу, тоді як інші учасники справи про банкрутство відповідно до положень КУзПБ не наділені правом повернення майна в ліквідаційну масу банкрута. При цьому учасники мають право здійснювати контроль за ходом ліквідаційної процедури шляхом оскарження дій чи бездіяльності ліквідатора відповідно до ч. 6 ст. 61 КУзПБ, а обставини такої бездіяльності встановлюються господарським судом саме в межах основної справи про банкрутство, а не в позовному провадженні з розгляду спору щодо майна боржника.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про зобов'язання банку, який перебуває у процедурі ліквідації та є кредитором боржника, з оплати грошової винагороди арбітражному керуючому

У випадку невиконання Банком, його ліквідатором судового рішення про зобов'язання відшкодувати певні витрати як витрати ліквідаційної процедури банку такий механізм виконання судового рішення, як відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, буде ефективним способом захисту інтересів стягувача та не суперечитиме загальним принципам правової певності та виконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення належних механізмів виконання судових рішень.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Порядок припинення (закриття) провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 % акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі

Вимога частини п'ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо припинення (закриття) провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 % акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника, є імперативною, самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство, не узалежнюють обов'язковість припинення провадження у справі про банкрутство від наявності будь-яких умов та є достатньою правовою підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство.
Для прийняття рішення про закриття/припинення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі частини п'ятої статті 12 названого Закону на будь-якій стадії провадження у справі, незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація), необхідним і достатнім є лише встановлення судом за поданими сторонами доказами у справі обставин належності державі Україна прямо або опосередковано більше ніж 50 % акцій (часток) цього боржника та чинності (на час ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого компетентним органом рішення про приватизацію боржника.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Порядок припинення (закриття) провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 % акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі

Положення пункту 4-3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство не є самостійною підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки зазначений розділ доповнений названим пунктом згідно з пунктом 10 розділу V "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою реалізації норми частини п'ятої статті 12 цього Закону.
Норма частини п'ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство та є окремою правовою підставою для припинення/ закриття провадження у справі про банкрутство в розумінні пункту 12 частини першої статті 83 Закону про банкрутство стосовно боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

📄 Касаційний господарський суд

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо неналежного повідомлення учасника справи про судове засідання

Відправлення судових повісток на особисту електронну пошту учасника справи не свідчить про належне його повідомлення про час та місце розгляду справи. За наявності у позивача зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", суд повинен здійснювати повідомлення через цей кабінет або шляхом направлення судової повістки поштою за адресою проживання. Розгляд справи за відсутності учасника, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо поділу об'єкта нерухомості із самочинним будівництвом

Об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти, не підлягають поділу чи виділу в натурі згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України. Питання щодо поділу таких об'єктів може розглядатися лише після введення самочинного будівництва в експлуатацію та визнання права власності на них відповідно до закону, оскільки самочинне будівництво не породжує права власності та виключає майно з цивільного обороту.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Правовий режим майна осіб, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу

На майно, набуте за час спільного проживання осіб однією сім'єю без реєстрації шлюбу, поширюється режим спільної сумісної власності подружжя. При цьому факт проживання однією сім'єю може бути встановлено судом лише з 01 січня 2004 року (після набрання чинності СК України). У разі відчуження одним із фактичного подружжя спільного майна без згоди іншого та не в інтересах сім'ї, останній має право на отримання грошової компенсації половини вартості такого майна, яка визначається виходячи з ринкової вартості подібного майна на час розгляду справи.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо недійсності експертного висновку

Висновок експерта про оцінку вартості майна, наданий на замовлення сторони, не може вважатися належним та допустимим доказом у справі, якщо в ньому відсутнє зазначення про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до вимог частини п'ятої статті 106 ЦПК України.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо переходу прав кредитора до поручителя

До поручителя переходять права кредитора у зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, лише за умови повного виконання поручителем забезпеченого порукою зобов'язання. При цьому первісний кредитор має передати новому кредиторові всі документи, які засвідчують його права перед боржником. Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не призводить до переходу до нього прав кредитора за цим договором.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати

Власник нерухомого майна, який фактично користується сформованою земельною ділянкою комунальної власності без укладення договору оренди, зобов'язаний сплатити власнику земельної ділянки безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за весь період користування. Нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування не звільняє власника нерухомості від такого обов'язку.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Щодо виселення мешканців з іпотечного житла

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, власник (іпотекодержатель) зобов'язаний надіслати мешканцям письмову вимогу про добровільне звільнення житла протягом одного місяця. Якщо мешканці відмовляються добровільно звільнити житло у встановлений строк, їх виселення допускається виключно на підставі рішення суду відповідно до статті 40 Закону України "Про іпотеку" та статті 109 Житлового кодексу України. Примусове виселення без відповідного судового рішення є незаконним.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про заяву для призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства незалежно від отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника

Законом України від 16 листопада 2000 року № 2109-III «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» передбачено право на одночасне призначення державної соціальної допомоги та пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Однак реалізація цього права вимагає від особи вчинення дій, таких як подання окремої заяви на призначення кожного з видів допомоги. Призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника не породжує автоматичного виникнення обов’язку органу соціального захисту призначати допомогу за Законом № 2109-III без відповідної заяви. Особа повинна подати окрему заяву на призначення державної соціальної допомоги як особі з інвалідністю з дитинства, надати необхідні документи, і лише після цього орган соціального захисту може ухвалити рішення про призначення такої допомоги.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про строк перерахування коштів стягувачу за судовим рішенням та його обов'язковість

Встановлений частиною четвертою статті 3 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» строк перерахування коштів стягувачу є імперативним, а його недодержання є порушенням гарантій держави щодо виконання судових рішень. Черговість здійснення перерахування коштів стягувачу за рішенням суду повинна узгоджуватися з такими приписами закону й рішення судів можуть виконуватися за чергою, однак у тримісячний строк.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про відповідальність за повідомлення недостовірних відомостей

У правовому контексті термін «повідомлення недостовірних відомостей» означає надання або поширення неправдивої, хибної чи перекрученої інформації, що не відповідає дійсності, а у разі умисного вчинення таких дій за законодавством України є настання кримінальної або адміністративної відповідальності у залежності від сфери правопорушення. Натомість незазначення певних відомостей має іншу правову природу, проте в окремих випадках такі дії можуть кваліфікуватися як подання недостовірної інформації, що тягне за собою відповідальність. Зокрема, у судовій практиці Вищого антикорупційного суду умисне незазначення обов’язкових відомостей у декларації може розглядатися як подання недостовірної інформації (справа №991/6699/22). Тобто за певних обставин та умов, неповідомлення достовірних відомостей може розглядатися як приховування інформації, у зв’язку з чим такі відомості набувають статусу «недостовірних», що надалі створює певні правові наслідки для особи, що не надала таку інформацію. З огляду на мету збору відомостей про особу, якій оформлюється доступ до державної таємниці, то для цілей Закону України «Про державну таємницю» невідповідність або неповнота наданої особою інформації її дійсним життєвим обставинам може бути кваліфікована як надання недостовірної інформації.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про повноваження зборів суддів щодо висловлення недовіри керівнику апарату суду за неналежне виконання обов’язків

Незалежність судді і авторитет суду залежать, як від якісного адміністрування, так і від злагодженої взаємодії між суддями і керівником апарату у організаційно-технічному та інформаційному забезпеченні діяльності суду, передумовою якої є високі професійні та морально-етичні якості керівника апарату суду, а тому, встановивши невиконання керівником апарату суду своїх обов’язків, законодавець наділяє збори суддів як орган суддівського самоврядування повноваженнями висловити недовіру такому керівнику, що тягне за собою звільнення його з посади, при цьому без можливої участі керівника апарату суду на цих зборах та заслуховування звіту про його діяльність. Такі повноваження за своєю суттю є дискреційними та виключною компетенцією уповноваженого колегіального органу суддівського самоврядування - зборів суддів. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність.Водночас, Законом України «Про судоустрій та статус суддів» не передбачено і не визначено чітких підстав та критеріїв висловлення недовіри керівнику апарату суду. Підставами ж для висловлення недовіри може бути будь-яке неналежне виконання керівником апарату суду своїх посадових обов`язків тощо.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про необхідність прийняття окремого рішення зборів суддів для звільнення керівника апарату суду

Протоколом зборів суддів фіксуються перебіг засідання зборів суддів, відомості про розгляд організаційних питань, суть питання, які обговорюються та стислий перебіг такого обговорення, а також результати голосування та прийняте рішення. При цьому, за своєю суттю фіксація входить у складову протоколу, не є самостійним актом і не може вважатися власне рішенням, прийнятим за результатом обговорення питання.Підставою для звільнення керівника апарату суду має бути прийняте у встановленому порядку та належним чином оформлене рішення зборів суддів про висловлення недовіри. При цьому під «належним чином» мається на увазі окреме рішення, як форма акту колегіального органу суддівського самоврядування, що відповідатиме аспектам правової визначеності (не у формі протоколу).

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android

Про застосування заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами

Для застосування заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами (зокрема штрафу), передбачених статтею 149 Кодексом адміністративного судочинства України, суд повинен встановити в сукупності такі їх ознаки: наявність намірів перешкодити судочинству (суб`єктивний елемент); недобросовісний характер дій (об`єктивний елемент); відсутність потреби у відповідній дії в рамках справи; наслідки для процесу у формі затягування, плутанини, перешкоджання іншій стороні.

📄 Постанова

Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android